Досліджено процес формування та функціонування української преси у Галичині, визначено тенденції та закономірності пресотворення, з'ясовано динаміку розвитку, окреслено структурно-функціональні концепції, доведено вплив політичних і соціокультурних факторів на типологію преси. Проаналізовано досвід журналістів у комплексному формуванні знань щодо суспільства. Висвітлено особливості роботи редакційних колективів - творчу й організаційно-економічну проблематику. Визначено віхи діяльності фахових товариств. Досліджено журналістикознавчий дискурс української преси, зокрема, концептуальні засади фахової діяльності, погляди журналістів на професійні проблеми - журналістську освіту в контексті міжвоєнної доби.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження української сатирично-гумористичної преси Галичини міжвоєнного періоду. Узагальнено досвід її попередників - часописів австро-угорської доби. Розглянуто загальні аспекти становлення, розвитку й умов функціонування зазначеного виду преси. Вивчено змістову наповненість часописів, визначено пріоритетність тем. Проаналізовано особливості сатиричної інтерпретації інформаційно-хронологічного матеріалу. З'ясовано роль преси в інтенсифікації процесу загальнонаціонального розвитку.

  Скачати повний текст

У дисертації здійснено різноаспектне дослідження тижневика «The Economist» (Лондон, Велика Британія, 1843–), щільно інтегрованого в український інформаційний простір від початку незалежності України. Проаналізовано український та закордонний досвід вивчення пресової журналістики загалом і «The Economist-а» зокрема. Досліджено та визначено історико-функціональні особливості, основні тенденції розвитку тижневика, охарактеризовано специфіку функціонування на сучасному етапі. Здійснено тематико-типологічний аналіз видання як журналу новин, з'ясовано проблемно-тематичні особливості контенту, охарактеризовано його друковані й мережеві додатки. Особливу увагу звернено на форми присутності тижневика в українському інформаційному просторі. Виявлено та охарактеризовано найбільш резонансні для українського соціуму публікації «The Economist-а», присвячені українським реаліям. Проаналізовано особливості висвітлення української проблематики (суспільна, політична, економічна, культурна), простежено характер сприйняття й розуміння цього контенту в українському масмедійному середовищі. Визначено тематичну стратифікацію публікацій тижневика в українських друкованих масмедіа, а також систематизовано різновиди запозичень журналістів з його матеріалів (цитування, покликання, повнотекстові та фрагментарні передруки)^UThe thesis is devoted to a study of «The Economist» weekly (London, Great Britain, 1843–) which became widely integrated into the Ukrainian information space after Ukraine got the independence. The works of Ukrainian and foreign researchers on press journalism and particularly, «The Economist» have been analyzed. The main historical aspects and functions, the main tendencies in the weekly's development were researched and determined, especially today's activity. The thematic and typological analysis of the publication as a news magazine was carried out, the problems and thematic characteristics of its content were outlined, especially of its printed and digital versions. Particular attention was paid to the forms of the weekly's presence in Ukrainian information space. Articles covering news from Ukraine, which occurred to be the most resonant for the Ukrainian society were revealed and characterized. The main approaches in covering the Ukrainian social, political, economic and cultural issues are analyzed, as well as the perception and understanding of this content in the Ukrainian mass media environment was traced. Weekly's publications in Ukrainian printed mass media were divided after subject and thematic principles, as well as the way which Ukrainian media and journalists use The Economist's content (citations, full-text and fragmentary reprints).The practical value of the work lies in the introduction into scientific circulation in Ukraine of English-language works of foreign researchers on the history and practical aspects of the world, and particularly the British journalism of the 19th – early 21th centuries; identified and characterized the most resonant for Ukrainian society publications from «The Economist» on Ukraine (more than 819 articles), which allowed to analyze the features of coverage of Ukrainian issues (social, political, economic, cultural) by «The Economist» specific foreign press releases, and thus trace the way of understanding of this content in the Ukrainian mass media environment. The specifics of the use of materials of the British weekly by Ukrainian journalists, which consists in citing, quoting, full-text and fragmentary reprints from «The Economist», which contributes to the objectivity of the issues covered and strengthens the arguments of Ukrainian publications. The work shows the differences in typological approaches in referring publications to certain types of edition.The research will contribute to the improving of information, analytical and professional skills of journalists, to the development of a certain algorithm in the work of the mass media. The proposed basic model of studying the press in historical, functional and typological aspects can be used in historical-bibliographical and press studies of the history of modern journalism; in the educational process as materials for training courses for training specialists in journalism

У дисертації вперше в українському журналістикознавстві досліджено релігійну пресу Галичини другої половини XIX ст. – першої третини ХХ ст. як самобутній феномен історії української журналістики. Розкрито передумови виникнення та функціонування українських релігійних пресодруків у Галичині в період Австро-Угорської імперії та Польської Республіки. Встановлено коло редакторів, видавців, авторів, окреслено тематико-типологічну атрибутику досліджуваних видань. Здійснено комплексне вивчення концепції, структури та контенту часописів релігійного спрямування. Проаналізовано й систематизовано тематичний зріз змістового наповнення релігійних періодичних видань. Розкрито декларативне та фактичне функціональне цільове призначення аналізованих видань у структурі галицького соціуму в окреслений період. Виявлено ідейно-тематичні домінанти публікацій релігійних часописів Галичини, що дають змогу змоделювати семантичне поле, в межах якого на зламі століть представники галицького духовного стану та світської інтелігенції реалізовували власні пресовидавничі ініціативи, генерували проєкти творення нової соціокультурної та політичної дійсності^UThis thesis is specifically concerned with the peculiarities of the formation and functioning of the Ukrainian religious press in Galicia in from 1853 to 1939. The structural-functional, thematic, and typological attributes of the system of Galician religious periodicals have been analyzed.The preconditions of the origin, and peculiarities of the formation of the Ukrainian religious press in Galicia in the Austro-Hungarian Empire and the Polish Republic have been revealed. Peculiarities of creation, development, and functioning of periodicals for Greek-Catholic, Protestant, and Orthodox readers have been considered.The conceptual principles, the nature of the content, Ukrainian religious press releases in Galicia in the period of Austria-Hungary and the Republic of Poland, the circumstances of their initiation, and the reasons for closure have been determined. The names of the founders of publishing projects of religious magazines have been determined, information on the basic circle of publishers, editors, and authors have been established. The role played by the Ukrainian religious press in the process of formation of Ukrainian society in Galicia during the outlined historical period have been outlined.The scientific novelty of the work is that for the first time: the massif of the religious press of Galicia as an integral phenomenon of the Ukrainian journalistic process of the XX century has been considered. Theoretical and methodological approaches to the study of the history of the origin and functioning of the Ukrainian press in general and the complex of religious publications published in Galicia have been improved.A typological scheme of division of the complex of religious journals that functioned during the historical periods of the Austro-Hungarian Empire and the Republic of Poland have been developed. On the basis of these three groups of periodicals, determined according to their readership, the ideological and thematic dominants of each of them are outlined. The expediency of using the terms «religious press», «press for the laity», «press for church ministers», «press for theologians» to define the typological features of the Ukrainian religious press in Galicia in the period of 1853–1939 has been argued. Successful press publishing strategies of the religious media process of Galicia in 1853–1939 were found, the tools of conveying religious rhetoric to different readers have been revealed. The analysis of program principles is carried out, the peculiarity of the content of religious magazines intended for a wide range of readers, professional press publications for Church ministers, theological press releases, which functioned during 1853–1918 have been traced.The functions of the religious press published during the interwar period are outlined, the problem-thematic dominants of magazines for laypeople, for Church ministers, and theologians have been analyzed. The role of this type of press in adapting modern scientific trends to the spiritual model of the Galician Ukrainian worldview has been determined.The practical significance of the obtained results lies in the fact that the theoretical positions, methodological tools, and factual basis represented in the research can become a basis and a model for further study of worldview periodicals of the past and present.The materials of the dissertation research can become a methodical basis for the implementation of new domestic publishing religious projects and a source of information for the pastoral work of the ministers of the Church today. Theoretical and practical components of the research results can potentially be used in the formation of educational programs of higher education institutions, in particular in the development of lecture courses on the history of journalism, theory and history of religious journalism, theory and history of social communications, for example, a specialized course «Ukrainian Religious Press of XIX–XX centuries»

У дисертації на основі публіцистичної спадщини, повідомлень із преси, мемуарів, щоденників та епістолярію досліджено соціально-комунікаційні особливості громадсько-політичної та фахової діяльності В. Старосольського. Проаналізовано й актуалізовано його публіцистичну спадщину, опубліковану на сторінках українських та зарубіжних пресодруків. Розкрито роль В. Старосольського у процесі формування української нації на зламі XIX та XX ст. у контексті руйнування старих патернів галицького українського комунікаційного простору та творення нової парадигми «незалежна соборна Україна», а також у формуванні соціально-комунікаційних каналів та механізмів реалізації ідеї незалежності України. Визначено його соціальну роль як політика-інтелектуала та морального авторитета у тогочасному українському комунікаційному просторі. Аргументовано публіцистичну природу його мемуарів та щоденників. Проаналізовано захисні промови на політичних судових процесах, які були опубліковані в українській і польській пресі Галичини, його публічні виступи як політика і вченого. З'ясовано специфіку формування наукової тематики його публікацій, а також розкрито комунікаційні особливості наукової діяльності В. Старосольського.^UIn the dissertation for the first time the social and communicative aspects of political and professional activity of Volodymyr Starosolsky is comprehensively studied on the basis of his journalistic heritage, press reports, memoirs, diaries and letters. The interdependence of V. Starosolosky's main journalistic ideas and priorities of his political and professional activity was determined due to the social-communication method. The journalistic feature of his memoirs and diaries is argued.Journalistic heritage of V. Starosolsky, published in Ukrainian and foreign publications was thoroughly analyzed. On the base of conducted analysis, the main «concepts» of his journalism were determined: «nation», «independence», «sobornist», «particularism», «socialism», «democracy» were described. The significance of German idealism (G. Hegel, J. Fichte) for journalistic and scholarly heritage is identified.The role of V. Starosolsky in forming of Ukrainian nation at the turn of the 19th and 20th centuries is revealed, especially in the context of the destruction of the old patterns of Ukrainian communication space in Galicia and creation of a new paradigm of «independent United Ukraine», as well as in the formation of social communication channels and mechanisms for implementing the idea of Ukraine's independence.The important features of journalistic and political activities of V. Starosolsky are demonstrated, that is a high intellectual level of publications and consistent observance and promotion of moral principles in politics. This contributed to the definition of his social role as a politician, intellectual figure and moral authority in communication space of Ukraine at that time. V. Starosolsky strongly opposed the concepts of «organic labor», «politics as a game and possibility» that were popular among Ukrainians in Galicia exposing his own concepts of «thinking», «politics as a science and art» grounded on his idealistic worldview and high intellectual level.V. Starosolsky's adherence to the principles and ideas of social democracy and their promoting in his social and communication activity are revealed. It is claimed that democracy and a just social system are in a basis of V. Starosolsky's national idea concept for the independent Ukrainian state.

У дисертації вперше комплексно досліджено особливості професійної діяльності Романа Луцика, одного з фундаторів сучасної львівської школи книгознавства у сфері інкунабулістики та досліджень стародруків, чільного бібліотечного діяча у Львові у XX ст. На основі наукових праць, пресових публікацій, а також залучених архівних джерел та фахової наукової літератури розкрито особливості становлення й розвитку професійної діяльності Р. Луцика, охарактеризовано його культурно-громадський та професійний досвід. Визначено основні етапи соціокомунікаційної діяльності Р. Луцика у процесі формування його професійної кар’єри та деталізовано на основі мікроісторичного підходу невідомі або маловідомі факти його життя і діяльності. Вивчено, проаналізовано і актуалізовано теоретичний і практичний досвід Р. Луцика як багатолітнього керівника відділу рідкісної книги Бібліотеки. Висвітлено особливості становлення, функціонування й розвитку одного із фундаментальних відділів Бібліотеки під орудою Р. Луцика, визначено фахові компетентності та професійні навички бібліотечного фахівця щодо опрацювання й збереження фонду та удосконалення обслуговування читачів. Схарактеризовано ключові аспекти бібліографічних практик Р. Луцика, пов’язаних з розкриттям унікального фонду відділу рідкісної книги. Проаналізовано наукові здобутки Р. Луцика в царині книгознавства, зокрема в дослідженні стародрукованої книги, з’ясовано його теоретико-методологічні підходи до вивчення й опрацювання інкунабул, палеотипів, інших кириличних та латинських стародруків, рідкісної книги ХІХ–ХХ ст. Зроблено висновки про те, що наукові книгознавчі та бібліотекознавчі розвідки Р. Луцика, укладені ним каталоги стародрукованих видань, бібліографічні картотеки, створені відповідно до тогочасних канонів бібліографічної науки, є важливим джерелом до вивчення історії книги, книгодрукування та бібліотечної справи України загалом і галицького краю зокрема.^UThe dissertation is the first comprehensive study of the cultural, public, and rofessional socio-communication activities of Roman Lutsyk, one of the founders of the modern Lviv school of book studies in the field of incunabulistics and research of old printed books and a prominent librarian in Lviv in the twentieth century. The raising and development of Roman Lutsyk’s professional activity and his cultural, social, and professional experience are characterized on the basis of his scientific research, press publications, as well as archival sources and professional scientific literature. The main stages of Roman Lutsyk’s socio-communication activity in the process of forming his professional career are identified, and the unknown or little-known facts of his life and activities are detailed on the basis of a microhistorical approach. The theoretical and practical experience of Roman Lutsyk as a long-term Head of the Rare Book Department of the Library is studied, analyzed, and updated. The main features of the raising, functioning, and development of one of the most important departments of the library, led by Roman Lutsyk, are highlighted, and the professional competence and skills of a library specialist in processing and preserving the collection and improving reader service are identified.The key aspects of Roman Lutsyk’s bibliographic practices related to the disclosure of the unique collection of the Rare Book Department are characterized. The scientific achievements of Roman Lutsyk in the field of book studies, in particular in the study of old printed books, are analyzed, and his theoretical and methodological approaches to the study and processing of incunabula, paleotypes, and other Cyrillic and Latin old printed books rare books of XIX–XX centuries are elucidated. It is concluded that Roman Lutsyk’s publications in the field of book and library studies, catalogues of old printed editions, and bibliographic files created in accordance with the requirements of bibliographic science of the time are an important source for studying the history of books, printing, and librarianship in Ukraine in general and the Galician region in particular.