Вивчено вміст глікогену та його динаміку у тілі мідій Одеської затоки. Доведено, що вміст глікогену у тілі мідій з марікультурних колекторів у 1,8 рази вищий, ніж у мідій природних субстратів. З'ясовано, що він вірогідно зменшувався з верхньої частини колектора - 4,58 %, до нижньої - 2,68 % сирої маси. Виявлено, що вміст глікогену у зовнішніх частинах друзи вищий, ніж у внутрішніх у 1,6 - 1,8 рази. За результатами вивчення максимального вмісту глікогену у тілі мідій за літнього періоду (червень - липень) установлено, що цей вміст значно нижчий в Одеській затоці, ніж у мідій з Кримського регіону (2,98 та в 5,20 - 5,70 % сирої маси відповідно). Виявлено різницю максимальних рівнів вмісту глікогену на п'яти прибережних станціях з різним рівнем водообміну. Цей рівень послідовно зменшується від станції з вільним водообміном - 4,9 % до станції з обмеженим рівнем водобміну - 2,1 % сирої маси. Під час дослідження різних органів мідій установлено, що максимальний вміст глікогену у гонадах, а мінімальний - у зябрах. Визначено, що найбільшого рівня вміст глікогену становить на стадії статевого спокою у гонадах - 5,15 %, у гепатопанкреасі - 1,91 %, у зябрах - 1,79 % сирої маси. Мінімум цього компонента відзначено на стадії вимету в усіх органах. Сумарних ліпідів виявлено найбільше у гепатопанкреасі. В усіх органах вміст сумарних ліпідів максимальний у період дозрівання статевих продуктів на переднерестовій стадії: у гепатопанкреасі - 2,47 %, у гонадах - 1,53 % та у зябрах - 0,92 % сирої маси. Мінімум цього вмісту виявлено в усіх органах у період вимету статевих продуктів. Установлено можливість використання вмісту глікогену та сумарних ліпідів, а також супутніх показників (вмісту сирої та сухої речовини, вологи та морфо-функціональних індексів) як індикаторів стану молюсків на різних стадіях репродуктивного циклу та за різних умов мешкання.

  Скачати повний текст

Досліджено естетичну змістовність категорії "міф" у сучасній українській образотворчості. Розкрито можливості поняття міфу як посткласичного теоретичного засобу дослідження мистецтва, окреслено генетичні засади художньо-міфологічної свідомості й типологічні ознаки неоміфологізму в українському мистецтві за змістовою ознакою та на засадах міжсистемного буття символу. Досліджено поетику міфу у мистецтві (архетипу; цитації; точки зору; мовних кодів; відчуження; карнавалізації; притчі). Визначено роль неоміфологізму у сучасному українському художньому процесі як антиредукційного символотворчого механізму, засобу протистояння крайнощам культурних формалізацій.

  Скачати повний текст

Здійснено експериментальне та клініко-лабораторне обгрунтування методу підвищення ефективності лікування гіперестезії зубів та профілактики її ускладнень з використанням сполучення фізичних факторів адаптаційного характеру дії (вакуум-дарсонвалізації, постійного електричного струму фізіологічної величини) з адаптогенними та кальцій-фосфат-фтор вмісними препаратами, які використовуються екзогенно та системно. Такий підхід дозволяє реалізувати різні канали й ієрархічні рівні адаптації. За результатами клінічних досліджень доведено, що тільки за запропонованої поетапної комплексної терапії лікування гіперестезії можливо стабільно нормалізувати індекси її поширеності й інтенсивності, больовий поріг чутливості пульпи зубів, пародонтологічні параметри, біохімічні показники ротової рідини, концентрацію гідроксиапатиту в емалі зубів, функціональні реакції у мікрокапілярному руслі слизової оболонки ясен, у клітинах букального епітелію.

  Скачати повний текст