Вивчено електролюмінесцентні властивості електролюмінесцентних випромінювачів на основі капсульованого порошку сульфіду цинку, легованого міддю. Із використанням методів псевдопотенціалу та лінійної комбінації атомних орбіталей проведено теоретичні розрахунки енергетичних параметрів електролюмінесцентних випромінювачів, зокрема: ширини забороненої зони, порогу фотоемісії, діелектричної проникності, енергії релаксації, повної енергії зв'язку та пружних сталих, енергетичні положення електронних станів у забороненій зоні.

  Скачати повний текст

Дисертація є комплексним дослідженням мистецтва літографії київської школи графіки в контексті історії розвитку українського образотворчого мистецтва. Осередок київських літографів сформувався на базі Київського державного художнього інституту (КДХІ), який заклав фундамент вищої мистецької освіти на теренах України, виплекав когорту визначних художників і діячів мистецтв. У другій половині ХХ століття київські художники, які навчались у КДХІ, мали можливість продовжити творчо працювати в літографській техніці в Експериментальних естампних майстернях Київської організації Спілки художників УРСР (КО СХ УРСР) та Київському комбінаті монументально-декоративного мистецтва (Творчо-виробниче об’єднання «Художник» КО СХ УРСР), виконуючи державні замовлення. Наприкінці 1990-х років комбінат і естампна майстерня припинили діяльність у зв’язку зі скрутним фінансовим становищем, що спричинило занепад техніки плоского друку, а мистці Києва втратили можливість репродукувати літографії. Новий етап розвитку літографії в київському мистецькому середовищі у 2010-х роках був пов’язаний із художнім осередком – Видавничо-поліграфічним інститутом Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» (ВПІ НТУУ КПІ), оснащеним літографським обладнанням, яке було перевезене ще з Експериментальних естампних майстерень КО СХУ, та приватною Літографською майстернею «30», створеною випускниками ВПІ. На основі систематизації та аналізу значного обсягу літературних джерел відтворено загальну картину розвитку мистецтва літографії київської школи графіки другої половини ХХ – початку ХХІ століття як окремого явища в графічному мистецтві України. Важливим підґрунтям для дослідження мистецтва літографії київської школи графіки стало вивчення оригінальних літографських аркушів, які зберігаються у фондосховищах провідних київських музеїв, навчально-методичних фондах кафедри графічних мистецтв Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА) і приватних колекціях. Формування збірок провідних київських музеїв значною мірою відбулось у другій половині ХХ століття, що припадає на пік розвитку радянського мистецтва.У дисертаційній праці розкрито в хронологічно-історичній послідовності генезу розвитку літографії як техніки плоского друку. Зокрема, у контексті вивчення літературних джерел упорядковано хронологію розвитку літографії як виду плоского друку з моменту її винаходу наприкінці ХVIII століття баварцем А. Зенефельдером і її поширення в європейському культурному просторі з акцентом на етапах розвитку мистецтва літографії на теренах України. За результатами дослідження простежено витоки провідних літографських осередків України (Києва, Харкова, Одеси, Львова), які сформувались на базі закладів вищої освіти (Київський державний художній інститут, Харківський художньо-промисловий інститут, Одеський художній інститут, Українська академія друкарства), визначено імена літографів основних графічних шкіл і проаналізовано значення їх діяльності. Літографська школа Києва бере початок з літографських майстерень Києво-Печерської лаври та друкарень родини поліграфістів Стефана і Василя Кульженків. Процес становлення літографської майстерні в КДХІ, яка була локомотивом у формуванні київської школи літографії, відбувався завдяки педагогічній діяльності визначних художників В. І. Касіяна, В. Г. Юнга, І. М. Плещинського. Проведений контент-аналіз мистецтва літографії київської школи графіки другої половини ХХ століття надав можливість провести класифікацію літографій за жанрово-тематичними, художньо-стилістичними ознаками й композиційними прийомами. 1950–1980-і роки позначено пануванням основної мистецької доктрини – соціалістичного реалізму, що спричиняла суттєві перепони у творчості художників-літографів. Київські мистці, які працювали у станковій графіці, створювали літографські естампи традиційно-побутової та історичної тематики.Визначено імена художників-графіків Києва, для яких літографія стала візуальним утіленням мистецького бачення та образно-художніх пошуків. У другій половині ХХ століття літографія стає провідною графічною технікою у творчості художників Б. Гінзбурга, В. Калуги, В. Новиковського, І. Мовчан, З. Толкачова, М. Попова, О. Овчинникової, А. Крвавича, В. Радька, яка значною мірою відповідала їхнім мистецьким запитам, творчим інтенціям. Зрідка застосовували техніку літографії В. Касіян, М. Туровський, М. Компанець, А. Чебикін, Н. Лопухова, В. Нікітін та інші.Зібрані матеріали та їх теоретичне узагальнення можуть бути використані при написанні окремих розділів з історії українського мистецтва (української графіки) ХХ–ХХІ століть та стати основою монографічного видання. Здобутки пропонованої розвідки будуть корисними як для фахівців-практиків, так і для теоретиків образотворчого мистецтва.^UThis dissertation is a comprehensive study of the lithography artworks created by the Kyiv school of graphics in the context of the history of the development of the Ukrainian fine art. The union of the Kyiv lithographers emerged on the basis of the Kyiv State Art Institute (KSAI), which laid the foundation of the higher art education in Ukraine and nurtured a cohort of the prominent artists. In the second half of the 20th century, the Kyiv artists who have completed their studies at KSAI were able to continue to create their artworks in the lithography technique at the Experimental Printmaking Workshops of the Kyiv section of the Union of the Ukrainian Artists (KS UUA) and to fulfill the state orders at the Kyiv Combine of Monumental and Decorative Art (“Khudozhnyk” Creative and Production Association) affiliated with KS UUA. At the end of the 1990s, the combine and the printmaking workshops ceased their operations due to the difficult financial situation, which caused the decline of the flat printing technique, and also the artists of Kyiv lost the opportunity to reproduce their lithographs. In the beginning of the 21st century a new stage in the development of the lithography art in the Kyiv artistic environment was associated with the Publishing and Printing Institute of the National Technical University of Ukraine "Kyiv Polytechnic Institute" (PPI NTUU KPI).The general picture of the development of the lithography art created by the Kyiv graphic school in the second half of the 20th - the beginning of the 21st centuries as a separate phenomenon in the graphic art of Ukraine, was reproduced on the basis of systematization and analysis of a significant volume of the literary sources. An important basis for the research of the lithography artworks of Kyiv graphic school was study of the original lithographic sheets, which were stored in the repositories of the main Kyiv museums, educational and methodology funds of the Graphic Arts Department of the National Academy of Fine Arts and Architecture (NAFAA) and private collections. In this dissertation, the genesis of the development of lithography as a flat printing technique is revealed in a chronological-historical sequence. Specifically, in the context of exploring the literary sources, the chronology of the development of lithography as a type of the flat printing from the moment of its invention at the end of the 18th century by the Bavarian A. Zenefelder and its spread in the European cultural environment with an emphasis on the stages of its development on the territory of Ukraine was streamlined.Based on the results of this research, the origin of the leading lithography centers of Ukraine (in Kyiv, Kharkiv, Odesa, Lviv) which were established on the basis of the higher educational institutions (Kyiv State Art Institute, Kharkiv Art and Industrial Institute, Odesa Art Institute, Ukrainian Academy of Printing) was observed, the names of lithographers of the main graphic schools were determined and the importance of their activities was analyzed.The Kyiv lithography school originated from the lithography workshops of the Kyiv-Pechersk Lavra and the printing houses of the family of printers Stefan and Vasyl Kulzhenko.The establishment of the lithography workshop at KSAI, being the driving force for the formation of the Kyiv lithography school, was achieved through the teaching activities of the following prominent artists: V. I. Kasiyan, V. G. Yung, I. M. Pleshchynskiy.In the proposed study, a content analysis of the lithography art of the Kyiv Graphic School was carried out, a classification of the lithographs was made according to genre and theme, to visual and stylistic features and to compositional techniques. The 1950s–1980s were marked by a dominance of the main artistic doctrine – socialist realism, which caused significant obstacles in the work of the lithography artists. The names of the graphic artists of Kyiv, for whom lithography became a visual embodiment of their artistic outlook, their figurative and artistic searches, have been determined. In the second half of the 20th century, lithography became the leading graphic technique in the work of the following artists: B. Ginzburg, V. Kaluga, V. Novikovsky, I. Movchan, Z. Tolkachov, M. Popov, O. Ovchinnikova, A. Krvavych, V. Ivanov-Akhmetov, V. Radkо, which significantly met their artistic requests and creative intentions. Such artists as V. Kasiyan, M. Turovsky, M. Kompanets, A. Chebykin, O. Stratiychuk, N. Lopukhova, V. Nikitin and others. The collected materials and their theoretical synthesis can be used for composing of the specific chapters of the history of the Ukrainian art (the Ukrainian graphics) in the 20th-21st centuries and become the basis for a monograph edition. The accomplishments of the proposed study will be useful both for practitioners and theorists of fine art.