Досліджено ефективність різних режимів індукційної імуносупресивної терапії у 160-ти хворих на системний червоний вовчак (СЧВ) залежно від клінічного варіанту перебігу захворювання - "легкого" або "тяжкого". Доведено високу ефективність низьких доз глюкокортикоїдів у разі їх ізольованого застосування у хворих на "легкий" СЧВ з низькою активністю. Обгрунтовано необхідність використання режиму "пульс-терапії" у хворих на "тяжкий" СЧВ за високої активності захворювання, обумовленої ураженням життєво важливих органів або тяжкими гематологічними порушеннями. За результатами дослідження розроблено алгоритм диференційованого вибору оптимального режиму індукційної терапії СЧВ залежно від клінічного варіанта захворювання та вихідних рівнів індексу його активності, встановлюваного відповідно до модифікованої шкали SLEDAL. За допомогою покрокового множинного логістичного регресійного аналізу вперше встановлено критерії прогнозування несприятливого результату індукційної терапії у хворих на СЧВ, якими є тривалість захворювання від моменту перших виявів його активності до початку індукційної терапії більш, ніж шість місяців, а також наявність інфільтративного ураження легенів і низький рівень сприйняття хворими програми лікування.

  Скачати повний текст