Висвітлено питання поширення та еколого-ценотичної приуроченості F. meleagris. На підставі літературних даних укладено карту загального виду з включенням східних регіонів поширення. Детально вивчено особливості життєвого циклу: виділено сім вікових станів, виявлено поліваріантність онтогенетичного розвитку особин. Досліджено особливості репродуктивної біології виду. Охарактеризовано варіювання 26-ти біоморфологічних ознак особин. Визначено вікову та просторову структуру популяцій за відмінних умов зростання. Установлено вікові спектри модельних популяцій і базовий віковий спектр для виду на Притисянській низовині. З'ясовано, що умови зростання у розріджених лісових ценозах є найбільш близькими до екологічного та фітоценотичного оптимумів F. meleagris. Для Притисянської низовини виявлено причини скорочення чисельності виду та розроблено пропозиції щодо збереження та відтворення його популяцій.

  Скачати повний текст

Уперше виявлено особливості захворюваності на цукровий діабет (ЦД) у хворих II типу на фоні стабілізації питомої ваги з гострим пієлонефритом (ГП) та визначено фактори ризику розвитку ГП у взаємозв'язку з віком хворих, тривалістю ЦД та його типами. У зазначених хворих установлено залежність між стадіями ГП і показниками гемоглобіну, швидкості осідання еритроцитів, кількості незрілих форм нейрофільного ряду лейкоцитів у крові та максимальною товщиною паренхими нирки. Науково обгрунтовано принципи розмежування стадій ГП у хворих на ЦД, головним елементом яких є інтегральний коефіцієнт, величина якого являє собою критерій у виборі методу лікування (хірургічного або консервативного), його тривалості та об'єму.

  Скачати повний текст

Дисертація є комплексним науковим дослідженням принципів права крізь призму практики Конституційного Суду України. В процесі такого дослідження виявлено їх природу як вихідних правових ідей, що забезпечують виконання правом основного призначення – слугувати людині і суспільству, а також відповідні інструментальні можливості для реалізації вказаної аксіологічної (ціннісної) складової права. З огляду на такі можливості обгрунтовано авторське розмежування «праворозвиваючих» принципів (які забезпечують динаміку права) та «правостабілізуючих» принципів (які забезпечують статику права).До першої групи принципів, які дозволяють праву прогресувати, запропоновано віднести принципи гуманізму, свободи, справедливості, рівності та деякі інші, як-от, принцип «загальної дозволеності», принцип розумності. Встановлено, що у рішеннях Конституційного Суду України характеристика цих принципів набуває свого додаткового змістовного розгортання. Зокрема, простежено, що основними проявами принципу гуманізму є визнання та утвердження Конституційним Судом України гідності людини, а також обґрунтування ним відшкодування моральної шкоди, відміни смертної кари (а відтак – і декларування змісту та обсягу права на життя), відповідальності держави за долю сиріт, соціального партнерства благодійників і держави у забезпеченні гідних умов життєдіяльності та особистого розвитку кожного.Виявлено різні аспекти розуміння Конституційним Судом України принципу свободи, серед яких: аксіологічний (випливає з природи свободи як фундаментальної цінності дієвої конституційної демократії); антропологічний (пов'язаний з функціональним потенціалом свободи для розвитку особи та її соціалізації); гносеологічний (обумовлюється методологічним потенціалом «свободи», а саме її здатністю: а) опосередковувати права людини і громадянина (наприклад, право на приватність, право на інформацію, право на працю, право на власність), б) визначати співвідношення інтересів особи, суспільства, держави, а відтак – і поняття «публічного інтересу», «охоронюваного законом інтересу», «цензури», що дозволяє окреслювати межі прав людини); онтологічний (формується внаслідок зовнішнього закріплення принципу свободи у формі самостійного права на свободу, а також проявляється в процесі забезпечення так званих негативних прав – свобод особи, як-от, «свободи і особистої недоторканності», «свободи об'єднань» тощо).Встановлено, що філософсько-правовий зміст принципу справедливості наповнюється Конституційним Судом України через зв'язки з: а) концепцією соціальної держави, б) принципом пропорційності, в) правом на справедливий суд.Філософсько-правова характеристика принципу рівності доповнена з огляду на: а) додаткові складові його структури, пов'язані зі специфікою суб'єктів та об'єктів; б) фактори, що обумовлюють «буття» цього принципу, з-поміж яких: сфера суспільного життя, тобто ділянка суспільного простору, яка стала «дискримінаційно вразливою», особливості (характер) юридичних прав, які знаходяться «в зоні дискримінаційного ризику», взаємозв'язок різних прав людини і громадянина, критерії диференціації правового регулювання, а саме, «доцільність», «виправданість у демократичному суспільстві» та «обґрунтованість», різновиди гарантій забезпечення досліджуваного принципу, співвідношення принципу рівності з іншими принципами права, зокрема з принципами справедливості, свободи, презумпції невинуватості та неприпустимості притягнення особи до відповідальності за відмову давати проти себе показання.^UThe thesis is a comprehensive scientific research of the principles of law in the light of the practice of the Constitutional Court of Ukraine. In the course of such research, their nature is revealed in its function as initial legal ideas that ensure that the law fulfills its main purpose – to serve people and society, as well as the appropriate tools for the implementation of this axiological (value) component of law. Taking into account such possibilities, the author's distinction between «law-developing» principles (which ensure the dynamics of law) and «law-stabilizing» principles (which ensure the statics of law) is substantiated.It is proposed that the first group of principles that allow the law to progress includes the principles of humanism, freedom, justice, equality and some others, such as the principle of «universal permissiveness», the principle of reasonableness. It is established that in the decisions of the Constitutional Court of Ukraine the characterization of these principles takes on an additional meaningful development. In particular, it is revealed that the main manifestations of the principle of humanism are the recognition and approval by the Constitutional Court of Ukraine of human dignity, as well as justification for compensation for moral damage, the abolition of the death penalty (and thus declaring the content and scope of the right to life), the responsibility of the state for the fate of orphans, social partnership of philanthropists and the state in providing decent living conditions and personal development for everyone.Various aspects of understanding by the Constitutional Court of Ukraine of the principle of freedom are revealed, including: axiological (follows from the nature of freedom as a fundamental value of an effective constitutional democracy); anthropological (related to the functional potential of freedom for personal development and socialization); gnoseological (determined by the methodological potential of «freedom», namely its ability to: a) mediate human and civil rights (for example, the right to privacy, the right to information, the right to work, the right to property), b) determine the balance of interests of an individual, society, the state, and therefore the concept of «public interest», «legally protected interest», «censorship», which provides fort outlining the boundaries of human rights); ontological (formed as a result of the external consolidation of the principle of freedom in the form of an independent right to freedom, and also manifests itself in the process of ensuring the so – called negative rights - individual freedoms, for example, "freedom and personal inviolability", «freedom of association», etc.).It is established that the philosophical and legal content of the principle of justice is filled by the Constitutional Court of Ukraine through links with: a) the concept of the welfare state, b) the principle of proportionality, c) the right to a fair trial.The philosophical and legal characteristics of the principle of equality are supplemented taking into account: a) additional components of its structure related to the specifics of subjects and objects; b) factors that determine the «existence» of this principle, among which: the sphere of public life, that is, a section of public space that has become «discriminatory vulnerable», features (nature) of legal rights that are «in the zone of discriminatory risk», the interrelation between different human and civil rights, the criteria for differentiating legal regulation, namely, «expediency», «justification in a democratic society» and «reasonableness», varieties of guarantees for ensuring the principle under study, the correlation of the principle of equality with other principles of law, in particular with the principles of Justice, freedom, the presumption of innocence and the inadmissibility of bringing a person to justice for refusing to give evidence against himself.