Досліджено фонографічні й орфографічні особливості акронімів сучасної французької мови, наведено їх опис, визначення та класифікацію. Розглянуто лексичні особливості акронімів і встановлено, що абсолютна лексикалізація акронімів відбувається тоді, коли акронім починає розглядатися незалежно від свого прототипу, характеризується цільністю, називає певні предмети, процеси та явища та має фонетичні, орфографічні, граматичні та лексико-семантичні ознаки, властиві слову. З'ясовано, що акронімам притаманна омонімія. З урахуванням даного факту розроблено схему класифікації акронімів-омонімів у французькій мові. На підставі результатів фонографічного аналізу виявлено, що для акронімів характерними є прості монограми. Зроблено висовок, що орфографія акроніма базується на фонетичному принципі. Розглянуто графічні засоби, які використовуються у складі акронімів французької мови. Зроблено порівняльний аналіз орфограм, характерних для орфографії акронімів. На підставі вивчення графічних засобів оформлення акронімів доведено функціональну значимість літерних і нелітерних знаків. Виявлено, що дані знаки іноді виконують функцію розрізнення лексичних одиниць. Досліджено особливості орфографії акронімів французької мови та зроблено висновок про суперечливість процесів, які в ній відбуваються: прагнення до спрощення й ускладнення графічного зображення акронімів.

  Скачати повний текст