Робота присвячена вивченню специфіки вокально-виконавської творчості в двох мистецтвознавчих аспектах: теоретичному та історичному.Визначено основні фактори, які впливають на вокально-виконавський стиль: залежність від форми та змісту вокального твору, що інтерпретується; залежність від панівних у даний історичний період естетичних вимог та смаків. Розглянуто основні аспекти, в контексті яких досліджується поняття вокально-виконавського стилю: стиль, як історична категорія, яка змінює свій зміст відповідно до певної історичної епохи; стиль у зв'язку з певними художніми напрямками; стиль як індивідуальне явище.Охарактеризовано специфічні риси сучасної вокально-виконавської творчості: поглиблення змістовного аспекту інтерпретацій, інтелектуалізація всього процесу творчої діяльності виконавців; посилення уваги до вокального мистецтва минулих епох, до сформованих традицій та їх тлумачення, що відповідає загальній спрямованості художньо-естетичної культури нашого суспільства, орієнтованої на активне естетичне освоєння класичних цінностей минулого.Визначено, що важливою передумовою для розвитку домінуючих у сучасній виконавській практиці тенденцій є розвиток технічних засобів: перетворення цих тенденцій у провідні в сучасному вокально-виконавському мистецтві відбувається паралельно з удосконаленням технічних засобів масової комунікації. У зв'язку з цим, характерною особливістю сучасної вокально-виконавської творчості є поява нової когорти виконавців-вокалістів, які поєднують класичний вокал з шоу-бізнесом.Розглянуто особливості взаємодії вокально-виконавської творчості та соціокультурних факторів.Проаналізовано зміни, які відбуваються в слухацькому сприйнятті під впливом техніко-комунікативних засобів та якісно нового типу інтерпретації, який виник у зв'язку з цим.Охарактеризовано специфічні риси естрадного виконавства: розважальність, доступність, простота, спрямованість на пересічного глядача, інтереси і знання якого далекі від класичної музичної освіти.Доведено, що гармонічне злиття композиторської та виконавської творчості, яка дає можливість проявитися художньому задуму, закладеному у вокальному творі, виразити переживання, які творчо втілюються виконавцем-вокалістом, є необхідною умовою для естетичного впливу вокальної музики на свідомість слухача та втілення цілісної вокально-естетичної взаємодії композитора-виконавця-слухача.^UThe work is devoted to the study of the specifics of vocal performance in two aspects of art history: theoretical and historical.The main factors influencing the vocal-performing style are determined: dependence on the form and content of the vocal work being interpreted; dependence on the aesthetic requirements and tastes prevailing in this historical period. The main aspects in the context of which the concept of vocal-performing style is studied are considered: style as a historical category that changes its meaning according to a certain historical epoch; style in connection with certain artistic directions; style as an individual phenomenon. The specific features of modern vocal-performing creativity are characterized: deepening of the substantive aspect of interpretations, intellectualization of the whole process of creative activity of performers; strengthening attention to the vocal art of past epochs, to the established traditions and their interpretation, which corresponds to the general orientation of artistic and aesthetic culture of our society, focused on the active aesthetic development of classical values of the past.It is determined that an important prerequisite for the development of dominant trends in modern performing practice is the development of technical means: the transformation of these trends into leading in modern vocal and performing arts occurs in parallel with the improvement of technical media. In this regard, a characteristic feature of modern vocal performance is the emergence of a new cohort of vocalists who combine classical vocals with show business. The third section considers the features of the interaction of vocal and performing arts and socio-cultural factors.The changes that occur in the listener's perception under the influence of technical and communicative means and a qualitatively new type of interpretation that has arisen in this regard are analyzed.The specific features of pop performance are characterized: entertainment, accessibility, simplicity, focus on the average viewer, whose interests and knowledge are far from classical music education.It is proved that the harmonious fusion of composition and performance, which allows to express the artistic idea embedded in the vocal work, to express the experiences that are creatively embodied by the singer-vocalist, is a necessary condition for the aesthetic impact of vocal music on the listener's consciousness. Composer – performer – listener.

Дослідження комунікації – один з мейнстримів сучасної філософії. «Комунікативний поворот» спричинив появу різноманітних ракурсів вивчення комунікації в усіх гуманітарних дисциплінах. Ці доробки нині потребують осмислення і узагальнення. Кожен дослідник намагається дати власну відповідь на питання про те, чим є і чим не є комунікація, і завдяки розмаїттю запропонованих відповідей ситуація ще більше заплутується. Стає нелегко зрозуміти, що таке комунікація сама по собі, та й саме питання про те, що таке комунікація, набуває багатьох додаткових вимірів. Метою дисертаційної роботи є виявлення багатовимірністі парадигмального впливу на суб'єкта-дослідника при конструюванні стратегії дослідження комунікації.У роботі отримало подальший розвиток уявлення про парадигмальний аналіз як про процес виявлення підстав, на які спирався дослідник під впливом різних установок.Зроблений висновок про те, що суб'єкт-дослідник завдяки входженню в ситуацію спостереження на першому рівні рефлексії переживає дисоціацію, а згодом дисперсію і трансформується в композицію комунікативних станів, що безперервно перезбируються. При вхоженні в стан рефлексії другого рівня суб'єкт- дослідник перезбирує себе наново і віднаходить себе як цілістність у становленні, що втримується автокомунікацією. Децентрована рефлексія (різновид рефлексії другого рівня) виявляється важливим інструментом парадигмального аналізу, оскільки дозволяє послідовно стати на місце іншого дослідника, проаналізувати впливи, яким він піддається, а також ніби «із середини» прожити різні дослідницькі ракурси і особисті вибори, що формують індивідуальну стратегію.В роботі проаналізовані уявлення про комунікацію, що виникли під впливом різних парадигм (парадигми складності, системної парадигми в розумінні Н.Лумана, мережевої парадигми, парадигми комунікативного розуму та ін.). Зроблений висновок про те, що парадигми і дослідницькі стратегії взаємно доповнюють одне одну. Парадигма диктує, в який саме спосіб повинно будуватися дослідження, щоб відповідати критеріям науковості, зафіксованим у даній дисципліні, в даному науковому співтоваристві, в даний момент часу. Стратегія дослідження – це шлях, обраний конкретним дослідником, в якому можуть поєднуватися різноманітні епістемічні, парадигмальні, методологічні, теоретичні впливи, а також вплив численних «поворотів». Водночас в обраній стратегії виявляється індивідуальне творче, авторське начало дослідника. Введений у науковий обіг термінологічний конструкт «знаннєве тіло», що являє собою комплекс знань, які увійшли «у плоть і кров» суб'єкта, стали своєрідним аналогом тіла, вирощеного не з білкової матерії, а із «знаннєвої».Розроблене уявлення про парадигму як про своєрідний синтез дослідницьких конструктів, що виникають і постійно перезбируються в комунікації наукового чи філософського співтовариства.Парадигми, епістеми, методологічні підходи, під впливом яких опиняються учасники співтовариства, метафорично зрівнені з комунікативними станами співтовариства, композицією яких наперед визначається комунікація його учасників.Сформульоване уявлення про комунікацію як про дослідницький конструкт, який кожен дослідник «збирає» для вирішення власних наукових і філософських завдань. Запропоноване трактування комунікації як драйвера подієвого часу, здатного змінювати конфігурацію сталих зв'язків та асоціацій між акторами, створювати умови для перезбирання систем або мереж і бути провідником контингентності в ситуації «тут і тепер».Ключові слова: децентрована рефлексія, дослідницький конструкт, збирання, знаннєве тіло, комунікація, конститутивні елементи парадигми, парадигма, стратегія дослідження, суб'єкт-дослідник.^UCommunication studies are in the mainstream of modern philosophy. "Communicative turn" led to the emergence of various perspectives, connected with the research of communication in all humanitarian disciplines. Each researcher tries to give his own answer to the question of what communication is and what is not, and thanks to the diversity of the proposed answers, the situation is even more confusing. It is not easy to understand what communication is by itself, and the question “what is the communication ” takes on very many additional dimensions. The epistemic complexity is arising such more that any attempt to see the “forest behind the trees” or to discover the thread of Ariadne in the constantly created labyrinth of intellectual searches becomes relevant.The aim of the dissertation is to analyze communication research strategies in the context of paradigm influences that are experienced by various researchers.A terminology construct “research strategy” has further developed in this dissertation. It allows speaking about personal choice in situations of polyparadigmality thinking. Thereby a certain research position, which allows us to keep a balance between different vectors of meaning attractions, becomes possible. It is concluded that the subject-researcher, due to the entry into the observation situation in the first reflexion level state, experiences dissociation and then dispersion. The dissertation shows how the classic researcher has transformed into the continuously reassembled integrity of its own communicative conditions held by auto-communication at the second-level reflexion state. One type of this reflexion is “decentralized reflexion” that becomes an important tool for paradigm analysis because it allows us to consistently take the place of every researcher, analyze the influences that he is experiencing, and to live from the inside various research angles and personal choices that form an individual strategy.The work develops further the concept of paradigm analysis as the process of identifying the bases on which the researcher relied under the gravitation of various paradigmatic (epistemic) influences. The metaphor of the surfer researcher, which slides along the waves created by the centers of paradigmatic attraction, is used. Surfer has to keep away all these centers because he wants to be independence from them. Another way he can lose his philosophy reflexive position.The dissertation considers ideas of communication that have developed in different directions of thinking (the paradigm of complexity, the system paradigm (N.Luhmann's version), the network paradigm, the paradigm of “communicative rationality”, etc.).It is concluded that paradigms and research strategies complement each other. The paradigm prescribes exactly how the research should be built in order to meet the scientific criteria established in this discipline in this scientific community at one time or another. The research strategy is the path chosen by a particular researcher in which various epistemic, paradigmatic, and methodological influences can be combined. At the same time, the strategy reveals the author's creativity, his own contribution.A terminological construct “knowledge body” introduced into scientific use. It can be explained as a complex of knowledge that entered “into flesh and blood of researcher”, became a peculiar analog of a body grown not from protein matter, but from the paradigms and scientific knowledge of the community.The concept of the paradigm was developed as a kind of synthesis of research constructs, arising and constantly re-assembling in the communication of the scientific or philosophical community.Paradigms, episteme, methodological approaches, influenced by community members, are metaphorically compared with the communicative states of a community, the composition of them predetermines the communication of its members.It was proposed the concept of communication as a “research construction” that each researcher “assembles” to solve his own scientific and philosophical problems. This dissertation contains an interpretation of communication as a driver of event-time, capable of changing the configuration of established connections and associations between actors, creating conditions for reassembling systems or networks and being a conductor for contingency in the situation “here and now”. Keywords: research strategy, subject-researcher, assembly, communication, paradigm, constitutive elements of a paradigm, decentralized reflexion, knowledge body, research construct.

Дисертаційне дослідження є першою всебічною теоретико-правовою розробкою тематики особистої автономії приватних осіб та організацій, що є інноваційною для понятійно-категоріального апарату юридичної науки концепцією, синтезом концепцій особи, організації, автономії, приватності та правового порядку. Сформульовано визначення особистої автономії приватних осіб та організацій: це власний правовий порядок самостійного існування індивідуальності (особи, групи осіб), природної (людина, інші форми буття) чи штучної (соціальні, технічні системи), що проявляє незалежність від індивідуальних впливів та публічної політичної влади. Описано ознаки особистої автономії приватних осіб та організацій, які можуть застосовуватися на практиці при вирішенні питання визнання за об'єктом права статусу особи (суб'єкта права): індивідуальне самовизначення (ідентичність); самостійність існування за власними законами в силу автономії матерії, автономії волі, суверенітету розуму; здатність бути першоджерелом власного невідчужуваного права; здійснення суб'єктивних прав і обов'язків; свобода вибору правових засобів реалізації правомірних інтересів; проявлена в правових процесах і відносинах здатність розвивати свободу на основі правового досвіду відповідальності. Запропоновано математичні моделі особистої автономії, які визначають права та обов'язки як функціональний зв'язок між кількісними виразами причинного існування (свободи) та наслідкового існування (відповідальності) і визначають автономію як рівновагу прав і обов'язків, зв'язок між одиницею та єдністю. Також запропоновано комп'ютерні моделі особистої автономії, у яких програми генерують правові судження. Розроблена модель еволюції особистої автономії, яка включає три стадії самоорганізації та ін.^UThis thesis presents the first comprehensive study of legal theory of personal autonomy of private persons and organizations, which is the concept innovative for the terminology of jurisprudence, constructed as a synthesis of concepts of person, organization, autonomy, privacy, and legal order. Personal autonomy of private persons and organizations is defined as the inherent legal order of self-ruled existence of an individual (person, group of persons), natural (human, other beings) or artificial (social, technical systems), which shows independence from individual influences and public political power. Indicators of personal autonomy of private persons and organizations are described for further application in practical inquiries whether an entity should be recognized as a person before the law (a subject of law), namely: individual self-determination (identity); independence of existence according to the own laws by virtues of the autonomy of matter, autonomy of will, and sovereignty of reason; the ability to be the primary source of one's own inalienable rights; the practice of subjective rights and obligations; freedom of choice of legal means of realization of legitimate interests; the capacity, revealed in legal processes and relations, to develop freedom on the basis of legal experience of responsibility. Mathematical models of personal autonomy are proposed, where rights and duties are defined as a functional relation between quantitative expressions of causal existence (freedom) and consequential existence (responsibility), and autonomy is represented by the legal balance of rights and duties, as a connection between unit and unity. Computer models of personal autonomy are proposed, e.g. programs generating legal judgments. Theoretical model of the evolution of personal autonomy has been developed, which includes three stages of self-organization and other.

Уперше запропоновано розгорнуту музикознавчу оцінку діяльності Одеської хорової школи як історичного феномена, а також на сучасному етапі. Здійснено узагальнення всіх сторін творчої діяльності засновника Одеської хорової школи К.К.Пігрова як теоретика хорового мистецтва, новатора, видатного хормейстера-виконавця, педагога, а також церковного регента. Висвітлено методи створення ним хорової школи на основі двох традицій: церковної та світської. Зроблено музикознавчу спробу створення "теорії історії" духовної хорової музики на сучасному етапі та відповідного термінологічного апарату. Теоретично обгрунтовано єдину модель духовної хорової традиції як історичної передумови виконавського стилю хорової музики. Розглянуто питання про необхідність системного підходу до проблем хорового виконавства. Вивчено своєрідну антиномію історичне - індивідуальне для визначення категоріального статусу поняття "виконавський стиль хорової музики".

  Скачати повний текст

Вивчено вплив індивідуального та групового способу утримання холостих і поросних свиноматок і поєднань внутрішньопородного типу свиней породи дюрок української селекції "Степовий" з великою білою зарубіжної селекції та пордою ландрас французької селекції на продуктивні якості. Досліджено відтворювальні якості свиноматок залежно від способу утримання. Вивчено ріст і розвиток чистопородного та помісного молодняку, їх м'ясні якості, гістологічну будову найдовшого м'яза спини, фізико-хімічні показники якості м'яса та сала свиней різних генотипів і морфологічні та біохімічні показники крові. Установлено, що індивідуальне утримання свиноматок у станках протягом всього періоду поросності сприяє підвищенню їх вітворювальних якостей. Виявлено, що показниками відгодівельних якостей молодняк поєднання переважав чистопородних аналогів породи дюрок. Найбільшу економічну ефективність одержано за індивідуального утримання свиноматок та використання відгодівельного молодняку (IV і V груп).

  Скачати повний текст

Вивчено фортепіанну спадщину С. Боркевича у розмаїтті її жанрової палітри. Проаналізовано наукові джерела та музично-критичні матеріали, які містять відомості про композитора. Запропоновано періодизацію його творчості. Виявлено проблеми історіографічного характеру. У контексті зв'язку творчості митця з класико-романтичним мистецтвом і тональним мисленням розглянуто генезу його фортепіанного стилю. З урахуванням особливостей піаністичної мови та типу обраної композиції здійснено класифікацію циклів фортепіанних п'єс, що посідають центральне місце у доробку композитора. Розглянуто сонати та твори для фортепіано з оркестром, в яких С. Борткевич синтезує різні композиційні принципи. Зазначено, що вибірковий підхід митця до усталеного досвіду, навмисна гра у "стильову присутність" іншого автора за допомогою алюзій і цитат, а також прийом варіації образу підтверджують активність творчої позиції С. Борткевича й індивідуальне відображення класико-романтичної традиції.

  Скачати повний текст

Кіберспорт – це командне або індивідуальне змагання на основі відеоігор. Кіберспорт, як унікальний різновид людської активності, виник внаслідок поєднання досягнень у сфері інформаційних технологій і традиційного спорту. Сучасні технології надали можливість відтворити змагальний процес, який протягом тисячоліть відбувався на змагальних майданчиках, у віртуальному вимірі. Втім, за своєю природою, кіберспорт не відрізняється від «традиційних» видів спорту, адже так само об’єктивує змагальну діяльність, що є суттю спорту як такого. Відповідно, суспільні відносини, що складаються у сфері кіберспорту, також потребують свого правового і квазіправового упорядкування, за тими ж принципами, які використовуються у «традиційному» спорті. Йдеться, передовсім, про саморегулювання на рівні кіберспортивних організацій і договірне регулювання на індивідуальному рівні. Отже, існує об’єктивна потреба в науковому осмисленні кіберспорту, як окремої сфери правового регулювання, і формуванні усталених підходів до регулювання різнорідних за своїм характером суспільних відносин, що складаються у досліджуваній сфері. Особливої уваги потребують питання договірного регулювання відносин у сфері кіберспорту, оскільки переважна їх частина не врегульована за допомогою нормативно-правових актів.Дисертація є першим у вітчизняній науці спеціальним комплексним дослідженням проблематики цивільно-правових договорів у сфері кіберспорту. У роботі основну увагу зосереджено на питаннях правового регулювання різноманітних відносин, що складаються у сфері кіберспорту загалом та особливостях застосування цивільно-правових договірних конструкцій для упорядкування приватноправових відносин зокрема.У дисертації розроблено нові теоретичні положення щодо вирішення питань договірного регулювання відносин у сфері кіберспорту, зокрема, - детально проаналізовано правові конструкції договору (контракту) про кіберспортивну діяльність, трансферного договору (контракту) кіберспортсмена, договору про спонсорство у кіберспорті, та внесено пропозиції з удосконалення чинного законодавства України. В результаті проведеного дослідження стало можливим сформулювати окремі положення наукової новизни та практичних рекомендацій щодо:1) теоретико-методологічних засад договірного регулювання приватноправових відносин у сфері кіберспорту; 2) наявних підходів до нормативно-правового забезпечення здійснення кіберспортивної діяльності на основі аналізу законодавства України та іноземних країн;3) визначення ролі держави та приватних суб’єктів у формуванні механізму нормативно-правового регулювання відносин у сфері кіберспорту із врахуванням принципу автономії спорту.Встановлено, що кіберспорт є ігровою активністю, в якій суперники змагаються за першість у комп’ютерній грі. Ключовим аспектом, який визначає сутність кіберспорту і прямо впливає на визначення способів і напрямків його правового і квазіправового регулювання, є визнання дуалістичної природи кіберспорту, що виник на стику інформаційних технологій та «традиційних» видів спорту. Наголошено на тому, що поява і розвиток кіберспорту прямопропорційно пов’язані із розвитком спочатку суто комп’ютерних, а згодом – інтернет-технологій. Етапи розвитку кіберспорту включають ранній період (1972-1980), період популярності аркад (1980-1990), період виникнення і поширення онлайн ігор (1990-2000), сучасний період, повязаний з появою великих кіберспортивних турнірів (2000 р. – по цей час). Аргументовано, що необхідність правового регулювання відносин у кіберспорті зумовлена становленням кіберспорту, як виду спорту і потужної індустрії. Відповідно, генезис правового регулювання кіберспорту не співпадає з періодизацією розвитку кіберспорту, оскільки потреба в правовому регулюванні виникає вже на етапі становлення кіберспорту, як окремої індустрії. Відповідно, періодизація розвитку правового регулювання кіберспорту складається з двох етапів: 1) регулювання окремих сфер суспільних відносин у кіберспорті, наприклад, пов’язаних з укладенням окремих видів договорів, оформленням прав на трансляцію змагань тощо – 2000-2011 р.р.; 2) перехід до комплексного регулювання відносин у кіберспорті, як самостійному виді спорту – з 2011 р. і по цей час (в Україні – з 2020 р., коли кіберспорт був визнаний видом спорту офіційно).^UEsports is a team or individual competition based on video games. Cybersport, as a unique type of human activity, arose as a result of the combination of achievements in the field of information technologies and traditional sports. Modern technologies have made it possible to reproduce the competitive process, which has been taking place on the competition grounds for thousands of years, in a virtual dimension. However, by its very nature, eSports does not differ from "traditional" sports, because it also objectifies competitive activity, which is the essence of sports as such. Accordingly, social relations that develop in the field of e-sports also need their own legal and quasi-legal regulation, according to the same principles that are used in "traditional" sports. It is primarily about self-regulation at the level of e-sports organizations and contractual regulation at the individual level. Therefore, there is an objective need for a scientific understanding of e-sports as a separate area of legal regulation, and the formation of established approaches to the regulation of heterogeneous social relations that are formed in the researched field. The issues of contractual regulation of relations in the field of e-sports require special attention since the majority of them are not regulated through regulatory and legal acts.The dissertation is the first special comprehensive study of civil law contracts in the field of e-sports in domestic science. In the work, the main attention is focused on the issues of legal regulation of various relations that are formed in the field of e-sports in general and the peculiarities of the application of civil-law contractual constructions for the regulation of private law relations in particular.The dissertation developed new theoretical provisions for solving issues of contractual regulation of relations in the field of e-sports, in particular, - analyzed in detail the legal constructions of an agreement (contract) on e-sports activity, transfer agreement (contract) of an e-athlete, sponsorship agreement in e-sports, and made suggestions for improving the current legislation of Ukraine.As a result of the conducted research, it became possible to formulate separate provisions of scientific novelty and practical recommendations regarding:1) theoretical and methodological principles of contractual regulation of private law relations in the field of e-sports;2) existing approaches to regulatory and legal support for the implementation of e-sports activities based on the analysis of the legislation of Ukraine and foreign countries;3) determination of the role of the state and private entities in the formation of the mechanism of normative and legal regulation of relations in the field of e-sports, taking into account the principle of the autonomy of sports.It has been established that eSports is a gaming activity in which opponents compete for supremacy in a computer game. The key aspect that determines the essence of eSports and directly affects the determination of the methods and directions of its legal and non-legal regulation is the recognition of the dualistic nature of eSports, which arose at the junction of information technologies and traditional sports.It is emphasized that the emergence and development of e-sports are directly related to the development of pure computer and later Internet technologies. The stages of the development of eSports include the early period (1972-1980), the period of popularity of arcades (1980-1990), the period of the emergence and spread of online games (1990-2000), the modern period associated with the emergence of large eSports tournaments (2000- present days). It is argued that the need for legal regulation of relations in e-sports is due to the development of e-sports as a sport and a powerful industry. Accordingly, the genesis of the legal regulation of e-sports does not coincide with the periodization of the development of e-sports, since the need for legal regulation arises already at the stage of the formation of e-sports as a separate industry. Thus, the periodization of the development of legal regulation of e-sports consists of two stages: 1) regulation of certain spheres of public relations in e-sports, for example, related to the conclusion of certain types of contracts, registration of rights to broadcast competitions, etc. – 2000-2011; 2) transition to comprehensive regulation of relations in e-sports as an independent sport – from 2011 to the present time (in Ukraine – from 2020, when e-sports was officially recognized as a sport).

Удосконалено комплексну терапію хворих на різні клінічні форми розацеа з урахуванням вираженості змін в імунній системі. Доведено, що у таких хворих наявні зміни в імунній системі (запалення, алергізація та аутоімунізація). Установлено, що у хворих на розацеа запальний процес за рахунок високого рівня прозапальних цитокінів інтерлейкіна-1 (ІЛ-1), ІЛ-6 та їх розчинних рецепторів і рівня C-реактивного білка (CРБ) відбувається за запальної та пізньої форм захворювання. Показано, що рівень кількості аутоантитіл до тканин шкіри, печінки та підшлункової залози є найбільшим за пізньої форми розацеа, та розпочинається за запальної форми. Установлено виражену алергізацію високого ступеня у групах хворих на судинну та запальну форми розацеа на підставі високого рівня IgE-загального й алергенспецифічного. З урахуванням одержаних результатів розроблено та проведено індивідуальне лікування з застосуванням скінорену гелю, фексофасту, ербісолу, залежно від вираженості імунопатологічних реакцій у різних клінічних групах хворих на розацеа.

  Скачати повний текст

Вперше в українському музикознавсті досліджено закономірності розвитку вітчизняного оригінального репертуару для баяна. Запропоновано концепцію періодизації еволюційних етапів вітчизняної літератури для баяна. Висвітлено основні тенденції розвитку провідних жанрів української баянної музики сучасної доби. Вперше здійснено загальнотеоретичний та жанрово-стильовий аналіз баянної творчості провідного українського композитора В. Рунчака. Відзначено значний внесок музичного діяча у розробку жанрових і стилістичних компонент нової баянної літератури шляхом активного перетворення жанрових прототипів, створення прецедентів і суттєвої трансформації всього жанрово-стильового комплексу баянної музики.

  Скачати повний текст

У дисертації здійснено узагальнення результатів проведеного теоретичного аналізу та експериментального дослідження умов розвитку емоційного інтелекту у студентів ІТ-спеціальностей, описано його структурно-процесуальні компоненти, встановлено зв'язок між емоційним інтелектом та соціально-психологічною адаптацією і емоційним вигоранням, розроблено та апробовано програму розвитку емоційного інтелекту для студентів ІТ-спеціальностей.Запропоновано власну теоретичну модель структурно-змістових компонентів та процесів емоційного інтелекту. До структурно-змістовних компонентів належать: емоційний, когнітивний та поведінковий; процеси, які лежать в основі емоційного інтелекту – усвідомлення та саморегуляція.Для розвитку і формування професійної свідомості емоційний інтелект має ключове значення, оскільки дослідницька діяльність у професійній сфері, поєднана з емоційними переживаннями результатів цієї діяльності, є основою професійної рефлексії та самоаналізу. Емоційний інтелект виступає регулятором емоцій і розуму, дає можливість відчути відповідальність за своє життя і свої рішення, усвідомити власні потреби та мотиви поведінки. Корегуюча функція емоційного інтелекту розширює можливості вибору стратегій в житті та стилів у професійній діяльності, включаючи до поняття вибору і зміну чи повну відмову від попередніх рішень.Особи, які обирають своє навчання та діяльність в ІТ-сфері, мають певні особливості емоційної сфери, наприклад, поєднання високого рівня абстрактного мислення з емоційною холодністю та потребою в раціоналізації, що дозволяє створювати ідеально-логічні алгоритми. Крім цього, професія ставить свої вимоги до властивостей особистості (в тому числі і емоційних) через умови організації праці та специфіки робочих вимог. На даний момент виявлена розбіжність в тому, що навчання відбувається з акцентом на розвитку когнітивної сфери, тобто інтелектуальних здібностей та пошукової активності. В той час, як діяльність організована за командним типом, тобто змушує до соціальної взаємодії, емоційної та комунікативної компетентності. Емоційний інтелект може виступати одним із засобів, які усувають цю розбіжність і допомагають в організації адаптації особистості до професійної діяльності в ІТ-сфері. Сформовано систему психолого-педагогічних умов розвитку емоційного інтелекту. Ця система включає психологічний блок умов: психологічні тренінги, воркшопи, психотерапевтичні тематичні групи та індивідуальне психологічне консультування (чи психотерапія). Другою складовою системи є психолого-педагогічний блок умов: бесіди, просвітницькі лекції, практичні чи науково-практичні конференції, тематична позанавчальна активність.Перевірка ефективності розробленої програми показала її позитивний вплив на розвиток компонентів емоційного інтелекту у студентів ІТ-спеціальностей: констатовано позитивну динаміку у всіх структурно-змістовних компонентах емоційного інтелекту. Запропоновано рекомендації для психологів та психологічних служб ЗВО щодо впровадження програми розвитку емоційного інтелекту чи окремих її елементів в роботу з посилення окреслених умов з врахуванням специфіки студентів ІТ-спеціальностей. Аргументовано ефективність залучення до такої програми психологів із досвідом роботи у сфері інформаційних технологій. Інформація від таких спеціалістів сприймається як більш достовірна і це може сприяти зростанню ефективності на всіх етапах цього процесу.^UThe thesis summarizes the results of the theoretical analysis and experimental study of the conditions for the development of emotional intelligence of IT students, describes its structural and procedural components, and establishes the relationship between emotional intelligence and socio-psychological adaptation and emotional burnout. In the thesis an emotional intelligence development program for IT students is established and tested. The own theoretical model of structural-substantive components and processes of emotional intelligence is proposed. The structural and substantive components are: emotional, cognitive and behavioral; processes that underlie emotional intelligence are: awareness and self-regulation.Emotional intelligence is of key importance for the development and formation of professional consciousness, because professional research activities coupled with emotional experiences of the results of these activities are the basis of professional reflection and introspection. Emotional intelligence acts as a regulator of emotions and mind, gives the opportunity to feel responsible for one's life and decisions, to understand one's own needs and motivations. The corrective function of emotional intelligence expands the choices of life strategies and professional styles (including changing or completely abandoning previous decisions).Individuals who choose their education and activities in the IT field have certain emotional features. In addition, the profession makes demands on personal characteristics (including emotional ones) through the organization of work and the specificity of working requirements. To date, there is a discrepancy in the way that learning is done with an emphasis on cognitive development, that is, intellectual ability and search activity. While activities are organized in a command-type manner, that is, lead to social interaction, emotional and communicative competence. Emotional intelligence can be one of the mechanisms that bridge this gap and help to organize the adaptation of individuals to professional IT activities. The presented program of empirical research on emotional intelligence in students of IT specialties included three stages: preparatory, which carried out planning, selection and testing of methods, search for subjects; the main stage, which involved determining the indicators of the components of emotional intelligence: cognitive, emotional (affective) and behavioral.A system of psychological and pedagogical conditions for the development of emotional intelligence has been formed, which includes on the one hand a psychological block of conditions: psychological trainings, workshops, psychotherapeutic thematic groups and individual psychological counseling (or psychotherapy); on the other - a psychological and pedagogical block of conditions: conversations, educational lectures, practical or scientific-practical conferences, thematic extracurricular activities.Checking the effectiveness of the developed program showed its positive impact on the development of the components of emotional intelligence in students of IT specialties: positive dynamics were noted in all structural and content components of emotional intelligence.Recommendations are offered for psychologists and psychological services of higher education institutions to implement the emotional intelligence development program or its individual elements into the work to intensification the outlined conditions, taking into account the specifics of students of IT specialties. The effectiveness of involving psychologists with information technology experience in such a program is substantiated. Information from such professionals was perceived as more reliable and this could enhance efficiency at all stages of the process.

Вивчено особливості змістово-функціональних особливостей рефлексивної регуляції професійного самовизначення старшокласників. Обгрунтовано положення про рефлексивну ситуацію як сукупність психологічних умов для входження самосвідомості у "рефлексивний режим". Розроблено модель функціонування рефлексивних компонентів професійного самовизначення старшокласників. Розглянуто психологічні критерії прояву рефлексії у його структурі. Запропоновано й апробовано психодіагностичний інструментарій. Виявлено індивідуальні профілі даних компонентів професійного самовизначення та його види (проблемний, адаптивний, рефлексивно-гармонійний). Створено навчально-розвивальну програму розвитку здатності старшокласників до рефлексивної регуляції професійного самовизначення, яка містить навчальні діалоги, індивідуальне консультування та психологічний тренінг. Зауважено, що методичні рекомендації, що пропонуються вчителям, практичним психологам, батькам, дають змогу визначити шляхи розвитку рефлексивних механізмів самосвідомості старшокласників, які є необхідними умовами ефективного професійного самовизначення.

  Скачати повний текст

Проаналізовано індивідуальний та соціальний виміри свободи сучасної людини. Встановлено, що реалізація свободи особистості досягається в результаті діалектичної єдності "особа - суспільство", "індивід - спільнота", найбільш яскравим проявом яких є діалог між філософіями та ідеологіями сучасного лібералізму та комунітаризму. Досліджено взаємозв'язок індивідуального й соціального, який досягається за допомогою індивідуалізму, приватності, автономії, соціальності, публічності, спільноти. На підставі вивчення індивідуалізму як світоглядної позиції обгрунтовано зміст поняття комунітарного індивідуалізму, що дає змогу гармонійно узгоджувати індивідуальне й соціальне в особі. Здійснено грунтовний і всебічний аналіз приватності та її зв'язку з ідеями публічності та свободи. Запропоновано концепцію приватності, встановлено різницю між формами самоприватності та міжприватності, відповідно до яких можна характеризувати стосунки людини з собою та іншими. До наукового обігу введено два нові підходи щодо встановлення значення приватності в житті сучасної людини: інструментально-функціональний та ціннісно-сутнісний. Проведено детальне вивчення ідеї автономії у контексті взаємодії людей між собою та взаємодії людини й соціальної групи, розглянуто інструментальний та емоційно-афективний аспекти даного процесу. Доведено суттєву роль феномену автономії особи не лише в житті окремої людини, а й у формуванні якісно важливих соціальних зв'язків з іншими людьми у соціумі. Розкрито зміст поняття автономії в соціально-філософському контексті.

  Скачати повний текст

Вперше систематизовано правові приписи, які регулювали правовий режим земельних ділянок для садівництва на території сучасної України від 1917 р. до сьогодення, визначено позитивні та негативні аспекти вказаного законодавства. Визначено зміст та обсяг суб'єктивного права осіб на зведення необхідних будинків і господарських споруд, що можуть бути зведені громадянами на земельних ділянках для садівництва, з'ясовано правовий режим цих об'єктів нерухомості. Обгрунтовано шляхи, методи та особливості здійснення охорони земельних ділянок для садівництва. Наведено аргументи щодо класифікації садівництва на колективне та індивідуальне. Розроблено поняття садівництва громадян, визначено зміст цільового призначення відповідних земельних ділянок. Зроблено пропозиції відносно законодавчого закріплення деяких аспектів регламентації правовідносин з приводу використання та охорони земельних ділянок для садівництва громадян.

  Скачати повний текст

Розроблено й обгрунтовано методику оцінювання та варіантів вибору рішень архітектурного формування об'єктів рекреаційного середовища (РС) індивідуальної житлової забудови. Визначено ієрархічну структуру системи "рекреаційне індивідуальне житло" й основні фактори, що впливають на естетичну організацію РС індивідуальної житлової забудови. Досліджено особливості функціонального й архітектурно-художнього формування структурних елементів РС такої забудови. Розроблено теоретичні положення з формування РС в організованій індивідуальній житловій забудові.

  Скачати повний текст

Дисертація є кваліфікаційною науковою працею, яку присвячено дослідженню цивільно-правового регулювання відносин венчурного інвестування інноваційної діяльності з розробкою пропозицій до вдосконалення чинного законодавства України в цій сфері, що зумовлюється євроінтеграційними процесами нашої країни у контексті імплементації вироблених у світовій практиці ефективних правових механізмів забезпечення відповідного виду діяльності.Вперше проведено аналіз світової практики структурування відносин венчурного інвестування і правової доктрини щодо визначення їх суб’єктного складу у цивільно-правовому аспекті та можливість їх застосування у правовій дійсності України. Визначено особливості правового становища суб’єктного складу та їх організаційно-правові форми, а також правового режиму об’єктів відносин венчурного інвестування інноваційної діяльності в Україні. З’ясовано форми та способи захисту прав суб’єктів венчурного інвестування інноваційної діяльності.За результатами проведеного дослідження було сформульовано низку теоретичних положень та висновків. Зокрема, доведено, що венчурне інвестування інноваційної діяльності у сфері приватних відносин – це вид діяльності венчурних інвесторів з придбання часток (акцій) у статутних капіталах товариств-реципієнтів, що здійснюють інноваційну діяльність на ранній стадії виведення їх інноваційного продукту на ринок чи (та) його масштабування, спрямованого на отримання прибутку від подальшого продажу зазначених часток (акцій), що характеризується високими ризиками і довгостроковістю повернення вкладених інвестицій.Проведено аналіз та розкрита сутність венчурного інвестування інноваційної діяльності через особливості його суб’єктного складу (інвестор, як правило інституційний, та венчурне товариство (акціонерне товариство або товариство з обмеженою відповідальністю)); особливий об’єкт (частка (акції) у статутному капіталі товариства); та існування підвищеного ризику отримання негативних результатів або неотриманням бажаного результату.Сформовано поняття суб’єктів венчурного інвестування інноваційної діяльності та особливості правового статусу кожного з них відповідно до встановлених визначень, за яким ними є венчурні інвестори (фізичні та юридичні особи), які здійснюють індивідуальне або колективне венчурне інвестування, та венчурні товариства-реципієнти цих інвестицій (стартапи), частки (акції) в статутному капіталі яких є об’єктом венчурного інвестування.На підставі проведеного дослідження доведено, що стартап як реципієнт венчурних інвестицій – це суб’єкт інвестиційної діяльності, власник або володілець об’єкту венчурного інвестування, який, в обмін на частки (акції) у статутному капіталі, одержав від інвестора майно, майнові права й інші цінності у власність чи у користування і використовує їх у своїй підприємницькій діяльності або в спільній підприємницькій діяльності з інвестором. Ознаками стартапу, що характеризують його як учасника відносин венчурного інвестування інноваційної діяльності, є: 1) новостворене товариство; 2) інноваційна спрямованість його діяльності; 3) значний ринковий потенціал; 4) високий ризик діяльності у сфері інновацій.З’ясовано теоретичне розуміння технології краудфандингу як отримання грошей для фінансування виготовлення нових продуктів (послуг) від великої кількості людей з використанням соціальних мереж або спеціальних краудфандингових платформ. Доведено, що технологію краудфандингу не варто відносити до одного із видів бізнес-ангельського інвестування, оскільки краудфандинг належить до способів дистанційної торгівлі, хоча і виконує функцію залучення коштів до інноваційних проектів.Зроблено висновки про те, що у світовій практиці венчурний фонд не є організаційно-правовою формою юридичної особи, його варто розуміти як вид діяльності, яка може бути здійснена у доволі широкому колі організаційно-правових форм – обмеженого партнерства, товариства з обмеженою відповідальністю, партнерства з обмеженою відповідальністю.Дістали подальшого розвитку положення щодо важливості системного підходу до подальших питань вирішення проблематики цивільно-правових механізмів, а саме закріплення особливостей правового статусу та організаційно-правові форми суб’єктів венчурного інвестування та правовий режим об’єктів; питання правових засобів, які опосередковують зміст договірного регулювання; форми та способи захисту прав суб’єктів венчурного інвестування інноваційної діяльності.^UThis thesis is research devoted to the study of civil law regulation for venture capital investments of innovation activities in Ukraine. It explores the effectiveness of potential improvements to the current legislation in the context of the European integration processes of Ukraine. It offers recommendations for changes to existing legislation implementing effective legal mechanisms to support alignment with international practice of venture capital investments in innovative activity in Ukraine.This novel research analyses the international practice of structuring venture capital deals and the legal doctrine determining the legal status of the entities involved in venture capital investments in the aspect of civil law and the possibility of its application, following adjustment, to the legal reality of Ukraine. The author identifies the idiosyncrasies of the entity's legal status, organizational structure, and incorporation, in the context of the legal framework that underpins the objective of venture capital investment in innovative activities in Ukraine as well as the legal regime of the objects of venture capital investment of innovation. It also investigates and clarifies the forms and methods that can be used to effectively protect the rights of the parties of venture capital investments.Based on the results of this research, the author makes a number of theoretical propositions and conclusions. In particular, it demonstrates that venture capital investment in innovation in Ukraine is a type of activity undertaken by venture capital investors to acquire equity shares of recipient companies engaged in innovation at an early stage of bringing their innovative product to the market and/or scaling it up, aimed at making a profit from the subsequent sale of these shares, and is characterized by high risks and long-term returns on investment.This research thesis aims to identify legal obstacles within civil law regulations influencing the success of VC Investments in Ukraine. It reveals the essence of venture capital investment through the idiosyncrasies of the entities of VC deals; a special object (share (s) in the portfolio company); and the existence of an increased risk of negative results or failure to obtain the desired result from the innovative activity of the company. The author formulates the concept of the entities of venture capital investment in innovation activity and the idiosyncrasies of their legal status in the context of Ukrainian Civil law regulation. Due to the unique structure and special role occupied by venture investment in innovative activity the key questions are specified separately for institutional investors (VC Funds), individual venture capital investors, and start-ups, shares in the equity capital of which are the object of venture capital investment. Based on the study, it is proved that a startup as a recipient of venture capital investment is a subject of investment activity, owner or holder of a venture capital investment object which, in exchange for shares in equity capital, received property, property rights and other assets from an investor for ownership or use and uses them in its business activities or in joint business activities with an investor. The features of a startup that characterize it as a party of venture capital investment in innovation activities are: 1) a newly created company; 2) innovative orientation of its activities; 3) significant market potential; 4) high risk of activities in the field of innovation.The author elucidates the theoretical understanding of crowdfunding technology as obtaining money to finance the production of new products (services) from a large number of people using social networks or special online platforms. It demonstrates that crowdfunding technology should not be attributed to angel investment since crowdfunding is a method of distance trading, although it performs the function of raising funds for innovative projects.The author concludes that in international practice, a venture fund is not considered as a legal entity, and it should be understood as a type of activity which can be carried out in a fairly wide range of organizational and legal forms – limited partnership, limited liability company, and limited liability partnership.The author further develops the provisions of the importance of a systematic approach to issues of addressing civil law mechanisms, namely, consolidation of the specifics of the corporate forms and legal status of venture capital investment entities, the legal frameworks of objects; issues of amending the content of contractual regulation; forms and methods of protection of the rights of venture capital investment entities in innovation.

Вперше на підставі аналізу технологій і методів політики більшовицької влади щодо селянства доведено факт геноциду українського народу Голодомором у 1932 - 1933 рр. на прикладі Поділля. Проаналізовано 24 види державних фінансових визискувань з селянства (зокрема, сільськогосподарський податок, самообкладання, індивідуальне оподаткування, державні позики), які значно перевищували матеріальні можливості селянських господарств. Встановлено, що фіскальна заборгованість селянства більшовицькій державі започаткувала масовий терор в українських селах у формі конфіскацій власності, продовольства, розкуркулення селянських господарств. Описано механізми розкуркулення та депортацій подільського селянства у ході примусової суцільної колективізації, що призвели до знищення найбільш продуктивних сил села. Розкрито роль даних механізмів як засобу придушення селянського опору політиці більшовиків. Проаналізовано методи хлібозаготівель, показано значення "буксирних" бригад, розглянуто їх склад і специфіку діяльності як виконавців політики влади з вилучення продовольства у селянства. Визначено загальну кількість населення кожного з 71-го районів подільського регіону на початок 1932 р. і у 1934 р., що дозволило уточнити статистику жертв Голодомору та його демографічні наслідки. Показано перманентність селянського опору більшовицькій владі протягом 1920 - 1930-х рр., обгрунтовано значення даного явища як підстави для розправи з селянством шляхом організації штучного голоду.

  Скачати повний текст

Розроблено формалізований метод та засоби формування індивідуальної траєкторії навчання студента (ІТНС) за умов автоматизації, використання яких сприяє підвищенню рівня успішності та оперативності засвоєння навчального матеріалу. Вперше розроблено узагальнену модель індивідуалізації навчального процесу на базі циклу Шухарта - Демінга, на базі якої складено специфікацію інтелектуальних систем навчання за змістовими чинниками та параметрами. Запропоновано метод формування ІТНС, фрагменти якої не носять селективний характер, що дозволило знайти індивідуальне рішення у вигляді послідовності розвивальних тестових завдань для студента. Удосконалено методику відображення ІТНС в перетвореному просторі оцінювання, що дає можливість ідентифікувати та класифікувати когнітивні якості моделі світу студента відносно моделей фахівців на базі методу Парето-оптимальних альтернатив нечіткого відношення переваги. Виконано комп'ютерну реалізацію інтелектуальної системи управління навчальним процесом, впровадження якої сприяє підвищенню рівня успішності на 11,68 %, якості знань/умінь на 13,40 % та забезпечує збереження студентського контингенту на 2,50 %.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблеми покращання контролю за бронхіальною астмою у пацієнтів різних вікових груп шляхом аналізу вікової трансформації захворювання та розробки критеріїв прогнозування його перебігу. Обстежено 420 підлітків і молодих людей, які склали дві групи дослідження. До першої групи увійшли 111 підлітків і молодих людей, які досягли 14 - 30-річного віку та на момент обстеження вважалися здоровими, однак в дитинстві у них спостерігались симптоми астми. Другу групу склали 309 підлітків і молодих людей, які досягли 11 - 30-річного віку, продовжують хворіти і з дитинства постійно спостерігаються лікарями з приводу бронхіальної астми. За результатами дослідження вивчено вікову еволюцію бронхіальної астми та розраховано чинники ризику, які дозволяють проводити індивідуальне прогнозування перебігу хвороби. Запропоновано покроковий алгоритм лікарської тактики, скерований на покращання прогнозу бронхіальної астми у дітей.

  Скачати повний текст

Проаналізовано історіософські, соціально-філософські підходи до розробки філософсько-методологічних засад ущільнення інформації в історичній науці та історичній освіті, що базується на системі принципів, методах ущільнення історичної інформації як підставі для доведення сутності співвідношення "індивідуальне - суспільне". Простежено шляхи відбору історичної інформації у змісті історичної освіти, та, зокрема, викладання історії України.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота теоретично та практично досліджує проблему формування взаємовідносин старших дошкільників з синдромом Дауна. В процесі роботи здійснено детальний аналіз важливості дитинства та взаємовідносин, що формуються у дошкільників. Представлено філософський, соціологічний, педагогічний та психологічний підходи до дослідження взаємовідносин. Показано різні точки зору формування взаємовідносин відповідно до наукових концепцій різних наук, а також необхідність подальшого дослідження взаємовідносин як багатофункціональної, поліморфної та міждисциплінарної проблеми. Детально розкрито поняття «взаємовідносини» та «формування взаємовідносин старших дошкільників з синдромом Дауна» у контексті суб’єкт-суб’єктної взаємодії учасників освітнього процесу (дошкільників, батьків та педагогів, що співпрацюють з дитиною з синдромом Дауна).У теоретичній частині дослідження охарактеризовано особливості психосоціального розвитку дітей з синдромом Дауна. В результаті розроблено алгоритм формування взаємовідносин, що складається з трьох функціональних складових: взаємодія, відносини та взаємовідносини, які безпосередньо взаємопов’язані між собою та є невід’ємною частиною один одного.Також у роботі розгорнуто проаналізовано структуру взаємовідносин відповідно до компонентів та критеріїв, що їх характеризують. Перший компонент взаємовідносин – це інтрасуб’єктний, що характеризує дослідження взаємовідносин з позиції дошкільника з синдромом Дауна, тобто як дитина себе оцінює та сприймає в оточуючому світі, якими емоціями та установками керується та наскільки у взаємовідносинах відіграє роль сформованість її когнітивних функцій. Відповідно, інтрасуб’єктний компонент включає установочно-мотиваційний та когнітивно-афективний критерії оцінювання.Другий компонент – інтерсуб’єктний, що демонструє як дошкільника з синдромом Дауна сприймають однолітки та особи, що їх оточують (батьки, педагоги), особлива увага приділялась конативній (поведінковій) сфері та соціальному статусу. Інтрасуб’єктний компонент включає конативний та диспозиційний критерії оцінювання. Кожен критерій оцінювання має власні показники, відповідно до яких розроблявся діагностичний комплекс дослідження. В результаті для дослідження соціальних установок та мотивації застосовувалась методика корекції емоційних реакцій на неуспіх у дітей з інтелектуальними порушеннями за Н. Білопольською (ігрове та вольове завдання); для розумового та емоційного розвитку – методика спостереження за різними сторонами поведінки дитини (Л. Регуш); індивідуальне психолого-педагогічне обстеження (А. Маллер); корекція емоційних реакцій на неуспіх у дітей з інтелектуальними порушеннями за Н. Білопольською (інтелектуальне завдання) та методика оцінки рівня соціального розвитку дітей з інтелектуальними порушеннями за параметрами соціальної компетенції (А. Закрепіної); для дослідження апатії, сугестивності, агресивності, пасивності, адекватності та позитивізму – тест – опитувальник батьківського ставлення А. Варги і В. Століна; для визначення соціального статусу – методика «Секрет» за Я. Коломінським. В результаті було здійснено кількісний та якісний аналіз отриманих даних. Щоб виявити значущість отриманих результатів було застосовано багатофункціональний статистичний критерій φ⃰ – кутове перетворення Фішера та метод рангової кореляції Спірмена. Було виявлено, що у дітей з синдромом Дауна взаємовідносини формуються із запізненням та деформовано, вони не розуміють доцільності у контакті з оточуючими і мають низку труднощів соціальної взаємодії. У процесі дослідження було враховано не тільки ступінь інтелектуальних порушень у старших дошкільників із синдромом Дауна, а й наявність-відсутність у них супутніх порушень (слуху та зору), а також гендерну приналежність. У роботі розкрито основні умови формування взаємовідносин (педагогічні, психологічні та організаційні), що допомагають структурувати процес формування взаємовідносин та визначити ключові труднощі їх формування у процесі навчання та виховання. Розроблений алгоритм формування взаємовідносин та структурно-критеріальна модель взаємовідносин розкривають їх системність та багатогранність.Констатувальний експеримент підтвердив доцільність використання алгоритму та структурно-критеріальної моделі взаємовідносин та допоміг визначити подальші шляхи здійснення корекційної роботи зі старшими дошкільниками з синдромом Дауна. Труднощі формування взаємовідносин є на всіх етапах їх становлення і полягають у нерозумінні завдань, не детальному поясненні, відсутності додаткових методів та засобів здійснення освітнього процесу та ін.Результати формувального експерименту показали позитивні результати впровадження програми формування взаємовідносин і залежність між їх формуванням та впливом супутніх порушень й гендерної ознаки.^UIn the manuscript, the author theoretically and subsequently practically investigates the formation of relationships between older preschoolers with Down syndrome. The information had been analyzed in detail the importance of childhood and the relationships that preschoolers have. In research autor substantiates philosophical, sociological, pedagogical and psychological approaches to the study of relationships. Different points of view were shown for the formation of relationships in accordance with scientific concepts of a specific science, as well as the need for further study of relationships as a multifunctional, polymorphic and interdisciplinary problem. Children with Down Syndrome have features of psychosocial development that had been emphasized by the author in the theoretical part of the study. Researcher also created an algorithm for forming relationships, which consisted of three functional components: interaction, relationships and relationships that are directly related to each other and are an integral part of each other. In the practical part of the study, two components of the relationship were identified: intrasubject and intersubject. The intrasubjective component includes the set-motivational and cognitive-affective criteria; intersubjective includes the connective and dispositive. Each criterion has its own indicators, on the basis of which research methods were selected and adapted. As a result, the method of correction of emotional reactions to failure in children with intellectual disability according to N. Belopolsky (play and volitional task) was used to study social attitudes and motivation; for mental and emotional development – methods of observation of different aspects of the child's behavior (L. Regush), individual psychological and pedagogical examination (A. Muller), correction of emotional reactions to failure in children with intellectual disability according to N. Belopolsky (intellectual task) assessing the level of social development of children with intellectual disability according to the parameters of social competence of normally developing preschool children (A. Zakripina); for the study of apathy, suggestiveness, aggressiveness, passivity, adequacy and positivism - test - questionnaire of parental attitude A. Vargoy and V. Stolin; to determine social status - the method "Secret" by J. Kolominsky. The result was a quantitative and qualitative analysis of the results obtained. The multifunctional statistical criterion φ⃰ - Fisher angular transformation and Spearman rank correlation method were used to reveal the significance of the obtained results.In the research process were taken into account not only the degree of mental retardation in pre-school age with Down Syndrom, but the presence or absence of associated abnormalities in the form of hearing and vision, as well as gender identity. As a result, on the basis of the results obtained in summative experiment has developed the relationship formation program of the senior preschool Down Syndrome children, which consisted of 20 lessons. It was also determined the level of relationship the senior preschool Down Syndrome children. The experiment results had showed the positive results of the implementation of the programme of developing relationships and the influence of concomitant disorders and gender on the formation of tavsan. The author had been analysed the conditions of forming relationships and developed recommendations on the formation of relationships for parents and teachers, working with preschool Down Syndrom children.Scientific novelty and theoretical significance of the research lies in the fact that was first obtained scientific data about the peculiarities of the psychosocial development of children of senior preschool age with Down Syndrome and defined the levels of formation of relationships among children with Down Syndrome, etc.; deepened and clarified: indicators of development of relationships in children with Down Syndrome, etc.; further development of the acquired scientific knowledge about the nature of concepts "interaction with the closest social environment of children with down syndrome" and "the relationship of preschool children with down syndrome", etc.Practical significance of the obtained results lies in the fact that: the developed correction developmental program for the formation of relationships among children of preschool age with Down Syndrome; the results of the study can be used by teachers and specialists special pre-school educational institutions and in the system of training and retraining of defectologists (theacher of the deaf and hard of hearing, specialist on mental defects, typhlopedagogy), speech therapists, practical psychologists; research materials useful for the further improvement of educational work with children with down syndrome.