Висвітлено соціальні проблеми, пов'язані з прискореною приватизацією землі та реорганізацією колективних підприємств. Проаналізовано основні принципи та моделі реформування, їх переваги та недоліки, зважаючи на функціонування та розвиток, соціально-економічні перспективи сільських населених пунктів - об'єктів соціальної сфери та організації соціального буття населення. Запропоновано нові підходи до реформування аграрного сектора. Доведено, що об'єктом реформи повинне стати не підприємство, а населений пункт як єдиний соціальний організм, що потребує значного підвищення ролі органів місцевого самоврядування. Запропоновано комплекс заходів щодо корекції ситуації в сфері регулювання аграрної реформи. Визначено, що практичне впровадження реформи в аграрному секторі повинно стати прерогативою органів місцевого самоврядування - єдиної структури, яка може і повинна взяти на себе організацію соціального буття на території сільського населеного пункту. Зроблено висновок, що найважливішою проблемою сьогодення у справі реформування аграрного сектора є соціальний захист населення, який має базуватися не на системі пільг, а на створенні умов для одержання прийнятних обсягів доходів від успішного функціонування традиційних і нетрадиційних видів діяльності у сільській місцевості.

  Скачати повний текст