Синтезовано систематичні ряди 3-(N-метилбензімідазоліл-2)- і 3-(безотіазоліл-2)-2-імінохроменів і кумаринів, а також їх солей, 2-феніліміно-3-(безімідазоліл-2)хроменів і ряд продуктів конденсації 3-(бензімідазоліл-2)-2-імінохроменів з ароматичними альдегідами (3-діетиламіно-7H-бензо[4,5]імідазо[1,2-c]хромено[3,2-e]піримідину є внутрішньомолекулярний перенос електрона з діалкіланілінового на 3-бензімідазолілкумариновий фрагмент. Досліджено кислотно-основні рівноваги синтезованих сполук у водно-спиртовому середовищі. Встановлено, що швидкість реакції гідролізу солей 2-аміно-3-(бензазоліл-2)-1-бензопірилію залежить від природи замісника в положенні 3 і збільшується в ряду N-метилбензімідазол, бензотіазол. Показано можливість розширення діапазону стійкості похідних імінохромену шляхом зниження основності іміногрупи внаслідок направленої модифікації структури цих молекул. Виявлено та кількісно охарактеризовано таутомерію 3-(N-метилбензімідазоліл-2)- і 3-(бензотіазоліл-2)-7-гідроксіімінохроменів. Виявлено реакції фотодисоціації катіонів 7-гідрокси-2-7-гідроксіімінохроменів, а також фотодисоціації катіонів 7-гідрокси-2-аміно-бензопірилію і 2-(7-гідроксикумариніл-3)-N-метилбензімідазолію.

  Скачати повний текст