З'ясовано сучасний стан проблеми стимулювання активності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до фізкультурної діяльності у теоретичному та практичному аспектах. Розкрито суть поняття "стимулювання активності до фізкультурної діяльності". Визначено критерії та рівні сформованості даної активності. Розроблено систему заходів з метою стимулювання активності студентів до цієї діяльності й експериментально перевірено її ефективність. Визначено й експериментально перевірено педагогічні умови, що сприяють активізації студентів до фізкультурної діяльності.

  Скачати повний текст

У роботі досліджено основні тенденції й особливості теорії і практики післядипломної освіти вчителів основної школи у напрямі розвитку здоров'язбережувальної компетентності. З'ясовано особливості здоров'язбережної діяльності вчителів основної школи, що дозволило виокремити основні напрями діяльності закладів післядипломної освіти. Проаналізовано зміст категоріально-понятійного апарату, визначено сутність понять «здоров'язбережувальне освітнє середовище», «здоров'язбережувальна компетентність учителя основної школи», запропоновано авторське тлумачення провідних дефініцій дослідження в контексті розвитку неперервної професійної освіти. Обґрунтовано структурно-компонентний склад (мотиваційно-ціннісний, когнітивний та технологічно-діяльнісний компоненти) здоров'язбережувальної компетентності учителя основної школи та основні види її прояву, сформульовано критеріально-рівневі характеристики досліджуваної якості. На підставі комплексності та багаторівневості задекларованої проблеми виокремлено, обґрунтовано й апробовано організаційно-педагогічні умови розвитку здоров'язбережувальної компетентності учителя основної школи в системі післядипломної освіти: формування стійкої мотивації до професійного самовдосконалення, розвиток усвідомленої потреби у фізичній активності та актуалізація ціннісного ставлення до здоров'я; забезпечення взаємозв'язку змісту освітнього процесу підвищення кваліфікації з повсякденною професійно-педагогічною діяльністю та стимулювання вчителів до рефлексії; збагачення практичного досвіду зі створення безпечного дружнього до дитини освітнього середовища та впровадження превентивних здоров'язбережних проектів відповідно до запитів і потреб учителів. Розроблено і теоретично обґрунтовано модель розвитку здоров'язбережувальної компетентності учителя основної школи в системі післядипломної освіти шляхом реалізації виокремлених організаційно-педагогічних умов та виконано їх експериментальну перевірку.^UMain tendencies and peculiarities of secondary school teachers' theory and practice of postgraduate education towards health care competence development are explored in the manuscript. A current state of problem of building a health-saving educational environment is analyzed, some of its peculiarities are determined by modern social transformations, European integration processes and Ukrainian school reformation. Peculiarities of health-saving secondary school teachers' activity have been found, which allows distinguishing main directions of postgraduate education institutions' system activity in this area. The content of categorical-conceptual apparatus is analyzed, the essence of concepts "health-saving educational environment", "health-saving competence of secondary school teacher" is determined, author's interpretation of leading definitions of research in the context of continuous professional education development is offered. Structural-component composition (motivational-value, cognitive and technological-activity components) of secondary school teachers' health-saving competence and main types of its manifestation are substantiated, criterion-level characteristics of studied quality are formulated. Organizational and pedagogical conditions of development of secondary school teachers' health-saving competence in the system of postgraduate education were singled out, substantiated and tested on the basis of complexity and multilevel of the declared problem: formation of stable motivation for professional self-improvement and development of conscious awareness; ensuring the link between the content of educational process of refresher training and everyday professional and pedagogical activities and stimulating teachers to reflect; enriching hands-on experience in creating a child-friendly educational environment and implementing preventative health-saving projects to meet teachers' requests and needs. The potential of an individual educational trajectory of a secondary school teacher in postgraduate education is presented as a prerequisite for the effective development of his/her health-saving competence. The author's model of development of health-saving competence of secondary school teacher in postgraduate education system was developed and theoretically substantiated by realization of isolated organizational and pedagogical conditions and their experimental verification was performed.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми професійного становлення майбутніх менеджерів авіаційної галузі у процесі фахової підготовки. Запропоновано трактування «професійного становлення майбутніх менеджерів авіаційної галузі» як процес саморозвитку фахівців, спрямований на набуття необхідних фахових якостей, умінь і навичок, внаслідок власної активності майбутніх менеджерів авіаційної галузі, дії певних соціальних впливів і психолого-педагогічного супроводу у процесі фахової підготовки. Визначено структуру професійного становлення як єдність стимулювального, особистісного, когнітивного та праксеологічного компонентів.Науково обґрунтовано й апробовано у процесі фахової підготовки педагогічні умови професійного становлення майбутніх менеджерів авіаційної галузі, а саме: формування пізнавального інтересу та професійної мотивації як процесу утвердження фахових орієнтацій майбутніх менеджерів авіаційної галузі; постійне оновлення змісту фахової підготовки, використання інтерактивних методів навчання під час професійної підготовки майбутніх менеджерів авіаційної галузі; стимулювання до професійної самоосвіти та самовдосконалення майбутніх менеджерів авіаційної галузі. Обґрунтовано та розроблено модель професійного становлення майбутніх менеджерів авіаційної галузі у процесі фахової підготовки, проаналізовано її зміст і структуру. Змістовим ядром моделі є виокремлені педагогічні умови, ефективність яких доведено експериментально. У роботі запропоновано діагностичний інструментарій вимірювання рівнів сформованості професійного становлення майбутніх менеджерів авіаційної галузі.^UThe dissertation is dedicated to the theoretical substantiation and experimental verification of professional formation in the proficiency training process of the future aviation industry managers. The generalization and systematization of scientific sources made it possible to interpret the key definition “professional formation of future managers of the aviation industry” as a process of self-development of specialists aimed at acquiring the necessary professional qualities, skills and abilities, as a result of the personal activity of future managers of the aviation industry, the action of certain social influences and psychological and pedagogical accompaniment in the process of training. The structural composition of professional formation as a unity of components and the corresponding criteria is determined (the stimulating component; the personal component; the cognitive component; the praxeological component).Separate and substantiated pedagogical conditions (formation of cognitive interest and professional motivation as a process of approval of professional orientations of future aviation industry managers; constant updating of the content of professional training, use of interactive training methods during the professional training of future aviation industry managers; stimulation of professional education and self-improvement of future managers of aviation industry) are the core of the future aviation industry managers' professional formation model, which functions due to the unity of its components. The model consists of three interrelated stages, namely: organizational, substantive, procedural and evaluative. The diagnostic tool for measuring the levels of future aviation industry managers' professional formation is offered.

Дисертацію присвячено дослідженню професійної підготовки майбутніх авіаційних фахівців у профільних закладах вищої освіти. У роботі виконано теоретичне узагальнення та вирішено наукове завдання щодо формування інноваційної компетентності майбутніх авіаційних фахівців у процесі вивчення безпілотних повітряних суден. Сформульовано поняття інноваційної компетентності майбутнього авіаційного фахівця як інтегративної якості особистості, здатності продуктивно виконувати інноваційну діяльність в авіаційній галузі на основі набутих компетенцій: аксіологічно-мотиваційної, процесуально-діяльнісної, організаційно-впроваджувальної, соціальної, інформаційно-комунікативної, здоров'язберігаючої, екологічної, рефлексивно-регулятивної. У структурі інноваційної компетентності майбутнього авіаційного фахівця виділено чотири компоненти (когнітивний, праксеологічний, мотиваційний, особистісний) та конкретизовано відповідні критерії її сформованості (інтелектуальний, практично-діяльнісний, поведінковий та індивідуальний) за визначеними показниками й рівнями (високий, оптимальний, низький), що дозволило запропонувати діагностичний апарат для вимірювання стану її сформованості. Розроблено, обґрунтовано й апробовано структурно-функціональну модель формування інноваційної компетентності авіаційних фахівців у процесі вивчення безпілотних повітряних суден, яка містить організаційний, змістовий, процесуальний, оцінно-результативний блоки, а її ключовим елементом визначено організаційно-педагогічні умови.^UThe dissertation is devoted to the research of the process of the future aviation specialists' professional training in the institution of higher education. The theoretical generalization is performed in the work and the scientific task on formation of the future aviation specialists' innovative competence in the process of studying unmanned aerial vehicles is solved. The analysis of recent research and publications, standards of higher education and empirical pedagogical experience allowed to formulate the concept of the future aviation specialist's innovative competence as an integrative quality of personality, ability to productively perform innovative activities in aviation, based on acquired competencies: axiological, procedural, organizational implementary, social, information and communication, health, environmental, reflective-regulatory. The structure of the future aviation specialist's innovative competence identifies four components (cognitive, praxeological, motivational, personal) and specifies the relevant criteria (intellectual, practical, behavioral and individual) according to certain indicators and levels (high, optimal, low) of the aviation specialists' innovative competence formation, which allowed to offer a diagnostic apparatus to identify the state of its formation. The structural-functional model of formation of the aviation specialists' innovative competence in the study of unmanned aerial vehicles has been developed, substantiated and tested, the central element of which has become organizational and pedagogical conditions.