З урахуванням клінічного матеріалу визначено клініко-параклінічні особливості атеросклеротичних уражень екстракраніальних сегментів сонних артерій з метою здійснення вибору тактики лікування. На підставі даних клініко-неврологічного, допплерографічного, ангіографічного досліджень проведено комплексну оцінку мозкового кровообігу, виявлено діагностичні критерії для визначення резерву коллатерального кровообігу. Уперше з використанням сучасних неінвазивних методів проведено зіставлення результатів клініко-ультразвукових і морфологічних методів дослідження у хворих з атеросклеротичними ураженнями сонних артерій. Виявлено роль морфологічних особливостей атеросклеротичних бляшок у розвитку клінічних проявів судинно-мозкової недостатності. Установлено, що клінічні прояви ішемії мозку у хворих з атеросклеротичним стенозом сонних артерій не мають визначеної залежності від збільшення ступеня та поширеності стенозу, а корелюють з ехоморфоструктурою атеросклеротичної бляшки. Визначено хірургічну тактику контролювання стану хворих зі стенозами сонних артерій та вивчено віддалені результати хірургічного лікування залежно від ехоморфоструктури атеросклеротичної бляшки та клінічних проявів захворювання. Науково обгрунтовано та впроваджено до клінічної практики діагностичний неінвазивний алгоритм обстеження пацієнтів груп ризику для раннього виявлення патології екстракраніальних відділів прецеребральних артерій, що дозволяє підвищити ефективність лікування та профілатиктичних закладів.

  Скачати повний текст

Розширено та деталізовано ієрархічну структуру екологічної небезпеки стосовно видів і підвидів її техногенної складової. Визначено місце чинників пилового забруднення атмосферного повітря у даній структурі. Запропоновано диференціацію джерел екологічної небезпеки з виділенням первинного та вторинного пилового забруднення атмосферного повітря стосовно основного технологічного процесу промислового виробництва. За результатами моніторингу раніше неврахованих джерел вторинного техногенного пилового забруднення атмосферного повітря визначено реальні умови формування екологічної небезпеки конкретного підвиду в індустріально розвиненому регіоні. Втановлено підсилення впливу проявів екологічної небезпеки на стан захворюваності населення щодо певних нозологічних форм у зонах безпосередньої дії джерел вторинного пилового забруднення атмосферного повітря. Обгрунтовано загальні принципи техніко-технологічного управління екологічною безпекою за умов техногенного пилового забруднення. Розроблено систему технічних рішень щодо досягнення прийнятного рівня еконебезпеки, сформованої чинниками вторинного пилового забруднення атмосферного повітря, яка на відміну від існуючих систем, враховує профілізацію регіонів і позиційність джерел небезпеки.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено заходи щодо забезпечення екологічно безпечного стану міської атмосфери в районі газоподібних викидів, що містять формальдегід та метан. Експериментально досліджено аеробний й анаеробний біотехнологічні процеси вилучення формальдегіду з газоподібних викидів хімічних виробництв на етапі регенерації води в біоскрубері та встановлено їх кінетичні характеристики. Вдосконалено відому біотехнологію детоксикації формальдегіду у газоподібних викидах шляхом використання анаеробної денітрифікації. Встановлено причини низької ефективності очистки від метану газоподібних викидів з каналізаційних мереж. Запропоновано ефективну біотехнологію очистки газоподібних викидів з каналізаційних мереж в біореакторі з шаром, що омивається. Розроблено математичну модель біотехнологічної детоксикації формальдегіду шляхом денітрифікації. Розраховано еколого-економічний збиток, які спричиняють газоподібні викиди формальдегіду.

  Скачати повний текст

На підставі результатів аналізу способів, пристроїв і робочих органів молотарок качанів кукурудзи доведено необхідність розробки молотарки з раціональним розподілом сил удару та тертя в молотильній камері, яка здатна обмолочувати качани всіх цільових призначень відповідно до агровимог з максимальною продуктивністю та мінімальними енергоємністю і матеріаломісткістю. З цією метою розроблено конструктивно-технологічну схему молотарки з трисекційною декою, кожна секція якої складається з чотирьох притисних елементів, побудовано розрахункову модель її функціонування. Запропоновано класифікацію способів, пристроїв і робочих органів молотарок качанів кукурудзи і структурний граф аксіально-роторної системи обмолоту. Одержано математичні моделі технологічного процесу обмолоту качанів кукурудзи молотаркою з раціональним розподілом сил удару та тертя в молотильній камері, а також математичні залежності, які дозволяють визначити основні конструктивно-режимні параметри молотарки. Проведено однофакторні експерименти та визначено механіко-технологічні характеристики качанів і зерна кукурудзи, продуктивність молотарки, показник недомолоту, потужність, потрібну для здійснення обмолоту, енергоємність процесу обмолоту, показник макро- та мікротравмувань обмолоченого зерна, раціональний кут нахилу молотильної камери та показник просипання зерна крізь отвори деки за її довжиною. За результатами багатофакторного експерименту одержано регресійні залежності енергоємності та комплексного показника якості обмолоту, виконано оптимізацію та вирішено компромісну задачу. Одержано раціональні конструктивно-режимні параметри молотарки, які забезпечують мінімальну енергоємність процесу обмолоту за найкращої якості обмолоченого зерна. На підставі результатів досліджень розроблено конструкцію молотарки качанів кукурудзи з раціональним розподілом сил удару та тертя у молотильній камері.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі подано результати наукових досліджень з розробки методів і засобів оцінювання та прогнозування стану забруднення атмосферного повітря урбосистем, що формується внаслідок техногенної діяльності промислових комплексів. Актуалізовано та уніфіковано існуючий метод зонування з обґрунтуванням виділення відповідних зон впливу, а саме: перекидання факелу викидів, санітарно-захисної, активного забруднення, максимальних приземних концентрацій, можливого (максимально можливого) забруднення. Розроблено метод визначення «маркерних» речовин для умов формування рівня забруднення атмосфери внаслідок діяльності локальних промислових комплексів. Алгоритм реалізації методу містить процедури вибору: маркерних речовин МР(І) першого порядку (впливу), МР(ІІ) другого порядку (базових), МР(ІІІ) третього порядку (специфічних). Зазначені методи практично реалізовано під час встановлення особливостей просторового поширення шкідливих речовин із визначенням потенційних зон забруднення на прикладі локального промислового комплексу – Північного промвузла техногенно-навантаженої урбосистеми м. Кременчука.Розроблено модель розпізнавання та визначення ступеня критичності екологічних ситуацій, яка базується на застосуванні методу визначення маркерних речовин та на відміну від існуючих має диференціацію бази даних знань на дві складові. Перша містить в якості антецедентів нечіткі оцінки нормованих значень параметрів маркерних речовин, друга – нечіткі оцінки нормованих значень інших речовин і груп, що дозволило скласти правила розпізнавання класу ситуації та забезпечити продукування відповідних повідомлень і рекомендацій. Сформована концептуальна онтологічна модель ідентифікації джерел викидів на основі застосування методу визначення маркерних речовин. Розроблено логічну модель та алгоритм вибору місць дислокації стаціонарних та мобільних точок контролю, яка базується на секторальному принципі. Сформовано опис характеристик для визначення місць дислокації станцій контролю, що дозволить одержувати інтегровані дані про стан забруднення атмосферного повітря.^UIn the thesis the results of scientific researches on development of methods and means of assessment and forecasting of industrial complexes impact on urbosystem atmospheric air state formed as a result of industrial complexes (IC) technogenic activity are demonstrated. The existing zoning method has been updated and unified justifying the allocation of the respective affected zones, namely: emission plume changeover, sanitary protection (SPZ), active pollution (APZ), maximum surface concentrations, admissible (maximum admissible) contamination. The method of marker substances (MS) determination for the conditions of atmosphere pollution level formation due to the activity of local industrial complexes is developed. The choice of the first MS order will allow to ascertain a fact that there is a significant contribution of the technosphere objects (industrial enterprises) to the level of negative affect on environmental component state (in this particular case it is air); the choice of the second MS order implements a classical scheme for the formation of significant pollution levels outside the industrial objects SPZ due to the contribution of powerful, high emission sources, the negative impact of which can be extended to vast areas; the choice of the third MP order implements the basic principle in assessing the conditions for environmental hazards formation, when a numerical group of similar industrial sources of insignificant power can form a pollution level which is higher than the one formed by main powerful sources. Algorithm for the method implementation is presented, which describes the procedure for MS selecting. The conditions of emission sources differentiation depending on the APZ linear size are determined. In general, the following scenario is implemented: "industrial complex → imposition of certain objects SPZ and APZ which are in its composition → emission sources aggregation → general impact assessment (MSI) → high sources determination → MSII definition → impact assessment of low sources aggregation → aggregation selection MSIII → priority sources → specific technological process». The implementation of this scenario is the basis for providing reasoned recommendations for IC object environmental safety improvement. The methods mentioned have been practically implemented while evaluating the peculiarities of harmful substances spatial distribution with the identification of potential pollution zones on the example of a local industrial complex the North industrial district of technogenically loaded Kremenchuk urbosystem.The model of recognition and determination degrees of criticality of environmental situations is developed, which is based on the application of the marker substances method and that, unlike the existing ones, has the differentiation of the knowledge database into two components. The first contains as antecedents indecipherable estimates of normalized values of marker substances parameters, the second one contains indecipherable estimates of the specified values of other substances and groups, which made it possible to establish rules for recognizing situation class and to ensure the production of relevant statements and recommendations. The process of diagnostic conclusion formation on the basis of expert assessment implements the stages of marker substances determination for given technological processes at objects of a specified industrial hub.The conceptual ontological model of emission sources identification based on the use of the marker substances determination method is developed. Implementation of this model will allow to identify emission sources that have a decisive contribution to the formation of the level of the current environmentally hazardous situation.A logical model and algorithm for selecting the location places of stationary and mobile monitoring stations based on a sectoral principle are developed. Description of the characteristics for determining the locations of monitoring stations, which as a whole allow to solve the problem of choosing a disposition place as for a stationary observation stations, which will take into account the sectoral impact of the local IC objects, and for mobile monitoring stations as well in order to provide a prompt response to the citizens' claims.