Вперше сформульовано та розв'язано актуальні завдання оптимізації результатів ранньої діагностики та лікування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції (УЛНА ЧАЕС) та осіб, що зазнали впливу малих доз (до 0,1 Зв) іонізуючого випромінювання внаслідок зазначеної техногенної катастрофи. Визначено функціональні механізми виникнення та розвитку присінкових порушень у осіб, які зазнали впливу малих доз радіації (до 0,1 Зв). Доведено можливість реєстрації присінкових викликаних потенціалів, встановлено їх діагностичну значимість для ранньої діагностики уражень головного мозку. Розроблено концепцію присінка, з використанням якої створено модель лікувально-профілактичних заходів для присінкових порушень. Вперше визначено критерії диференціації запаморочень й обгрунтовано патогенетичні принципи терапії кожного з симптомів. Показано роль вестибулярних порушень у розвитку мігренозного головного болю в УЛНА ЧАЕС та інших категорій потерпілих. Удосконалено концепцію високої радіочутливості вестибулярного аналізатора та центральної нервової системи. На підставі одержаних результатів обгрунтовано доцільність відокремлення невроотології як нового міждисциплінарного напрямку у медичній науці.

  Скачати повний текст