Досліджено проблему підвищення рівня репродуктивного здоров'я підлітків з акушерсько-гінекологічною патологією за наявності екстрагенітальних захворювань. Розроблено та впроваджено комплексну етапну реабілітацію з використанням сучасних технологій діагностики, визначено патогенетичні механізми її формування. З застосуванням клініко-лабораторних, біохімічних, генетичних, імуноферментних, імуноморфологічних, променевих (рентгенографічних, ультразвукових, зокрема доплерометричних, томографічних) методів досліджень надано комплексну оцінку перебігу пубертату за наявності вагітності та гінекологічних порушень у 520-ти дівчат-підлітків. Установлено, що у 88,9 % вагітних і 91,9 % гінекологічних хворих, які потребують акушерсько-гінекологічної допомоги, має місце екстрагенітальна патологія, що поглиблює акушерські ускладнення та порушення статевого розвиту та менструальної функції. На підставі аналізу одержаних результатів визначено патогенетичну роль гормональних, генетичних, біохімічних, доплерографічних змін у розвитку ускладнень вагітності та пологів, а також формуванні гінекологічних розладів у підлітків. Створено алгоритми діагностики патології пубертату у гінекологічних хворих, а також прогнозу акушерських ускладнень у юних вагітних. Розроблено та впроваджено комплексну етапну систему реабілітації, складовими якої є лікувальні схеми, та наявність природних і преформованих фізичних факторів для санаторно-курортного та позакурортного використання, що нормалізує функції статевої системи і стан соматичного здоров'я.

  Скачати повний текст

Дисертаційну роботу присвячено проблемі визначення нових патогенетично обґрунтованих підходів до діагностики, профілактики та лікування аномальних маткових кровотеч (АМК) у жінок репродуктивного віку з екстрагенітальною патологією. Обстежено 100 жінок з АМК та супутньою екстрагенітальною патологією, а також здорових 50 жінок, які звернулися для проходження медичного огляду. Методи дослідження: клінічні, лабораторні, інструментальні, гістероскопічні, ехосонографічні, доплерометрічні, імуноферментні, морфогістологічні, статистичні, лікувальні.На підставі багатокомпонентного дослідження виявлено клініко-анамнестичні, середовищні фактори, на фоні яких виникають АМК у жінок репродуктивного віку, вивчена структура екстрагенітальної патології у таких пацієнток.За допомогою ехографiчних, гiстероскопiчних та морфологiчних досліджень встановлено основні патологiчнi структурнi змiни ендо- та міометрія. Доведено важливе значення вимірювання показника пульсаційного індексу в спіральних та базальних судинах ендометрiя, як диференцiально-дiагностичного доплерографiчного маркера при обстеженнi хворих з матковими кровотечами.Дисертантом поглиблено наукові поняття про порушення в гіпофізарно-яєчниковій системі, отримано дані про гормональний дисбаланс. Встановлені рівні гормонів та вітаміну Д в залежності від характеру структурних змін ендо- та міометрія у жінок з АМК та екстрагенітальною патологією.Виявлено етіопатогенетичне значення ангіогенних чинників, порушень гуморальної та клітинної імунної відповіді, дефіциту вітаміну Д у виникненні АМК при наявності екстрагенітальних захворювань у жінок репродуктивного віку.Розроблено високо чутливу та специфічну математичну модель прогнозування виникнення маткових кровотеч, яка заснована на алгоритмі комплексу діагностики із визначенням гормонального профілю, ехографічних та доплерометричних маркерів з урахуванням гістероскопічних і морфологічних змін.Удосконалено підходи до комплексного лікування та вибору індивідуальної терапії, яка заснована на застосуванні лікувально-діагностичної гістероскопії, досягненні гемостазу, коригуванні гормонального, імунного, мікронутрієнтного гомеостазу, соматичного здоров'я у жінок з АМК та екстрагенітальною патологією. Лікування сприяє оптимізації стану репродуктивної системи, зниженню ризику розвитку невідкладних станів та прогресування захворювання, покращенню якості життя жінок репродуктивного віку.^UThe dissertation deals with the problem of determining new pathogenetically justified approaches to the diagnosis, prevention and treatment of abnormal uterine bleeding (АUB) in women of reproductive age with extragenital disorders.The study examination of 100 women with abnormal uterine bleeding (AUB) and accompanying extragenital disorders and 50 healthy women who underwent a medical examination. Research methods: clinical, laboratory, instrumental, hysteroscopy, echosonographic, dopplerometric, immunoenzymatic, morphogistological, statistical, curative.On the basis of a multicomponent study, the clinical and anamnestic, environmental factors, against the background of which AUB occur in women of reproductive age, were identified, and the structure of extragenital pathology in such patients was studied.By means of echographic, hysteroscopic and morphological researches it is set basic pathological structural changes of the endo- and myometrium. The important value of measuring of index of pulsation index is well-proven in the spiral and basale vessels of еndometrium, as a differential-diagnostic dopplerographic marker in the examination of patients with uterine bleeding.The doctoral deepened the scientific concepts of disorders in the pituitary-ovarian system, obtained data on hormonal imbalance. Levels of hormones and vitamin D were determined depending on the nature of structural changes of the endo- and myometrium in women with AUB and extragenital pathology.The etiopathogenetic significance of angiogenic factors, disorders of the humoral and cellular immune response, vitamin D deficiency in the occurrence of AUB in the presence of extragenital diseases in women of reproductive age was revealed.A highly sensitive and specific mathematical model for predicting the occurrence of uterine bleeding has been developed, which is based on the algorithm of a diagnostic complex with the determination of the hormonal profile, echographic and dopplerometric markers, taking into account hysteroscopic and morphological changes.Approaches to complex treatment and the selection of an individual appointment of appropriate therapy have been improved, which is based on the use of medical and diagnostic hysteroscopy, the achievement of hemostasis, the correction of hormonal, immune, micronutrient homeostasis, and somatic health in women with AUB and extragenital pathology. Treatment helps to optimize the state of the reproductive system, reduce the risk of developing emergency conditions and disease progression, and improve the quality of life of women of reproductive age.

Дисертаційну роботу присвячено проблемі визначення нових патогенетично обґрунтованих підходів до ведення дівчат з перекрутами додатків матки зі створенням алгоритму поетапної диференціальної діагностики, лікування і реабілітації цих пацієнток з метою збереження репродуктивного потенціалу дівчат – майбутніх матерів щодо запобігання у них порушень менструальної і репродуктивної функції. Об’єкт дослідження - явище перекруту додатків матки у дівчаток та дівчат-підлітків. Предметом дослідження були клініко-анамнестичні дані, лабораторно-інструментальні показники, принципи і тактика органозберігаючих оперативних втручань, визначення оваріального резерву та віддалених наслідків при перекруті додатків матки у дівчаток та дівчат-підлітків. В роботі представлені результати дослідження 146 дівчат 5 - 17 років, 116 з яких було госпіталізовано з приводу «Абдомінального больового синдрому» та 30 дівчат, які склали контрольну групу. Згідно з метою та завданнями дисертаційної роботи, в процесі верифікації діагнозу усі госпіталізовані хворі з клінікою «гострого живота» (116 дівчат) були поділені на 2 групи за ознакою: наявність перекруту додатків матки (група А - основна) чи відсутність явища перекруту (група В - група порівняння). На підставі поетапного комплексного багатокомпонентного дослідження представлено обґрунтування й теоретичне узагальнення рішення наукової задачі оптимізації спеціалізованої гінекологічної допомоги дівчаткам та дівчатам-підліткам з перекрутом додатків матки. Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в удосконаленні ранньої діагностики та лікування перекруту додатків матки у хворих дитячого віку. Встановлено основнi фактори ризику розвитку перекруту у дівчат, що дало можливість створити математичну модель прогнозування виникнення даної патології. У процесі досліджень визначені віддалені наслідки перекруту додатків матки та групи ризику виникнення даної патології серед дівчаток і дівчат-підлітків, сформовані можливі профілактичні заходи, що сприятиме збереженню якості життя пацієнток та реалізації у майбутньому їхньої репродуктивної функції.^UThesis is dedicated to the problem of determining new pathogenetically justified approaches to the management of girls with adnexal torsion with the creation of an algorithm for step-by-step differential diagnosis, treatment and rehabilitation of these patients in order to preserve the reproductive potential of girls - expectant mothers in order to prevent menstrual and reproductive function disorders in them. Research Object: the phenomenon of adnexal torsion in girls and teenage girls. The subject of the study: clinical and anamnestic data, laboratory and instrumental indicators, principles and tactics of organ-preserving surgical interventions, determination of ovarian reserve and long-term consequences in the case of adnexal torsion in girls and teenage girls. The study presents the results of the examination of 146 girls aged 5-17 years, 116 of whom were hospitalized for "abdominal pain syndrome" and 30 girls who made up the control group. According to the purpose and objectives of the thesis, during the verification of the diagnosis, all hospitalized patients with an "acute abdomen" clinic (116 girls) were divided into 2 groups according to the characteristic: the presence of adnexal torsion (group A-main) or the absence of the phenomenon of adnexal torsion (group B-group - comparison). On the basis of a complex multi-component study, the rationale and theoretical generalization of the solution to the scientific problem of optimizing specialized gynecological care for girls and teenage girls with adnexal torsion is presented. The practical significance of the research lies in the early diagnosis, treatment and prediction of the occurrence of adnexal torsion in children. The main risk factors for the development of adnexal torsion in girls were established, which made it possible to create a mathematical model for predicting the occurrence of this pathology. In the process of research, the remote consequences of adnexal torsion and risk groups of the occurrence of this pathology among girls and teenage girls were determined, possible preventive measures were formed, which will contribute to the preservation of the quality of life of patients and the implementation of their reproductive function in the future.