Вперше у вітчизняній юридичній науці комплексно науково узагальнено теоретичні основи, що становлять зміст професійної культури юриста та передбачають аспекти дослідження: теоретико-правовий та філософсько-правовий. Сформульовано дефініції та проаналізовано поняття, елементи, принципи та функції професійної культури юриста, а також чинники впливу на її формування у контексті сучасної філософсько-правової доктрини. Професійну культуру, правничу етику, правничу деонтологію розглянуто, грунтуючись на філософській категорії, поєднанні особливого, загального й одиничного. Доведено, що "діалог культур" становить світоглядно-гуманістичне підгрунтя юридичної діяльності, культурологічної концепції правотворчості, взаємодії українського національного та міжнародного права, що актуалізується вступом України до Ради Європи.

  Скачати повний текст

У дисертації вперше у вітчизняній юридичній науці досліджено компоненти методології пошуку істини у праві: ордологічні, екзистенціальні, трансцендентальні; доведено існування культурологічно-правової методології для пізнання істини в позитивному праві; охарактеризовано дію етично-правової методології в деонтологічній життєдіяльності людини та обґрунтовано гносеологію істини у праві за допомогою екзистенціалів, трансценденталій та чеснот. Природною закономірністю людського розуму пізнання істини в деонтологічному житті є діалектика, як мистецтво полеміки. Закони людського розуму містять у собі пропедевтичні начала. Завдяки діалектичним формам мислення людина вдається спочатку до дослідження фактів, їх аналізу, що тільки торує шлях до можливої істини. Завдяки логіці здійснюється аналіз лише правдоподібних умовисновків. Логічна правильність висновку не тотожна істинності висновку. Потрібно знайти хибність вихідних висловлювань, які існують поряд. Тоді істину встановлює екзистенціальна діалектика, яка пов'язана із природними процесами. Екзистенціальна діалектика, як знання істини, вибудовує ті діалектичні конструкції, які необхідні буденній життєдіяльності людини.Дисертація має важливе практичне значення для розв'язання проблем правової держави в межах філософсько- і теоретико-правових наук.^UIn the dissertation, for the first time in the domestic legal science, the components of the methodology of finding the truth in the law are investigated: ordological, existential, transcendental; the existence of a culturological and legal methodology for the knowledge of truth in positive law is proved; the effect of the ethical-legal methodology in human deontological life activity is described and the epistemology of truth in the law is substantiated by means of existential, transcendental and virtue. The natural rule of the human`s cognition the truth in deontological life is dialectics, as the art of polemics. The laws of the human`s mind contain propaedeutic principles. Thanks to the dialectical forms of thinking, man first succeeds in the study of facts, their analysis, which only tore the path to the possible truth. Due to the logic, the analysis is limited to plausible conditions conclusions. Logical correctness of the conclusion is not identical to the truth of the conclusion. It is necessary to find the falsity of the initial statements that exist alongside. Then the truth establishes the existential dialectic, which is associated with natural processes. Existential dialectics, as knowledge of the truth, builds those dialectical constructions that are necessary for everyday life of man.The dissertation has great practical importance for solving the problems of the constitutional state within the limits of philosophical and theoretical-legal sciences.

Дисертація присвячена питанням аналізу правових засад взаємодії громадянського суспільства й держави в умовах становлення демократичної правової держави в Україні; проаналізовано основні форми такої взаємодії, визначено проблеми та запропоновано напрямки реформування й удосконалення такої взаємодії.Із метою наукового визначення теоретично-методологічних основ правових засад взаємодії громадянського суспільства й органів публічної влади проаналізовано наукові праці українських і зарубіжних учених, які досліджували відповідні зв'язки на різних етапах становлення права й держави. На основі аналізу проблем реалізації правових засад взаємодії громадянського суспільства й органів публічної влади в Україні розроблено пропозиції з реформування й удосконалення механізмів такої взаємодії.Зазначено, що на сьогодні всі проблеми реалізації правових засад взаємодії громадянського суспільства й органів публічної влади в Україні слід долати новітніми формами взаємодії, взаємоконтролю, взаємодопомоги та співпраці за принципом «горизонтальних», партнерських відносин. Такий процес стане позитивним прикладом раціональних, конструктивних відносин, заснованих на взаємній довірі, принципах демократії, верховенства права та пріоритету прав людини.^UThe dissertation is devoted to the questions of analysis of legal bases of interaction of civil society and the state in the conditions of formation of democratic, rule of law in Ukraine, the basic forms of such interaction are analyzed, the problem is defined and directions of reforming and improvement of such interaction are proposed.In order to determine the theoretical and methodological foundations of the legal foundations of the interaction between civil society and public authorities, the scientific works of Ukrainian and foreign scientists were analyzed, which explored the relevant connections at different stages of the formation of law and the state.On the basis of the analysis of problems of realization of legal principles of interaction of civil society and public authorities in Ukraine, proposals for reform and improvement of mechanisms of such interaction were developed.It is noted that for today all problems of realization of legal principles of interaction of civil society and public authorities in Ukraine should be overcome by the latest forms of interaction, mutual control, mutual assistance and cooperation on the principle of "horizontal", partnership relations. Such a process would be a positiveexample of a rational, constructive relationship based on mutual trust, the principles of democracy, the rule of law and the priority of human rights.

У дисертації вперше у вітчизняній юридичній науці досліджено практичне значення верхньої і нижньої межі позитивного права при формуванні правовихнорм і їх реалізації. Розкрито такі важливі атрибути ментального права, як стабільність права і ступінь вмісту природних норм у позитивному праві.Доведено позитивну роль консервативності ментального права та імплементації природних норм у позитивне право, що підвищує якість та зменшує вплив на встановлені межі. Визначено компоненти методологічної історії, які впливають на встановлення меж буття і дії позитивного права: методологічні установки, корекція методів і методик, методологічні уроки, методологічні висновки.Удосконалено наукові дослідження попередників з питань наукового значення теорії верховенства права у правовій державі для встановлення межпозитивного права. Розвинуто положення щодо позитивного права. Наголошено, що конкретні межі буття та дії позитивного права визначає конституція, вона встановлюєсубординацію та ієрархію у праві, які впорядковують правову систему.Дисертація має практичне значення для розв'язання проблем теорії держави і права та інших теоретико-правових наук.^UIn the dissertation for the first time in the domestic legal science the practical significance of the upper and lower limits of positive law in the formation of legalnorms and their implementation is investigated. The following important attributes of mental law are revealed as the stability of law and the degree of content of natural norms in positive law. The positive role of the conservatism of mental law and the implementation of naturalistic norms in positive law have been proved, which increases the quality and less effect on the established limits. The components of the methodological history that influence the establishment of the limits of being and the actions of positive law are determined. These components are: methodological installations, correction of methods and techniques, methodological lessons, methodological conclusions.Scientific researches of predecessors on the issues of scientific significance of the theory of the rule of law in the state of law have been improved to establish the limits of positive law. The rule of law is the spirit of the constitution and positive law, the spirit of social norms.Positive law is developed. Positive law is a compulsory, legally compulsory, formally determined rule of general conduct, which is the creativity of the stateregulating social relations, established or authorized by the state authorities in a certain manner and protected by its means of influence. It is stressed that the concrete limits of being and the action of positive law are determined by the constitution, it establishes the subordination and hierarchy in law, which regulate the legal system.It is substantiated that the limits of being and the actions of positive law can change. Such a change is either indisputable or contradictory, which corresponds toobjectivity and subjectivity.The theoretical provisions on norm-setting and law-making principles are supplemented. It is recognized that such basic principles are democracy, legality,humanism, openness, subordinationism, collegiality, scientific validity, professionalism, efficiency, systematic, consistency, continuity, timeliness, planning, forecasting, use of legal experience, legal and technical perfection. These principles specify the directions of the formation of boundaries of positive law.The thesis is of practical importance for the theory of state and law, problems of the theory of state and law and other theoretical and legal sciences.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню свободи віросповідання у філософсько-правовому вимірі.У дослідженні основний акцент робиться на те, що свобода віросповідання як одне з природних прав людини займає чільне місце в історії людської цивілізації, бо вона, поряд із свободою віровизнання, є одним із складових елементів особистісного самовизначення людини. Скільки існує людство, стільки стикається воно з проблемою права свободи віросповідання у внутрішньому та зовнішньому сенсі, що пов'язано зі світоглядом самої людини та державно-правовим ставленням до її переконань у вірі.Висвітлено розуміння свободи віросповідання, зміст, особливості філософсько-правової категорії «свобода віросповідання» через найважливіші складові природного права людини – свобода, свобода совісті, свобода віровизнання та сформульовано нові елементи понятійного апарату щодо праворозуміння свободи віросповідання.Проаналізовано гносеологічні особливості свободи віросповідання та висвітлено розуміння свободи віросповідання через філософсько-правовий аналіз понять «право», «категорія», «свобода», в основі яких містяться природні засади права людини на сповідання віри чи переконання. Автором зроблено сучасну інтерпретацію дефініції філософського-правового феномену свободи віросповідання, де свобода віросповідання – це природне історично сформоване право людини на вільне і відкрите визнання, наслідування, додержання, зміну релігійних або інших вчень, поглядів, переконань та належне гарантування з боку держави до релігійних почуттів і переконань громадян, релігійно-церковних організацій, що діють відповідно до законодавчо встановленого порядку, та ціннісна світоглядна парадигма.Здійснено методологічний аналіз та показано стан основних наукових підходів до проблеми свободи віросповідання у зарубіжній та вітчизняній науковій практиці; показано основні етапи, тенденції у становленні й розвитку філософсько-правової категорії «свобода віросповідання» як ціннісного елементу в її західній традиції; охарактеризовано загальні закономірності теоретико-правової ґенези східної традиції розуміння свободи віросповідання; досліджено особливості формування свободи віросповідання у вітчизняній філософсько-правовій думці в умовах формування та розвитку державності, позитивного права; висвітлено модерну праксеологію закріплення свободи віросповідання у контексті позитивного права у міжнародних правових актах, конструкціях зарубіжних національних нормативно-правових актів та вітчизняній правовій практиці; аргументовано пропозиції щодо шляхів подолання труднощів та протиріч в реалізації свободи віросповідання через культурологічні підходи, вдосконалення чинного законодавства України.Показано наукову новизну одержаних результатів, які полягають у тому, що дисертаційне дослідження є одним з перших комплексних монографічних наукових праць, де через призму філософсько-правового розуміння парадигми свободи віросповідання розкрита її сутність у контексті розвитку цивілізаційного простору. У дисертації встановлено, що аксіологія свободи віросповідання як категорія права виводиться з поняття аксіології права – системи теоретичних понять, висновків, концепцій щодо цінності права. Ціннісна характеристика свободи віросповідання міцно пов'язана з цінністю у праві, бо, як і остання, є тим сутнісним, що дозволяє залишатися самою собою, проявляється у соціальному аспекті, як така, що, втілюючи загальну, групову та індивідуальну волю (інтерес) учасників суспільних відносин, сприяє розвиткові тих відносин, у яких зацікавлені як громадяни, так і суспільство в цілому. Висвітлено основні етапи у становленні й розвитку філософсько-правової категорії «свобода віросповідання» як ціннісного елементу у західній, східній та вітчизняній традиціях розуміння свободи віросповідання.^UThe paper deals with the comprehensive study of freedom of religion in the philosophical and legal dimension.The main emphasis of the work is on the fact that freedom of religion as one of the natural human rights occupies a prominent place in the history of human civilization, because, together with freedom of faith, it is one of the components of the personal self-determination of man. How much there is humanity, as much as it faces the problem of the right to freedom of religion in the internal and external sense, and it is connected with the outlook of the person and the state-legal attitude to his/her beliefs.The of understanding of freedom of religion, the content, and the peculiarities of the philosophical and legal category of “freedom of religion” are elucidated through the most important components of the natural law of man –freedom, freedom of conscience, freedom of faith. The gnosiological features of freedom of religion are analyzed and the understanding of freedom of religion is explained through the philosophical and legal analysis of the concepts of “law”, “category”, “freedom”, which are based on the natural principles of human right to confession of faith or belief. The author makes a modern interpretation of the definition of the philosophical and legal phenomenon of freedom of religion, where freedom of religion is a natural historically established human right to accept, change and exercise religious or other beliefs, the right to the proper attitude of the state towards religious feelings and beliefs of citizens, religious and ecclesiastical organizations acting in accordance with the law, and a valuable world-view paradigm without which civilizational progress is impossible.The methodological analysis is carried out and the state of the basic scientific approaches to the problem of freedom of religion in the foreign and domestic scientific practice is demonstrated; the main stages, tendencies of the formation and development of the philosophical and legal category of “freedom of religion” as a valuable element in its Western tradition are shown; the general principles of the theoretical and legal genesis of the Eastern tradition of understanding of freedom of religion are described; the peculiarities of the formation of freedom of religion in the domestic philosophical and legal thought under conditions of formation and development of statehood, positive law are investigated; the modern praxeology of the establishment of freedom of religion in the context of positive law in international legal acts, constructions of foreign national normative and legal acts and domestic legal practice is elucidated; the proposals concerning ways to overcome the difficulties and contradictions in the implementation of freedom of religion through the cultural approaches, and the improvement of the current legislation of Ukraine are substantiated.