Обгрунтовано новий підхід до розв'язання проблеми, що передбачає покращання результатів лікування диспластичного коксартрозу дорослих хворих. Здійснено математичне біомеханічне моделювання диспластичного тазостегнового суглоба (ТС), а також аналіз клінічних проявів, анамнестичних даних, рентгенморфометричних параметрів і результатів лікування 375-ти ТС у 303-х пацієнтів з диспластичним коксартрозом. Розроблено біомеханічну математичну модель диспластичного ТС, яка відображає співвідношення сил в ділянці контакту головки стегнової кістки та тазостегнової западини та дозволяє кількісно описати патологічні зміни у ТС залежно від його рентгенморфометричних параметрів і маси тіла пацієнта, враховуючи під час цього модуль пружності хрящової тканини. Створено модель тазостегнової западини з імплантованим ацетабулярним компонентом протеза, яка дозволяє визначити зони стресових навантажень, що виникають у ділянках контакту головки та чашки протеза, та зовнішньої поверхні чашки і тазостегнової западини, завдяки чому визначається найбільш раціональний варіант імплантації чашки протеза залежно від ступеня ацетабулярної дисплазії. Встановлено найбільш значущі рентгенморфометричні маркери захворювання та розроблено прогностичну систему його розвитку. Проведено дослідження перебігу диспластичного коксартрозу у дорослих, яке дозволиляє вивчити біомеханічні особливості функціонування кульшових суглобів за умов нерівномірного навантаження та математично обгрунтувати механізм ураження контрлатерального суглоба. Запропоновано нову класифікацію дисплазії ТС у дорослих, де окремо розглядаються ступінь ацетабулярної дисплазії та ступінь дисплазії проксимального відділу стегнової кістки, а також схему вибору методу та способу лікування диспластичного коксартрозу у дорослих хворих.

  Скачати повний текст

Запропоновано систему методичної роботи над ономастичним матеріалом у початковій школі на уроках рідної мови за розробленою експериментально-дослідною програмою навчально-пізнавальної активності молодших школярів, яка передбачає наявність структурних компонентів, умов розвитку та педагогічних дій, дозволяє визначити види навчально-пізнавальної діяльності та їх навчально-виховне призначення. Досліджено можливості розвитку дослідженої активності шляхом конкретизації змісту навчання, охарактеризовано організаційні форми та методи навчального процесу. З'ясовано умови педагогічного стимулювання навчально-пізнавальної активності молодших школярів на базі реально розробленої системи дидактичного матеріалу. Визначено роль ономастичного матеріалу у розвитку цієї активності та підвищенні результативності навчання молодших школярів у цілому. Наведено конкретний матеріал для подальшого вдосконалення навчально-виховного процесу у початковій школі з перспективою продовження роботи у V - VIII класах.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано структуру онімного простору української мови шляхом систематизації власних назв за характером іменованих об'єктів та особливостями творення та функціонування пропріальних одиниць. Проаналізовано сутність поглядів вітчизняних і зарубіжних дослідників на природу та диференційні особливості онімів. Запропоновано нову дефініцію пропріатива. Описано історію становлення методики аналізу власних назв і створено універсальну схему визначення їх загальних і специфічних рис. Реформовано денотатно-номінативну структуру ономастикону, що дозволяє конкретизувати об'єкт вивчення ономастики. Систематизовано пропріативи за денотатно-квалітативними ознаками й упорядковано етимолого-словотвірну класифікацію онімної лексики. Розглянуто принципи характеристики стилістичних особливостей власних назв.

  Скачати повний текст

На підстаі обстежень, лікування та спостереження 321 хворого з патологією кульшового суглоба у Республіканському центрі ендопротезування суглобів на базі клініки ортопедії та травматології дорослих Інституту травматології та ортопедії АМН 1993 - 1999 рр. виконано 375 тотальних ендопротезувань з цементною фіксацією компонентів протеза. Розроблено рецептуру кісткових цементів на базі системи поліметилметакрилат - метилметакрилат. Досліджено властивості експериментальних зразків. Встановлено, що кістковий цемент не викликає загальної реакції організму , патологічних змін у кістковій тканині та в кістковому мозку. У процесі клонування остеогенних клітин-попередників кісткового мозку за наявності кісткового цементу спостерігається пригнічення росту та диференціювання остеогенних клітин. За результатами клініко-рентгенологічних обстежень з'ясовано, що основною причиною цементування компонентів тотального ендопротеза є остеопороз (65,1 %), дисплазія кульшового суглоба (16,5 %), вживання гормональних препаратів (8,3 %), дефекти кісткових лож (3,4 %), ревізійне ендопротезування (6,7 %). Розроблено тотальний ендопротез кульшового суглоба конструкції Українського науково-дослідного інституту травматології та ортопедії, техніку його імплантації, комплекс реабілітаційних заходів у разі тотального ендопротезування кульшовогосуглоба. Наведено класифікацію ускладнень, а також детальний аналіз причин їх виникнення, способів профілактики та лікування.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена синтезу плівок органо-неорганічних сполук CH3NH3PbI3 зі структурою перовськиту, дослідженню їх властивостей залежно від співвідношення вихідних реагентів та розчинника, пошуку шляхів підвищення стійкості плівок органо-неорганічних перовськитів, які можуть бути використанні при створенні елементів перетворення сонячної енергії в електричну.В дисертації було синтезовано органо-неорганічні перовськити CH3NH3PbI3 одностадійним осадженням із розчинів та отримано плівки методом spin-coating. Для синтезу плівок органо-неорганічних перовськитів використовували різні співвідношення вихідних реагентів PbI2 та CH3NH3I (1:1, 1:2, 1:3) та розчинники диметилформамід (DMF) та диметилсульфоксид (DMSO). Вивчено особливості утворення структури перовськиту залежно від співвідношення вихідних реагентів PbI2:CH3NH3I та розчинника DMF, DMSO. Встановлено, що при використанні розчинника DMF та різного співвідношення PbI2:CH3NH3I, органо-неорганічний перовськит CH3NH3PbI3 починає утворюватися при обробці плівки при температурі 20-25 °С. При використанні DMSO перовськит CH3NH3PbI3 починає утворюватися при Т=60 °С для співвідношення 1:1, 1:2 та при Т=70 °С для співвідношення 1:3.При співвідношенні вихідних реагентів 1:1 у розчиннику DMSO не вдалося отримати однофазну плівку перовськиту, завжди присутні сліди домішкової фази (CH3NH3)2(DMF)2Pb3I8. У всіх інших випадках (розчинники DMF і DMSO) утворюється однофазна структура органо-неорганічного перовськиту одного хімічного складу, але з різною морфологією. Температура утворення однофазної плівки органо-неорганічного перовськиту залежить від співвідношення PbI2:CH3NH3I та розчинника. Встановлено, що однофазні плівки перовськиту утворюються при 115 °С, 170 °С, 175 °С для співвідношення вихідних реагентів 1:1, 1:2, 1:3 у розчиннику DMF. При використанні розчинника DMSO однофазні плівки утворюються при 190 °С, 205 °С при співвідношенні 1:2, 1:3, відповідно. Залежно від співвідношення вихідних реагентів, розчинених у DMF та температури обробки плівок, утворення органо-неорганічного перовськиту відбувається через утворення 3 проміжних сполук (1:1), через утворення 4 проміжних сполук (1:2) та через утворення 2 проміжних сполук (1:3). Крім перовськиту CH3NH3PbI3 у плівках можуть бути наявні інші проміжні сполуки: (CH3NH3)2(DMF)xPbI4, (CH3NH3)3(DMF)PbI5, (CH3NH3)2(DMF)2Pb2I6 та (CH3NH3)2(DMF)2Pb3I8.Залежно від співвідношення PbI2 та CH3NH3I, розчинених у DMSO та температури термообробки, утворення перовськиту CH3NH3PbI3 відбувається через утворення 4 проміжних сполуки (CH3NH3)2(DMSO)xPbI4, (CH3NH3)2(DMSO)2Pb3I8, PbI2•2DMSO, PbI2•DMSO.Визначено структурні параметри органо-неорганічних перовськитів (параметри елементарної комірки, об'єм комірки). Встановлено, що зі збільшенням співвідношення вихідних реагентів відбувається збільшення об'єму комірки для плівок перовськиту, що пов'язано із збільшенням кількості розчинника, що входить в структуру перовськиту. Об'єм комірки для плівок CH3NH3PbI3, отриманих у розчиннику DMSO є меншим, ніж при використанні DMF. Кристалічність плівок залежить від співвідношення вихідних реагентів, розчинника та температури обробки плівки. На залежності кристалічності від температури обробки плівки спостерігаються два максимуми: перший – зумовлений внеском кристалічних проміжних сполук та перовськиту, другий – зумовлений внеском кристалічної фази перовськиту.^UThe dissertation is dedicated to the synthesis of films of organic-inorganic compounds CH3NH3PbI3 with the structure of perovskite, the study of their properties depending on the ratio of starting reagents, and solvent, searching ways to increase the stability of organic-inorganic perovskites films, which can be used in the creation of elements for the conversion of solar energy into electricity.In the dissertation, organic-inorganic perovskites films CH3NH3PbI3 were synthesized by one-step deposition from solutions and films were obtained by spin-coating method. Different ratios of starting reagents PbI2 and CH3NH3I (1:1, 1:2, 1:3) and solvents dimethylformamide (DMF) and dimethyl sulfoxide (DMSO) were used for the synthesis of organo-inorganic perovskite films. The peculiarities of the formation of the perovskite structure depending on the ratio of the starting reagents PbI2 and CH3NH3I and the solvent DMF, DMSO has been studied. It was found that when using DMF solvent and different ratio of PbI2:CH3NH3I, organic-inorganic perovskite CH3NH3PbI3 begins to form when processing the film at a temperature of 20-25 °C. When using DMSO perovskite CH3NH3PbI3 begins to form at T = 60 °C for a ratio of 1:1, 1:2 and at T = 70 °C for a ratio of 1:3.Single-phase perovskite film is not formed at a ratio of starting reagents 1:1, the impurity compound is always present in the film. In all other cases (solvents DMF and DMSO) a single-phase structure of organic-inorganic perovskite of the same chemical composition, but with different morphology, is formed. The temperatures of formation of a single-phase film of organic-inorganic perovskite depend on the ratio of PbI2: CH3NH3I and solvent. It was found that single-phase perovskite films are formed at 115 °C, 170 °C, 175 °C for the ratio of starting reagents 1:1, 1:2, 1:3 in DMF solvent. When using the solvent DMSO single-phase films are formed at 190 °C, 205 °C at a ratio of 1:2, 1:3, respectively.Depending on the ratio of the starting reagents dissolved in DMF and the heat treatment temperature of the films, the formation of organic-inorganic perovskite occurs through the formation of 3 intermediate compounds (1:1), through the formation of 4 intermediate compounds (1:2), and through the formation of 2 intermediate compounds (1:3). In addition to CH3NH3PbI3 perovskite, other intermediate compounds may be present in the films: (CH3NH3)2(DMF)xPbI4, (CH3NH3)3(DMF)PbI5, (CH3NH3)2(DMF)2Pb2I6 та (CH3NH3)2(DMF)2Pb3I8.Depending on the ratio of PbI2 and CH3NH3I dissolved in DMSO and the heat treatment temperature, the formation of perovskite CH3NH3PbI3 occurs through the formation of 4 intermediate compounds (CH3NH3)2(DMSO)xPbI4, (CH3NH3)2(DMSO)2Pb3I8, PbI2•2DMSO, PbI2•DMSO.The structural parameters of organic-inorganic perovskites (unit cell parameters, unit cell volume) are determined. It has been found that as the ratio of starting reagents increases, the unit cell volume for perovskite films increases, which is due to an increase in the amount of solvent included in the structure of perovskite. The unit cell volume for perovskite CH3NH3PbI3 films obtained in the DMSO solvent is smaller than when using DMF. The crystallinity of the films depends on the ratio of the starting reagents, the solvent, and the processing temperature of the film. There are two maxima of crystallinity on the temperature dependence of the crystallinity of the film: the first - due to the contribution of crystalline intermediate compounds and perovskite, the second - due to the contribution of the crystalline phase of perovskite.

У процесі дослідження схарактеризовано 7 512 назв, серед яких переважають мікрохороніми (5 402; 71,91 %); також фіксуємо мікроороніми (1 149; 15,3 %) та мікрогідроніми (961; 12,79 %). Основним структурним різновидом мікротопонімії досліджуваного регіону є прості назви (4 878; 64,94 %); майже вдвічі менше складених номінацій (2 532; 33,71 %); рідко трапляються складні пропріативи (102; 1,35 %). Аналіз дериваційних особливостей власних назв дрібних географічних об'єктів засвідчив переважання лексико-семантичного словотвору (4 975; 66,22 %) над морфологічним (2 533; 33,72 %). Групування мікротопонімів за семантикою твірних основ показало превалювання відапелятивних номінацій (4 390; 58,51 %) над відонімними (2 302; 31,8 %) та відапелятивно-відонімними (720; 9,59%).^UThe thesis focuses on structural, word-building, lexical, semantic, motivational, and functional peculiarities of microtoponyms in Central Khmelnytskyi region. The study allows to identify the following groups of microtoponyms: 1) microhydronyms which are names of ponds, wells, rivers, sources, moors, streams, lakes, and waterfalls (961; 12.79 %); 2) microoronyms which are names of woodlands, hills, shores, dams, dikes, caves (1 149; 15.3 %); 3) microhoronyms (5 402; 71.91 %) are stratified into a) oikohoronyms (3 175; 58.77 %) which are names of streets, parts of settlements, markets, and squares; b) extraoikohoronyms (967; 17.9 %) which are proper names of fields, cemeteries, pastures; 4) territorionyms (877; 16.24 %) which are in their turn classified into a) sylvonyms (870; 16.11 %) which are names of forests, gardens, natural resorts, parks; b) hydro-territorionyms (7; 0.13 %) which are names of beaches and islands; 5) vionyms (383; 7.1 %) which are proper names of roads, public transport stops, paths, level crossings, and bridges. Overall, the empiric corpus comprises 7 512 microtoponyms.

Дисертація присвячена дослідженню публічно-управлінського концепту здійснення правосуддя в умовах децентралізації влади. У дисертаційній роботі доведено, що правосуддя та публічне управління є двома взаємопов'язаними сферами діяльності держави, що перебувають у процесі інституціональної трансформації. При цьому інститут правосуддя є основою для забезпечення верховенства права в суспільстві, а публічне управління є інструментом, який забезпечує реалізацію державної політики на основі системних принципів суспільних відносин. Саме тому дисертаційне дослідження базується на дослідницькій парадигмі справедливого правосуддя як складника сучасного публічного управління. У дисертації акцентовано увагу на тому, що справедливе виступає важливою складовою публічноуправлінської моделі державної влади, формує засади інтегративної моделі державної влади як поєднання двох принципів: поділу державної влади та єдності складових державної влади.З позицій публічного управління доведено, що правосуддя забезпечує верховенство права в суспільстві, виступає однією з основних умов для ефективного публічного управління, забезпечує поліпшенню якості публічних послуг, підвищенню ефективності управління та зміцненню довіри до влади. При цьому реалізація концепту справедливого правосуддя визначена як першочергове завдання для всіх підсистем публічного управління: державної влади, місцевого самоврядування, громадського сектору. У дисертації характерними особливостями публічноуправлінського концепту правосуддя є повсюдність, що базується на особливих складниках. По-перше, доступності правосуддя, адже правосуддя має бути доступним для всіх, хто потребує захисту на рівні інститутів правосуддя, а також має бути фінансово доступним, а також має бути доступним з точки зору процедури. По-друге, неупередженість правосуддя, адже правосуддя має бути справедливим та неупередженим, й це вимагає, що посадові особи в системі правосуддя повинні бути незалежними та неупередженими. По-третє, забезпечення принципу «non-discrimination», що забезпечує інституціональну рівність для всіх, незалежно від їхнього соціального статусу, майнового стану, раси, статі чи інших ознак.Доведено, що з урахуванням конституційних реформ в Україні сучасна система правосуддя в умовах сучасних зовнішніх викликів і загроз стабільного функціонування Української держави потребує розробки сучасної методології аналізу системи публічного управління, розвитку нових форм публічноуправлінської діяльності в системі правосуддя, детермінації інституціональних засад такої діяльності в умовах конституційних змін. Визначальною мірою такі зміни відбулися в системі судової влади перш за все, у частині транспарентності діяльності судів та судового адміністрування, формалізації системи правосуддя, обумовленої конституційними змінами 2016 р. Основою сучасного наукового підходу щодо інституціональних чинників правосуддя виступає раціоналізація принципу поділу влади, становлення нової моделі інституту правосуддя, що взаємодіє з національними та міжнародними інститутами у форматі напрацювання політико-правових механізмів публічного управління, та, у свою чергу, визначає інтегрований механізм належного врядування у судовій сфері. У дисертації досліджено особливості становлення і розвитку національної системи правосуддя, впливу суспільства і громадян на систему правосуддя з метою модернізації демократичного типу суспільних відносин неможливо без реалізації відкритого типу судового адміністрування, конкретизації ролі органів прокуратури та адвокатури. Стратегічним напрямом інституціональних змін у системі правосуддя є формування алгоритму відносин влади і громадян на основі партнерства і принципу пропорційності, за умови дотримання положень міжнародних нормативних актів, перш за все, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Визначено, що наявна модель взаємодії складових державної влади – законодавчої, виконавчої, судової влад потребує конкретизації як внутрішньоінституціональних характеристик цих складових, так і детермінації суб’єктності в цій системі повноважень Президента України. Обгрунтовано потребу у впровадженні таких принципів адміністрування в системі правосуддя, які будуть базуватися на спільних принципах, стандартах і нормах публічно-правових інтеграцій. Саме тому для розкриття сутності правосуддя як суспільного феномену за умов сучасного конституційного реформування визначено: по-перше, як реалізується судова реформа в системах управління, по-друге, наскільки можливою є взаємодія механізмів публічного управління в межах загальнодержавного механізму управління; по-третє, встановити співвідношення результатів реформ, і головне – стабільності функціонування системи правосуддя, у тому числі збереження характеристики елементів системи.^UThe dissertation is devoted to the study of the public management concept of the administration of justice in conditions of decentralization of power. The dissertation proves that justice and public administration are two interrelated spheres of state activity that are in the process of institutional transformation. At the same time, the institution of justice is the basis for ensuring legality in society, and public administration is a tool that ensures the implementation of state policy based on the systemic principles of social relations. That is why the dissertation research is based on the research paradigm of fair justice as a component of modern state administration. The dissertation focuses on the fact that justice is an important component of the public management model of state power, it is the basis of the integrative model of state power as a combination of two principles: the division of state power and the unity of the components of state power.From the point of view of public administration, it has been proven that justice ensures the rule of law in society, acts as one of the main conditions for effective public administration, improves the quality of public services, increases the efficiency of administration, and strengthens trust in the authorities. At the same time, the implementation of the concept of fair justice is defined as a priority task for all state administration subsystems: state power, local self-government, and the public sector. In the dissertation, the characteristic features of the public-management concept of justice are its ubiquity, which is based on special components. First, access to justice, because justice must be accessible to everyone who needs protection at the level of justice institutions, and it must be accessible financially, and it must also be accessible from a procedural point of view. Second, the impartiality of justice, because justice must be fair and impartial, and this requires that officials in the justice system be independent and impartial. Third, ensuring the principle of «non-discrimination», which ensures the institutional equality of all, regardless of their social status, property status, race, gender or other characteristics.It is proven that, taking into account the constitutional reforms in Ukraine, the modern justice system in the conditions of modern external challenges and threats to the stable functioning of the Ukrainian state requires the development of a modern methodology for the analysis of the state administration system. , the development of new forms of state administration in the justice system and the determination of the institutional foundations of such activity in the context of constitutional changes. To a decisive extent, such changes took place in the system of judicial power, first of all, regarding the transparency of the activity of courts and judicial administration, the formalization of the justice system thanks to the constitutional changes of 2016. modern scientific approach to the institutional factors of justice is the rationalization of the principle of separation of powers, the formation of a new model of the institution of justice, which interacts with national and international institutions in the format of the development of political and legal mechanisms of state administration, and, in turn, determines the integrated mechanism of proper administration in the judicial sphere .The dissertation examines the peculiarities of the formation and development of the national justice system, the influence of society and citizens on the justice system, with the aim of modernizing the democratic type of social relations, which is impossible without the implementation of an open type of justice. judicial administration, clarifying the role of the prosecutor's office and the bar. The strategic direction of institutional changes in the justice system is the formation of an algorithm of relations between the authorities and citizens based on partnership and the principle of proportionality, subject to compliance with the provisions of international regulations, primarily the Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. It was determined that the existing model of interaction of the components of state power - legislative, executive and judicial power - requires clarification of both the internal institutional characteristics of these components, as well as the definition of subjectivity in this system of powers of the President of Ukraine. Ukraine. The need to introduce such principles of management in the justice system, which will be based on uniform principles, standards and norms of public-legal integration, is substantiated.