Досліджено нелінійну взаємодію хвиль у структурі, створеній періодичним повторенням напівпровідникового та діелектричного шарів та розташованій у зовнішньому магнітному полі. Для вивчення нелінійних процесів у безмежних і неоднорідних структурах запропоновано метод, який базується на теорії трихвильової взаємодії та формулі Гріна. Вивчено особливості розповсюдження об'ємних і поверхневих хвиль нових типів у напівпровідниковій надгратці у магнітному полі. З'ясовано, що залежність тензора діелектричної проникності від частоти та магнітного поля призводить до специфічної зонної структури спектра в шаруватому середовищі. Розраховано дисперсійні характеристики з урахуванням обмеженості швидкості поширення світла й охарактеризовано властивості коефіцієнта відбиття електромагнітних хвиль від періодичної структури. За результатами теоретичних досліджень отримано два типи ("нульовий тип" і "тип") поверхневих електромагнітних хвиль, які поширюються уздовж поверхні розподілу напівпровідникової гратки й однорідного напівпростору. Проаналізовано резонансні умови між першою та другою гармоніками хвиль. Доведено, що зростання коефіцієнта нелінійної взаємодії асоціюється з резонансними явищами: бреггівським резонансом на періоді структури, "нелінійним резонансом" і циклотронним резонансом.

  Скачати повний текст

Розвинуто наукові засади процесу гарячого пластичного деформування сталі за умов багатопереходного об'ємного штампування. Розроблено раціональні режими деформування з урахуванням комплексного впливу параметрів деформації. Удосконалено метод розрахунку технологічних процесів пластичної деформації за багатопереходного об'ємного штампування та прокатки залізничних коліс за рахунок обліку фізичних і технологічних особливостей цього процесу, а саме: зміни температури, накопиченої деформації, міжформаційних пауз, реологічних властивостей і щільності колісної сталі, форми заготовки й інструмента, а також контактного тертя. Показано, що зростання швидкості деформації металу центральної зони ободу колеса до максимальних значень на останньому переході та монотонно затухаючий характер розподілу деформацій за переходами сприяє збільшенню в'язких і пластичних характеристик зі збереженням високого рівня міцності. За промислових умов колесопрокатного цеху одержано експериментальні дані про енергосилові параметри для об'ємного штампування залізничних коліс за різними технологічними схемами. Удосконалено метод розрахунку положення нейтральної поверхні плину металу у разі багатопереходного об'ємного штампування з урахуванням використання методу кінцевих елементів. Розроблено раціональну технологію виробництва залізничних коліс діаметром 957 мм за ГОСТ 10791-2004 та технологію виготовлення коліс підвищеної якості діаметром 1 098 мм згідно зі стандартами IRS R-19/93.

  Скачати повний текст

Розв'язано нові задачі теорії електропружності та магнітостатики про усереднення фізичних властивостей волокнистих композиційних матеріалів регулярної структури з п'єзокерамічними компонентами структури, базуючись на єдиному підході. Побудовано загальні представлення розв'язків відповідних крайових задач, які задовольняють умови квазіперіодичності механічних переміщень та потенціалу електричного поля у структурі п'єзокомпозита, або квазіперіодичності градієнтів векторів напруженості магнітного поля у структурі феромагнітного композита. Розглянуті задачі про спряження фізичних полів на межах розділу фаз композита було зведено до систем регулярних інтегральних рівнянь другого роду або мішаних систем сингулярних інтегральних і лінійних алгебричних рівнянь. З використанням методу регулярних структур знайдено макропараметри композитів. Досліджено залежності макромодулів композиційних матеріалів від геометричних і фізико-механічних характеристик їх твірних фаз.

  Скачати повний текст

У дисертації з’ясовано особливості граматичної адаптації англізмів у сучасній українській мові, проаналізовано специфіку функціювання цих одиниць у текстах різних дискурсів.Обґрунтовано актуальність теми, визначено мету й завдання, з’ясовано об’єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено зв’язок дисертації з науковими програмами й темами, репрезентовано джерельну базу, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, а також окреслено апробацію результатів розвідки.Актуальність теми дисертації пов’язана з нагальною потребою описати особливості морфолого-синтаксичної адаптації англійських запозичень через неусталеність їхнього функціювання в граматичній системі української мови. Незважаючи на наявність деяких розвідок в зазначеній царині, в україністиці відсутнє системне дослідження, яке б вичерпно характеризувало всі риси граматичної адаптації англізмів, зокрема потенціал уживання одиниць із різним ступенем засвоєння в текстах різних дискурсів. Інтегрування різними дискурсами одиниць англійського походження визначає потребу не лише ґрунтовно дослідити всі аспекти їхнього граматичного входження, але й представити їх у зв’язку з адаптацією цих одиниць на інших (фонетичному, графічному, словотвірному, лексико-семантичному й комунікативному) рівнях мови.Наукова новизна дисертації полягає в детальному аналізі особливостей граматичної адаптації англізмів різних частин мови з урахуванням найтиповіших рис їхнього вживання в різних дискурсах. У дослідженні систематизовано термінологійний апарат, з’ясовано чинники, які визначають надходження іншомовних елементів до української лексики. Услід за більшістю науковців поняття «запозичення» потрактовано як перенесення одиниць різних рівнів з однієї мови до іншої, а також як результат цього процесу. Запропоновано авторську концепцію екстра- й інтралінгвальних чинників такого явища. Вичленувано принципи класифікування англізмів в українській мові (морфологічний, семантичний, тематичний, хронологічний, стилістичний, джерело надходження, ступінь асиміляції). Випрацювано власну тематичну й семантичну класифікації англізмів згідно з обсягом позначуваних ними понять та особливостями семантичної структури. Схарактеризовано проблему активного запозичення англізмів у контексті лінгвоекологічного здоров’я української мови: запропоновано врегульований підхід до вживання цих одиниць.Проаналізовано особливості реалізації граматичних категорій англійськомовних запозичень різних частин мови. Установлено, що англізми-субстантиви функціюють у межах відмінково-числових парадигм і можуть мати I, II, III або нульову відміну. Унаслідок неповної граматичної асиміляції деякі засвоєні іменники демонструють варіативність відмінкових форм. Англізми набувають родової належності на основі формального й семантичного параметрів. Більшість англізмів має повну числову парадигму; одиниці з неповною парадигмою можуть бути сингулярними чи плюральними.Якісні прикметники та якісно-означальні прислівники англійського походження здебільшого мають здатність ступенюватися. Нормативно неступеньовані одиниці подеколи реалізують контекстуально визначену категорію градуальності.Визначено перевагу англізмів II дієвідміни над представниками I дієвідміни, одиниць недоконаного виду – над доконаним, а перехідних дієслів – над неперехідними. Англізми-вербативи реалізують дійсний, умовний і наказовий способи. Процесуальне й результативне аспектуальні значення дієслів виявлено в грамемах доконаного й недоконаного видів. Англізми реалізують категорію активного та пасивного стану залежно від особливостей предикативно-об’єктних зв’язків. Дієслова-англізми дійсного способу мають повну парадигму особово-часових форм за винятком імперсональних одиниць. Подеколи відбувається транспонування категорій часу, способу й виду.У дисертації розширено наявну класифікацію функцій англізмів, продемонстровано специфіку вияву цих функцій у різних дискурсах. З’ясовано, що реалізація номінативної, компресійної та стилістичної функцій запозичень має дискурсоспецифічний характер, тоді як дериваційна функція є вторинною. Хоча всі чотири функції виявлено в масмедійному, художньому й науковому дискурсах (за винятком стилістичної функції в останньому), особливості їхнього вияву варіюються залежно від аналізованого оточення. Схарактеризовано дискурсоспецифічні параметри граматичного засвоєння англізмів. За ступенем граматичної адаптації аналізовані дискурси ранжовано (від найнижчого до найвищого) так: інтернетний, масмедійний, художній, науковий.Практичне значення дисертації полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані в посібниках із морфології, лексикології, практики перекладу, науково-дослідній роботі філологів, лексикографічній практиці, а також під час розробки положень державної мовної політики, спрямованої на збереження лінгвоекологічного балансу.^UThe dissertation examines the peculiarities of grammatical adaptation of English borrowings in the modern Ukrainian language and is focused on these units’ functions in texts across various discourses.It establishes the topic’s relevance, sets forth goals and objectives, defines the object, subject, and methodology of the research, links of the study to scientific programmes, agendas, and themes; presents the source base, reveals novelty and practical significance of the obtained results; outlines the forms of their validation.The dissertation’s relevance lies in the urgent need to describe the morpho-syntactic adaptation features of English borrowings due to their unstandardised functioning in the grammatical system of the Ukrainian. While existing researches have shed light on some facets of the issue, up-to-date Ukrainian linguistics lacks systematic acquisition covering all the aspects of anglicisms’ grammatical assimilation, including the potential use of units with different degrees of adaptation in various discourses. The integration of English loanwords underscores the need not only to comprehensively study the grammatical traits of their use but also to present them in conjunction with adaptation at the phonetic, graphic, word-forming, lexical-semantic, and communicative lingual levels. Its scientific novelty lies in the detailed analysis of the features of grammatical adaptation of anglicisms of various parts of speech, with a focus on their typical functional characteristics in different discourses. The research systematizes the theoretical framework for studying borrowings and presents original theoretical generalizations. Following the most scholars, the concept of borrowing is interpreted as the process of transferring lingual units of various levels from one language to another, as well as the result of this process. An original classification of extra- / intralingual factors of borrowings is proposed. The principles of classifying anglicisms are systematized, including morphological, semantic, thematic, chronological, and stylistic ones, as well as the source of origin and adaptation degree. An original thematic and semantic classifications of English borrowings according to the scope of concepts and the specificity of their semantic structures are formed. The study addresses the active borrowing of anglicisms in the context of lingual-ecological health of the Ukrainian language. A balanced approach to using these units is advised.The dissertation provides a detailed analysis of how grammatical categories of anglicisms function in different parts of speech. It is established that borrowed nouns can have typical case-number paradigms, adopting the 1st, the 2nd, the 3rd, or zero declensions. Due to incomplete grammatical assimilation, some nouns demonstrate case forms’ variability. Most substantive borrowings have complete grammatical paradigm of number; units with an incomplete paradigm may be only of a singular or plural form.Qualitative adjectives and qualitative-descriptive adverbs of English origin are mostly gradable. Normatively non-gradable units may have context-specific degree of comparison.A predominance of the 2nd conjugation anglicisms over the 1st one, imperfective aspect grammemes over perfective ones, and transitive verbs over intransitive ones was observed. Verbs of English origin possess indicative, conditional, and imperative moods. The processual and resultative meanings of these verbs are fulfilled by the grammemes of perfective and imperfective aspects. Anglicisms reveal the category of active / passive voice based on specific predicative-objective relations. In the indicative mood, verbs of English origin have a complete person-tense form paradigm. There are context-specific instances of transposition in the categories of tense, mood, and aspect.The dissertation expands the existing classification of functions of English borrowings, showing the nature of these functions in various discourses. It is established that the realization of nominative, compressive, and stylistic functions of anglicisms is discourse-based whereas derivational function tends to be the secondary. While all the four functions are presented in the mass media, literary, and academic discourses (except for the stylistic function in the latter), their specific realization varies across discourses. The discourse-specific traits of grammatical adaptation of anglicisms are characterized. Based on the degree of their grammatical adaptation, the discourses were ranked from the lowest to the highest as follows: internet, mass media, literary, and academic.The practical significance of the study lies in the applicability of its findings. The research results can be used in manuals on morphology, lexicology, and translation, as well as linguistic research, lexicographic practice, and the development of state language policy aimed at preserving the lingual-ecological balance.