Дисертаційне дослідження присвячено загально- та спеціально-науковому обґрунтуванню й формуванню методики розслідування пропозиції, обіцянки або надання неправомірної вигоди службовій особі. Розглянуто актуальні науково-теоретичні засади впровадження та організаційно-правові аспекти реалізації цієї криміналістичної методики в контексті антикорупційних політик України. З'ясовано кримінально-правову та криміналістичну характеристики пропозиції, обіцянки або надання неправомірної вигоди службовій особі. Акцентовано увагу на ключових ознаках відповідних правопорушень - предметі злочину, способі вчинення злочину та особі злочинця. З'ясовано статистичні властивості відповідних груп у вивченому емпіричному матеріалі.^UThe dissertation research is devoted to the general and special scientific substantiation and formation of a technique of investigation of the offer, the promise or granting of illegal benefit to the official. The current scientific and theoretical principles of implementation and organizational and legal aspects of the implementation of this forensic methodology in the context of anti-corruption policies of Ukraine are considered. The criminal law and forensic characteristics of the offer, promise or illegal benefit to the official are clarified. Emphasis is placed on the key features of the relevant offenses - the subject of the crime, the method of committing the crime and the identity of the offender. The statistical properties of the corresponding groups in the studied empirical material are clarified.

У дисертації вирішується наукове завдання, яке полягає у дослідженні правових, організаційних і тактичних особливостей проведення судових експертиз під час судового провадження.У дисертації вирішується наукове завдання, яке полягає у дослідженні правових, організаційних і тактичних особливостей проведення судових експертиз під час судового провадження.Розглянуто три підходи щодо активності суду в доказуванні у кримінальних провадженнях: а) заборона у самостійному встановленні обставин правопорушення; б) обмежена активність, спрямована на перевірку доказів; в) активність у доказуванні для встановлення істині під час судового розгляду. З’ясовано, що діяльність суду в процесі доказування диференціюється на: а) імперативну, тобто безальтернативну, обов’язкову, наказову, що здійснюється на вимогу закону; б) дискреційну, що здійснюється судом на власний розсуд та може реалізовуватися як в пасивній поведінці, так й активних діях суду за власною ініціативою в межах своїх повноважень. Доведено, для встановлення певних обставин кримінального правопорушення суд має доручити без додаткових умов проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам за своєю ініціативою у ситуації пасивності сторін кримінального провадження та потерпілого, відсутності підстав залучення експерта судом відповідно до ст. 332 КПК України.Встановлено, що законодавча вимога проведення криміналістичних, судово-медичних та судово-психіатричних експертиз виключно у державних спеціалізованих установах не обґрунтовано, оскільки відсутнє наукове визначення сутності та ознак криміналістичних експертиз, їх перелік в нормативних актах довільно змінюється адміністративним способом. Аргументовано необхідність доповнення кримінального процесуального законодавства нормами щодо проведення додаткових, повторних, комісійних та комплексних експертиз. Проведено розмежування та встановлені підстави призначення додаткових та повторних експертиз. Доведено, що комплексна експертиза має дві основні правові ознаки: участь не менше ніж двох експертів з різних галузів (напрямах однієї галузі) спеціальних знань;^UThe dissertation solves a scientific task, which consists in researching the legal, organizational, and tactical features of conducting forensic examinations during court proceedings.Three approaches to the activity of the court in evidence in criminal proceedings are considered: a) prohibition of independent establishment of the circumstances of the offense; b) limited activity aimed at checking evidence; c) activity in evidence to establish the truth during the trial. It was found that the activity of the court in the process of proof is differentiated into: a) imperative, i.e. non-alternative, mandatory, mandatory, which is carried out at the request of the law; b) discretionary, which is carried out by the court at its own discretion and can be implemented both in passive behavior and active actions of the court on its own initiative within the limits of its powers. It has been proven that, in order to establish certain circumstances of a criminal offense, the court must entrust, without additional conditions, an expert institution, an expert or experts, on its own initiative, to conduct an examination in a situation of passivity of the parties to the criminal proceedings and the victim, in the absence of grounds for the involvement of an expert by the court in accordance with Art. 332 of the CPC of UkraineIt has been established that the legislative requirement to conduct forensic, forensic medical and forensic psychiatric examinations exclusively in state specialized institutions is not justified, since there is no scientific definition of the essence and features of forensic examinations, their list in regulatory acts is arbitrarily changed by administrative means. The necessity of supplementing the criminal procedural legislation with norms regarding the conduct of additional, repeated, commission and complex examinations is argued. A distinction was made and the grounds for the appointment of additional and repeated examinations were established. It has been proven that a comprehensive examination has two main legal features: the participation of at least two experts from different fields (directions of the same field) of special knowledge; formulation of a joint conclusion based on research conducted by each expert.Three stages of examination in court are distinguished: a) initial, which includes calling an expert or specialist, researching the materials of the criminal case, formulating questions to the expert, obtaining samples for examination; b) working - conducting an expert study, providing a conclusion; c) final – announcement, assessment of the expert's conclusion, questioning of the expert or experts. On the basis of a comparative analysis of the examination procedure in the criminal proceedings of Ukraine and foreign countries, the legal, organizational and tactical foundations of the examination during the trial have been developed, taking into account the three stages of the examinationIt is well-founded that an expert who conducted an examination during a pre-trial investigation or a specialist is involved in a court proceeding to investigate the circumstances of a criminal case, the establishment of which requires the use of special knowledge, after which they may be assigned to conduct an examination. A specialist can be present during expert proceedings (observation of the expert's actions), assessment of the expert's opinion (establishment of scientific justification of the results of the examination).It was determined that the forensic expert situation is a problematic, information-uncertain state of judicial proceedings, which consists of objective and subjective circumstances that determine the need to involve an expert (specialist) for the preparation and conduct of an expert opinion, evaluation of the expert's opinion, provision of consultations and clarifications regarding the expert investigation for the purpose of establishing the circumstances of a criminal offense. Typical types of forensic expert situations are distinguished according to the stages of conducting an expert examination in court: initial (expertise conducted during a pre-trial investigation, expert examination conducted for the first time in court), working (corresponding to the preparatory, separate, comparative, evaluation stages of expert research) final (evaluation situations an expert's opinion, according to which the opinion is recognized as a source of evidence, an expert is interrogated, an additional or repeated examination is appointed);