На основі аналізу архівних документів, вітчизняної та зарубіжної історіографії, мемуарів, матеріалів періодичних видань описано процес становлення культурно-освітнього товариства "Просвіта" у Луцькому повіті в 1920 - 1930-х рр., розкрито його організаційну структуру та кількісний склад, форми і методи праці щодо збереження та примноження національно-культурних надбань українців, досвід роботи, нагромаджений у ході національно-визвольних змагань і боротьби проти політики асиміляції.

  Скачати повний текст

Дисертація є результатом комплексного науково-історичного дослідження становлення та розвитку археологічних досліджень Луцька. Волинь загалом і Луцьк, зокрема, це особливий регіон, як з географічної точки зору, так і з позиції внутрішніх історичних характеристик, які притаманні цьому прикордонному краю. Взаємовплив та взаємопроникнення культур у досліджуваному регіоні був величезним як із найдавніших часів, так і у період середньовіччя, адже тут перетиналися протослов’янська, давньоруська, польська та литовська культури, накладалися елементи західноєвропейської цивілізації і східних народів. У наступні століття Луцьк продовжує, наче губка, вбирати у себе усе нові і нові елементи найширшого спектру матеріальної культури, усе тісніше вплітаючись у регіональні та міжнародні контакти. Саме тому вивчення становлення та розвитку археологічних досліджень Луцька вимагає від дослідника аналізу величезного комплексу чинників та особливостей цього процесу. І оскільки, у сучасній українській історіографії такого дослідження не існує, актуальність та наукова новизна теми є беззаперечними.Мета дослідження - комплексно та об’єктивно дослідити етапи становлення та еволюцію археологічних досліджень Луцька та його околиць. Об’єктом у дисертації виступають археологічні дослідження. Предметом дослідження є етапи становлення та розвитку археологічних досліджень Луцька та його околиць.Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що це перше комплексне дослідження становлення та еволюції археологічних досліджень Луцька та його околиць у період із найдавніших часів і до сучасних днів.У результаті здійсненого наукового пошуку отримані такі нові результати:вперше:-?систематизовано усю наявну історіографію, яка відтворює процес археологічних досліджень Луцька та його околиць;-?сформульовано і обґрунтовано понятійний апарат дослідження;-?здійснено порівняльний аналіз археологічних розвідок, що на різних історичних етапах проходили у місті та в його околицях, визначено їх особливості;-? вперше введено в науковий обіг результати власних археологічних досліджень міста Луцька та його околиць;отримали подальший розвиток:-?розроблення історіографічної та джерельної бази проблеми;-?власні археологічні дослідження як метод історичного пізнання;-?систематизовано археологічну колекцію фондів Державного історико-культурного заповідника у місті Луцьку як місце зберігання та опрацювання матеріалів досліджень.Розділ «Історіографія та джерельна база досліджень» присвячено аналізу історіографії і джерельної бази дисертації. Історіографію розділено на три умовні групи: перша – це праці узагальнюючого характеру, у яких досліджувана у дисертації наукова проблема, не розглядається, але їхній характер дозволяє скласти цілісну картину історичного процесу, яка є необхідною для розуміння характеру процесів, що відбувалися в суспільно-політичному, науковому та культурному просторі Луцька та Волині загалом; друга група історіографії – це роботи, які стосуються саме археологічних досліджень, але їхня географія та хронологічний діапазон є значно ширшими, аніж передбачає представлена дисертація. Третя група, – це наукові праці, що мають безпосередній зв’язок із темою дисертації, розкриваючи її окремі аспекти, деталі, тощо. Саме третя група історіографії стала найважливішою для проведеного наукового дослідження.Джерельна база, використана для написання дисертації є, доволі, широкою, різноплановою та інформаційно насиченою, що дозволило документально підсилити аналітичні висновки стосовно особливостей становлення і розвитку археологічних досліджень Луцька. Археологічні джерела, опубліковані документальні матеріали у сумі складали широку джерельну базу дисертації. У розділі «Етапи археологічних досліджень Луцька» прослідковано та виокремлено основні етапи різнопланових археологічних досліджень, які проводилися у Луцьку від середини ХІХ ст. до сьогодення. За основу взято хронологічний принцип, усі дослідження розділені за періодами входження Луцька до різних держав: Російської імперії, Польської держави та Радянського союзу, особлива увага приділена науковим археологічним дослідженням після здобуття Україною Незалежності.Третій розділ «Археологічні дослідження поселенської структури Луцького мікрорегіону» присвячено аналізу проведених досліджень найближчої до міста поселенської округи: опорних городищ та відкритих селищ, які були невід’ємними складовими частинами Луцької поселенської агломерації.Четвертий розділ «Археологічна реконструкція Луцька ХІІ-ХVІ ст.» характеризує чинники трансформації Луцька як класичного феодального міста та на основі археологічних джерел характеризує його функціональну забудову, матеріальну культуру та міжнародні зв’язки.Ключові слова: Луцьк, археологічні розкопки, археологічні пам’ятки, Луцький Верхній та Окольний замки, Волинь, Луцький мікрорегіон, поселенська структура.^UThe dissertation is the report of a comprehensive scientific and historical study of the formation and evolution of archaeological research in Lutsk. Moreover, Volyn as a whole and Lutsk, in particular, are a special region, both from the geographical perspective and from the standpoint of intrinsic historical characteristics that are typical for this border region. Cross impact and interpenetration of cultures in Volyn region were enormous both in ancient times and in the Middle Ages. The structure and scope of the dissertation work are determined by its subject, purpose and objectives. The purpose of the study is to comprehensively and objectively study the stages of formation and evolution of archaeological research in Lutsk and its surroundings. The object in the thesis are archaeological research. The subject of research is the stages of formation and development of archaeological research of Lutsk and its surroundings.The scientific novelty of the obtained results lies in the fact that this is the first comprehensive study of the formation and evolution of archaeological research of Lutsk and its surroundings in the period from ancient times to modern days.As a result of the scientific research, the following new results were obtained:First:-?systematized all available historiography, which reproduces the process of archaeological research of Lutsk and its surroundings;-?formulated and substantiated conceptual apparatus of research;-?a comparative analysis of archaeological explorations that took place at different historical stages in the city and in its vicinity was carried out, their features were determined;-?for the first time the results of own archaeological research of the city of Lutsk and its environs were put into scientific circulation;received further development:-?development of historiographic and source base of the problem;-?own archaeological research as a method of historical knowledge;-?the archaeological collection of funds of the State Historical and Cultural Reserve in the city of Lutsk as a place of storage and processing of research materials has been systematized.Chapter 1 ‘Historiography and the source base of research’ is devoted to the analysis of historiography and the source base of the dissertation. Historiography is classified into three groups. The first group is papers of general nature, in which the scientific topic studied in the dissertation is not raised, but their content makes it possible to draw up a holistic picture of the historical process, which enables to understand the essence of processes in the sociopolitical, scientific and cultural realms of Lutsk and Volyn. The second group of historiography is papers that deal specifically with archaeological research, but their geography and chronological range are beyond the scope of the present dissertation. The third group is scientific papers that are closely related to the topic of the dissertation, depicting its special aspects, details, etc. It was the third group of historiographic papers that became most important for the conducted scientific research. The source base used to write the dissertation is quite large, diverse and informative, which gave documentary confirmation of analytical conclusions as to the special aspects of the formation and evolution of archaeological research in Lutsk. Archaeological sources and published documentary materials made a large source base for the dissertation.Chapter 2 ‘Stages of Archaeological Research in Lutsk’ studies and highlights the main stages of various archaeological research that has been carried out in Lutsk since the middle of the 19th century to the present. The author took the chronological principle as the basic one. All studies are classified according to the periods when Lutsk was part of such states as the Russian Empire, the Polish State and the Soviet Union. Particular attention is paid to scientific archaeological research of Post-Independent Ukraine.Chapter 3 of the dissertation ‘Archaeological research of the settlement pattern of Lutsk microregion’ is devoted to the analysis of studies carried out in the settlement district nearby the city, i.e. main fortified settlements and open unfortified settlements, which were comprised by Lutsk settlement agglomeration.Chapter 4 ‘Archaeological reconstruction of Lutsk of 12th-16th centuries’ describes the transformation factors of Lutsk into a classical feudal city and, based on archaeological sources, characterizes its functional buildings, material culture and international relations.Final parts of the dissertation are Conclusions, Reference List and Annexes. In Conclusions, the general Key words: Lutsk, archaeological excavations, archaeological monuments, Lutsk High and Roundabout castles, Volyn, Lutsk microregion, settlement pattern.

На основі використання різноманітного вихідного матеріалу вдалося порівняти та протиставити позиції сторін, які брали активну участь у близькосхідному протистоянні, виявити особливості та простежити наслідки цього протистояння для регіону зокрема та для світових міжнародних відносин загалом. Незважаючи на те, що конфлікт між Державою Ізраїль та арабськими країнами, зокрема Арабською Республікою Єгипет, широко вивчається українськими істориками, політологами та експертами з міжнародних відносин, автор на основі маловідомої літератури, переважно англійською та французькою мовами, переосмислює причини та особливості єгипетсько-ізраїльського протистояння, а також його наслідки, а також частково спростовує радянські міфи та наративи з досліджуваного питання.Доведено, що під час найгостріших близькосхідних криз обидві наддержави — Радянський Союз і Сполучені Штати Америки — займали досить близькі позиції, щоб не допустити ескалації конфлікту. Особливість американо-радянських відносин через призму близькосхідного протистояння в досліджуваний період полягала в тому, що наддержави навіть в окремі періоди об'єднували свої зовнішньополітичні зусилля, як, наприклад, під час Суецької кризи, змушуючи Францію, Великобританію та Ізраїль виводити свої війська із зони Суецького каналу.У виданні визначено та проаналізовано стратегічні курси США та СРСР на початку 50-х років ХХ ст., розглянуто вектори міжнародних відносин та особливості застосування силових чинників, досліджено ідеологічне обґрунтування зовнішньої політики США та Радянського Союзу. Доведено, що зближення Ізраїлю з СРСР з самого початку було приречене на провал через демократичний характер єврейської держави. Провал радянсько-ізраїльського союзу підштовхнув Тель-Авів до зближення з Вашингтоном. Хоча американо-ізраїльські відносини охололи внаслідок Суецької кризи 1956 року, ситуація не дійшла до розриву відносин між США та Державою Ізраїль, як це сталося у випадку з СРСР. З рубежу 50-60-х років XX століття американо-ізраїльські відносини переростають у стратегічне партнерство. У середині 1960-х років стала очевидною принципова зміна міжнародно-політичної ситуації на Близькому Сході. Низка подій, що відбувалися в регіоні з 1964 року, мала незворотні наслідки, що врешті-решт призвело до Шестиденної війни 1967 року. Останнє кардинально змінило баланс сил у досліджуваному регіоні, а подальша війна Судного дня та єгипетсько-ізраїльські угоди другої половини 1970-х років ще більше змінили ситуацію на Близькому Сході.Протягом досліджуваного періоду Близький Схід був і залишається ключовим регіоном у глобальних міжнародних відносинах, оскільки в цьому регіоні перетинаються стратегічні інтереси багатьох країн, а арабо-ізраїльське протистояння спалахує знову і знову з плачевною регулярністю. У дисертації проаналізовано витоки та причини єгипетсько-ізраїльського протистояння та розглянуто еволюцію американсько-радянських відносин через призму близькосхідного конфлікту, порівняно різні його етапи з метою пошуку дієвих механізмів, які могли б бути корисними для врегулювання конфліктної ситуації в регіоні в майбутньому.Наукова новизна дисертації полягає у порівнянні досвіду збройного протистояння, здобутого Державою Ізраїль у 50–70-х роках ХХ століття та Україною у період 2014–2023 рр. На основі вивчення набутого та успішно апробованого Ізраїлем досвіду військового протистояння та повоєнної відбудови зроблено спробу адаптувати цей досвід до сучасних воєнних реалій України та розроблено конкретні практичні рекомендації.Незважаючи на часову віддаленість від сьогодення історичного періоду, що вивчається в даній публікації, досвід, який сьогодні має у своєму арсеналі Держава Ізраїль, залишається актуальним як для Ізраїлю, так і для України. Постійне співіснування з ворожими сусідами, зміцнення та покращення державної безпеки, відбудова/розбудова інфраструктури, розбудова психологічної та моральної стійкості суспільства перед обличчям війни та ворожої пропаганди є постійними критично важливими складовими для держави, яка перебуває у стані війни чи військової загрози.Зібраний у дисертації аналітичний матеріал, зроблені автором висновки та узагальнення матимуть широке практичне застосування, оскільки можуть бути використані для поглибленого вивчення зовнішньої політики СРСР та США щодо Близького Сходу, а також при підготовці спеціальних курсів для вищих навчальних закладів.Ключові слова: єгипетсько-ізраїльське протистояння, американсько-радянські відносини, Близький Схід, геополітичне суперництво, Ізраїль, США, СРСР, Єгипет, холодна війна, арабо-ізраїльський конфлікт, міжнародні відносини, Суецька криза, Шестиденна війна, арабські країни^UBased on the use of diverse source material, it was possible to compare and contrast the positions of the parties that took an active part in the Middle East confrontation, to identify the features and trace the consequences of this confrontation for the region in particular and for world international relations in general. Despite the fact that the conflict between the State of Israel and Arab countries, in particular the Arab Republic of Egypt, has been widely studied by Ukrainian historians, political scientists and international relations experts, the author, on the basis of little-known literature, mainly in English and French, rethinks the causes and peculiarities of the Egyptian-Israeli confrontation, as well as its consequences, and partially refutes Soviet myths and narratives on the issue under study.It is proved that during the most acute Middle East crises, both superpowers, the Soviet Union and the United States of America, stood in close enough positions to prevent the conflict from escalating. The peculiarity of US-Soviet relations through the prism of the Middle East confrontation in the period under study was that the superpowers, even in certain periods, united their foreign policy efforts, as, for example, during the Suez Crisis, forcing France, the United Kingdom and Israel to withdraw their troops from the Suez Canal zone.The publication defines and analyses the strategic courses of the USA and the USSR in the early 50s of the twentieth century, examines the vectors of international relations and the peculiarities of the use of force factors, and studies the ideological justification of the foreign policy of the United States and the Soviet Union. It is proved that Israel's rapprochement with the USSR was doomed to failure from the very beginning due to the democratic nature of the Jewish state. The failure of the Soviet-Israeli alliance pushed Tel Aviv to rapprochement with Washington. Although US-Israeli relations cooled as a result of the Suez Crisis of 1956, the situation did not reach the point of severing relations between the United States and the State of Israel, as happened in the case of the USSR. Since the turn of the 50s and 60s of the XX century, US-Israeli relations have been developing into a strategic partnership.In the mid-1960s, a fundamental change in the international political situation in the Middle East became apparent. A series of events that had taken place in the region since 1964 had irreversible consequences, which eventually led to the Six-Day War of 1967. The latter dramatically changed the balance of power in the region under study, and the subsequent Yom Kippur War and the Egyptian-Israeli agreements of the second half of the 1970s further altered the situation in the Middle East.During the period under study, the Middle East was, and still is, a key region in global international relations, as the strategic interests of many countries intersect in this region, and the Arab-Israeli confrontation flares up again and again with deplorable regularity. The dissertation analyses the origins and causes of the Egyptian-Israeli confrontation and examines the evolution of US-Soviet relations through the prism of the Middle East conflict, comparing its various stages in order to find effective mechanisms that could be useful in resolving the conflict situation in the region in the future.The scientific novelty of the dissertation is a comparison of the experience of armed confrontation gained by the State of Israel in the 50s and 70s of the XX century and Ukraine in the period 2014–2023. Based on the study of the experience of military confrontation and post-war reconstruction gained and successfully tested by Israel, an attempt is made to adapt this experience to the current military realities of Ukraine, and specific practical recommendations are developed.Despite the time distance from the present of the historical period studied in this publication, the experience that the State of Israel has in its arsenal today remains relevant both for Israel and Ukraine. Permanent coexistence with enemy neighbours, strengthening and improving state security, rebuilding/building infrastructure, and building psychological and moral resilience of society in the face of war and enemy propaganda are constant crucial components for a state in a state of war or military threat.The analytical material collected in the dissertation, the conclusions and generalisations drawn by the author will be of wide practical application as they can be used for in-depth study of the foreign policy of the USSR and the USA towards the Middle East, as well as in the preparation of special courses for higher education institutions.Keywords: Egyptian-Israeli confrontation, US-Soviet relations, Middle East, geopolitical rivalry, Israel, USA, USSR, Egypt, Cold War, Arab-Israeli conflict, international relations, Suez Crisis, Six-Day War, Arab countries