У дисертації, яка містить наукові положення та власні науково обґрунтовані теоретичні результати досліджень автора, розкрито концептуальні засади становлення та перспективні напрями сучасної інформаційної політики України. Вона є комплексним дослідженням, спрямованим на розв'язання теоретико-онтологічних та методологічних проблем, пов'язаних із суспільними процесами й відносинами в інформаційній сфері держави, їх демократизацією й оптимізацією, закономірностями і особливостями формування й реалізації, тенденціями розвитку державної інформаційної політики та окремих її складових.В роботі узагальнено основні теоретичні та прикладні аспекти дослідження сучасної інформаційної політики України у науковому дискурсі, охарактеризовано засадничі підходи дослідників з питань подальшого розвитку цієї сфери державного управління, що ґрунтуються на компаративному аналізі основ інформаційної політики держави, висвітлених з позицій філологічної, філософської, історичної, технічної, економічної, політичної, юридичної та державно-управлінської галузей науки. Окреслено основні проблеми, пов'язані з формуванням та реалізацією інформаційної політики держави у різні історичні періоди її розвитку, охарактеризовано сучасний стан і напрями діяльності органів державної влади, що пов'язана з інформаційною сферою України.Розглянуто питання державної інформаційної політики та інституційного середовища її формування й реалізації. Актуалізовано проблему вдосконалення інституційного підходу в системі державного управління цією сферою щодо наукового переосмислення сутності та ролі відповідних процесів і явищ. Визначено перспективні напрями та шляхи забезпечення громадян точною, повною та достовірною інформацією, що становить суспільний інтерес. Охарактеризовано основні особливості та концептуальні засади щодо розроблення державної інформаційної політики в умовах кризових ситуацій і запропоновано методи та шляхи подолання наслідків, спричинених цими негативними явищами.Розкрито сутність концепції свободи доступу до інформації, що становить суспільний інтерес. Охарактеризовано її ґенезу, починаючи від перших спроб унормування в законодавстві з питань свободи висловлення думок і друку й завершуючи сучасними тенденціями щодо забезпечення доступу до публічної інформації. Показано її вплив на стан і розвиток суспільних відносин в інформаційній сфері держави. На основі історичних даних подано загальний огляд підходів до організації та забезпечення доступу до інформації, на яку існує суспільний запит. З'ясовано сутність та значення концепції свободи доступу до інформації, що втілена у прозорості й відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень. Показано вплив історичних передумов на стан і розвиток концепції свободи доступу до інформації в сучасному світі. З урахуванням галузевої специфіки визначено основні проблемні питання, що стосуються застосування спеціального законодавства в інформаційній сфері України.Досліджено досвід Європейського Союзу, РФ та США з питань формування та реалізації державної інформаційної політики. Вказано на перспективні напрями адаптації передового зарубіжного досвіду до умов України.Охарактеризовано поняття синдрому інформаційної втоми, який виникає внаслідок постійного інформаційного перевантаження в умовах розвитку сучасного глобалізованого світу та постає одним із негативних наслідків загальної цифровізації, у тому числі й публічного управління, що спричинений новітньою суспільною дійсністю. Досліджено поняття інформаційної культури в сучасних умовах розвитку українського суспільства як науково-теоретичної проблеми. Проаналізовано нормативно-правове регулювання забезпечення доступу громадян України до публічної інформації з позицій моральності та інформаційної етики. Акцентовано увагу на понятті екології інформації як одного з пріоритетів державної інформаційної політики, сформовано загальне бачення цього феномену як міждисциплінарного підходу щодо специфіки впливу інформації на соціальні системи та соціальні інститути в сучасних умовах розвитку суспільства.Висвітлено теоретико-методологічні й прикладні аспекти реалізації концепту відкритих даних органами публічного управління України в трансформаційних умовах загальної цифровізації, побудови елементів цифрового суспільства й наближення до стандартів роботи в епоху цифрової економіки. Актуалізовано питання формування сучасної інформаційної інфраструктури, проаналізовано організаційні й правові аспекти подальшого поступального розвитку цієї предметної сфери. Досліджено питання оприлюднення й поширення дифамації в публічній сфері України як негативного феномену, притаманного сучасному етапу суспільного розвитку. Показано, що сучасна держава в особі органів публічної влади та їх посадових осіб здатна протистояти негативним проявам і наслідкам дифамації в публічній сфері шляхом дійової й оптимально організованої інформаційної політики в Україні.^UThe dissertation contains scientific theses and own scientifically proved theoretical results of the author's researches and reveals the conceptual foundations of modern Ukrainian information policy's formation and its future trends.It is a comprehensive study aimed at solving of theoretically-ontological and methodological problems related to social processes and relations in the information sphere of the state, their democratization and optimization, regularities, peculiarities of forming and realization, trends in development of the state information policy and its particular constituents.Basic theoretical and applied aspects of the modern Ukrainian information policy's research in scientific discourse are colligated in the thesis, core researchers' approaches concerning subsequent development of this public administration's sphere are characterized here, based on comparative analysis of the state information policy's fundamentals, covered by the philological, philosophical, historical, technical, economic, political, juridical and public-administrative fields of science.The main problems related to forming and realization of the state information policy in different historical periods of its development are outlined, the modern condition and activity directions of public authorities concerning Ukrainian information sphere are described.Problems of state information policy and institutional environment for its forming and realization are considered.The problem of institutional approach's improving in the system of public administration in this sphere is actualized, namely related to scientific rethinking of the essence and role of corresponding processes and phenomena. Future trends and ways of providing the citizens with precise, complete and reliable information of public interest are determined.The main features and conceptual foundations for the state information policy-making in crisis situations are described, the methods and ways of overcoming the consequences caused by these negative phenomena are proposed.Essence of the freedom of access to information of public interest's concept is revealed. Its genesis is characterized, beginning from the first attempts of legal standardization regarding freedom of expression and press, completing with the current trends in providing access to public information.Its influence on the status and development of social relations in the information sphere of the state is pointed out.Based on historical data an overview of approaches to organizing and providing access to information of public interest is described.Essence and meaning of the freedom of access to information's concept, embodied in transparency and openness of public authorities' activities, are revealed. Influence of historical preconditions on the status and development of the freedom of access to information's concept in the modern world is highlighted.Taking into account the sector's specifics, the main problems related to invocation of special legislation in the information sphere of Ukraine are identified.Experience of the European Union, RF and the USA regarding forming and realization of the state information policy is explored.Future trends of advanced foreign experience's adaptation to the Ukrainian conditions are indicated.Appearance of information fatigue syndrome, which arises as a result of constant information overload under conditions of the modern globalized world's development and is considered as one of the negative consequences of general digitalization, including public administration, caused by the newest social reality, is described.The concept of information culture under modern conditions of Ukrainian society's development as a scientific and theoretical problem is explored. Normative-legal regulation of providing access to public information for Ukrainian citizens related to morality and information ethics is analyzed.The concept of information ecology as one of the priorities of the state information policy is accentuated, general vision of this phenomenon as an interdisciplinary approach to the specificity of information's influence on social systems and social institutions under modern conditions of society's development is formed.Theoretically-methodological and applied aspects of the open data concept's implementation by public authorities in Ukraine under transformational conditions of general digitalization, digital society elements' forming and approaching the work standards in the era of digital economy are highlighted.The problems of defamation's promulgation and dissemination in the public sphere of Ukraine as a negative phenomenon inherent to the modern stage of social development are explored.It is pointed out that the modern state represented by public authorities and their public officials is able to withstand negative manifestations and consequences of defamation in the public sphere by effective and optimally organized information policy in Ukraine.