Проаналізовано етапи та специфіку формування української періодики першої половини ХХ ст. (1914 - 1950) у таборах військовополонених, інтернованих частин Армії УНР та Української Галицької Армії, переміщених осіб і біженців на території Європи (Німеччина, Австрія, Угорщина, Чехія, Польща, Італія, Великобританія), Азії (Далекий Схід, Росія) та північної Африки (Єгипет). Розглянуто специфіку виявлення національно-духовних ознак української еміграції у культурно-освітній та видавничій діяльності, пропаганди національного імені засобами публіцистики, пошук шляхів політичного та духовного самоствердження серед інших народів. До наукового обігу введено понад 600 таборових часописів, простежено журналістський шлях репресованих працівників преси.

  Скачати повний текст