У дисертації комплексно досліджено авторську концепцію Г. Лаутерпахта щодо визнання прав людини у міжнародному праві, та встановлено що науковець брав за основу концепцію природного права. У дисертаційному дослідженні було структуровано, запропоновані Г. Лаутерпахтом права людини, відповідно до концепції трьох поколінь прав людини. Комплексно досліджено проєкт «Міжнародного білля прав людини» Г. Лаутерпахта та зроблено порівняння із положеннями Загальної декларації прав людини 1948 р., Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та інших регіональних міжнародних договорів у сфері визнання прав людини. Проаналізовано проєкт міжнародного механізму захисту прав людини, запропонований Г. Лаутерпахтом та здійснено порівнянняцього механізму Г. Лаутерпахта із механізмами щодо захисту прав людини, які функціонують сьогодні. Висвітлено положення щодо закріплення фундаментальних і невід’ємних прав людини у двох проєктах Міжнародного білля прав людини Г. Лаутерпахта 1945 р. та 1950 р.Досліджено погляди Г. Лаутерпахта щодо міжнародної правосуб’єктності індивіда у контексті визнання прав людини. Проаналізовано позицію вченого доведення міжнародної правосуб’єктності індивіда через міжнародно-правове закріплення прав людини, можливість реалізації прав та обов'язків людини на міжнародному рівні та міжнародну індивідуальну кримінальну відповідальність. Розглянуто ідеї Г. Лаутерпахта щодо необхідності покарання за вчинення воєнних злочинів і проаналізовано його пропозиції щодо встановлення межі відповідальності у разі виконання злочинного наказу та його пропозиції щодо можливих варіантів створення міжнародних судових органів для суду воєнних злочинців.Аргументовано необхідність наділення індивідів можливістю реалізації своїх прав та свобод, або можливістю захищати порушені права, через звернення до міжнародних установ. Така ідея була закріплена науковцем у його проєкті Міжнародного білля прав людини, який передбачав безпосереднє звернення індивідів у разі порушення їх прав.Встановлено, що ключовою ознакою міжнародної правосуб’єктності індивіда є факт її притягнення до міжнародної індивідуальної кримінальної відповідальності за міжнародні злочини. Науковець детально описав необхідність призначення покарання за воєнні злочини, які він називає злочинами проти міжнародного права. У дисертації досліджено його пропозицію створення трьох моделей міжнародних судових органів для призначення покарання за вчинення воєнних злочинів, а саме: за допомогою міжнародного кримінального суду, шляхом використання діяльності національних судів держав-переможниць, що розглядатимуть справи про воєнні злочини, або ж через систему міжнародних квазі-судів, які є внутрішніми судами воюючої сторони, склад яких включає не лише громадян цієї держави.^UThe thesis comprehensively examines H. Lauterpacht’s author’s concept of the recognition of human rights in international law and establishes that the scholar was based on the concept of natural law. The thesis study structured the human rights proposed by H. Lauterpacht in accordance with the concept of three generations of human rights. The author comprehensively examines the draft of H. Lauterpacht’s "International Bill of the Rights of Man" and compares it with the provisions of the Universal Declaration of Human Rights of 1948, the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms of 1950, and other regional international treaties in the field of human rights recognition. The author analyzes the draft international mechanism for the protection of human rights proposed by H. Lauterpacht and compares this mechanism with the mechanisms for the protection of human rights that function today. The provisions on the consolidation of fundamental and inalienable human rights in two drafts of the International Bill of the Rights of Man by H. Lauterpacht of 1945 and 1950 are highlighted.The views of H. Lauterpacht on the international legal personality of an individual in the context of the recognition of human rights are studied. The author analyzes the scientist’s position on proving the international legal personality of an individual through the international legal consolidation of human rights, the possibility of realizing human rights and obligations at the international level and international individual criminal responsibility. The author examines H. Lauterpacht’s ideas on the need to punish for committing war crimes and analyzes his proposals for establishing the limits of liability in the case of execution of a criminal order and his proposals on possible options for the establishment of international judicial bodies for the trial of war criminals.It was argued that individuals should be granted a possibility of realization of their rights and freedoms or a possibility of protecting their violated rights through the applying to international institutions. This idea was enshrined by the scientist in his draft International Bill of the Rights of Man, which provided for direct appeal by individuals in case of violation of their rights.It was established that a key feature of an individual’s legal personality is a fact that he or she has been held to international individual criminal responsibility for international crimes. The author describes in detail the need to punish for committing war crimes, which he calls crimes against international law. This thesis examines his proposal to create three models of international judicial bodies for the punishment of war crimes, namely: through the international criminal court, by using the activities of national courts of the victorious states to try war crimes cases, or through a system of international quasi-courts, which are national courts of the belligerent party, whose composition includes not only citizens of that state.

Управління якістю підготовки бакалаврів з фізичного виховання в освітньому середовищі університету є складним завданням. Воно вимагає від усіх учасників освітнього процесу, зокрема від викладачів, студентів, адміністрації університету, чіткого розуміння його важливості та спільних зусиль для реалізації.На прикладі Китайської Народної Республіки можна виділити наступні напрями вдосконалення управління якістю підготовки бакалаврів з фізичного виховання: розробка і впровадження єдиних стандартів якості підготовки фахівців з фізичного виховання; створення системи моніторингу та оцінювання якості освітнього процесу; підвищення кваліфікації викладачів фізичного виховання; залучення до освітнього процесу провідних фахівців у галузі фізичного виховання з інших країн.Доцільність дослідження зазначеної проблеми підсилюється необхідністю подолання суперечностей між: потребою в управлінні якістю підготовки бакалаврів з фізичного виховання в освітньому середовищі університету (на прикладі Китайської Народної Республіки), що сприяють його практичній реалізації в процесі навчання; доцільністю використання передових ідей китайських науковців щодо управління якістю підготовки бакалаврів з фізичного виховання в освітньому середовищі університету (на прикладі Китайської Народної Республіки) та недостатньою обізнаністю українських дослідників з цими ідеями; практичною потребою у розробці моделі управління якістю підготовки бакалаврів з фізичного виховання в освітньому середовищі університету (на прикладі Китайської Народної Республіки) і поетапною її реалізацією й недостатньою систематичністю у процесі їхньої професійної підготовки. У дисертації вперше теоретично обґрунтовано модель управління якістю підготовки бакалаврів з фізичного виховання в освітньому середовищі університету (на прикладі Китайської Народної Республіки), яка містить розроблену авторську методику; уточнено суть понять «управління освітнім процесом в Китайській Народній Республіці» (процес планування, організації, мотивації, контролю та координації ресурсів, необхідних для забезпечення ефективної та якісної освіти, який включає в себе діяльність різних учасників освітнього процесу, таких як уряд, освітні установи, викладачі та здобувачі освіти), «якість підготовки бакалаврів з фізичного виховання в Китайській Народній Республіці» (комплексна характеристика освітньої діяльності та підготовки студента, що виражає ступінь їх відповідності державним освітнім стандартам, державним вимогам та потребам фізичної чи юридичної особи, на користь якої здійснюється освітня діяльність, зокрема ступінь досягнення запланованих результатів освітньої програми) та психолого-педагогічні особливості управління якістю підготовки бакалаврів з фізичного виховання в освітньому середовищі університету (на прикладі Китайської Народної Республіки); уточнено критерії: особистісний (професійні та педагогічні особистісні якості), когнітивний (професійні та педагогічні знання; професійно-педагогічні вміння) та рефлексійно-результативний, показники і рівні (високий, середній, низький) управління якістю підготовки бакалаврів з фізичного виховання в освітньому середовищі університету.Подальшого розвитку набули положення щодо оновлення форм, методів і засобів управління якістю підготовки бакалаврів з фізичного виховання в освітньому середовищі університету (на прикладі КНР).Практична значущість результатів дослідження визначається тим, що експериментальна перевірка науково обґрунтованої та розробленої моделі управління якістю підготовки бакалаврів з фізичного виховання в освітньому середовищі університет дозволяє рекомендувати її до впровадження в освітній процес закладів вищої освіти України для підвищення якості професійної підготовки майбутніх бакалаврів з фізичного виховання. В освітній процес підготовки майбутніх бакалаврів з фізичного виховання впроваджено методичні рекомендації розробленої авторської методики оцінки ефективності перевірки якості освітніх програм на таких етапах: розробка системи показників оцінки ефекту від перевірки освітніх програм на основі даних управлінського обліку та обліку контингенту закладу вищої освіти, а також акредитації університету за новими стандартами; розробка та обґрунтування нормативних значень для кожного показника; проведення консолідуючої рейтингової оцінки ефекту від якісної перевірки освітніх програм із виділенням 3 рейтингових груп; калькулювання витрат на перевірки освітніх програм з подальшою їх якісною оцінкою; розрахунок та інтерпретація показника ефективності перевірки освітніх програм.Теоретичними положеннями та практичними напрацюваннями можуть послугуватися: викладачі під час проведення аудиторних і позааудиторних занять, при розробці навчальних програм, створенні навчальних посібників із фахових дисциплін; студенти в процесі підготовки до лекційно-семінарських занять, написанні курсових і магістерських робіт. Матеріали дослідження доцільно використовувати в процесі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.^UManagement of the quality of training of bachelors in physical education in the educational environment of the university is a difficult task. It requires a clear understanding of its importance and joint efforts for implementation from all participants in the educational process, including teachers, students, and university administration.On the example of the People's Republic of China, the following directions for improving the quality management of physical education bachelor training can be identified: development and implementation of uniform quality standards for training physical education specialists; creation of a system for monitoring and evaluating the quality of the educational process; professional development of physical education teachers; involvement of leading specialists in the field of physical education from other countries in the educational process.The expediency of the study of the mentioned problem is strengthened by the need to overcome the contradictions between: the need to manage the quality of training of bachelors in physical education in the educational environment of the university (on the example of the PRC), which contribute to its practical implementation in the learning process; the expediency of using the advanced ideas of Chinese scientists regarding the management of the quality of training of bachelors in physical education in the educational environment of the university and the insufficient awareness of Ukrainian researchers with these ideas; the practical need to develop a quality management model for the training of bachelors in physical education in the educational environment of a university and its gradual implementation and insufficient systematicity in the process of their professional training.In the dissertation, for the first time, the quality management model for the training of bachelors in physical education in the educational environment of the university is theoretically substantiated, which contains the developed author's methodology; the essence of the concept of "management of the educational process in the People's Republic of China" is specified (the process of planning, organization, motivation, control and coordination of resources necessary to ensure effective and high-quality education, which includes the activities of various participants in the educational process, such as the government, educational institutions, teachers and students of education), "the quality of training of bachelors in physical education in the People's Republic of China" (comprehensive characteristics of educational activities and student training, which expresses the degree of their compliance with state educational standards, state requirements and the needs of the physical or legal entity for whose benefit the educational activity), and psychological and pedagogical features of the quality management of the training of bachelors in physical education in the educational environment of the university (PRC); specified criteria: personal, cognitive and reflective-resultative, indicators and levels of quality management of the training of bachelors in physical education in the educational environment of the university.The practical significance of the research results is determined by the fact that the experimental verification of the scientifically based and developed quality management model for the training of bachelors in physical education in the educational environment of the university allows recommending it for implementation in the educational process of higher education institutions of Ukraine to improve the quality of professional training of future bachelors in physical education. In the educational process of training future bachelors in physical education, the methodological recommendations of the developed author’s methodology for evaluating the effectiveness of quality control of educational programs are implemented at the following stages: development of a system of indicators for evaluating the effect of checking educational programs based on the data of management accounting, and accounting of the contingent of the higher education institution, as well as university accreditation according to new standards; development and justification of normative values for each indicator; conducting a consolidating rating assessment of the effect of the quality check of educational programs with the selection of 3 rating groups; calculation of costs for checking educational programs followed by their quality assessment; calculation and interpretation of the indicator of the effectiveness of the verification of educational programs.Theoretical provisions and practical studies can be used by: teachers during classroom and extracurricular classes, when developing educational programs, creating training manuals for professional disciplines; students in the process of preparing for lecture and seminar classes, writing course and master's theses.

Розвиток професіоналізму майбутніх учителів фізичної культури є важливим завданням для закладів вищої освіти. Для успішного виконання цього завдання заклади вищої освіти повинні мати відповідну матеріально-технічну базу, а також висококваліфікований викладацький склад. На прикладі провінції Сичуань показано, що в останні роки в цій провінції істотно підвищилася якість підготовки майбутніх учителів фізичної культури. Це пов’язано з такими чинниками, як: збільшенням обсягу фінансування закладів вищої освіти, які займаються підготовкою вчителів фізичної культури; впровадженням нових освітніх технологій в освітній процес; підвищенням кваліфікації викладачів кафедр фізичної культури. Завдяки цим чинникам якість підготовки майбутніх учителів фізичної культури у провінції Сичуань значно зросла, а відповідно й позитивно позначилося на якості фізичного виховання учнів у школах провінції. Доцільність дослідження й вирішення зазначеної проблеми, її актуальність і доцільність зумовлені також наявними суперечностями між: потребою в розвитку професіоналізму майбутніх учителів фізичної культури коледжів (на прикладі провінції Сичуань), що сприяють його практичній реалізації в процесі навчання; доцільністю використання передових ідей китайських науковців щодо розвитку професіоналізму майбутніх учителів фізичної культури коледжів (на прикладі провінції Сичуань) та недостатньою обізнаністю українських дослідників цими ідеями; практичною потребою у розвитку професіоналізму майбутніх учителів фізичної культури коледжів і недостатньою систематичністю у процесі їхньої професійної підготовки. Для вирішення поставлених завдань, досягнення мети та перевірки гіпотези дослідження використано комплекс сучасних методів: теоретичні (аналіз нормативно-правових документів, психолого-педагогічної літератури, інтернет-ресурсів, авторефератів, дисертацій, монографій, що дало змогу визначити та теоретично обґрунтувати педагогічні умови розвитку професіоналізму майбутніх учителів фізичної культури коледжів провінції Сичуань); емпіричні (анкетування, опитування, педагогічне спостереження, самооцінка та експертна оцінка, тестування, групові та індивідуальні бесіди із здобувачами та викладачами – учасниками педагогічного експерименту, експертами, керівниками освітніх закладів, проєктування, педагогічний експеримент, інтерпретація отриманих даних); методи математичної статистики (статистична обробка даних, графічне відображення результатів, критерій Пірсона) для кількісного аналізу одержаних у педагогічному дослідженні результатів і встановлення їх достовірності щодо розвитку професіоналізму майбутніх учителів фізичної культури коледжів провінції Сичуань. У дисертації вперше теоретично обґрунтовано педагогічні умови розвитку професіоналізму майбутніх учителів фізичної культури коледжів провінції Сичуань: створення позитивного іміджу професії вчителя фізичної культури, що допоможе залучити до цієї професії найкращих випускників шкіл; розвиток системи наставництва для молодих учителів фізичної культури, що дозволить їм отримати підтримку від більш досвідчених колег і швидше адаптуватися до роботи в школі; забезпечення доступу майбутніх учителів фізичної культури до сучасних інформаційних технологій, що дозволить їм використовувати їх у своїй роботі для підвищення ефективності навчання; уточнено: визначення суті поняття «професіоналізм майбутніх учителів фізичної культури», як складний і багатогранний процес, компонентами якого є: теоретичне навчання, практична підготовка педагогічна майстерність, сучасні педагогічні технології; зміст структурних компонентів розвитку професіоналізму майбутніх учителів фізичної культури коледжів провінції Сичуань (мотиваційно-ціннісний, змістовий, процесуальний, особистісно-рефлексійний); критерії (мотиваційно-діагностичний, когнітивно-діяльнісний, компетентнісно-рефлексійний), показники (мотиви, потреби, інтереси, знання, уміння, навички, здатність адекватно оцінювати власну діяльність, рефлексія), рівні (високий, середній, низький) розвитку професіоналізму майбутніх учителів фізичної культури коледжів провінції Сичуань. Подальшого розвитку набули положення щодо оновлення форми, методи і засоби розвитку професіоналізму майбутніх учителів фізичної культури коледжів провінції Сичуань. Теоретичними положеннями та практичними напрацюваннями можуть послугуватися: викладачі під час проведення аудиторних і позааудиторних занять, при розробці навчальних програм, створенні навчальних посібників із фахових дисциплін; студенти в процесі підготовки до лекційно-семінарських занять, написанні магістерських робіт. Матеріали дослідження можуть використовуватися в професійній підготовці майбутніх учителів фізичної культури у закладах вищої освіти для оновлення змісту лекційних і практичних занять; в організації педагогічної практики; у процесі написання магістерських робіт; у розробці освітніх програм; у створенні навчальних підручників; у системі післядипломної освіти та підвищення кваліфікації учителів.^UThe development of professionalism of future physical education teachers is an important task for higher education institutions. To successfully fulfill this task, higher education institutions must have the appropriate material and technical base, as well as a highly qualified teaching staff. The example of Sichuan Province shows that in recent years the quality of training future physical education teachers has significantly improved in this province. This is due to such factors as: increasing the amount of funding for higher education institutions that train physical education teachers; the introduction of new educational technologies into the educational process; the professional development of teachers of physical education departments.Thanks to these factors, the quality of training future physical education teachers in Sichuan Province has significantly increased, and accordingly, has positively affected the quality of physical education of students in the province's schools.The feasibility of research and solving this problem, its relevance and feasibility are also due to the existing contradictions between: the need for the development of professionalism of future physical education teachers of colleges, which contribute to its practical implementation in the learning process; the expediency of using advanced ideas of Chinese scientists on the development of professionalism of future physical education teachers of colleges and the lack of awareness of Ukrainian researchers of these ideas; the practical need for the development of professionalism of future physical education teachers of colleges and the lack of systematicity in the process of their professional training.To solve the set tasks, achieve the goal and test the hypothesis of the study, a set of modern methods was used: theoretical; empirical (questionnaires, surveys, pedagogical observation, self-assessment and expert assessment, testing, group and individual conversations with students and teachers - participants in the pedagogical experiment, experts, heads of educational institutions, design, pedagogical experiment, interpretation of the data obtained); methods of mathematical statistics (statistical processing of data, graphical representation of results, Pearson's criterion) for quantitative analysis of the results obtained in the pedagogical research and establishment of their reliability regarding the development of professionalism of future physical education teachers of colleges in Sichuan Province.In the dissertation, the pedagogical conditions for the development of professionalism of future physical education teachers of colleges in Sichuan Province were theoretically substantiated: creating a positive image of the profession of a physical education teacher, which will help attract the best graduates of schools to this profession; developing a mentoring system for young the physical education teachers, which will allow them to receive support from more experienced colleagues and adapt to work in school faster; providing access to modern information technologies for future physical education teachers, which will allow them to use them in their work to improve the efficiency of learning; the definition of the essence of the concept of "professionalism of future physical education teachers" has been clarified, as a complex and multifaceted process, the components of which are: theoretical training, practical training, pedagogical skills, modern pedagogical technologies; the content of the structural components of the development of professionalism of future physical education teachers of colleges in Sichuan Province (motivational-value, content, procedural, personality-reflexive); criteria (motivational-diagnostic, cognitive-activity, competence-reflexive), indicators (motives, needs, interests, knowledge, skills, abilities, ability to adequately assess one's own activities, reflection), levels of development of professionalism of future physical education teachers of colleges in Sichuan Province.The provisions on the updating of the forms, methods and means of development of professionalism of future physical education teachers of colleges in Sichuan Province have been further developed.Theoretical provisions and practical developments can be used by: lecturers during the conduct of classroom and extracurricular classes, when developing curricula, creating textbooks on professional disciplines; students in the process of preparing for lecture-seminar classes, writing master's theses.The research materials can be used in the professional training of future physical education teachers in higher education institutions for updating the content of lecture and practical classes; in the organization of pedagogical practice; in the process of writing master's theses; in the development of educational programs; in the creation of textbooks; in the system of postgraduate education and teacher training.

Комплекс різновекторних перетворень в Україні: заходів, спрямованих на зміцнення обороноздатності, створення умов протистояння військовій агресії під час російсько-української війни, закріплення у Конституції курсу країни на вступ до ЄС і НАТО, співробітництва з країнами партнерами та пошуку ефективних стратегій розвитку України як морської держави висуває перед закладами освіти завдання здійснювати підготовку військово-морського фахівця відповідно до міжнародних стандартів та стандартів країн-членів НАТО. Об’єкт дослідження – вища військова освіта. Предмет дослідження – вища військово-морська освіта у Болгарії та Румунії в умовах переходу на стандарти НАТО. Мета дослідження: вивчити, узагальнити та об’єктивізувати досвід вищої військової освіти країн-членів НАТО (Болгарії та Румунії) кінця ХХ – початку ХХІ століття з виокремленням особливостей розвитку вищої військово-морської освіти в умовах переходу на стандарти НАТО та можливості екстраполяції його в систему вищої військово-морської освіти України.У дисертації комплексно досліджено науково-теоретичні основи розвитку вищої військово-морської освіти країн Чорноморського регіону, зокрема Болгарії, Румунії та України за стандартами країн-членів НАТО. Визначено групи базових понять та конкретизовано їхній зміст відповідно до умовного поділу на дві групи – загально-педагогічні поняття та спеціально-професійні.Виокремлено основні передумови створення вищої військової освіти: 1) історико-політичні та безпекові, 2) соціально-економічні, 3) функціональні (професійні), пов’язані з історичною ретроспективою, політичною трансформацією та безпековим середовищем країн, ставленням суспільства до освіти, її фінансування, можливості працевлаштування випускників за специфікою підготовки у закладах вищої військової (військово-морської) освіти.З урахуванням історико-політичних і безпекових, соціально-економічних та функціональних (професійних) передумов розвитку вищої військової освіти обґрунтовано й схарактеризовано історичну хронологію розвитку досліджуваних країн починаючи з моменту становлення вищої освіти як невіддільного компонента розвитку суспільства й до зафіксованого вступу до НАТО.Вища військова освіта, по-перше, має на меті підготовку офіцера – лідера, налаштованого на перемогу та наповненого найвищими ідеями відданості, честі та служіння народові своєї Держави, а по-друге, набуття здобувачами вищої освіти знань, умінь, навичок та компетентностей, визначених Професійними стандартами, необхідних для опанування первинної посади командного складу у ЗС (за визначеною спеціалізацією). Кожна країна проходить окремий шлях в розбудові своєї автентичності (Державності) та має власну систему вищої освіти.Результатом дослідження є аналіз системи військово-морської освіти Болгарії, Румунії та України, зокрема освітніх стандартів, освітньо-професійних програм та навчальних планів підготовки військово-морського офіцера країн-членів НАТО і України; імплементація світових практик, досвіду досліджуваних країн та окреслення перспектив освітньої діяльності військово-морських закладів у вищу військову освіту України. Порівняльний аналіз змістової та освітньо-організаційної складової підготовки військово-морського фахівця з вищої освіти наведено на прикладах спеціалізованих закладів вищої освіти – Вищому військово-морському училищі «H. Й. Вапцарова» Болгарії та Військово-Морської академії Румунії «Мирча чел Бетран». За результатами порівняльного аналізу освітнього процесу з’ясовано, що: програмні компетентності освітніх програм у закладах Румунії та України співпадають, в освітніх програмах Болгарії та України існуючі розбіжності, обумовленні баченням стейкголдера (замовника) майбутньої сфери діяльності військово-морського офіцера, яка передбачає виконання службових обов’язків на посадах сектору безпеки та оборони за стандартами НАТО. Досліджено, що матеріально-технічна (навчально-матеріальна) база Болгарії та Румунії укомплектована зразками озброєння, військової техніки та матеріально-технічними засобами країн-членів НАТО. Окреслено перспективи розвитку системи вищої військово-морської освіти України в умовах переходу на стандарти НАТО. Розроблено Рекомендації по реформуванню системи вищої військово-морської освіти України в умовах переходу на стандарти НАТО.^UThe complex of multidirectional transformations in Ukraine: measures aimed at strengthening defense capabilities, creating conditions for resisting military aggression during the Russia-Ukraine war, enshrining the country's course for joining the EU and NATO in the Constitution, cooperation with the ally countries, and searching for effective strategies of the development of Ukraine as a maritime state set a task for educational institutions to train naval specialists in accordance with international and NATO member-nations standards. The object of the research is higher military education. The subject of the research is higher naval education in Bulgaria and Romania under the conditions of transition to NATO standards. The purpose of the research: to investigate, generalize and objectify the experience of higher military education of NATO member-nations (Bulgaria and Romania) at the end of the 20th – beginning of the 21st century, highlighting the peculiarities of the development of higher naval education under the conditions of transition to NATO standards and the possibility of its extrapolation into the system of higher naval education of Ukraine.The dissertation focuses on comprehensive research of the scientific and theoretical foundations of the development of higher naval education in the countries of the Black Sea region, namely Bulgaria, Romania and Ukraine, in accordance with the standards of NATO member-nations.The sets of basic concepts were defined and their content was specified in accordance with the conditional distribution into two groups – general pedagogical and professionally-related concepts.The main prerequisites for the creation of higher military education were highlighted: 1) historical, political and security, 2) socio-economic, 3) functional (professional) related to historical retrospective, political transformation and security environment of countries, society's attitude to education, its financing, employment opportunities for graduates in the fields related to their specialities of training at institutions of higher military (naval) education.Taking into consideration the historical, political and security, socio-economic and functional (professional) prerequisites for the development of higher military education, the historical chronology of the development of the studied countries, starting from the moment when higher education was established as an inseparable component of the development of society and until the recorded accession to NATO, is substantiated and characterized.Higher military education, firstly, is aimed at training an officer – a leader who is intended to win and is full of the highest ideas of loyalty, honor and service to the people of their State, and secondly, the acquisition of knowledge, skills and other competencies defined by the Professional Standards as necessary for mastering a primary command staff position in the Armed Forces (according to the specified specialization) by higher education students. Each country takes its own path in developing its authenticity (Statehood) and has its own system of higher education.The result of the study is an analysis of the naval education system of Bulgaria, Romania and Ukraine, namely educational standards, educational and professional training programs and curricula for naval officers training in NATO member-nations and Ukraine; implementation of world practices and the experience of the studied countries; an outline of perspectives of the educational activity of naval institutions in terms of higher military education of Ukraine.A comparative analysis of higher education content and its educational and organizational components of naval specialists training is given with reference to the examples of specialized higher education institutions – the Higher Naval School «N.Y. Vaptsarov» of Bulgaria and the Naval Academy «Mirce cel Betran» of Romania. According to the results of the comparative analysis of educational processes, it was stated that: the program competences of educational programs in the educational institutions of Romania and Ukraine coincide, in the educational programs of Bulgaria and Ukraine there are differences due to the stakeholder's conception of the future sphere of activity of naval officers, which involves the performance of their service responsibilities at the positions of the security and defense sector in accordance with NATO standards. It has been investigated that the material and technical (educational and material) bases of Bulgaria and Romania are equipped with samples of weapons, military equipment and material and technical means of NATO member-nations. The perpectives of reforming the system of higher naval education of Ukraine under the conditions of transition to NATO standards are outlined. Recommendations for reforming the system of higher naval education of Ukraine under the conditions of transition to NATO standards was developed.

У дисертації досліджено проблему формування моральної культури у майбутніх учителів початкових класів засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Обґрунтовано теоретико-методологічні засади та методичні (підходи, принципи, методика) основи. У процесі проведеного аналізу доведено, що професійна діяльність майбутнього учителя початкових класів є багатоаспектною, складною, передбачає ретельне використання досягнень вітчизняної і зарубіжної психолого-педагогічної науки, формування високого рівня компетентності, педагогічної майстерності, моральної культури. Проведений теоретико-методологічний аналіз обраної проблеми дозволив з’ясувати сутність і зміст базових понять дослідження, а саме: «мораль», «культура», «моральна культура педагога», «інформаційно-комунікаційна технологія» (ІКТ), що дало змогу сформулювати авторське тлумачення поняття «моральна культура майбутнього учителя початкових класів» в сенсі сутнісних характеристик, якостей і ознак, які ґрунтуються на комплексі теоретичних знань, практичних навичок, набутому досвіді, ціннісних орієнтаціях і розвинених здатностях особистості до інноваційно-педагогічної діяльності з доцільним використанням інформаційно-комунікаційних технологій.Науково визначено методологічну основу, концептуальні положення дослідження, які ґрунтуються на сучасних теоріях наукового пізнання, передусім, законах діалектики, герменевтики (проблема взаєморозуміння між суб’єктами освітнього процесу, саморефлексії); аксіології (визнання моральної культури як важливої загальнолюдської цінності); синергетики (ідея самоорганізації, самовиховання та культурного, духовного саморозвитку суб’єктів освітнього процесу) та ін. Обґрунтовано та застосовано провідні підходи (системний, діяльнісний, особистісно-орієнтований, антропоцентричний, культурологічний та ін.) до формування моральної культури у майбутніх учителів початкових класів засобами інформаційно-комунікаційних технологій, які є взаємопов’язаними та основоположними для теми нашого дослідження, а також основні принципи і закономірності. Творче використання визначених методологічних основ та підходів до аналізу проблеми формування моральної культури у майбутніх учителів початкових класів засобами інформаційно-комунікаційних технологій дало змогу отримати прогнозований результат, а саме: визначити критерії, показники і рівні сформованості моральної культури, яка активно сприяє становленню компетентного фахівця освітньої галузі.^UThis dissertation addresses the problem of the formation of the moral culture of future primary school teachers with the means of information and communications technologies. It substantiates the theoretical and methodologic principles and methodic (approaches, principles, methods) bases. Based on the research conducted it was proved that the professional activity of a future primary school teacher is diverse and complicated, it involves careful use of the achievements of the national and foreign psychological and pedagogical science, formation of high-level competence, pedagogical mastership and moral culture. The conducted theoretical and methodological analysis of the selected problem allowed us to find out the essence and content of the basic notions of the research, particularly: «morality», «culture», «moral culture of a teacher», and «information and communications technology» (ICT), which allowed us to form the author’s interpretation of the notion «moral culture of a future primary school teacher» in the sense of essential properties, qualities and features, which are based on the complex of theoretical knowledge, practical skills, gained experience, value-based orientations and developed personal abilities for innovational pedagogical activity using proper information and communications technologies. The dissertation scientifically determined the methodological basis and conceptual provisions of the research, which are based on the modern theories of scientific knowledge, first of all law of dialectics, hermeneutics (problem of mutual understanding between the subjects of the educational process, self-reflection); axiology (recognition of the moral culture as an important universal human value); synergetics (the idea of self-organization, self-education and cultural and spiritual self-development of the subjects of educational process), etc. It substantiated and applied the leading approaches (systematic, activity, personality-oriented, anthropocentric, cultural, etc.) to the formation of the moral culture of future primary school teachers with the means of information and communications technologies, which are interrelated and fundamental for the topic of our research, as well as basic principles and patterns. Creative use of the mentioned methodological bases and approaches in the analysis of the problem of formation of the moral culture of future primary school teachers with the means of information and communications technologies allowed us to obtain the predicted result, particularly: determine the criteria, indices and levels of the moral culture formation, which actively promotes the development of a competent specialist in the educational sphere. The comparative analysis of the experience of the preparation of future primary school teachers with the means of information and communications technologies in foreign countries (the USA, Canada, Great Britain, France, Germany, Poland, and others) allowed us to find out that the process of formation of the moral culture actively and positively affects professional growth, self-improvement and self-realization of a specialist in the educational sphere. At the same time, the foreign specialists pay particular attention to the individual and ethnic approaches, as well as the ability and skills of future primary school teachers to efficiently and creatively apply pedagogical innovations.

У дисертації вирішено актуальне наукове завдання щодо комплексногообґрунтування заходів для створення безпечних умов праці у вугільних шахтах з крутим заляганням пластів за рахунок розкриття особливостей механічного травмування гірників внаслідок геомеханічних процесів, що проявляються при розвантаженні вуглепородного масиву та визначенні закономірностей деформування піддатливих охоронних споруд з урахуванням того, що у процесі їх стиснення та зростання жорсткості відбувається меншення швидкості конвергенції бічних порід, що запобігає обваленням та приросту зміщень на контурі підготовчих виробок які підтримуються позаду очисного забою, що дозволяє зберегти їх експлуатаційний стан та підвищити ефективність заходів зі зниження виробничого травматизму.Ідея роботи полягала у обґрунтуванні заходів щодо створення безпечнихумов праці у шахтах, які розробляють вугільні пласти крутого падіння за рахунок використання геомеханічних процесів, що проявляються у вуглепородному масиві та закономірностей деформування охоронних споруд підготовчих виробок які підтримуються, що дозволить забезпечити їх експлуатаційний стан по довжині виїмкової дільниці через обмеження переміщень бічних порід на контурі та запобігти обваленням та механічному травмуванню гірників.Метою роботи було комплексне обґрунтування заходів щодо створеннябезпечних умов праці гірників при підтриманні підготовчих виробок навиїмкових дільницях вугільних шахт, які розробляють пласти крутого падіння.У роботі були поставлені і вирішені наступні завдання: виконано аналізвиробничого травматизму від обвалень бічних порід у вуглепородному масиві і встановлені напрями для обґрунтування заходів щодо створення безпечних умов праці гірників при підтриманні підготовчих виробок на виїмкових дільницях вугільних шахт; теоретично і експериментально визначено умови стійкості бічних порід та їх напружено-деформований стан навколо підготовчих виробок з урахуванням способу охорони для підвищення безпеки праці гірників; виконано лабораторні дослідження стійкості бічних порід з урахуванням деформаційних характеристик охоронних споруд підготовчих гірничих виробок для запобігання обвалень; виконано шахті інструментальні дослідження стійкості підготовчих виробок на виїмкових дільницях для оцінки безпечних умов праці гірників; встановлено оцінку стійкості відкатних штреків з використанням статистичного аналізу відмов аркового піддатливого кріплення та розроблені технічні рішення для створення безпечних умов праці гірників на виїмкових дільницях.Об'єктом дослідження були процеси управління станом бічних порід увуглепородному масиві з підготовчими виробками для забезпечення їх стійкості та запобігання обвалень по довжині виїмкової дільниці.Предметом дослідження були закономірності зміни напруженодеформованого стану бічних порід та споруд при різних способах охорони підготовчих виробок.У роботі використано комплексний підхід, що включав: аналіз іузагальнення відомих досліджень; аналітичні та лабораторні дослідженнястійкості бічних порід; методи математичної статистики та плануванняекспериментів; шахті інструментальні спостереження за процесомдеформування відкатних штреків; обробку, аналіз та інтерпретацію отриманихрезультатів.^UThe dissertation solves an urgent scientific task regarding the comprehensivesubstantiation of measures to create safe working conditions for miners whilesupporting the preparatory workings of steep formations based on the disclosure of thefeatures of geomechanical processes manifested during the unloading of a coal-bearingmassif and the regularities of the deformation properties of flexible protectivestructures, when during the management of the condition of the roof in the process theircompression causes a change in the speed of convergence of side rocks and a decreasein displacement growth on the contour of the preparatory workings, which aresupported behind the cleaning pit, due to which their stable condition is ensured alongthe length of the excavation section, which prevents the collapse of side rocks in theexcavation sections of coal mines.The idea of the work was to substantiate the measures to create safe workingconditions for miners in mines that develop coal seams of steep descent due to the useof geomechanical processes manifested in the coal-bearing massif and the laws ofdeformation properties of the protective structures of the preparatory workings that aresupported, which will ensure their stability along the length excavation site due tolimiting the movement of lateral rocks on the contour and preventing the collapse ofrocks.The purpose of the work was comprehensive substantiation of measures to createsafe working conditions for miners while maintaining preparatory workings inexcavation areas of coal mines that develop steeply falling layers.9In the work, the following tasks were set and solved: an analysis of industrialinjuries from side rock collapses in the coal massif was performed and directions wereestablished for substantiating measures to create safe working conditions for minerswhile maintaining preparatory works in the excavation areas of coal mines;theoretically and experimentally determined the conditions of stability of side rocksand their stress-deformed state around the preparatory workings, taking into accountthe method of protection to increase the safety of miners; laboratory studies of thestability of side rocks were carried out, taking into account the deformationcharacteristics of protective structures of preparatory mine workings to preventcollapses; mine instrumental studies of the stability of preparatory workings atexcavation sites were carried out to assess the safe working conditions of miners; anassessment of the stability of roll-back sections was established using statisticalanalysis of failures of arch flexible fasteners, and technical solutions were developedto create safe working conditions for miners at mining sites.The object of the research was the processes of managing the state of the roof inthe coal massif with preparatory works to ensure their stability and prevent the collapseof side rocks along the length of the excavation section.The subject of the study was the patterns of changes in the stress-strain state ofside rocks with different methods of protection of preparatory works.The work used a comprehensive approach, which included: analysis andgeneralization of known research; analytical and laboratory studies of the stability ofside rocks; methods of mathematical statistics and planning of experiments; mineinstrumental observations of the process of deformation of rollback stretches;processing, analysis and interpretation of the obtained results.

Дослідження впливу та виявленню трансгуманістичних ідей у сучасній візуальній культурі. Робота пропонує аналіз візуальних медіа, таких як кіно, ігри, сучасне мистецтво та інші форми візуального вираження, що демонструють і розвивають концепції трансгуманізму.В роботі проаналізовано різноманітні аспекти трансгуманізму, включаючи покращення людських можливостей за допомогою технологій, зміну природи ідентичності, етичні питання, пов'язані з технологічним розвитком та роль трансгуманізму у формуванні майбутньої культурної парадигми. Об'єктом дослідження є зображення та репрезентація трансгуманізму у візуальних творах сучасної культури. Проаналізовано візуальні символи, образи, теми та стилістику, що пов'язані із трансгуманістичними ідеями, а також розглядаємо їхнє відображення у мистецьких та медійних площинах.Дисертація використовує концептуальний підхід, поєднуючи методи компаративістького аналізу медіа, культурології, філософії та соціології для розуміння впливу трансгуманізму на сприйняття та образи сучасного світу. Результати дослідження дозволяють краще зрозуміти, як трансгуманістичні концепції відображаються у візуальних формах мистецтва і медіа, та створити більш повний образ ролі технологій у формуванні культурної ідентичності.Дисертація включає в себе докладні дослідження таких ключових аспектів:– Аналіз візуального простору трансгуманістичних ідеалів у кінематографі, мистецтві та інших медійних формах.– Вивчення ролі візуального у поширенні та популяризації трансгуманістичних концепцій у сучасному суспільстві.– Аналіз сприйняття візуальних образів та їхнього впливу на формування світогляду глядачів та споживачів візуальної культури.– Розгляд філософських, естетичних, етичних та моральних аспектів, пов'язаних із зображенням трансгуманістичних ідеалів у візуальних творах та вплив трансгуманізму на війну в Україні.Дослідження є важливим для академічної спільноти, культурологів, медіа-дослідників та всіх, хто цікавиться впливом трансгуманізму на сучасну візуальну культуру і медіа. Робота сприяє розширенню нашого розуміння та діалогу щодо теми трансгуманізму, що має важливе значення в контексті сучасних технологічних та культурних трансформацій. Результати дослідження дозволять краще розуміти вплив трансгуманізму на візуальну культуру, а також виявити суттєвий внесок цих ідей у сучасне мистецтво та медійну сферу. Робота має науковий та культурний потенціал та відкриває нові перспективи для подальших досліджень у цій області.Актуальність, постановка проблеми і перспективність дослідження обумовлена статусом трансгуманізму в культурі, завдяки впровадженню комп’ютерних технологій в усі сфери життєдіяльності суспільства виникає багато нових тем, в яких питання про місце людини в просторі стає важливим для вивчення філософами.^UA study of the impact and discovery of transhumanist ideas in modern visual culture. The work offers an analysis of visual media such as film, games, contemporary art and other forms of visual expression that demonstrate and develop the concepts of transhumanism.The paper analyzes various aspects of transhumanism, including the enhancement of human capabilities through technology, the changing nature of identity, ethical issues related to technological development, and the role of transhumanism in shaping the future cultural paradigm. The object of research is the image and representation of transhumanism in visual works of modern culture. Visual symbols, images, themes and stylistics related to transhumanist ideas are analyzed, and we also consider their reflection in artistic and media planes.The dissertation uses a conceptual approach, combining methods of comparative media analysis, cultural studies, philosophy, and sociology to understand the impact of transhumanism on perceptions and images of the modern world. The results of the study allow a better understanding of how transhumanist concepts are reflected in visual forms of art and media, and create a more complete picture of the role of technology in the formation of cultural identity.The dissertation includes detailed studies of the following key aspects:– Analysis of the visual space of transhumanist ideals in cinematography, art and other media forms.– Study of the role of the visual in the spread and popularization of transhumanist concepts in modern society.– Analysis of the perception of visual images and their influence on the formation of the worldview of viewers and consumers of visual culture.– Consideration of philosophical, aesthetic, ethical and moral aspects related to the depiction of transhumanist ideals in visual works and the impact of transhumanism on the war in Ukraine.The study is important for the academic community, cultural studies, media researchers, and anyone interested in the impact of transhumanism on contemporary visual culture and media. The work contributes to the expansion of our understanding and dialogue on the topic of transhumanism, which is important in the context of contemporary technological and cultural transformations. The results of the research will allow a better understanding of the impact of transhumanism on visual culture, as well as reveal the significant contribution of these ideas to modern art and the media sphere. The work has scientific and cultural potential and opens new perspectives for further research in this area.The relevance, formulation of the problem, and perspective of the research is determined by the status of transhumanism in culture, thanks to the introduction of computer technologies into all spheres of life in society, many new topics arise in which the question of the place of man in space becomes important for philosophers to study.

Ідея роботи полягає у вирішенні актуального науково-технічного завдання встановлення відповідності нормованої вогнестійкості залізобетонних сходових маршів шляхом наукового обґрунтування та систематизації табличного методу розрахункового оцінювання класу вогнестійкості цих будівельних конструкцій.Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у розкритті закономірностей залежності межі вогнестійкості залізобетонних сходових маршів в умовах теплового впливу стандартного температурного режиму пожежі від їх конструктивних характеристик. З огляду на це, вперше:▪ виявлена закономірність залежності межі вогнестійкості залізобетонних сходових маршів від товщини їх суцільної основи (H, мм), товщини захисного шару бетону (w, мм) та довжини прольоту (L, м).отримані табличні дані конструктивних параметрів залізобетонного сходового маршу для розрахункового оцінюваннявогнестійкості залізобетонних сходових маршів за табличним методом.Удосконалено:▪ розрахунковий метод щодо оцінювання вогнестійкості залізобетонних сходових маршів шляхом додавання табличних даних, а також комплексом положень та припущень для реалізації уточненого розрахунку на основі методу скінченних елементів у нелінійній постановці.Набуло подальшого розвитку:▪ розрахунковий метод оцінювання вогнестійкості залізобетонних сходових маршів в умовах впливу стандартного температурного режиму пожежі.^UThe idea of the work consists in solving the actual scientific and technical task of establishing the compliance of the standardized fire resistance of reinforced concrete staircases by means of scientific substantiation and systematization of the tabular method of calculating the fire resistance class of these building structures.Scientific novelty of the dissertation work consists in revealing the regularities of the dependence of the limit of fire resistance of reinforced concrete staircases under the conditions of thermal influence of the standard fire temperature regime on their structural characteristics.▪ for the first time, the regularity of the dependence of the fire resistance limit of reinforced concrete staircases was revealed from the thickness of their solid base (H, mm), the thickness of the protective layer of concrete (w , mm) and the length of the span (L, m).▪ obtained tabular data of structural parameters of reinforced concrete stairwells for calculating the fire resistance of reinforced concrete stairwells according to the tabular method.Improved:▪ a calculation method for assessing the fire resistance of reinforced concrete stairwells by adding tabular data, as well as a set of provisions and assumptions for the implementation of a refined calculation based on the finite element method in a non-linear setting.Further development took place:▪ calculation method for assessing the fire resistance of reinforced concrete staircases under the influence of the standard fire temperature regime.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню колективних збуджень у бінарних рідинах за допомогою комбінації комп'ютерного моделювання методом ab initio молекулярної динаміки та теоретичного аналізу на основі узагальненої гідродинаміки.Об'єктами дослідження є іонний розплав NaCl, оксидний розплав Al2O3 та модельна бінарна рідина Коба-Андерсена, яка є стандартною моделлю для вивчення склоформуючих бінарних рідин.Ідея теоретичного аналізу полягає в знаходженні власних динамічних мод узагальненого рівняння Ланжевена, які відтворюють часові кореляційні функції, отримані в моделюванні ab initio молекулярною динамікою. Для цієї теоретичної методики необхідно побудувати узагальнену гідродинамічну матрицю та знайти її власні моди та власні вектори. Однак, у ab initio молекулярній динаміці (АІМД) виникають принципові проблеми у розрахунках просторових Фур’є-компонент густини енергії в рамках функціоналу електронної густини. Тому, в роботі запропоновано використовувати ефективну схему відтворення часових кореляційних функцій в рамках термов'язкопружної моделі, коли матричні елементи, пов'язані з флуктуаціями густини енергії є параметрами, які визначаються з найкращого відтворення теоретичними функціями шести парціальних часових кореляційних функцій, отриманих з АІМД. При цьому запропонований підхід, дозволяє задовільнити точні правила сум з точністю до четвертих частотних моментів парціальних динамічних структурних факторів. Параметри підпасування додатково задовільняють нерівності Коші-Шварца, оскільки вони є кореляційними функціями, що є додатковою перевагою даного методу.На практиці, використання запропонованого підходу на основі восьми-змінної термо-в'язкопружної моделі виявилось ефективним для відтворення часових кореляційних функцій, що підтверджує правильність теоретичного підходу. Перевірено якість відтворення парціальних часових кореляційних функцій потік-потік та густина-густина для розплаву оксиду Al2O3 та іонного розплаву NaCl і отримано дисперсії колективних збуджень, використовуючи розроблену методику. Аналіз особливостей дисперсії акустичних та оптичних колективних збуджень проведено для розплаву оксиду Al2O3 та іонного розплаву NaCl. Проведено порівняння з дисперсією колективних збуджень, отриманих з шести-змінного в'язкопружного наближення. Показано, що в'язкопружна модель не здатна правильно відтворити поведінку часових кореляційних функцій та дисперсію колективних мод. Однак, в рамках запропонованої восьми-змінної методики було отримано додаткову вітку пропагаторних збуджень в довгохвильовій області, що дозволило дуже добре відтворити часові кореляційні функції, отримані з АІМД. Дисперсію і загасання трьох гілок власних пропагаторних мод, порівняно з числовими оцінками з положень максимумів відповідних спектральних функцій потоку для того, щоб зрозуміти роль повздовжних акустичних (LA), поздовжніх і поперечних (LO і TO) оптичних збуджень у колективній динаміці бінарних розплавів. Для іонних розплавів NaCl та Al2O3 встановлено, що додаткова вітка власних динамічних мод з восьми-змінної моделі добре співпадає з частотами ТО збуджень. Це свідчить про ефекти зачеплення повздовжньої та поперечної динаміки в довгохвильовій області для іонних розплавів, механізм якого на даний час вимагає побудови нових теоретичних моделей з не-локальною (з різними хвильовими числами) взаємодією модДосліджено поперечні колективні збудження в моделі бінарної рідини Коба-Андерсена для різних співвідношень мас компонент R за фіксованої густини рідини. Встановлено зростання частоти поперечних оптичних мод та збільшення щілини для зсувних хвиль з ростом R. Порівняння результатів комп'ютерного моделювання з теоретичним виразом для щілини зсувних хвиль в простих рідинах показало не застосовність теорії простих рідин для опису щілини зсувних хвиль в бінарних рідинах через наявність крос-кореляцій між флуктуаціями повного масового і мас-концентраційних потоків. Запропоновано та розв'язано аналітично в довгохвильовій області 4-змінну динамічна модель для поперечної динаміки бінарної рідини з явним врахуванням таких крос-кореляцій. Отримано рівняння для щілини зсувних хвиль у бінарних рідинах яка дозволяє пояснити зростання та зникнення щілини зсувних хвиль з ростом R.^UThe thesis is devoted to the study of collective excitations in binary liquids using a combination of ab initio molecular dynamics (AIMD) computer simulations and theoretical analysis based on generalised hydrodynamics.The objects of study are the ionic melt NaCl, the oxide melt Al2O3, and the Kob-Andersen model binary fluid, which is a standard model for studying glass-forming binary fluids.The idea of the theoretical analysis is to estimate eigenmodes of the generalized Langevin equation, which recover the time correlation functions obtained from ab initio molecular dynamics simulation. In this theoretical methodology, one needs to construct a generalised hydrodynamic matrix and find its eigenmodes and eigenvectors. However, in ab initio molecular dynamics, an essential problem arises in calculating the spatial Fourier components energy density within the framework of the density functional theory. Therefore, in this work, we propose to use an efficient scheme for recovering the time correlation functions within the framework of the thermo-viscoelastic model, when the matrix elements associated with the energy density fluctuations are parameters determined from the best fit of the theoretical functions to six partial time correlation functions obtained from AIMD. In this case, the proposed approach allows to satisfy the exact sum rules within the accuracy of the fourth frequency moment of partial dynamic structural factors. The fitting parameters additionally satisfy the Cauchy-Schwarz inequalities, since they are correlation functions, that is another advantage of this methodology.In practice, the application of the proposed approach based on the eight-variable thermo-viscoelastic model proved to be effective for recovering the time correlation functions, that confirms the validity of the theoretical approach. The quality of recovering the partial current-current and density-density time correlation functions for Al2O3 oxide melt and NaCl ionic melt was proven and the dispersions of collective excitations were obtained using the developed methodology. An analysis of features of the dispersion of acoustic and optic-like collective excitations was carried out for Al2O3 oxide melt and NaCl ionic melt. A comparison with the dispersion of collective excitations obtained from the six-variable viscoelastic approximation was made. It is shown that the viscoelastic model is not able to correctly recover the behavior of the time correlation functions and the dispersion of collective modes. However, within the framework of the proposed eight-variable methodology, an additional branch of propagator excitations in the long-wave region was obtained, which allowed us to recover the time correlation functions obtained from AIMD very well. The dispersion and attenuation of the three propagator eigenmodes branches are compared with numerical estimates from the peak positions of the corresponding current spectral functions in order to rationalize the role of longitudinal acoustic (LA), longitudinal and transverse (LO and TO) optic-like excitations in the collective dynamics of binary melts. For ionic melts NaCl and Al2O3, it is found that an additional branch of eigenmodes obtained from the eight-variable model coincides well with the TO excitation frequencies. This indicates a possible coupling of longitudinal and transverse dynamics in the long-wavelength region for ionic melts, the mechanism of which currently requires a construction of new theoretical models with non-local (with different wavenumbers) mode coupling.Transverse collective excitations in a Kob-Andersen model binary fluid are investigated for different mass ratios R at a fixed fluid density. An increase in frequency of transverse optic-like modes and an increase of the propagation gap for shear waves with R are found. A comparison of the computer simulation results with the theoretical expression for the propagation gap for shear waves in simple fluids shows that the theory of pure fluids is not applicable to describe the propagation gap for shear waves in binary fluids due to the existence of cross-correlations between the fluctuations of the total mass and mass-concentration currents. A 4-variable dynamical model for the transverse dynamics of binary fluids is proposed and solved analytically in the long-wave region with an explicit consideration of such cross-correlations. The equation for the propagation gap for shear waves in binary fluids is obtained, which allows to explain the increase and disappearance of the shear wave gap with the R.

Ідея роботи полягає у забезпеченні нормативного значення класу вогнестійкості залізобетонних балок та ригелів для підвищення надійності будівель на основі прогнозування вогнестійкості за методом ідентифікації 3 залежності коефіцієнта зниження міцності бетону від температури. Для реалізації даного методу запропоновано в якості даних, що входять у набір результатів вимірювань під час здійснення вогневих випробувань, використовувати аналогічні дані, отримані за допомогою математичного моделювання на основі методу скінчених елементів та заданих властивостей матеріалів враховуючи рекомендації настанов кривої зниження міцності бетону залежно від температури. Такими даними є залежності від часу температурних показників в окремих точках перерізу та залежність максимального прогину ригеля від часу в умовах теплового впливу стандартного температурного режиму пожежі.Наукова новизна дисертації полягає у розкритті закономірностей зміни розподілень температури та міцності бетону в перерізах залізобетонних балок та ригелів залежно від тривалості теплового впливу стандартного температурного режиму пожежі. При цьому:1. Вперше виявлені закономірності залежностей параметрів інтерполяційних функціоналів, які описують температурний розподіл у перерізі залізобетонних балок та ригелів, від часу випробувань за умов високих температур для прогнозування міцнісної деградації бетону та арматурної сталі ригелів та балок.2. Вперше запропонований метод ідентифікації залежності коефіцієнту зниження міцності бетону від температури, заснований на інтерполяції температурних розподілень у перерізах залізобетонних ригелів під час їхніх вогневих випробувань за точковими температурними вимірюваннями у шарах бетону та деформаційній математичній моделі напружено-деформованого стану ригелів в умовах теплового впливу стандартного температурного режиму пожежі.3. Вперше виявлена закономірність температурної залежності коефіцієнта зниження міцності бетону для залізобетонних балок та ригелів в умовах їхніх вогневих випробувань з використанням запропонованого методу її ідентифікації.4. Удосконалено метод розрахунку на вогнестійкість залізобетонних балок та ригелів в умовах впливу стандартного температурного режиму пожежі у результаті використання отриманої температурної залежності коефіцієнта зниження міцності бетону як частини початкових даних для визначення часу настання граничного стану за ознакою втрати несучої здатності на основі розв’язання задачі міцності за деформаційною математичною моделлю.5. Набула подальшого розвитку сфера застосування удосконаленого методу розрахунку на вогнестійкість залізобетонних будівельних конструкцій і науково обґрунтовано можливість його застосування для оцінки вогнестійкості залізобетонних балок та ригелів в умовах впливу стандартного температурного режиму пожежі, який дозволяє більш точно визначити клас вогнестійкості будівельної конструкції на основі визначення фактичної межі вогнестійкості.^UThe scientific novelty of the dissertation consists in revealing the patterns of changes in temperature distributions and strength of concrete in cross-sections of reinforced concrete beams and crossbars depending on the duration of thermal exposure to the standard fire temperature regime. At the same time:1.?For the first time, the regularities of the dependences of the parameters of the interpolation functionals, which describe the temperature distribution in the cross-section of reinforced concrete cross-sections, from the time of tests under high temperature conditions for predicting the strength degradation of concrete and reinforcing steel of the cross-sections have been revealed.2.?For the first time, the method of identifying the dependence of the coefficient of reduction of concrete strength on temperature was proposed, based on the interpolation of temperature distributions in the cross-sections of reinforced concrete cross-sections during their fire tests based on point temperature measurements in the concrete layers and the deformation mathematical model of the stress-strain state of the cross-sections under the conditions of thermal exposure of the standard fire temperature regime.3.? For the first time, the regularity of the temperature dependence of the coefficient of reduction of concrete strength for reinforced concrete beams and crossbars in the conditions of their fire tests was revealed using the proposed method of its identification. 4.? The method of calculating the fire resistance of reinforced concrete beams and crossbars under the influence of the standard fire temperature regime has been improved as a result of using the obtained temperature dependence of the concrete strength reduction factor as part of the initial data to determine the time of onset of the limit state based on the loss of bearing capacity based on the solution of the strength problem according to the deformation mathematical model.5.? The field of application of the improved method of calculating the fire resistance of reinforced concrete building structures has gained further development, and the possibility of its application to assess the fire resistance of reinforced concrete beams and crossbars under the influence of the standard fire temperature regime, which allows more precisely determining the fire resistance class of the building structure based on the determination of the actual fire resistance limit, has been scientifically substantiated.

Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням розвитку цифрових компетентностей здобувачів закладів вищої освіти (ЗВО) в умовах змішаного навчання.Провідна ідея дослідження полягає в тому, щоб, спираючись на міжнародні теоретичні дослідження щодо розвитку цифрових компетентностей здобувачів ЗВО, побудувати модель розвитку цифрових компетентностей здобувачів ЗВО, розробити систему оцінювання та індикатори розвитку цифрових компетентностей здобувачів ЗВО на основі моделі, конкретизувати компоненти цифрових компетентностей здобувачів ЗВО та здійснити експериментальну та практичну перевірку в контексті змішаного навчання, включивши цифрові компетентності у змішане навчання. Рівень цифрових компетентностей здобувачів ЗВО був дуже суттєво підвищений завдяки включенню цифрових компетентностей у курси змішаного навчання, наданню онлайн-ресурсів та підтримки здобувачів, а також заохоченню здобувачів до активної участі в цифровій діяльності, щоб гарантувати, що здобувачів ЗВО отримують всебічну та широку підготовку в галузі цифрової грамотності, інновацій, комунікації та відповідальності.У першій частині представлено теоретичні засади розвитку цифрових (ІКТ) компетентностей здобувачів ЗВО в умовах змішаного навчання. Друга частина – «Моделювання цифрових (ІКТ) компетентностей здобувачів ЗВО в умовах змішаного навчання», що включає моделювання системи викладання, наукове обґрунтування моделі розвитку та методику розвитку цифрових компетентностей у здобувачів ЗВО в умовах змішаного навчання. Третя частина – «Експериментальне дослідження моделей цифрової (ІКТ) компетентності здобувачів закладів вищої освіти в умовах змішаного навчання». Подано загальний опис організації та проведення експериментального дослідження, представлено динаміку розвитку цифрових компетентностей здобувачів ЗВО, описано особливості науково-методичного забезпечення формування цифрових компетентностей здобувачів ЗВО в умовах змішаного навчання.Результати заключного етапу експерименту показують, що ми сформували структуру, яка відповідає цифровій компетентності здобувачів ЗВО Китаю і відповідній системі індексів оцінки.Практична значимість отриманих результатів підтверджена сертифікатами про впровадження до освітнього процесу Сичуанського педагогічного університету (Сертифікат № 31 від 3 вересня 2021 р. (викладання), Нейцзянського педагогічного університету (сертифікат № 12 від 26 березня 2023 р. (викладання)) та Лешаньського педагогічного університету (Сертифікат № 07 від 24 лютого 2023 р. (викладання)), Чунцінського педагогічного університету (Свідоцтво № 22 від 13 березня 2022 року). Сичуанський педагогічний університет (Свідоцтво № 08 від 20 березня 2022 року) ввів у дію певні правила, що стосуються методів розвитку самостійності здобувачів закладів вищої освіти у своїй діяльності.Значення дослідження полягає в двох аспектах: по-перше, на теоретичному рівні воно збагачує теорію розвитку цифрової компетентності здобувачів ЗВО. У цій роботі встановлено шкалу цифрової компетентності здобувачів ЗВО для емпіричного дослідження. По-друге, на практичному рівні розроблено систему показників оцінювання розвитку цифрових компетентностей здобувачів ЗВО, побудовано модель розвитку цифрових компетентностей здобувачів ЗВО. По-третє, під час пандемії COVID-19 у закладах вищої освіти Китаю було проведено велику кількість практик для перевірки ефективності навчальних програм, методів навчання та стратегій підвищення цифрової компетентності здобувачів ЗВО, які були прийняті великою кількістю ЗВО.Основні результати дослідження: (1) Побудовано модель цифрової компетентності здобувачів ЗВО з високим рівнем надійності та валідності, яка може слугувати орієнтиром для вимірювання цифрової компетентності здобувачів ЗВО в майбутньому. (2) Регіональні відмінності в цифровій компетентності здобувачів ЗВО Китаю в основному проявляються в значних відмінностях у вимірі базової грамотності у використанні ІКТ на сході Китаю і найменш задовільних показниках у цьому вимірі на заході Китаю. (3) Спеціальність також впливають на розвиток цифрової компетентності серед здобувачів ЗВО, тоді як стать не впливає на розвиток цифрової компетентності серед здобувачів ЗВО. (4) Розроблено програму та план реалізації розвитку цифрових компетентностей здобувачів ЗВО в умовах змішаного навчання.Інноваційність цього дослідження полягає в побудові моделі цифрової компетентності на основі характеристик здобувачів ЗВО. Модель є більш конкретною та практичною, ніж існуючі "Стандарти компетентності застосування ІТ для вчителів початкової та середньої школи", які детально визначають ключові компетентності, якими повинні володіти здобувачів ЗВО при використанні ІТ для вирішення проблем, а також допомагають здобувачам ЗВО визначити власні сильні та слабкі сторони, щоб компенсувати свої слабкі сторони. Крім того, результати дослідження були перевірені на практиці та надають план і критерії для подальшого розвитку цифрових компетентностей здобувачів ЗВО.^UThe dissertation is a theoretical and experimental examination of the development of university students' digital competencies.The primary objective of this study is to draw on international theoretical research on the development of university students' digital competencies, construct a model of digital competency development of university students, design an evaluation system and indicators for digital competency development of students in university education institutions based on the model, clarify the composition of university students' digital competencies, and conduct experimental and practical investigations.The first section discusses the theoretical underpinnings of digital (ICT) competency development in higher education institutions (HEI) using blended learning. The second part is the modeling of digital (ICT) competencies of students in higher education in a blended learning environment, which includes the modeling of the teaching system, scientific justification of the development model, and technologies for developing digital competencies in institutions of higher education in a blended learning environment. The third part is an experimental study of the model of digital (ICT) competences of students of higher educational institutions in the conditions of blended learning. The organization and general description of the experimental research is presented, the dynamics of the development of digital competences of undergraduates in higher educational institutions is described, the features of scientific and methodological support of digital competences of undergraduates in higher educational institutions in blended learning conditions are described.In the formative stage of the teaching experiment, we developed a system of digital competency development indicators and framework structure for undergraduate students in local HEI in China, refining the corresponding digital competency development techniques. The results of the final stage of the experiment show that we have developed a framework of digital competence composition of undergraduate students in line with the local HEI in China, and the corresponding system of evaluation indicators. The practical significance of the obtained results was confirmed by the certificates of Sichuan Normal University (Certificate No.31 of 3 September 2021), Neijiang Teachers' College (Certificate No.12 of 26 March 2023), Leshan Teachers' College (Certificate No.07 of 24 February 2023).On 4 March 2022, Chongqing Normal University (Certificate No. 22 of 13 March 2022); certain provisions of Sichuan Normal University on 10 March 2022 (Certificate No.08 of 20 March 2022).The significance of the research is mainly in two aspects: firstly, it enriches the theory of digital competence development of college students in HEI at the theoretical level. Secondly, the evaluation index system of digital competency development of college students in HEI is formulated at the practical level, and a model of digital competency development of college students in HEI is constructed. Third, during the COVID-19 pandemic, a large number of practices have been carried out in Chinese HEI to verify the effectiveness of the training curriculum, training methods, and enhancement strategies for digital competency enhancement of university students, which have been adopted by a large number of HEI.The main results of this study: (1) A digital competency model of university students in HEI with good reliability and validity is constructed, which can provide a reference for the measurement of digital competency of university students in HEI in the future. (2) The regional differences in digital competency of university students in HEI in China mainly show significant differences in the dimension of basic literacy in using ICT in eastern China, while western China has the least satisfactory performance in this dimension. (3) Major and grade also affect the development of digital competency of university students, while gender does not affect the development of digital competency of university students. (4) The program plan and implementation plan of digital competency development of university students in higher education.The innovation of this study is the construction of a digital competency model based on the characteristics of university students in HEI. The model is more specific and operational than the existing IT Application Competency Standards for Primary and Secondary School Teachers, and it specifies in detail the key competencies that university students in HEI should possess when using IT to solve problems, which helps university students in HEI to clarify their own strengths and weaknesses and thus make up for their shortcomings. In addition the research results have been verified by a large number of practices and provide planning solutions and standards for the future development of digital competencies of university students in HEI.

Актуальність теми дослідження обмовлена тим, що однією із найбільш актуальних та водночас складних проблем сучасного світового співтовариства є загроза регіонального сепаратизму. Майже усі, за рідким виключенням, країни світу на певних етапах своєї історії у прямій чи опосередкованій формі зазнавали негативного впливу від його проявів. Адже якщо країна є складно організованою системою за етнічними, релігійними, історико-культурними, мовними, геоекономічними та іншими ознаками, їй завжди буде загрожувати небезпека сепаратизму. Сьогодні ми спостерігаємо, як у світі поряд з сепаратистськими сюжетами минулогонабувають розвитку та створюються нові конфлікти, зумовлені ідеями сепаратизму. В Європі на початку ХХІ ст. найбільш загрозливі осередки сепаратизму знаходяться в країнах, що виникли в результаті розпаду СФРЮ та СРСР. На пострадянському просторі вже існує низка заморожених конфліктів, частина з яких призвела до військового протистояння. Серед останніх, на жаль, опинилась і Україна.З перших років незалежності питання регіонального сепаратизму не сходило з порядку денного української політики. Посилення інтеграційних процесів, розвиток міжрегіонального та транскордонного співробітництва України сприяло посиленню ролі регіонів на державному та наднаціональному рівнях. Водночас український регіональний сепаратизм став інструментом реалізації геополітичних прагнень РФ, мета яких полягає у перезавантаженні «радянського» проекту. Саме поєднання в кейсі українського сепаратизму внутрішніх та зовнішніх чинників призвело дойого руйнівних наслідків для соціального, економічного, політичного життя суспільства, національної безпеки та територіальної цілісності країни. Анексія Автономної республіки Крим, реалізація сепаратистських проектів «ДНР» та «ЛНР» на Сході України, повномасштабне вторгнення РФ 2022 р. та окупація частини українських територій надзвичайно актуалізували потребу у вивченні природи української версії сепаратизму, його руйнівного потенціалу, чинників та механізмів його формування, загроз, що він несе національній безпеці держави.Оцінюючи ступінь наукової дослідженості теми зауважимо, що сучасні політологічні розвідки сепаратизму як теоретичного концепту та політичної практики характеризуються широким спектром напрямків: економіко- географічним, соціоекономічним, конфліктологічним, історико-культурним, етнокультурним, політико-правовим, політико-управлінським тощо. Традиційно причини виникнення, специфіка та руйнівний потенціал сепаратистського треку в певному регіоні вивчаються у фокусі його конфліктогенності на базі етнічних, расових, політичних, ідеологічних, економічних, релігійних, мовних чинників. Втім питання зовнішнього втручання у перебіг сепаратистських конфліктів з метою дестабілізації ситуації, встановлення контролю над конкретним регіоном третьої країни досліджено недостатньо. Саме зовнішньо-інспірований різновид сепаратизму майже не досліджений ані в політології, ані в інших галузях соціального знання. Його джерела, ознаки, сутність, технології застосування та інструменти протидії складають предметне поле нашого дослідження.^UThe relevance of the research topic is determined by the fact that one of the most pressing and complex problems of the modern global community is the threat of regional separatism. Almost all, with rare exceptions, countries of the world at certain stages of their history have experienced negative effects from its manifestations in direct or indirect forms. After all, if a country is a complexlyorganized system based on ethnic, religious, historical-cultural, linguistic, geo- economic, and other characteristics, it will always be threatened by the danger of separatism. Today, we observe how alongside separatist plots of the past times, new conflicts are developing and emerging in the world, driven by separatist ideas. In Europe at the beginning of the 21st century, the most threatening centers of separatism were found in countries that emerged as a result of the disintegration of the SFRY and the USSR. In the post-Soviet space, there already exist a number of frozen conflicts, some of which have led to military confrontation. Unfortunately, Ukraine is among the latter.From the early years of independence, the issue of regional separatism has remained on the agenda of Ukrainian politics. The strengthening of integration processes, the development of interregional and transboundary cooperation in Ukraine has contributed to the increased role of regions at the state and supranational levels. At the same time, Ukrainian regional separatism has become a tool for realizing the geopolitical aspirations of the Russian Federation, whose goal is to reboot the “Soviet Union” project. The combination of internal and external factors in the case of Ukrainian separatism has led to its destructive consequences for the social, economic, political life of society, national security, and territorial integrity of the country. The annexation of the Autonomous Republic of Crimea, the implementation of separatist projects IAF “DPR” and IAF “LPR” in Eastern Ukraine, the full-scale invasion of the Russian Federation in 2022 and the occupation of parts of Ukrainian territories have extremely actualized the need to study the nature of the Ukrainian version of separatism, its destructive potential, factors and mechanisms of its formation, and threats it poses to the national security of the state.Assessing the level of scientific research on the topic, it should be noted that modern political studies of separatism as a theoretical concept and political practice are characterized by a wide range of directions: economic-geographical, socio-economic, conflictological, historical-cultural, ethno-cultural, political-legal,political-administrative, etc. Traditionally, the causes of the emergence, specificity, and destructive potential of separatist trends in a certain region are studied focusing on its conflict potential based on ethnic, racial, political, ideological, economic, religious, and linguistic factors. However, the question of external intervention in the course of separatist conflicts with the aim of destabilizing the situation, establishing control over a specific region by a third country, is insufficiently researched. The externally-inspired variety of separatism is almost not studied either in political science or in other fields of social knowledge. Its sources, signs, essence, technologies of application, and counteraction tools constitute the subject field of our research.

Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності комплексного лікування пацієнтів із захворюваннями пародонта шляхом порівняння застосування різних місцевих лікувальних засобів. У роботі дістала подальшого розвитку проблематика діагностики та контролю ефективності лікування захворювань тканин пародонта шляхом використання пародонтальної карти Української Академії Пародонтології (UAP), яка автоматично визначає індекс кровоточивості (Вleeding of probe), кількість зубів (%) з пародонтальними кишенями 4-5 мм та > 6мм. Запропоновано використання пародонтальної вкладки українського виробництва на основі кріоліфілізованої очеревини, просоченої гелем із вмістом хлоргексидину різної концентації та гіалуроновою кислотою. За умови корекції експериментального пародонтиту пародонтальною вкладкою з кріоліфілізованої очеревини, просоченої офіцинальними гелями, відбувалося достовірне зменшення продуктів перекисного окиснення ліпідів, активності антиоксидантної системи, збільшувалася активність лужної фосфатази у гомогенаті тканин пародонта у порівнянні з показниками групи тварин зі змодельованою патологією на 12 добу без корекції. У роботі дістала подального розвитку ідея застосування обидвох офіцинальних гелів у клініці, адже за лабораторними показниками первинних та вторинних продуктів перекисного окиснення ліпідів не було виявлено однонаправлених змін при використанні різних засобів, якими просочували пародонтальну вкладку з кріоліфілізованої очеревини. Поглиблено уявлення щодо місцевого застосування вкладки з кріоліфілізованої очеревини у пародонтологічних пацієнтів. Запропоновано поєднати стандартне лікування хронічного генералізованого пародонтиту різного ступеня із використанням пародонтальної вкладки з кріоліфілізованої очеревини, просоченої гелем на основі хлоргексидину та гіалуронової кислоти, науково доведена його ефективність.^UThe dissertation work is dedicated to improving the effectiveness of comprehensive treatment for patients with periodontal diseases by comparing the application of different local therapeutic agents. The paper further developed the issues of diagnosis and monitoring the effectiveness of treatment of periodontal tissue diseases using the periodontal chart of the Ukrainian Academy of Periodontology (UAP), which automatically determines the bleeding on probing index, the percentage of teeth with periodontal pockets measuring 4-5 mm and > 6 mm. The use of a periodontal insert of Ukrainian production based on cryophilized peritoneum soaked in gels containing chlorhexidine of various concentrations and hyaluronic acid was proposed. Under the conditions of experimental periodontitis correction using a periodontal insert made of cryophilized peritoneum soaked in officinal gels, a significant reduction in lipid peroxidation products, antioxidant system activity, and an increase in alkaline phosphatase activity in the periodontal tissue homogenate were observed compared to the indicators of the group of animals with modeled pathology for 12 days without correction. The idea of using both officinal gels in the clinic was further developed in the paper, as laboratory indicators of primary and secondary lipid peroxidation products did not show unidirectional changes when using different agents to soak the periodontal insert made of cryophilized peritoneum. Deepening the understanding of the local application of the cryophilized peritoneum insert in periodontal patients. It was proposed to combine standard treatment of chronic generalized periodontitis of varying degrees with the use of a periodontal insert made of cryophilized peritoneum soaked in a gel based on chlorhexidine and hyaluronic acid, and its effectiveness was scientifically proven.

АНОТАЦІЯ У дисертаційній роботі вирішується науково-прикладна задача ‒ аналіз принципів військового управління, їх генезис в історико-філософському контексті з наголосом на тому, що із зміною соціального устрою держав, під впливом розвитку освіти, науки, техніки, технологій, науково-технічних революцій (НТР) та військо-технічних революцій (ВТР) принципи трансформуються, набувають нового внутрішнього наповнення і змісту.Об’єктом дослідження є принципи військового управління.Предметом дослідження є трансформації принципів військового управління.Метою дисертаційної роботи є соціально-філософське осмислення принципів військового управління та їх трансформацій за умов зрушень суспільного характеру з наголосом на техніко-технологічних і інформаційно-технологічних чинниках, які впливають на характер нових типів військових конфліктів та війн. Для цього: ‒ за допомогою філософської рефлексії соціально-філософського контексту виявити такий феномен в управлінській справі, як принцип військового управління;‒ спираючись на філософські історичні тексти та соціально-філософський аналіз, описати та зафіксувати подібність та відмінність між ними залежно від різних історично великих етапів, від античного до сучасного періодів існування західноєвропейських держав, підкреслюючи залежність об'єкта, що досліджується, від статусу держави і характеру його управлінських функцій, а також вказати на можливі трансформації самих принципів;‒ описати та надати визначення принципу військового управління в системі філософського знання, показати фактори, що впливають на появу та оформлення нових принципів та сприяють їх трансформаціям; перерахувати основні для сьогодення, які становлять ядро військової справи;‒ розкрити роль техніки, технологій, науки та освіти у організації принципів військового управління, указати на можливі траєкторії трансформацій під впливом цих факторів; описати характер військової картини світу та її зв’язки із інженерною картиною світу;‒ проаналізувати типи сучасної війни, надати її основні характеристики, відштовхуючись від комплексного бачення її різноманітних типів; показати проблематику сучасної війни у роботах представників філософії війни;‒ розкрити зміст онтологізації та антропологізації військової справи з метою виходу на когнітивне смислове поле мислення військового лідера; вказати на можливі рівні мислення під впливом досвіду, граничний характер якого визначає сутнісну характеристику щільності думки лідера;‒ показати значення інновацій в освіті для військового інженера і в якості прикладу проаналізувати проблему методології викладання електротехніки, яка традиційно ґрунтується природничими науками. Наукова новизна отриманих результатів полягає в пропозиції філософської рефлексії принципів військового управління, крізь призму соціально-філософського аналізу, як складової державного й військового управління.Основні наукові досягнення здобувача полягають у наступному: уперше:– запропоновано визначення принципу військового управління як філософської категорії; ‒ проаналізована логіка генезису принципів військового управління на основі історико-філософських джерел видатних філософів і теоретиків військової справи від епохи Античності до сучасного періоду, окреслено їх когерентний зв'язок розвитку із устроєм держави, розвитком освіти, техніки, науки, які виступають як основні чинники їх генезису;‒ виділено основні принципи, які утворюють ядро військового управління і які стали предметом не тільки соціально-філософського аналізу, а й такого напряму у філософії, як філософія війни;‒ на прикладі декількох принципів військового управління (науково-технічний принцип, принцип головного удару, принцип мінімізації, принцип комплектування війська, принцип плановості та наукового передбачення (футурологічний), морально-психологічний принцип, принцип мотивації) показано характер сучасних трансформаційних процесів;‒ показано, що онтологізація війни й принципи військового управління знаходяться у когерентному русі із розвитком світогляду людини, за яким науково-технічні, техніко-технологічні характеристики соціуму впливають на зміст поняття “військова картина світу”; – підкреслено зв'язок онтологізації та антропологізації війни у процесі опису можливих рівнів мислення, особливо за умов граничного досвіду військового лідера, де граничний досвід стає точкою відліку у можливостях унаочнити та обґрунтувати етапи мислення й проаналізувати з цієї позиції його когнітивне змістове поле.удосконалено:-?ідея про вплив науково-технічної революції та інноваційних техніко-технологічних змін на формування різноманіття типів сучасної війни, за рахунок чого список останніх^UABSTRACTThe object of research is the principles of military Governing.The subject of the study is the transformation of the principles of military Governing.The aim of the dissertation is a socio-philosophical understanding of the principles of military Governing and their transformations under the conditions of technical-technological and information-technological changes that "generate" new types оf military conflicts and wars. For this aim it is necessary:‒ with the help of philosophical reflection of the socio-philosophical context to identify such a phenomenon in management affairs as the principle of military Governing;‒ relying on philosophical-historical texts and socio-philosophical analysis, to describe and record the similarities and differences between them depending on various historically large stages, from ancient to modern periods of the existence of Western European states, emphasizing the dependence of the object under investigation on the status of the state and the character its management functions, as well as to indicate possible transformations of the principles themselves;‒ to describe and to provide a definition of the principle of military Governing in the system of philosophical knowledge, show the factors that influence the emergence and design of new principles and contribute to their transformation; to list the main ones for today, which constitute the core of military affairs;‒ to reveal the role of engineering, technology, science and education in organizing the principles of military Governing, point out the possible trajectories of transformations under the influence of these factors; to describe the nature of the military picture of the world and its connections with the engineering picture of the world;‒ to analyze the types of modern war, provide its main characteristics, starting from a comprehensive vision of its various types; to show the problems of modern war in the works of representatives of the philosophy of war;‒ to reveal the meaning of ontologization and anthropology of military affairs in order to enter the cognitive meaning field of the military leader's thinking;‒ to show the importance of innovations in education for a military engineer and, as an example, analyze the problem of the methodology of teaching electrical engineering, which is traditionally based on natural sciences.The scientific novelty of the obtained results consists in offering a philosophical reflection of the principles of military Governing, through the prism of socio-philosophical analysis, as a component of state and military Governing.The main scientific achievements of the winner are as follows:for the first time:–?the definition of the principle of military governing as a philosophical category is proposed;‒ analyzed the logic of the genesis of the principles of military Governing on the basis of historical and philosophical sources of outstanding philosophers and theorists of military affairs from the era of Antiquity to the modern period, outlined their coherent development connection with the state system, the development of education, technology, science, which act as the main factors of their genesis;‒ the main principles that form the core of military Governing and which became the subject not only of socio-philosophical analysis, but also of such a direction in philosophy as the philosophy of war are highlighted;‒ on the example of several principles of military Governing (scientific and technical principle, the principle of the main strike, the principle of minimization, the principle of equipping the army, the principle of planning and scientific prediction (futurological), the moral and psychological principle, the principle of motivation) the nature of modern transformational processes is shown;‒ it is shown that the ontologization of war and the principles of military Governing are in a coherent movement with the development of a person's worldview, according to which the scientific-technical, technical-technological characteristics of society influence the content of the concept of the military picture of the world;– the connection between the ontologization and anthropologizing of war is emphasized in the process of describing the possible levels of thinking, especially under the conditions of the extreme experience of a military leader, where the extreme experience becomes a point of reference in the possibilities of visualizing and justifying the stages of thinking and analyzing its cognitive content field from this position.improved:–?the idea of the impact of the scientific and technological revolution and innovative

Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у створенні теоретичного підґрунтя щодо забезпечення стійкого розвитку підприємств на основі аналітичного дослідження їх інноваційної діяльності та розвитку стратегічного управління ними.В роботі уточнено поняття, що використовуються при дослідженні стратегічних аспектів проблеми функціонування промислового підприємства, і розкрито їх зміст. Розроблено концепцію формування стратегії стійкого розвитку промислового підприємства на інноваційній основі та запропоновано відповідні принципи. Основна ідея концепції полягає в об’єднанні трьох спрямованостей розвитку промислового підприємства: стратегічного, стійкого та інноваційного. Запропонована концепція базується на систематизованих нами принципах: принцип інноваційності, принцип комплексності та системності, принцип обліку статичних і динамічних показників стійкості розвитку, принцип наукової обґрунтованості, програмно-цільовий принцип, принцип результативності, принцип адаптації, принцип моніторингу та контролю. Ґрунтуючись на запропонованій концепції, можна сформувати стратегію стійкого розвитку промислового підприємства на інноваційній основі, тобто домогтися збалансованого розвитку всіх сфер, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності та покращенню еколого-соціально-економічного становища промислових підприємств.Сформовано методику оцінки економічної стійкості за критеріями. Ключовою особливістю даної методики є двокомпонентність оцінки за критеріями, виділеним у рамках представленого підходу до розуміння економічної стійкості, що більшою мірою відображає картину діяльності підприємства з цієї позиції та служить орієнтиром для прийняття управлінських рішень у рамках відповідного механізму. Крім того, застосування апофатичного підходу дозволило враховувати при розрахунках закон найменшої стійкості, що відображено у виділенні зон стійкості та нестійкості. Відповідно до принципу нетрудомісткості та економічності методику оцінки автоматизовано.Запропоновано алгоритм розпізнавання стадій кризи за критеріями економічної стійкості на основі розвитку методики уловлювання слабких сигналів прихованої кризи на підприємствах. Алгоритм дозволяє виявити, оцінити, проаналізувати розвиток кризових процесів у діяльності підприємства у вигляді розробки набору сигналів, розрахунку їх масштабності та інтенсивності. Сформований набір сигналів відповідно до рівня стійкості за функціональними елементами та тенденціями динаміки дозволяє виявити стадії кризи – від потенційної до гострої. Алгоритм також повністю автоматизований. Також здійснено автоматичне моделювання показників економічної стійкості на основі прогнозних даних підприємства, яке свідчить про покращення ринкової, виробничої стійкостей та економічної стійкості загалом, та характеризується релевантними результатами.Розроблено імітаційні моделі управління стратегією розвитку підприємства та процесу встановлення результативних взаємовідносин підприємства з клієнтом, які, на відміну від існуючих, основані на процесі «входу» до клієнта, що зекономить багато когнітивних спрямувань керівника, оскільки дає далекоглядні міркування щодо умов виживання промислового підприємства в умовах ринкової економіки.Визначено послідовність формування стратегії стійкого розвитку промислового підприємства на інноваційній основі. Для формування стратегії стійкого розвитку промислового підприємства на інноваційній основі ми визначили відповідні етапи. Для кожного етапу формулюються методичні рекомендації. Визначення базової стратегії пропонується здійснювати розробленим нами матричним методом. Після цього обрана стратегія наповнюється заходами з використанням програмно-цільового методу.Запропоновано організаційний механізм реалізації стратегії стійкого розвитку промислового підприємства на інноваційній основі, що забезпечить підвищення стійкості та встановлення інноваційності шляхом контактів з навчально-методичними об’єднаннями і використання методологічної системи бенчмаркінгу для досягнення екологічного та соціально-економічного ефекту.^UThe main scientific result of the dissertation is creation of a theoretical basis for ensuring the sustainable development of enterprises based on an analytical study of their innovative activities and the development of their strategic management.The work specifies the concepts used in the study of strategic aspects of the problem of industrial enterprise functioning, and reveals their content. The concept of forming a strategy for the sustainable development of an industrial enterprise on an innovative basis has been developed and relevant principles have been proposed. The main idea of the concept is to combine three directions of industrial enterprise development: strategic, sustainable and innovative. The proposed concept is based on the principles formulated by us: the principle of innovation, the principle of complexity and systematicity, the principle of accounting for static and dynamic indicators of development sustainability, the principle of scientific validity, the programmatic principle, the principle of effectiveness, the principle of adaptation, the principle of monitoring and control. Based on the proposed concept, it is possible to form a strategy for the sustainable development of an industrial enterprise on an innovative basis, that is, to achieve a balanced development of all spheres, which will contribute to increasing competitiveness and improving the environmental, social, and economic situation of industrial enterprises.A methodology for assessing economic sustainability based on criteria has been developed. The key feature of this methodology is the two-component assessment based on the criteria selected within the presented approach to understanding economic sustainability, which to a greater extent reflects the picture of the enterprise’s activity from this position and serves as a reference point for making managerial decisions within the framework of the appropriate mechanism. In addition, the application of the apophatic approach made it possible to take into account the law of least stability in the calculations, which is reflected in the selection of zones of stability and instability. In accordance with the principle of labor-saving and cost-effectiveness, the evaluation methodology is automated.An algorithm for recognizing the stages of a crisis based on the criteria of economic stability is proposed, based on the development of a technique for detecting weak signals of a hidden crisis at enterprises. The algorithm allows to identify, evaluate, and analyze the development of crisis processes in the company’s activities in the form of developing a set of signals, calculating their scale and intensity. The formed set of signals according to the level of stability of functional elements and dynamics trends allows to identify the stages of the crisis – from potential to acute. The algorithm is also fully automated. Automatic modeling of economic stability indicators was also carried out based on forecast data of the enterprise, which indicates the improvement of market, production stability and economic stability in general, and is characterized by relevant results.Simulation models of managing the company’s development strategy and the process of establishing effective relations between the company and the client have been developed, which, unlike the existing ones, are based on the process of “approaching” the client, which will save a lot of cognitive direction of the manager, as it gives far-sighted considerations about the conditions for the survival of an industrial enterprise in the conditions market economy.The sequence of forming the strategy of sustainable development of an industrial enterprise on an innovative basis is determined. To form a strategy for the sustainable development of an industrial enterprise on an innovative basis, we have identified the appropriate stages. Methodological recommendations are formulated for each stage. It is proposed to determine the basic strategy using the matrix method developed by us. After that, the chosen strategy is filled with measures using the program-target method.An organizational mechanism for the implementation of the strategy of sustainable development of an industrial enterprise on an innovative basis is proposed, which will ensure the increase of sustainability and establishment of innovativeness through contacts with educational and methodological associations and the use of a methodological system of benchmarking to achieve an environmental, socio-economic effect.

Дисертаційна робота є першим в сучасній українській науці кримінального процесу комплексним дослідженням концептів істини у кримінальному провадженні відповідно до чинного кримінального процесуального законодавства України та окремих іноземних держав. За результатами проведеного дослідження обґрунтовано низку положень теоретичного і практичного характеру, пов’язаних із концептами істини у кримінальному процесуальному праві та їх реалізацією у кримінальному провадженні, а також сформульовано науково обґрунтовані висновки та рекомендації щодо удосконалення чинного кримінального процесуального законодавства України та практики його застосування в межах предмету дослідження. Концепт істини у кримінальному провадженні визначено як відносно автономну, взаємоузгоджену та взаємозумовлену систему поглядів на поняття та характер істини як мети та результату пізнання у кримінальному провадженні, яке здійснюється суб’єктами доказування у передбаченій кримінальним процесуальним законом формі та реалізується як засаднича ідея у системі засад та інститутів як доказового права зокрема, так і кримінального процесу в цілому. Проведений аналіз історичного розвитку українського кримінального процесу і, насамперед, його доказового права засвідчив наявність як його домінанти намагання досягти об’єктивної істини. Національний законодавець у різні часи ставив перед правосуддям завдання пізнати (встановити) під час його здійснення правду (істину) про обставини кримінального делікту. Але при цьому по-різному трактувалися її критерії, і не завжди в реальній практиці вона встановлювалася, оскільки існує тісний зв’язок істини (правди) з оцінкою доказів – формальною чи вільною. Запропоновано авторське визначення об’єктивної (матеріальної) істини у кримінальному провадженні як повного та достовірного знання суду про обставини, які підлягають встановленню (доказуванню) у конкретному кримінальному провадженні, сформованого на підставі перевірених та оцінених ним належних, допустимих, достовірних доказів у їх взаємопов’язаній сукупності, для формування у судді внутрішнього переконання про наявність чи відсутність цих обставин, не залишаючи при цьому розумних (неспростовних) сумнівів. Під формальною (процесуальною, судовою) істиною запропоновано розуміти відповідність кримінального провадження (судового процесу), а отже і його результату, тобто висновків про належні до справи факти та обставини справи конкретним, заздалегідь встановленим законом формальним умовам, незалежно від того, чи відповідають ці висновки дійсності. На підставі аналізу чинного кримінального процесуального законодавства України зроблено висновок про те, що національний законодавець не відмовився від принципу встановлення об’єктивної істини як такого, а лише оминув його безпосереднє формальне закріплення. Натомість ідея встановлення матеріальної (об’єктивної) істини визначає зміст та спрямованість процесуальної діяльності суб’єктів, що здійснюють кримінальне провадження (перш за все, органів досудового розслідування, прокурора та суду), зобов’язуючи останніх всебічно, повно і неупереджено встановити усі факти та обставини, які мають значення для правильного вирішення кримінального провадження; надати їм належну правову оцінку за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на їх всебічному, повному й неупередженому дослідженні; а також прийняти на цій основі законне, обґрунтоване, вмотивоване та справедливе процесуальне рішення. Аргументовано, що встановлення об’єктивної істини має бути закріплено у кримінальному процесуальному законі на рівні нормативного як загальну ідею і можливість її реалізувати у кожному кримінальному провадженні, що потребує внесення відповідних змін та доповнень до чинного КПК.^UThe paper is the first comprehensive study of the concepts of truth in criminal proceedings in the modern Ukrainian science of criminal procedure under the current criminal procedural legislation of Ukraine as well as certain foreign countries. Based on the results of the study, the author substantiates a number of theoretical and practical provisions related to the concepts of truth in criminal procedural law and their implementation in criminal proceedings, as well as formulates scientifically reasonable conclusions and recommendations for improving both the current criminal procedural legislation of Ukraine and the practice of its application within the scope of the study. The concept of truth in criminal proceedings is defined as a relatively autonomous, mutually consistent and interdependent system of views on the notion and nature of truth as the purpose and result of cognition in criminal proceedings, carried out by the subjects of proof in the form prescribed by the criminal procedural law and is implemented as a fundamental idea in the system of principles and institutions of both evidence law in particular and criminal procedure in general. The analysis of the historical development of the Ukrainian criminal procedure and, above all, its evidentiary law has shown that it is dominated by the aim to achieve objective truth. At various times, the national legislator has set the task of justice to find out (establish) the truth about the circumstances of a criminal offence during its administration. However, its criteria were interpreted differently, and it was not always established in actual practice, since there is a close connection between truth and the evaluation of evidence – formal or free. The author proposes the definition of objective (material) truth in criminal proceedings as a complete and reliable knowledge of the court of the circumstances which are subject to establishment (proof) in a particular criminal proceeding, formed on the basis of the proper, admissible, reliable evidence in their interrelated totality which the court has examined and evaluated, and which is used to form the judge's internal conviction about the presence or absence of these circumstances, leaving no reasonable (irrefutable) doubt. In turn; it is proposed to understand formal (procedural, judicial) truth as compliance of criminal proceedings (court proceedings) and, consequently, its outcome, i.e., conclusions about the facts and circumstances of the case with specific formal conditions established by law in advance, regardless of whether these conclusions are true. Based on the analysis of the current criminal procedural legislation of Ukraine, the author concludes that the national legislator has not abandoned the principle of establishing objective truth as such, but has only bypassed its direct formalization. Instead, the idea of establishing the material (objective) truth determines the content and focus of the procedural activities of the subjects involved in criminal proceedings (primarily, pre-trial investigation bodies, the prosecutor and the court), obliging the latter to comprehensively, fully and impartially establish all the facts and circumstances relevant for the proper resolution of criminal proceedings; to provide them with a proper legal assessment based on their internal conviction, which is based on their comprehensive, full and impartial research; and to make a proper legal assessment of the facts and circumstances. It is argued that the establishment of objective truth should be enshrined in the criminal procedural law at the level of a normative law as a general idea and the possibility of its implementation in every criminal proceeding, which requires appropriate amendments and additions to the current Criminal Procedural Code (CPC).

У науковій роботі автор виходить із того, що освіта є фактором працевлаштування випускників ЗО та впливає на задоволеність роботою, тобто формується тріада «освіта – працевлаштування – задоволення роботою». Адже для того, щоб випускник ЗО працевлаштувався та працював за фахом, він/вона мають бути задоволені своєю роботою. Працевлаштування випускника ЗО – це система правових, економічних та організаційних гарантій і реальних заходів, спрямованих на забезпечення реалізації випускником ЗО права на працю. ЗО відіграють важливу роль на шляху підготовки майбутнього фахівця, але за працевлаштування вони не повинні нести відповідальність. Адже якщо покласти на ЗО такий обов’язок, то це є нічим іншим як перекладення сфери відповідальності держави на ЗО. Усі ЗО мають головний обов’язок – забезпечити якісний освітній процес, надати здобувачам знання, навички, максимально підготувати їх для майбутньої роботи. Випускник ЗО має бути готовим увійти у ринок праці зі знаннями, уміннями та навичками, які він/вона отримали протягом навчання у ЗО. Держава ж має дбати про створення робочих місць для цих випускників, а особливо надавати всім перше робоче місце, яке відповідало б рівню знань, умінь та навичок кожного випускника ЗО. Зроблено висновок, що попри те, що ст. 26 КЗпП України забороняє встановлювати випробування молодому спеціалісту, ця норма нині не працює. Отже, на практиці не буде порушенням установлення випробування випускнику ЗВО чи ЗПТО на загальних підставах. Виняток – установлення випробування випускнику вищого медичного, мистецького чи педагогічного закладу освіти, який уклав угоду про відпрацювання в сільській місцевості. Адже законодавство встановлює особливості для трудових відносин із випускниками вищих медичних, мистецьких і педагогічних закладів освіти, які уклали угоду про відпрацювання не менше 3-х років у сільській місцевості або селищах. Автор переконує, що трирічне відпрацювання після завершення ЗО не є примусовою працею, а навпаки дає можливість випускнику закріпити на практиці отримані під час навчання у ЗО знання та навички, а державному сектору економіки отримувати молодих фахівців із новітніми знаннями та свіжими ідеями для розвитку певної сфери, що є рушійною силою економічної стабільності та добробуту. На переконання автора, колишні умови щодо обов’язкового відпрацювання для всіх випускників ЗО, які навчалися за державним замовленням, не можна вважати негативним досвідом, навпаки молодий фахівець знав, що після завершення навчання в нього точно буде перше робоче місце, він здобуде практичний досвід та стаж, який наразі є важливим для подальшого професійного розвитку та зростання працівників. І відтак, після спливу цих 3-х років молодий фахівець вже матиме можливість претендувати на кар’єрне зростання, оскільки матиме підтверджений практичний досвід. Тобто обов’язкове трирічне відпрацювання є реальним забезпеченням випускників ЗО першим робочим місцем та забезпеченням державою реалізації права на працю випускників ЗО. Тому автор вважає, що таку гарантію слід передбачити (скоріше повернути) для всіх без винятку випускників ЗО, які навчалися за державним замовленням. Направлення випускника ЗО на роботу не є примусовою працею ще й тому, що вступу особи до ЗВО за державним замовленням передує вільний вибір особою майбутньої професії та роду занять.^UIn the scientific work, the author starts from the fact that education is a factor in the employment of graduates of educational institutions and affects job satisfaction, that is, the triad “education – employment – job satisfaction” is formed. After all, in order for a graduate of an educational institution to get a job and work in a profession, he/she must be satisfied with his/her work. Employment of a graduate of an educational institution is a system of legal, economic and organizational guarantees and real measures aimed at ensuring that a graduate of an educational institution realizes the right to work. Educational institutions play an important role in training a future specialist, but they should not be responsible for employment. After all, if such an obligation is imposed on an educational institution, it is nothing more than transferring the sphere of responsibility of the state to the educational institution. All educational institutions have the main responsibility – to ensure a high-quality educational process, to provide students with knowledge and skills, to prepare them as much as possible for future work. A graduate of an educational institution should be ready to enter the labour market with knowledge, skills and abilities that he/she has acquired during his/her studies at the educational institution. And the state should take care of creating jobs for these graduates, and especially provide everyone with the first job that would correspond to the level of knowledge, abilities and skills of each graduate of the educational institution. The conclusion is made that despite the fact that Art. 26 of Labour Code of Ukraine forbids setting a probation for a young specialist, this rule does not work now. However, in practice, it will not be a violation to set probation for a graduate of a higher education institution or a vocational and technical education institution on general grounds. An exception is the establishment of probation for a graduate of a higher medical, artistic or pedagogical educational institution who has entered into an agreement to work in a rural area. After all, the legislation establishes specifics for labour relations with graduates of higher medical, art, and pedagogical educational institutions who have signed an agreement to work for at least three years in rural areas or urban-type settlements.

Дисертацію присвячено дослідженню політичної коректності як процесу, що функціонує в якості одного із регуляторів взаємодії у сучасному суспільстві. Здійснення глибокого соціологічного аналізу політичної коректності формує розуміння того, яку роль відіграє політична коректність сьогодні у формуванні, підтримці, відтворенні та розвитку ліберально-демократичного суспільного ладу й відповідного соціального порядку.В роботі актуалізовано необхідність введення політичної коректності до проблемного поля соціологічного аналізу. З іншого боку, акцентовано потребу соціологічного аналізу можливих інструментів та механізмів, що використовуються політичною коректністю: доведено, що політично коректні лексика і конструкції характеризуються наявністю прихованого змісту (який реалізується через вживання евфемітивних зворотів), та націлені на вирішення суспільних протиріч, проте в окремих випадках можуть діяти зворотнім чином та загострювати наявні розколи. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першою у вітчизняній соціологічній науці науковою працею, яка здійснює теоретичне узагальнення підходів до вивчення політичної коректності в соціології та розв’язує важливе наукове завдання – досліджує проявів політичної коректності в українському суспільстві. Вперше у вітчизняній науці в рамках роботи концептуалізовано політичну коректність як соціальний процес. Вона визначається як дискурсивний культурно-поведінковий процес поширення ідеологічної і нормативної установки на подолання соціальних конфліктів і протиріч через обрання специфічних мовних засобів різного рівня. Вперше у вітчизняній соціології політичну коректність системно розглянуто як цілісний соціальний процес: сутність, технологічні аспекти та форми прояву в таких соціальних інститутах, як культура, освіта та політика. Крім того, визначено роль та місце політичної коректності у процесі макроідеологічного виробництва: політична коректність формує загальносоціальні моделі та патерни поведінки через визначення і припис універсальних дискурсивних стандартів і поведінкових принципів. Доведено, що політична коректність впроваджує жорсткий контроль дотримання встановлених норм через накладення соціальних та адміністративних санкцій; поширює ідеологічну установку не лише на індивідуальний, але й на макрорівень соціальної свідомості. В роботі впроваджено комбінований методичний підхід соціологічного дослідження політичної коректності, що поєднує концепцію фігурації Н.Еліаса та концепцію «винайдених традицій» Гобсбаума-Рейнджера із критичним дискурсивним та кейс-наративним аналізом: цим забезпечено синтез мікро- і макрорівнів дослідження генези та поточного стану політичної коректності; за доповнення підходу ідеями П. Бурдьє схарактеризовано політичну коректність як результат взаємодії об’єктивних структур соціального простору і суб’єктивних диспозицій агентів, які діють у культурному та політичному полях. Також в дисертації схарактеризовано інтерналізацію політично коректних установок та перспективи розповсюдження політичної коректності в українському суспільстві: на основі даних отриманих в ході емпіричного дослідження з’ясовано, що політична коректність сприймається як зовнішня директивна норма, що діє в першу чергу у професійних комунікаціях. В сприйнятті українців політична коректність не є органічною вітчизняним соціокультурним стандартам, пов’язується із зовнішніми західними тенденціями лібералізації суспільних відносин, глобалізаційними та євроінтеграційними процесами.^UThe dissertation is devoted to the study of political correctness as a process that functions as one of the regulators of interaction in modern society. Carrying out a deep sociological analysis of political correctness forms an understanding of what role political correctness plays today in the formation, support, reproduction and development of the liberal-democratic social order and the corresponding social order.The work actualizes the need to introduce political correctness into the problematic field of sociological analysis. On the other hand, the need for a sociological analysis of possible tools and mechanisms used by political correctness is emphasized: it is proven that politically correct vocabulary and constructions are characterized by the presence of a hidden meaning (which is realized through the use of euphemistic expressions) and are aimed at solving social contradictions, but in some cases can backfire and exacerbate existing divisions.The scientific novelty of the obtained results lies in the fact that the dissertation is the first scientific work in domestic sociological science that carries out a theoretical generalization of approaches to the study of political correctness in sociology and solves an important scientific task - researching the manifestations of political correctness in Ukrainian society. For the first time in domestic science, political correctness is conceptualized as a social process within the framework of the work. It is defined as a discursive cultural-behavioral process of spreading an ideological and normative attitude to overcome social conflicts and contradictions through the selection of specific language means of different levels. For the first time in domestic sociology, political correctness was systematically considered as a complete social process: essence, technological aspects and forms of manifestation in such social institutions as culture, education and politics. In addition, the role and place of political correctness in the process of macro-ideological production is determined: political correctness forms general social models and patterns of behavior through the definition and prescription of universal discursive standards and behavioral principles. It has been proven that political correctness implements strict control of compliance with established norms through the imposition of social and administrative sanctions; extends the ideological attitude not only to the individual, but also to the macro level of social consciousness. The work introduces a combined methodical approach to the sociological study of political correctness, which combines the concept of figuration by N. Elias and the concept of "invented traditions" by Hobsbawm-Ranger with critical discursive and case-narrative analysis: this provides a synthesis of the micro- and macro-levels of the study of the genesis and current state of political correctness ; by supplementing the approach with the ideas of P. Bourdieu, political correctness is characterized as the result of the interaction of the objective structures of the social space and the subjective dispositions of agents operating in the cultural and political fields. The dissertation also characterizes the internalization of politically correct attitudes and the prospects for the spread of political correctness in Ukrainian society: based on the data obtained in the course of empirical research, it was found that political correctness is perceived as an external directive norm that operates primarily in professional communications. In the perception of Ukrainians, political correctness is not organic to domestic socio-cultural standards, it is connected with external Western tendencies of liberalization of social relations, globalization and European integration processes.

В сучасних умовах розвиток економіки, соціальної сфери та інших суспільних інститутів будь-якої країни залежить від впровадження нових ефективних, економічних та науково обґрунтованих технологій, організаційно-технічних рішень виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, які ми звикло називаємо інноваціями. Виокремлено основні підходи до розуміння правової природи інновацій, якими є статичний та динамічний підхід. Погоджуючись із позицією, за якою об’єкт інноваційної діяльності є результатом цієї діяльності, автор зауважує помилковість думки про охоплення поняттям інновації обидвох цих елементів. Доведено, що правильне розуміння природи інновацій може бути вироблене після аналізу співвідношення між інновацією та інноваційною діяльністю із урахуванням поняття інноваційного продукту. Обгрунтовано, що інноваційна діяльність проходить певні етапи, які можна назвати інноваційним циклом. Першим етапом є, звісно, здійснення певної інтелектуальної, творчої діяльності, яка спрямована на вироблення нових або вдосконалення існуючих технологій, продуктів або послуг та їх об’єктивацію. Для того, щоб ідея, яка є формою інтелектуальної діяльності людини та існує виключно у її свідомості, стала об’єктом правовідносин, вона повинна отримати зовнішній вираз та стати доступною для сприйняття іншими особами. Заявлено, що результатом здійснення першого етапу інноваційної діяльності є створення інновації. Тоді цикл інноваційної діяльності переходить на другий етап, під час якого створена інновація впроваджується у виробництво чи у соціальну сферу, в результаті чого вже утворюється інноваційний продукт. Тобто цикл інноваційної діяльності можна умовно зобразити: діяльність – результат (інновація) – діяльність – результат (інноваційний продукт). Доведено, що термін «об’єкт інновацій», який часто вживається у науковій літературі, є некоректним, оскільки сама інновація вже є об’єктом – результатом інтелектуальної, творчої діяльності людини, доступним для сприйняття, тому він буде означати «об’єкт об’єкта». Категорію об’єкта можна розглядати лише в контексті об’єкта інноваційної діяльності, а також об’єкта договорів інноваційного характеру. Запропоновано визначення інновації – це результати наукової, науково-технічної та іншої інтелектуальної творчої діяльності, які є новими, об’єктивно вираженими та придатними для впровадження у виробництво або інші соціальні сфери з метою отримання економічного, соціального або екологічного ефекту. Обґрунтовано, що інноваційна діяльність характеризується такими основними ознаками: вона спрямована на використання та комерціалізацію результатів наукових досліджень і розробок у виробництві і соціальній сфері (при цьому вона може бути пов’язаною із одержанням прибутку, а може мати на меті покращення соціальної сфери та досягнення іншого соціального або екологічного ефекту); її об’єктом виступають нематеріальні блага – результати інтелектуальної діяльності (результати наукових досліджень та розробок), які доводяться до стану інноваційного продукту та впроваджуються як інновації; вона спрямована як на створення, так і на впровадження та комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок. Запропоновано визначити інноваційну діяльність як діяльність, що спрямована на створення інновацій, їх впровадження та комерціалізацію у виробництво або інші соціальні сфери з метою створення інноваційного продукту. Зазначено, що цивільно-правовий договір перестав виконувати лише функцію юридичного факту як підстави виникнення правовідносин, самого правовідношення та документа, а займає важливе місце в архітектурі джерел правового регулювання інноваційної діяльності. Договір є джерелом правового регулювання локального характеру, ефективним правовим засобом визначення прав та обов’язків сторін, зокрема у сфері інноваційної діяльності. Цивільно-правовий договір виступає ефективним джерелом правового регулювання відносин учасників інноваційної діяльності в усіх формах та на усіх стадіях її здійснення: при юридичній регламентації відносин сторін у сфері інноваційної діяльності, при здійсненні сторонами такої діяльності їх прав та виконанні обов’язків, а також при захисті прав та інтересів суб’єктів інноваційних відносин. Запропоновано визначення договору інноваційного характеру, яким є домовленість двох або більше сторін, на підставі якої виникають, змінюються або припиняються їх права та обов’язки у сфері інноваційної діяльності. Обґрунтовано, що договори, на підставі яких створюється об’єкт права інтелектуальної власності з метою його подальшого впровадження у виробництво або соціальну сферу для отримання вищого прибутку або досягнення соціального чи екологічного ефекту, слід відносити до договорів інноваційного характеру. Незважаючи на різноманітність договорів у сфері інноваційної діяльності та на те, що всі вони за своєю правовою природою є цивільно-правовими договорами, можна із впевненістю ствердити, що цій групі договорів притаманна єдність і взаємозв'язок, які обумовлюють виділення^UIn modern conditions, the development of the economy, social sphere and other social institutions of any country depends on the introduction of new effective, economic and scientifically based technologies, organizational and technical solutions of a production, administrative, commercial or other nature, which we usually call innovations. The main approaches to understanding the legal nature of innovations are singled out, which are static and dynamic approaches. Agreeing with the position that the object of innovative activity is the result of this activity, the author notes the fallacy of the idea that the concept of innovation encompasses both of these elements. It is proven that a correct understanding of the nature of innovation can be developed after analyzing the relationship between innovation and innovative activity, taking into account the concept of an innovative product. It is well-founded that innovative activity goes through certain stages, which can be called an innovation cycle. The first stage is, of course, the implementation of certain intellectual, creative activities aimed at developing new or improving existing technologies, products or services and their objectification. In order for an idea, which is a form of intellectual activity of a person and exists exclusively in his mind, to become an object of legal relations, it must receive an external expression and become available for perception by other persons. It is stated that the result of the implementation of the first stage of innovation activity is the creation of an innovation. Then the cycle of innovative activity moves to the second stage, during which the created innovation is introduced into production or into the social sphere, as a result of which an innovative product is already formed. That is, the cycle of innovative activity can be conventionally depicted: activity - result (innovation) - activity - result (innovation product). It is proved that the term "object of innovation", which is often used in scientific literature, is incorrect, since the innovation itself is already an object - the result of intellectual, creative activity of a person, available for perception, therefore it will mean "an object of "object". The object category can be considered only in the context of the object of innovative activity, as well as the object of contracts of an innovative nature. The proposed definition of innovation is the results of scientific, scientific-technical and other intellectual creative activity that are new, objectively expressed and suitable for implementation in production or other social spheres with the aim of obtaining an economic, social or environmental effect. It is substantiated that innovative activity is characterized by the following main features: it is aimed at the use and commercialization of the results of scientific research and development in production and the social sphere (at the same time, it can be related to making a profit, or it can be aimed at improving the social sphere and achieving other social or environmental effect); its object is intangible goods - the results of intellectual activity (results of scientific research and development), which are brought to the state of an innovative product and implemented as innovations; it is aimed at both the creation and implementation and commercialization of the results of scientific research and development. It is proposed to define innovative activity as an activity aimed at creating innovations, their implementation and commercialization in production or other social spheres with the aim of creating an innovative product. It is noted that the civil law contract ceased to perform only the function of a legal fact as the basis for the emergence of a legal relationship, the legal relationship itself and the document, and occupies an important place in the architecture of sources of legal regulation of innovative activity. The contract is a source of legal regulation of a local nature, an effective legal means of determining the rights and obligations of the parties, in particular in the field of innovative activity. The civil law contract acts as an effective source of legal regulation of the relations of the participants of innovative activity in all forms and at all stages of its implementation: in the legal regulation of the relations of the parties in the sphere of innovative activity, in the implementation by the parties of such activity of their rights and obligations, as well as in the protection rights and interests of subjects of innovative relations. The definition of an innovative contract is proposed, which is an agreement between two or more parties, on the basis of which their rights and obligations in the field of innovative activity arise, change or terminate. It is substantiated that contracts based on which an object of intellectual property rights is created with the aim of its further introduction into production or the soc

Дисертаційне дослідження присвячене теоретичним та практичним аспектам реалізації норм щодо воєнних злочинів за Римським статутом Міжнародного кримінального суду. У роботі простежується формування кримінально-правових норм про відповідальність за воєнні злочини в міжнародному кримінальному праві. Окреслюється періодизація формування норм міжнародного кримінального права, що складається з п’яти етапів, найновіший з яких розпочався з початком роботи Міжнародного кримінального суду, та характеризуються все більш широким визнанням державами необхідності імплементації норм міжнародного кримінального права до їхніх національних законодавств. Наголошується, що міжнародне кримінальне право сформувалося під впливом міжнародного гуманітарного права, і наразі обидві ці сфери (міжнародне гуманітарне та міжнародне кримінальне право) поширюються на всі збройні конфлікти міжнародного та неміжнародного характеру. Наголошується, що в основі сучасної концепції воєнних злочинів лежить понятійний апарат міжнародного гуманітарного права. Водночас підкреслюється, що ці дві області не є тотожніми, і концепція міжнародних злочинів має своє коріння не тільки в міжнародному гуманітарному праві, але й в національних правових системах, звідки були запозичені основні категорії, в яких описується злочинна поведінка. Підкреслюється, що концепція міжнародних злочинів, зокрема воєнних злочинів, не походить напряму з міжнародного гуманітарного права, і що ці сфери розвивалося паралельно.Розглянуто особливості індивідуальної кримінальної відповідальності за воєнні злочини за міжнародним правом. Доводиться, що такі злочини є багатооб’єктнимми, оскільки виражаються в порушеннях встановлених міжнародним гуманітарним правом правил ведення бойових дій, що можуть бути закріплені як в міжнародному праві так і в національному законодавстві держав. Подібні злочини становлять собою зазіхання на міжнародний правопорядок, бути частиною політики держави чи збройної групи, носити масштабний та системний характер. Водночас, окремі воєнні злочини можуть здійснюватися і фізичними особами за своєю власною ініціативою, що виводить на перший план значущість концепцій індивідуальної та командної відповідальності. Підкреслюється необхідність розрізнення воєнних злочинів з іншими типами міжнародних злочинів, зокрема злочинами проти людяності та злочином агресії, що дозволить конкретизувати моделі індивідуальної кримінальної відповідальності за скоєння кожного з таких типів злочинів.Досліджено питання впливу діяльності міжнародних воєнних трибуналів, що були створені після Другої світової війни для кримінального переслідування та покарання ключових воєнних злочинців. Робиться висновок, що діяльність цих трибуналів суттєво вплинула на поняття державного суверенітету, обмеживши дискрецію держав у тому що можна визнавати злочинною поведінкою. Злочинність того чи іншого діяння стала визначатися не тільки бажанням держави криміналізувати це діяння, але й вимогами міжнародного права щодо криміналізації найбільш серйозних злочинів, що викликають занепокоєння всієї міжнародної спільноти. Саме діяльність цих трибуналів дала початок розвитку сучасного поняття міжнародного злочину. Хоча ідея про засудження певної поведінки під час ведення бойових дій як злочинної існувала і до того, вирішальне значення для формування підвалин сучасного міжнародного кримінального права мало саме засудження певних конкретних діянь органами міжнародної кримінальної юстиції. З розгляду окремих справ сформувалося цілісне вчення про міжнародні злочини, в тому числі, про воєнні злочини. Таким чином, вчення про воєнні злочини є продуктом діяльності міжнародних органів кримінальної юстиції.^UThe dissertation study is devoted to the theoretical and practical aspects of the implementation of norms regarding war crimes under the Rome Statute of the International Criminal Court. The work traces the formation of criminal law norms on responsibility for war crimes in international criminal law. The periodization of the formation of norms of international criminal law is outlined, which consists of five stages, the most recent of which began with the beginning of the work of the International Criminal Court, and is characterized by the increasingly widespread recognition by states of the need to implement the norms of international criminal law into their national legislation. The work emphasizes that international criminal law was formed under the influence of international humanitarian law, and currently both of these areas (international humanitarian and international criminal law) apply to all armed conflicts of an international and non-international nature. It is emphasized that the modern concept of war crimes is based on the conceptual apparatus of international humanitarian law. At the same time, it is emphasized that these two areas are not identical, and the concept of international crimes has its roots not only in international humanitarian law, but also in national legal systems, from where the main categories describing criminal behavior were borrowed. It is emphasized that the concept of international crimes, in particular war crimes, does not come directly from international humanitarian law, and that these areas developed in parallel.The work examines the peculiarities of individual criminal responsibility for war crimes under international law. It is proven that such crimes are multiobjective, as they are expressed in violations of the rules of hostilities established by international humanitarian law, which can be enshrined both in international law and in the national legislation of states. Such crimes constitute an encroachment on the international legal order, be part of the policy of the state or an armed group, and have a large-scale and systemic nature. At the same time, individual war crimes can be committed by individuals on their own initiative, which highlights the importance of the concepts of individual and team responsibility. The work emphasizes the need to distinguish between war crimes and other types of international crimes, in particular crimes against humanity and the crime of aggression, which will allow specifying the models of individual criminal responsibility for committing each of these types of crimes.The work examines the impact of the activities of international military tribunals, which were created after the Second World War to prosecute and punish key war criminals. It is concluded that the activity of these tribunals significantly affected the concept of state sovereignty, limiting the discretion of states in what can be recognized as criminal behavior. The criminality of this or that act began to be determined not only by the state’s desire to criminalize this act, but also by the requirements of international law regarding the criminalization of the most serious crimes that cause concern to the entire international community. It was the activity of these tribunals that gave rise to the development of the modern concept of international crime. Although the idea of condemning certain behavior during hostilities as criminal existed even before that, the condemnation of certain specific actions by the bodies of international criminal justice was of decisive importance for the formation of the foundations of modern international criminal law. From the consideration of individual cases, a coherent doctrine of international crimes, including war crimes, was formed. Thus, the doctrine of war crimes is a product of the activities of international criminal justice bodies.