Вивчено вміст глікогену та його динаміку у тілі мідій Одеської затоки. Доведено, що вміст глікогену у тілі мідій з марікультурних колекторів у 1,8 рази вищий, ніж у мідій природних субстратів. З'ясовано, що він вірогідно зменшувався з верхньої частини колектора - 4,58 %, до нижньої - 2,68 % сирої маси. Виявлено, що вміст глікогену у зовнішніх частинах друзи вищий, ніж у внутрішніх у 1,6 - 1,8 рази. За результатами вивчення максимального вмісту глікогену у тілі мідій за літнього періоду (червень - липень) установлено, що цей вміст значно нижчий в Одеській затоці, ніж у мідій з Кримського регіону (2,98 та в 5,20 - 5,70 % сирої маси відповідно). Виявлено різницю максимальних рівнів вмісту глікогену на п'яти прибережних станціях з різним рівнем водообміну. Цей рівень послідовно зменшується від станції з вільним водообміном - 4,9 % до станції з обмеженим рівнем водобміну - 2,1 % сирої маси. Під час дослідження різних органів мідій установлено, що максимальний вміст глікогену у гонадах, а мінімальний - у зябрах. Визначено, що найбільшого рівня вміст глікогену становить на стадії статевого спокою у гонадах - 5,15 %, у гепатопанкреасі - 1,91 %, у зябрах - 1,79 % сирої маси. Мінімум цього компонента відзначено на стадії вимету в усіх органах. Сумарних ліпідів виявлено найбільше у гепатопанкреасі. В усіх органах вміст сумарних ліпідів максимальний у період дозрівання статевих продуктів на переднерестовій стадії: у гепатопанкреасі - 2,47 %, у гонадах - 1,53 % та у зябрах - 0,92 % сирої маси. Мінімум цього вмісту виявлено в усіх органах у період вимету статевих продуктів. Установлено можливість використання вмісту глікогену та сумарних ліпідів, а також супутніх показників (вмісту сирої та сухої речовини, вологи та морфо-функціональних індексів) як індикаторів стану молюсків на різних стадіях репродуктивного циклу та за різних умов мешкання.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності діагностики порушень слухової системи людини за допомогою визначення суті та значимості тестів надпорогової аудіометрії за різноманітних порушень слуху. Доведено, що в основі всіх тестів надпорогової аудіометрії лежать певні закономірності функціонування слухової системи людини. Встановлено, що прояви тестів даної аудіометрії залежать від стану функції гнучкості. Враховуючи, що кожній точці площини слухового поля відповідає певна гнучкість, оцінку стану функції гнучкості можна давати лише у координаті: "частота - рівень стимулу", тобто лише у точці виміру. Вихідною точкою відліку рівня звукового стимулу під час надпорогових досліджень може бути лише поріг абсолютної слухової чутливості, тобто 0 дБ аудіометра. Оцінку результатів зазначених досліджень необхідно проводити за допомогою їх порівняння з даними, одержаних у людей з нормальним слухом на тій же частоті тестування і тих же рівнях акустичного стимулу над 0 дБ аудіометра. Розроблено морфо-функціональну модель кодування амплітуди акустичного стимулу на периферії слухового аналізатора, що дало змогу розкрити механізм і суть феномену нормалізації функції гнучкості. Запропоновано методику, алгоритм і комп'ютерну програму використання результатів надпорогової аудіометрії у топічній та диференційній діагностиці порушень слуху.

  Скачати повний текст