Досліджено багатозначність дієслів конкретної фізичної дії у сучасній українській літературній мові. З'ясовано семантичний і функціональний аспекти полісемії багатозначних дієслів конкретної фізичної дії на матеріалі дієслів, що належать до трьох лексико-семантичних груп - створення, зруйнування та пошкодження, яких було класифіковано за відповіними мікрогрупами. Розглянуто теоретичні засади лексичної полісемії. Проаналізовано організацію семантичної структури полісемантеми. З'ясовано суть понять "лексема", "семема", "сема". Визначено й описано, крім узуальних, периферійні типи значень, а саме: архаїчні, сленгові та оказіональні значення. Досліджено семантичні структури багатозначних дієслів конкретної фізичної дії з первинною семантикою створення об'єкта. З'ясовано специфіку формування дієслівних семантичних дериватів. Розглянуто умови та механізми появи значень у дієслів конкретної фізичної дії з семантикою створення об'єкта. Здійснено аналіз вторинних лексико-семантичних варіантів, яких набули дієслова конкретної фізичної дії з первинною семантикою зруйнування та пошкодження об'єкта. Проаналізовано мотивацію кожної семеми. Розглянуто особливості функціонування полісемічних дієслів фізичної дії у синтаксичних побудовах. З'ясовано контекстуальні умови функціонування лексико-семантичних варіантів дієслів. Описано взаємозв'язки між значеннями у структурі лексеми та виявлено семантичні компоненти, що мотивують вторинні значення. Досліджено значеннєві парадигми полісемантичних дієслів з урахуванням взаємодії парадигматичних і синтагматичних векторів структурної організації лексики.Застосування результатів дослідження сприє з'ясуванню механізмів формування значень, визначенню ролі синтагматики та позамовних чинників у цьому процесі, регулярності розвитку полісемії. Проведено комплексний аналіз денотативних, конотативних і денотативно-конотативних семем, який дозволяє здійснювати систематизацію значень дієслів української мови.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості адаптації у неонатальному періоді передчасно народжених дітей з малою масою. Запропоновано оптимізацію виходжування дітей цієї групи шляхом збагачення раціону матерів-годувальниць в період лактації препаратами йоду. Показано, що у таких матерів в два рази частіше зустрічається патологія щитоподібної залози за даними УЗД. Виявлено у пуповинній крові їх дітей значно знижений рівень гормонів щитоподібної залози, що за умов дефіциту йодного забезпечення матері може негативно впливати на адаптацію новонародженого. Доведено, що збагачення раціону харчування матерів-годувальниць, що народили передчасно маловагових дітей, йодовмістними препаратами значно покращує лактацію, достовірно підвищуючи добову кількість молока та тривалість годування грудьми дитини на першому році життя.

  Скачати повний текст