Обгрунтовано новий підхід до розв'язання проблеми, що передбачає покращання результатів лікування диспластичного коксартрозу дорослих хворих. Здійснено математичне біомеханічне моделювання диспластичного тазостегнового суглоба (ТС), а також аналіз клінічних проявів, анамнестичних даних, рентгенморфометричних параметрів і результатів лікування 375-ти ТС у 303-х пацієнтів з диспластичним коксартрозом. Розроблено біомеханічну математичну модель диспластичного ТС, яка відображає співвідношення сил в ділянці контакту головки стегнової кістки та тазостегнової западини та дозволяє кількісно описати патологічні зміни у ТС залежно від його рентгенморфометричних параметрів і маси тіла пацієнта, враховуючи під час цього модуль пружності хрящової тканини. Створено модель тазостегнової западини з імплантованим ацетабулярним компонентом протеза, яка дозволяє визначити зони стресових навантажень, що виникають у ділянках контакту головки та чашки протеза, та зовнішньої поверхні чашки і тазостегнової западини, завдяки чому визначається найбільш раціональний варіант імплантації чашки протеза залежно від ступеня ацетабулярної дисплазії. Встановлено найбільш значущі рентгенморфометричні маркери захворювання та розроблено прогностичну систему його розвитку. Проведено дослідження перебігу диспластичного коксартрозу у дорослих, яке дозволиляє вивчити біомеханічні особливості функціонування кульшових суглобів за умов нерівномірного навантаження та математично обгрунтувати механізм ураження контрлатерального суглоба. Запропоновано нову класифікацію дисплазії ТС у дорослих, де окремо розглядаються ступінь ацетабулярної дисплазії та ступінь дисплазії проксимального відділу стегнової кістки, а також схему вибору методу та способу лікування диспластичного коксартрозу у дорослих хворих.

  Скачати повний текст

Запропоновано систему методичної роботи над ономастичним матеріалом у початковій школі на уроках рідної мови за розробленою експериментально-дослідною програмою навчально-пізнавальної активності молодших школярів, яка передбачає наявність структурних компонентів, умов розвитку та педагогічних дій, дозволяє визначити види навчально-пізнавальної діяльності та їх навчально-виховне призначення. Досліджено можливості розвитку дослідженої активності шляхом конкретизації змісту навчання, охарактеризовано організаційні форми та методи навчального процесу. З'ясовано умови педагогічного стимулювання навчально-пізнавальної активності молодших школярів на базі реально розробленої системи дидактичного матеріалу. Визначено роль ономастичного матеріалу у розвитку цієї активності та підвищенні результативності навчання молодших школярів у цілому. Наведено конкретний матеріал для подальшого вдосконалення навчально-виховного процесу у початковій школі з перспективою продовження роботи у V - VIII класах.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано структуру онімного простору української мови шляхом систематизації власних назв за характером іменованих об'єктів та особливостями творення та функціонування пропріальних одиниць. Проаналізовано сутність поглядів вітчизняних і зарубіжних дослідників на природу та диференційні особливості онімів. Запропоновано нову дефініцію пропріатива. Описано історію становлення методики аналізу власних назв і створено універсальну схему визначення їх загальних і специфічних рис. Реформовано денотатно-номінативну структуру ономастикону, що дозволяє конкретизувати об'єкт вивчення ономастики. Систематизовано пропріативи за денотатно-квалітативними ознаками й упорядковано етимолого-словотвірну класифікацію онімної лексики. Розглянуто принципи характеристики стилістичних особливостей власних назв.

  Скачати повний текст

На підстаі обстежень, лікування та спостереження 321 хворого з патологією кульшового суглоба у Республіканському центрі ендопротезування суглобів на базі клініки ортопедії та травматології дорослих Інституту травматології та ортопедії АМН 1993 - 1999 рр. виконано 375 тотальних ендопротезувань з цементною фіксацією компонентів протеза. Розроблено рецептуру кісткових цементів на базі системи поліметилметакрилат - метилметакрилат. Досліджено властивості експериментальних зразків. Встановлено, що кістковий цемент не викликає загальної реакції організму , патологічних змін у кістковій тканині та в кістковому мозку. У процесі клонування остеогенних клітин-попередників кісткового мозку за наявності кісткового цементу спостерігається пригнічення росту та диференціювання остеогенних клітин. За результатами клініко-рентгенологічних обстежень з'ясовано, що основною причиною цементування компонентів тотального ендопротеза є остеопороз (65,1 %), дисплазія кульшового суглоба (16,5 %), вживання гормональних препаратів (8,3 %), дефекти кісткових лож (3,4 %), ревізійне ендопротезування (6,7 %). Розроблено тотальний ендопротез кульшового суглоба конструкції Українського науково-дослідного інституту травматології та ортопедії, техніку його імплантації, комплекс реабілітаційних заходів у разі тотального ендопротезування кульшовогосуглоба. Наведено класифікацію ускладнень, а також детальний аналіз причин їх виникнення, способів профілактики та лікування.

  Скачати повний текст

У процесі дослідження схарактеризовано 7 512 назв, серед яких переважають мікрохороніми (5 402; 71,91 %); також фіксуємо мікроороніми (1 149; 15,3 %) та мікрогідроніми (961; 12,79 %). Основним структурним різновидом мікротопонімії досліджуваного регіону є прості назви (4 878; 64,94 %); майже вдвічі менше складених номінацій (2 532; 33,71 %); рідко трапляються складні пропріативи (102; 1,35 %). Аналіз дериваційних особливостей власних назв дрібних географічних об'єктів засвідчив переважання лексико-семантичного словотвору (4 975; 66,22 %) над морфологічним (2 533; 33,72 %). Групування мікротопонімів за семантикою твірних основ показало превалювання відапелятивних номінацій (4 390; 58,51 %) над відонімними (2 302; 31,8 %) та відапелятивно-відонімними (720; 9,59%).^UThe thesis focuses on structural, word-building, lexical, semantic, motivational, and functional peculiarities of microtoponyms in Central Khmelnytskyi region. The study allows to identify the following groups of microtoponyms: 1) microhydronyms which are names of ponds, wells, rivers, sources, moors, streams, lakes, and waterfalls (961; 12.79 %); 2) microoronyms which are names of woodlands, hills, shores, dams, dikes, caves (1 149; 15.3 %); 3) microhoronyms (5 402; 71.91 %) are stratified into a) oikohoronyms (3 175; 58.77 %) which are names of streets, parts of settlements, markets, and squares; b) extraoikohoronyms (967; 17.9 %) which are proper names of fields, cemeteries, pastures; 4) territorionyms (877; 16.24 %) which are in their turn classified into a) sylvonyms (870; 16.11 %) which are names of forests, gardens, natural resorts, parks; b) hydro-territorionyms (7; 0.13 %) which are names of beaches and islands; 5) vionyms (383; 7.1 %) which are proper names of roads, public transport stops, paths, level crossings, and bridges. Overall, the empiric corpus comprises 7 512 microtoponyms.