Дисертація присвячена вивченню семантико-прагматичних та комунікативних явищ, пов'язаних з інтерогативністю в сучасній англійській мові. Уточнюється і доповнюється перелік ознак інтерогативності, а також таксономія питальних речень. Обгрунтовується необхідність розгляду питальних висловлювань невід'ємно від відповідей на них. Встановлено й розглянуто окремі типи псевдоінформативних питань. Досліджені вторинні функції питальних речень на основі комунікативної та соціальної взаємодії мовців. Описані комунікативно-функціональні особливості кожного типу питального речення. Розширено інвентар загальновизнаних ознак інтерогативності.

  Скачати повний текст

У дисертації проведено системне дослідження суб'єктних синтаксем у семантично елементарному та неелементарному простому реченні. Виділено семантичні різновиди суб'єктних синтаксем залежно від семантичних типів предикатів. Описано відмінкові та прийменниково-відмінкові засоби вираження семантико-синтаксичної категорії суб'єкта. Розглянуто позиційні варіанти суб'єктних синтаксем.

  Скачати повний текст

У роботі здійснено системний аналіз генітивних та генітивно-квантитативних речень сучасної української мови з урахуванням їх формально-граматичних, структурно-семантичних та комунікативно-функціональних параметрів. Виділено структурні схеми, описано основні моделі генітивних стверджувальних і заперечних речень з імпліцитним та експліцитним квантитативним компонентом, проаналізовано їх позиційну й семантичну структуру, ремо-тематичну будову.

  Скачати повний текст

Запропоновано системний опис речень, ускладнених напівпредикативними дієприслівниковими комплексами, окреслено граматичний статус категорії напівпредикативності та поняття напівпредикативної конструкції, які реалізуються параметрами відносної темпоральності й модальності та часткової персональності. У роботі проаналізовано семантичну та комунікативну структуру речень з Part ІІ-конструкціями, комплексно описано формально-семантичні співвідношення досліджувальних структур з іншими реченнями.

  Скачати повний текст

Запропоновано комплексний системний опис синтаксичних конструкцій української мови, до складу яких входить компонент з подвійною причленною залежністю, названий у роботі дуплексивом. Синтаксична природа дуплексива і семантико-синтаксична структура семантично неелементарного речення з цим компонентом тлумачиться з урахуванням найновіших досягнень українського і зарубіжного мовознавства. На основі грунтовного аналізу фактичного матеріалу (картотека складає 6000 карток) зроблено цікаві експериментально-лінгвістичні спостереження над функціонуванням речень з дуплексивними компонентами. Узагальнено формальні засоби вираження дуплексива в припідметовій (присуб'єктній) та придодатковій (приоб'єктній) позиції; досліджено природу синтаксичного зв'язку тяжіння; описано семантичну (три- та чотирикомпонентну) структуру речень з дуплексивами; визначено основні типи первинних та вторинних пропозицій в односуб'єктних та двосуб'єктних реченнях з дуплексивами.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджено вплив латинської мови на мову українськомовних пам'яток к. XVI-XVII ст. На тлі загальної характеристики соціокультурної ситуації України зазначеного періоду показано важливе значення латинської мови у шкільництві, художній творчості та урядуванні України. Широке використання латинської мови зумовило значне запозичення латиномовних елементів в українськомовних текстах. Відзначено, що тематично латинськомовні елементи охоплюють різні сфери: найповніше - тематичні групи: "Людина як істота", "Душа і розум", "Людина як член суспільства", "Організація суспільства і соціальні інститути", спорадично - "Небесні тіла", "Земля", "Простір", "Причина". Структурно запозичення розподіляють на лексичні, словосполучення, речення, фрагменти текстів; графічно - збереження графіки оригіналу, або ж середньоукраїнська кирилична графіка. Формально та семантично значна частина латинізмів адаптована українською мовою. Запозичення українською мовою латинізмів здійснювалося як безпосередньо (рецепція латинськомовних текстів), так і опосередковано (через польську, чеську, німецьку, французьку, римську, італійську мови). У роботі уточнено час переймання латинських елементів українською мовою, порівняно з тим, як до цього було потрактовано у наявній науковій літературі. Розширення лексичного та морфемного складу української мови, посилення функціонального навантаження окремих фонем української мови к. XVI-XVII ст. засвідчує важливість латинськомовних впливів як фактора динаміки структури мови-реципієнта.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено комплексному аналізу культової лексики - назв релігійних свят - як одиниць з подійно-темпоральною семантикою, які мають бінарну денотативну віднесеність і специфічне сигніфікативне значення. Визначено статус мовних одиниць, які на лексичному рівні парадигматично структуруються у тематичну групу. Визначено системні відношення між найменуваннями релігійних свят, з'ясовано їх референтну віднесеність, виокремлено прагматичний компонент в їх структурі. Проаналізовано морфолого-синтаксичне варіювання номінативів та їх кількісного складу, а також функції досліджуваних одиниць у синтаксичній структурі речення. Змодельовано регулярні структурні типи назв релігійних свят. Розкрито роль подійно-темпоральних нормативів у формуванні семантико-синтаксичної організації речення, досліджено вмотивовані ними семантичні відношення: атрибутивні, об'єктні, адвербіальні, компаративні. Доведено, що найменування релігійних свят мають специфічний вияв як одиниці мови і мовлення та заповнюють аплікативну зону в еквіполентній опозиції, яку утворюють семантичні поля подійності і темпоральності, а координати і обсяг зазначеної аплікативної зони зумовлені синтаксичною позицією найменувань релігійних свят.

  Скачати повний текст

Проведено системне дослідження можливостей та умов реалізації явища синтаксичної синонімії на матеріалі простих, ускладнених дієприкметниковими і дієприслівниковими зворотами речень та складнопідрядних конструкцій у сучасній сербській мові. Проаналізовано функціональні особливості та внутрішньоструктурні семантико-синтаксичні співвідношення досліджуваних конструкцій; комплексно описано основні семантико-синтаксичні типи напівпредикативних синтаксичних зворотів і встановлено закономірності їх синонімії з підрядними синтаксемами у поліпредикативних реченнях.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена виявленню синтаксичного статусу абстрактно-авторських речень в ієрархічній системі предикативних одиниць українського художнього мовлення. Здійснено системний аналіз абстрактно-авторських речень в художньому мовленні з урахуванням їх формально-граматичних, структурно-семантичних та функціонально-стилістичних параметрів. Проаналізовано ряд суттєвих ознак таких речень у зіставленні, з одного боку, з особливостями узуальних (звичайних) речень, з іншого, - з особливостями пареміологічних одиниць. Зроблено висновок про те, що абстрактно-авторські речення становлять особливі синтаксичні структури в українському художньому мовленні.

  Скачати повний текст

З'ясовано функціонування фразеологічних одиниць як засобів вторинної номінації української мови у простому двоскладному реченні. Досліджено здатність різних структурних моделей та певних лексико-граматичних груп фразеологізмів вступати у семантичні відношення з іншими компонентами синтаксичної конструкції і всім компонентним складом виконувати роль відповідного члена речення. Уточнено функціональну співвіднесеність фразем і лексем. З'ясовано, що фразеологізми, співвідносні з певним лексико-граматичним класом, можуть реалізувати, проте дещо обмежено, характерні для нього граматичні категорії. З'ясовано закономірності, що визначають специфіку фразем як головних, так і другорядних членів двоскладного речення. Досліджено синтаксично автономну позицію фразем звертань, вставних і вставлених конструкцій.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено системному дослідженню морфології та синтаксису актової латинської мови, яка вживалася на території Галицької Русі (ХV-ХVI ст.). Застосовано метод зіставного аналізу, який дозволив встановити зміни в граматиці актової латини, зумовлені україно-латинським білінгвізмом судових писарів. Встановлено, що граматична система латинської актової мови ХV - ХVI ст. в Україні є наслідком інтерференційного поєднання латинської та староукраїнської граматик. Лінгвістичний аналіз виявив взаємозв'язок мовних рівнів у становленні ієрархії мовної системи: зміни граматичних характеристик розглядаються в аспекті взаємодії граматичних значень словоформ із їх синтаксичними функціями. Доведено визначальну роль синтаксичного фактора у зміні морфологічних характеристик латинських словоформ. Встановлено, що частиномовна парадигматика актової латини характеризується змінами як у формальній, так і у функціональній площинах організації мовного знака, причому ці інтерференції є поєднанням різних за походженням форм і функцій. Запропоновано систематизований опис синтаксичної системи актової латини як в аспекті структурної організації різних типів синтаксичних структур, так і в аспекті частиномовної характеристики головних та другорядних членів речення.

  Скачати повний текст

Здійснено системне дослідження формально-синтаксичної, семантико-синтаксичної та комунікативної структури складного речення у діалогічному мовленні. Визначено центральні і периферійні типи складного речення-репліки та чинники, що зумовлюють специфіку організації вказаних структур. Описана взаємодія комунікативного ярусу з формально-синтаксичним та семантико-синтаксичним. Акцентовано увагу на особливостях структури складного речення як у діалозі драматичного, так і прозового творів.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання функціональних та структурно-граматичних особливостей неповних та еліпсованих конструкцій в умовах комунікативної діяльності (діалогічного та монологічного мовлення). Дослідження неповних структур проведено у комунікативному, семантичному і формально-граматичному аспектах на матеріалі текстів розмовного мовлення, фольклору та української літератури, у сфері яких виявлено специфіку аналізованих конструкцій. Визначено функціональну специфіку неповних речень як своєрідної семантико-граматичної категорії, що бере участь у формуванні висловлювань, реплік діалогів, ширше - у текстоутворенні відповідно до виконання комунікантами прагматичної настанови мовлення. На даній основі розкрито граматичну природу опущення членів речення й еліпсису як явищ динамічного (експресивного) синтаксису сучасного усного та писемного мовлення.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розробці основ аналізу та вивченню історичного розвитку прагматичних властивостей англійського питального речення. Встановлено концептуальні засади історичної прагмалінгвістики як нової дослідницької парадигми, що базується на системно-діяльнісному трактуванні мовленнєвої комунікації. Еволюція прагматичних властивостей мовленнєвої комунікації загалом розглядається як результат внутрішнього розвитку мови й змін комунікативних потреб, зумовлених еволюцією суспільства та культури. Виявлено діахронічні сталі та змінні елементи прагматики англійського питального речення у мовленнєвому акті (його аспектах) та дискурсі (принципі ввічливості). Розроблено модель мовленнєвого акту, що складається з дев'яти аспектів, об'єднаних у три блоки, й описано кількісну та якісну історичну динаміку окремих аспектів мовленнєвих актів, реалізованих досліджуваними реченнями.

  Скачати повний текст

Досліджується історія становлення синтетичних та аналітичних форм майбутнього часу в українській мові на матеріалі писемних пам'яток різних жанрів XI-XVIII ст. Проаналізовано інфінітивні сполуки та форми, які вживалися для позначення майбутньої дії у давньоукраїнській та староукраїнській мові, простежуються основні тенденції розвитку дієслівних форм майбутнього часу в українській мові.

  Скачати повний текст

Дисертаційне дослідження присвячене виявленню семантико-синтаксичних особливостей пояснювальних відношень у структурі безсполучникових речень. Визначено зміст "пояснення" стосовно безсполучникових конструкцій, всебічно розкрито особливості структурної організації їх окремих різновидів, що дозволило уточнити класифікацію безсполучникових пояснювальних речень. Виявлення структурно-граматичних ознак дало змогу встановити підрядний зв'язок в окремих групах пояснювальних речень безсполучникового типу і, таким чином, визнати їх граматичну співвіднесеність зі сполучниковими складними реченнями. На основі здійсненого аналізу семантичної і граматичної співвіднесеності досліджуваних і сполучникових конструкцій констатовано, що речення обох типів виявляють як спільні, так і специфічні риси граматичності. Проведено дослідження поширеності й частотності безсполучникових складних речень з пояснювальними відношеннями компонентів у стилях мови і доведено їх широке функціонування у різних сферах використання сучасної української мови.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз категорії порівняння в структурі простого речення, встановлено механізм утворення основних її компонентів, визначено їх співвідношення з компонентами формально-граматичної структури речення. Виявлено семантичні властивості всіх компонентів порівняльної конструкції у взаємозв'язку з їх узагальненою лексичною природою, простежено семантичну кореляцію предмета й образу порівняння. Проаналізовано систему засобів вираження категорії порівняння (лексико-семантичні, словотвірні та граматичні). Мовні засоби вираження порівняльної семантики формують ієрархізовану систему одиниць різних рівнів мови, домінантою в якій виступають граматичні одиниці. Структура порівняльної конструкції, у поєднанні з особливостями семантики її компонентів і частотністю вживання їх у різних стилях, формує комплекс структурно-семантичних і функціональних параметрів сучасної літературної мови.

  Скачати повний текст

Висвітлено різновиди синтаксичної транспозиції відмінкових форм іменника, граматичний статус родового відмінка як типового відмінка транспозиції, його первинні й вторинні семантико-синтаксичні та формально-синтаксичні функції у реченні й словосполученні, а також валентну та невалентну сполучуваність родового відмінка. З'ясовано характер синтаксичної ад'єктивації, адвербіалізації та вербалізації родового відмінка, його внутрішньовідмінкової синтаксичної транспозиції.

  Скачати повний текст

Окреслено лінгвістичний статус категорії питальної модальності, встановлено співвідношення об'єктивної та суб'єктивної модальності у структурі питального речення, описано комплекси питально-модальних реалізацій запиту. На основі грунтовного вивчення фактичного матеріалу здійснено комплексний системний аналіз питальних речень з урахуванням їх формально-граматичних, структурно-семантичних і комунікативно-функціональних особливостей, визначено місце питальних висловлювань у реєстрі синтаксичних одиниць, що протиставляються непитальним структурам, систематизовано функціональні вияви власне-питальних і невласне-питальних речень, з'ясовано стилістичну та текстотвірну роль питальних конструкцій. За результатами дослідження встановлено, що речення питальної модальності репрезентують формально-семантичну єдність, яка полягає у вираженні багатоаспектного когнітивного процесу та у реалізації комунікативно-прагматичних функцій, актуалізація яких відбувається у певних контекстах і залежить від комунікативних інтенцій мовця.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні лексико-семантичні групи дієслів сучасної української мови, що можуть функціонувати як безособові. Проаналізовано зміни в їх валентному оточенні, передусім, зміни у вираженні семантичного суб'єкта, а також у кількісному та якісному складі облігаторних та напівоблігаторних компонентів. Визначено межі непрямовідмінкового та імпліцитного вираження семантичного суб'єкта у безособових реченнях. Установлено синкретичні значення форм непрямих відмінків іменників, а також з'ясовано причини імплікації семантичного суб'єкта.

  Скачати повний текст