Досліджено проблему вираження авторської свідомості у художніх творах Т.Осьмачки. Здійснено спробу визначити основні механізми об'єктивації автора у ліричних, епічних і ліро-епічних творах письменника, виявити специфіку функціонування суб'єкта вислову як модифікації авторського голосу на різних структурних рівнях художьої системи. Вивчено ліричну поезію Т.Осьмачки в аспекті співвідношення та взаємодії форм вираження авторської свідомості. Охарактеризовано ліричну особистість, репрезентантами якої є різні типи суб'єктів мовлення, а також розглянуто стратегію об'єктивації авторської свідомості у повістевій прозі митця, його поемах, оповіданні "Психічна розрядка". З'ясовано особливості функціонування суб'єкта мовлення у процесі зображення фабульних подій і розкриття психологічної сфери. Виявлено структури, що об'єктивують авторську свідомість на рівні конструювання моделі просторово-часового континууму. Творчість Т.Осьмачки розглянуто в її формально-змістовій єдності, як художню систему.

  Скачати повний текст

З'ясовано специфіку жанрової форми есе як гібридного жанру, відкритого для контактів з граничними структурами. Охарактеризовано проблемно-тематичні обсяги нехудожньої прози Барки, центром яких є концепція творчості як Божого покликання. Вивчено різні жанрово-стильові модифікації есеїстики письменника, а саме: есе-проповіді, есеїстичні літературознавчі студії, есе-рецензії, есе-портрети. На підставі порівняльного аналізу з текстами інших еміграційних письменників показано особливості релігійного трактування В.Баркою традиційного кола проблем національного життя.

  Скачати повний текст

Вперше в українському мовознавсті досліджено оригінальний індивідуальний стиль поета-художника С.Гординського. Проаналізовано особливості поетичного мовомислення й систематизовано барвопозначення синкретичного (словесно-колірного) мовлення митця, визначено його місце і роль як новатора мовно-колірного стилю в українській поезії XX ст. З'ясовано, що визначною особливістю ідіостилю поета-художника С.Гординського є індивідуалізований характер новотворів, поетизація тропів та інших лексичних засобів мови, використання традиційних і створення авторських знаків національної культури та символів, самобутність авторського словника та синкретичність словесно-колірних лексико-семантичних утворень. Встановлено, що диференціація творчого життя поета на словесно-поетичну та зображувально-малярську діяльність зумовила специфіку мовнопоетичних засобів відображення дійсності, які базуються на словесно-колірній перцепції, поетико-малярському сприйманні предметів, подій та явищ навколишнього світу. З'ясовано, що мова письменника є рецептивно-медіативною: події та явища особистого, літературно-мистецького та суспільного життя у його творчості трансформуються в самобутні мовообрази, яскраво позначені індивідуальним світосприйняттям і світорозумінням, роллю українського митця в світі як носія самобутньої етнокультури, усвідомленням мети та завдань мовнопоетичної діяльності за умов еміграції. Доведено, що мовлення поета С.Гординського - дієво-іманентне.

  Скачати повний текст

Встановлено синергетичні закономірності формування ідеостилю відомого українського письменника Є.Маланюка. Розроблено інтегративну методологію наукового дослідження на основі синтезу ідей синергетики, традиційної лінгвістики (зокрема, фоностилістики, лексичної семантики, функціональної граматики, семантичного синтаксису), а також філософії мови, модальної логіки та лінгвосеміотики. Розкрито системотворчі функції алетичної, епістемічної, аксіологічної, деонтичної, емотивної модальності ментальної сфери Є.Маланюка у процесі розвитку його мистецького ідіолекту. У контексті синергетики модальностей проаналізовано зв'язки між сферами інтенсіоналів і референтів поетичного тексту та досліджено іконічну природу мовно-естетичної зображальності. Розглянуто механізм дії структур пам'яті мовних одиниць як лінгвопоетичного концепту, чинника наростання змістової складності та українського поетичного тексту.

  Скачати повний текст

Вперше комплексно досліджено творчу спадщину відомого українського письменника Р.Купчинського (1894 - 1976), визначено вплив романтизму, символізму та імпресіонізму на його творчу діяльність. На підставі вивчення науково-методологічного досвіду українського та зарубіжного літературознавства проаналізовано генезу творчого дискурсу й індивідуального стилю митця, проявом якого є своєрідний екзистенційно-естетичний імператив. Наведено результати літературознавчого дослідження художніх творів Р.Купчинського різних жанрів (драми, повісті, поеми, ліричного вірша, пісні), які засвідчують творчий авторський універсум. Зроблено типологічне зіставлення поетичної візії Р.Купчинського у просторі української літературної традиції, розглянуто процес його національного самопізнання та історіософський підхід щодо сприйняття дійсності. Визначено особливості індивідуального стилю поезій і пісенних творів Р.Купчинського на стрілецьку тематику, розкрито специфічні особливості їх фольклоризму, символізму й імпресіонізму. Простежено характерні прояви документалізму великої прози письменника. Вперше розглянуто доробок митця у жанрі епіграми, фейлетону та малої прози. До наукового обігу введено архівний матеріал з поетично-прозової й епістолярної спадщини Р.Купчинського.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

З використанням архівних матеріалів, відомих і малодоступних джерел системно досліджено творчість Є.Маланюка як модель міжкультурної художньої комунікації, зокрема, у порівняльно-типологічних зв'язках з українською та польською літературами. Висвітлено питання атрибуції польських перекладів вірша "Warszawa" Є.Маланюка. Проаналізовано вплив його історіософської концепції на творчість Ю.Лободовського, функціонування "еллінського комплексу" на тлі інших моделей культури (російського скіфства, польського сарматизму). Вивчено "польську" спадщину Є.Маланюка і "варшавську" Ю.Тувіма, з'ясовано схожість і відмінність ідейно-тематичного, сюжетно-композиційного: жанрово-стилістичного рівнів поезії Є.Маланюка у порівнянні з творчістю Ю.Тувіма, Ю.Лободовського. Розглянуто рецепцію творчості Є.Маланюка в українсько-польській періодиці, установлено особливості архетипу міста Варшави у Є.Маланюка, Ю.Тувіма та Є.Стемповського.

  Скачати повний текст

Визначено проблемно-тематичні та жанрово-стильові особливості художньої прози Д.Гуменної (1904 - 1996 рр.), показано роль її творчості в українському еміграційному письменстві XX ст. Основну увагу приділено літературознавчому дослідженню художнього доробку письменниці (прозових і мемуарних творів). Проаналізовано філософсько-психологічні засади художніх творів Д.Гуменної, досліджено процес формування авторської концепції. Показано вплив українських і зарубіжних письменників та філософів (Т.Шевченка, Г.Квітки-Основ'яненка, Марка Вовчка, Б.Грінченка, Л.Українки, І.Нечуя-Левицького, І.Огієнка, К.Фламмаріона, Д.Дефо, Л.Моргана, К.Юнга) та українського літературного середовища 1920 - 1930-х рр. (В.Самійленка, Д.Загула, М.Грушевського, П.Филиповича, М.Зерова, Г.Косинки, Б.Антоненка-Давидовича, М.Хвильового, С.Пилипенка, П.Тичини) на формування світогляду та творчого стилю Д.Гуменної. Особливу увагу приділено вивченню еволюції художнього мислення письменниці та особливостей використання нею різних жанрів і жанрових різновидів.

  Скачати повний текст

Вперше в українському літературознавсті здійснено комплексне системне аналітико-синтетичне дослідження епічної творчості М.Понеділка, показано своєрідність його таланту з урахуванням статусу письменника-емігранта. Розглянуто основні етапи життєдіяльності та домінантні риси світовідчуття митця. Досліджено ліро-трагедійний доробок М.Понеділка, зокрема, проаналізовано його проблемно-тематичний і жанрово-стильовий аспекти, особливості творення сюжету та характерів персонажів. Показано поетикальні особливості гумористично-сатиричних творів письменника на теми життя українства в СРСР і діаспорі, розглянуто художні засоби творення мистецького світу белетриста, показано багатство мовотворчості та своєрідність прозомислення літератора, головною ознакою якого є ліризм у відображенні дійсності. Визначено ідеологічні, політичні, моральні константи творчості письменника. Висвітлено внесок М.Понеділка у розвиток літературного процесу XX ст.

  Скачати повний текст

Досліджено типологію символізму в романі "Великий Гетсбі" Ф.С.Фіцджеральда та повісті "Старший боярин" Т.Осьмачки. Розглянуто питання демонічної образності у творах письменників у контексті екстер'єрної та інтер'єрної символіки. Описано процес трансформації світу від апокаліптичного до демонічного на основі символіки обох, розкрито їх значення до екстреми з наступним перетворенням. Проаналізовано структурні особливості символістського тексту, визначено несвідоме звертання авторів до образів кола і числа як важливих елементів архітектоніки. Висвітлено особливості індивідуального та національного світовідчуття, символізм образу наратора. Доведено діонісійський характер художнього світу даних творів з використанням моделі активного типу героя у "Великому Гетсбі" Ф.С.Фіцджеральда та моделі пасивного типу героя у "Старшому боярині" Т.Осьмачки.

  Скачати повний текст

Висвітлено українську проблематику прози А.Мельничука в контексті порівняльного літературознавства. Проаналізовано малі розповідні форми творів, зокрема есе "Римські монети, скіфська кераміка" та новели "Дерево світла" в площині проблеми адаптації українських емігрантів до нових умов у компаративному зіставленні другого твору з творами американських письменників-емігрантів Б.Розенблатта "Зеліг" та О.Годіна "Мій мертвий брат їде до Америки". Розглянуто проблему місця митця в суспільстві за рівнем її висвітлення в новелі "Дерево світла" А.Мельничука та оповіданнях українських письменників В.Шевчука "Постріл" та В.Тарнавського "Дерево життя". Вивчено рецепцію роману Г.Г.Маркеса "Сто років самотності" на основі зіставлення з твором "Що сказано". Визначено типологічні відповідності та відмінності роману "Посланець мертвих" А.Мельничука в процесі компаративного аналізу з творами У.Самчука "На твердій землі" та К.Месуд "Проста історія" на рівні проблематики та поетики. Досліджено український переклад роману "Що сказано" А.Мельничука на лінгво-літературознавчому рівнях.

  Скачати повний текст