Скачати повний текст

Наведено результати вивчення локалізації, поширення, зональності альпійських утворень, морфології альпійських жил, металогенічного та мінерагенічного значення альпійського процесу у товщі залізистих порід саксаганської світи криворізької серії. Показано, що утворення альпійських жил супроводжувало більшість геологічних процесів, які відбувались у залізорудній товщі. Найбільша активність альпійського процесу була взаємопов'язана з динамотермальним метаморфізмом залізистих порід і більш пізнім їх натрієвим метасоматозом. Другорядне значення мають альпійські жили зон контактового, ударного метаморфізму, гіпергенезу. Доведено, що локалізація альпійських жил зумовлена складом вміщувальних порід і характером прояву тектонічних порушень їх верств. За морфолого-генетичними ознаками виділено жили плікативних, диз'юнктивних структур і жили, взаємопов'язані з процесами кристалізації мінералів. Альпійські утворення характеризуються проявом мінералогічної зональності різних рівнів, а саме: регіональної (у межах Криворізького басейну), локальної (у межах окремих родовищ, стратиграфічних горизонтів, метасоматичних тіл) і зональності мікрорівня, проявленої зональною будовою жил. Наведено дані про важливу роль альпійського процесу у формуванні проявів металевих і неметалевих корисних копалин.

  Скачати повний текст

Проведено історико-ландшафтну реконструкцію корінних ландшафтів території Дніпропетровська, оцінено їх природний геоекологічний потенціал, проаналізовано етапи та тенденції містобудівного освоєння території у процесі історичного розвитку міста. Проведено ретроспективний аналіз ландшафтно-планувальних та ландшафтно-функціональних особливостей містобудівного освоєння території міста. Ландшафтну структуру території Дніпропетровська встановлено на рівні ландшафтно-архітектурних комплексів, що складають три ландшафтно-архітектурні системи. Досліджено характер та види трансформації компонентів міського ландшафту залежно від тривалості та виду природокористування. Розглянуто розповсюдження всіх видів геоекологічної небезпеки за територією міста, що спричинили формування ділянок за різними видами геоситуації: критичної, напруженої, помірної. Проведено рекомендаційне ландшафтно-оптимізаційне зонування, яке запропоновано використовувати у процесі складання містобудівної програми.

  Скачати повний текст

Розглянуто закономірності зміни у розрізі та за простяганням Криворізької структури мінерального складу мусковіт-вмісних метакластолітів. Визначено вплив на топомінералогію метакластолітів їх первинного складу та термодинамічних умов динамотермального метаморфізму. Висвітлено вплив на особливості хімічного складу та фізичних властивостей мусковіту за умов метаморфізму первинних кластогенних осадків. Розроблено мінералогічне обгрунтування технології одержання високоякісного мусковітового концентрату.

  Скачати повний текст

Розроблено методологічні основи фізико-географічної оцінки стану та ступеня антропогенної зміни природно-ресурсного потенціалу (ПРП) території та апробації розробленої теорії на прикладі Дніпропетровщини. Запропоновано комплексну систему абсолютних показників для оцінки стану та рівня змін біологічних, земельних, водних, повітряних, мінерально-сировинних і рекреаційних ресурсів території. Надано просту схему переходу від багатокритеріальної оцінки до однокритеріальної. Введено інтегральні відносні показники стану ПРП, рівня антропогенного впливу на ПРП, питомої ваги кожного окремого показника в загальній системі показників для визначення структури ПРП. Вивчено сучасний стан ПРП степового Придніпров'я, зроблено кількісну оцінку ступеня та характеру змін ПРП внаслідок життєдіяльності людини. Визначено компонентну структуру та територіальну диференціацію ПРП, а також фактори антропогенного впливу на ПРП. Проведено природно-ресурсне районування території області.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання інтегральної оцінки антропогенного навантаження на території Криворіжжя у порівнянні з іншими районами Дніпропетровської області. Проаналізовано природні та соціально-економічні фактори, які впливають на ступінь антропогенного навантаження (промислові, демографічні, сільськогосподарські та транспортні). Здійснено порівняльну характеристику результатів оцінки антропогенного навантаження, одержаних за допомогою різних методів - сумарної бальної оцінки, прийому нормування та знижки результатів, експертних оцінок. Обгрунтовано та запроваджено систему методів і технічних прийомів стосовно інтегральної оцінки глибоко вражених техногенезом територій. Запропоновано схему еколого-географічного районування території Дніпропетровської області та Криворіжжя за рівнем антропогенного навантаження. На підставі кореляційного аналізу визначено найбільш репрезентативні показники антропогенного навантаження - забезпеченість сільськогосподарськими угіддями, частку ріллі на душу населення, густоту населення, розораність території та коефіцієнт транспортної забезпеченості (коефіцієнт кореляції 0,77, 0,73, 0,57, 0,53, 0,51 відповідно). Виконано оцінку медико-екологічної ситуації.

  Скачати повний текст

Розглянуто локалізацію, морфологію покладів гранатвмісних сланців, їх мінералогічну зональність, морфологію й анатомію кристалів граната, особливості поведінки граната та інших породотвірних мінералів у процесі збагачення гранатвмісних сланців. Виділено два типи гранатвмісних сланців - невивітрені та вивітрені. Доведено, що за мінералогічними показниками оптимальною для збагачення невивітрених гранатвмісних сланців є комбінована магнітно-гравітаційна технологія, вивітрених - гравітаційна. За результатами мінералого-технологічних експериментів показано, що за тріщинуватістю, вмістом граната, гранулометричним складом та іншими параметрами гранатовий концентрат Ганнівського родовища відповідає вимогам світового ринку.

  Скачати повний текст

Розглянуто локалізацію гіпергенних мінералів і мінеральних комплексів продуктивної товщі Інгулецького родовища. Охарактеризовано мінералогічну зональність кори вивітрювання залізистих і сланцевих горизонтов саксаганської світи, наведено їх топомінералогічні схеми. Надано детальні характеристики рудо-, породоутворювальних і другорядних мінералів, їх генетичну класифікацію. Показано високу ефективність використання топомінералогічних даних для розв'язання прикладних мінералогічних і геологічних задач - уточнення стратиграфічної схеми родовища та визначення особливостей поширення сульфідів у межах покладів бідних гематитових руд.

  Скачати повний текст