Показано доцільність застосування до музики сучасної феноменологічної інтерпретації тіла як не протипокладеного душі/духу, що полягає у можливості легітимізації тілесної компоненти у філософії музичної культури. Запропоновано тезу про античну предуготовленість людського тіла до мистецтва, яка є необхідною передумовою існування мистецтва взагалі та музики зокрема. Виявлено, що "потяг" до "замовчування" тіла в музиці зумовлений онтологічною розбіжністю між раціональним і чуттєвим, духовним і тілесним, іманентною всій європейській метафізичній традиції, і позначився на концептуальному баченні музики. Проаналізовано філософські тексти про музику Шеллінга та піфагорійців, Гегеля та Шопенгауера, Аристотеля, Платона та Канта та показано наявність стійких опозицій "душа/дух - тіло", "раціональне - чуттєве", "розумне задоволення - фізична насолода", де слабкий термін піддавався систематичному витісненню. Розкрито тенденції позитивної інтерпретації тілесного аспекту музичної реальності в текстах С.К'єркегора, Ф.Ніцше, Т.Адорно, що вказує на деструкцію опозиційних структур і дозволяє розглядати філософські передумови "музичної тілесності". Висвітлено генеалогічний зв'язок між тілесним досвідом освоєння світу й "антропоморфними" властивостями музичної мови. Запропоновано положення про темпоральну естетизацію слухацької тілесності у процесі музичного сприйняття, а також ідею про те, що в музичному творі містяться метазвукові перцептивно-афективні структури, які означують "позамузичні" смисли музичного дискурсу (наведено "робоче" визначення музичного перцепту й афекту), - в чому набули розвитку ідея Р.Інгардена про іманентність "емоційних якостей" музичного твору, а також ідеї Ж.Дельоза і Ф.Гватарі про "перцепт і афект" як "Форми думки" мистецтва.

  Скачати повний текст

Розроблено метод обмеження області феромагнітного матеріалу з дефектом і розрахунку залишкової намагніченості шляхом використання векторного коефіцієнта розмагнічування, що дає можливість підвищити точність і скоротити розрахунок поля вектора намагніченості в області дефекту. Створено математичну модель, яка встановлює зв'язок між параметрами дефекту (або параметрами намагніченої локальної ділянки) та магнітним потоком, індукованим в осерді ферозонда, що дає можливість обгрунтовано вибрати раціональні параметри магнітної системи ферозонда, а також покращати метрологічні характеристики ферозондового перетворювача в цілому. Модель створено на підставі теореми про взаємність. Досліджено шляхом математичного моделювання та чисельного експерименту функцію перетворення ферозонда під час вимірювання постійного та змінного магнітних полів, що враховує внутрішній опір генератора збудження та параметри навантаження, що дає можливість оптимізувати режим роботи ферозонда за критерієм максимальної чутливості.

  Скачати повний текст