Внаслідок проведеного комплексного дослідження доведено вплив ендотеліну-1 на стан гемодинаміки хворих на хронічний обструктивний бронхіт (ХОБ) із вторинною легеневою гіпертензією (ВЛГ). Встановлено зміни стану ємнісних і резистентних судин у зазначених хворих. Проаналізовано взаємозв'язок рівня ендотеліну-1 в плазмі крові з характером і вираженістю гемодинамічних змін, фармокінетичні особливості ніфедіпіну GITS. Охарактеризовано вплив ніфедіпіну GITS і ретардного пентоксифіліну на рівень ендотеліну-1 в плазмі крові хворих на ХОБ із ВЛГ.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі представлено вирішення актуальної проблеми сучасної внутрішньої медицини щодо визначення патогенетичної ролі маркерів кардіального фіброгенезу, ангіогенезу, біомеханічного стресу та запалення в розвиткові кардіоваскулярних подій і розроблено новий напрям їх прогнозування й профілактики у хворих на хронічні лімфопроліферативні захворювання (ХЛПЗ) в ремісії. За результатами обстеження 363 хворих на ХЛПЗ в ремісії, серед яких 157 хворих на хронічну лімфоцитарну лейкемію (ХЛЛ), 82 хворих на неходжкінські лімфоми, 35 хворих на лімфому Ходжкіна, 89 хворих на множинну мієлому. У хворих на ХЛПЗ в ремісії спостерігали ознаки порушення систолічної функції (нижчі значення фракції викиду на 6,6%, циркулярної систолічної деформації міокарда на 36,6%), діастолічної функції (нижчі значення швидкості раннього діастолічного наповнення на 13,2%, співвідношення швидкостей піків Е і А на 16,1%, піку максимальної швидкості раннього діастолічного руху мітрального кільця на 17,6%) у порівнянні з контрольною групою, що пов'язано з перебігом ХЛПЗ, віком та характером протипухлинного лікування. Показники часового (стандартне відхилення значень нормальних інтервалів RR вдень на 33,3%, стандартне відхилення значень нормальних інтервалів RR вночі на 29,5%) та спектрального (дуже низькочастотні коливання частоти серцевих скорочень (ЧСС) вдень на 45,7%, дуже низькочастотні коливання ЧСС вночі на 51,0%, низькочастотні коливання ЧСС вдень на 52,9%, низькочастотні коливання ЧСС вночі на 51,5%) аналізів статистично відрізнялися від здорових осіб, що свідчить про зниження варіабельності серцевого ритму й порушення обох еферентних ланок вегетативної нервової системи. Якість життя при застосуванні опитувальників SF-36 (за шкалою оцінки фізичного функціонування на 11,6%, за шкалою оцінки рольового фізичного функціонування на 62,8%, за шкалою загального стану здоров'я на 45,9%, за шкалою життєздатності на 27,8%, за шкалою соціального функціонування на 46,6%, за шкалою рольового емоційного функціонування на 18,9%) і QOL-CS (за шкалою фізичного стану на 24,9%, за шкалою психологічного стану на 47,8%, за шкалою соціального стану на 58,9%, за шкалою духовного стану на 32,6%) була гіршою та достовірно відрізнялася від здорових осіб, що пов'язано з перебігом ХЛПЗ, перенесеним протипухлинним лікуванням. Доведено, що у хворих на ХЛПЗ в ремісії активація процесів кардіального фіброгенезу характеризується збільшенням рівня галектину-3 в поєднанні з активацією процесів ангіогенезу, що супроводжується збільшенням рівня VE-кадгерину. Установлені межові рівні плазмових маркерів кардіального фіброгенезу (галектину-3 – 11,75 нг/мл) та ангіогенезу (VE-кадгерину – 0,53 нг/мл, VEGF-1 – 40,93 пг/мл), перевищення яких асоціюються з ризиком виникнення кардіоваскулярних подій у хворих на ХЛЛ упродовж 3 років. Доведено, що прогностична цінність галектину-3, VE-кадгерину та їх комбінації перевищує прогностичний потенціал інших біологічних маркерів та їх комбінацій у виникненні кардіоваскулярних подій у хворих на ХЛЛ в ремісії упродовж 3 років, що дозволило на їх основі створити модель. Доведено, що лікування аторвастатином асоціюється зі зниженням ризику виникнення кардіоваскулярних подій упродовж 3 років. Включення аторвастатину до лікування хворих на ХЛЛ в ремісії сприяє запобіганню розвитку систолічної та діастолічної дисфункції, покращенню якості життя, що супроводжувалося вірогідно нижчими рівнями галектину-3 (на 71,5%) та VE-кадгерину (на 75,7%) через 1 рік лікування порівняно з пацієнтами, які не лікувалися аторвастатином. Ефективною профілактичною добовою дозою аторвастатину щодо виникнення кардіоваскулярних подій у хворих на ХЛЛ протягом першого року спостереження є доза 40 мг на добу, що підтверджує менша кумулятивна вірогідність виникнення цих несприятливих подій порівняно з дозою 20 мг на добу.^UThe dissertation presents a resolution of the problem of internal medicine in determnining the role of biomarkers like components of individual strategies for risk assessment of cardiovascular events in patients with chronic lymphoproliferative diseases in remission were evaluated for 3 year observation period. The methods of prophylaxis of cardiovascular events were proposed. It was proved that increasing of the plasma levels of galectin-3 higher than 11.75 ng/ml, VE-cadherin higher than 0.53 ng/ml are associated with risk of cardiovascular events in patients with chronic lymphocytic leukemia during 3 year period. It was shown that positive and negative prognostic value of galectin-6, and VE-cadherin is higher compared with other biological markers with high sensitivity and specificity. Atorvastatin treatment associated with lower cumulative incidences of cardiovascular events in patients with chronic lymphocytic leukemia. It was proved that atorvastatin one-year treatment decreased level of galectin-3 and VE-cadherin with improving of regional systolic and diastolic functions, quality of life scale scores.