Дисертаційна робота присвячена літературознавчому дослідженню репрезентації теми історичної пам’яті у романах сучасних польських письменників. У першому розділі дисертації висвітлено особливості cучасного дискурсу історичної пам’яті та концепції відомих авторів. Підкреслено постійне переосмислення історії з урахуванням сучасних цінностей. Особливість змін історичної пам’яті в посттоталітарних суспільствах, зокрема в Польщі, розглянуто в контексті переходу до демократії. Аналізовано ключові теми в польському історичному дискурсі та нелінійний процес їх трансформації. Досліджено роль літератури в подоланні травми, яка стає інструментом переборювання посттравматичного синдрому та виконує "терапевтичну" Простежено художні прийоми і способи, за допомогою яких письменники створюють бажану рецепцію художніх творів. Другий розділ дисертації відображає трансформацію парадигми історичної пам’яті у творах сучасних польських прозаїків. Подано ретроспективний огляд літератури історичної пам’яті у Польщі за період після закінчення війни до теперішнього часу. Відзначено зміни в літературознавчих інтерпретаціях художніх творів про Другу світову війну та її травматичні наслідки. Розглянуто нові підходи до художнього відображення історичних подій у сучасному польському романі. На зміну заідеологізованості, стереотипним офіційним наративам у трактуванні історичних подій на перший план виходить опрацювання раніше табуйованих тем, осмислення індивідуальної історичної пам’яті, рефлексії про травматичний досвід, дослідження проблем міжпоколіннєвих зв’язків і постпам’яті. Домінуючою темою сучасних меморіальних творів у Польщі є історична пам’ять жертв Голокосту. Простежено роль і значення гендерного виміру насильства тоталітарного режиму у польському романі, відзначено появу багатьох жіночих імен серед сучасних письменників Польщі. У романах, написаних жінками, особливо підкреслюється вплив постпам’яті, переданої наступним поколінням жертв. Для реалізації нової перспективи історичного дискурсу розробляються відповідні художні засоби. У третьому розділі дисертаційної роботи представлено аналіз романів сучасних польських письменників у контексті історичної пам’яті. Проведений літературознавчий аналіз дозволив виявити нові тенденції у репрезентації історичної пам’яті у романах. Основною сферою досліджень сучасних польських прозаїків є індивідуальна пам’ять, яка може не збігатися з колективними уявленнями про історичні події. У романі "Сонька" Іґнація Карповича висвітлено переосмислення історичних подій через індивідуальну пам'ять, підкреслено необхідність оповіді про травму. "Дім з вітражем" Жанни Слоньовської досліджує формування ідентичності під впливом пам'яті та історичних подій. Лукаш Сатурчак у "Ґаліції" аналізує проблеми історичної пам'яті українсько-польського прикордоння через призму індивідуальної пам'яті. Родинна сага Йоанни Батор "Піщана Гора" осмислює травми післявоєнної міграції та вплив історичного минулого на три покоління жінок. Роман "Секретик" Бриґіди Хельбіґ пропонує новий погляд на ідентичність та асиміляцію німецьких переселенців у Польщі після Другої світової війни. Характерним явищем польської прози сучасності є розвиток гендерно маркованої нарації у творах про реалії і наслідки війни. Жінки-письменниці прози другого покоління уцілілих жертв фашизму у своїх романах, часто з автобіографічними елементами, тематизують вимушене мовчання, переданий через постпам’ять страх, який відчувається на підсвідомому рівні, шляхи подолання успадкованих травм. Здійснений текстуальний аналіз творів польських письменниць – Зити Рудзької, Аґати Тушинської, Моніки Шнайдерман – дав можливість виокремити специфіку жіночої нарації про травми жертв війни і Голокосту. Виявлено, що в аналізованих романах письменники не уникають гострих тем стосунків між поляками і євреями в час Голокосту, антисемітизму частини польського суспільства, відсутності емпатії до Іншого.^UThe dissertation is devoted to the literary study of the representation of the theme of historical memory in the novels of modern Polish writers. The first chapter of the dissertation explores the peculiarities of contemporary discourse on historical memory and the concepts put forth by renowned authors. It emphasizes the ongoing reinterpretation of history in light of modern values. The distinct changes in historical memory in post-totalitarian societies, particularly in Poland, are examined in the context of the transition to democracy. Key themes in Polish historical discourse and the nonlinear process of their transformation are analyzed. The role of literature in overcoming trauma is investigated, as it becomes an instrument for overcoming post-traumatic syndrome and serves a "therapeutic" function. The artistic techniques and methods through which writers create the desired reception of their works are traced.The second chapter of the dissertation reflects the transformation of the paradigm of historical memory in the works of modern Polish novelists. A retrospective review is presented of the historical memory literature in Poland from the end of the war to the present. Changes in literary interpretations of the works of art about the Second World War and its traumatic consequences are noted. New approaches to the artistic representation of historical events in the modern Polish novels are considered. Instead of ideologisation, stereotypical official narratives in the interpretation of historical events, discussion of previously taboo topics, understanding of individual historical memory, reflection on traumatic experience, research of problems of intergenerational relations and post-memory come foreward. The dominant theme of contemporary memorial works in Poland is the historical memory of the victims of the Holocaust. Most of the works were written by representatives of the second generation of Holocaust survivors. The role and significance of the gender dimension of the violence of the totalitarian regime in the Polish novels is traced, the appearance of many female names among modern Polish writers is noted. In novels written by women, the impact of post-memory passed on to subsequent generations of victims is particularly emphasized. Appropriate artistic means are being developed to implement a new perspective of historical discourse. The third chapter of the dissertation presents an analysis of modern novels by Polish writers in the context of historical memory. The literary analysis made it possible to reveal new trends in the representation of historical memory in novels. The primary focus of research for contemporary Polish prose writers is individual memory, which may not align with collective perceptions of historical events. In Ignacy Karpowicz's novel "Sonka," the reinterpretation of historical events through individual memory is highlighted, emphasizing the necessity of narrating trauma. Żanna Słoniowska's "The House with the Stained-Glass Window" explores the formation of identity under the influence of memory and historical events. Łukasz Saturczak analyzes issues of historical memory along the Ukrainian-Polish border through the prism of individual memory in "Galicia." Joanna Bator's family saga, "Sand Mountain," reflects on the traumas of post-war migration and the impact of historical past on three generations of women. Brygida Helbig's novel "The Little Secret" offers a new perspective on the identity and assimilation of German resettlers in Poland after World War II. A characteristic phenomenon of modern Polish prose is the development of gender narrative in the novels about the realities and consequences of war. Women prose writers of the second generation of survived victims of fascism in their novels, often with autobiographical elements, thematize forced silence, transmitted through post-memory fear that is felt on a subconscious level, ways to overcome inherited traumas. The textual analysis of the works of Polish writers - Zyta Rudzka, Agata Tuszyńska, Monika Shneiderman - made it possible to single out the specifics of women’s narratives about the trauma of victims of war and the Holocaust. It was found that in the analyzed novels the writers do not avoid the hot topics of relations between Poles and Jews during the Holocaust, anti-Semitism of a part of Polish society, lack of empathy for the Other.

Розроблено теорію історичної події, яка проаналізована як онтологічний і соціально-історичний феномен. Висвітлено фундаментальні ейдетичні параметри становлення історії. Виявлено онтологічні основи подієвості, проаналізовано структуру події, розроблено принципи класифікації історичних подій. Проаналізовано наративні та віртуальні аспекти історичної подієвості. Обгрунтувано можливості ейдетично-структуралістського розуміння подієвих структур, що повторюються в історії, що дало змогу вийти за межі лінійно-фіналістичного історизму та розробити принципово нову багатомірну модель пізнання історії.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено теоретичним і практичним питанням організації бухгалтерського обліку в умовах його комп'ютеризації. Уточнене визначення організації бухгалтерського обліку та перелік і послідовність здійснення її етапів. Досліджена історична трансформація форми бухгалтерського обліку. В результаті дослідження розроблені та обгрунтовані пропозиції зі створення комп'ютерних систем бухгалтерського обліку.

  Скачати повний текст

У дисертації представлено концепцію дослідження ґенези розуміння текстів інтернету.Пропонована автором модель ґенези розуміння текстів інтернету базується на принципах психолінгвістики, теорії мовленнєвої діяльності, теорії розуміння тексту та окремих концепціях психології інтернету, зокрема психологічному розумінні інтернету як мережі міжособистісних та міжгрупових зв'язків, опосередкованих відповідними пристроями, що зумовлює його технологічну специфіку (віртуальність, інтерактивність, нелінійність, дисперсність, синхронність, дистантність, оперативність, персональна анонімність, умовна соціалізація, синдикація тощо) та психологічні зміни особистості (сенсорні обмеження, деформації відчуття простору й часу, зміни уваги та емоційної сфери, аномалії самосвідомості та міжособистісних стосунків, формування нових моделей поведінки); психолінгвістичній дефініції тексту, що визначає його як послідовність знаків, що стає текстом лише в присутності реципієнта тощо. На підставі теоретико-методологічного аналізу проблеми розуміння текстів інтернету, ґрунтуючись на принципах розвитку й детермінізму, положеннях системного, діяльнісного, когнітивного, генетичного, психолінгвістичного та кіберпсихологічного підходів було розроблено концептуальну модель розуміння текстів інтернету з урахуванням послідовності процесу розуміння, його механізмів та закономірностей ґенези. Обґрунтовано, що розуміння текстів інтернету – це полімодальний психологічний процес, що відбувається в кілька етапів: рецепція, інтерпретація та емоційна ідентифікація, у результаті утворюються нові вторинні смисли (які об'єктивуються як вторинний текст), що є реакцією на елементи сенсу первинного тексту інтернету. На основі аналізу теоретичних джерел визначено, що процес і результат розуміння залежать від суб'єктивних (рівня досвіду, розвитку мисленнєво-мовленнєвої сфери реципієнта та інтернет-спрямованості особистості) і об'єктивних (мультимедійності та девіантності) чинників.Результати теоретико-емпіричного дослідження процесу розуміння текстів інтернету стали підставою для створення емпіричної моделі динаміки ґенези розуміння текстів в юності, молодості та в зрілому віці, яка дала змогу визначити низку закономірностей. Аналіз вікової динаміки ґенези розуміння продемонстрував, що в юнацькому віці вагомий позитивний вплив на майже всі показники успішності розуміння (окрім адекватності оцінки зрозумілості текстів інтернету) мають рівень досвіду користування інтернетом та мисленнєво-мовленнєвого розвитку. Ґенеза розуміння текстів інтернету в молодості найбільш істотно детермінована чинниками мисленнєво-мовленнєвого розвитку та інтернет-спрямованості. У зрілому віці успішність розуміння текстів інтернету визначається всіма аналізованими суб'єктивними чинниками. Зазначені чинники мають значний позитивний вплив на етапах рецепції та інтерпретації, однак негативний щодо адекватності оцінки зрозумілості текстів інтернету на етапі емоційної ідентифікації. Закономірності впливу об'єктивних чинників визначено так: чинник мультимедійності зумовлює позитивні зміни в успішності розуміння на етапі інтерпретації та щодо адекватності оцінки зрозумілості текстів інтернету, але негативно впливає на точність очікувань реципієнтів. Девіантність контексту інтернет-середовища негативно впливає на активність рецепції та успішність інтерпретації, але позитивно на оцінку зрозумілості текстів інтернету (однак лишещодо девіантних текстів). На основі результатів емпіричного дослідження та виявлених зон розвитку розуміння текстів інтернету було з'ясовано психолого-педагогічні принципи формування успішного розуміння текстів інтернету. На підставі представлених концептуальних засад обґрунтовано та апробовано психологічний тренінг із формування в осіб юнацького, молодого та зрілого віку успішного розуміння текстів інтернету. Реалізація психологічного тренінгу засвідчила його значний розвивальний вплив. Було зафіксовано позитивну динаміку успішності розуміння текстів інтернету в експериментальній групі майже за всіма показниками. Тож успішність розуміння текстів інтернету в будь-якому віці покращується за умови реалізації відповідної тренінгової програми, спрямованої на формування навичок успішного розуміння текстів інтернету.Ключові слова: розуміння, ґенеза розуміння, рецепція, інтерпретація, емоційна ідентифікація, текст інтернету, успішність розуміння, досвід користування інтернетом, мисленнєво-мовленнєвий розвиток, інтернет-спрямованість особистості.^UThis thesis presents the concept of research into the genesis of Internet texts understanding.The model proposed by the author for the genesis of Internet texts is based on the principles of psycholinguistics, the theory of speech activity, the theory of text understanding and individual concepts of Internet psychology, in particular the psychological sense of the Internet as a network of interpersonal and inter-group contacts mediated by appropriate devices, resulting in its technological specificity and psychological changes in personality. It also builds on psycholinguistic definitions of text.Based on a theoretical and methodological analysis of the problem of understanding Internet texts, a conceptual model for the understanding of Internet texts has been developed. It takes into account the principles of development and determinism, ideas of systemic, action-oriented, cognitive, genetic, psycholinguistic and cyber-psychological approaches. It also incorporates sequence of the process of understanding, its mechanisms and the patterns of genesis.It is argued that the understanding of Internet texts is a polymodal psychological process that takes place in several stages (reception, interpretation and emotional identification), resulting in new secondary meanings (which are objectified as secondary text) which is a reaction to the elements of sense of the original Internet.It is determined that the process and result of understanding depend on subjective (level of experience, development of the recipient's thinking and Internet-oriented personality) and objective (multimedia and deviant context of the Internet environment) factors.The results of a theoretical and empirical study of the Internet texts understanding led to the creation of an empirical model of the dynamics of the understanding texts genesis in adolescence, youth and adulthood.An analysis of the age dynamics of the understanding genesis has shown that in adolescence many indicators of successful understanding (other than the adequacy of assessing the understandability of Internet texts) have a strong positive influence by the level of Internet experience as well as thinking and speech development. The genesis of understanding Internet texts in youth is most strongly determined by factors of thinking and speech development and Internet orientation.These factors have a significant positive impact on the reception and interpretation stages, but negatively affect the adequacy of the assessing of the Internet texts understandability at the stage of emotional identification.The regularity of the influence of objective factors is defined as follows: the multimedia factor leads to positive changes in the success of the understanding at the stage of interpretation and in the adequacy of the assessing of the Internet texts understandability, but negatively affects the accuracy of the expectations of the recipients. The deviant context of the Internet environment has a negative impact on the active reception and the success of the interpretation, but positively affects on the understanding of the Internet texts (but only on deviant texts).On the basis of the presented conceptual framework, a psychological training for the development of a successful understanding of Internet texts has been justified and tested. The realization of psychological training has shown its significant developing influence. A positive trend was recorded in the success of the Internet texts in the pilot group for almost all indicators. Therefore, the success of the Internet texts understanding at any age is improved by the implementation of an appropriate training programme aimed at developing skills for successful understanding of Internet texts.The results of the study are related to practical solutions to the problems of the success of the Internet texts understanding in order to further predict behaviour, to construct a predictive methodology and to assess the understandability of the Internet context environment. A training programme for the development of a successful Internet texts understanding has been validated and tested and will be useful at different stages of the educational process in the development of readership skills for successful understanding of Internet texts.Keywords: understanding, genesis understanding, reception, interpretation, emotional identity, Internet text, success of understanding, experience of Internet using, thinking and speech development, internet-oriented personality.

Розглянуто становлення та еволюцію образу жінки-науковця в українській історіографії. Проаналізовано особливості інтеграції жінок до професійного наукового співтовариства та формування професійної ідентичності жінки-історика. Розкрито евристичний потенціал категорії "образ жінки-історика" як інструменту осмислення стану української історичної науки (УІН) 1920-х рр. у контексті гендерних характеристик. Визначено фактори фемінізації УІН, особливості становлення системи жіночої вищої освіти. Вивчено ситуацію співіснування декількох образів жінки-історика - "академічного", "марксистського", "пролетарського". Особливу увагу приділено питанню впливу обраної професії на самопрезентації жінок-істориків у приватному житті, проаналізовано феномен професійних деформацій у жінок-науковців. Досліджено становлення жіночого дискурсу в історіографії 1920-х рр., виділено особливості професійного письма жінки-історика.

  Скачати повний текст

Досліджено художню рецепцію, інтертекстуальність та інтерпретацію образу гетьмана І. Виговського в українській літературі. Проаналізовано вплив історіографії на художню інтерпретацію історичних подій і постатей. Досліджено твори усної народної творчості та української літератури XVII - XXI ст., що зображають історичне минуле України, зокрема період козаччини: думи, історичні пісні, козацькі літописи Самовидця, Г. Грабянки, С. Величка, "Історію русів", а також Й. Єрлича та Софоновича, твори П. Загребельного, Я. Качури, А. Кащенка, В. Кожелянка, В. Кулаковського, П. Куліша, М. Лазорського, І. Ле, Б. Лепкого, О. Лупія, Д. Міщенка, Д. Мордовця, Ю. Мушкетика, І. Нечуя-Левицького, І. Павліхи, П. Панча, О. Пахучого, Н. Рибака, Я. Славутича, О. Соколовського, М. Старицького, Ю. Тиса, А. Чайковського, В. Чемериса. На підставі вивчення еволюції образу гетьмана І. Виговського в українській літературі, зроблено висновок, що протягом століть він зазнавав суттєвих змін. З'ясовано, що в літературі незалежної України даний образ набуває багатогранності, що пов'язано з аналітико-психологічним освоєнням дійсності письменниками, суб'єктивно-авторським баченням теми, поглибленням проблематики та використанням останніх досягнень історичної науки, естетики та психології.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне вивчення літературних взаємин видатного сербського письменника І.Андрича з українською культурою у межах системних рівнів: контактів, рецепцій, типологій. Систематизовано та проаналізовано перекладені українською мовою твори письменника, присвячені митцеві праці українських дослідників, встановлено, що завдяки цим перекладам презентовано творчу концепцію митця, створено цілісне бачення мистецької спадщини І.Андрича. Грунтовно вивчено й високо оцінена українськими літературознавцями та критиками своєрідність художніх здобутків письменика, . Висвітлено невідомі в Україні факти особистих контактів І.Андрича з діячами української культури. Розкрито типологічні сходження й аналогії в історичних романах митця, П.Загребельного та О.Гончара щодо змістових і формотворчих елементів. Зауважено, що виявлені літературні явища свідчать про існування іманентних проявів обумовленості виникнення й позитивного характеру взаємин І.Андрича з українською художньою літературою.

  Скачати повний текст

Проаналізовано генезис глобалістських ідей та концепцій, які знайшли відображення в роботах провідних вітчизняних і зарубіжних науковців. Досліджено правову глобалізацію як один з найважливіших аспетків загальної глобалізації. Виявлено та проаналізовано основні напрями впливу глобалізації на національні правові системи, зокрема, універсалізація національного права (методами й прийомами якої є рецепція, гармонізація, уніфікація, стандартизація, адаптація, апроксимація та інфільтрація), подальше посилення впливу міжнародного права на національне право, зміцнення позиції регіонального права в функціонуванні національної правової системи і плив наднаціонального права як продукту глобалізаційних процесів на національну правову систему. Проаналізовано концептуальні проблеми збереження самобутності національної правової системи за умов глобалізації.

  Скачати повний текст

Досліджено рецепції Ф. Достоєвського у польській літературі кінця XIX - першої половини XX ст. Увагу приділено письменницькій рецепції, зокрема, С. Жеромського, З. Налковської, Я. Івашкевича. На матеріалі "Щоденників" польських авторів і романів "Історія гріха" С. Жеромського, "Межа" З. Налковської, "Петербург" і "Блендомерські пристрасті" Я. Івашкевича проаналізовано діалог, який виникає між Ф. Достоєвським і польськими митцями. У гіпертексті, сформованому з творів Ф. Достоєвського, С. Жеромського, З. Налковської, Я. Івашкевича, а також Л. Андреєва, І. Буніна, О. Купріна, О. Толстого висвітлено способи художньо-філософського вирішення спільних проблем - Добра і Зла, Злочину і Кари, наративні стратегії тексту.

  Скачати повний текст

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства за спеціальністю 26.00.01 – теорія та історія культури (мистецтвознавство). Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Міністерство культури України, Київ, 2019. У дисертації представлено комплексне мистецтвознавче дослідження гламуру як художньо-мистецького феномену, виявлено його художні та соціальні аспекти, простежено етимологію поняття «гламур» у науковому та публіцистичному дискурсі. Проаналізовано особливості репрезентації цього явища в сучасному мистецтві, виділено суттєві ознаки гламуру в дискурсі естетизації повсякденності. Розглянуто основні світоглядні засади гламуру, його художні й естетичні цінності, історичні модифікації та стильові прояви в контексті еволюції європейської художньої культури. Охарактеризовано такі чинники впливу на становлення гламуру, як: естетичне сприйняття світу, стиль життя, цілі та цінності художньої творчості, основні принципи мистецтва. Порушено питання існування гламурного стилю в різних видах сучасного мистецтва. Виявлено й схарактеризовано відмінні риси гламурного стилю. Наведено приклади та доведено, що гламурний стиль існує майже в усіх видах сучасного мистецтва: архітектурі, літературі, театрі, музиці, хореографії, кіно- та фотомистецтві, дизайні тощо. Проаналізовано гламурні стилі в різних видах мистецтва. Ключові слова: гламур, художньо-мистецьке явище, художня культура, мистецькі практики, форми, симулякр, гламурна тілесність, гламурний образ, гламурний стиль, консюмеризм.^UThe thesis for Obtaining a Scientific Degree of Doctor in Fine Arts Sciences for the specialty 26.00.01 – Theory and History of Culture (Art Studies). – National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts, Ministry of Culture of Ukraine, Kyiv, 2019. The thesis presents a comprehensive study of the art history of glamor, its historical forms, and modifications in the context of European artistic culture. In the articulated concept of the author, glamor is considered as an artistic phenomenon aimed at unifying the aesthetic ideal and transformation of values and contains certain scenarios of behavior. The ambivalence of glamor as a product of artistic culture is due to its complexity, ephemerality, versatility and a certain aggressiveness, including the ambiguity of its understanding, the use of various methodological guidelines and principles, following the tasks or solved theoretical problems. The scientific problem of the presented dissertation is an interdisciplinary study of glamor as an artistic phenomenon, the definition of its essential specifics and glamor manifestations in the context of understanding the processes, trends, and factors in the development of modern art and modern forms of the aestheticization of being. Based on the analysis of the theoretical heritage, it is proved that the conceptualization of glamor in scientific discourse involves the development of a conceptual-categorical apparatus, the use of which allows theoretically to substantiate and describe in detail glamor as an ambivalent artistic phenomenon, its values, historical dynamics, and forms. The conceptual approach of research of glamor presented in the work made it possible to find out that the modern content of the concept “glamor” differs significantly from the etymological meaning in the original language, is used in various discourses (from everyday to scientific), has a wide range of meanings (which will probably increase) from the style in art to the new ideology of society. Since the conceptual “constructs”, which are mainly used by domestic science, were created mostly in modern times, some of them lose their cognitive potential as a result of the fundamental transformation of social being and globalization processes and require clarification of meaningful content. In this paper, glamor is studied as an ambivalent artistic phenomenon that existed in world culture in the endogenous or exogenous form, in the process of cultural and historical development was modified, acquired new forms, the range of its functions and artistic practices expanded, the number of attribute properties increased. The essential feature of glamor is defined - visual demonstrativeness, which expresses the desire of a person or certain social strata to parade (visually demonstrate) body, clothing, works of art, luxury, wealth, success, position in society and the like. It is proved that glamor acts as a middle aesthetic category, which is between the ugly and the beautiful, which explains the corresponding ambivalent perception of this phenomenon. It is argued that glamor substitutes the classical canon of beauty, becoming the aesthetic ideal of modern society. Glamor attributes and techniques make it possible to make a glamorous “piece”, including artistic, successful, in demand in modern art markets.

Висвітлено засадничі поняття та положення філософської герменевтики у зв'язку з феноменологічною та риторично-гуманістичною традиціями. Герменевтичний принцип історичності досліджено через такі феноменологічні поняття як життєсвіт, горизонт та інтерсуб'єктивність. Антисуб'єктну й антиінструментальну настанови розкрито за допомогою таких понять як дієво-історична свідомість, здоровий глузд і метафора. Встановлено, що розуміння є необ'єктивувальним досвідом істини, який має структуру діалогу, оскільки передбачає відкритість до іншого й є сутнісно незавершеним. Запропоновано інтерпретацію герменевтичної теорії досвіду в широкому контексті практичної філософії. Стосунок розуміння та мовлення розкрито через концепцію відкритості герменевтичного досвіду, розглянуту в аспектах тілесності, моральності та темпоральності, де відповідно феномени здоров'я, дружби та "затримки" засвідчують екзистенційну свободу людини.

  Скачати повний текст

Досліджено мовленнєві акти експресивів негативної емоційності в англійському дискурсі XVI - XX ст. як комплексу їх мовних, прагматичних, психологічних, когнітивних і соціальних характеристик. Визначено суть дискурсу негативної емоційності та уточнено прагматичний статус його мінімальної одиниці - мовленнєвого акту експресиву негативної емоційності, з'ясовано його прагмасемантичні типи за принципом психологічних станів. Діахронічно сталими в прагматичній системі експресиву негативної емоційності виявились: денотативний, іллокутивний та інтенціональний аспекти; ролі діахронічних змінних набувають адресантний, адресатний, ситуативно-контекстний і локутивний аспекти. Зазначено, що історичне варіювання окремих різновидів мовленнєвих актів експресивів негативної емоційності є різновекторним. Зроблено висновок, що загальною тенденцією їх історичного розвитку є звуження набору й зменшення частотності маркерів емотивності в усіх прагмасемантичних різновидах.

  Скачати повний текст

Розглянуто характер сприйняття художнього доробку американського класика в літературному середовищі США, України, Франції, Німеччини, Англії, Польщі, Росії. Проаналізовано українознавчі поетичні твори та народні пісні та думи, які ввійшли до 31-томної антології "Вірші різних місцевостей", редагованої Г. Лонгфелло. Встановлено особливості відтворення стилістичних домінант в контексті діахронії, досліджено історію перекладних версій поеми "Пісня про Гайавату". Виявлено маловідомі переклади твору та лірики, зібрано біографічні відомості про маловідомих авторів перекладів.

  Скачати повний текст

На підставі дослідження публіцистичної, художньої та епістолярної спадщини проланалізовано історіософські погляди історичних романістів другої половини XIX ст., їх самобутність і новаторство в ідейно-естетичній реалізації концепції історичного твору. Розглянуто складові поетики історичної прози зазначеної доби, які ще не були об'єктом дослідження: точку зору автора та "літописця" та художні форми її вираження, інтерпретацію, засоби та прийоми трансформації джерела, "чужу мову" оповідача. Найпоширенішим історичним джерелом у другій половині XIX ст., поряд з козацькими літописами, були науково-публіцистичні історичні монографії М.Костомарова та інших істориків. Досліджено проблему художніх особливостей історичної прози. Зроблено висновок, що в історичній романістиці другої половини XIX ст. утвердився документалізм, про що свідчить ідентичність фабул творів різних авторів і спроби імітації джерела. Відзначено, що насиченість документальної бази та її трансформація може бути різною та тісно пов'язаною зі стильовою манерою автора. Показано, що в аналізованих творах у різних співвідношеннях синтезується документальна основа та художній вимисел. Зазначено, що історична проза даного періоду значною мірою художньо популяризує історичні науки, приводить читача до сміливіших і радикальніших узагальнень, сприяє формуванню національної ментальності.

  Скачати повний текст

Визначено та охарактеризовано основні етапи розвитку історичної топонімії Криму. Уперше висвітлено основні тенденції розвитку топонімічної системи кримськотатарської мови у контексті розселення, міграцій, господарської діяльності населення півострова. Досліджено питання щодо відродження цієї системи. Доведено відсутність у кримській історичній топонімії індоарійських реліктів, постульованих О.Трубачовим. Уперше всю кримську топонімію розглянуто в історичній динаміці та семантико-топологічному аспекті. Проаналізовано лексичний склад, семантичну базу, словотвірну структуру тюркської топонімії Криму у її повному обсязі. Зроблено спробу дослідити закономірності утворення й розвитку топонімії як релігійної топонімічної системи з використанням відповідних матеріалів щодо Криму. Запропоновано ряд етимологій кримських топонімів, регіональних термінів та етнонімів з залученням екстралінгвістичних даних та генетичних і семантичних паралелей з різних мов і регіонів. З використанням топонімічного матеріалу вивчено етногенез кримськотатарського народу, а також на підставі даних топонімії виявлено етногенетичні зв'язки кримських татар з іншими етносами. За результатами вивчення ойконімії з'ясовано схему еволюції тимчасових поселень татар-кочовиків у постійні селища. До наукового обігу введено значний топонімічний матеріал. Укладено картосхему кадиликів й каймакамств у Кримському ханстві.

  Скачати повний текст

Представлене дисертаційне дослідження розкриває суспільно-географічні, картографічні та географо-енциклопедичні напрацювання академіка Аркадія Жуковського. Зібрано та опрацьовано 486 праць академіка, які мають суспільно-географічне спрямування. Детальне вивчення, систематизація та аналіз розшуканих праць дозволили узагальнити та залучити до наукового обігу особливо цінні та важливі для географічної науки напрацювання науковця Аркадія Іларіоновича Жуковського. У першому розділі дисертації розкрито основні етапи становлення та розвитку Аркадія Жуковського як суспільного географа, картографа та енциклопедиста. Розкривається джерельна база дисертаційної роботи, яка є основою для всього подальшого дослідження. Зібрано, опрацьовано та систематизовано 570 рукописних та опублікованих джерел, які мають відношення до теми дисертації. Розкрито напрацювання академіка у таких суспільно-географічних напрямках: політична географія, історична географія та історія української географії, країнознавчі праці, сакральна географія та розробка проблем географії України.Проаналізувавши роботи А. Жуковського, які мають політико-географічне спрямування, виділено основні напрями його досліджень. Аргументовано доведено, що сферою суспільної географії, особливо цікавою для А. Жуковського, є історична географія та історія української географії. Опрацьовані праці вченого дозволили нам виокремити фундаментальну роботу «Буковина – її минуле і сучасне», де А. Жуковський був одним із співавторів та редакторів. Встановлено – суспільно-географічні країнознавчі дослідження одна з основних сфер наукових інтересів Аркадія Жуковського. Опубліковані вченим праці за цим напрямом охоплюють десятки країв та країн світу. Виокремлено важливий напрям наукових інтересів А. Жуковського – праці у сфері сакральної географії. Сфокусовано увагу на проблемах географії релігії. Наголошено, що серед суспільно-географічних напрацювань вченого одними з центральних є його дослідження проблем географії України. А. Жуковським досліджувалася практично вся предметна область суспільної географії України, її основні напрямки – компонентні, комплексні та інтегральні. Розкрито географо-педагогічну діяльність Аркадія Жуковського, якій він присвятив багато років свого життя. Особлива увага приділена його праці в Українському Вільному Університеті, де власне він і захистив свою першу докторську роботу.Розкрито картографічну та енциклопедичну суспільно-географічну спадщину Аркадія Жуковського. Виявлено велику кількість картографічних матеріалів, автором та співавтором яких був А. Жуковський. Надзвичайно цінною та інформативною є карта «Етнографічна мапа Буковини» (додаток до книги «Буковина – її минуле і сучасне»), яка розкриває та картографічно візуалізує етнографічний склад краю за даними перепису 1910 року. Безцінним картографічним твором Аркадія Жуковського є створена у співавторстві із В. Кубійовичем «Карта України». Однією з найцінніших переваг карти є визначення меж української суцільної і мішаної національної території станом на 30-ті роки ХХ ст. Висвітлені основні складові наукової та прикладної цінності розроблених А. Жуковським зі співавторами картосхем з другого тому «Ukraine. A Concise Encyclopaedia», що характеризують національну економіку України, тобто соціально-економічні карти.Аргументовано доведено, що географо-енциклопедична діяльність Аркадія Жуковського – одна із центральних ланок його творчості, що реалізована у таких фундаментальних виданнях – Енциклопедія Українознавста, Англомовна Енциклопедія Українознавства, Енциклопедія Сучасної України, Енциклопедія Української Діяспори.Наукова новизна проведеного дослідження в тому, що у ньому вперше здійснено системну оцінку суспільно-географічного доробку академіка Аркадія Жуковського.^UThe present dissertation research discloses the best social-geographic, cartographic and geographic-encyclopedic practices by Academician Arkadiy Zhukovskyy. The study represents the result of persistent search for, collection and scrupulous analysis of 486 Academician's contributions in the area of social geography. Thorough study, systemization and analysis of forgotten but newly found works allowed for generalization and new introduction into scientific circle of exclusively valuable and important explorations of great Ukrainian scientist Arkadiy Ilarionovych Zhukovskyy. Chapter I of the research discloses major stages of Arkadiy Zhukovskyy's formation and growth in the capacity of social geographer, cartographer and encyclopedist. The source base of the thesis which was a foundation for the whole research is represented by 570 collected, processed and systemized written and published works.The dissertation discloses A. Zhukovskyy's practices in such social-geographic areas as political geography, historic geography, history of Ukrainian geography, country studies, sacral geography, and problems of geography of Ukraine.After analyzing the works of A. Zhukovsky, which have a political and geographical direction, the main directions of his research are highlighted. It has been justifiably proved that historic geography and history of Ukrainian geography was a focus of A. Zhukovskyy's social-geographic interest. Processing of the scientist's heritage allowed for outlining of such fundamental work as “Bukovyna: Past and Present” where A. Zhukovskyy was among the co-authors and editors. It has been established that social-geographic country studies was among Arkadiy Zhukovskyy's major scientific interests. A great lot of his contributions in this area cover tens of regions and countries of the world. Sacral geography was another important area of A. Zhukovskyy's scientific interests. The scientist focused on problems of religions geography. It is emphasized that the study of problems of geography of Ukraine was among the most essential trends in the scope of A. Zhukovskyy's social-geographic practices. The scientist explored practically all subject field of social geography of Ukraine and its major directions, i.e., component, complex and integral. Arkadiy Zhukovskyy devoted a big part of his life to geographic pedagogic activity. Special attention is given to his activity in the Ukrainian Free University where he had defended his first doctoral thesis.Arkadiy Zhukovskyy's cartographic and encyclopedic social-geographic heritage contains a big number of materials, inclusive of those where the scientist was the co-author. His exclusively valuable and informative “Ethnographic Map of Bukovyna” (a supplement to “Bukovyna: Past and Present”) discloses and cartographically visualizes ethnographic composition of these lands on the basis of the 1910 census. The “Map of Ukraine” developed in co-authorship with V. Kubiyovych, represents A. Zhukovskyy's invaluable cartographic work. The map's precious advantage consists in clear bordering between the compact and mixed national territories as of 1930s. Scientific and applicative value of map schemes developed by A. Zhukovskyy and other cartographers and presented in the 2nd volume of the “Ukraine: A Concise Encyclopedia” consists in characterization of national economics of the country.It has in a well-argued manner been proved that Arkadiy Zhukovskyy's geographic-encyclopedic activity was among the central chains in his scientific work realized in such fundamental creations as “Encyclopedia of Ukrainian Culture and Lifestyle” and its English version, “Encyclopedia of Present-Day Ukraine”, and “Encyclopedia of Ukrainian Diaspora”.The scientific novelty of the present research lies in the fact that it was for the first time ever that systemic assessment of social-geographic contribution by Academician Arkadiy Zhukovskyy was carried out.

Дисертація присвячена визначенню джерел і особливостей застосування патернів української самобутності в спадщині Харківської архітектурної школи першої третини ХХ ст. як інструменту її реабілітації. Досліджено історіографію та визначено методику дослідження застосування українських традиційний форм у доробку Харківської архітектурної школи першої третини ХХ ст. Виявлено та запроваджено до наукового обігу досі не використовувані джерела й архівні матеріали: ескізи, креслення, історичні фото будівель першої третини ХХ ст. З'ясовано особливості та розкрито механізм застосування патернів української самобутності в процесі формування новотворів харківськими архітекторами першої третини ХХ ст. Виявлено передумови та чинники застосування патернів української самобутності у творчому доробку Харківської архітектурної школи першої третини ХХ ст. Обґрунтовано використання архітекторами під час розроблення новотвору ієрархізованих патернів форми (об'єм, елемент і деталь) за допомогою відповідних патернів морфогенезу. Визначено типи застосування патернів української самобутності представниками Харківської архітектурної школи першої третини ХХ ст. Визнано, що за критерії цінності об'єктів дослідження насамперед правлять їх соціокультурна й історична значимість, належність до творчої спадщини авторів – визнаних діячів національної культури. Досліджено сучасний стан цієї спадщини, визначено особливості її збереження й реабілітації.^UThe thesis is devoted to determining the sources and peculiarities of application of the patterns of Ukrainian identity in the legacy of the Kharkiv architectural school of the first third of the XXth century. That was used as an instrument for its rehabilitation. The concept of "pattern of Ukrainian identity" was defined as a template of the formation of an architectural object with signs of Ukrainian identity, that was made on the basis of hierarchical elements of traditional prototypes.The method of research was developed. The preconditions and factors of using Ukrainian identity prototypes in the legacy of the representatives of Kharkiv Architectural School were determined. The ideology of national development was defined as a socio-cultural basis of appealing to popular patterns in the Ukrainian architecture of the early XXth century. The movement for national revival in Ukraine became a prerequisite of using the features of Ukrainian originality by Kharkiv architects in 1902–1917. The Ukrainianization process in the USSR in the 1920s was the factor of its further development. As a result of the ideological pressure of the avant-guard in 1927–1932, the features of Ukrainian originality in architecture obtained regional peculiarities. Because of the dominating of the tendencies of historicism in the USSR architecture after 1932, Ukrainian original features were reduced to the decorative art. The state of the heritage of the Kharkov architectural school with patterns of Ukrainian originality of the first third of the XX century was examined. Stages of authenticity loss of this heritage were determined. The current state of research objects was analyzed. Firstly, the criteria of the value of researched objects was their sociocultural and historical significance, their belonging to the creative heritage of the authors – recognized figures of national culture, and only secondly was the preservation of authenticity. The hierarchical system of elements of the patterns of Ukrainian identity as a subject of the object's protection was determined. The features of rehabilitation of objects of this heritage are revealed.

Вивчено детективну творчість Б.Акуніна (романи, повісті, оповідання, які входять до циклу "Пригоди Ераста Фандоріна"), типологічну збіжність і генетичні зв'язки його детективів з англійською класичною та масовою літературою. На підставі результатів дослідження показано, що у "фандорінському циклі" відчутна рецепція високої класичної англійської літератури, а також використання письменницького досвіду А.Конан Дойля, А.Крісті, Г.Честертона й інших англійських письменників. У детективах Б.Акуніна прецедентні тексти трансформуються, іноді пародіюються, ускладнюються низкою оригінальних сюжетних ліній. Домінування "цитатно-ремінісцентної" моделі сюжетобудови - явище, характерне для сучасної літератури в цілому, пов'язане з перекодуванням "свого" та "чужого", а також з одночасною орієнтацією на елітарного та масового читача. Для форми міжкультурного діалогу, що здійснюється у романах Б.Акуніна, притаманні безпосереднє продовження традицій та їх іронічне переосмислення, коли прецедентні тексти, що легко розпізнаються читачем, набувають нових значень.

  Скачати повний текст

Висвітлено основи державної політики щодо музейної етнографічної справи на різних етапах та її вплив на діяльність етнографічних осередків, досліджено всю сукупність чинників розвитку етнографічного музейництва регіону, проаналізовано наукову, фондову, освітньовиховну, виставково-експозиційну роботу музеїв, їх внесок у розгортання етнографічних краєзнавчих студій, відтворено історію створення й етнографічну діяльність музеїв АР Крим, Миколаївської, Донецької, Херсонської й Одеської областей. Акцентовано увагу на втрачених музеях і колекціях, репресованих діячах етнографічного музейного руху, встановлено та досліджено нові види та типи сучасних музеїв.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню особливостей рецепції якконституційно-правового феномену та процесу. Авторкою дисертаційноїроботи проаналізовано основні доктринальні підходи до розумінняетимології та семантики терміну «рецепція», здійснено його відмежуваннявід суміжних і споріднених правових категорій, запропоновано визначення поняття «рецепція у конституційному праві (конституційно-правоварецепція)» – це конституційно-правовий феномен і процес міждержавноїполітико-правової взаємодії, що має кростемпоральний характер і полягаєв можливості чи необхідності сприйняття, впровадження та засвоєннязарубіжного конституційно-правового матеріалу або міжнародно-правовоїнорми національною системою конституційного права з метою її модернізаціїта розвитку.Визначено поняття та структуру механізму рецепції вконституційному праві, досліджено структуру механізму рецепції зурахуванням специфіки конституційного права як фундаментальноїта пріоритетної галузі національного права. Проаналізовано її базовіелементи (об'єкти, суб'єкти, форми та методи) і блоки: доктринально-правовий (теоретико-правовий), нормативно-правовий, культурно-правовий (ідеологічний), інституційно-правовий, організаційно-правовий, економіко-правовий.Здійснено поглиблену класифікацію рецепції в конституційному правіза такими критеріями: за кількістю суб'єктів; за ступенем вольовоговпливу суб'єктів; за методами сприйняття та впровадження; за правовиминаслідками; за ступенем активності суб'єктів; за ступенем інтенсивностіконституційно-правової модернізації; за ступенем організованості процесу;за формою сприйняття; за територією; за об'єктами конституційно-правовоїрецепції.Досліджено праксеологічні проблеми конституційно-правової рецепціїв процесі євроінтеграції та конституційно-правової модернізації, зокрема усфері прав людини, організації та здійснення публічної влади.Проаналізовано особливості впливу рецепції на розвиток конституційногоправа в умовах глобалізації та реалізації концепції транснаціональногоконституціоналізму. Підкреслюється необхідність модернізаціїконституційного виміру функціонування сучасної демократичної державив контексті вирішення глобальних проблем людства через встановленнятранснаціонального (а в перспективі – глобального) конституційногоправопорядку.Констатовано, що конституційно-правові інновації обумовленірозвитком науки і техніки, зокрема генної інженерії та геномної медицини,нанотехнологій, біомедичних технологій (кіборгізації, біопринтингу),штучного інтелекту (у т.ч. робототехніки,) та ін. Під впливом цих факторівз'являється оновлена система конституційних прав людини на сурогатнематеринство, штучне запліднення, гендерну ідентичність (зміну статі),клонування, трансплантацію органів, інсоляцію та ін.^UThe dissertation is devoted to the research of the peculiarities of reception asa constitutional and legal phenomenon and process. The author of the dissertationanalyzes the main doctrinal approaches to understanding the etymology andsemantics of the term «reception», distinguishes it from related and relatedlegal categories, proposes the definition of «reception in constitutional law(constitutional legal reception)» – a constitutional legal phenomenon and processinterstate political and legal cooperation, which is cross-temporal in natureand consists in the possibility or necessity of perception, implementation andassimilation of foreign constitutional and legal material or international law by thenational system of constitutional law in order to modernize and develop it.The concept and structure of the mechanism of reception in the constitutionallaw are defined, the structure of the mechanism of reception taking into accountspecificity of the constitutional law as fundamental and priority branch of nationallaw is investigated. Its basic elements (objects, subjects, forms and methods)and blocks are analyzed: doctrinal-legal (theoretical-legal); regulatory and legal;cultural and legal (ideological); institutional and legal; organizational and legal;economic and legal.An in-depth classification of reception in constitutional law was carried outaccording to the following criteria: by the number of subjects; according to thedegree of volitional influence of the subjects; by methods of perception andimplementation; by legal consequences; by the degree of activity of the subjects;by the degree of intensity of constitutional and legal modernization; according tothe degree of organization of the process; by the form of perception; by territory;by objects of constitutional and legal reception.The praxeological problems of constitutional and legal reception in the processof European integration and constitutional and legal modernization, in particularin the field of human rights, organization and exercise of public power, are studied.The peculiarities of the influence of reception on the development ofconstitutional law in the conditions of globalization and realization of the concept oftransnational constitutionalism are analyzed. It emphasizes the need to modernizethe constitutional dimension of the functioning of a modern democratic state in thecontext of solving the global problems of mankind through the establishment of atransnational (and in the long run - global) constitutional order.Emphasis is placed on the fact that constitutional and legal innovations aredue to the development of science and technology, including genetic engineering and genomic medicine, nanotechnology, biomedical technologies (cyborgization,bioprinting), artificial intelligence (including robotics, etc.). Under the influenceof these factors, an updated system of constitutional human rights to surrogacy,artificial insemination, gender identity (gender reassignment), cloning, organtransplantation, insolation, etc. appears.It is proved that in parallel with the reception of constructive constitutionalinnovations, destructive innovations related to abuse of law can penetrate thelegal system, which become a destabilizing factor of constitutional and legalmodernization and can contribute to human rights violations, and even pose athreat to sovereignty and national state security in information, environmental,economic, biological, etc. spheres of life.It is emphasized that the destructive consequences of the constitutionallegalreception can be: disharmony, constitutional-legal mutation, constitutionalcomplication, constitutional deculturation and finally deformation of theconstitutional legal consciousness and constitutional annihilation.