Розкрито та проаналізовано психосемантичні структури громадянської свідомості української студентської молоді. З використанням проективних методик досліджено уявлення про громадянськість у даної соціально-демографічної спільноти. Експліковано та проінтепретовано операціональні аналоги категоріально-смислових структур свідомості, досліджених у контексті чотирьох експериментальних ідентифікацій, а саме: "ідеальний громадянин моєї держави", "реальний громадянин моєї держави", "Я - ідеальне", "Я - реальне". Розроблено предметно спеціалізований семантичний диференціал та з його допомогою створено психосемантичну модель образу України. Виявлено дуже низьку когнітивну складність студентів у сфері осмислення власної країни та своїх пересічних співвітчизників. Показано, що майбутній фах респондентів має вплив на домінантні компоненти категоріально-смислової ієрархії тільки їх громадянських ідеалів, а специфіка регіону мешкання певною мірою зумовлює психосемантичні засади оцінювання реалій громадянства в Україні.

  Скачати повний текст

У дисертації теоретично обґрунтовується та емпірично вивчається проблема релігійних орієнтацій особистості як чинника її саморозвитку. Здійснено порівняльний аналіз поняття «саморозвиток», обґрунтовано специфіку терміну «релігійна орієнтація» співвідносно з «цінностями» та «ціннісними орієнтаціями», охарактеризовано особливості релігійно орієнтованого саморозвитку. Емпірично виокремлено підгрупи респондентів із різними рівнями й типами релігійних орієнтацій: із назагал низькою релігійною орієнтованістю, середньою релігійною орієнтованістю, високою зовнішньою та високою внутрішньою релігійною орієнтованістю. Досліджено специфіку категоріально-смислової структури базових ціннісних орієнтацій осіб із відповідних підгруп.З'ясовано особливості особистісних самоактуалізаційних профілів, специфіку самопізнання, цілепокладання та самовдосконалення респондентів із різними рівнями й типами релігійних орієнтацій. Визначено статистично значущі відмінності між ними за відповідними складовими саморозвитку. Встановлено динаміку релігійних орієнтацій, а також основних показників самоактуалізації, конкретних складових самопізнання, цілепокладання та самовдосконалення, на основі чого продемонстровано значущість саме внутрішньої релігійної орієнтованості як чинника саморозвитку особистості.^UIn the thesis, the problem of religious orientations of the personality as a factor of its self-development has been theoretically substantiated and empirically studied. The comparative analysis of the concept of «self-development» has been carried out, the specificities of the term «religious orientation» in relation to «values» and «value orientations» are substantiated, features of religiously oriented self-development have been described.The subgroups of respondents with different levels and types of religious orientations are empirically distinguished: on the whole, they are of low religious orientation, average religious orientation, high external and high internal religious orientation. The specificity of the categorical-semantic structure of the basic value orientations of individuals from the corresponding subgroups has been investigated. The features of personal self-actualization profiles, specificity of self-knowledge, goal-setting and self-improvement of respondents with different levels and types of religious orientations are revealed. The statistically significant differences between them according to the relevant components of self-development are determined. The dynamics of religious orientations, as well as the main indicators of self-actualization, concrete components of self-knowledge, goal-setting and self-improvement, have been established, on the basis of which the significance of the internal religious orientation as a factor of self-development of the personality has been demonstrated.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню проявів релігійності особистості, зокрема індивідуальної структури релігійності особистості студента. На основі диспозиційних та операціональних проявів релігійності виокремлено сім її видів: релігійно-моральний, релігійно-тривожний, релігійно-формальний, релігійно-інтуїтивний, релігійно-нормативний, псевдорелігійний, релігійно-консервативний. До основних диспозиційних проявів релігійності належать особистісні риси, стани і властивості: чутливість, емпатія, тривожність, консервативність, підлеглість, сміливість, стриманість, розвинена уява, афективна, інферентна і голістична інтуїція, а до операціональних проявів – керування власними емоціями, адекватне вираження емоцій, домінування позитивних емоцій та їхня інтенсивність, емоційна близькість. Встановлено, що релігійно-моральний вид зіставляється з найвищою універсальною стадією розвитку релігійності та ґрунтується на інтуїції, почуттях та вірі. Визначено, що афективна інтуїція, інтелект та віра є найсильнішими предикторами релігійності, при цьому афективна інтуїція має найвищу предикативну силу. Відповідно, релігійність як особистісний конструкт є виявом інтуїтивно-почуттєвого відображення дійсності. Виявлено психосемантичні координати понять релігійності і духовності особистості, які виражені асоціативними значеннями суб'єктів, емоцій і цінностей; ситуативними значеннями проявів релігійності та конотативними значеннями з найбільш вираженими полюсами ознак великий та сильний.^UThis thesis is focused on the study of personality religiosity, particularly students' individual religiosity structure. Seven types of religiosity were established on the basis of its dispositional and operational manifestations: religious-moral, religious-anxious, religious-formal, religious-intuitive, religious-normative, pseudo-religious, and religious-conservative. Among basic dispositional manifestations of religiosity are personality traits, states and properties: sensitivity, empathy, anxiety, conservatism, inferiority, boldness, continence, rich imagination, affective, inferential and holistic intuition. Among basic operational manifestations of religiosity are controlling one's own emotions, their adequate expression, dominating positive emotions and their intensity, emotional closeness. It was established that religious-moral type is related to the top universal stage of religiosity development and is based on intuition, senses, and faith. The affective intuition, intelligence and faith are the most powerful predictors of religiosity with affective intuition having the highest predicative potential. Therefore, religiosity as a personality construct displays the intuitive-sensual reflection of reality. Psycho-semantic coordinates of ‘religiosity' and ‘spirituality' concepts are expressed through associative meanings of subjects, emotions, and values, situational meanings of expressed religiosity and connotative meanings with the most explicit poles of big and strong descriptors.