Уперше досліджено вміст флуоридів у рослинах лучних біотопів Чернівецької області. Встановлено специфіку поглинання флуоридів рослинами залежно від їх таксономічної належності. Серед трав'янистих рослин лучних біотопів за комплексом запропонованих показників виявлено рослини з різним рівнем поглинання флуоридів. Досліджено вплив комплексу едафічних, орографічних і кліматичних чинників на поглинання флуоридів рослинами. Проведено комплексне оцінювання впливу едафічних чинників на поглинання флуоридів рослинами різних видів за допомогою регресійного аналізу.

  Скачати повний текст

Здійснено філософсько-історичний аналіз проблеми переоцінки цінності історії та співвідношення історицизму й історизму в контексті сучасної методології. Доведено зв'язок сучасних концепцій множинності та відкритості історії, в яких має місце критика лінеарних моделей історичного розвитку, з історицистськими проектами К.Маркса та Ф.Ніцше. Історицизм поставлено як критичне, драматичне поєднання теорії та практики, що позначає "злам метафізики" та "переоцінку всіх цінностей". Висвітлено дискурсивну стратегію історицизму, орієнтовану на "відкритість іншому". Підкреслено, що історизм, як методологічний принцип вивчення історії, не можна відокремити від історицизму, бо він так само є ціннісним баченням історії. Втім, істори(ци)зми К.Маркса та Ф.Ніцше презентують нове мислення, що полягає у прагненні змінити світ відповідно до "природи" людини, яку кожний з них розуміє по-різному.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена проєкту метафізики по той бік Абсолюту Юрія Мамлєєва як ідеологічному виправданню рашизму і трансгресивним стратегіям Безодні як способам виходу за межі людського. ?Мамлєєвська біографія та творчий корпус постають яскравим прикладом ідеологічно-філософського міту, що має на меті формування дискурсу виключності Росії та її історичного месіанства. Імперські наративи набувають у творчості Мамлєєва як художнього, так і філософського виразу, їх осердям стає те, що визначається як метафізика по той бік Абсолюту — уявлення про існування Безодні, що пропонує трансгресивні стратегії виходу до сфери не-людського поза божественною компетенцією. ?Метою дисертаційної роботи є осмислення мамлєєвського міту та трансгресивних стратегій Безодні як метафізики по той бік Абсолюту, а також визначення дієвих шляхів їх демітологізації та нейтралізації. В роботі відповідно до поставленої мети визначено п’ять завдань:— дослідити біографію Юрія Мамлєєва та систематизувати корпус його творів у контексті демітологізації; — визначити ключові особливості мамлєєвської метафізики по той бік Абсолюту й віднайти приховані впливи європейської метафізики на її формування;— провести порівняльний аналіз Безодні Юрія Мамлєєва, світу-без-нас спекулятивного реалізму, Ніщо Мартіна Гайдеґґера та внутрішнього досвіду Жоржа Батая; — означити ключові особливості трансгресивних стратегій Безодні;— визначити основні загрози метафізики по той бік Абсолюту та встановити шляхи їх усунення.Мамлєєвський міт спирається на три більш загальні міти: «русскій мір», «русскую ідєю» і «заґадочную русскую душу», які постають фундаментом рашизму як політичної релігії. Основою загальної систематизації мамлєєвського корпусу запропоновано п’ять стрижневих метатем: Безодня, утризм, Росія, Таємниця та смерть. Застосування поняття «метатеми» як інструменту систематизації дозволяє гармонійно поєднати літературний та філософський аспекти творчості Мамлєєва. Для упорядкування філософії Юрія Мамлєєва запропоновано використовувати поняття «анти-тріади деструкції» («утризм» — «Безодня» — «Росія»), котре демонструє неузгодженість та непослідовність мамлєєвських філософських ідей. Тотальне нарцисичне Я утризму заперечує фігуру Іншого та унеможливлює функціонування інших складових мамлєєвської філософії.Коріння ідеї Безодні чітко простежується в традиції негативної теології. Метафізичні координати, які визначають підвалини Безодні — Абсолют та Ніщо. «Принцип ночі» Безодні запропонований Мамлєєвим не є унікальним, він посилається на уявлення про божественний морок, Божество (Gottheit) та сферу принципового незнання. Поняття «Безодні» (Ungrund) як темної безосновності Мамлєєв запозичує в Якоба Беме, а потім виносить його за межі Абсолюту, як це робить Бердяєв із трансцендентною свободою. Антропологія Безодні містить у собі принципове протиріччя: з одного боку, Мамлєєв наголошує на тому, що богореалізація є необхідним етапом руху до Безодні, а з іншого, полишає можливі манівці, котрі здатні Абсолют ігнорувати. Три такі манівці означені Мамлєєвим дискурсивно в роботах «Доля буття» та «Росія Вічна» — негації, безпредметна позаонтологічна туга та Росія. І один неодноразово зображується в художній прозі — випадок.Демітологізовано вчення Мамлєєва про сім основних метафізичних якостей (концентр) Росії. Встановлено тотожність мислення російського суспільства та його влади, що обумовлює неможливість їх розмежування в сучасній політичній ситуації. Українськими поточними завданнями постають: захист загальнолюдського як сокровенного та культивація уваги до тендітних речей. Окреслено проблемне поле радикальної трансгресивності як нескінченність процесу відсування меж. Порівняно мамлєєвську метафізику по той бік Абсолюту та внутрішній досвід Жоржа Батая: визначено аспекти конверсії, комунікації та відповідальності як присутні в інтерпретації трансгресивності Батая та відсутні в Мамлєєва. Запропоновано в якості топологічних альтернатив до Безодні концепцію інших та проміжних просторів.^UThe dissertation is devoted to the Yuri Mamleyev`s project of metaphysics beyond the Absolute as an ideological justification of ruscism and also to the transgressive strategies of the Abyss as ways to transcend human boundaries. The Mamleyev`s biography and artistic body of work serve as a vivid example of an ideological-philosophical myth aimed at shaping a discourse of Russia's exclusivity and historical messianism. Within Mamleyev's body of work, imperial narratives find expression in both artistic and philosophical forms with their core being what is defined as a metaphysics beyond the Absolute — conception of the existence of the Abyss, suggesting transgressive strategies for venturing into the realm of non-human beyond the divine competence.The dissertation aim is to comprehend the Mamleyev`s myth and the transgressive strategies of the Abyss as a metaphysics beyond the Absolute, as well as to identify effective paths for their demythologization and neutralization. In accordance with the goal, the work identifies five tasks:— to explore Yuri Mamleyev's biography and systematically categorize his body of work within the context of demythologization;— to identify the key characteristics of Mamleyev's metaphysics beyond the Absolute and uncover hidden influences of European metaphysics on its formation;— to conduct a comparative analysis of Mamleyev's Abyss, speculative realism philosophy, Martin Heidegger`s Nothingness and Georges Bataille's inner experience;— to delineate the key features of the transgressive strategies of the Abyss;— to determine the primary threats of the metaphysics beyond the Absolute and establish strategies for their elimination;The mamleyevian myth is rooted in three more overarching ideological constructs: "russkij mir", "russkaya ideya" and "zagadochnaya russkaya dusha", which underpin ruscism as a political religion.We propose to base the overarching systematization of Mamleyev's corpus on a set of five central metathemes: Abyss, utrism, Russia, Mystery and Death. Using the concept of “metathemes” as an organizational tool allows us to connect both the literary and philosophical dimensions within Mamleyev's body of work harmoniously. To organize Yuri Mamleyev's philosophy, we suggest using the idea of “the anti-triad of destruction” (“utrism” — “Abyss” — “Russia”), which highlights the inconsistency and lack of coherence in Mamleyev's philosophical ideas. The total narcissistic Self of utrism negates the figure of the Other and impedes the functioning of other components of Mamleyev's philosophy.The concept of the Abyss finds its clear origins in the tradition of negative theology. Metaphysical coordinates, which determine the foundations of Abyss — Absolute and Nothingness. The “principle of night” of Abyss, proposed by Mamleyev, is not unique — it refers to conceptions of divine obscurity, the Godhead (Gottheit) and the realm of fundamental unknowability. Mamleyev derives the concept of “Abyss” (Ungrund) as a dark groundlessness from Jakob Böhme and later he transcends it beyond the Absolute, as Berdyaev does with transcendent freedom. The anthropology of the Abyss contains a fundamental contradiction: on one hand, Mamleyev emphasizes that God-realization is a necessary stage in the movement towards the Abyss, while on the other hand, he leaves open maneuvers capable of bypassing the Absolute. Three such maneuvers are outlined by Mamleyev discursively in works such as “The Fate of Being” and “Eternal Russia” — negations, non-objective beyond-ontological yearning and Russia. One is repeatedly portrayed in his fiction — the accident.In the research, we have conducted a demythologization of Mamleyev's doctrine on the seven core metaphysical qualities (concentre) of Russia, exposing their purely ideological nature. We also have established the congruence between the thinking of Russian society and its authorities, which makes it difficult to distinguish between them within the context of the contemporary political situation. Current Ukrainian objectives include safeguarding the universal as the meaningful and cultivating attention to delicate matters. The problematic realm of radical transgressiveness is delineated as the infinite process of boundary displacement. A comparison between Mamleyev's metaphysics beyond the Absolute and Georges Bataille's inner experience has been conducted: aspects of conversion, communication, and responsibility have been defined as present in Bataille's interpretation of transgressiveness but absent in Mamleyev's thought. As a topological alternative to the Abyss, we proposed the concept of other spaces and liminal spaces.

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 033 – Філософія (Галузь знань 03 – Гуманітарні науки). – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, Харків, 2023.Дисертація присвячена питанню пошуків особистісної автентичності в контексті метамодерної культурно-філософської парадигми. В роботі встановлено особливості зародження метамодерної автентичності під впливом головних положень та ідейного наповнення політичного метамодернізму Ганзі Фрайнахта, досліджено дивідуальну природу особистості, запропоновано концепцію придбаної автентичності, висунуто маніфест, що доповнює роботу авторським поглядом на місце автентичності та метамодернізму в Україні.На нашу думку, пошук автентичності є лейтмотивом метамодернізму, зокрема політичного метамодернізму Ганзі Фрайнахта. Суспільство потребує оновлення, пов’язаного з необхідністю витримувати поляризованість світу, коливання суспільних настроїв та свідомо формувати власну індивідуальність та автентичність під впливом соціальних, екологічних, економічних та військово-політичних викликів в Україні та світі. На підставі цього виникає необхідність дослідити вплив метамодерністського самовідчуття та світосприйняття на формування нової автентичності.Метою дисертаційної роботи є вивчення особистісної автентичності в контексті метамодерну, як культурно-філософської та соціально-політичної парадигми. Об’єктом дослідження є метамодернізм як соціально-філософська парадигма, а предметом – перспективи тлумачення пошуків особистісної автентичності, що виникають в метамодерній парадигмі.Концепція автентичності розглядається в дисертації як соціальний конструкт, тобто результат інтерсуб’єктивної, трансперсональної взаємодії між людьми, які починають контактувати одне з одним інакше, порівняно з періодами панування традиційного, модерного та постмодерного культурних кодів. Метамодернізм розширює наші поглядах на духовність, суспільство, естетику, науку, релігію й сприяє формуванню гідного трибу життя у ХХІ столітті, зумовленого, з одного боку, труднощами, а з другого боку, нечуваним прогресом цього століття.Наукова новизна отриманих результатів:1. Відстежено розвиток метамодерної парадигми та встановлено сфери вивчення метамодерних тенденцій на основі рецепції метамодерних ідей у працях вітчизняних дослідників. Описано еволюцію поняття метамодернізм у вітчизняній науковій думці;2. Уперше проаналізовано особистісну автентичність в межах метамодерної культурно-філософської парадигми, зокрема у політичному метамодернізмі Ганзі Фрайнахта;3. Проведено порівняння шестивимірної моделі нерівності у політичному метамодернізмі Ганзі Фрайнахта та концепцію епохи доступу Джеремі Ріфкіна;4. Вперше введено до наукового обігу концепцію «придбана автентичність» на основі дослідження місця ідеалу автентичності в рекламі та особливостей його експлуатації для продажу різноманітних товарів та послуг;5. Вперше досліджено монографічні праці Ганзі Фрайнахта на предмет формування нових рис особистісної автентичності в контексті політичного метамодернізму;6. Проаналізовано теорію дивідуації в політичному метамодернізмі на основі розбору поняття «дивід», який розглядається крізь призму трансперсональної психології у частковій відповідності до постулатів цього напрямку, а також запропоновано визначення поняття «дивідуалізація»;7. Визначено перспективи адаптації політичного метамодернізму та зародження метамодерної автентичності на тлі викликів перед українським суспільством;8. Висунуто маніфест у двох частинах, що відображує метамодерне світовідчуття в контексті українських реалій, а також вказує на особливості положення ідеалу особистісної автентичності в українському суспільстві.Теоретична та практична значущість отриманих результатів визначається сукупністю винесених на захист положень, які є значущими для аналізу автентичності на концептуальному роздоріжжі у європейській думці в ситуації після постмодерну на початку ХХІ століття. Зокрема в роботі розглядається перехід від постмодерну до метамодерну, що позначається на ідеалі автентичності, уявленнях людей про самих себе та їхній ідентичності.Результати дослідження можуть бути використанні для поглибленого вивчення метамодерн(ізм)у; розвитку концепцій автентичність та метамодернізм; втілення та адаптації метамодерних ідей в українському суспільстві, що дасть змогу вдосконалити функціонування соціальних та політичних інститутів. Отримані результати вказують на зародження метамодерних рис автентичності, що на практиці сприяє глибшому розумінню кризового становища людини на тлі цивілізаційних загроз сьогодення.Ключові слова: автентичність, дивід, ідентичність, культурна реальність, метамодерн, метамодернізм, особистість, політичний режим, постмодерн, постмодернізм, пост-постмодернізм, розвиток, соціальний конструкт, справжність^UThesis submitted for obtaining the Doctor of Philosophy degree in Human Sciences, Speciality 033 – Philosophy. – V. N. Karazin Kharkiv National University, Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkiv, 2023.The dissertation is devoted to the search for one’s authenticity in the context of the metamodern cultural and philosophical paradigm. Current research establishes the features of the birth of metamodern authenticity under the influence of the fundamental ideas of the political metamodernism (Hanzi Freinacht), investigates the human dividual nature, proposes the concept of purchased authenticity, puts forward a manifesto that complements the work with the author’s view of the place of authenticity and metamodernism in Ukraine.In our view, the search for authenticity is the leitmotif of metamodernism, in particular the political metamodernism of Hanzi Freinacht. Society needs renewal to withstand the world polarization, the fluctuations of public sentiments, and deliberately form one’s own individuality and authenticity under the influence of social, ecological, economic, military, and political challenges in Ukraine and all over the world. So it is necessary to investigate the impact of metamodernist self-awareness and world perception on the formation of a new authenticity.The purpose of the PhD thesis is to study personal authenticity in the context of metamodernity, as a cultural-philosophical and socio-political paradigm. The object of the research is metamodernism as a socio-philosophical paradigm, and the subject matter of the research is the perspectives of interpretation of the search for personal authenticity arising in the metamodern paradigm.In the current thesis, the concept of authenticity is considered a social construct, as a result of intersubjective, transpersonal interaction between people who begin to contact each other differently, compared to the periods of dominance of traditional, modern, and postmodern cultural codes. Metamodernism expands our views on spirituality, society, aesthetics, science, and religion and contributes to the formation of a decent way of life in the XXI century caused, on the one hand, by difficulties, and on the other hand, by the unprecedented progress of the century.The scientific novelty of the obtained results is the following:1. The development of the metamodern paradigm was monitored and the areas of study of metamodern trends were established based on the reception of metamodern ideas in the works of domestic researchers;2. Personal authenticity was analyzed within the metamodern cultural and philosophical paradigm, in particular in the political metamodernism of Hanzi Freinacht;3. A comparison of the six-dimensional model of inequality in the political metamodernism of Hanzi Freinacht and the concept of the age of access by Jeremy Rifkin was made;4. The concept of “purchased authenticity” was introduced into scientific circulation based on the study of the place of the ideal of authenticity in advertising and the peculiarities of its exploitation to sell various goods and services;5. For the first time, the monographic works of Hanzi Freinacht were investigated to clarify the formation of the new features of personal authenticity in the context of political metamodernism;6. The theory of dividuation in political metamodernism was analyzed based on the analysis of the concept of “dividual”; the definition of the concept of “dividualization” was proposed;7. The prospects for the adaptation of political metamodernism and the emergence of metamodern authenticity against the background of the challenges facing Ukrainian society were determined;8. The two-part manifesto was put forward, which reflected the metamodern worldview in the context of Ukrainian realities.The theoretical and practical significance of the obtained results are significant for the analysis of authenticity at a conceptual crossroads in European thought regarding the post-postmodern situation at the beginning of the 21st century. The work examines the transition from postmodernity to metamodernity, which affects the ideal of authenticity, people’s identity, and ideas about themselves.The research results can be used for an in-depth study of metamodernism, the development of the concepts of authenticity and metamodernism, and the implementation of metamodern ideas in Ukrainian society. The obtained results indicate the emergence of metamodern features of authenticity, which in practice contributes to a deeper understanding of the crisis of a person against the background of the current civilizational threats.Keywords: authenticity, cultural reality, development, dividual, human, identity, metamodernity, metamodernism, personality, political regime, postmodernity, postmodernism, post-postmodernism, social construct