Вивчено ефективність та переносимість основних небіологічних базисних препаратів (БП), метотрексат (МТ), лефлуномід (ЛФ), сульфасалазин (СС) та комбінована базисна терапія (КБТ) у хворих з дуже раннім ( 3міс.) ревматоїдним артритом (РА) і встановлено, що в середньому клінічна ефективність та вплив на рентгенологічне прогресування РА всіх варіантів базисної терапії (БТ) у даної категорії хворих є співставними, однак за II - ІІІ ступені активності хвороби за наявності в крові рематоїдного фактору (РФ) та анти-циклічного цитрулінованого пептиду (ЦЦП) СС поступається всім іншим варіантам БТ, а за одночасного підвищення рівнів анти-ЦЦП і С-реактивного білка (СРБ) КБТ має переваги перед монотерапією. Проаналізовано, що переносимість КБТ за дуже раннього РА є гіршою порівняно з монотерапією щодо частоти розвитку побічних ефектів (ПЕ) в цілому та поступається ЛФ стосовно частоти ПЕ, що потребували відміни БТ. Доведено, що наявність анти-ЦЦП асоціюється з частішою появою системних проявів РА, насамперед загальнотрофічного синдрому та лімфаденопатії. Вперше з використанням множинного лінійного регресійного аналізу визначено прогностичне значення основних клінічних, лабораторних і рентгенологічних показників стосовно динаміки клінічної активності та рентгенологічного прогресування РА за тривалого спостереження (2 роки) та доведено високу незалежну прогностичну значущість анти-ЦЦП, а також вихідних рентгенологічних змін і показників активності хвороби за різної тривалості РА. Встановлено, що на підставі визначення незалежних детермінант відповіді на лікування та комплексної оцінки ефективності БТ розроблено алгоритм диференційованого призначення основних небіологічних БП хворим з дуже раннім, раннім і пізнім РА. Доведено доцільність першочергового застосування ЛФ та, у разі неефективності монотерапії, КБТ у хворих з раннім і пізнім РА за наявності анти-ЦЦП.

  Скачати повний текст