Вивчено роль протеолітичних ферментів та їх інгібіторів у розвитку патології легень за екстремальних станів організму. Клінічні дослідження у хворих з тяжкою екстреною абдомінальною патологією показали, що в них відбувається активація процесів протеолізу в перитонеальній порожнині. У бронхоальвеолярному секреті показано реактивну активацію антипротеїназного потенціалу. Формування бронхолегеневих ускладнень відбувалося у хворих, у яких вихідний рівень антипротеїназного захисту БАС був суттєво знижений. Комплексне вивчення процесів протеолізу в крові, бронхоальвеолярному та перитонеальному секретах експериментальних щурів показало, що під час моделювання токсемії відбувається пригнічення антипротеїназного потенціалу й активація протеолізу. Зміни у стані протеїназ-інгібіторної системи супроводжувалися зміною морфологічної структури легень за типом респіраторного дистрес-синдрому. За результатами експериментальних досліджень встановлено ефективність застосування інгібітора протеїназ ("Контрикалу") та антиоксиданта з групи флавоноїдів ("Корвітину") на моделі ураження легень у разі постішемічної токсемії. Розкрито здатність препаратів, що застосовуються, зменшувати морфологічні зміни в легенях, блокувати порушення ультраструктури альвеолярних макрофагів і зменшувати розвиток дисбалансу в протеїназ-інгібіторній системі на системному та локальному рівнях. Найбільший профілактичний ефект досягнуто за умов поєднаного застосування препаратів, що випробуються.

  Скачати повний текст