Дисертацію присвячено теоретичним і практичним питанням організації бухгалтерського обліку в умовах його комп'ютеризації. Уточнене визначення організації бухгалтерського обліку та перелік і послідовність здійснення її етапів. Досліджена історична трансформація форми бухгалтерського обліку. В результаті дослідження розроблені та обгрунтовані пропозиції зі створення комп'ютерних систем бухгалтерського обліку.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджено вплив латинської мови на мову українськомовних пам'яток к. XVI-XVII ст. На тлі загальної характеристики соціокультурної ситуації України зазначеного періоду показано важливе значення латинської мови у шкільництві, художній творчості та урядуванні України. Широке використання латинської мови зумовило значне запозичення латиномовних елементів в українськомовних текстах. Відзначено, що тематично латинськомовні елементи охоплюють різні сфери: найповніше - тематичні групи: "Людина як істота", "Душа і розум", "Людина як член суспільства", "Організація суспільства і соціальні інститути", спорадично - "Небесні тіла", "Земля", "Простір", "Причина". Структурно запозичення розподіляють на лексичні, словосполучення, речення, фрагменти текстів; графічно - збереження графіки оригіналу, або ж середньоукраїнська кирилична графіка. Формально та семантично значна частина латинізмів адаптована українською мовою. Запозичення українською мовою латинізмів здійснювалося як безпосередньо (рецепція латинськомовних текстів), так і опосередковано (через польську, чеську, німецьку, французьку, римську, італійську мови). У роботі уточнено час переймання латинських елементів українською мовою, порівняно з тим, як до цього було потрактовано у наявній науковій літературі. Розширення лексичного та морфемного складу української мови, посилення функціонального навантаження окремих фонем української мови к. XVI-XVII ст. засвідчує важливість латинськомовних впливів як фактора динаміки структури мови-реципієнта.

  Скачати повний текст

Представлені результати наукового дослідження 80-х років ХІХ - початку ХХ ст. в українській історичній науці, як періоду інтенсивного, ідейно-концептуального самовизначення й відокремлення від пануючих наукових історичних структур та оформлення української історіографії. Розроблена теоретична модель вивчення минулого історичної науки в Україні. Автором здійснена історіографічна реконструкція і аналіз процесу вивчення й висвітлення загальних і конкретних проблем періодизації, місця тогочасної української історичної науки, починаючи з дореволюційних часів і до 1999 року. В історіографічному аспекті аналізується діяльність організаційних установ, історичних шкіл, творчість тогочасних провідних істориків. Центральне місце відведене М. Грушевському як історику, вивченню його біографії, науково-організаційної діяльності, історичної спадщини, з'ясуванню історіософії, методології, історичних та історіографічних концепцій, належності до національно-державницького напрямку в українській історіографії.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі формування території одного з найбільших центрів Руської землі - Переяславля Руського, з'ясуванню основних етапів його розвитку, вивченню соціально-топографічної та планувальної структури окремих складових частин міста, локалізації та атрибуції різноманітних об'єктів, питанням історичної демографії. З'ясовано, що Переяславль виникає у кінці Х ст. (988-993 рр.) як велике місто, розташоване на рубежах Русі, на перехресті двох важливих шляхів, що вели з Лівобережжя Дніпра до Києва. Встановлено, що формування території міста проходить два основних етапи. На першому з них (кінець Х ст. - 30-ті рр. ХІІ ст.) одночасно з будівництвом дитинця поступово заселяються території "окольного міста" та передгородь, воно досягає найбільших своїх розмірів (123-125 га), чисельність населення складає 11-11,5 тис. чол. На початку другого етапу (30-40-ві рр. ХІІ ст. - 1239 р.) площа міста зменшується. Одночасно з цим будуються укріплення "окольного міста" (1136-1142 рр.). Чисельність населення зменшується на 2-3 тис. чол., після чого залишається стабільною аж до зруйнування міста монголо-татарами у 1239р.

  Скачати повний текст

В дослідженні, спираючись на наукову спадщину Чичеріна і літературу про нього, вивчений життєвий шлях мислителя, його погляди на проблеми конкретно-історичного і суспільно-політичного розвитку Росії. Розроблена періодизація життєвого і творчого шляху Чичеріна, проаналізовані його філософсько-історична та державницька концепція, ставлення до самодержавства, станів та міжстанових відносин, історичного розвитку общини, земських соборів, питання місцевого самоврядування і феодально-кріпосницького ладу. Висвітлюється проблема прав і свобод особи, співвідношення їх з державою і суспільством, проблема власності, оцінка революції, соціалізму та ін. Робиться висновок про орігінальність чичерінської концепції та значимість його поглядів для сучасності.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розробці основ аналізу та вивченню історичного розвитку прагматичних властивостей англійського питального речення. Встановлено концептуальні засади історичної прагмалінгвістики як нової дослідницької парадигми, що базується на системно-діяльнісному трактуванні мовленнєвої комунікації. Еволюція прагматичних властивостей мовленнєвої комунікації загалом розглядається як результат внутрішнього розвитку мови й змін комунікативних потреб, зумовлених еволюцією суспільства та культури. Виявлено діахронічні сталі та змінні елементи прагматики англійського питального речення у мовленнєвому акті (його аспектах) та дискурсі (принципі ввічливості). Розроблено модель мовленнєвого акту, що складається з дев'яти аспектів, об'єднаних у три блоки, й описано кількісну та якісну історичну динаміку окремих аспектів мовленнєвих актів, реалізованих досліджуваними реченнями.

  Скачати повний текст

Досліджується міфопоетика творчості О.Олеся: джерела і шляхи формування, особливості світогляду, поетична модель світу художника, система міфологем та їх опозицій, рецепція традиційних сюжетів і образів, жанрово-стильова своєрідність. Дисертант розглядає порушені проблеми під кутом зору складної еволюції письменника. Творчий доробок митця поєднав традиції класиків із новими тенденціями розвитку української літератури на межі століть. Використавши образний арсенал національної та інших міфологій, трансформувавши і модифікувавши його, О.Олесь створив багатогранну міфопоетичну художню систему.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню механізму становлення "народницьких" і "державницьких" історіософських концепцій в процесі розвитку української історичної науки, а також взаємодії історико-філософських, історико-сцієнтистських та аксіологічних аспектів в історичній творчості В.Антоновича, М.Грушевського і В.Липинського. Вперше розглянуто історіографічний образ терміну "історіософія" в системі супутніх понять, як-от "історіографія", "інтелектуальна історія", "філософія історії", "філософія національної ідеї", на підставі чого запропонована власна дефініція. Проаналізована специфіка української історії, шляхи її формування та розвитку, зіставлені особливості російської та української історіософій. У роботі дістала подальший розвиток реконструкція історіософії видатних українських політиків і науковців - В.Антоновича, М.Грушевського і В.Липинського. Показана синхронність і взаємозалежність еволюції української історіософії, національного відродження кінця ХVIII - початку ХХ ст. та українського історіографічного процесу.

  Скачати повний текст

Здійснюється функціонально-історична структуризація і типологізація економічних систем в розвинутих і перехідних економіках. Досліджуються проблеми становлення та розвитку постіндустріальних, квазінтелектуальних, інтелектуальних, екстенсивних, інтенсивних і детенсивних систем в перехідній економіці України.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто концепції досвіду у світовій філософії та психології. Досліджено категоріальний простір індивідуального досвіду, де життєдіяльність охарактеризовано як родову категорію стосовно досвіду, який є її перетвореною формою. Системоутворювальним фактором досвіду є орієнтація на майбутній корисний результат життєдіяльності. Визначено поняття соціального, особистісного та мнемічного досвіду індивіда. Базовими характеристиками соціального досвіду є міжперсональний простір, простір соціальних стереотипів, номінативна та статистична унікальність; особистісного - суб'єктивна вартість, сумісність, цінності навколишнього світу; мнемічного - оперативна довгострокова, біографічна та історична пам'ять. Проаналізовано психологічні особливості трансформаційних процесів у суспільстві за умов інтеграції та одночасної конкуренції між елементами старого і нового досвіду. Розглянуто поняття нового соціального статусу, нового мовного досвіду, бімодальності, негативного зсуву як феноменів адаптації індивіда до соціально-історичних змін.

  Скачати повний текст

Проаналізовано місце античної теми у концепції творчості українських неокласиків, російських акмеїстів і польських скамандритів. Висвітлено особливості героїнь античної міфології, літератури, історії та їх вплив на формування неокласицистського світогляду й естетики. З використанням античних сюжетів й образів порівняно неокласицистську та неоромантичну концепцію творчості, яка є опозицією в літературному процесі XX ст. та на новому етапі відтворює протистояння класицистів і романтиків наприкінці XVIII ст. Концепція, яка формується внаслідок осмислення неокласиками, акмеїстами та скамадритами античності, є неокласицистською, тобто містить у собі дискурс класицизму, але водночас є органічною часткою модерністських рухів епохи.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблему постмодерністської рецепції міфу. Досліджено аспект становлення жанру постмодерністського роману, проаналізовано типологічність постмодерністського та міфологічного світовідчуття, виявлено форми впливу міфопоетичної системи на формування художньо-естетичної доктрини постмодернізму. Вивчено функціонування жанру постмодерністського роману за позаструктуралістською методологією. На прикладі творів Дж.Фаулза, У.Еко, К.Рансмайра, Ю.Андруховича розглянуто особливості формування жанрових ознак постмодерністського роману на підставі традиційних міфологічних мотивів.

  Скачати повний текст

Досліджено зародження багаїзму та його еволюції від реформаторської ідеології до універсального морально-етичного вчення та впливового суспільно-релігійного руху. На базі вивчення та аналізу чисельних джерел і робіт вітчизняних і зарубіжних авторів подано цілісну картину виникнення багаїзму на фоні соціально-політичної та економічної нестабільності в Ірані. Проведено порівняльний аналіз релігійного культу багаїзму та шиїзму, з надр якого він вийшов, доведено їх безпосередній зв'язок, а також простежено за розповсюдженням даної течії та роглянуто діяльність общин багаї в Україні. На підставі дослідження документів і періодичних видань багаї визначено участь міжнародної спільноти багаї в різних організаціях і проектах у всьму світі та виявлено місце багаїзму в історії, культурі та в системі інших релігій.

  Скачати повний текст

Висвітлено діяльність Ніжинської історичної школи кінця XIX - першої третини XX ст. Простежено процес формування, становлення та занепаду Ніжинської історичної школи, визначено специфіку її організаційної інфраструктури. На підставі дослідження визначено місце Ніжинської історичної школи в українській історіографії. Висвітлено біографії та науковий доробок представників школи у галузі історії України та визначено їх загальний внесок в українську історичну науку.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання освоєння Україною реалістичної нарації Д.Дефо та алегоричної сатири Дж. Свіфта, їх вплив на український літературний процес. Проведено компаративістичний аналіз романів "Робінзон Крузо" та "Гулліверові подорожі", їх українських перекладів і переказів. Висвітлено погляди зарубіжних критиків щодо творчості Дефо та Свіфта. У процесі дослідження використано важливий фактичний літературний матеріал та інформацію з історії англійського Просвітництва.

  Скачати повний текст

Проаналізовано соціально-політичні, соціокультурні, науково-організаційні та концептуальні аспекти історії історичної науки УСРР 1920-х рр., боротьбу радянської та цивілізованої схем розвитку науки. Використаний міждисциплінарний підхід дозволив реконструювати механізм взаємодії у системі "наука - суспільство" та функціонування української історичної науки за умов перехідного суспільства, політичного плюралізму, національно-культурного відродження, подолання методологічної кризи й альтернативності історичного знання. На підставі широкого комплексу архівних і опублікованих джерел проаналізовано політичні та соціокультурні умови еволюції історичного знання, складання радянського механізму керівництва історичними дослідженнями, характер і наслідки взаємодії вченого-історика та суспільства, подано соціокультурну характеристику соціуму дослідників. Значну увагу приділено висвітленню науково-організаційної системи - закладів історичного профілю ВУАН, особливостям організації досліджень науково-дослідних кафедр і марксистськими установами, специфіці діяльності наукових товариств, характеристиці структури дослідницького потенціалу як цілісної системи. Чільне місце відведено вивченню шляхів оновлення методології історичного знання, формуванню національно-державницької течії, становленню та діяльності наукових історичних шкіл.

  Скачати повний текст

Досліджено роль історичної публіцистики, як важливої складової систем розкриття сутності нашого минулого, державотворення, самоорганізації посттоталітарного суспільства в Україні у суспільство громадянське. Обгрунтовано правомірність застосування в журналістській практиці системного підходу до вивчення історичних фактів, суспільних явищ. Викладено філософські та політичні позиції учасників даних процесів, зокрема у таких аспектах, як мораль, культура, мова в комплексі системних зв'язків.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальні проблеми імагології. Обгрунтовано гіпотезу про міфопоетичну природу літературної рецепції інонаціональних держав і народів. Вивчено питання сприйняття й осмислення російської дійсності у французькій літературі першої половини ХІХ ст. на матеріалі індивідуально-художніх зразків вирішення "російської" теми, описів, узагальнюючих розмірковувань, зауважень та окремих згадок про Росію в творчості А.Ансло, О.Бальзака, П.-Ж.Беранже, В.Гюго, О.Дюма, П.Жюльвекюра, А. де Кюстіна, П.Меріме, Ж. де Сталь, Стендаля та інших авторів. З'ясовано, що літературна рецепція Росії у французькій літературі першої половини ХІХ ст. реалізована відповідно до міфопоетичних моделей, скоригованих особливостями актуальної історичної ситуації, морально-етичними й естетичними реаліями та індивідуальними авторськими інтерпретаціями.

  Скачати повний текст

Проаналізовано естетичні виміри категорії "історичний час" і вивчено його вплив на творчий процес. Історичний час розглянуто як символічний контекст, у якому розгортається специфічне людське буття в світі. Динаміку цього глобального процесу визначено принципами гармонії та досконалості. Усвідомлення та сприйняття часу в контексті певної історичної епохи визначає її темпоральну специфіку. Відповідно до цього запропоновано класифікацію історичних епох: епохи зі статичним контекстом, коли дисгармонійність теперішнього співвідноситься з гармонією минулого, а онтологічна ситуація людини визначається "одвічним поверненням" до витоків; епохи з динамічним контекстом, коли поряд зі співвідношенням з минулим з'являється більш важливий рівень співвідношення з майбутнім, який активізує творчий імпульс, спонукає людину активно створювати реальний контекст власного існування; позаконтекстуальні епохи, репрезентовані "перехідним часом", характерною рисою якого є відсутність темпоральних орієнтирів. Сучасна історична епоха постмодернізму або посткультури є яскравим прикладом позаконтекстуальної епохи, що визначає складну систему детермінації творчого процесу історичним часом. Розглянуто віталістично-психологічну, онтологічну та естетичну детермінації як основні її типи.

  Скачати повний текст