Дисертаційне дослідження присвячено науковим розвідкам формування компетентності культурного самовираження майбутніх учителів музичного мистецтва в закладах вищої освіти КНР. Зазначена проблема була успішно вирішена завдяки глибокому аналізу та систематизації теоретичних ідей, а також широкому узагальненню досвіду щодо розвитку компетентності культурного самовираження майбутніх учителів музичного мистецтва у навчальному середовищі закладів вищої освіти Китайської Народної Республіки. Синергія різноманітних підходів та методів дозволила отримати нові знання та розширити нашу здатність до впровадження кращих практик формування компетентності культурного самовираження. Робота містить анотацію, зміст, вступ, два розділи, висновки, загальні висновки, список використаних джерел наприкінці дисертації та додатки. Вступ дослідження включає обґрунтування актуальності і доцільності розв’язання означеної теми, виявлено суперечності, що виникають на основі неузгодженості теорії та практики, представлено зв’язок теми дисертації з науковими доробками провідних дослідників цієї теми; зазначено мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження; окреслено теоретичні й методологічні основи дослідження та відповідні методи дослідження; визначено наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів; наведено відомості про апробацію результатів у ЗВО, структуру та обсяг дисертації, загальну кількість публікацій авторки за темою роботи. У першому розділі – «Теоретичні основи формування компетентності культурного самовираження майбутнього вчителя музичного мистецтва в закладах вищої освіти» – визначено ключові терміни та поняття, що використовуються в роботі, зокрема поняття «самовираження», «компетентність», «культура», «компетентність культурного самовираження» тощо. Це допомагає зрозуміти загальний зміст дослідження та уникнути неоднозначності й непорозумінь у сприйнятті термінів. З’ясовано, що компетентність культурного самовираження – це здатність та навички проявляти свою індивідуальність, творчість, емоції та особистісні якості через різні види діяльності, такі як мистецтво, музика, література, публічний виступ, письмові та усні висловлювання, а також взаємодія з іншими людьми як в офлайн, так і онлайн просторі. Компетентність культурного самовираження включає здатність виявляти свої унікальні риси, інтереси, думки та переконання, а також ефективно комунікувати ці аспекти своєї особистості із навколишнім світом. Ця компетентність передбачає не лише здатність знайти і виразити свої ідеї, але й уміння адаптуватися до різних ситуацій та аудиторій, дотримуватися норм та культурних особливостей спілкування. Вона сприяє розвитку особистості студента, підвищенню самооцінки та самопізнання, забезпечує здатність студента до самореалізації, позитивного ставлення до себе та своїх можливостей у культурному просторі. Автор розкриває особливості культурного самовираження в контексті підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. Вони можуть включати аспекти творчості, виразності, індивідуальності тощо, які стосуються самовираження студентів під час навчання у закладах вищої освіти. Визначено сучасні можливості прояву культурного самовираження у майбутніх вчителів при навчанні у закладах вищої освіти. У цій частині дослідження звертається увага на актуальні можливості та засоби самовираження, які студенти можуть використовувати в процесі навчання в закладах вищої освіти. Це можуть бути сучасні інструменти, методи, підходи до навчання, що сприяють більш ефективному та творчому самовираженню при отриманні освіти. У другому розділі – «Дослідження структури сформованості компетентності культурного самовираження майбутнього вчителя музичного мистецтва в закладах вищої освіти КНР» досліджено структуру компетентності культурного самовираження майбутніх вчителів музичного мистецтва в Китаї, її формування у процесі навчання в Китаї та можливостям застосування цього досвіду в Україні. Розкрито структурні складові компетентності культурного самовираження майбутнього вчителя музичного мистецтва у контексті компетентнісного підходу: саморегуляція; адаптивність; благополуччя; взаємодія; постійне навчання та самовдосконалення; розвиток творчих ідей, синтез та поєднання концепцій та інформації з різних джерел. Відповідно до компетентнісного підходу розглянуто взаємозв’язок між знаннями, вміннями, досвідом та особистісними якостями, які впливають на ефективне самовираження студентів у педагогічній діяльності. Проведено порівняльний аналіз процесу формування компетентності культурного самовираження у майбутніх вчителів музичного мистецтва під час фахового навчання в китайських закладах вищої освіти та українських ЗВО. Висвітлено педагогічні підходи, методи та засоби, які застосовуються для розвитку і підтримки здатності студентів до творчого самовираження у майбутній педагогічній діяльності.^UThe dissertation study is devoted to the scientific exploration of the formation of cultural self-expression competence of future music teachers in higher education institutions of the People’s Republic of China. This problem was successfully solved thanks to a deep analysis and systematization of theoretical ideas, as well as a broad generalization of experience regarding the development of cultural self-expression competence of future music teachers in the educational environment of higher educational institutions of the People’s Republic of China. The synergy of various approaches and methods allowed us to gain new knowledge and expand our ability to implement better practices of cultural self-expression competence formation. The work contains an abstract, table of contents, introduction, two chapters, conclusions, general conclusions, a list of used sources at the end of the dissertation and appendices. The introduction of the study includes a justification of the relevance and expediency of solving the identified topic, revealed contradictions arising from the inconsistency of theory and practice, presented the connection of the dissertation topic with the scientific works of leading researchers of this topic; the goal, task, object, subject of research is indicated; the theoretical and methodological bases of research and relevant research methods are outlined; the scientific novelty, theoretical and practical significance of the obtained results are determined; information about the approval of the results at the Higher Education Institution, the structure and scope of the dissertation, the total number of publications by the author on the topic of the work are given. In the first chapter - "Theoretical foundations of the formation of cultural selfexpression competence of the future music teacher in institutions of higher education" - key terms and concepts used in the work are defined, in particular the term "selfexpression", "competence", "culture", "cultural self-expression competence", etc. This helps to understand the general content of the study and avoid ambiguity and misunderstandings in the perception of terms. It was found that the competence of cultural self-expression is the ability and skills to show one’s individuality, creativity, emotions and personal qualities through various activities, such as art, music, literature, public speaking, written and oral statements, as well as interaction with other people both offline and online. Cultural self-expression competence includes the ability to express one’s unique traits, interests, thoughts, and beliefs, and to effectively communicate these aspects of one’s personality to the world around us. This competence involves not only the ability to find and express one’s ideas, but also the ability to adapt to different situations and audiences, to adhere to the norms and cultural features of communication. It contributes to the development of the student’s personality, increasing self-esteem and self-knowledge, ensures the student’s ability to self-realize, a positive attitude towards himself and his capabilities. The author reveals the peculiarities of self-expression in the context of training future music teachers. They may include aspects of creativity, expressiveness, individuality, etc., which relate to the self-expression of students during their studies in institutions of higher education. The modern opportunities for cultural self-expression of future teachers while studying in institutions of higher education have been determined. In this part of the study, attention is paid to the actual opportunities and means of self-expression that students can use in the process of studying in institutions of higher education. These can be modern tools, methods, approaches to learning that contribute to more effective and creative self-expression when receiving an education. In the second chapter - "Investigation of the structure of cultural self-expression competence formation of future music teachers in higher education institutions of the People’s Republic of China" the structure of cultural self-expression competence of future music teachers in China, its formation in the process of learning in China and the possibilities of applying this experience in Ukraine are investigated.

Дисертація являє собою є одним із перших у вітчизняній науці адміністративного права монографічних досліджень адміністративно-правових засад діяльності органів Національної поліції щодо протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, в якому охарактеризовано його теоретичну, правову, організаційну і процедурну основи і надано пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства у цій сфері.У дисертації розкрито змістовну сутність поняття «протидія незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів під час дії режиму воєнного стану» як виду протидії незаконному обігу на сучасному етапі. Оглянуто стан дослідження проблематики адміністративно-правових засад діяльності органів Національної поліції України щодо протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.Дослідження нормативно-правових актів, що регламентують питання протидії наркотичним засобам, психотропним речовинам і прекурсорам, надало можливість їх класифікувати за наступними критеріями: 1) за визначенням повноважень: а) загальні, які визначають права і обов’язки всіх суб’єктів протидії незаконному обігу наркотиків, норми Конституції України і Законів України; б) спеціальні-визначають лише повноваження відповідних підрозділів Національної поліції, наприклад, норми Наказу МВС України № 650 «Про організацію діяльності служби дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громади»; 2) за ієрархічністю: а) Конституція і закони України; б) міжнародні акти; в) підзаконні акти.Запропоновано під взаємодією Національної поліції з іншими суб’єктами протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів розуміти спільну діяльність відповідних суб’єктів, яка має узгоджений, систематичний та цілеспрямований характер, спрямований на недопущення розповсюдження такого негативного явища як наркоманія в суспільстві шляхом вчинення нормативно-визначених та узгоджених за місцем і часом дій із застосуванням відповідного правового інструментарію.Доведено, що форми діяльності Національної поліції України щодо протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів це-зовнішнє вираження дій Національної поліції України, що здійснюється в межах її компетенції щодо реалізації завдань і функцій, у сфері протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що спрямовані на попередження і усунення негативних чинників, що ускладнюють їх реалізацію; виявлення порушень встановленого порядку обігу наркотиків та забезпечення притягнення винних у їх вчиненні до відповідальності.Визначено алгоритм дії поліцейського, під час виявлення наркотичних засобів у неповнолітньої особи, як послідовність організаційних та процесуальних дій працівника поліції, щодо роботи з неповнолітнім-правопорушником, яка здійснюється самостійно, так із залучанням представників інших служб і підрозділів поліції та посадових осіб інших компетентних органів.Встановлено систему ознак взаємодії служб та підрозділів поліції з іншими суб’єктами протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів: 1) спільна діяльність; 2) узгодженість дій за часом і місцем; 3) має правове підґрунтя; 4) взаємодія можлива лише між суб’єктами, які мають певні нормативно визначені повноваження з приводу об’єкта такої взаємодії; 5) цілеспрямований та постійний характер, оскільки тільки таким чином можливо зменшити негативний вплив на суспільство від наркоманії; 6) наявність відповідного правового інструментарію у суб’єктів взаємодії, що дає можливість застосовувати заходи превентивного та примусового характеру з метою запобігання та протидії наркоманії; 7) як правило, початок процесу спільної діяльності відбувається на підставі індивідуального адміністративного акту або регіональної програми, де визначаються відповідні суб’єкти, час і місце проведення та форма певного правового заходу, якій планується здійснити, тощо.Удосконалено класифікацію принципів протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, до яких віднесено: а) загальні: 1) верховенства права; 2) законності; 3) гласності; 4) дотримання прав людини; 5) плановості; 6) науковості; 7) інноваційності і відкритості до змін, б) спеціальні: 1) взаємодія суб’єктів протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів; 2) наступальність; 3) поєднання гласних і негласних заходів; 4) оперативність; 5) компетентність.Доведено, що методи діяльності поліції щодо протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів – це сукупність засобів, способів, прийомів, з використанням яких органи Національної поліції України^UThe dissertation is an independent completed scientific work, which presents the results of the activities of the National Police to counteract the illicit trafficking of narcotic drugs, psychotropic substances and precursors in Ukraine.The dissertation is one of the first monographic studies of the administrative and legal foundations of the activities of the National Police to combat the illegal sale of narcotic drugs, psychotropic substances and precursors, which describes its theoretical, legal, organizational and procedural foundations and provides proposals for improving the current legislation in this area.The dissertation reveals the essence of the concept of "counteraction to illicit trafficking of narcotic drugs, psychotropic substances and precursors during martial law" as a type of counteraction to illicit trafficking at the present stage. The state of the study of the problems of the administrative and legal foundations of the activities of the bodies of the National Police of Ukraine on combating the illicit trafficking of narcotic drugs, psychotropic substances and precursors is examined.The study of normative legal acts regulating the issues of combating narcotic drugs, psychotropic substances and precursors made it possible to classify them according to the following criteria: 1) by defining the powers: a) general, which determine the rights, freedoms and obligations of all subjects of combating drug trafficking, for example, the norms of the Constitution of Ukraine, the norms of the Law of Ukraine "On Local Self-Government Bodies";b) special – determine only the powers of the relevant units of the National Police, for example, the provisions of the Order of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine No. 650 "On the organization of the activities of the service of district police officers and community police officers"; 2) by hierarchy: a)international; b) the Constitution and laws of Ukraine; c) by-laws.It is proposed that the interaction of the National Police with other subjects of combating illicit trafficking in narcotic drugs, psychotropic substances and precursors should mean the joint activity of the relevant entities, which has a coordinated, systematic and purposeful nature, aimed at preventing the spread of such a negative phenomenon as drug addiction in society by committing normatively defined and coordinated actions in place and time using appropriate legal instruments.It is proved that the forms of activity of the National Police of Ukraine to counteract the illicit trafficking of narcotic drugs, psychotropic substances and precursors are an external expression of the actions of the National Police of Ukraine, within its competence on the implementation of tasks and functions in the field of circulation of narcotic drugs, psychotropic substances and precursors, aimed at preventing and eliminating negative factors that complicate their implementation.The algorithm of action of a police officer during the detection of drugs in a minor is determined, this is the sequence of organizational and procedural actions of a police officer to work with a juvenile offender in the field of illegal handling of drugs, both independently and with the involvement of representatives of other services and units of the police and other competent bodies.A system of signs of interaction of police services and units with other subjects of combating illicit trafficking of narcotic drugs, psychotropic substances and precursors has been established: 1) joint activities; 2) coherence of actions in time and place; 3) has a legal basis; 4) interaction is possible only between entities that have certain normatively defined powers regarding the object of such interaction; 5) purposeful and systematic nature, since only in this way it is possible to reduce the negative impact of drug addiction; 6) availability of appropriate legal tools for the subjects of interaction, which makes it possible to apply preventive and coercive measures in order to prevent and combat drug addiction; 7) As a rule, the beginning of the process of joint activity takes place on the basis of an individual administrative act or a regional program, which determines the relevant subjects, the time and place of conduct and the form of a certain legal measure to be carried out, etc.The classification of the principles of combating illicit trafficking of narcotic drugs, psychotropic substances and precursors has been improved, which include: a) general: 1) legality; 2) the rule of law; 3) publicity; 4) respect for human rights; 5) planning; 6) scientificity; 7) innovativeness and openness to changes

У дисертації здійснено комплексний компаративний аналіз теоретичних ідей та узагальненні практичного досвіду підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва в педагогічних університетах КНР до соціального виховання школярів для творчого використання в умовах сучасної педагогічної освіти України. Актуальність дослідження зумовлена такими основними чинниками, як: руйнація соціальних цінностей у дітей і молоді; важливість збереження традицій Китаю, що вироблені з урахуванням позитивного досвіду соціального виховання особистості; значущість підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до соціального виховання школярів; педагогічна доцільність порівняльних досліджень шляхів розв’язання означеної проблеми в освіті різних країн, зокрема КНР та України. На основі аналізу широкого спектру наукових джерел схарактеризовано розвиток ідеї соціального виховання школярів у Китаї від найдавніших часів до наших днів, проаналізовано й уточнено суть основних понять, що стосуються проблеми дослідження, а саме: «виховання», «соціальне виховання», «школярі», «соціальне виховання школярів», «вчитель музичного мистецтва», «підготовка майбутніх вчителів музичного мистецтва» в українській і китайській педагогічній думці. Схарактеризовано завдання учителя музичного мистецтва у соціальному вихованні школярів у КНР, а саме: створювати умови для вільного та творчого вираження учнів через музику, ознайомлювати учнів з національною та світовою музичною спадщиною, розвивати соціальні навички через музичну діяльність, сприяти розвитку естетичного смаку учнів та інші. Визначено вимоги до вчителя музичного мистецтва у КНР щодо реалізації соціального виховання школярів, а саме: знання методів виховання, які допомагають впливати на соціальний розвиток учнів через музичну діяльність; знання підходів до використання музики для передачі моральних, етичних та культурних цінностей, виховання поваги до культурної спадщини; розуміння і поваги до різних культур через музику, виховання толерантності та відкритості до інших культурних джерел та інші. З’ясовано мету підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва в педагогічних університетах КНР до соціального виховання школярів – формування компетентностей зі створення навчальних програм та педагогічних стратегій, спрямованих на формування моральних цінностей, культурного сприйняття і соціальної відповідальності учнів через музичну освіту. Здійснено порівняльно-педагогічний аналіз мети, завдань, принципів, змісту навчання, форм і методів навчання майбутніх учителів музики в Китаї та в Україні. З’ясовано спільні та відмінні риси, а також переваги і недоліки, притаманні кожній із досліджуваних країн. Наукова новизна й теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягають у тому, що вперше на основі урахування критеріїв (історичні події та процеси, зміна філософських концепцій та цінностей, зміни в законодавчий базі, зміни у суспільних і культурних традиціях, взаємодії зі світовим співтовариством, розвиток педагогічної теорії і практики) визначено і схарактеризовано періоди розвитку ідеї соціального 4 виховання школярів в Китаї: І період (ІІІ ст. до н.е. – друга половина ХІХ століття) – традиційний період; ІІ період (кінець ХІХ – 1948) – модернізаційний період, ІІІ період (1949 – 1978) – ідеологічний період, ІV період (1978 – до наших днів) – сучасний період. Також у дослідженні визначено завдання (розуміння культурного контексту, розвиток емпатії та співчуття, розвиток соціальних навичок, створення інклюзивного музичного освітнього середовища, міжкультурна взаємодія та розуміння, розвиток професійних навичок) і принципи (системність і комплексність, наочність і зрозумілість, індивідуалізація, взаємодія і групова робота, педагогічна інновація) підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва в педагогічних університетах КНР до соціального виховання школярів.^UThe thesis presents a comprehensive comparative analysis of theoretical ideas and a generalization of the practical experience of training future music teachers in pedagogical universities of the People's Republic of China for social education of schoolchildren for creative use in the conditions of modern pedagogical education of Ukraine is carried out. The relevance of the research is determined by such main factors as: the destruction of social values among children and youth; the importance of preserving the traditions of China, developed taking into account the positive experience of social education of the individual; the significance of training future music teachers for the social education of schoolchildren; the pedagogical expediency of comparative studies of ways to solve the specified problem in the education of different countries, in particular the People's Republic of China and Ukraine. Based on the analysis of a wide range of scientific sources, the development of the idea of social education of schoolchildren in China from ancient times to the present day is characterized, the essence of the main concepts related to the research problem is analyzed and clarified, namely: "education", "social education", "schoolchildren", "social education of schoolchildren", "teacher of musical art", "training of future teachers of musical art" in Ukrainian and Chinese pedagogical thought. 7 The task of a music teacher in the social education of schoolchildren in the People's Republic of China is characterized, namely: to create conditions for free and creative expression of students through music, to familiarize students with the national and world musical heritage, to develop social skills through musical activities, to promote the development of students' aesthetic taste, and others. The requirements for the music teacher in the People's Republic of China regarding the implementation of social education of schoolchildren have been defined, namely: knowledge of educational methods that help influence the social development of students through musical activity; knowledge of approaches to the use of music for the transmission of moral, ethical and cultural values, fostering respect for cultural heritage; understanding and respect for different cultures through music, education of tolerance and openness to other cultural sources and others. The purpose of training future music teachers in pedagogical universities of the People's Republic of China for the social education of schoolchildren was clarified. It is the formation of competencies for the creation of educational programs and pedagogical strategies aimed at the formation of moral values, cultural perception and social responsibility of students through music education. A comparative pedagogical analysis of the purpose, tasks, principles, content of education, forms and methods of education of future music teachers in China and Ukraine was carried out. Common and distinctive features, as well as advantages and disadvantages inherent in each of the studied countries, were clarified.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування й вирішення актуального наукового завдання із встановлення впливу на ростові процеси та продуктивність гібридів буряків цукрових комплексного застосування мікродобрив та фунгіцидів в умовах Правобережного Лісостепу України.Структура дисертації виконана відповідно до мети і поставлених завдань і складається із вступу, шести розділів, висновків до розділів, висновків до дисертації, рекомендацій виробництву, списку використаних джерел і додатків.Встановлено, що застосування мікродобрив не впливало на проходження фенологічних фаз росту та розвитку та вегетаційного періодів рослин буряків цукрових і визначалась генотиповими особливостями досліджуваних гібридів та кліматичними умовами років. Виявлено, що у фазі змикання листків у рядку, маса коренеплоду в досліджуваних гібридів була в межах 77,2–78,4 г і 83,7–84,7 г. На першу декаду вересня, цей показник був в межах 405,9–432,6 г і 475,3–507,0 г. Маса листків, у період змикання листків у рядку та на початок вересня, становила 141,5–142,7 г і 144,3–144,9 г та 176,8–196,1 і 216,4–250,2 г, відповідно у гібридів Пушкін і Акація.Максимальні показники маси коренеплоду (507,0 г) і листків (332,4 г) отримано у гібриду Акація на варіанті із застосуванням YaraVita Mancozin (1 л/га) та Церкоштеф (0,5 л/га) + Штефстробін (0,6 л/га) + Штільвет (0,1 л/га). При застосуванні мікродобрив збільшення маси коренеплоду складало в середньому по досліду 1,7–3,2 %, а маси листків – 5,0–7,0 %, а фунгіцидів на 2,8–3,3 та 5,7–8,4 %, відповідно, порівняно з варіантами без їх внесення. Доведено, що найвищу площу листкової поверхні буряків цукрових отримано у першій декаді серпня 35,0 і 37,6 тис. м2/га, фотосинтетичний потенціал посівів у першу декаду вересня 0,92 і 0,97 млн. м2 днів/га, чисту продуктивність фотосинтезу посівів у першу декаду серпня – 7,32 і 9,33 г/м2 за добу, відповідно у гібридів Пушкін і Акація. Максимальні значення площі листкової поверхні, фотосинтетичного потенціалу та чистої продуктивності фотосинтезу отримано у гібриду Акація на варіанті фунгіцидного захисту Церкоштеф (0,5 л/га) + Штефстробін, к.с. (0,6 л/га) + Штільвет (0,1 л/га) і позакореневого підживлення мікродобривом YaraVita Mancozin (1 л/га).Обґрунтовано, що у гібридів Пушкін і Акація найвищий вміст сухої речовини у коренеплодах та листках був на варіантах із комбінованим використання фунгіцидів і мікродобрива YaraVita Bortrac (3 л/га) – 150 і 26,2 і 25,4 % та 19,5 і 18,4 %, відповідно. Фунгіциди не впливали на накопичення сухої речовини лише в окремі періоди, проте відмічалися тенденції до збільшення цього показника при їх застосуванні. Використання мікродобрива YaraVita Bortrac 150 (3 л/га) і YaraVita Mancozin (1 л/га) забезпечувало збільшення вмісту сухої речовини у коренеплодах і листках на 2,3–4,3 % та 1,2–3,2 %, а урожайності сухої речовини коренеплодів буряків цукрових на 8,3–15,7 %, порівняно з контролем. Застосування фунгіцидів дозволяє знизити поширеність і інтенсивність розвитку церкоспорозу до 4,5 і 2,6 % в перший період обліків і до 11,5 і 6,8 % у другий, а борошнистої роси до 4,9 і 1,6 % та 1,3 і 0,3 %, відповідно. На інтенсивність розвитку церкоспорозу та борошнистої роси на рослинах буряків цукрових на 66,8 і 75,0 % впливає застосування фунгіцидів і на 17,3 і 9,0 % мікродобрив. Найбільш ефективним варіантом захисту рослин буряків цукрових від церкоспорозу виявився Церкоштеф (0,5 л/га) + Штефстробін (0,6 л/га) + Штільвет (0,1 л/га) в комбінації з листковим підживленням мікродобривом YaraVita Mancozin (1 л/га), а проти борошнистої роси цей же варіант фунгіцидного захисту і використання мікродобрива YaraVita Bortrac 150 (3 л/га).За комбінованого поєднання фунгіцидного захисту Церкоштеф (0,5 л/га) + Штефстробін (0,6 л/га) + Штільвет (0,1 л/га) та мікродобрива YaraVita Mancozin (1 л/га) у гібридів буряків цукрових Пушкін і Акація отримано максимальну урожайність коренеплодів – 53,7 і 60,4 т/га, відповідно. Гібрид буряків цукрових Акація за врожайністю коренеплодів перевищував гібрид Пушкін на 6,0 т/га. Найбільший вплив на урожайність коренеплодів буряків цукрових мала взаємодія факторів гібрид × мікродобрива × фунгіцид – 20,3 %, гібрид × фунгіцид – 18,2 %, мікродобрива × фунгіцид – 16,4 %. Вплив фунгіцидів був на рівні 18,3%, а генетичний потенціал гібридів – 16,0 %.Не виявлено суттєвої різниці по вмісту цукру між варіантами фунгіцидного захисту. Їх використання дозволило збільшити цукристість коренеплодів на 0,9–1,1 %. При застосуванні мікродобрива YaraVita Bortrac (3 л/га) прибавка в накопиченні цукру у гібридів Пушкін і Акація становила 0,5 і 0,7 %, а YaraVita Mancozin (1 л/га) – 0,6 і 0,9 %, порівняно з контрольними варіантами.^UThe dissertation provides a theoretical basis and solution to the urgent scientific task of determining the effect of complex application of microfertilisers and fungicides on the growth processes and productivity of sugar beet hybrids in the conditions of the Right-Bank forest Steppe of Ukraine.The structure of the dissertation is made according to the purpose and objectives and consists of an introduction, six chapters, conclusions of the chapters, conclusions of the thesis, recommendations for production, a list of references and appendices.It was found that the use of microfertilisers did not affect the passage of phenological phases of growth and development and vegetation periods of sugar beet plants and was determined by the genotypic characteristics of the studied hybrids and climatic conditions of the years. It was found that at the stage of leaf closure in the row, the weight of the root crop in the studied hybrids was in the range of 77.2-78.4 g and 83.7-84.7 g, respectively. In the first decade of September, this value was in the range of 405.9-432.6 g and 475.3-507.0 g. The weight of leaves in the period of leaf closure in the row and at the beginning of September was 141.5-142.7 g and 144.3-144.9 g and 176.8-196.1 and 216.4-250.2 g in the hybrids Pushkin and Acacia, respectively.The maximum indicators of root mass (507.0 g) and leaf mass (332.4 g) were obtained in the Acacia hybrid in the variant with the use of YaraVita Mancozin (1 l/ha) and Cerkostef (0.5 l/ha) + Stefstrobin (0.6 l/ha) + Stilvet (0.1 l/ha). When microfertilisers were applied, root mass increased on average by 1.7-3.2%, leaf mass by 5.0-7.0% and fungicides by 2.8-3.3 and 5.7-8.4%, respectively, compared to the treatments without their application. It was proved that the highest leaf area of sugar beet in the first decade of August - 35.0 and 37.6 thousand m2/ha, photosynthetic potential of plants in the first decade of September - 0.92 and 0.97 million m2 days/ha, net productivity of photosynthesis of plants in the first decade of August - 7.32 and 9.33 g/m2 per day, respectively, in Pushkin and Acacia hybrids. The maximum values of leaf area, photosynthetic potential and net productivity of photosynthesis were obtained in the Acacia hybrid in the variant of fungicide protection Cerkostef (0.5 l/ha) + Stefstrobin, hp (0.6 l/ha) + Stilvet (0.1 l/ha) and foliar feeding with YaraVita Mancozin microfertiliser (1 l/ha).It was substantiated that in Pushkin and Acacia hybrids, the highest dry matter content in roots and leaves was in the variants with combined use of fungicides and YaraVita Bortrac microfertiliser (3 l/ha) - 150 and 26.2 and 25.4 % and 19.5 and 18.4 %, respectively. The fungicides did not affect the dry matter accumulation only in certain periods, but there were tendencies to increase this indicator when they were used. The use of the microfertilisers YaraVita Bortrac 150 (3 l/ha) and YaraVita Mancozin (1 l/ha) increased the dry matter content of roots and leaves by 2.3-4.3% and 1.2-3.2%, respectively, and the dry matter yield of sugar beet roots by 8.3-15.7% compared to the control. The use of fungicides can reduce the prevalence and intensity of cercospora development to 4.5 and 2.6 % in the first accounting period and to 11.5 and 6.8 % in the second, and powdery mildew to 4.9 and 1.6 % and 1.3 and 0.3 % respectively. The intensity of development of cercospora and powdery mildew on sugar beet plants was influenced by fungicides by 66.8 and 75.0%, and by microfertilisers by 17.3 and 9.0%. The most effective variant of protection of sugar beet plants against cercospora was Cerkostef (0.5 l/ha) + Stefstrobin (0.6 l/ha) + Stilvet (0.1 l/ha) in combination with foliar feeding with the microfertiliser YaraVita Mancozin (1 l/ha), and against powdery mildew the same variant of fungicidal protection and the use of the microfertiliser YaraVita Bortrac 150 (3 l/ha).In the combination of fungicide protection Cerkostef (0.5 l/ha) + Stefstrobin (0.6 l/ha) + Stilvet (0.1 l/ha) and microfertiliser YaraVita Mancozin (1 l/ha), the maximum root yield was 53.7 and 60.4 t/ha in the sugar beet hybrids Pushkin and Acacia, respectively. The sugar beet hybrid Acacia exceeded the hybrid Pushkin in root yield by 6.0 t/ha. The greatest influence on sugar beet root yield was the interaction of the factors hybrid × micronutrient × fungicide - 20.3%, hybrid × fungicide - 18.2%, micronutrient × fungicide - 16.4%. The effect of fungicides was 18.3% and the genetic potential of hybrids was 16.0%.There was no significant difference in sugar content between the fungicide protection variants. Their use made it possible to increase the sugar content of root crops by 0.9-1.1%. When applying YaraVita Bortrac microfertiliser (3 l/ha), the increase in sugar accumulation in Pushkin and Acacia hybrids was 0.5 and 0.7%, and YaraVita Mancozin (1 l/ha) - 0.6 and 0.9%, compared to the control variants.

Клименко О.С. Публічне управління сферою судово-медичних експертиз у системі охорони здоров’я в Україні. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 281 – Публічне управління та адміністрування. – Національний університет «Одеська політехніка», МОН України, Одеса, 2023.У дисертаційному дослідженні наведено розв’язання актуального наукового завдання – визначення теоретико-прикладних засад публічного управління сферою судово-медичних експертиз та запропонування пріоритетних напрямів розвитку цілісної і незалежної мережі судово-медичних закладів у системі охорони здоров’я в Україні.Актуальність вирішення наукового завдання дисертації зумовлена наявністю наукової проблеми, яка дотепер не знайшла системного висвітлення у вітчизняній та зарубіжній літературі, не стала об’єктом пильної уваги з боку центральних органів виконавчої влади, зокрема неурегульованим є питання підпорядкування і функціонування судово-медичних служб.Найбільш значущими результатами дисертаційного дослідження, що становлять наукову новизну, розкривають суть роботи та її практичне значення є наступне: - обґрунтування і систематизація теоретичних і прикладних засад публічного управління сферою судово-медичних експертиз у системі охорони здоров’я в Україні, запропоновано визначення поняття «публічне управління судово-медичною експертизою в системі охорони здоров'я», що визначає процес організації та забезпечення державою умов проведення судово-медичних експертиз спеціалізованими установами з метою забезпечення їх ефективності, надійності та якості здійснення, в системі охорони здоров'я.- розробка механізму публічного управління системою судово-медичних експертиз реалізацію якого пропонується здійснювати у визначених основних напрямах з метою формування цілісної і незалежної системи судово-медичної експертизи.У першому розділі – «Історико-теоретичні засади організації та проведення судово-медичної експертизи у системі охорони здоров’я в Україні» досліджено основні етапи становлення та розвитку судово-медичної експертизи як виду судової експертизи. Аналіз історії судово-медичної експертизи свідчить, що вона розвинулась в результаті накопичення даних з медичної практики й з криміналістики. Судова медицина в слідчій і судовій практиці застосовується переважно у вигляді судово-медичної експертизи, висновки якої слугують одним із джерел доказів.Визначено, що на кожному етапі становлення національної системи охорони здоров’я в Україні розвивалась судово-медична діяльності в Україні. Основними питаннями, які виносилася на розгляд у процесі реформування ставало недостатнє фінансування, нестача кваліфікованих спеціалістів та неналагоджена комунікація і взаємодія між судово-медичними експертами та правоохоронними органами. Проаналізовано організаційну форму судово-медичної діяльності в Україні, яка складається з державної спеціалізованої установи «Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я України», Кримською республіканською установою «Бюро судово-медичної експертизи» (наразі не функціонує), бюро судово-медичної експертизи управлінь охорони здоров'я обласних виконавчих комітетів. Загалом, організація судово-медичної служби побудована за принципом інстанційності, що дає громадянам України у разі їх незгоди з висновками експертизи звертатися до вищої інституції. Громадяни мають право вільного вибору експерта та експертної установи, це положення закріплено в базовому законі, що діє в сфері охорони здоров'я.У другому розділі – «Сучасний стан та проблеми публічного управління сферою судово-медичних експертиз у системі охорони здоров'я в Україні» проаналізовано сучасний стан судово-медичної експертизи та виявлені недоліки її нормативно-правового забезпечення. Виявлено проблеми публічного управління сферою судово-медичних експертиз, основною з яких є невідповідність статусу бюро судово-медичної експертизи вимогам чинного законодавства. Подальший аналіз сучасного стану правового забезпечення діяльності судово-медичної служби та судово-медичних експертів виявив низку недоліків, зокрема щодо законодавчо визначеною та фактичною заробітною платою судово-медичних експертів, що обумовлено віднесенням бюро судово-медичної експертизи до комунальних установ; колізій між Законом України «Про судову експертизу», КПК та підзаконними нормативно-правовими актами, затвердженими наказом МОЗ, які стосуються збору матеріалів для проведення експертизи. У третьому розділі «Напрями вдосконалення публічного управління сферою судово-медичних експертиз як складової системи охорони здоров’я України» охарактеризовано форми міжнародного співробітництва в галузі судової експертизи, основою з яких є створення міжнародних судово-експертних мереж. Відзначено, що протягом останнього часу спостерігається активізація міжнародного співробітництва в галузі судової експертизи, зокрема обмін науково-практичним досвідом.^UKlymenko O.S. Public Management in the Field of Forensic Medical Expertise within the Healthcare System in Ukraine. – Qualification scientific work as a manuscript.Doctoral dissertation in Philosophy, specialization 281 – Public Administration and Administration. – National University "Odessa Polytechnic," Ministry of Education and Science of Ukraine, Odessa, 2023.The dissertation research provides solutions to a relevant scientific task – the determination of theoretical and applied principles of public administration in the field of forensic medical expertise, and the proposition of priority directions for the development of an integrated and independent network of forensic medical institutions within the healthcare system in Ukraine.The relevance of addressing the scientific task of the dissertation is determined by the existence of a scientific problem that has not yet received a comprehensive treatment in domestic and foreign literature, has not been the subject of close attention from central executive authorities, particularly the unresolved issues of subordination and functioning of forensic medical services.The most significant results of the dissertation research, which constitute scientific novelty and reveal the essence of the work and its practical significance, are as follows:- justification and systematization of theoretical and applied principles of public administration in the field of forensic medical expertise within the healthcare system in Ukraine, proposing the definition of the concept "public administration of forensic medical expertise in the healthcare system," which defines the process of organization and state provision of conditions for conducting forensic medical examinations by specialized institutions in order to ensure their effectiveness, reliability, and quality of implementation within the healthcare system;- development of a mechanism for public administration of the forensic medical expertise system, the implementation of which is proposed to be carried out through defined main directions aimed at forming an integrated and independent forensic medical expertise system.In the first chapter, titled "Historical and Theoretical Foundations of Organization and Conduct of Forensic Medical Examination in the Healthcare System of Ukraine," the main stages of formation and development of forensic medical examination as a type of forensic expertise are investigated. The analysis of the history of forensic medical examination indicates that it evolved through the accumulation of data from medical practice and criminology. Forensic medicine is primarily applied in investigative and judicial practices in the form of forensic medical examination, the conclusions of which serve as one of the sources of evidence.It is determined that at each stage of the establishment of the national healthcare system in Ukraine, forensic medical activity developed. The main issues raised during the reform process included insufficient funding, a shortage of qualified specialists, and inadequate communication and interaction between forensic medical experts and law enforcement agencies.The organizational form of forensic medical activity in Ukraine has been analyzed, which consists of the state specialized institution "Main Bureau of Forensic Medical Examination of the Ministry of Health of Ukraine," the Crimean Republican institution "Bureau of Forensic Medical Examination" (currently not functional), and the bureaus of forensic medical examination under the health departments of regional executive committees. Overall, the organization of forensic medical service is built on the principle of hierarchy, allowing Ukrainian citizens, if they disagree with the examination findings, to appeal to a higher institution. Citizens have the right to freely choose an expert and an expert institution, a provision enshrined in the basic law governing the healthcare sector.In the second chapter, titled "Current State and Issues of Public Administration in the Field of Forensic Medical Examinations within the Healthcare System of Ukraine," the current state of forensic medical examination is analyzed, and deficiencies in its regulatory and legal framework are identified. Problems related to public administration in the field of forensic medical examinations are identified, with a primary concern being the inconsistency of the status of forensic medical examination bureaus with the requirements of the current legislation. Further analysis of the current legal framework for the activities of the forensic medical service and forensic medical experts revealed a range of shortcomings, including those related to the legally defined and actual remuneration of forensic medical experts, stemming from the categorization of forensic medical examination bureaus as communal institutions.

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню чинників, що впливають на систему змагань та обґрунтуванню організаційно-методичних умов проведення змагань з кіберспорту з урахуванням сучасних тенденцій. Мета роботи – дослідити чинники, що впливають на систему змагань та обґрунтувати організаційно-методичні умови проведення змагань з кіберспорту з урахуванням сучасних тенденцій та міжнародного досвіду.Об’єкт дослідження: система змагань в кіберспорті.У процесі виконання дисертаційної роботи були використані такі методи: теоретичний аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури та мережі Інтернет; аналіз нормативних документів, правил та формату змагань; аналіз протоколів змагань та відеоаналіз; опитування; методи систематизації та узагальнення, метод експертних оцінок; методи статистичної обробки отриманих даних. Наукова новизна роботи: обґрунтовано чинники, що впливають на проведення змагань з кіберспорту, серед яких ігровий формат, ігрова платформа, організатори змагань, місце проведення змагань, трансляція змагань, призовий фонд, правила та регулювання змагань, глядацька аудиторія; визначено зовнішні (соціальна підтримка, культурні особливості та зовнішнє середовище змагань) та внутрішні (психологічний стан гравця, спосіб життя, вік, харчування та фізична підготовленість) чинники, що впливають результативність та успішність гравців в змаганнях з кіберспортивних дисциплінах; обґрунтовано організаційні (нормативно-правові основи, інфраструктура та логістика змагань, управління командами та гравцями, спонсори та фінансування, заходи безпеки та антидопінгу) та методичні (розробка правил гри, технічних вимог, форматів змагань, системи оцінювання та кваліфікації) умови проведення змагань та перспективні шляхи розвитку кіберспорту в Україні, серед яких структурування змагань, освітня інтеграція, підтримко та розвиток кіберспорту, ефективне маркетингове просування; визначено, що система проведення змагань у кіберспорті має відмінності від змагань в спорті загалом, де елементами цієї системи є різноманітність форматів змагань, структура проведення турнірів, наявність стабільного інтернет-з'єднання, взаємодія гравців із віртуальним середовищем, неперервна участь у змаганні, і відсутність фізичного контакту між учасниками; виявлено спільні характеристики кіберспорту з видами спорту загалом, що підкреслює його правомірність як форми спортивної діяльності та відкриває перспективи для подальшого розвитку та інтеграції в загальновизнані спортивні системи; визначено світові тенденції розвитку системи змагань в кіберспорті: динамічне збільшення ринку кіберспорту, професіоналізація учасників, глобалізація аудиторії, інновації у форматах турнірів, активна взаємодія з інвесторами та брендами, ЗМІ; отримано нові знання щодо розвитку кіберспорту як виду спорту в світі та системи проведення змагань, доведено значущість кіберспорту як соціального явища в міжнародному спортивному русі.Розвиток системи кіберспортивних змагань в Україні передбачає комплексне впровадження стратегій, що охоплюють структурування змагань, освітню інтеграцію, підтримку та розвиток кіберспорту, ефективне маркетингове просування. Першочерговим завданням є створення структурованих ліг, які забезпечать послідовний розвиток талантів на всіх рівнях. Реалізація цих стратегій дозволить Україні створити стійку та конкурентоспроможну кіберспортивну екосистему, яка відповідає національним і міжнародним стандартам.^UThe dissertation is devoted to studying factors affecting the system of competitions and the justification of the organizational and methodological conditions for holding eSports competitions, considering modern trends.The aim of the work is to investigate the factors influencing the system of competitions and to justify the organizational and methodological conditions for conducting eSports competitions considering modern trends and international experience.The object of research is the system of competitions in e-sports.In the process of completing the dissertation, the following methods were used: theoretical analysis and generalization of data from scientific and methodological literature and the Internet; analysis of normative documents, rules, and competition format; analysis of competition protocols and video analysis; surveys; methods of systematization and generalization; method of expert evaluations; methods of mathematical statistics.The scientific novelty of the work: the factors affecting the conduct of eSports competitions are substantiated, including game format, game platform, competition organizers, competition venue, competition broadcast, prize fund, competition rules and regulation, audience; external (social support, cultural features and the external environment of competitions) and internal (player's psychological state, lifestyle, age, nutrition and physical fitness) factors affecting the performance and success of players in competitions in e-sports disciplines are determined; justified organizational (legal and legal foundations, infrastructure and logistics of competitions, management of teams and players, sponsors and financing, security and anti-doping measures) and methodical (development of rules of the game, technical requirements, formats of competitions, evaluation and qualification systems) conditions of competitions and prospective ways of developing e-sports in Ukraine, including competition structuring, educational integration, support and development of e-sports, effective marketing promotion; it is determined that the system of holding competitions in eSports has differences from competitions in sports in general, where the elements of this system are a variety of competition formats, the structure of holding tournaments, the presence of a stable Internet connection, the interaction of players with the virtual environment, continuous participation in the competition, and the absence physical contact between participants; the common characteristics of eSports with sports in general were revealed, which emphasizes its legitimacy as a form of sports activity and opens prospects for further development and integration into generally recognized sports systems; global trends in the development of the eSports competition system have been identified: dynamic growth of the eSports market, professionalization of participants, globalization of the audience, innovations in tournament formats, active interaction with investors and brands, mass media; new knowledge was gained regarding the development of eSports as a sport in the world and the system of conducting competitions, the significance of eSports as a social phenomenon in the international sports movement was proven.The development of the system of e-sports competitions in Ukraine involves the comprehensive implementation of strategies covering the structuring of competitions, educational integration, support and development of e-sports, and effective marketing promotion. The priority is to create structured leagues that will ensure the consistent development of talent at all levels. Implementing these strategies will allow Ukraine to create a sustainable and competitive e-sports ecosystem that meets national and international standards.

У дисертаційному дослідженні вивчено історіографію проблеми та визначено наукові підходи методології історико-педагогічного дослідження, зокрема: конкретно-історичний (вивчення та викладення конкретних, вивірених фактів історії освіти в Україні досліджуваного періоду в широкому соціокультурному аспекті з подальшим їх аналізом); формаційний (оцінка проблеми дослідження в контексті соціально-економічної формації); системно-історичний (розгляд проблеми в єдності із середовищем, соціальним розвитком, запитами українського суспільства); соціально-історичний (врахування та відтворення всіх деталей та етапів досліджуваної проблеми, соціальних механізмів, які детермінують процес патріотичного виховання дітей старшого дошкільного віку, особливостей розвитку соціуму в Україні); цивілізаційний (взаємодії з урахуванням загальнолюдських, громадянських цінностей особистості), культурологічний (аналіз освіти та педагогіки через призму системоутворювальних культурологічних понять, таких як: українська культура, культурні цінності, українські ідеали, норми, ціннісно-смислові системи, ціннісні орієнтації); праксеологічний (проєктування педагогами виховних цілей та взаємодії всіх суб’єктів освітнього процесу закладу дошкільної освіти), аксіологічний (виявлення ціннісно-смислових орієнтирів національно-патріотичного виховання, громадянського виховання, громадянських почуттів); парадигмальний (генезис, трансформація досягнень і прогалин, логіки, умов і тенденцій, напрямів, закономірностей та альтернатив розвитку досліджуваного предмета); синергетичний (наукова інформація для відкриття нових світоглядних орієнтирів, таких як: цілісність, плюралізм (світоглядний, методологічний), відкритість пізнання). Узагальнюючи наукові підходи вчених до розуміння ключового поняття дослідження нами здійснено дефініцію поняття «виховання основ патріотизму старших дошкільників» як організований, цілеспрямований процес засвоєння особистістю дитини громадянських почуттів, національних цінностей і норм культури, формування в неї національно-громадянської свідомості та самосві?домості, патріотичних переконань та поведінки на благо народу й держави, готовності до захисту Вітчизни.Визначено зміст поняття «організаційно-педагогічні умови виховання основ патріотизму старших дошкільників у закладах дошкільної освіти України (кінець ХХ – початок ХХІ століття)» як динамічний цілісний інтегрований педагогічний процес, який представляє собою сукупність взаємозалежних і взаємообумовлених зовнішніх і внутрішніх обставин виховного середовища у закладі дошкільної освіти та є результатом цілеспрямованого відбору, конструювання й реалізації концептуального змісту, методів, організаційних форм з метою виховання основ патріотизму старших дошкільників у закладах дошкільної освіти України у кінці ХХ – на початку ХХІ століття. На основі історико-педагогічного аналізу виокремлено організаційно-педагогічні умови виховання основ патріотизму старших дошкільників закладах дошкільної освіти України (кінець ХХ – початок ХХІ століття), зокрема: концептуальне та нормативно-правове визначення змісту та очікуваних результатів виховання основ патріотизму старших дошкільників; забезпечення варіативності форм, методів, прийомів виховання основ патріотизму дітей старшого дошкільного віку в закладах дошкільної освіти в досліджуваний період; оновлення змісту підвищення професійної компетентності вихователя закладу дошкільної освіти відповідно до нормативних вимог організації виховного процесу в досліджуваний період.Розроблено експериментальну педагогічну модель підвищення ефективності виховання основ патріотизму старших дошкільників у закладах дошкільної освіти України в інноваційному просторі НУШ, основними компонентами якої є мета, підходи, принципи, блоки, організаційно-педагогічні умови, форми, методи, компоненти, критерії, їх показники та очікуваний результат. Визначено тенденції розвитку системи дошкільної освіти впродовж кінця ХХ – початку ХХІ століття у контексті виховання основ патріотизму старших дошкільників, зокрема: створення законодавчо-нормативної бази дошкільної освіти; оновлення змісту дошкільної освіти; навчально-методичне забезпечення народознавчого змісту патріотичного виховання; переорієнтація навчально-виховного процесу на основі особистісно орієнтованого, діяльнісного, компетентнісного підходів та впровадження інноваційних методів виховання особистості дитини та підготовки майбутнього вихователя закладів дошкільної освіти.Ключові слова: патріотизм, виховання, національно-патріотичне виховання, старші дошкільники, громадянське виховання, гуманізація, інноваційні технології, ціннісні орієнтації, організаційно-педагогічні умови, періоди, нова українська школа, тенденції, вихователі закладів дошкільної освіти, партнерська взаємодія^UIn the dissertation study, the historiography of the problem was studied and the scientific approaches of the methodology of historical-pedagogical research were determined, in particular: concrete-historical (the study and presentation of specific, verified facts of the history of education in Ukraine of the studied period in a broad socio-cultural aspect with their subsequent analysis); formation (assessment of the research problem in the context of socio-economic formation); systemic-historical (consideration of the problem in unity with the environment, social development, requests of Ukrainian society); socio-historical (taking into account and reproduction of all details and stages of the investigated problem, social mechanisms that determine the process of patriotic education of older preschool children, features of the development of society in Ukraine); civilizational (interactions taking into account universal values of the individual), cultural (analysis of the sphere of education and pedagogy through the prism of system-forming cultural concepts, such as: Ukrainian culture, cultural values, Ukrainian ideals, norms, value-meaning systems); praxeological (projecting by teachers of educational goals and interaction of all subjects of the educational process of a preschool education institution), axiological (identification of value-meaning orientations of patriotic education); paradigmatic (genesis, transformation of achievements and gaps, logic, conditions and trends, directions, regularities and alternatives of development of the studied subject); synergistic (scientific information for the discovery of new worldview landmarks, such as: integrity, pluralism (worldview, methodological), openness of knowledge).Summarizing the scientific approaches of scientists to the understanding of the key concept of the study, we defined the concept of "education of the basics of patriotism of older preschoolers" as an organized, purposeful process of assimilation of civic feelings, national values ​​and norms of culture by the child's personality, the formation of national-civic consciousness and self-awareness, patriotic. convictions of behavior for the good of the people, readiness to protect the Motherland.The content of the concept "organizational and pedagogical conditions for the education of the basics of patriotism in older preschoolers in preschool education institutions of Ukraine (end of the 20th - beginning of the 21st century)" is defined as a dynamic integral integrated pedagogical process, which represents a set of interdependent and mutually conditioned external and internal circumstances of the educational environment in the institution of preschool education and is the result of purposeful selection, construction and implementation of conceptual content, methods, organizational forms with the aim of educating the basics of patriotism in older preschoolers in preschool education institutions of Ukraine at the end of the 20th - at the beginning of the 21st century. On the basis of the historical and pedagogical analysis, the organizational and pedagogical conditions for the education of the basics of patriotism among older preschoolers in preschool education institutions of Ukraine (end of the 20 th - beginning of the 21st century) were identified, in particular: conceptual and regulatory definition of the content and expected results of education of the basics of patriotism in older preschoolers; ensuring the variability of forms, methods, methods of education of the basics of patriotism in children of older preschool age in preschool education institutions during the researched period; updating the content of increasing the professional competence of the teacher of the preschool education institution in accordance with the regulatory requirements of the organization of the educational process in the researched period.An experimental pedagogical model of increasing the effectiveness of education of the basics of patriotism of older preschoolers in preschool education institutions of Ukraine in the innovative space of the National Academy of Sciences was developed, the main components of which are the goal, approaches, principles, blocks, organizational and pedagogical conditions, forms, methods, components, criteria, their indicators and the expected result.Key words: patriotism, education, national-patriotic education, older preschoolers, civic education, humanization, innovative technologies, value orientations, organizational and pedagogical conditions, periods, new Ukrainian school, trends, educators of preschool education institutions, partnership interaction.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і новий підхід до розв’язання наукової проблеми по оптимізації елементів органічної технології вирощування сортів сої на основі встановленні їх реакції на інокулювання насіння та заходи контролювання чисельності бур’янів в умовах Правобережного Лісостепу України. На основі отриманих експериментальних даних встановлено, що для реалізації потенціалу продуктивності культури, за органічного вирощування, необхідне вдосконалення заходів контролювання чисельності бур’янів в агрофітоценозах сої та підбір відповідних інокулянтів. Виявлено, що тривалість вегетаційного періоду у сортів сої Таурус, ЕС Тенор і Сігалія на варіантах з підгортанням рослин сої у фазі сім’ядоль та у фазі 1-го справжнього листка зростала на 11–17 діб, порівняно контрольними ділянками. Під впливом передпосівного інокулювання насіння вегетаційний період сої збільшувався на 5–7 діб. Між тривалістю вегетаційного періоду та урожайністю зерна сортів сої встановлено високий рівень кореляційної залежності на рівні 0,90.Доведено, що інокулювання насіння сприяє збільшенню висоти рослин сої у сорту Таурус – на 3,5–8,2 %, ЕС Тенор – на 3,5–5,6 %, Сігалія – на 2,8–5,2 %, порівняно з варіантами без його проведення. На варіантах з підгортанням рослин у фазі 1-го справжнього листка приріст висоти рослин, відносно контролю, становив 9,5–15,2 %. Між висотою рослин та урожайністю зерна сої існує позитивний кореляційний зв’язок середньої сили (r=0,49).Максимальні значення площі листкової поверхні рослин у сортів Таурус, ЕС Тенор і Сігалія отримано у фазу цвітіння 28,3–43,8, 29,2–47,0 і 29,5–47,4 тис. м2/га, відповідно. Інокулювання насіння сприяє збільшенню асиміляційної поверхні рослин сої у сорту Таурус – на 1,2–5,7 %, ЕС Тенор – на 1,1–4,6 % і Сігалія – на 1,0–3,8 %, порівняно з контрольними варіантами. Заходи контролювання чисельності бур’янів сприяли зростанню цього показника на 34,8–78,3%. Найвищі значення площі листкової поверхні були отримані на варіантах з підгортанням рослин у фазі 1-го справжнього листка та інокулюванням насіння препаратом Біомаг соя – 43,8, 47,0 і 47,4 тис. м2/га, відповідно у сортів Таурус, ЕС Тенор і Сігалія.Встановлено, що серед досліджуваних сортів найвищі значення фотосинтетичного потенціалу та чистої продуктивності фотосинтезу отримано у сорту Сігалія на варіанті з підгортанням рослин сої у фазі 1-го справжнього листка та інокуляції насіння Біомаг соя – 0,84 і 1,00 млн. м2/діб × га та 8,05 і 8,23 г/м2 за добу, відповідно у перший та другий періоди обліків. У сортів Таурус і ЕС Тенор ці показники становили 0,70 і 0,85 млн. м2/діб × га; 6,70 і 6,96 г/м2 за добу та 0,78 і 0,95 млн. м2/діб × га; 7,55 і 7,33 г/м2 за добу. Застосування інокуляції насіння дозволили підвищити чисту продуктивність фотосинтезу, в середньому по досліджуваних сортам, на 1,8–2,7 % а заходів контролювання чисельності бур’янів на 22,0–35,8 %, порівняно з варіантами без їх використання.Доведено, що на кількість і масу сирих бульбочок у досліджуваних сортів сої найбільший вплив мала інокуляція насіння – 79,6 і 72,4 %. Менш суттєво впливали сортові особливості (4,1 і 5,9 %) та взаємодія сорт × інокуляція (4,6 і 5,8 %). Заходи контролювання чисельності бур’янів несуттєвого впливали на формування цих показників. Найвища кількість бульбочок на рослині у сортів Таурус, ЕС Тенор і Сігалія 59, 62 і 67 шт. та їх маса 1,27, 1,34 і 1,40 г була сформована у фазу цвітіння на варіанті із застосуванням підгортання рослин сої у фазі 1-го справжнього листка та інокуляції насіння препаратом Легум Фікс.Структура видового складу сегетальної рослинності в посівах сої залежить від року досліджень та погодних умов. В наших досілдженнях переважав малорічний тип забур’яненості з домінуванням дводольних малорічних видів (46,7–54,4 %) і злакових однорічних (30,6–40,0 %). Залежно від року, серед злакових компонентів найбільшу частку займали мишій сизий (18,6–25,6 %) і плоскуха звичайна (10,8–14,6 %) а дводольних – щириця звичайна (23,8–27,8 %) і лобода біла (11,8–17,8 %,). Відмічено зростання забур’яненості посівів у більш пізньостиглих сортів сої порівняно з ранньостиглим як на ділянках з природною забур’яненістю, так і на варіантах, де застосовували заходи контролювання чисельності бур’янів. Найбільш ефективним агротехнічним заходом контролювання чисельності бур’янів виявилося підгортання рослин сої у фазі 1-го справжнього листка, що дозволяє на 66,3–69,3 % зменшити кількість бур’янів і на 58,2–62,8 % їх масу, порівняно з контрольними варіантами.^UThe thesis presents a theoretical generalization and a new approach to solving the scientific problem of optimizing the elements of organic technology for growing soybean varieties based on establishing their response to seed inoculation and weed control measures in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine. Based on the experimental data obtained, it was found that in order to realize the productivity potential of the crop, under organic cultivation, it is necessary to improve the measures to control the number of weeds in soybean agrophytocenoses and the selection of appropriate inoculants.It was found that the duration of the growing season in soybean varieties Taurus, ES Tenor and Sigalia on variants with hilling of soybean plants in the cotyledon phase and in the phase of the 1st true leaf increased by 11–17 days compared to control plots. Under the influence of pre-sowing inoculation of seeds, the growing season of soybean increased by 5–7 days. A high level of correlation was found between the duration of the growing season and grain yield of soybean varieties at the level of 0.90.It was proved that seed inoculation increases the height of soybean plants in Taurus variety by 3.5–8.2 %, ES Tenor – by 3.5–5.6 %, Sigalia – by 2.8–5.2 %, compared to the variants without inoculation. In the variants with hilling of plants in the phase of the 1st true leaf, the increase in plant height, relative to the control, was 9.5–15.2 %. There is a positive correlation between plant height and soybean grain yield of medium strength (r=0.49).The maximum values of the leaf surface area of plants in Taurus, ES Tenor and Sigalia varieties were obtained in the flowering phase of 28.3–43.8, 29.2–47.0 and 29.5–47.4 thousand m2/ha, respectively. Seed inoculation increases the assimilation surface of soybean plants in Taurus variety by 1.2-5.7%, ES Tenor – by 1.1–4.6 % and Sigalia – by 1.0-3.8 % compared to the control variants. Measures to control the number of weeds contributed to the growth of this indicator by 34.8–78.3 %. The highest values of leaf surface area were obtained in the variants with hilling of plants in the phase of the 1st true leaf and inoculation of seeds with Biomag soybean preparation – 43.8, 47.0 and 47.4 thousand m2/ha, respectively, in Taurus, ES Tenor and Sigalia varieties.It was found that among the studied varieties the highest values of photosynthetic potential and net productivity of photosynthesis were obtained in the variety Sigalia in the variant with hilling of soybean plants in the phase of the 1st true leaf and inoculation of seeds with Biomag soybean – 0.84 and 1.00 million m2/day × ha and 8.05 and 8.23 g/m2 per day, respectively, in the first and second periods of accounting. In the varieties Taurus and ES Tenor, these indicators were 0.70 and 0.85 million m2/day × ha; 6.70 and 6.96 g/m2 per day and 0.78 and 0.95 million m2/day × ha; 7.55 and 7.33 g/m2 per day. The use of seed inoculation allowed to increase the net productivity of photosynthesis, on average for the studied varieties, by 1.8–2.7% and measures to control the number of weeds by 22.0–35.8%, compared to variants without their use.It was proved that the number and weight of raw nodules in the studied soybean varieties was most influenced by seed inoculation – 79.6 and 72.4%. Varietal characteristics (4.1 and 5.9%) and the interaction of variety × inoculation (4.6 and 5.8%) had a less significant effect. Measures to control the number of weeds had a minor effect on the formation of these indicators. The highest number of nodules per plant in the varieties Taurus, ES Tenor and Sigalia 59, 62 and 67 pcs. and their weight of 1.27, 1.34 and 1.40 g was formed in the flowering phase in the variant with the use of hilling of soybean plants in the phase of the 1st true leaf and inoculation of seeds with Legum Fix.The structure of the species composition of segetal vegetation in soybean crops depends on the year of research and weather conditions. In our experiments, the small-scale type of weeds prevailed with the dominance of dicotyledonous small-scale species (46.7–54.4 %) and annual cereals (30.6–40.0 %). Depending on the year, among the cereal components, the largest share was occupied by bluegrass (18.6–25.6 %) and common bentgrass (10.8–14.6%), and among the dicotyledons - common bentgrass (23.8–27.8 %) and white quinoa (11.8–17.8 %).There was an increase in weed infestation in later-ripening soybean varieties compared to early-ripening ones both in areas with natural weed infestation and in variants where weed control measures were applied. The most effective agrotechnical measure to control the number of weeds was hilling of soybean plants in the phase of the 1st true leaf, which allows to reduce the number of weeds by 66.3–69.3 % and their weight by 58.2–62.8 % compared to the control variants.

У дисертації вперше здійснено наукове узагальнення проблеми формування моральних цінностей в шкільній освіті Ізраїлю. Дослідження присвячене становленню особистісної і соціальної компетентності школярів у контексті формування морально спрямованої особистості, здатної до забезпечення повноцінної життєдіяльності в соціальному середовищі. Мета дослідження передбачала теоретичний аналіз процесу формування моральних цінностей в шкільній освіті Ізраїлю та розроблення й обґрунтування моделі формування моральних цінностей шляхом використання досвіду Ізраїлю з упровадженням у закладах загальної середньої освіти України. У дисертації вперше здійснений історико-педагогічний аналіз розвитку системи шкільної освіти Ізраїлю; виявлене спільне і відмінне у формуванні моральних цінностей в ізраїльській та українській шкільній освіті; визначена сутність поняття «формування моральних цінностей в шкільній освіті» («наскрізний процес, що ґрунтується на взаємодії всіх суб’єктів освітнього процесу і полягає у становленні моральної самосвідомості на основі врахування мотиваційного, пізнавального і діяльнісного компонентів моральних цінностей як моральних орієнтирів формування особистісної компетентності»). Встановлені етапи формування моральних цінностей в шкільній освіті: мотиваційно-стимулювальний, змістово-процесуальний, освітньо-організаційний). Розроблена й обґрунтована модель формування моральних цінностей у здобувачів освіти в шкільному середовищі на прикладі досвіду Ізраїлю з імплементацією в українську шкільну освіту, яка окреслює структурні компоненти моральних цінностей (мотиваційний, пізнавальний, діяльнісний); визначені принципи формування моральних цінностей в шкільній освіті (гуманізму, систематичності, послідовності, неперервності); схарактеризовані педагогічні умови формування моральних цінностей у шкільному середовищі (стимулювання позитивної мотивації суб’єктів освітнього процесу щодо формування моральних цінностей, насичення пізнавально-розвивальним моральним контентом освітнього процесу шкільної освіти (з урахуванням вікових особливостей), організація в шкільному середовищі систематичних форм активності учнів, спрямованих на формування моральних цінностей). На підставі здійсненого теоретичного аналізу уточнено і розширено зміст ключових понять: «моральні цінності» (багатоаспектний соціально-психологічний феномен, сутність і формування якого розглядається як особистісне утворення, що виражається в дотриманні моральних норм і моральних принципів, прийнятих у суспільстві на основі розвитку стійких моральних знань / переконань, моральних почуттів та емоцій і навичок моральної поведінки, що відображається на становленні моральної самосвідомості особистості.); «моральне виховання» (спроєктована в освітньому середовищі цілеспрямована взаємодія морального змісту між педагогом і здобувачами освіти, що полягає у формуванні моральних цінностей шляхом застосування ефективного педагогічного інструментарію); «формування моральних цінностей» (наскрізний процес, що ґрунтується на взаємодії всіх суб’єктів закладів загальної середньої освіти і полягає у становленні моральної самосвідомості на основі врахування мотиваційного, пізнавального й діяльнісного компонентів моральних цінностей як моральних орієнтирів формування особистісної компетентності), які є концептуальною основою формування моральних цінностей в шкільній освіті. Подальшого розвитку набули положення аксіологічного (самовдосконалення й самореалізація особистості), системного (цілісний розгляд явищ у взаємозв’язку), діяльнісного (організація освітнього процесу здобувача загальної середньої освіти), діалогічного (гуманістична взаємодія учасників освітнього процесу), компетентнісного (компетентнісно орієнтована освіта) та культурологічного (методологічна основа сучасної освіти) підходів. Практичне значення дослідження полягало в розробленні та впровадженні в практику закладів загальної середньої освіти єврейських громад книги для літературного читання в початковій школі «Читанка» (2-й клас), апробації моделі формування моральних цінностей у здобувачів освіти в шкільному середовищі на прикладі досвіду Ізраїлю з імплементацією в українську шкільну освіту, розробленні опитувальника «Навігатор моїх моральних цінностей (НММЦ)», що стане в пригоді практичним психологам і соціальним педагогам закладів загальної середньої освіти для визначення сформованості моральних цінностей у здобувачів освіти. Матеріали дисертації можуть бути використані у процесі професійної підготовки майбутніх учителів у закладах вищої освіти та впровадженні теоретичного і практичного матеріалу, джерельної бази дослідження у зміст лекційних та практичних занять із курсів «Педагогіка», «Історія педагогіки», «Порівняльна педагогіка», «Основи педагогічної майстерності», «Теорія та методика виховання».^UThe thesis is the first to provide a scientific generalization of the problem of the formation of moral values in Israeli school education. The study is devoted to the formation of personal and social competence of students in the context of the formation of a morally oriented personality, capable of ensuring a full life in the social environment. The purpose of the research involved a theoretical analysis of the process of formation of moral values in school education in Israel and the development and justification of a model of formation of moral values by using the experience of Israel with implementation in general secondary education institutions of Ukraine. The thesis is the first to carry out a historical and pedagogical analysis of the development of the Israeli school education system; identifies common and different in the formation of moral values in Israeli and Ukrainian school education; defines the essence of the concept of “formation of moral values in school education” (“a cross-cutting process based on the interaction of all subjects of the educational process and consists in the formation of moral consciousness based on the consideration of the motivational, cognitive and activity components of moral values as moral guidelines of the formation of moral values in school education”). The stages of formation of moral values in school education are established: motivational and stimulating, content and procedural, educational and organizational). A model of the formation of moral values of students in the school environment has been developed and substantiated on the example of Israeli experience with implementation in Ukrainian school education, which outlines the structural components of moral values (motivational, cognitive, and activity); the principles of formation of moral values in school education (humanism, systematicity, consistency, continuity) have been determined; pedagogical conditions for the formation of moral values in the school environment (stimulation of positive motivation of subjects of education) have been characterized. On the basis of the theoretical analysis, the author clarifies and expands the content of key concepts: “moral values” (a multidimensional socio-psychological phenomenon, the essence and formation of which is considered as a personal formation, which is expressed in the observance of moral norms and moral principles accepted in society on the basis of the development of stable moral knowledge/beliefs, moral feelings and emotions and skills of moral behavior, which is reflected in the formation of moral consciousness of the individual); “moral education” (purposeful interaction of moral content between the teacher and students in the educational environment); “moral education” (purposeful interaction of moral content between the teacher and students in the educational environment) (a cross-cutting process based on the interaction of all subjects of general secondary education institutions and consisting in the formation of moral consciousness based on the motivational, cognitive and activity components of moral values as moral guidelines for the formation of personal competence), which are the conceptual basis for the formation of moral values in school education. The provisions of the axiological (self-improvement and self-realization of the individual), systemic (holistic consideration of phenomena in interconnection), activity (organization of the educational process of a general secondary education student), dialogical (humanistic interaction of participants in the educational process), competence (competence-based education) and cultural (methodological basis of modern education) approaches were further developed. The practical significance of the study was the development and implementation of a book for literary reading in primary school “Chytanka” (2nd grade) in the practice of general secondary education institutions of Jewish communities, testing the model of formation of moral values in students in the school environment on the example of Israeli experience with implementation in Ukrainian school education, development of the questionnaire “Navigator of my moral values (NMV)”, which will be useful for practical psychologists and social educators of general secondary education institutions for the development of moral values. The materials of the thesis can be used in the process of professional training of future teachers in higher education institutions and the introduction of theoretical and practical material, the source base of the study in the content of lectures and practical classes in the courses “Pedagogy”, “History of Pedagogy”, “Comparative Pedagogy”, “Fundamentals of Pedagogical Skills”, “Theory and Methods of Education”.

Суїцидальна поведінка є одним із важливих аспектів психічного здоров’я, який щорічно впливають на мільйони людей, що прямо чи опосередковано стикаються з самогубствами, у різних країнах та культурах. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно в світі від самогубства помирає близько 800 тисяч людей, а ще десятки мільйонів страждають від різних форм психічних станів та проявів, які можуть призвести до суїцидальних думок та суїцидальної динаміки (World Health Organization, 2021). В Україні від 2005 до 2021 року було скоєно 139 тис. 755 випадків, з яких більш ніж 110 тис. становлять чоловіки (Державна служба статистики України, 2022). Факторами ризику самогубства, є, зокрема, психічні розлади, зловживання психоактивними речовинами, проблеми у соціальних взаємодіях та сімейних стосунках, а також специфічні уявлення про суїциди в культурі. Ефективні програми превенції та інтервенцій можуть допомогти зменшити кількість випадків самогубства, особливо, у групах ризику, однак, доступ до психіатричних та психологічних послуг та інфраструктури для їх надання часто обмежений або недостатній, особливо, в країнах з низьким та середнім доходом (World Health Organization, 2021). У свою чергу поступальний розвиток технологій уможливлює нові форми інтервенцій в сфері психічного здоров’я тапсихосоціальної підтримки. Подальші дослідження в сфері імплементації імерсивних технологій в цій сфері, у тому числі, у роботі з суїцидальністю, необхідні для розуміння комплексного характеру факторів, що сприяють суїцидальній поведінці, розробки ефективних доказових стратегій та програм профілактики і втручання.Метою даного дисертаційного дослідження є встановлення та аналіз психологічних ефектів превенції суїцидальної поведінки засобами імерсивних технологій. Гіпотеза дослідження полягає у тому, що використання імерсивних технологій впливає на асоційовані з суїцидальністю параметри, що сприяє превенції суїцидальної поведінки.^USuicidal behavior constitutes a pivotal dimension within the realm of mental health, annually affecting millions across diverse countries and cultures, either through direct exposure or indirect influence. The World Health Organization reports an annual global toll of approximately 800,000 suicides, with tens of millions grappling with varied mental states and manifestations predisposing them to suicidal ideation and dynamics (World Health Organization, 2021). In the case of Ukraine, spanning the period from 2005 to 2021, 139,755 incidents were recorded, with over 110,000 involving males, as per data from the State Statistics Service of Ukraine in 2022. Identified risk factors for suicide encompass mental disorders, psychoactive substance abuse, challenges in social and familial interactions, and culturally embedded perceptions of suicide.Identified risk factors for suicide include mental health disorders, psychoactive substance abuse, challenges in social and familial interactions, and culturally embedded perceptions of suicide. While effective prevention and intervention initiatives hold promise in mitigating suicide rates, especially for the risk groups, accessibility to psychiatric and psychological services, alongside the requisite infrastructure, remains limited or insufficient, particularly in low- and middle-income countries (World Health Organization, 2021). In turn, the advancing landscape of technology introduces novel avenues for interventions in mental health and psychosocial support. Continued exploration of immersive technologies, particularly their application in addressing suicidality, is imperative for comprehending the intricate array of factors contributing to suicidal behavior. This pursuit is essential for the development of evidence-based strategies and programs for prevention and intervention.This dissertation research aims to establish and examine the psychological effects of preventing suicidal behavior through the application of immersive technologies. The research hypothesis is that the use of immersive technologies affects parameters associated with suicidality, thereby contributing to the prevention of suicidal behavior.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає у визначенні сутності та розкритті особливостей адміністративно-правових засад забезпечення територіальної оборони України органами місцевого самоврядування, розроблені пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення норм адміністративного законодавства у відповідній сфері.Аргументовано, що забезпечення територіальної оборони – це комплексна, спільна діяльність спеціально уповноважених суб’єктів, яка спрямована на створення умов та гарантій для найбільш ефективної та повної реалізації суспільно та національно важливих заходів, які зумовлюють виникнення правовідносин щодо захисту державності, територіальної цілісності, політичної стабільності та підтримки добробуту українського населення. Відмічено, що особливостями забезпечення територіальної оборони України як об’єкта адміністративно-правового регулювання є: здійснюється спеціально уповноваженими суб’єктами, функціонування яких регулюється нормами адміністративного законодавства; у процесі відповідної діяльності використовується спеціальний набір адміністративно-правових форм та методів; передбачає реалізацію низки специфічних адміністративних процедур.Доведено, що метою забезпечення територіальної оборони в Україні, зокрема органами місцевого самоврядування, є створення сприятливих правових, організаційних, економічних, управлінських та інших умов для ефективної реалізації системи загальнодержавних, воєнних і спеціальних заходів, здійснюваних у мирний час та в особливий період, а також функціонування механізму управління силами та засобами територіальної оборони. Відповідно до вказаної мети до завдань забезпечення територіальної оборони віднесено: організацію та управління територіальною обороною; контроль у сфері територіальної оборони; удосконалення територіальної оборони. До ключових принципів забезпечення територіальної оборони віднесено: 1) принцип територіальності; 2) принцип компетентності; 3) принцип законності; 4) принцип співпраці та взаємодії; 5) принцип доцільності.Встановлено, що систему суб’єктів забезпечення територіальної оборони України становлять: 1) Верховна Рада України – створює законодавчу основу забезпечення територіальної оборони України, а також здійснює парламентський контроль щодо стану виконання вимог законодавства в цій сфері силами комітетів Верховної Ради України; 2) Президент України та Рада національної безпеки і оборони України – відповідають за керівництво та контроль за функціонуванням всього сектору оборони і безпеки України, частиною якого є територіальна оборона; 3) Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямована на: побудову організаційно-управлінської архітектури територіальної оборони; визначення вектора розвитку та реалізації державної політики у сфері оборони та територіальної оборони України; 4) цільові суб’єкти реалізації територіальної оборони – обласні державні адміністрації, органи військового управління та правоохоронні органи; 5) органи місцевого самоврядування.Визначено, що органи місцевого самоврядування займають самостійне та особливе місце в системі суб’єктів забезпечення територіальної оборони України, оскільки саме вони забезпечують формування середовища для ефективної та дієвої реалізації завдань територіальної оборони на місцях у межах визначеного правового статусу та території відання, а отже, від ефективності роботи місцевого самоврядування безпосередньо залежить те, як оперативно буде здійснюватися територіальна оборона, її комплектування тощо.Обґрунтовано, що в системі правового регулювання забезпечення територіальної оборони України органами місцевого самоврядування важливе місце відводиться нормам адміністративного права, адже саме за їх допомогою: а) визначають адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування взагалі та в контексті здійснення територіальної оборони зокрема; б) врегульовують адміністративні процедури забезпечення територіальної оборони України органами місцевого самоврядування; в) закріплюють адміністративні форми та методи здійснення відповідної діяльності; г) встановлюють межі та напрями забезпечення територіальної оборони України органами місцевого самоврядування.Ключові слова: територіальна оборона, органи місцевого самоврядування, воєнний стан, адміністративно-правове регулювання, адміністративно-правовий статус, взаємодія, адміністративне законодавство.^UThe thesis provides a theoretical generalisation and a new solution to the scientific task of defining the essence and revealing the specific features of the administrative and legal framework for ensuring territorial defence of Ukraine by local self-government bodies, and develops proposals and recommendations for improving the administrative legislation in the relevant area.It has been argued that ensuring territorial defence is a complex, joint activity of specially authorized entities aimed at creating conditions and guarantees for the most efficient and complete implementation of socially and nationally important measures which give rise to legal relations for the protection of statehood, territorial integrity, political stability and support for the welfare of the Ukrainian population.It has been noted that the peculiarities of ensuring the territorial defence of Ukraine as an object of administrative and legal regulation are as follows: it is carried out by specially authorized entities whose functioning is regulated by administrative law; in the course of the relevant activities, a special set of administrative and legal forms and methods is used; it involves the implementation of a number of specific administrative procedures.It has been proved that the purpose of ensuring territorial defence in Ukraine, in particular by local self-government bodies, is to create favourable legal, organisational, economic, managerial and other conditions for the effective implementation of the system of national, military and special measures carried out in peacetime and in a special period, and also to function the mechanism of management of forces and means of territorial defence. In accordance with this goal, the tasks of ensuring territorial defence include: organisation and management of territorial defence; control in the field of territorial defence; improvement of territorial defence. The key principles of territorial defence include: 1) the principle of territoriality; 2) the principle of competence; 3) the principle of legality; 4) the principle of cooperation and interaction; 5) the principle of expediency.The author has established that the system of entities responsible for ensuring the territorial defence of Ukraine consists of: 1) the Verkhovna Rada of Ukraine - creates the legislative basis for ensuring the territorial defence of Ukraine, as well as exercises parliamentary control over the implementation of the requirements of the legislation in this area by the committees of the Verkhovna Rada of Ukraine; 2) the President of Ukraine and the National Security and Defence Council of Ukraine - are responsible for managing and controlling the functioning of the entire defence and security sector of Ukraine, of which territorial defence is a part; 3) the Cabinet of Ministers of Ukraine, ministries and other central executive authorities whose activities are aimed at: building the organisational and administrative architecture of territorial defence; determining the vector of development and implementation of the state policy in the field of defence and territorial defence of Ukraine; 4) target subjects of territorial defence - regional state administrations, military administration and law enforcement agencies; 5) local self-government bodies.The author has determined that local self-government bodies occupy an independent and special place in the system of entities ensuring territorial defence of Ukraine, since it is they who ensure the formation of an environment for effective and efficient implementation of territorial defence tasks on the ground within the limits of their legal status and territory of jurisdiction, and therefore, the efficiency of local self-government directly affects the promptness of territorial defence, its manning, etc.It has been substantiated that in the system of legal regulation of territorial defence of Ukraine by local self-government bodies, an important place is given to administrative law provisions, since they are used to: a) determine the administrative and legal status of local self-government bodies in general and in the context of territorial defence in particular; b) regulate administrative procedures for ensuring territorial defence of Ukraine by local self-government bodies; c) fix administrative forms and methods of carrying out relevant activities; d) establish the boundaries and directions of ensuring the territorial defence of Ukraine by local self-government bodies.Keywords: territorial defence, local self-government bodies, martial law, administrative and legal regulation, administrative and legal status, interaction, administrative legislation.

У науковому дослідженні сформульовано та проілюстровано основні положення, висновки та рекомендації щодо удосконалення теоретико-методичних засад і розробки практичного інструментарію формування інноваційної складової реструктуризації виноробних підприємств.Систематизовано та удосконалено понятійно-категоріальний апарат щодо уточнення сутності поняття «реструктуризація підприємства». Розглянуто етапи еволюції концепції, упорядковувано види, форми та методи реструктуризації підприємств, на цій основі сформовані певні моделі інноваційної реструктуризації для потреб виноробних підприємств, що спрощує підхід до реструктуризації цих підприємств. У дослідженні розглянуто кластер як сконцентровану за географічною ознакою групу конкурентних компаній, які виробляють диференційований продукт, але ведуть загальну стратегію за межами даного регіону та визначають вектор розвитку інститутів даної географічної території, визначено певні риси кластерної політики виноробних підприємств, зазначено, що створення кластеру є одним із перспективних напрямків інституціональних перетворень вітчизняного АПК в ситуації обмеженості коштів на підтримку. Розглянуто та запропоновано теоретичні підходи щодо формування інноваційної складової реструктуризації підприємства.Узагальнено передумови формування методичного підходу до інноваційної складової реструктуризації виноробних підприємств шляхом створення регіонального кластеру, який є ефективним механізмом для створення сприятливого середовища для інноваційно-технологічного та інвестиційного розвитку регіональної економіки, інноваційної екосистеми, де взаємодія між різними учасниками підтримує інноваційний розвиток, визначено головні чинники формування інноваційної складової реструктуризації виноробних підприємств та інноваційно-технологічного розвитку регіональної економіки.Сформовано модель формування інноваційної складової реструктуризації виноробних підприємств та створення кластеру.Розроблено концептуальний підхід до формування інструментарію діагностики інноваційної складової реструктуризації виноробних підприємств. Запропоновано поетапно-структурований підхід до економічного діагностування та реструктуризації підприємств виробництва виноградних вин. Узагальнено та систематизовано макроекономічні тенденції розвитку виноробних підприємств в Україні в сучасних умовах, які враховують фактори зовнішнього середовища функціонування виноробних підприємств, що зумовлені наслідками військової агресії та фактори їх можливостей за допомогою матриці Дж-Вільсона, що дозволяє сформувати узагальнені передумови інноваційної реструктуризації виноробних підприємств. Проведено практична апробація методичного підходу до управління інноваційною реструктуризацією виноробних підприємств із застосуванням технологій кластерного аналізу для групування 27 виноробних підприємств Південного регіону України за рівнем їх розвитку, сформовано схему, означено учасників, а також окреслено переваги від впровадження кластерного підходу при формуванні інноваційної складової реструктуризації виноробних підприємств. Проведене багатовимірне групування об’єктів даної сукупності підприємств виробництва виноградних вин Південного регіону України дозволило виділено 4 групи (кластера), відмінних один від одного за ключовими показниками інноваційно-технологічного розвитку, фінансової стійкості та ринкової потужності та розробити шкалу визначення рівня інноваційно-технологічного розвитку, фінансової стійкості та ринкової потужності. Здійснена імплементація теоретико-методичного підходу діагностики інноваційної складової реструктуризації виноробних підприємств за допомогою скоринг моделі, що надало можливість розрахувати інтегральний показник для виноробних підприємств за визначеними кластерами та оцінити рівень технологічного розвитку, фінансової стійкості та ринкової потужності. Запропоновано основні напрямки реструктуризації для виноробних підприємств, визначено ефект синергії виноробних підприємств, що дозволяє виноробним підприємствам використовувати запропонований підхід у своїй діяльності.^UScientific study formulated and illustrated the main provisions, conclusions and recommendations regarding the improvement of theoretical and methodological principles and development of practical tools for the innovative component formation of the winemaking enterprises restructuring.The conceptual and categorical apparatus for clarifying the concept essence of "enterprise restructuring" has been systematized and improved. The stages of the concept evolution, the types, forms and methods of enterprises restructuring are organized, and on this basis, certain models of innovative restructuring are formed for the needs of winemaking enterprises, which simplifies the approach to these enterprises restructuring. The study considers a cluster as a geographically concentrated group of competitive companies that produce a differentiated product, but conduct a general strategy outside the given region and determine the development vector of institutions of the given geographical region, certain features of the cluster policy of winemaking enterprises are determined, it is stated that the cluster creation is one from promising directions of institutional transformations of the domestic agricultural and industrial complex in a situation of limited funds for support. Theoretical approaches to the formation of the innovative component of enterprise restructuring are considered and proposed.The prerequisites for the methodical approach formation to the restructuring innovative component of winemaking enterprises are summarized, by creating a regional cluster, which is an effective mechanism for creating a favourable environment for innovative technological and investment development of the regional economy, innovative ecosystem where interaction between various participants supports innovative development, main factors of the innovative component formation of the winemaking enterprises restructuring and innovative technological development of the regional economy are determined.A model of the innovative component formation of the winemaking enterprises restructuring has been formed, and of creating a cluster.A conceptual approach to the formation of diagnostic tools for innovative component of the winemaking enterprises restructuring has been developed. Proposes a step-by-step structured approach to the economic diagnosis and restructuring of enterprises producing grape wines.Macroeconomic trends of the winemaking enterprises development in Ukraine in modern conditions are summarized and systematized, which take into account the external environment factors of the winemaking enterprises functioning, which are caused by military aggression consequences and their capabilities factors with the help of J-Wilson matrix, which makes it possible to form generalized prerequisites for the innovative restructuring of winemaking enterprises. Practical approbation of the methodical managing approach to the innovative restructuring of winemaking enterprises using cluster analysis technologies was carried out to group 27 winemaking enterprises of the Southern region of Ukraine according to their level of development, scheme formed, participants were identified, and advantages of the cluster approach implementation in the formation of innovative component of the winemaking enterprises restructuring were outlined. Carried out multidimensional objects grouping of this set of winemaking enterprises of the Southern region of Ukraine made it possible to single out 4 groups (clusters) that differ from each other in terms of key indicators of innovative and technological development, financial stability and market power, and to develop a scale for determining the level of innovative and technological development, financial stability and market power. ?The implementation of theoretical and methodological approach to the innovative component diagnosis of the winemaking enterprises restructuring using a scoring model was carried out, which made it possible to calculate an integral indicator for winemaking enterprises by defined clusters and assess the level of technological development, financial stability and market power. The main directions for winemaking enterprises restructuring are proposed, synergy effect of winemaking enterprises is determined, which allows winemaking enterprises to use the proposed approach in their activities.

У дисертації «Підготовка вчителів до естетичного розвитку учнів у закладах вищої педагогічної освіти КНР» обґрунтовуються теоретичні засади, наводяться результати практики формування та реалізації освітніх програм, взаємодії зі стейкхолдерами у розбудові системи підготовки вчителів до естетичного розвитку. В основу дослідження було покладено аналіз сучасних міждисциплінарних наукових розробок із педагогіки, освітології, естетики, філософії, соціології, менеджменту освіти, культурології тощо. В роботі досліджено естетичний розвиток особистості як педагогічна проблема з позиції міждисциплінарного дискурсу; з позиції нової концепції естетичного розвитку охарактеризовано дефініції «естетичний розвиток», «педагогічна взаємодія», «естетична освіта», «естетична компетентність», «естетичне виховання» тощо; досліджено ґенезу естетичного виховання та визначено місце естетичного розвитку особистості в системі освіти КНР; визначено зміст підготовки вчителів до естетичного розвитку учнів у закладах вищої педагогічної освіти КНР; обґрунтовано перспективні напрями обміну досвідом щодо підготовки вчителів до естетичного розвитку учнів у закладах вищої педагогічної освіти КНР та України. Досліджено та визначено, що проблеми підготовки вчителя до естетичного розвитку учнів у сучасних реаліях освіти та цифрового суспільства детерміновані необхідністю відповідати швидким темпам діджиталізації суспільства, розвитку цифрової освіти, естетизації навколишнього простору, змінам у мистецьких підходах до життя, пандемічним та постпандемічним трансформаціям тощо. Доведено, що всі детермінанти дотичні до різних типів людської взаємодії, отже, детермінують зміни у педагогічній взаємодії, що і формує актуальність теми. Крізь призму естетичних концепцій сучасного Ji Fenglai 3 соціуму — прикладної естетики, естетики послуг, естетики виробництва релятивної естетики тощо — охарактеризовано у взаємній ієрархії поняття: «естетичний розвиток», «естетична освіта», «мистецька освіта», «педагогічна взаємодія», «естетична компетентність», «естетичне виховання» тощо. Дефініції проаналізовані та порівняні в українській та китайські педагогічній н ау ці і н о рм ат и в н ом у р е г ул ю в а н ні, а т а кож у д о с лі дж е н н я х західноєвропейських дослідників. Встановлено, що для китайських наукових розробок властивим є інструментально-функціональний підхід до розуміння цих категорій, європейські дослідники тяжіють до «ідеалістичної» позиції у визначенні, українські автори — шукають науковий компроміс, розглядаючи та поєднуючи обидва підходи. В роботі здійснено переосмислення місця та змісту естетичного розвитку в сучасній системі освіти, а також визначено магістральні напрями естетичного розвитку в умовах криз сучасного суспільства, до яких автором віднесено: визначення місця естетичного розвитку в різних видах виховання; визначення потенціалу та пошук методів гармонійного естетичного розвитку в умовах дистанційної освіти та діджитал-спілкування; визначення вікових, професійних та інших специфічних вимог щодо обсягів та контенту інформації, необхідної для естетичного розвитку різних категорій здобувачів освіти; можливості прикладної естетики у викладацькій діяльності, а саме забезпечення естетичного розвитку учнів, що пов’язано із дотриманням балансу часу, гармонії гумору, іронії, драматичності, емоційності, очікування, чуттєвості у подачі знань тощо; естетичного розвитку особистості, його неперервність; створення та забезпечення державної регіональної політики естетичного розвитку, її фінансова та інституційна підтримка. Проаналізовано та узагальнено зміст розвитку естетичного виховання в китайській школі за останні сто років як механізму формування особистості, методичного керівництва, ідеологічного керівництва та регуляторних особливостей, що мають визначене теоретичне та практичне значення, а також ставлення суспільства до естетичного розвитку. Визначено, що сучасний естетичний розвиток особистості в КНР побудований на зверненні до різних видів сучасного мистецтва та інших продуктів різних сфер життєдіяльності, Ji Fenglai 4 всіх об’єктів, які здатні викликати естетичне чуття. Для цифрового естетичного розвитку в сучасних умовах властивим є віртуальність об’єктів опанування та їх інтерактивність, інтуїтивна простота та емоційна привабливість, ускладнення дій естетичної оцінки при спрощенні функціональної складової.^UThe thesis "Training of teachers for the aesthetic development of students in institutions of higher pedagogical education of the People's Republic of China" substantiates the theoretical principles, gives the results of the practice of formation and implementation of educational programs, interaction with stakeholders in the development of the system of training teachers for aesthetic development. The basis of the study was the analysis of modern interdisciplinary scientific developments in pedagogy, education, aesthetics, philosophy, sociology, education management, cultural studies, etc. The work examines the aesthetic development of personality as a pedagogical problem from the standpoint of interdisciplinary discourse; from the standpoint of the new concept of aesthetic development, the definitions of "aesthetic development", "pedagogical interaction", "aesthetic education", "aesthetic competence", "aesthetic education", etc. are characterized; the genesis of aesthetic education was investigated and the place of aesthetic development of personality in the education system of the People's Republic of China was determined; the content of teacher training for the aesthetic development of students in institutions of higher pedagogical education of the People's Republic of China is determined; perspective directions of exchange of experience regarding the training of teachers for the aesthetic development of students in institutions of higher pedagogical education of the People's Republic of China and Ukraine are substantiated. It has been investigated and determined that the problems of teacher training for the aesthetic development of students in the modern realities of education and digital society are determined by the need to respond to the rapid pace of digitalization of society, the development of digital education, aestheticization of the surrounding space, changes in artistic approaches to life, pandemic and post-pandemic transJi Fenglai 10 formations, etc. It is proven that all determinants are tangential to different types of human interaction, therefore, determine changes in pedagogical interaction, which forms the relevance of the topic. Through the prism of aesthetic concepts of modern society — applied aesthetics, service aesthetics, production aesthetics, relative aesthetics, etc. — the concepts: "aesthetic development," "aesthetic education," "art education," "pedagogical interaction," "aesthetic competence" are characterized in a mutual hierarchy. "aesthetic education" etc. The definitions are analyzed and compared in Ukrainian and Chinese pedagogical science and normative regulation, as well as in the studies of Western European researchers. It has been established that the instrumental-functional approach to understanding these categories is characteristic of Chinese scientific developments, European researchers gravitate towards an "idealistic" position in the definition, Ukrainian authors seek a scientific compromise, considering and combining both approaches. The work re-examines the place and content of aesthetic development in the modern education system, as well as defines the main directions of aesthetic development in the conditions of crises of modern society, to which the author includes: determining the place of aesthetic development in various types of education; determination of potential and search for methods of harmonious aesthetic development in conditions of distance education and digital communication; determination of age, professional and other specific requirements regarding the volume and content of information necessary for the aesthetic development of various categories of education seekers; the possibilities of applied aesthetics in teaching activities, namely, ensuring the aesthetic development of students, which is connected with observing the balance of time, harmony of humor, irony, drama, emotionality, anticipation, sensuality in the presentation of knowledge, etc.; aesthetic development of personality, its continuity; creation and provision of the state regional policy of aesthetic development, its financial and institutional support.

Дисертаційна робота присвячена визначенню теоретико-правових та практичних аспектів образу держави та його різновидів, є першим комплексним загальнотеоретичним порівняльним ( з урахуванням досвіду зарубіжних країн) дослідженням різновидів образу держави в сучасному українському суспільстві.У розділі 1 Історико-теоретичні та методологічні засади образу держави автором зазначено ґенезу поняття образу держави, підходи до розуміння образу держави, сутність зміст та особливості образу держави. Поняття «образ держави» має давню ґенезу в контексті розвитку теорії держави і права та політичної філософії. Ґенеза поняття утворює державу віддзеркалює його еволюцію від античних філософських обговорень до сучасних досліджень, де воно розглядається як складне та багатогранне поняття, що включає політичні, правові, соціальні та культурні аспекти держави.Проблематика образу держави є комплексною та міждисциплінарною, тому потребує вивчення різних підходів до дослідження цієї теми. Кожен із підходів відповідно до предмету та методу відповідної науки по різному визначає поняття образу держави, що ускладнює формулювання єдиного його визначення. У роботі зазначені наступні підходи: філософський підхід, антропологічний підхід, психологічний підхід, просторово-географічний підхід та економічний (маркетинговий) підхід.Описано основні складові поняття образу держави: політичний образ, економічний, соціокультурний образ, інноваційний образ, міжнародний образ.Здійснено аналіз поняття «образу держави», відмежовано його від інших суміжних понять таких як «імідж держави» та «бренд держави», в результаті чого автором було надано авторське визначення поняття «образ держави».Образ держави та імідж держави є поняттями, що співвідносяться, однак вони мають різний акцент та використовуватися в різних контекстах.Взаємодія образу держави та іміджу держави виникає в тому, що спосіб управління може бути одним з інструментів формування іміджу. Якщо держава активно працює над вдосконаленням свого образу через конкретні дії та стратегії, це може впливати на те, як її сприймає міжнародне співтовариство, формуючи певний імідж.Вказано, що важливу роль при дослідженні образу держави відіграють теорії походження держави, їх взаємозв'язок обґрунтований тим фактом, що теорії походження держави намагаються пояснити, звідки виникла держава та її місце у суспільстві, що впливає на сприйняття та концептуалізацію держави людьми в кожному конкретному суспільстві.^UThe dissertation work, devoted to the determination of the theoretical-legal and practical aspects of the formation of the state and its varieties, is the firstcomprehensive general theoretical comparative (taking into account the experienceof foreign countries) study of the varieties of the formation of the state in modern Ukrainian society.In chapter 1. Historical-theoretical and methodological foundations of the image of the state, the author indicates the genesis of the concept of the image of the state, approaches to understanding the image of the state, the essence, content and features of the image of the state. The concept of "state image" has an ancientgenesis in the context of the development of the theory of the state and law andpolitical philosophy. The genesis of the concept of a state reflects its evolutionfrom ancient philosophical discussions to modern studies, where it is considered as a complex and multifaceted concept that includes political, legal, social and cultural aspects of the state.The problem of the image of the state is complex and interdisciplinary, so itrequires the study of different approaches to the study of this topic. Each of the approaches, in accordance with the subject and method of the corresponding science, defines the concept of the image of the state in a different way, whichmakes it difficult to formulate a single definition of it. The following approaches are indicated in the work: philosophical approach, anthropological approach,psychological approach, spatial-geographical approach and economic (marketing)approach.The main components of the concept of the image of the state are described:political image, economic, socio-cultural image, innovative image, internationalimage.An analysis of the concept of "state image" was carried out, it wasdistinguished from other related concepts such as "state image" and "state brand",as a result of which the author provided an author's definition of the concept of "state.image".State image and state image are related concepts, but they have different emphasis and are used in different contexts.The interaction of the image of the state and the image of the state arisesfrom the fact that the way of management can be one of the tools of image formation. If a state actively works to improve its image through specific actions and strategies, it can influence how it is perceived by the international community, forming a certain image.

Дисертаційне дослідження присвячено вивченню юридично-психологічних аспектів розгляду клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих розшукових дій. На основі теоретичного аналізу літературних джерел відображено погляди науковців на проблемні питання в сфері подання та розгляду клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі НСРД). Досліджено нормативно-правове регулювання з питань винесення клопотання про надання дозволу про проведення НСРД та його подальший розгляд слідчим суддею.Визначено, що за своєю правовою природою клопотання про надання дозволу на проведення НСРД виступають основним елементом кримінально-процесуальної діяльності, підпорядкованим суворому правовому регулюванню. Дії відповідних суб'єктів правовідносин за поданням, розглядом та вирішенням клопотань виступають в якості реалізації права або виконання обов'язків, що визначає сутністькримінально-процесуальних правовідносин. Подібні дії є цілісною системою даних правовідносин, що виникають між одними суб'єктами, які мають право на подання клопотань (слідчий або прокурор), та іншими суб'єктами (слідчий суддя або у разі, якщо на місцевості (адміністративній території), на якій діє правовий режим воєнного стану, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції, повноваження, стосовно надання дозволу на проведення НСРД, контролю за їх проведенням, виконує керівник органу прокуратури), які уповноважені на їх розгляд та дозвіл.На підставі аналізу різних наукових поглядів щодо питання правової природи клопотання обґрунтовано авторське визначення: клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій – це офіційне обґрунтоване звернення слідчого або прокурора, яке подається в установленому законом порядку в письмовій формі, слідчому судді, з метою отримання дозволу про проведення окремих НСРД в рамках здійснення досудового розслідування по кримінальному провадженню.Встановлено суттєві властивості клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій: – наявність офіційного характеру – це означає, що клопотання заявляється: у межах і за наявності певних правовідносин; особою, уповноваженою на це; посадовій особі, уповноваженій розглядати клопотання та приймати по ньому ухвалу; з питань щодо суті правовідносин; та обов'язково у встановленому законом порядку.– наявність характеру звернення – це означає, що слідчий (прокурор) заявляє клопотання з метою найбільш повно реалізувати свої права; слідчий суддя розглядає клопотання, має відповідні владні повноваження, що дозволяють йому (за наявності відповідних підстав) ухвалити клопотання або відмовити в його ухвалені; наявність характеру звернення у клопотанні не означає необов'язковості дозволу клопотання слідчим суддею відповідно до закону.Визначено основні психологічні аспекти винесення ухвали слідчим суддею за результатами розгляду клопотань про надання дозволу на проведення НСРД. В цьому аспекті досліджено психологічні чинники, що істотно впливають на винесення слідчим суддею ухвали під час розгляду клопотання про надання дозволу на проведення НСРД (переконання, установки, досвід, емоційний стан, нестача інформації, дефіцит часу, тиск з боку інших людей та ін.).Виділено три функціональні підсистеми, які забезпечують прийняття рішення слідчим суддею під час розгляду клопотання про надання дозволу на проведення НСРД:- блок індивідуально-особистісних компонентів, який включає властивості особистості, що забезпечують прийняття певної ситуації, висування варіантів вибору та прийняття відповідного рішення;- блок компонентів взаємодії з середовищем, який включає властивості особистості, які забезпечують пошук її стратегій, дій щодо реалізації, оцінки та прогнозу наслідків прийнятого рішення; - блок компонентів рішучості, який забезпечує координацію вибору, його реалізацію та прогноз наслідків.На основі проведеного дослідження запропоновано структурно-функціональну модель психічної регуляції процесу розгляду клопотання про надання дозволу на проведення НСРД слідчим суддею. Ця модель включає емоційні, когнітивні, вольові та мотиваційні сфери психіки, які взаємодіють між собою та забезпечують ефект активації впливу слідчого судді на його власний вибір.Автори також відзначають, що на процес розгляду клопотань про надання дозволу на проведення НСРД можуть вплинути такі фактори, як:- внутрішньоособистісні фактори (властивості особистості, мотиви, установки, цінності слідчого судді);- міжособистісні фактори (відносини між слідчим суддею та сторонами клопотання, взаємодія між сторонами клопотання);- організаційні фактори (вимоги законодавства, нормативні акти, внутрішньоорганізаційні вимоги).^UThe dissertation study is devoted to the study of legal and psychological aspects of consideration of requests for permission to conduct undercover investigative (search) actions.Based on the theoretical analysis of literary sources, the views of scientists on problematic issues in the field of submission and consideration of requests for permission to conduct covert investigative (search) activities are reflected. The regulatory and legal regulation on the issue of issuing a petition for granting permission to conduct investigative (search) actions and its further consideration by an investigating judge has been studied.It was determined that by its legal nature, requests for permission to conduct investigative (search) actions are the main element of criminal procedural activity subject to strict legal regulation. The actions of the relevant subjects of legal relations upon submission, consideration and resolution of petitions act as the exercise of rights or the fulfillment of duties, which determines the essence of criminal procedural legal relations. Similar actions are a complete system of given legal relations that arise between some subjects who have the right to submit petitions (investigator or prosecutor) and other subjects (investigating judge or if in the locality (administrative territory) in which the legal regime of martial law, state of emergency, conducting an anti-terrorist operation is in effect, the authority to grant permission to conduct investigative (search) actions, control over their conduct, is exercised by the head of the prosecutor's office), who is authorized to review and approve them.On the basis of the analysis of various scientific views on the question of the legal nature of the petition, the author’s definition is substantiated: a petition for permission to conduct secret investigative (search) actions is an official substantiated appeal of an investigator or a prosecutor, which is submitted in writing to the investigating judge in accordance with the procedure established by law. for the purpose of obtaining permission to conduct separate investigative (search) actions as part of a pre-trial investigation into criminal proceedings.The essential properties of the request for permission to conduct secret investigative (search) actions have been established:- the presence of an official character - this means that the request is made: within the limits and in the presence of certain legal relationships; a person authorized to do so; to an official authorized to consider the petition and make a decision on it; on matters concerning the essence of legal relations; and necessarily in accordance with the procedure established by law.- the presence of the nature of an appeal - this means that the investigator (prosecutor) makes a request in order to fully exercise his rights; the investigating judge examines the petition, has the relevant powers, which allow him (if there are appropriate grounds) to accept the petition or refuse to accept it; the presence of the nature of the appeal in the petition does not mean that the permission of the petition by the investigating judge is optional according to the law.The main psychological aspects of issuing a decision by an investigating judge based on the results of consideration of requests for permission to conduct investigative (search) actions have been determined.In this aspect, the psychological factors that significantly influence the issuing of a decision by the investigating judge during the consideration of the request for permission to conduct investigative (search) actions (beliefs, attitudes, experience, emotional state, lack of information, lack of time, pressure from other people, etc.) .Three functional subsystems have been identified, which ensure the decision-making by the investigating judge during the review of the request for permission to conduct NSRD:- a block of individual and personal components, which includes personality properties that ensure acceptance of a certain situation, putting forward options for choice and making the appropriate decision;- a block of components of interaction with the environment, which includes personality properties that ensure the search for its strategies, actions for implementation, assessment and forecasting of the consequences of the decision;- a block of components of determination, which ensures the coordination of the choice, its implementation and the forecast of the consequences.On the basis of the conducted research, a structural and functional model of mental regulation of the process of consideration of a request for permission to conduct investigative (search) actions by an investigating judge is proposed. This model includes emotional, cognitive, volitional and motivational spheres of the psyche, which interact with each other and provide the effect of activating the influence of the investigating judge on his own choice.

Актуальність дослідження відповідає викликам сьогодення, котрі зумовлені соціальними, економічними та політичними запитами на підготовку майбутніх учителів іноземних мов, які повинні володіти спектром soft skills фахівця XXI сторіччя. Проведене дослідження зумовлює створення належних умов для підготовки майбутніх учителів іноземних мов, здатних успішно реалізовувати освітні виклики, активно та ефективно взаємодіяти зі здобувачами освіти, їхніми батьками, колегами, адміністрацією закладу освіти та громадськістю поза межами фахової діяльності, адже саме активний, конкурентоспроможний педагог, педагог, котрий уміє повести за собою, переконати, використовуючи при цьому всі шляхи та застосунки комунікації, зуміє підготувати нове покоління дітей. Доцільність дисертації зумовлюється необхідністю подолання об’єктивно існуючих суперечностей, які існують у сфері проблеми, що досліджується: між усвідомленням на державному рівні значення особистості учителя іноземних мов в євроінтеграції країни та її громадян та недосконалістю існуючого іншомовного освітнього середовища закладів вищої педагогічної освіти; між потребами суспільства в майбутніх учителях, здатних на високому рівні здійснювати та організовувати комунікацію, і рівнем розроблення цього питання в педагогічній теорії; між існуючою системою професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів іноземних мов і недостанім розробленням методичного забезпечення з формування в них гнучких навичок комунікації. Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що в ньому уперше теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність дидактичних умов формування гнучких навичок комунікації майбутніх учителів іноземних мов в освітньому процесі закладів вищої педагогічної освіти, а саме: інтеріоризація комунікативних методик формування гнучких навичок комунікації майбутніх учителів іноземних мов в освітній процес педагогічного вишу; імплементація різноманітних стратегій активного та інтерактивного навчання, які зумовлюють організацію педагогічного експерименту; визначено критерії та показники рівнів сформованості гнучких навичок комунікації в майбутніх учителів іноземних мов: мотиваційнопізнавальний (усвідомлення ролі гнучких навичок комунікації в майбутній професійній діяльності; прагнення до оволодіння гнучкими навичками комунікації; домінування мотивів в оволодінні гнучкими навичками комунікації); змістовий (знання сутності гнучких навичок комунікації, способів оволодіння гнучкими навичками комунікації та самоосвіти); процесуально-поведінковий (застосування знань стосовно гнучких навичок комунікації на практиці; поведінка під час комунікативної взаємодії; упевненість під час говоріння, виступів), рефлексивно-коригувальний (корегування своїх дій, переосмислення та прогнозування результатів подальшої взаємодії); – уточнено сутність понять «soft skills» («сукупність особистісних, професійних та соціальних здібностей, які сприяють емоційному інтелекту та успішності особистості в її професійному та повсякденному житті») та «гнучкі навички комунікації майбутніх учителів іноземних мов» («інтегральна якість особистості майбутнього вчителя іноземних мов, яка сприяє ефективному вирішенню професійних та повсякденних завдань на рівні комунікативної взаємодії»); – подальшого розвитку набули методи активної та інтерактивної взаємодії здобувачів освіти, способи організації офлайнового та онлайнового навчання, що сприяють формуванню навичок ефективної комунікації майбутніх учителів іноземних мов в освітньому процесі педагогічного вишу. Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що матеріали наукового пошуку можна використовувати в процесі розроблення освітніх програм, робочих програм, авторських силабусів, навчальних планів, спрямованих на формування в майбутніх учителів іноземних мов гнучких навичок комунікації; застосовувати під час розроблення дисциплін за вибором бакалаврів, укладання підручників та посібників, методичних рекомендацій до гуманітарних дисциплін та написання наукових робіт, а також упроваджувати в закладах фахової передвищої освіти, які здійснюють підготовку вчителів іноземних мов^UThe relevance of the research corresponds to today's challenges, which are caused by social, economic and political demands for the training of future teachers of foreign languages, who must possess the spectrum of soft skills of a specialist of the XXI century. The conducted research determines the creation of appropriate conditions for the training of future teachers of foreign languages, who are able to successfully implement educational challenges, actively and effectively interact with students, their parents, colleagues, the administration of the educational institution and the public outside the boundaries of professional activity, because it is an active, competitive teacher, a teacher , who knows how to lead, persuade, while using all the ways and applications of communication, will be able to prepare a new generation of children. The expediency of the dissertation is determined by the need to overcome objectively existing contradictions that exist in the field of the problem under study: between awareness at the state level of the importance of the personality of a foreign language teacher in the European integration of the country and its citizens and the imperfection of the existing foreign language educational environment of institutions of higher pedagogical education; between the needs of society for future teachers who are able to carry out and organize communication at a high level, and the level of development of this issue in pedagogical theory; between the existing system of professional and pedagogical training of future foreign language teachers and the insufficient development of methodological support for developing their flexible communication skills. The scientific novelty and theoretical significance of the obtained research results lies in the fact that for the first time the effectiveness of didactic conditions for the formation of communication soft skills of future foreign language teachers in the educational process of institutions of higher pedagogical education is theoretically substantiated and experimentally tested, namely: the internalization of communicative methods for the formation of future foreign language teachers languages in the educational process of a pedagogical university; implementation of various active and interactive learning strategies that determine the organization of a pedagogical experiment; criteria and indicators of the levels of development of communication soft skills among future foreign language teachers have been determined: motivational and cognitive (awareness of the role of flexible communication skills in future professional activities; the desire of education applicants to master communication soft skills; the dominance of positive motives); content (knowledge of the essence of communication soft skills, ways of mastering communication soft skills and self-education); procedural-behavioral (constant application of knowledge regarding communication soft skills in practice; effective behavior during communicative interaction; confidence during speaking, performance), reflexive-corrective (constant adjustment of one’s actions, rethinking and predicting the results of further interaction). The essence of understanding “soft skills” has been clarified (“the totality of individual, communicative and managerial skills that contribute to emotional intelligence and the success of individuality in their professional and everyday life”) and “communication soft skills of future teachers of foreign languages" ("integral quality of the particularity of the future teacher of foreign languages, which combines effective professional and everyday tasks on an equal level with communicative interaction"). Methods of active and interactive interaction of students, organizational forms, exercises, pedagogical situations that contribute to the formation of effective communication skills of future foreign language teachers in the educational process of a pedagogical university have been further developed. The practical significance of the research results is that scientific research materials can be used in the process of developing educational programs, work programs, author's syllabuses, curricula aimed at developing flexible communication skills in future foreign language teachers; apply in the development of disciplines for the choice of bachelors, conclusions of textbooks and manuals, methodological recommendations in the humanities and writing scientific papers, and also implement them in institutions of professional higher education that train foreign language teachers.

За результатами дослідження вперше обґрунтовано структуру механізму розумного врядування, що складається з трьох компонентів – просторового, технологічного та інституційного, враховує соціально-просторовий контекст міста.Відповідно до проблематики дисертації удосконалено: теоретичні обґрунтування участі громадян в публічному управлінні міським розвитком на засадах концепції розумного міста.Було визначено напрями подальшого розвитку предмету дослідження: визначення сутності та змісту концепції розумного міста – обґрунтовано, що поняття розумного міста тісно пов’язано з поняттям кіберфізичної системи та основними компонентами розумного міста є: розумна інфраструктура, розумний транспорт, розумна енергетика, розумна охорона здоров’я, розумне врядування, розумна економіка, розумні громадяни, розумні технології; узагальнення зарубіжного досвіду реалізації концепції розумного міста – визначено, що співпраця інституціоналізованих акторів через кластерні ініціативи та організація взаємодії стейкхолдерів в рамках розумних живих лабораторій є основними інструментами реалізації концепції розумного міста; виявлення особливостей реалізації концепції розумного міста в Україні – визначено, що перевагами від реалізації концепції розумного міста в Україні є: оновлення застарілої інфраструктури, можливість організувати формалізовану та стабільну взаємодію органів влади з громадянами, підвищення якості життя громадян, покращення іміджу країни у світі, покращення поінформованості громадян щодо дій органів місцевого самоврядування, а основними ризиками є: погіршення кібербезпеки, проблеми з конфіденційністю даних, збільшення цифрового розриву, відсутність реального ефекту від впроваджених проєктів, негативна реакція суспільства.Отримані в дисертаційному дослідженні результати в їхній сукупності дозволили вирішити конкретне науково-прикладне завдання, яке полягає у теоретичному обґрунтуванні та розробці практичних рекомендацій з удосконалення публічного управління міським розвитком на засадах концепції розумного міста в Україні, що дозволило сформулювати такі основні положення, висновки й рекомендації:Визначено, що розумне місто – це концепція, яка передбачає інтеграцію новітніх ІКТ в усі сфери функціонування міста. В загальному випадку основними компонентами розумного міста є: розумна інфраструктура, розумний транспорт, розумна енергетика, розумна охорона здоров’я, розумне врядування, розумна економіка, розумні громадяни, розумні технології.Розумне врядування в контексті розумного міста має зв’язок з наступними важливими для функціонування міста аспектами: стейкхолдери, структури та організації, процеси, ролі та обов’язки, технології та дані, законодавство та політика. З’ясовано, що публічне управління міським розвитком на засадах концепції розумного міста потребує додаткового навчання держслужбовців та створення в органах місцевого самоврядування організаційних підрозділів, що відповідають за планування та реалізацію проєктів розумного міста.Обґрунтовано, що одним з найважливіших факторів успішності реалізації концепції розумного міста є налагоджена взаємодія між органами місцевого самоврядування та громадянами. Основними видами участі громадян в реалізації концепції розумного міста є: участь у процесі прийняття рішень; участь у реалізації проєктів розумного міста; використання ІКТ, що входять до інфраструктури розумного міста.Основним інструментом пасивної взаємодії громадян з органами місцевого самоврядування в рамках розумного міста є Інтернет речей. Не існує єдиного підходу до архітектури Інтернету речей, адже ця сфера включає широкий спектр технологій, що засновані на різних архітектурах. Типова архітектура складається з трьох рівнів: фізичного, мережевого та прикладного.Використання розумних живих лабораторій, як одного з основних методів реалізації проєктів розумного міста, дозволяє створювати продукти та сервіси на перетині двох шляхів розвитку розумних міст – «зверху – вниз» та «знизу – вгору». Розумні живі лабораторії відрізняються від інших підходів тим, що користувачі мають можливість взаємодіяти з технологією на початкових етапах проєкту, роблять це в реальних умовах та є їх співвиробниками. Механізм розумного врядування, в якому враховані і технологічний, і соціальний аспект реалізації концепції розумного міста, складається з трьох компонентів: просторового, технологічного, інституційного.^UAccording to the results of the research, for the first time a structure of the mechanism of smart governance, which consists of three components – spatial, technological and institutional was proposed, which takes into account the socio-spatial context of the city.In accordance with the issues of the research, the theoretical justifications for citizen participation in public management of urban development based on the smart city concept were improved.The directions for the further development of the research subject were determined: defining the essence and content of the concept of a smart city – it was substantiated that the concept of a smart city is closely related to the concept of a cyber-physical system and the main components of a smart city are: smart infrastructure, smart transport, smart energy, smart health care, smart governance, smart economy, smart citizens, smart technologies; summarizing the foreign experience of implementing the concept of a smart city – it was determined that the cooperation of institutionalized actors through cluster initiatives and the organization of stakeholder interaction within smart living laboratories are the main tools for implementing the concept of a smart city; identification of the features of the implementation of the concept of a smart city in Ukraine – it was determined that the advantages of the implementation of the concept of a smart city in Ukraine are: renewal of aging infrastructure, the opportunity to organize formalized and stable interaction between authorities and citizens, improvement of citizens quality of life, improvement of the country’s image in the world, improvement of citizens awareness regarding the actions of local self-government bodies, and the main risks are: deterioration of national cyber security system, increasing number of problems with data confidentiality, increasing digital divide, lack of real effect from implemented projects, negative reaction of society.The results obtained in the dissertation research altogether made it possible to solve a specific scientific and applied task, which consists in the theoretical justification and of practical recommendations for improving the mechanisms of public management of urban development based on the smart city concept in Ukraine, which made it possible to formulate the following basic results, conclusions and recommendations:It was determined that a smart city is a concept that involves the integration of the latest ICT in all spheres of the city’s functioning. In general, the main components of a smart city are: smart infrastructure, smart transport, smart energy, smart healthcare, smart governance, smart economy, smart citizens, smart technologies.Smart governance in the context of a smart city is related to the following important for the functioning of the city aspects: stakeholders, structures and organizations, processes, roles and responsibilities, technology and data, legislation and policy.It was found that the implementation of the concept of a smart city requires additional training of civil servants and creation of organizational units in local self-government bodies responsible for planning and implementation of smart city projects.It was determined that one of the most important factors in the success of the implementation of the concept of a smart city is the well-established interaction between local self-government bodies and citizens. The main types of citizen participation in the implementation of the smart city concept: participation in the decision-making process; participation in the implementation of smart city projects; use of ICT included in the smart city infrastructure.The main tool for passive interaction of citizens with local self-government bodies within the framework of a smart city is the Internet of Things. A typical architecture consists of three layers: physical, network, and application. The Internet of Things, which would cover the entire city, requires the creation of a special infrastructure, and in conditions of its absence, social media can be used to integrate data and context of events taking place in real time.The use of smart living laboratories, as one of the main methods of implementing smart city projects, allows to create products and services at the intersection of two ways of developing smart cities – «top-down» and «bottom-up». Smart living laboratories differ from other approaches in that users have the opportunity to interact with the technology at the initial stages of the project, do it in real conditions and are their co-producers.The mechanism of smart governance, which takes into account both the technological and social aspects of the implementation of the smart city concept, consists of three components: spatial, technological, and institutional.

Дисертацію присвячено теоретико-емпіричному дослідженню психологічних особливостей корупційної поведінки персоналу сектору безпеки і оборони України, зокрема військовослужбовців Національної гвардії України.Проблема корупції в Україні натепер є однією з центральних, навколо неї формується суспільний і політичний дискурс, що негативно впливає на ставлення до нашої країни всередині та зовні. За даними міжнародної організації Transparency International, Україна за підсумками 2022 року займає 116 місце з 180 країн, поряд з такими країнами як Алжир, Замбія, Монголія, Сальвадор та Філіппіни. За даними НАЗК за 2022 рік, з точки зору громадян України, корупція входить в трійку найважливіших суспільних проблем. Збитки від корупції важко оцінити реалістично, за даними порталу «Наші гроші» вони складаються від прямих втрат від корупційних схем та недоотриманих внаслідок цього інвестицій, і щороку приблизно дорівнюють обсягу державного бюджету. Правоохоронні органи є важливою ланкою корупції, за даними НАЗК особистий корупційний досвід взаємодії з правоохоронними органами мали 32,7% населення. Таким чином, боротьба з корупцією, її профілактика у складових сектору безпеки і оборони України, є важливим завданням, успішність виконання якого прямо впливатиме на обсяги допомоги від країн-партнерів та загалом на майбутнє нашої країни. Тому дослідження корупційної поведінки правоохоронців вбачається актуальним науково-практичним завданням. Службово-бойова діяльність військовослужбовців Національної гвардії України (НГУ) з огляду на їх повноваження віднесена до корупційно небезпечних видів діяльності. Кількість злочинів корупційної спрямованості, скоєних як рядовими військовослужбовцями НГУ, так і начальниками (командирами) різних підрозділів, незважаючи на реформування НГУ та проведення комплексу організаційних і правових антикорупційних заходів, як і раніше залишається значною. Певні надії командування у зв’язку з цим покладаються на створений в НГУ відділ з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління НГУ, а також на відділ психологічного забезпечення Головного управління НГУ. Силами останнього відповідно до чинних нормативно-правових актів проводяться спеціальні психофізіологічні дослідження із застосуванням поліграфа, спрямовані на виявлення у громадян, які бажають проходити службу, і військовослужбовців НГУ при призначенні на вищі посади, девіантної (суспільно небезпечної) поведінки, а також на запобігання проникненню в Національну гвардію України представників злочинних угруповань і осіб, які переслідують особисті корисливі інтереси. Однак, як показує досвід, масові поліграфічні обстеження кандидатів на службу і військовослужбовців через їх високу трудомісткість, витратність, значну залежність від кваліфікації й досвіду експертів-поліграфологів, за обмежених психодіагностичних можливостей не вирішують належною мірою проблему психологічної діагностики осіб, схильних до корупційної поведінки через певні їх індивідуальні психологічні особливості. Враховуючи, що корупція тільки в її наслідках є проблема правова та економічна, а початково вона – суто психологічна і загальнолюдська, без психологічно обґрунтованих підходів тут навряд чи щось можна зробити. Саме це і зумовлює наш інтерес до дослідження об’єктивних і суб’єктивних факторів, що визначають індивідуальну психологічну сутність корупціонера.Аналіз сучасних наукових досліджень довів, що майже немає психологічних теорій, що пояснюють корупційну поведінку особистості. Вона розглядається у руслі різних психологічних теорій в межах «вузького» і «широкого» підходів. У вузькому сенсі корупція – це взаємодія декількох осіб, що включає підкуп, в широкому – й інші зловживання службовим становищем чи авторитетом посади у корисних цілях. На підставі систематизації понять, нами корупція тлумачиться як негативне соціально-психологічне явище, що полягає у протиправному використанні людиною своїх службових повноважень та/або службового становища в особистих, корпоративних або групових інтересах для отримання вигод матеріального або нематеріального характеру, всупереч інтересам громадян, суспільства і держави. Теоретичний аналіз психологічних детермінант й особливостей особистості потенційного корупціонера засвідчив наявність низки ситуативних (серед яких вік, стать, сімейний статус, рівень доходу, освіта, тип населеного пункту та інші) і особистісних предикторів (психодинамічні, поведінкові, характерологічні, ціннісної спрямованості й відповідальності тощо). Воднораз дослідники підкреслюють, що індивідуальні й психологічні чинники корупційної поведінки вивчені недостатньо.^UThe dissertation is devoted to theoretical and empirical research of psychological features of corrupt behavior of security and defense sector personnel, particularly on the example of the National Guard of Ukraine servicemen.Nowadays, around corruption in Ukraine social and political discourse is formed since it is one of the focus issues, which negatively impact on external and internal image of our country. According to Transparency International Ukraine is number 116 from 180 countries in 2022 and neighbors in corruption rate with Algeria, Zambia, Mongolia, El Salvador and Philippines. With the reference to the National Agency on Corruption Prevention (NACP) corruption is considered by citizens of Ukraine as a top three important social problem. The damage from corruption could be hardly evaluated realistically, according to data from portal “Nashi hroshi” the damage comprises from direct loss from corruption and investments lost as a result of it and annually are equal to the budget of the country. Law enforcement agencies are the important element of corruption, due to NACP, 32,7% of population had personal corruption experience while interacting with law enforcement agencies. Thus, the success of fight against corruption as well as its prevention in the security and defense sector of Ukraine is an important task, which directly impact on aid provided by partner countries and on the future of our country as a whole. Therefore, the study of corrupt behavior of law enforcement officers is considered as a relevant scientific and practical task.Service and combat activity of servicemen of the National Guard of Ukraine (NGU) considering their powers and authority is classified as a corruption-hazardous activity. Despite the reform of the NGU and implementation of a set of organizational and legal anti-corruption measures, the number of corruption-related crimes committed by both ordinary servicemen and their supervisors (commanders) of various units, still remains significant. There is some hope the command place on the Department for prevention and detection of corruption created in the NGU Main Headquarters in this regard as well as on the Psychological Support Department of the NGU Main Headquarters. By means of the Psychological Support Department of the NGU Main HQ special psychophysiological examination with the use of polygraph are conducted in accordance to current regulations. Such examinations are aimed on identification of deviant (socially dangerous) behavior as well as prevention of enlistment to the NGU of both criminal groups’ representatives and people, who pursue personal selfish interest. However, as experience shows, mass polygraph examinations of both candidates for service and servicemen do not adequately solve the problem of psychological diagnostics of people, who are prone to corruption behavior due to their individual psychological characteristics and because of high labor intensity and cost of polygraph examination, its significant dependence on the qualifications and experience of polygraph expert and due to its limited psychodiagnostics capabilities. Considering the fact, that the corruption is only a legal and economic problem in its consequences, but initially – it is purely a psychological issue, so psychologically based approaches are needed. So, this is what precisely leads our interest to the study of objective and subjective factors, which determine the individual psychological essence of a corrupt official.The analysis of modern scientific sources shows that there are almost no existing psychological theories, which explain corrupt behavior of a personality. It is considered in line with different psychological theories within the “narrow” and “broad” approaches. In narrow sense, the corruption is an interaction of several people which includes bribery, in broad sense – it is also other abuse either of official or authority of a position for selfish useful purposes. Systematizing the concepts studied, we interpret corruption as a negative socio-political phenomenon, which lays in unlawful use by a person of his official powers and/or official position in personal, corporate or group interests to obtain benefits of a material or intangible nature contrary to the interests of citizens, society and the state.Theoretical analysis of psychological determinants and features of a potential corrupt official showed the presence of a number of situational (including age, gender, marital status, income level, education, type of settlement, etc.) and personal predictors (psychodynamic, behavioral, characterological, value orientation and responsibility, etc.). At the same time, researchers highlight that both individual and psychological factors for corrupt behavior have not been studied enough.

Дисертацію присвячено аналізу теоретико-правових засад і практичних аспектів функціонування інституту підготовки до звільнення засуджених до позбавлення волі, дослідженню його сучасного стану, проблем і шляхів розвитку. На підставі узагальнення наукових підходів до вивчення інституту підготовки засуджених до звільнення надано авторське визначення поняття «підготовка засуджених до звільнення», під якою запропоновано розуміти систему заходів, здійснюваних установами виконання покарання з першого дня відбування покарання, а на завершальному етапі у взаємодії з органами пробації та суб'єктами соціального патронажу, спрямованих на полегшення реінтеграції засуджених після звільнення з місць позбавлення волі, шляхом створення для цього об'єктивних і суб’єктивних передумов, обґрунтовано, що його запровадження дозволить уникнути проблем на етапі правозастосування, формуванню єдиного підходу до визначення як самого поняття й заходів, які воно в себе включає, так і моменту, з якого має починатися процес підготовки до звільнення та чим закінчуватися.В рамках проведеного соціологічного опитування виявлено, що існуючий процес підготовки до звільнення засуджених до позбавлення волі потребує перегляду, а недостатня його ефективність вбачається в неготовності суспільства приймати колишніх засуджених після їх звільнення, у відсутності, або низькій ефективності взаємодії між органами та установами, які беруть участь у підготовці засуджених до звільнення та у недієвих механізмах такої підготовки, що дозволило поглянути на цю проблему під різними кутами й запропонувати комплексну модель її вирішення.На основі даних, отриманих в рамках проведеного соціологічного дослідження, аргументовано, що ситуативний вплив на механізми вирішення проблем засуджених не дозволить їх вирішити. Забезпечити дієвість зможе лише розроблена комплексна модель вирішення таких проблем: зміна механізмів – зміна ставлення – поліпшення координації та співпраці, першочерговим завданням на шляху до реалізації якої має бути переформатування процесу підготовки до звільнення відповідно до міжнародних стандартів. Проаналізовано роль тюрем за міжнародними стандартами і роль вітчизняних УВП в процесі підготовки засуджених до звільнення та їх подальшій реінтеграції. Встановлено, що тюремне ув'язнення не дорівнює ≠ позбавленню волі, тюрма ≠ виправній колонії, індивідуальне житлове приміщення ≠ індивідуальному спальному місцю, режим за ЄТП ≠ режиму за кримінально-виконавчим законодавством України, підготовка засуджених до звільнення за ЄТП ≠ підготовці засуджених до звільнення за Кримінально-виконавчим законодавством України. Обґрунтовано, що концепція тюремного менеджменту, передбачена ЄТП, потребує її повного перейняття до вітчизняного кримінально-виконавчого законодавства, адже перейняття якихось її частин не дасть бажаного результату, буде логічно незавершеним, продовжить практику некоректних запозичень і видимість відповідності європейським стандартам.Запропоновано застосовувати системний підхід при вирішенні питання реінтеграції в цілому й підготовки засуджених до звільнення зокрема. Наголошено, що змінення процесу функціонування окремих елементів підготовки засуджених до звільнення буде недієвим і не дасть бажаних результатів, через що такі зміни матимуть тимчасовий характер. Лише повне переформатування системи відповідно до європейських стандартів та ефективна взаємодія в процесі реінтеграції може стати дієвим механізмом.^UThe dissertation is devoted to the analysis of theoretical and legal foundations and practical aspects of the functioning of the institute of preparation for the release of persons sentenced to imprisonment. Its current state, problems and ways of development are determined.Based on the generalization of scientific approaches to the study of the institute of preparation of convicts for release, the author provides the author's definition of the concept "preparation of convicts for release", which is proposed to be understood as a system of measures carried out by penitentiary institutions from the first day of serving a sentence, and at the final stage, in cooperation with probation authorities and social welfare entities, aimed at facilitating the reintegration of convicts after release from prison, by creating objective and subjective conditions for this purpose.The sociological survey revealed that the existing process of preparing for the release of prisoners needs to be revised, and its insufficient effectiveness is seen in the unwillingness of society to accept former prisoners after their release, in the absence or low efficiency of interaction between the bodies and institutions involved in preparing prisoners for release and in ineffective mechanisms of such preparation, which allowed us to look at this problem from different angles and propose a comprehensive model for its solution.Based on the data obtained in the course of the sociological research, it is argued that situational influence on the mechanisms for solving the problems of convicts will not allow them to be solved. Only a comprehensive model for solving the following problems can be effective: change of mechanisms - change of attitude - improvement of coordination and cooperation, the primary task on the way to its implementation should be to reformat the process of preparation for release in accordance with international standards.The author analyses the role of prisons in accordance with international standards and the role of national PIs in the process of preparing convicts for release and their further reintegration. It is established that imprisonment does not equal ≠ deprivation of liberty, prison ≠ correctional colony, individual living quarters ≠ individual bed, regime under the EPR ≠ regime under the criminal executive legislation of Ukraine, preparation of convicts for release under the EPR ≠ preparation of convicts for release under the Criminal Executive Legislation of Ukraine. The author substantiates that the concept of prison management envisaged by the EPR requires its full adoption into the national penal legislation, since the adoption of some of its parts will not give the desired result, will be logically incomplete, and will continue the practice of incorrect borrowings and the appearance of compliance with European standards.It is suggested that a systematic approach should be applied when addressing the issue of reintegration in general and preparation of convicts for release in particular. It is emphasised that changing the functioning of certain elements of the process of preparing convicts for release will be ineffective and will not produce the desired results, and therefore such changes will be temporary. Only a complete reformatting of the system in accordance with European standards and effective interaction in the process of reintegration can become an effective mechanism.

Дисертація присвячена дослідженню теорії та практики реалізації процесу формування мультикультурної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва в університетах КНР та України. Доцільність наукового осмислення окресленої проблеми посилюється необхідністю усунення низки виявлених суперечностей, наявних у сучасній педагогічній теорії та практиці, зокрема: між потребою української держави у компетентних фахівцях, здатних успішно взаємодіяти з носіями інших культур в умовах глобалізованого суспільства та недостатнім рівнем сформованості мультикультурної компетентності вчителів; між формулюванням китайськими вченими актуальних для сьогодення теоретичних положень з проблеми формування мультикультурної компетентності у вчителів музичного мистецтва та незадовільним рівнем теоретичної розробки й узагальнення зазначених положень для можливості їх упровадження в українських університетах; між наявністю передового досвіду формування мультикультурної компетентності вчителів музичного мистецтва в університетах КНР та відсутністю змістово-методичного забезпечення його творчого застосування в освітньому процесі університетів України.^UThe dissertation is devoted to the study of the theory and practice of the process of the formation of multicultural competence of future music teachers in the universities of the People's Republic of China and Ukraine. The expediency of the scientific understanding of the outlined problem is strengthened by the need to eliminate a number of identified contradictions present in modern pedagogical theory and practice, in particular: between the Ukrainian state's need for competent specialists capable of successfully interacting with speakers of other cultures in the conditions of a globalized society and the insufficient level of multicultural competence of teachers; between the formulation by Chinese scientists of theoretical provisions relevant for the present on the problem of the formation of multicultural competence among music teachers and the unsatisfactory level of theoretical development and generalization of these provisions for the possibility of their implementation in Ukrainian universities; between the presence of excellent experience in the formation of multicultural competence of music teachers in the universities of the People's Republic of China and the lack of content-methodical support for its creative application in the educational process of Ukrainian universities.