Досліджено структури одно- та двокомпонентних металічних розплавів. Запропоновано та реалізовано методику дослідження структури невпорядкованих систем на основі моделей, реконструйованих з експериментальних структурних факторів за допомогою методу оберненого Монте Карло з її подальшим аналізом за методом Вороного - Делоне. З використанням комплексу розроблених програм детально проаналізовано пакування атомів у рідких Fe, Co, Ni, Ag, Cu, Na, K, Ga, Sn та Ge в широкому температурному інтервалі. Установлено, що структура металів, які в кристалічному стані мають щільне пакування атомів, формується на основі некристалічних пакувань слабодеформованих тетраедрів та четвертинок октаедрів (квартоктаедрів), що утворюють кластери нанометрового розміру, які розмежовуються областями з менш щільним пакуванням атомів. Відзначено, що структура рідких Ga, Sn, Ge, які в кристалічному стані характеризуються наявністю ковалентного зв'язку, є мікронеоднорідною, що обумовлено співіснуванням мікрообластей з металічним зв'язком та зв'язком ковалентного типу. Останні обумовлюють наявність побічного максимуму на кривих структурного фактора та більш розсипче пакування атомів в рідких Ga, Sn, Ge. Показано, що енергетика міжатомної взаємодії та фізико-хімічні властивості розплавів визначаються наявністю вкорочених зв'язків ковалентного типу між атомами кремнію, а також між атомами кобальту та кремнію.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні засади синтезу систем комбінованого діагностування. Здійснено постановку задачі оптимізації простору параметрів діагностування та формалізовано її розв'язання. Узагальнено та формалізовано задачу синтезу засобів вимірювань. Проаналізовано їх похибки та наведено методи підвищення точності перетворень. Отримані результати дозволили розробити та впровадити у виробництво інформаційно-вимірювальні системи діагностування аналогових вузлів радіоелектронної апаратури, які довели доцільність їх використання.

  Скачати повний текст

Розглянуто актуальні питання конструювання центрів адсорбції холевої кислоти шляхом спрямованого модифікування поверхні кремнезему четвертинними амонієвими групами. Здійснено хімічну іммобілізацію тетраалкіламоній галогенідних груп різної будови на поверхні високодисперсних аморфних кремнеземів з використанням реакцій кватернізації, гідросилілювання та кополімеризації. За допомогою ІЧ спектроскопії, термічного аналізу з програмованим нагріванням та хімічного аналізу поверхневих сполук встановлено будову функціональних груп органокремнеземів, а також межі їх термічної та хімічної стабільності. Розраховано константи аніонного обміну, агрегування та стійкості. Показано, що хімічне закріплення четвертинних амонієвих груп на поверхні кремнезему сприяє покращанню основних параметрів адсорбції холевої кислоти у порівнянні з гідроксильованим кремнеземом й холестираміном.

  Скачати повний текст

Визначено місце, роль і значення сполучників як засобів складного речення. Описано структурні, семантичні, граматичні та функціональні особливості семантичної нівеляції сполучників як аналітичних морфем. Функціональне призначення сполучників як одиниць релятивної семантики полягає у виконанні двох граматичних функцій у складному реченні - формально-синтаксичної (вираження синтаксичного зв'язку) та семантико-синтаксичної (вираження семантико-синтаксичних відношень між предикативними частинами). Опис та аналіз виявів функцій сполучників дозволив визначити їх граматичну неоднорідність. За здатністю виконувати семантико-синтаксичну функцію сполучники поділено на семантичні, асемантичні та частково асемантичні. Виявлено причини, умови та закономірності нівеляційних процесів у складі сполучника. З'ясовано специфіку реалізації семантико-синтаксичних відношень сполучників у складнопідрядних і складносурядних реченнях, яка полягає не лише в функціональній спеціалізації, а й широких транспозиційних можливостях підрядних і сурядних сполучників.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена розроблянню принципів добору генотипів міскантусу толерантних до посухи та засолення на основі методів біотехнології і перевірки їх ефективності в польових умовах.Удосконалено методику клонального мікророзмноження міскантусу на основі підбору стерилізуючих реагентів, їх експозицій та додавання різних концентрацій цитокінінів та ауксинів у живильному середовищі.Висвітлено питання щодо реакції пагонів міскантусу in vitro на абіотичні стреси (посуху і засолення). Визначено оптимальні концентрації та експозиції дії стресових чинників маніту та солей на життєздатність та пагоноутворення експлантів різних генотипів міскантусу in vitro. Розроблено шкалу оцінювання ступеня толерантності міскантусу до абіотичних чинників in vitro, яка враховує комплексні показники фізіологічного стану і сприяє спрощенню добору джерел толерантності до певних абіотичних стресів. Досліджено біоморфологічні показники реакції рослин міскантусу, які було відібрано на селективних живильних середовищах in vitro, до дії різної вологоємності ґрунту та сольового стресу в умовах вегетаційного досліду. Проведено оцінку вмісту хлорофілів а і b, сухої речовини та зміни активності оксидоредуктаз (каталази і пероксидази) у пагонах міскантусу з умов in vitro та вирощених у польових умовах за дії стресових чинників, що дає змогу використовувати їх як тест-ознаку толерантності до посухи і засолення у рослин міскантусу. Об'єкт дослідження – добір толерантних до абіотичних стресових чинників (посуха, засолення) генотипів міскантусу in vitro та перевірка відібраних форм за господарсько-цінними ознаками ex vitro.Предмет дослідження – насіння різних генотипів міскантусу, ризоми зі сплячими бруньками гібриду Miscanthus giganteus, пагони міскантусу in vitro та рослини виділених форм з ознаками толерантності до посухи та засолення ex vitro.З'ясовано приживлюваність міскантусу при перенесенні in vitro в умови відкритого ґрунту за попередньої адаптації в умовах теплиці та в умовах відкритого ґрунту, за якої обрано оптимальний спосіб їх перенесення. Установлено строки розкриття біоенергетичного потенціалу міскантусу за анатомо-морфологічними показниками. Визначено елементи структури урожайності біомаси та вихід енергії у різних видів міскантусу в польових умовах. Відібрано перспективні для комерційного використання види міскантусу (M. giganteus та M. sinensis) з поєднанням толерантності до абіотичних стресів та високим виходом енергії.Ключові слова: міскантус, методи біотехнології, толерантність, абіотичний стрес, біоморфологічні та фізіолого-біохімічні показники, вихід енергії.^UThe thesis is devoted to the development of principles for the breeding of genotypes of miscanthus tolerant to drought and salinity based on biotechnology methods and their effectiveness in open soil.The method of clonal micropropagation of miscanthus based on the selection of sterilizing reagents, their exposures and the addition of different concentrations of cytokinins and auxins in the nutrient medium has been improved.The issue of the reaction of miscanthus shoots in vitro to abiotic stresses (drought and salinity) is covered. The optimal concentrations and exposures of the effects of stress factors of mannitol and salts on the viability and shoots formation development of explants of various genotypes in vitro were determined. The scale of estimation of the degree of miscanthus tolerance to the abiotic factors in vitro which takes into account the complex parameters of physiological state is developed, which allows to simplify the selection of sources of tolerance to certain abiotic stresses.The biomorphological parameters of the reaction of miscanthus which were selected on selective nutrient medium to the effect of different moisture content of the soil and salt stress in the vegetative experiment were investigated.The content of chlorophylls a and b, dry matter and changes in the activity of oxidoreductase (catalase and peroxidase) in miscanthus shoots in vitro and grown in the field under the influence of stress factors have been estimated, which allows them to be used as a test sign of tolerance to drought and salinity in miscanthus.The survival of miscanthus was established when transferred from in vitro in open soil for preliminary adaptation in greenhouse and in open soil, in which the optimal method of their transfer was chosen. The terms of revealing of the bioenergy potential of miscanthus according to the anatomical and morphological parameters were established. The elements of the structure of biomass yield and energy output in different species of miscanthus in the field are determined. Prospective for commercial use miscanthus species (M. giganteus and M. sinensis) with a combination of tolerance to abiotic stresses and high energy output are selected.Keywords: miscanthus, biotechnology methods, tolerance, abiotic stress, biomorphological, physiological and biochemical parameters, energy output.

Дисертацію присвячено удосконаленню селекційно-генетичних методів і створенню вихідних матеріалів буряків цукрових з поліпшеними параметрами форми коренеплоду та технологічними якостями цукросировини для селекції конкурентоспроможних гібридів на ЦЧС основі.Експериментально доведено ефективність розроблених схем селекційного процесу зі створення та практичного використання нових вихідних матеріалів (ліній О-типу, їх ЦЧС аналогів і диплоїдних багаторосткових запилювачів) з поліпшеними формою коренеплоду та технологічними якостями цукросировини в селекції буряків цукрових на продуктивність.Доведено можливість використання буряків кормових, як донорів цінних селекційно-генетичних ознак, для підвищення продуктивного потенціалу буряків цукрових. Встановлено, що використання в селекції рекомбінантних матеріалів буряків цукрово-кормового типу дає можливість розширити генетичний потенціал та поліпшити буряки цукрові за проявом важливих господарсько-цінних ознак. Проаналізовано характер успадкування морфологічних і господарсько-цінних ознак у рослин рекомбінантних форм буряків. Встановлено, що одним з головних чинників селекційного підвищення продуктивності гібридів буряків цукрових на ЦЧС основі є зміна форми їх коренеплоду з конічної на овально-конічну.Експериментальні гібриди буряків цукрових з овально-конічною формою коренеплоду, переважають груповий стандарт за врожайністю коренеплодів на 17–24 %, збором і виходом цукру – на 15–21 % та 15–22 % відповідно. Ключові слова: буряки цукрові, буряки кормові, вихідний матеріал, лінії О-типу, багаторосткові запилювачі, цукрово-кормовий гібрид, гібридизація, інбридинг, бекросні схрещування, аналізуючі схрещування, форма коренеплоду, технологічні якості, продуктивність.^UThe thesis is devoted to the improvement of selection-genetic methods and creation of sugar beet source material with improved root shape parameters and technological qualities of sugar raw materials for selection of competitive hybrids on the basis of CMS. The effectiveness of the developed schemes of the selection process for the creation and practical use of new source material (O-type lines, their analogues with CМS and diploid multi-shoot pollinators) with improved root shape and technological qualities of sugar raw materials in sugar beet selection for productivity has been experimentally proved.The possibility of using fodder beets as donors of valuable selection and genetic traits to increase the productive potential of sugar beets has been proved. It is established that the use of sugar-fodder beets in the selection of recombinant materials makes it possible to expand the genetic potential and improve sugar beets by the manifestation of important economic and valuable traits.The nature of inheritance of morphological and economically valuable traits in plants of recombinant forms of beets has been analyzed.It is established that one of the main factors of selection increase of productivity of sugar beet hybrids on the basis of CМS is the change in the shape of their root from conical to oval-conical.Experimental sugar beet hybrids with oval-conical root shape, exceed the group standard for root yield by 17–24 %, sugar harvest and sugar yield – by 15–21 % and 15–22 %, respectively.Key words: sugar beets, fodder beets, source material, O-type lines, multi-shoot pollinators, sugar-fodder hybrid, hybridization, inbreeding, backcrosses, analyzing crosses, root shape, technological qualities, productivity.

Дисертація присвячена вивченню особливостей формування врожаю буряків цукрових, як енергетичної культури, залежно від застосування мінерального удобрення та строків збирання в умовах Лісостепу України За результатами досліджень удосконалено технологію вирощування буряків цукрових в умовах Правобережної частини Лісостепу України, для переробляння на біопаливо, шляхом впровадження нових гібридів та оптимізації мінерального удобрення та строків збирання рослин. Також вивчено питання росту і розвитку досліджуваних гібридів буряків цукрових, особливостей формування листкової поверхні, визначення біоенергетичної та економічної ефективності. Встановлено також, що удобрення буряків цукрових та різні строки їх збирання по-різному впливають на формування їх продуктивності, цукристості та вмісту сухих речовин в коренеплодах. Однак, не зважаючи на суттєві між гібридні відмінності, в умовах Правобережного Лісостепу, кращими строками по максимальному формуванню урожайності коренеплодів та їх цукристості та сухої речовини є третя декада вересня та третя декада жовтня. Кращими ж строками по формуванню урожаю гички є третя декада липня та третя декада серпня. А от підвищена норма мінерального живлення N300P300K300 за обох кращих строків збирання коренеплодів буряків цукрових не забезпечувала формування прибавки врожаю здатної окупити додаткове мінеральне живлення, порівняно з нормою N150P150K150.Найбільш оптимальним строком для отримання максимального збору біоетанолу з буряків цукрових виявилась третя декада жовтня. Так, в гібридів Софія та Ромул і за удобрення N150P150K150 було отримано 6,7 та 6,6 т/га біоетанолу. А для отримання максимального виходу біогазу з буряків цукрових кращою виявилась третя декада вересня та третя декада жовтня. Встановлено, що найкращі показники за збирання буряків цукрових в вересні забезпечував гібрид Софія за удобрення N150P150K150 – 20,8 тис. м3/га та N300P300K300 – 21,0 тис. м3/га. А от за збирання коренеплодів в жовтні кращим був гібрид Кварта, за удобрення N150P150K150 – 19,6 тис. м3/га та N300P300K300 – 19,8 тис. м3/га. А от оптимальний вихід біометану з буряків цукрових було отримано в третю декада вересня та третю декада жовтня. Відповідно кращим в першому випадку були гібриди Софія та Ромул, а в другому – Кварта. Розраховано економічну та енергетичну ефективності вирощування буряків цукрових залежно від впливу факторів досліду. На підставі проведених досліджень розроблено практичні рекомендації, що вирощування буряків цукрових для переробляння на біопаливо.Ключові слова: буряки цукрові; норма добрив; строки збирання; урожайність коренеплодів; цукристість; вміст сухої речовини.^UIt was established maximum parameters of leaf area were formed by the following hybrids: Oleksandriya, Umans`ky`j ChS 90, Zluka, ICzB 0801, Romul, Kvarta and Sofiya. With the application of mineral fertilizers, we obtained the best values of leaf area per plant.It the third decade of September to the third decade of October, the best performance of pure photosynthesis productivity were in hybrids: Vesto (0.42-1.19) and Kvarta (0.98-1.08 g/m2 per day). In hybrids Ramzes, Geroj, Bulava, Ol`zhy`ch and IVP ChS 84 the CPF parameters were higher than zero in the absence of fertilizer, for fertilizer N150P150K150 were: Ramzes, BCzChS 57, Geroj, Bulava, Ol`zhy`ch, for fertilizer N300P300K300: BCzChS 57 ta Geroj, however, the rest of the hybrids lost their dry matter during late harvest and photosynthesis during this period could not compensate for the amount of loss.For formation of maximum productivity of a hog the harvesting periods in the third decade of July and August were the best. Thus, for crop yields, for harvesting in the third decade of July, the best results were in the hybrids Geroj and Sofiya, because the fertilizer variant N150P150K150 formed 71.8 and 88.8 t/ha of crop, and for fertilizer at a dose of N300P300K300 - 74,7 and 92.4 t/ha respectively. But for the harvest in the third decade of August, the best hybrids were Geroj, Sofiya, Romul, Kvarta. For fertilizers at a dose of N150P150K150, they provided 79.4, 100.0, 80.0, and 80.0 t/ha of boar, and for fertilizing at a dose of N300P300K300 - 83.3, 105.0, 84.0 and 84.0 t/ha, respectively.It was determined that the following hybrids were the best in sugar beet root content for harvesting in the third decade of September: Geroj – 21,4 %, Sofiya – 21,8 %, Ukrayins`ky`j ChS72 – 21,3 %, Romul 21,4 %. But with the harvest in the third decade of October, the maximum level of sugar content in root crops was in hybrids: Sofiya - 22.0% and Umans`ky`j 21.9%. Hybrids such as Bulava, Ol`zhy`ch, Ukrayins`ky`j ChS72, Romul had increased sugar content at 21.5%.The use of mineral fertilizer with the standard N150P150K150 led to a decrease in the sugar content of the roots by about 1.3-1.5% compared with untested control options. But the introduction of an increased dose of mineral nutrition - N300P300K300 by 2.2-2.5%. This reaction of the plants is caused by the proper level of providing the soil with mineral nutrition.It has been investigated that the following hybrids were the best in the content of dry matter in the roots of sugar beets for harvesting in the third decade of September: Geroj – 28,4 %, Sofiya – 28,4 %, Umans`ky`j ChS97 – 28,4 %, Romul 28,5 %. And for harvesting in the third decade of October, the maximum solids content in root crops was in hybrids: Geroj – 28,3 %, Ol`zhy`ch – 28,3 %, Vesto – 28,3 %, Romul – 28,7 %, IVP ChS 84 – 28,4 %. The patterns of accumulation of dry matter under the influence of mineral fertilizers were similar to the features of sugar accumulation.The most optimal period for obtaining the maximum collection of bioethanol from sugar beets was the third decade of October. Thus, 6.7 and 6.6 t/ha of bioethanol were obtained from Sofiya and Romul hybrids and for fertilizer N150P150K150.The optimal period for obtaining the maximum yield of biogas from sugar beets was the third decade of September and the third decade of October. It was established that the best performance for sugar beet harvesting in September was provided by the Sofiya hybrid for fertilizer N150P150K150 - 20.8 thousand m3/ha and N300P300K300 - 21.0 thousand m3/ha. But for the harvesting of root crops in October, the best hybrid was Kvarta, for fertilizers N150P150K150 - 19.6 thousand m3/ha and N300P300K300 - 19.8 thousand m3/ha.It was established that the highest hybrid energy efficiency was in the following hybrids during the third decade of September and the third of October and the use of N150P150K150: BCzChS 57 – 10,0-10,2, Geroj – 10,0-10,4, Sofiya – 9,8-10,2, Romul 11,0-10,9, Kvarta – 10,0-10,2.Key words: sugar beet; fertilizer rate; harvesting time; root crop yield; sugar content; dry matter content.

На території Вінницької області сконцентрована значна кількість пам’ятокзамкової і палацової архітектури. Попри великі масштаби поширення тарізноманітність об’єктів, у переважній більшості вони не залучені в соціальнокультурну сферу й використовуються нераціонально. Активне замковебудівництво на досліджуваній території розпочалось з кін. XIV ст. та тривалодо поч. XVIII ст. Оборонні укріплення займали важливе місце у процесізаселення території, розвитку міст і містечок. З втратою необхідності у їхньомуіснуванні замки занепадали або використовувались під громадські потреби.Тільки у ХХ ст. вони стали об’єктами уваги представників пам’яткоохоронноїсистеми. Палацове будівництво почало розвиватись з кін. XVIII ст., булопредставлене різними стилями і масштабами. На розвиток та розмах палацовогобудівництва впливало становище дворян і шляхти, яке залежало як від їхніхекономічних можливостей, так і від державної політики. З поч. ХХ ст. палацивтрачають першопочаткові функції, а більшість об’єктів до сьогоднізнаходяться у незадовільному стані.^UNumerous monuments of castle and palace architecture are concentrated inVinnytsia region. Despite the significant scale and diversity of these objects, most ofthem are not involved in the socio-cultural sphere and are used irrationally. Activecastle construction in this area began at the end of the 14th century and lasted untilthe beginning of the 18th century. Defensive fortifications played an important role inthe settlement of the territory, development of cities and towns. When they were nolonger needed, castles fell into disrepair or were used for public purposes. Only in the20th century, the representatives of the monument protection system paid attention tothese objects. Palace construction began to develop from the end of the 18th century,it was presented in different styles and scales. The development and scale of palaceconstruction was influenced by the position of the nobility and gentry, whichdepended on both their economic capabilities and public policy. From the beginningof the 20th century, palaces are losing their original functions, and most of thebuildings are still in poor condition.

Дисертацію присвячено розробці методу підвищення узгодженості експертних оцінок, що застосовується у ході експертиз для поліпшення адекватності моделей складних систем на основі яких здійснюється підтримка прийняття рішень в слабкоструктурованих предметних галузях. Метод включає визначення індексу узгодженості, порогового значення індексу, яке необхідно досягти для агрегації експертних оцінок і процедуру зворотного зв’язку з експертами для досягнення достатньої узгодженості. Програмна реалізація методу знайшла практичне застосування в інформаційній технології підтримки прийняття рішень у рамках системи розподіленого збору та обробки експертної інформації для систем підтримки прийняття рішень – «Консенсус-2».^UThe dissertation is devoted to the development of a method for increasing the consistency of expert assessments, which is used in the course of examinations to improve the adequacy of models of complex systems on the basis of which decision-making support isprovided in poorly structured subject areas. The solution to the important scientific and technical task of creating a method involves determining and achieving the level of consistency of both individual and group assessments required for aggregation, which can be set in continuous or discrete scales. The goal is to obtain reliable aggregated ratings without distorting the assessments received from experts and without causing pressure in case of possible repeated appeals to them, which contributes to the creation of more adequate models of subject areas and, thereby, improves the quality of recommendations provided by decision supportsystems.The first step in solving the problem is to determine the requirements that the consistency index should meet in order to be used for practical purposes, namely to apply (conduct) the consistency improvement procedure. Since this procedure involves feedback froman expert and the possibility of changing the previously provided assessment, the properties of the index “not to react” to the shift of assessments, to the scaling of their distribution and the property of index change monotonicity when changing a particular assessment to a neighboring value on the assessment scale are of particular importance. The author analyzes a number of existing consistency indices used in expert evaluations and rating surveys and identifies certain shortcomings of these indices that do not contribute to their use in decision support. Particular attention is paid to the properties necessary for organizing feedback, i.e. asking an expert to change his or her preliminary assessment in order to increase the consistency index. Given the presence of certain shortcomings in all the studied indices and the fact that none of them satisfies all the conditions set forth, it is concluded that there is an urgent need to develop a new consistency index that would not have the identified shortcomings and would meet the requirements.It is proposed to present the consistency index as a complement to the unit normalized sum of the distances between the ratings for all possible pairs of expert ratings. The maximum of the function corresponds to the complete/highest consistency of the ratings and is achieved if and only if all the ratings are equal. In addition, the minimum of the index is achieved when a half of the ratings are at one end of the scale and the other half are at the other end. If the number of scores is odd, the “extra” score can be at either end of the interval. The definition of this minimum in a certain sense contradicts the approaches of those authors who believe that the minimum should be achieved when all the scores are evenly distributed across the scale. In practice, however, it does not really matter where the function reaches the minimum, since all the cases of high inconsistency described above (and others) cannot be used for further aggregation of expert assessments. The consistency in these cases should be improved; it is only important that the function meet the basic requirements. For the developed consistency index, we analyzed it and determined the threshold value below which the data is considered inconsistent. For this purpose, arbitrary sets of expert assessments are considered, consistency indices are calculated, and the threshold value is found for which 5% of the percentages are above this consistency index. A more general case is considered when experts have different competence (awareness, information) in the issue under consideration and therefore the assessment of one expert may be weightier than the assessment of another expert. In this case, the index is calculated taking into account the relative weights of the experts. The methods proposed in this dissertation are implemented and used both in the group expert assessment of the impact of system components in the subject area model and in the mode of individual work of experts when they use the method of pairwise comparisons. In addition, these methods are used in the group selection of the best formulation from a set of formulations of the same content, as well as in all the implemented methods that provide for the aggregation of expert assessments to substantiate the possibility and feasibility of its implementation.