Скачати повний текст

Удосконалено метод клінікоморфологічної діагностики та розроблено діагностичний алгоритм за умов незапальних захворювань підшлункової залози (НЗПЗ), ускладнених жовтяницею. Уперше описано морфологічні ознаки, запропоновано розподіл на стадії перебігу цирозу підшлункової залози, його відмінності від фіброзу підшлункової залози, запропоновано хірургічну тактику у випадку цих захворювань. Удосконалено критерії вибору та методи хірургічних втручань з приводу НЗПЗ, ускладнених жовтяницею, на етапі операційного втручання. Визначено показання та запропоновано техніку виконання резекційних і симптоматичних операцій у хворих з НЗПЗ, ускладненими жовтяницею. Уперше застосовано алголізацію нерезекційних форм раку підшлункової залози (РПЗ), ускладненого жовтяницею, та описано терапевтичний патоморфоз пухлини під дією етанолу. З'ясовано показання та описано терапевтичний патоморфоз пухлини під дією етанолу. Удосконалено показання та оцінено ефективність симптоматичних та паліативних втручань з приводу НЗПЗ, ускладнених жовтяницею, а також комплекс методів профілактики печінкової недостатності, що передбачає проведення операції екстракорпоральної гемокарбоперфузії та використання делігандизуючих сорбентів. Запропоновано методи профілактики шлунково-кишкової кровотечі у пацієнтів з НЗПЗ, ускладненими жовтяницею. Уперше розроблено метод неспецифічної імуномодулювальної терапії РПЗ, який може бути застосований за умов печінкової недостатності за наявності жовтяниці. Описано терапевтичний патоформоз РПЗ під впливом розробленої методики. Розроблено метод терапії больового синдрому у пацієнтів з НЗПЗ з використанням зворотного хімічного сегментного паравертебрального невролізу на фоні епідуральної анестезії.

  Скачати повний текст

Проведено вивчення етіологічного фактора виникнення сіалолітіазу - персистенції вірусів цитомегалії та мумпус, тропних до залозистих тканин, визначено патогенез захворювання. Здійснено сіалосонографію та імунопатоморфологічні дослідження, результати яких дозволили виявити системність ураження хронічним запаленим процесом усіх слинних залоз за сіалолітіазу. Встановлено діагноз "хронічний сіалоаденіт з сіалолітіазом" з двома формами хронічного запалення в слинних залозах - склерозуючою, викликаною преважанням персистенції вірусу цитомегалії, та ектазійною, обумовленою персистенцією вірусу мумпус. Удосконалено методику комплексного лікування хворих на сіалолітіаз з урахуванням етіологічного фактора та патогенезу захворювання.

  Скачати повний текст

Розроблено математичну модель осушення порового простору підземних сховищ газу (ПСГ) у процесі циклічної експлуатації, на базі якої встановлено закономірності зміни водонасиченості порового простору та зміни загального порового об'єму сховищ. На підставі експериментальних досліджень визначено закономірність зміни залишкової водонасиченості від параметрів пористого середовища та режимів роботи покладів. На базі статистичного аналізу сховищ методом побудови годографів циклічної експлуатації встановлено, що стабілізація порового простору сховища з газовим режимом роботи відбувається після 5-8-ми років циклічної експлуатації. Доведено, що за рахунок осушення порового простору для умов підземних сховищ газу України можливе збільшення активного газонасиченого порового об'єму ПСГ на 6-8 %.

  Скачати повний текст

Розглянуто вплив злоякісної пухлини бронхів і проксимального відділу шлунка на зміну бактеріальної флори в екосистемах легень і шлунка. Висвітлено ефективність застосування периопераційної та післяопераційної антибіотикопрофілактики цефотаксимом. Здійснено оцінку швидкості темпів зниження рівня ендогенної інтоксикації залежно від антибіотикотерапії. Встановлено, що наявність і розвиток злоякісної пухлини легень і шлунка спричинює якісні та кількісні зміни у мікробних популяціях вищезгаданих органів, формування локальних запальних вогнищ. Застосування периопераційної схеми антибіотикопрофілактики цефотаксимом у режимі монотерапії зменшує частоту післяопераційних ускладнень, підвищує ефективність хірургічного лікування хворих на рак легень і рак проксимального відділу шлунка. Доведено, що застосування периопераційної схеми антибіотикопрофілактики сприяє більш швидкому зниженню рівня ендогенної інтоксикації у прооперованих хворих онкоторакального профілю у порівнянні з післяопераційною схемою антибіотикопрофілактики. Запропоновано удосконалену схему протибактеріальної терапії, ефективну фармакологічну дозу цефотаксиму, а також методику визначення коефіцієнта інтоксикації "К" як критерія для визначення темпів зниження рівня ендогенної інтоксикації.

  Скачати повний текст

Досліджено освітній потенціал культурної політики, спрямованої на реформування вітчизняної системи освіти та забезпечення її входження у світовий освітній простір як рівноправної дієвої сили, що передбачає у своїй сутності світові культурно-освітні тенденції, але не заперечує та не применшує національні чинники та цінності, які визначають своєрідність характеру саме української освіти. Запропоновано визначення поняття "культурна політика". Досліджено процес становлення парадигм освіти у різних типах культури (доглобалізаційний період). Визначено соціально-історичні параметри глобалізації. Висвітлено перспективи та тенденції розвитку освіти у ситуації глобалізації. Розкрито значення освітніх тенденцій культурної політики у розвитку глобальної цивілізації. Досліджено українські реалії культурної політики у контексті розвитку сучасної вітчизняної політики.

  Скачати повний текст

Проаналізовано фактори, що викликають необхідність тлумачення нормативних приписів. Сформульовано мету тлумачення закону та запропоновано логічний алгоритм її досягнення. Подано визначення поняття офіційного тлумачення закону, репрезентовано його основні ознаки, стадії та види. Охарактеризовано співвідношення офіційного та доктринального тлумачення. Висвітлено поняття, юридичну природу, загальні та специфічні ознаки, функції та види актів офіційного тлумачення, акцентовано увагу на особливостях їх дії у часі, просторі та щодо кола осіб.

  Скачати повний текст

Розкрито суть поняття "патерналізм" і проведено його емпіричну апробацію на грунті мисленнєво-діяльнісних актів громадян сучасної України. Розроблено концептуальні шкали вимірювання ступеня прихильності - неприйняття патерналізму відповідно до концепту "загальний локус контролю", а також традиційного й інноваційного аспектів посткомуністичного аспектів посткомуністичних трансформацій. Виявлено загальну таконтекстуальну динаміку в патерналістських установках і практиках громадян України протягом 1994 - 2006 рр. Зроблено висновок, що антиінноваційний консерватизм переважав креативний традиціоналізм і прагнення до інноваційного розвитку, що є ознакою незавершеності посткомуністичних трансформацій в Україні.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено дані, які характеризують стан системи зсідання крові та функціональної активності тромбоцитів і еритроцитів за умов первинної легеневої гіпертензії та вроджених вад серця у фазі синдрому Ейзенменгера. Установлено, що для цих захворювань характерними є зміни коагуляційного потенціалу, що відповідають різним стадіям ДВЗ-синдрому, переважно його III, гіпокоагуляційній стадії. Оцінено інформативність гемостазіологічних параметрів щодо прогнозу виживання хворих з первинною легеневою гіпертензією протягом одного року. Установлено односпрямованість змін плазмового, тромбоцитарного та еритроцитарного гемостазу за обох форм судинної легеневої гіпертензії. Проаналізовано зміни артеріо-венозної різниці показників зсідальної активності крові у хворих з первинною легеневою гіпертензією та синдромом Ейзенменгера у порівнянні з донорами. Наведено результати досліджень динаміки показників тромбоцитарного та плазмового гемостазу у хворих за умов лікування з використанням антиагрегатної терапії (аспірину) протягом одного року. Вивчено вплив еритроцитаферезу на показники зсідальної активності крові у пацієнтів з вторинною поліцитемією.

  Скачати повний текст

Асиметрія МЗ – це чітка відмінність у зовнішньому вигляді (за об'ємом, формою, розміром ареоли або розташуванням на грудній клітині) між правою та лівою МЗ. Загальний ефект полягає в тому, що груди виглядають незбалансованими більшою або меншою мірою, що непривабливо. Асиметрія об'єму грудей є станом, що спонукає жінок до оперативного лікування, і який не має терапевтичних альтернатив. Успішне лікування ОАМЗ стикається з рядом проблем, які дотепер не мають однозначного вирішення. Визначальним питанням є узгодження критеріїв популяційної норми ОАМЗ, від яких залежать покази до оперативного втручання, розробка методів профілактики та оцінка їх еффективності. Популяційні коливання значень ОАМЗ безумовно існують, з огляду на признання асиметрії атрибутом людини, але дотепер вони не розроблені. Відсутність консенсусу щодо норми ОАМЗ багато в чому зумовлені браком стандартного об'єктивного методу оцінки асиметрії молочної залози, особливо з огляду на їх клінічну доцільність.Корекція ОАМЗ за допомогою методів аугментації грудей, що зазвичай здійснюється шляхом імплантації різних за об'ємом протезів, ризикована через утворення асиметрії форми залози. Використання ліпофілінгу стикається з проблемами імплантації великої кількості аутожиру і дефіцитом даних, щодо відсотку його приживлення.Лікування ОАМЗ у жінок з гіпермастією, яким виконується редукційна маммопластика очевидне, і полягає у видаленні різних об'ємів тканини МЗ. Водночас, залишається нез'ясованними механізми формування симптомної об'ємної асиметрії МЗ, після редукційної маммопластики (1 % - 28%) серед жінок без видимої ОАМЗ, яким виконувалася редукція тканин молочних залоз однакового об'єму. Визначення причин виникнення симптомної асиметрії після операції в таких ситуаціях можуть бути підгрунтям для розробки методів її профілактики і покращення віддалених результатів операції.Дана робота була присвячена покращенню результатів хірургічного лікування жінок з косметичними дефектами молочних залоз шляхом розробки методів усунення та профілактики об'ємної асиметрії молочних залоз після корегуючих втручань з приводу асиметрії обєму молочних залоз, а саме аугментаційної мамопластики і редукційної маммопластики.Всього в дослідженні прийняло участь 554 жінки. З них прооперовано з приводу косметичних дефектів грудей – 234.Робота мала п'ять завдань, і відповідно п'ять етапів.На кожному етапі були сформовані відповідні групи жінок. Всі групи, що порівнювалися були репрезентативні за віковими показниками, індексом маси тіла, розміром грудей, частотою лактацій в анамнезі. Критеріями не включення до досілдження були: вік менше 18 років, наявність запальних захворювань МЗ, оперативних втручань на МЗ в анамнезі, тубулярної МЗ ожиріння, психічних розладів.Прорівняння середніх значень показників ЯЖ між групами жінок із конвенційним і розробленим методом дозованої редукційної маммопластики показав, що останій краще впливає на збільшення показників ЯЖ. В тому числі, середні значення шкал "загальне здоров'я" – GH, " життєва активність" – VT, "соціальне функціонування" – SF; "рольове функціонування, що обумовлене емоційним станом" – RE та "психічний стан здоров'я" – MH) були достовірно більшими у жінок ОГ порівняно із жінками ГП. В цілому зазначена динаміка показників ЯЖ сприяла формуванню достовірно більшого середнього значення інтегративного показника – психологічного компонента здоров'я у жінок ОГ порівняно з ГП.Так, середнє значення психологічного компонента здоров'я у жінок ОГ становило 50,9±0,6 балу, що було достовірно більше за цей показник у жінок ГП (44,9±0,5 балу) істатистично не відрізнлось від РГ (52,9±0,6 балу).Середні значення фізичного компонента здоров'я між групами жінок статистично не відрізнялися.Таким чином, розроблені методи лікування та профілактики симптомної об'ємної асиметрії МЗ (персоніфікована аугментаційна мамопластика та дозована редукційна мастопексія), що базуються на розроблених показниках популяційної норми ВОАМЗ, забезпечують, відповідно, усунення та профілактику виникнення значимої ВОАМЗ. Це зумовлює кращі показники якості життя за шкалою SF-36 порівняно з конвенційними методиками, і які статистично не відрізняються від референтних значень^UMaterials and methods. The study included 70 women aged 29 to 58 years, an average of 42.31 ± 0.97 years, subject to surgical treatment (mastectomy) for malignant breast cancer, not exceeding 3 cm in diameter.The volume of the breast to be removed was measured before the operation by its own method with the aid of the developed instrument and the Kuklin method and after the operation by the method of fluid displacement (MFD) - Archimedes' method, which was considered the standard.The absolute difference in the values (ADV) and the relative difference in the values (RDV) of the measurement breast volume by the own method and the Kuklin method in relation to the MFD were calculated.Discriptive statistics, comparison of mean (the Mann-Whitney U test), linear regression analysis were performed by the IBM SPSS Statistics 22.Results. According to the MFD data, the volume of the breast was 82-978 ml, an average of 363.0 ± 24.7 ml, according to the own method and the Kuklin method, 85 - 960 ml and 100 - 920 ml, an average of 360.6 ± 24.3 ml and 353.3 ± 23.3 ml. respectively, p> 0.05. The average value of ADV according to the method of Kuklin was 29.9 ± 1.5 ml (5 - 61 ml), by own method - 10.3 ± 0.47 ml (3 - 20 ml), p = 0.001.The average value of RDV according to the method of Kuklin was 9.84 ± 0.6% (1.7-31.6%,), according to the own method - 3.4 ± 0.2% (1.3-12.6%), p = 0.001.The rate of RDV less than 5% according to the method of Kuklin was 10.0%, by own method - 87.1%. The frequency of RDV more than 5% according to the method of Kuklin was 90.0% (mean volume of the breast 31.1 ± 1.5 ml), according to the own method - 12.9% (average volume of the breast 11.2 ± 0.7 ml), p = 0.001.Conclusions. 1. The developed method for determining the volume of the breast provides a high measurement accuracy: the RDV rate of less than 5% is 87.1%.2. The developed method more accurately estimates the volume of breast than the standard method (Kuklin): the average value of ADV is 10.3 ± 0.47 ml versus 29.9 ± 1.5 ml, p = 0.001 and RDV - 3.4 ± 0.2 % vs. 9.8.4 ± 0.6%, p = 0.001, respectively.

Хворі з механічною жовтяницею, яка обумовлена стриктурами позапечінкових жовчних проток пухлинного генезу, під час першого огляду лікарем у 70-80 % випадків підлягають лише паліативному лікуванню. Декомпресія жовчних проток є головним напрямком покращення їх стану і збільшення тривалості життя.Запропоновано чимало методів декомпресії жовчних проток: антеградні і ретроградні, за допомогою біліарних дренажів та стентів, накладання біліодигестивних анастомозів, але вибір метода лікування дотепер невизначений.Кожен з методів має свої недоліки: Черезшкірне черезпечінкове дренування прирікає хворого на втрату великої кількості жовчі, яку необхідно вживати рer os, та наявність пожиттєвого порту на шкірі. Ретрорадне стентування супроводжується травмою підшлункової залози з ймовірністю виникнення панкреатиту, рефлюксом дуоденального вмісту в жовчні шляхи у 100 % хворих, що призводить до холангіту і закупорки стенту, дислокації стента. Антеградне стентування обмежує можливості санації стента. Біліодигестивні анастомози не завжди можливі, особливо при гілярних стриктурах і несуть в собі ризики, властиві оперативним втручанням.Черезшкірно-черезпечінкове зовнішньо-внутрішнє дренування передбачає заведення дренажу за пухлину у вільні жовчні протоки або ДПК, що забезпечує природню евакуацію жовчі оскільки такий дренаж має бокові отвори вище и нижче пухлини. Водночас, можливе витікання жовчі назовні. Думки відносно ефективності цього підходу полярні, адже не проводився диференційований аналіз його результатів залежно від розташування стриктури і, відповідно дистального кінця дренажу.Для вирішення питань, щодо персоніфікованого вибору методики декомпресії ЖП необхідний їх комплексний порівняльний аналіз, залежно від локалізації стриктури (високої чи низької), але таких досліджень дотепер не було здійснено.Метою роботи було підвищення ефективності паліативного лікування пацієнтів з органічними стенозами позапечінкових жовчних проток з синдромом механічної жовтяниці шляхом обгрунтування вибору методу мініінвазивних втручань залежно від локалізації стенозу та удосконалення методики зовнішньо- внутрішнього біліарно-єюнального дренування.Робота мала сім завдань, які передбачали визначення найбільш ефективних методів паліативного лікування хворих із механічною жовтяницею залежно від локалізації стриктури (проксимальна, дистальна). При проксимальних (високих, гілярних) стриктурах було порівняно 4 методики: ЧЧХС, ЗВСХС, ЧЧАЕСт, ЕРБС (перший етап роботи); при дистальних (низьких) стриктурах також було порівняно 4 методики ЧЧХС, ЗВТХС, ЕРБС та розроблена методика ЗВБЄД (другий етап роботи).Точками дослідження були: клінічний успіх процедури (зниження рівня білірубіну понад 50 % протягом 10 діб після процедури), технічний успіх процедури, динаміка зниження загального білірубіну та досягнення контрольних значень загального білірубіну 34,1 мкмоль/л (2 мг/дл) і 85,5 мкмоль/л (5 мг/дл) за яких можливо застосування певних схем хіміотерапії, частота і характер ускладнень маніпуляції, частота холангіту, індекс тривалості холангіту - ІТХ (кількість днів тривалості холангіту на 100 пацієнто-днів), частота висівання мікрофлори та її характер (за наявності зовнішнього дренажу), кумулятивне виживання, якість життя хворих, що пов'язана з хворобою (шкала MOS SF-36).Групи хворих (створених відповідно до методик декомпресії жовчних проток) , які увійшли до першого і другого етапів статистично не відрізнялися за віком, статтю, причинами механічної жовтяниці, критеріями ТNМ пухлин, стадією процесу, супутніми захворюваннями, середніми значеннями загального білірубіну сироватки крові, середнім терміном жовтяниці до лікування, всі р>0,05.Нами було встановлено, що у хворих з механічною жовтяницею всі методики декомпресії жовчних шляхів, як у разі високих, так і у разі низьких стриктур мають статистично однакову високу клінічну ефективність, яка коливається в межах від 82,% до 96,2 %.Динаміка зниження білірубіну протягом двомісячного періоду спостереження також не відрізняється між групами кожного з етапів, як за середніми значеннями, так і за відсотком по відношенню до вихідних значень. В усіх групах найбільші темпи зниження рівня білірубіну спостерігали протягом перших 10 діб (біля 60,0 %). З 10-ї до 60-ї доби зниження рівня білірубіну відбулося приблизно на 20 % від вихідного.^UPatients with a mechanical jaundice, which is due to strictures of extrahepatic bile ducts of tumor genesis, during the first review of the doctor in 70-80% of cases are subject to palliative treatment. Decompression of bile ducts is the main direction to improve their state and increase life expectancy.Many methods of decompression of bile ducts are proposed: antegrade and retrograde, with biliary drainage and stents, overlay of bili-dignistic anastomoses, but the choice of treatment method is still unspecified.Each of the methods has its own disadvantages: Percutaneous transhepatic biliary drainage (PTBD) dismisses a patient with a loss of a large number of bile, which should be used by рer os, and the presence of a lifeless port on the skin. Endoscopic retrograde biliary stenting (ERBS) is accompanied by a trauma of the pancreas with the probability of pancreatitis, reflux of duodenal content in the biliary paths in 100% of patients, which leads to cholangitis and blockage of the stent, the stent dislocation. Antegrade stenting limits the possibilities of stent sanation. Bilio-digestive anastomoses are not always possible, especially with hilar strokes and carry risks inherent in surgical intervention.Internal-external antengrad drainage involves the arrangement of drainage for a tumor into free bile ducts or duodenum, which provides natural evacuation of bile as such drainage has side openings above and below the tumor. At the same time, it is possible to leak the bile outside. Thoughts relative to the effectiveness of this approach are polar, because there was no differentiated analysis of its results depending on the location of the stricture and, accordingly, the distal end of drainage.To solve issues regarding personalized choice of methodology of decompression of bile ducts (BD), there is a comprehensive comparative analysis, depending on the localization of stricture (high or low), but such studies have not yet been carried out.The purpose of the work was to increase the effectiveness of palliative treatment of patients with organic stenosis of extrahepatic bile ducts with mechanical jaundice syndrome by justifying the choice of the method of mini-invasive interventions depending on the localization of stenosis and improvement of the method of internal-external biliary drainage.The work had a number of tasks that provided for the determination of the most effective methods palliative treatment patients with a mechanical jaundice depending on the localization of stricture (proximal, distal). With proximal (high, hilar) strictures, there were relatively 4 techniques: PTBD, internal-external suprapapillary choledohostomy (IESCS), percutaneous transhepatic antegrade biliary stenting (PTABSt), ERBS (first stage of work); with distal (low) strictures, there were also comparatively 4 methods of PTBD, internal-external transpapillary choledohostomy (IETCS), ERBS and a methodology of internal-external biliary-ejunal drainage (IEBED) (a second stage of work) developed.The points of the study were: clinical success of the procedure (decrease in the level of total serum bilirubin (TB) over 50% for 10 days after the procedure), the technical success of the procedure, the dynamics of reducing total TB and achieving control values of total TB 34.1 μmol / L (2 mg / dl) and 85 5 μmol / L (5 mg / dl) for which it is possible to use certain chemotherapy schemes, frequency and nature of complications of manipulation, cholangite frequency, index of cholangitis duration - ICD (number of days of cholangitis duration per 100 patient-days), the frequency of seeding of microflora and its character (in the presence of external drainage), cumulative survival, quality of life of patients with disease (MOS SF-36 scale).a radical operation.Groups of patients (created in accordance with the methods of decompression of bile duct), which entered into the first and second stages, were statistically not differed in age, article, causes of mechanical jaundice, TNM tumor criteria, stage of process, concomitant diseases, medium values of total TB of blood serum, average term jaundice to treatment, all p> 0.05.We found that in patients with mechanical jaundice all methods of decompression of biliary tract, both in the case of high, and in the case of low strictures, have statistically the same high clinical efficacy that ranges from 82% to 96.2%.

Невід'ємною складовою успiшної дiяльностi та стабільного економічного розвитку вітчизняних підприємств є належний рівень економічної безпеки. Дослідивши наукові погляди щодо сутнісного наповнення економічної безпеки підприємства визначено, що кожен підхід має певні переваги та недоліки, проте жоден з них не відповідає комплексним характеристикам. У роботі запропоновано синергічний підхід до формування мети та функціонування системи економічної безпеки, а також авторське бачення поняття «економічна безпека підприємства». У ході дослідження систематизовано та уточнено функціональну структуру економічної безпеки підприємства, що, на відміну від існуючих підходів, уможливлює здійснення ґрунтовного аналізу та ефективного управління економічною безпекою підприємства. Здійснено аналіз сучасних механізмів управління економічною безпекою підприємства та доведено, що дане поняття, як предметна область загального механізму управління підприємством, не отримало належного трактування та дослідження. У роботі представлено формалізацію дефініції «організаційно-економічний механізм управління економічною безпекою підприємства» та сформовано систeмоутворюючі домінанти механізму управління економічною безпекою підприємств, що дозволило визначити елементи і функціональні та iєрархiчні зв'язки між ними. Так, на основі аналізу фахової економічної літератури, яка присвячена питанням управління економічною безпекою підприємства, запропоновано виокремлювати наступні складові механізму управління економічною безпекою підприємства, а саме: організаційну, економічну, моніторингову, мотиваційну та функціональну. В роботі здійснено оцінку зернопереробної галузі та визначено, що галузь в цілому та зернопереробні підприємства, зокрема, потерпають від ряду фінансових, нормативно-законодавчих та технічних проблем, вирішення яких сприятиме підвищенню рентабельності та інвестиційної привабливості зернопереробної промисловості. Також проаналізовано фінансово-господарську діяльності зернопереробних підприємств Вінницької області і визначено їхні сильні та слабкі сторони. Систематизовано зовнішні та внутрішні фактори, які впливають на економічну безпеку зернопереробних підприємств і виокремлено їх основні підгрупи, що, зважаючи на тенденції та перспективи розвитку економіки країни в цілому та ринку переробки зерна, полегшить процес прийняття управлінських рішень. Досліджено методичні підходи до оцінки економічної безпеки підприємства, охарактеризовано їх значимість, переваги та недоліки. Запропоновано алгоритм проведення оцінювання рівня економічної безпеки підприємств та розкрито особливості формування індикаторів оцінки. Згруповано систему показників оцінювання економічної безпеки підприємств за кожною її складовою, що дозволить виявити проблемні ділянки та деструктивні зміни компонент економічної безпеки, попередити можливі загрози для функціонування підприємства.Розроблено структурну модель механізму управління економічною безпекою підприємства, яка базується на комплексній системі оцінки економічної безпеки і включає інструменти, важелі та методи управління економічною безпекою, що забезпечує ідентифікацію проблем та відхилень у діяльності підприємства на основі запропонованих заходів здійснюють їх усунення або коригування з мeтою наближeння пoточних параметрів oб'єкта до планoвих норм. Удосконалено видові характеристики та порядок формування і реалізації стратегії управління економічною безпекою підприємства, що сприятиме ефективному розвитку підприємства в умовах невизначеності та ризиків. Проведена систематизація видів стратегій дозволила запропонувати стратегії управління за сферами впливу на економічну безпеку зернопереробних підприємств і включити до їх складу: логістичну; ресурсну (матеріально-технічну, енергетичну); організаційну ( географічну, політико-правову); кадрову та фінансову стратегії.Упорядковано сукупність підсистем забезпечення механізму управління економічною безпекою та виокремлено підсистему фінансового забезпечення (самофінансування, кредитування, страхування, державне фінансування, інвестування), нормативно-правового (загальне, спеціальне), кадрового (працівники, підрозділи, служби), інформаційного (внутрішнє, зовнішнє), організаційно-методичного (інструкції, статутні положення, методики оцінки та забезпечення економічної безпеки підприємства) та технічного (комплекс програмно-технічних засобів, що забезпечують функціонування всіх систем механізму).^UAn integral part of successful activity and stable economic development of domestic enterprises is an appropriate level of economic security. Having studied the scientific views on the essential content of the economic security of the enterprise, it is determined that each approach has certain advantages and disadvantages, but none of them meets the complex characteristics. The paper proposes a synergistic approach to the formation of the purpose and functioning of the system of economic security and the author's vision of the concept of "economic security of the enterprise".In the course of the research the functional structure of economic security of the enterprise is systematized and specified, which, in contrast to the existing approaches, allows for a thorough analysis and effective management of economic security of the enterprise.The analysis of modern mechanisms of management of economic safety of the enterprise is carried out and it is proved that this concept, as a subject area of the general mechanism of management of the enterprise, has not received proper interpretation and research. The paper presents the formalization of the definition of "organizational and economic mechanism of economic security management of the enterprise" and formed the system-forming dominants of the mechanism of economic security management of enterprises, which allowed to determine the elements and functional and hierarchical relationships between them. Thus, based on the analysis of professional economic literature, which is devoted to the management of economic security of the enterprise, it is proposed to identify the following components of the mechanism of economic security of the enterprise, namely: organizational, economic, monitoring, motivational and functional.The paper evaluates the grain processing industry and determines that the industry as a whole and grain processing enterprises, in particular, suffer from a number of financial, regulatory and technical problems, the solution of which will increase the profitability and investment attractiveness of the grain processing industry. The financial and economic activity of grain processing enterprises of Vinnytsia region is also analyzed, their strengths and weaknesses are identified. External and internal factors that affect the economic security of grain processing enterprises are systematized and their main subgroups are identified, which, given the trends and prospects of the country's economy as a whole and the grain processing market will facilitate management decisions.Methodical approaches to the assessment of economic security of the enterprise are investigated, their significance, advantages and disadvantages are characterized. An algorithm for assessing the level of economic security of the enterprise is proposed and the peculiarities of the formation of assessment indicators are revealed. A system of indicators for assessing the economic security of enterprises for each of its components is grouped, which will identify problem areas and destructive changes in the components of economic security, to prevent possible threats to the functioning of the enterprise.A structural model of the economic security management mechanism of the enterprise is developed, which is based on a comprehensive system of economic security assessment and includes tools, levers, methods of economic security management, which provides identification of problems and deviations in the enterprise. parameters of the object to the planned norms.Improved species characteristics and the order of formation and implementation of the strategy of economic security management of the enterprise, which will contribute to the effective development of the enterprise in conditions of uncertainty and risk. The systematization of types of strategies allowed to propose management strategies in the areas of impact on the economic security of grain processing enterprises, and to include in their composition: logistics; resource (logistical, energy); organizational (geographical, political and legal); personnel and financial strategy.The set of subsystems for providing the economic security management mechanism has been streamlined and the subsystem for financial support (self-financing, lending, insurance, public financing, investment), regulatory (general, special), personnel (employees, departments, services), information (internal, external) has been singled out. , organizational and methodological (instructions, statutory provisions, methods of assessing and ensuring the economic security of the enterprise) and technical (a set of software and hardware that ensures the functioning of all systems of the mechanism).

Михайлович В.В. Проектування нанорозмірних оксидних діелектричних матеріалів для електронних пристроїв. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 104 «Фізика та астрономія». – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича МОН України, Чернівці, 2023.Сьогодні діелектричні матеріали відіграють ключову роль у передових електронних пристроях, таких як, конденсатори, суперконденсатори, сенсори, транзистори, тощо. В контексті нинішньої тенденції до мінімізації розмірів, підготовка та функціоналізація нанорозмірних діелектричних матеріалів є одним із пріоритетних напрямків дослідження. Серед широкого спектру діелектриків одним із найцікавіших є матеріали з високою діелектричною сталою, так звані матеріали з високою константою діелектричної проникності (high-k). Одними з найбільш яскравих представників висококонстантних матеріалів є оксидні діелектрики, до яких можна віднести перовскіти барію титанату та шпінелі на основі хромітів. Ці два типи сполук викликають зростаючий інтерес, оскільки вони володіють високою діелектричною сталою, фероелектричною, п'єзоелектричною, піроелектричною та іншими властивостями, що робить їх ідеальними кандидатами для застосування в мікро- та наноелектроніці.В цьому контексті, дана дисертація зосереджується на підготовці, функціоналізації та інтеграції нанорозмірних перовскітів типу BaTiO3 та шпінелей типу ZnCr2O4 у плоскі конденсатори з високим значенням константи діелектричної проникності. Дисертація організована наступним чином;У вступі обґрунтовано вибір теми та актуальність дисертаційного дослідження, вказано його зв’язок з науковими програмами та темами, сформульовано мету та завдання дисертації, вказане її наукове та практичне значення, наведено інформацію про публікації й особистий внесок здобувача, апробацію результатів роботи, її структуру й обсяг.Розділ 1 складається з чотирьох основних частин: (i) сучасний стан досліджень, (ii) властивості нанорозмірних діелектричних оксидних частинок, (iii) методи наноструктурування та організації діелектричних наночастинок у вигляді тонких плівок та (iv) інтеграція діелектричних наночастинок в електронні пристрої в якості активних компонентів. Розділ закінчується висновками. У розділі 2 описано основні методи, що використовувалися для характеристики діелектричних оксидних наноматеріалів. Розділ 3 присвячено синтезу та характеристиці діелектричних наночастинок типу перовскіту. Зокрема, експериментальним шляхом було отримано ряд систем наночастинок титанату барію з контрольованою морфологією та розміром: кубічні наночастинки (середній розмір близько 15 нм), усічені кубоїдальні наночастинки (середній розмір близько 100 нм) та усічених ромбододекаедричних наночастинок (середній розмір близько 110 нм). Слід зазначити, що наночастинки з усіченою ромбододекаедричною та усіченою кубоїдальною морфологією BaTiO3 були отримані та описані вперше. Досліджено вплив морфології частинок на діелектричні властивості наночастинок на основі титанату барію. У розділі 4 описано методику варіювання морфологією систем типу шпінелі та її вплив на діелектричні властивості. Результати експерименту свідчать, що на розмір, ширину забороненої зони та діелектричні властивості отриманих наночастинок шпінелі впливають декілька факторів, зокрема час горіння гелю, температура горіння та ентальпія горіння твердого хелатно-звязуючого агента. Розділ 5 ілюструє, інтеграцію наночастинок типу шпінелі та перовскіту в електронні пристрої. Першим кроком на цьому шляху була функціоналізація поверхні наночастинок з метою отримання стабільних суспензій, які будуть використовуватися для осадження тонких плівок. Для виготовлення тонких плівок були використані два методи, а саме: діелектрофорез та “drop casting”. Незважаючи на те, що метод діелектрофорезу дозволяють отримувати тонкі плівки з високим ступенем впорядкованості наночастинок, цей методи обмежений неперервністю тонких шарів на великих поверхнях. Цю проблему було подолано за допомогою методу “drop casting”. Для наноматеріалів перовскіту та шпінелі товщина отриманих тонких плівок варіюється від 400 нм до 4300 нм. Якість поверхні та елементний склад плівок було досліджено за допомогою скануючої електронної мікроскопії та енергодисперсійного X-проминевого аналізу. Наступним кроком після визначення характеристик тонких плівок було виготовлення конденсаторів. Ефективність виготовлених конденсаторів було досліджено методом імпеданс спектроскопії. Таким чином, ми отримали наступні значення електричної ємності: 1 нФ для конденсатора на основі ZnCr2O4, 200 нФ для конденсаторів на основі усічених кубоїдальних наночастинок BaTiO3 і 2 нФ для конденсаторів на основі усічених ромбододекаедричних наночастинок BaTiO3.^UMykhailovych V. V. Design and production of oxide dielectric materials at the nanometric scale for electronic devices.Thesis on search for the Doctor of Philosophy degree in specialty 104 «Physics and Astronomy». - Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, Ministry of Education and Science of Ukraine, Chernivtsi, 2023.Nowadays, dielectric materials play a key role in main electronic devices, like for example capacitors, supercapacitors, sensors, field effect transistors, etc. Towards the minimalization trend, the preparation and functionalization of nanoscale dielectric materials are of primary interest. Among a wide range of dielectrics, one of the most interesting are the materials with high dielectric constant (high-k). One of the brightest representatives of high-k materials are oxide-based dielectrics, from which barium titanate perovskites and metal chromite spinels can be figured out. These two types of compounds show a growing interest as they possess high dielectric, ferroelectric, piezoelectric, pyroelectric and other properties, which makes them a perfect candidate for application in micro- and nano-electronics. In this context, the present thesis focusses on preparation, functionalization and integration of nanoscale perovskite-type BaTiO3 and spinel-type ZnCr2O4 in planar high-k capacitors. The thesis is organized as following;The Іntroduction justifies the relevance of the topic of the dissertation research, indicates its connection with scientific programs, plans and topics, formulates the purpose and tasks of the dissertation, emphasizes its scientific and practical significance, presents information about the publications and personal contribution of the recipient, approves the project results, their structure and amount.Chapter 1 is structured in four main sections which consist of (i) state of the art, (ii) properties of nanosized dielectric oxide particles; (iii) nanostructuration and organization methods of dielectric nanoparticles as thin films and (iv) integration of dielectric nanoparticles in electronic devices as active elements. The chapter ends with partial conclusions. Chapter 2 describes the main techniques used for dielectric oxide nanomaterials characterization. Chapter 3 is devoted to synthesis and characterization of perovskite-type dielectric nanoparticle systems. Thus, a series of barium titanate nanoparticles systems have been obtained, with controlled morphology and size: cubic nanoparticles (with the mean size of about 15 nm), edge-truncated cuboidal nanoparticles (with a size about 100 nm) and truncated rhombic dodecahedron (with a size about 110 nm). It has to be mentioned here that the truncated rhombic dodecahedron and cuboidal edge-truncated morphologies for BaTiO3 has been obtained and described for the first time. Chapter 4 describes the methodology of morphology tailoring in spinel type systems and its impact on the dielectric properties. The experimental results strongly suggest that several factors, including the burning time of gel, the combustion temperature, and the enthalpy of combustion of the solid chelating/fuel agents, influence the size, band gap and dielectric properties of the obtained spinel nanoparticles. Chapter 5 is dedicated to the integration of the spinel and perovskites nanoparticles in electronic devices. First step on this road was the surface functionalization of the nanoparticles in order to obtain a stable ink suspensions which will be used for the thin films deposition. Various methods were used for the thin film fabrication, namely drop casting, dielectrophoresis and spin coating. Despite the dielectrophoresis and spin coating methods allowed as to obtain thin films with a high order degree of the nanoparticles, these techniques are limited by the continuity of the thin layers on large surfaces. This issue has been overcome by using drop casting method. For both, perovskite and spinel nanomaterials the thickness of the prepared thin films vary from 400 nm to 4300 nm. The surface quality and elemental composition of the films has been investigated by Field-emission Scanning Electron Microscopy, and EDX analyses. As a next step, after elaboration of characterization of thin films the planar capacitors have been fabricated by deposition of silver electrodes onto the both sides of the dielectric films. The performance of the fabricated planar capacitors was studied by Broadband Dielectric Spectroscopy. Thus, we obtained the following values for the electrical capacitance: 1 nF for ZnCr2O4 based capacitor, 200 nF for cuboidal BaTiO3 based capacitors and 2 nF for the truncated rhombic dodecahedron BaTiO3 based capacitors.

Дослідження проводили на базах кафедри хірургії № 4 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця в період з 2019 р. по 2022 р. Аугментаційна мамопластика молочних залоз залишається широко затребуваною операцією. За даними ISAPS у 2021 р. АМП МЗ виконано 1685471 жінкам [71]. У 36% випадків виникає потреба у ревізійних операцій після первинної АМП [27]. Одночасно зростає кількість операцій з видалення імплантів [71]. Однією з причин видалення, або заміни імпланта є його мальпозиція [44, 67]. Під мальпозицією імплантату молочної залози (МІМЗ) розуміють неналежне положення протезу, яке може виникнути внаслідок неправильного розташування імпланту під час АМП або через зміщення імплантату в протезній неокишені після операції [136]. Частота повторних операцій, пов’язаних із мальпозицією імплантату після первинної АМП становить 4,7%-5,2% [66, 74], а при вторинній – приблизно 10% [91, 95, 96, 137]. Ця статистика стосується лише вираженої мальпозиції імплантів, за якої виникають суттєві зміни форми та контуру грудей і вони набувають потворного вигляду. Водночас, кількісна оцінка ступеню МІМЗ відсутня. Поділення МІМЗ на категорії легка, середня важка та подібні ґрунтуються лише на суб’єктивній думці лікаря або пацієнтки, що не дозволяє уніфікувати результати досліджень з цієї проблеми. Враховуючи, що МІМЗ за деякими даними може виникати у 94% жінок протягом 7 років після САМП [146] важливим стає не лише лікування, а і профілактика зазначеного ускладнення. Очевидно, що профілактика і лікування МІМЗ мають бути спрямована на усунення або зменшення впливу встановлених факторів ризику. Однак робот, з цього питання наразі бракує. Метою роботи було покращення результатів субмускулярної аугментаційної мамопластики у пацієнток з косметичними дефектами молочних залоз шляхом розробки та впровадження алгоритмів профілактики та лікування мальпозиції імплантів, заснованих на персоніфікованому виборі їх об’єму залежно від статури жінок.^UAesthetic augmentation mammoplasty of the mammary glands remains a widely demanded operation. According to ISAPS data, 1685471 women underwent breast augmentation mammoplasty in 2021 [71]. In 36% of cases, revision surgery is required after primary AMP [27]. At the same time, the number of implant removal operations is increasing [71]. One of the reasons for implant removal or replacement is its malposition [44, 67]. Breast implant malposition (BIM) is defined as an inappropriate position of the prosthesis, which can occur due to improper positioning of the implant during AMP or due to displacement of the implant in the prosthetic neo-osseous after surgery [136]. The frequency of reoperations associated with implant malposition after primary AMP is 4.7%-5.2% [66, 74], and in secondary AMP it is approximately 10% [91, 95, 96, 137]. This statistic applies only to severe implant malposition, which causes significant changes in the shape and contour of the breast and makes it look ugly. If all degrees of MIMS are taken into account, its incidence can be much higher - up to 94% of cases in 7 years [146]. At the same time, there is no quantitative assessment of the degree of MIMS. The division of MIMS into mild, moderate, and similar categories is based only on the subjective opinion of the doctor or patient, which does not allow for unification of research results on this issue. Obviously, the prevention and treatment of MIMS should be aimed at eliminating or reducing the impact of identified risk factors. However, there is currently a lack of research on this issue. The aim of the study was to improve the results of primary and revision submuscular augmentation mammoplasty in patients with cosmetic breast defects by developing and implementing algorithms for the prevention and treatment of implant malpositioning based on a customized choice of implant volume depending on the physique of women.

Дисертацію присвячено вивченню клініко-психологічних, психометричних та патопсихологічних закономірностей формування когнітивних порушень при депресивних розладах різного походження, особливостей суїцидального ризику, когнітивного регулювання емоцій і соціального функціонування цих хворих, виділенню критеріїв діагностики когнітивних порушень при депресивних розладах і розробці комплексної програми терапії та реабілітації хворих цієї категорії.Проведено популяційне дослідження 362 пацієнтів з когнітивними порушеннями при депресивних розладах: 123 пацієнтів з рекурентними депресивними розладами (РДР), 141 хворих з біполярними депресивними розладами (БД) та 98 пацієнтів з пролонгованою депресивною реакцією (ПДР).В результаті клініко-психопатологічного дослідження встановлено, що когнітивні розлади при депресіях окреслені наявністю порушень розумових і мнестичних процесів, виконавчих функцій, уваги, сприйняття і когнітивного регулювання емоцій. Доведено, що різним варіантам депресивних розладів відповідають специфічні порушення пізнавальних процесів. В результаті клініко-анамнестичного аналізу виділені предиктори наявності когнітивних порушень при різних варіантах депресій. У процесі аналізу суїцидальної поведінки було встановлено, що суїцидальна поведінка у пацієнтів з когнітивними порушеннями при депресивних розладах визначалась вираженістю клініко-психопатологічних симптомів депресії, наявністю стресових факторів та їх повторюваністю; анамнестичною обтяженістю; порушеннями комунікативних стосунків; наявністю аутоагресивних предикторів; суперечливим характером суїцидальних намірів; ідеаторними особливостями суїцидальних думок; характеристиками суїцидальної спроби, яка планується. На основі результатів проведеного клініко-психопатологічного дослідження науково обґрунтовано, розроблено та впроваджено у практику комплексну систему терапії когнітивних порушень при депресивних розладах, їх базовим засобом є адекватна психофармакотерапія, ефекти якої зпотенційовані когнітивно-поведінковою терапією та різними видами реабілітаційних втручань (психоосвіта, тренінг когнітивних функцій, тренінг ефективних копінг-стратегій, комунікативний тренінг та техніки саморегуляції).Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі вперше представлено закономірності та механізми формування, а також клінічну феноменологію когнітивних порушень при різних типах депресивних розладів, визначено їх структуру в залежності від типу депресивного розладу. Встановлено клініко-психопатологічні особливості депресивних проявів у пацієнтів з когнітивними порушеннями, проведено їх порівняльний аналіз та визначений взаємозв'язок клініко-психопатологічних особливостей і вираженості когнітивних порушень при різних типах депресивних розладів.Вперше систематизовано особливості суїцидального ризику у пацієнтів з когнітивними порушеннями при різних типах депресивного розладу, визначені чинники антиризику суїцидальної поведінки, встановлений взаємозв'язок клініко-психопатологічних особливостей, виразності суїцидального ризику і когнітивних порушень при різних типах депресивних розладів. Вивчено особливості соціального функціонування у пацієнтів з когнітивними порушеннями при різних типах депресивних розладів.На основі комплексного аналізу результатів дослідження розроблено і впроваджено в практику охорони здоров'я комплексну програму терапії та реабілітації пацієнтів з когнітивними порушеннями при депресивних розладах.Практичне значення одержаних результатів. Практична значущість результатів дослідження визначається розробкою клініко-психопатологічних та патопсихологічних критеріїв діагностики когнітивних порушень при різних типах депресивних розладів, а також комплексної системи лікування та реабілітації таких пацієнтів. На підставі всебічного дослідження когнітивних порушень у пацієнтів з депресивними розладами різного ґенезу розроблено комплексну чотирьох етапну комплексну програму терапії та реабілітації, яка базується на принципах біопсихосоціального підходу, спрямована на редукцію клінічних ознак депресії, поліпшення когнітивних функцій та відновлення соціального функціонування пацієнта. Ефективність розробленої системи терапії та реабілітації є вірогідно вищою при порівнянні зі стандартними схемами лікування.^UThe dissertation is dedicated to the study of clinical-psychological, psychometric and pathopsychological regularities of the formation of cognitive disorders in depressive disorders of various origins, the characteristics of suicidal risk, cognitive regulation of emotions and social functioning of these patients, the selection of diagnostic criteria for cognitive disorders in depressive disorders and the development of a comprehensive program of therapy and rehabilitation of these patients categoriesA population study of 362 patients with cognitive impairment in depressive disorders was conducted: 123 patients with recurrent depressive disorders (RDD), 141 patients with bipolar depressive disorders (BD) and 98 patients with prolonged depressive reaction (PDR).As a result of a clinical and psychopathological study, it was established that cognitive disorders in depression are defined by the presence of disorders of mental and mnestic processes, executive functions, attention, perception, and cognitive regulation of emotions. It has been proven that specific disorders of cognitive processes correspond to various variants of depressive disorders. As a result of the clinical and anamnestic analysis, predictors of the presence of cognitive disorders in various variants of depression were identified. On the basis of the results of the clinical-psychopathological research conducted, a complex system of therapy for cognitive disorders in depressive disorders was scientifically substantiated, developed and implemented in practice, their basic remedy is adequate psychopharmacotherapy, the effects of which are potentiated by cognitive-behavioral therapy and various types of rehabilitation interventions (psychoeducation, training of cognitive functions , training of effective coping strategies, communicative training and self-regulation techniques).The implementation of these programs in psychiatric practice made it possible to reduce the clinical manifestations of depressive disorders (reduction of objective and subjective signs of depression, reduction of internal tension, improvement of sleep and concentration of attention, reduction of apathy, pessimistic and suicidal thoughts, improvement of cognitive functions, reduction of maladaptive cognitive emotion regulation strategies.Scientific novelty of the obtained results. The dissertation presented for the first time the patterns and mechanisms of formation, as well as the clinical phenomenology of cognitive disorders in various types of depressive disorders, and determined their structure depending on the type of depressive disorder.Clinical-psychopathological features of depressive manifestations in patients with cognitive disorders were established, their comparative analysis was carried out and the relationship between clinical-psychopathological features and severity of cognitive disorders in various types of depressive disorders was determined.For the first time, the features of suicidal risk in patients with cognitive impairment in various types of depressive disorder were systematized, anti-risk factors for suicidal behavior were determined, and the relationship between clinical and psychopathological features, expressiveness of suicidal risk and cognitive impairment in various types of depressive disorders was established. Peculiarities of social functioning in patients with cognitive impairment in various types of depressive disorders were studied.On the basis of a comprehensive analysis of the research results, a comprehensive program of therapy and rehabilitation of patients with cognitive impairment in depressive disorders was developed and implemented in health care practice.Practical significance of the obtained results. The practical significance of the research results is determined by the development of clinical-psychopathological and pathopsychological criteria for the diagnosis of cognitive disorders in various types of depressive disorders, as well as a complex system of treatment and rehabilitation of such patients.On the basis of a comprehensive study of cognitive disorders in patients with depressive disorders of various genesis, a comprehensive four-stage comprehensive program of therapy and rehabilitation was developed, which is based on the principles of a biopsychosocial approach, aimed at reducing the clinical signs of depression, improving cognitive functions, and restoring the patient's social functioning. The effectiveness of the developed system of therapy and rehabilitation is probably higher when compared with standard treatment schemes.