Вперше у вітчизняній юриспруденції комплексно досліджено загальнотеоретичні та компаративістські аспекти правового забезпечення концепції сталого розвитку сучасної держави. Обгрунтовано необхідність підвищення ролі права у забезпеченні сталого розвитку як важливого засобу впливу на процеси сталості. Визначено проблеми правового забезпечення та реалізації принципів концепції сталого розвитку в національній правовій системі України. У порівняльному аспекті проаналізовано стратегію переходу країн на шлях сталого розвитку та виявлено позитивні та негативні тенденції впровадження відповідної правової політики у сучасній державі, що дозволило використати позитивний іноземний досвід для розробки концепції сталого розвитку й уникнути небажаних наслідків. Відзначено, що перехід до концепції сталого розвитку неможливий без трансформації прав людини. Використання цієї концепції дозволяє усунути протиріччя між правами нинішніх і прийдешніх поколінь, змінити антропоцентричний підхід у правах людини на біоцентричний, забезпечити соціально-економічні умови, що мають сприяти забезпеченню прав людини, вдосконаленню процедур захисту прав людини та громадянина. Запропоновано проект Національної концепції сталого розвитку України, спрямований на досягнення довгострокових цілей сталого розвитку на підставі докорінних змін правової політики України у цій сфері.

  Скачати повний текст