Досліджено історію монгольсько-кипчацьких війн, переглянуто усталені погляди на монгольске завоювання Дашт-і Кипчак. Встановлено тісний зв'язок колабораціонізму частини кипчаків з успіхами монгольських військ, проаналізовано перебіг та основні фактори монгольських кампаній у західноєвразійських степах. Визначено родоплемінний склад конфедерацій Дашт-і Кипчак та їх політичну структуру. Розкрито причини, передумови та наслідки кумано-кипчацьких міграцій. Охарактеризовано основні етапи монгольського завоювання Дашт-і Кипчак: "Туркестанські кампанії", "похід західного загону", "Великий Західний похід". Початок монгольського завоювання Дашт-і Кипчак датовано 1205 р., а підкорення східної частини цього регіону - 1229 р. Усупереч традиційним уявленням встановлено, що алани не були союзниками кипчаків у 1222 р. Доведено, що поразка у Калкській битві обумовлена не втечею кипчаків, а неузгодженістю дій коаліційного русько-кипчацькогго війська. "Великий Західний пох ід" датовано 1236 - 1242 рр. З'ясовано, що дана кампанія розпочалася з перемоги Субедея-багатура над Бачманом, якого було вбито під час кампанії у Середньому Поволжі у 1237 р. Встановлено, що донецьких і наддніпрянських кипчаків було переможено у 1238 р., а кримські кипчаки зазнали поразки у 1239 р. Доведено, що міграції кипчаків і куманів паралельно відбувалися у 1237 - 1239 рр. у напрямку Угорщини та Болгарії, Іван Асень II не здійснив напад на кипчаків, а сам виявився жертвою їх зради й атаки.

  Скачати повний текст