Вперше розглянуто соціальну комунікацію в перспективі основних соціологічних парадигм. Висвітлено можливості та обмеження, які відкриває окремо взятий теоретичний напрямок у разі визначення особливостей соціальної комунікації. Проаналізовано поняття "ефективності" у соціальному аспекті. З'ясовано можливості його використання в соціології комунікації. Запропоновано концепцію соціальної комунікації, базовим компонентом якої є суб'єкт (мікросистема), що дозволяє більш мобільно підходити до соціальної комунікації, та визначення її ефективності. Наведено поняття ефективної соціальної комунікації як найрезультативнішої форми комунікаційного процесу, де використано всі задіяні процеси. На підставі матеріалу емпіричного дослідження удосконалено розуміння впливу масової комунікації на процес формування певних соціокультурних уявлень.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних і прикладних підойм формування природно-ресурсного потенціалу сталого розвитку територіальних громад зокрема крізь призму процесів децентралізації, нової реальності економічної мульти-аспектості екологічно сталого й всеохоплюючого розвитку. У роботі досліджено дефініції категоріального апарату, пов'язаного із економічними проблемами макроекономічного та регіонального рівнів природокористування, охорони навколишнього середовища та забезпечення екологічної безпеки в умовах імплементації Цілей сталого розвитку ООН до 2030 р. та зростання ролі фінансових інститутів в системі економічних стимулів. Обґрунтовано теоретичні положення щодо нового генотипу регуляторних інституціональних підойм сучасних проблем управління природо-ресурсним сектором та моделями сталого розвитку територіальних громад. Запропоновано систему критеріальних вимірників ефективності архітектоніки регуляторного забезпечення сталого розвитку сільських територіальних громад^UThe dissertation is devoted to the research of theoretical and applied approaches of formation of natural resource potential of sustainable development of territorial communities in particular through the prism of decentralization processes, new reality of economic multi-aspect of ecologically sustainable and comprehensive development. The paper examines the definitions of the categorical apparatus related to economic problems of macroeconomic and regional levels of nature management, environmental protection and environmental security in the implementation of the UN Sustainable Development Goals by 2030 and the growing role of financial institutions in economic incentives. Theoretical positions concerning a new genotype of regulatory institutional rises of modern problems of management of natural resource sector and models of sustainable development of territorial communities are substantiated. The system of criterion measures of efficiency of architectonics of regulatory maintenance of sustainable development of rural territorial communities is offered.