Дисертація присвячена дослідженню питань, які сприяють підвищенню ефективності управлінської діяльності, стосовно прийняття правильних, обгрунтованих рішень органами державного управління з профілактики порушень дисципліни. На теоретичному та емпіричному матеріалах, а також даних статистики розглянуті проблеми організованої і рецидивної злочинності, її профілактики. Досліджені: особистість злочинця, вплив на неї алкоголізму і наркотизму, аналізуються основні напрямки профілактики злочинів, пов'язаних з наркотизмом.

  Скачати повний текст

Виконано ретроспективний аналіз розвитку медичних систем в Україні та Харківській області. З 1994 р. спостережено депопуляцію суспільства, зумовлену перевищенням смертності від різних хвороб, зокрема соціально значущих (туберкульозу, СНІДу, наркоманії, алкоголізму), над народжуваністю. Сучасні медичні системи не забезпечують повного задоволення потреби населення у медичних послугах і допомозі. Рокрито суть понять "медична система", "особлива медико-географічна територія". Розроблено комплексний індикатор медичного обслуговування, який розраховується за складовими, кадрове та матеріальне забезпечення, ефективність фукціонування медичних систем, захворюваність і ступінь відтворення населення. За кожною складовою комплексного індикатора виконано групування та ранжування (з обчислення рейтингу) районних медичних систем Харківщини, побудовано математичні моделі. Розроблено відкриту класифікацію медичних систем за трьома критеріями, а саме: середнім індексом розвитку, комплексним критерієм медичного обслуговування, ієрархічними рівнем. Виконано медико-географічне райнування регіону, виділено 6 медико-географічних районів і 3 особливі медико-географічні території, наведено їх комплексну характеристику, для кожного району розроблено рекомендації стосовно вдосконалення просторової організації медичних систем. Обгрунтовано загальні рекомендації щодо реформування медичної системи Харківщини.

  Скачати повний текст

Встановлено, що динаміка, загальний стан і структура злочинності визначаються сукупною дією загальних, регіональних і локальних чинників, серед яких основні: геокримінальне положення, демографічні, соціально-економічні та соціально-правові. Правопорушення розглянуто у взаємозв'язку з іншими негативними соціальними явищами (нелегальна міграція, "тінізація" економіки, наркоманія та алкоголізм тощо). Проаналізовано структурні особливості основних видів злочинності проти держави, загальнокримінальної корисливої, насильницької та рецидивної. Серед зареєстрованих злодіянь відзначено зростання кількості випадків розкрадання державного та громадського майна, злочинів проти особистої власності громадян, навмисних вбивст і замахів на вбивство.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне клініко-експериментальне вивчення структурних основ альтернативних і компенсаторно-пристосувальних процесів в гемо-лімфомікроциркуляторному руслі та стромі міокарда за умов хронічної алкогольної інтоксикації. Здійснено теоретичне узагальнення структурних змін міокарда у разі експериментальної алкоголізації напоями різної міцності та якості на органному, тканинному, клітинному й ультраструктурному рівнях. Установлено, що хронічна алкогольна інтоксикація спричиняє зміни міокарда на всіх рівнях його структурної організації. Виявлено необоротні та прогресуючі зміни на рівні мікроциркуляторного русла та у стромі серця. Пошкодження серця у разі алкогольної кардіоміопатії пов'язане з деструктивними змінами кардіоміоцитів і пошкодженнями його гістогематичного бар'єру. З'ясовано, що тривала динамічна та резорбтивна недостатність лімфатичного русла серця спричиняють хронічний набряк строми, який призводить до розвитку прогресуючого дифузного фіброзу строми. Застій лімфи, який є склерогенним і пошкоджуючим паренхіму агентом, ускладнює та посилює перебіг патологічних процесів в ураженому алкоголем серці та призводить до декоменсації серцевої діяльності. Проведено морфологічний аналіз стану м'язового та стромального компонентів серця після експериментального відтворення хронічної алкоголізації напоями різної міцності та якості та установлено взаємозалежність між рівнем вираженості морфологічних змін і етапами експериментального алкоголізму як прогредієнтного процесу.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню методів синтезу та властивостей похідних beta, beta-диметилакрилової кислоти. Вивчено фізико-хімічні характеристики та підтверджено будову 18-ти синтезованих нових сполук-ефірів beta, beta-диметилакрилової кислоти. Вдосконалено методи синтезу вихідних речовин- beta-метил- beta-бутиролактону і beta, beta-диметилакрилової кислоти в результаті чого підвищено вихід лактону з 75% до 92%, а кислоти з 72% до 94%. Вивчено вплив будови і природи спиртів та розчинників на швидкість реакції алкоголізму хлорангідриду beta, beta-диметилакрилової кислоти одноатомними спиртами. Встановлено механізм цієї реакції. Досліджено вплив різних факторів на кінетику реакції етерифікації beta, beta-диметилакрилової кислоти гліколями у нерівноважних умовах з азеотропною відгонкою води та запропоновано постадійний механізм цієї реакції. Досліджено полімеризаційну здатність похідних beta, beta-диметилакрилової кислоти і визначено можливості їх практичного застосування.

  Скачати повний текст

Досліджено процес розвитку нової науки - біоетики, що виникла як реакція на нівелювання цінності людського життя у результаті поглиблення загрози екологічної катастрофи, впливу нових біологічних і медичних технологій, обмеженого підходу щодо лікування хворих, кризи патерналістських стосунків "лікар - пацієнт". Розглянуто правові й медико-соціальні аспекти державного регулювання системи охорони здоров'я в Україні на засадах біоетики, основу яких складає принцип визначення людського життя як найвищої фундаментальної і недоторканої цінності. Прослідковано вплив біоетики на діяльність органів державного управління охороною здоров'я, зокрема у сфері запобігання розповсюдженню алкоголізму, ВІЛ-інфекції, наркоманії та забезпечення ресоціалізації залежних осіб. Продемонстровано ефективність урахування принципів біоетики у галузі експериментування над людиною, трансплантації органів, у питаннях демографії, захисту прав людського ембріону, запропоновано впровадження поліативного лікування як альтернативи пропагованої на Заході евтаназії. Обгрунтовано доцільність вивчення та необхідність створення комітетів з біоетики при медичних закладах. Розроблено робочу навчальну програму та методику викладання біоетики, встановлено можливість впровадження основних принципів нової науки у діяльність органів державного управління у межах їх компетенції.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено теоретико-емпіричному дослідженню психологічних чинників делінквентної поведінки персоналу сектору безпеки і оборони України, зокрема військовослужбовців Національної гвардії України.В умовах залучення частин та підрозділів Національної гвардії України до відсічі збройної агресії російської федерації проблема делінквентної поведінки стоїть дуже гостро, військовослужбовці регулярно вчиняють низку правопорушень, зокрема: пияцтво, злочини, пов’язані із вживанням та незаконним обігом наркотичних речовин, самовільне залишення місця несення служби, необережне поводження зі зброєю, боєприпасами, яке призвело до загибелі людей тощо. Зазначені негативні явища зустрічаються не тільки в підрозділах, що знаходяться у безпосередньому зіткненні з противником, але й у навчальних центрах та місцях постійної дислокації військових частин. Аналіз статистики злочинів, надзвичайних подій та дисциплінарних проступків військовослужбовців НГУ з 2014 року вказує на важливість питання своєчасного виявлення, діагностики та попередження проявів делінквентної поведінки військовослужбовців НГУ.Характеризуючи дії особистості, що відхиляються від встановлених у певному суспільстві й в певний час законів, що загрожують благополуччю інших людей або соціальному порядку і є кримінально караними в найтяжчих своїх проявах, використовується поняття «делінквентність». Проблема делінквентної поведінки активно вивчається спеціалістами у суміжних науках: кримінальному праві, кримінології, юридичній психології, судовій психіатрії тощо. На сьогоднішній день, незважаючи на значну кількість досліджень причин та передумов делінквентної поведінки правоохоронців, у Національній гвардії України, не сформовано єдиної концепції виявлення під час професійно-психологічного відбору та запобігання відхилень у поведінці військовослужбовців в системі психологічної роботи. Наявні на сьогодні підходи до мінімізації цих явищ не враховують усіх особливостей їхнього розвитку в бойовій обстановці, унеможливлюють проведення ефективної профілактичної роботи та супроводу службово-бойової діяльності військовослужбовців Національної гвардії України.Аналіз сучасних наукових досліджень показав, що делінквентність вивчається в основному в руслі теорій девіантної поведінки особистості. Надвелика кількість публікацій з цього напряму дозволяє дослідникам оперувати метааналітичними даними, згідно яких є широкий спектр зв’язків девіантності з численними негативними наслідками, як-то алкоголізм, вживання психоактивних речовин, труднощі міжособистісної і професійної адаптації, знижена здатність до саморегуляції поведінки, схильність до аутоагресивної поведінки, психологічний дистрес тощо. На даний час існує низка груп теорій девіантної поведінки, які систематизовані в дисертації: позитивістські (теорії соціального навчання, аномії, самоконтролю, стримування, диференціальної асоціації), конструктивістські (теорії маркування, символічного інтеракціонізму, феноменологічні, соціальних конфліктів), інтегративні. Воднораз констатовано, що натепер відсутній єдиний методологічний підхід, який би охоплював основні теорії девіантності з психологічної та соціологічної (включаючи кримінологічну) точки зору.Теоретичний аналіз проблеми делінквентної поведінки показав, що вона розглядається як антисуспільна протиправна поведінка індивіда, втілена у діях чи бездіяльності, спрямована на нанесення шкоди окремим громадянам чи суспільству в цілому (в континуумі від асоціальної поведінки до власне кримінальної, антисоціальної поведінки). Узагальнення теорій делінквентної поведінки дозволило констатувати, що вона є продуктом складних взаємодій між різними психосоціальними змінними: система особистості (що включає цінності, очікування, переконання, мораль та ставлення до самого себе та суспільства), мікросоціальна система (оцінка ставлення кола спілкування до забороненої поведінки), поведінкова система (включає соціально прийнятну та неприйнятну поведінку). Визначено, що проблема делінквентної поведінки персоналу сектору безпеки і оборони України охоплює широкий спектр специфічних поведінкових відхилень, що проявляється у вчиненні протиправних дій як у межах професійної діяльності, так і поза ними. Під час війни спостерігається зростання випадків делінквентної поведінки військовослужбовців, це об’єктивно обумовлено ускладненням діяльності всіх учасників військової системи та одночасним розширенням меж свободи (автономії) і особистої відповідальності військовослужбовців при виконанні ними службових (бойових) завдань.^UThe dissertation is devoted to the theoretical-empirical study of psychological factors of delinquent behavior of personnel of the security and defense sector of Ukraine, in particular, military personnel of the National Guard of Ukraine.In the conditions of the involvement of military divisions and units of the National Guard of Ukraine in repelling the armed aggression of the Russian Federation, the problem of delinquent behavior is very acute, servicemen regularly commit a number of offenses, in particular: drunkenness, crimes related to the use and illegal circulation of narcotic substances, unauthorized abandonment of the unit, careless handling of weapons, ammunition, which led to the death of people, etc. These negative phenomena occur not only in units that are in direct contact with the enemy, but also in training centers and places where military units are permanently located. The analysis of statistics of crimes, extraordinary events and disciplinary offenses military personnel of the National Guard of Ukraine since 2014 indicates the importance of timely detection, diagnosis and prevention of delinquent behavior military personnel of the National Guard of Ukraine.Characterizing the actions of the personality, deviating from the laws established in a certain society and at certain times, which threaten the well-being of other people or the social order and are criminally punishable in their most severe manifestations, the concept of "delinquency" is used. The problem of delinquent behavior is actively studied by specialists in related sciences: criminal law, criminology, legal psychology, forensic psychiatry, etc. Currently, despite a significant number of researchers of the causes and prerequisites of delinquent behavior of law enforcement officers, in the National Guard of Ukraine has not formed a single concept of detection during professional and psychological selection and prevention of deviations in the behavior of servicemen in the system of psychological work. The currently available approaches to minimizing these phenomena do not take into account all the features of their development in a combat environment, make it impossible to carry out effective preventive work and support the service and combat activities of the servicemen of the National Guard of Ukraine.The analysis of modern scientific research showed that delinquency is studied mainly along the lines of theories of deviant personality behavior. A very large number of publications on this area allow researchers to operate with meta-analytical data, according to which there is a wide range of connections of deviance with numerous negative consequences, such as alcoholism, substance use, difficulties in interpersonal and professional adaptation, reduced ability to self-regulation of behavior, tendency to auto-aggressive behavior, psychological distress, etc. Currently, there are a number of groups of theories of deviant behavior, which are systematized in the dissertation: positivist (theories of social learning, anomie, self-control, restraint, differential association), constructivist (theories of marking, symbolic interactionism, phenomenological, social conflicts), integrative. At the same time, it is stated that at present there is no single methodological approach that would cover the main theories of deviance from a psychological and sociological (including criminological) point of view.The theoretical analysis of the problem of delinquent behavior showed that it is considered as an antisocial illegal behavior of an individual, embodied in actions or inaction, aimed at harming individual citizens or society as a whole (on a continuum from asocial behavior to actually criminal, antisocial behavior). The generalization of the theories of delinquent behavior made it possible to state that it is the product of complex interactions between various psychosocial variables: the personality system (which includes values, expectations, beliefs, morals and attitudes towards oneself and society), the micro social system (estimation of the attitude of the social circle towards prohibited behavior), behavioral system (includes socially acceptable and unacceptable behavior).It was determined that the problem of delinquent behavior of the personnel of the security and defense sector of Ukraine covers a wide range of specific behavioral deviations, which manifests itself in the commission of illegal actions both within the limits of professional activity and outside them. During the war, there is an increase in cases of delinquent behavior of servicemen, which objectively due to the complication of the activities of all participants of the military system and the simultaneous expansion of the limits of freedom (autonomy) and personal responsibility of servicemen when they perform official (combat) tasks.

З використанням системного підходу розроблено типологію сім'ї та класифікацію варіантів і форм порушення сексуального здоров'я у разі алкоголізму в жінок. Виявлено емоційні та поведінкові розлади у дітей, особистісні відмінності хворих і членів їх сімей. Визначено закономірності формування та функціонування сім'ї за цієї патології у жінок, взаємозв'язки між порушенням сімейних функцій, формами подружньої дезадаптації, виникненням та перебігом алкоголізму. Розроблено систему сімейної психотерапії та психокорекції сексуальної дезадаптації подружжів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено синдромологічні особливості перебігу лептоспірозу за наявності супутньої патології. Визначено зміни клініко-лабораторних показників у хворих на лептоспіроз з супутніми гіпертиреозом, гіпотиреозом, цукровим діабетом, хронічним алкоголізмом. Показано основні відмінності перебігу лептоспірозу з вказаними фоновими станами. У хворих на лептоспіроз виявлено міопато-міастенічний синдором, який найбільш виражений у пацієнтів з супутнім цукровим діабетом. Рекомендовано проводити лікування таких пацієнтів у невропатолога під час диспансерного спостереження. Виявлено терапевтичний ефект застосування запропонованих засобів у лікуванні хворих на лептоспіроз з супутньою патологією, зокрема за гіпертиреозу обгрунтовано доцільність включення глутаргіну, за гіпотиреозу - уролесану, за цукрового діабету - уролесану та синглетно-кисневої терапії, за хронічного алкоголізму - глутаргіну та синглетно-кисневої терапії. Виявлено наявність дисбактеріозу у половини хворих на лептоспіроз та у більшості пацієнтів з вказаною фоновою патологією. Доведено ефективність активованих форм пробіотиків у хворих на лептоспіроз з супутніми гіпертиреозом, гіпотиреозом, цукровим діабетом, хронічним алкоголізмом.

  Скачати повний текст

Виявлено групу ризику та структуру черепно-мозкової травми (ЧМТ), що виникла внаслідок епілептичного нападу. Встановлено, що групу ризику у виникненні ЧМТ склали хворі з генералізованими судомними нападами, хронічним алкоголізмом та вперше діагностованою епілепсією. В структурі ЧМТ, внаслідок епілептичних нападів, переважали струс головного мозку, забій головного мозку легкого ступеня та субдуральна гематома. Висвітлено особливості клінічної картини, неврологічного статусу та додаткових методів дослідження у цієї категорії хворих. Обгрунтовано ефективність використання леветирацетаму у хворих із вперше діагностованою епілепсією у вигляді монотерапії та в комплексному лікуванні хворих із ЧМТ, під час чого спостерігалась добра реакція організму на препарат, зниження підвищеної судомної активності на електроенцефалографію, зменшення порушень в емоційно-психічній сфері.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена особливостям лікування хворих на псоріаз із супутнім хронічним алкоголізмом. Уперше проведено комплексне зіставленне вивчення 176 хворих з урахуванням клінічних особливостей перебігу, змін гемодинаміки, обміну речовин та імунного статусу, функції печінки та серцевої діяльності, що дозволило об'єднати їх у дві клініко-терапевтичні групи. В залежності від рівню клініко-лабораторних порушень, диференційовано додатково рекомендована комплексна терапія імуномодуляторами, гепатопротекторами, препаратами, що нормалізують порушення серцево-судинної системи, електролітний дисбаланс, а також вітчизняним бішофітом у вигляді м'яких лікарських форм, що сприяло високій ефективності лікування (скорочення терміну лікування, подовження ремісій, запобігання рецидивів).

  Скачати повний текст

Проведено дослідження неоіндуїзму та його еволюції від реформаторських рухів, що виникли на базі ортодоксального індуїзму, до універсального морально-етичного навчання й соціально-релігійної течії. На підставі вивчення вітчизняних і зарубіжних наукових джерел представлено цілісну картину формування індуїзму та неоіндуїзму, виходу його за межі Індії та поширення по усьому світу. Проведено порівняльний аналіз індуїзму та неоіндуїзму, а також неоіндуїзму та християнства, простежено розповсюдження даної течії та розглянуто діяльність громад кришнаїтів в Україні та Криму. На підставі дослідження документів і періодичних видань як кришнаїтів, так і інших течій висвітлено участь міжнародних спільнот у різних соціальних проектах. Зроблено висновок, що Міжнародне Суспільство Свідомості Крішни не належить до тоталітарних сект. Доведено, що ця організація позитивно впливає на деякі верстви населення, допомагає багатьом членам суспільства вилікуватись від алкоголізму та наркоманії.

  Скачати повний текст

Вивчено механізм катарактогенезу та виявлено зниження у 2,8 разів активності глутатіон-S-трансферази (GST) у плазмі крові як показник дезінтоксикаційної функції печінки. За результатами експерименту мав місце розвиток катаракти під впливом 0,2 % розчину 3-амінотриазола та світла високої інтенсивності за умов порушеної дезінтоксикаційної функції печінки на 30-му тижні дослідження, що становив 91 % випадків поряд зі зниженням активності GST у плазмі крові до 10,3 нкат/мг білка та до 13,4 нкат/мг білка у кришталику. Установлено фактори ризику та особливості появи вікової катаракти залежно від соматичного стану осіб, рівня активності GST у плазмі крові, наявності катаракти у сімейному анамнезі та статі пацієнта. Виявлено, що у хворих на хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту та гепатобіліарної системи, що супроводжуються зниженням активності GST у плазмі крові менше 19 нкат/мг білка, ризик появи катаракти збільшується у 12 разів, а без зниження показника активності цього ферменту - лише у 2 рази. Запропоновано новий спосіб індивідуального прогнозування імовірності виникнення катаракти залежно від наявності та поєднання встановлених факторів ризику. У переважної більшості хворих (75 %) на хронічний алкоголізм II ступеня з порушеною дезінтоксикаційною функцією печінки та зниженою активністю GST у плазмі крові до 15 нкат/мг білка спостерігалось значне прогресування катаракти.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

У дисертації вирішено комплексне наукове завдання, що полягає у визначенні кримінально-правової характеристики елементів і ознак складу злочину, передбаченого ст. 394 КК України, та з'ясуванні соціальної необумовленості встановлення кримінальної відповідальності за втечу зі спеціалізованого лікувального закладу. Зокрема, за результатами проведеного дослідження кримінальної відповідальності за втечу зі спеціалізованого лікувального закладу доведено доцільність декриміналізації ст. 394 КК України.Встановлено, що кримінальна відповідальність за втечу з місця заслання або з лікувально-трудового чи виховно-трудового профілакторію, а так само по дорозі в заслання або профілакторій, вперше знайшла своє відображення у КК УРСР 1960 року тільки після внесення змін від 16 листопада 1982 року – було передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до одного року в основному до злісних п'яниць (осіб, які хворіли на алкоголізм), з метою забезпечення їх примусового лікування і трудового перевиховання;Проведено дослідження зарубіжного досвіду правового регулювання відповідальності за втечу із спеціалізованого лікувального закладу, в результаті чого встановлено, що кримінальна відповідальність за втечу із спеціалізованого лікувального закладу не характерна навіть для країн пострадянського простору; Удосконалено положення доктрини кримінального права щодо доцільності виключення з кримінального закону рудиментів радянської правової спадщини – існування ст. 394 КК України свідчить швидше про данину радянським традиціям кримінально-правового творення, оскільки поміщення в заклад з надання психіатричної допомоги було способом боротьби з інакомисленням та намаганням забезпечити «боротьбу з алкоголізмом» наприкінці існування радянської Союзу. Дістало подальшого розвитку положення щодо надмірності кримінально-правової охорони суспільних відносин у сфері правосуддя як родового об'єкта кримінальних правопорушень проти правосуддя, оскільки безпосереднім об'єктом ст. 394 КК України є суспільні відносини у сфері забезпечення нормальної діяльності спеціалізованих лікувальних закладів.^UThe dissertation improves the theoretical provisions of criminal law in terms of criminal law characteristics of banditry and on this basis developed proposals to the Criminal Code of Ukraine.In the dissertation the complex scientific task consisting in definition of the criminal-legal characteristic of elements and signs of structure of the crime provided by Art. 394 of the Criminal Code of Ukraine, and clarifying the social unconditionality of criminal liability for fleeing from a specialized medical institution.In particular, according to the results of the study of criminal liability for fleeing from a specialized medical institution, the expediency of decriminalization of Art. 394 of the Criminal Code of Ukraine.It is established that criminal liability for fleeing from a place of exile or from medical-labor or educational-labor prophylaxis, as well as on the way to exile or prophylactics, was first reflected in the Criminal Code of the USSR in 1960 only after amendments of November 16, 1982 - punishment was provided in the form of imprisonment for up to one year, mainly for malicious drunkards (persons suffering from alcoholism), in order to ensure their compulsory treatment and re-education;A study of foreign experience in the legal regulation of liability for fleeing from a specialized medical institution, as a result of which it was found that criminal liability for fleeing from a specialized medical institution is not typical even for post-Soviet countries;The provision of the doctrine of criminal law on the expediency of excluding from the criminal law the rudiments of the Soviet legal heritage - the existence of Art. 394 of the Criminal Code of Ukraine testifies rather to a tribute to the Soviet traditions of criminal law, as placement in a psychiatric institution was a way to combat dissent and try to ensure the "fight against alcoholism" at the end of the Soviet Union.The provision on the redundancy of criminal law protection of public relations in the field of justice as a generic object of criminal offenses against justice was further developed, as the direct object of Art. 394 of the Criminal Code of Ukraine is public relations in the field of ensuring the normal operation of specialized medical institutions.The study of objective and subjective signs of escape from a specialized medical institution, we can say that the direct object of Art. 394 of the Criminal Code of Ukraine, there are public relations in the field of ensuring the normal operation of specialized medical institutions.The study of the objective side of the escape from a specialized medical facility allowed us to conclude that the criminal offense provided for in Art. 394 of the Criminal Code of Ukraine can be committed only in the form of action, and consists in fleeing from a specialized medical institution, or on the way to it.A criminal offense is considered to be over from the moment when a person, without a permit, has left a specialized medical institution or fled on the way to it, as a result of which he has the opportunity to dispose of himself freely. Escape from a specialized medical institution is an ongoing crime and lasts until a person is detained or returned voluntarily.The subject of escape from a specialized medical institution is a physically sane or limitedly sane person in respect of whom the court has decided to apply coercive measures of a medical nature (only with placement in a specialized medical institution), who at the time of the crime reached 16 years age.Escape from a specialized medical institution is a criminal offense that is committed only with direct intent, because the person committing the escape must be aware of the socially dangerous nature of their actions, anticipate socially dangerous consequences and want them to occur. The purpose of escaping from a specialized medical institution, or on the way to it, is to freely dispose of oneself at one's own discretion. However, the "purpose" for the qualification of escape from a specialized medical institution does not matter, because it is not provided by the legislator in the disposition of the criminal law, as a mandatory feature of a criminal offense.The directions of improvement of criminal-legal protection of justice are outlined, namely it is offered:- Art. 394 of the Criminal Code of Ukraine "Escape from a specialized medical institution" to exclude.

Базуючись на клініко-генетичних підставах запропоновано підхід роздільного дослідження клінічних особливостей та частоти суспільно небезпечних дій у хворих на шизофренію в поєднанні з психічними і поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю, а також з урахуванням генотипових особливостей. Установлено підвищення частоти алкогольного делірію в стані відміни у хворих на шизофренію у сполученні з алкоголізмом у порівнянні з хворими на алкоголізм. Виявлено найбільш сприятливий перебіг шизофренії у хворих з алкогольним делірієм у стані відміни в анамнезі, що виражається у більш пізній маніфестації, переважанні параноїдної форми, ремітуючого перебігу та підвищенні частоти онейроїдних станів. Установлено, що перебіг шизофренії у поєднанні з синдромом алкогольної залежності характеризується більш раннім початком, підвищенням частоти безперервного перебігу та простою формою. Виявлено кращі показники сімейного стану та рівня освіти у хворих на шизофренію, які перенесли в стані відміни алкогольний делірій, у порівнянні з хворими на шизофренію у поєднанні з синдромом алкогольної залежності. Показано, що суспільно небезпечні дії у хворих на шизофренію, коморбідну з синдромом алкогольної залежності, виявляються частіше, ніж у хворих, які перенесли в стані відміни алкогольний делірій. Виявлено генотипні особливості, які характеризуються епілептичною схильністю, ліворукістю, чоловічою статтю, і такий екзогенний фактор, як перенесена черепно-мозкова травма, які частіше виявляються у випадку шизофренії у хворих з синдромом алкогольної залежності. У хворих на шизофренію, які перенесли в стані відміни алкогольний делірій, а також у таких хворих, які здійснювали суспільно небезпечні дії. Установлено, що вони обумовлюють несприятливий перебіг шизофренічного процесу та підвищення частоти суспільно небезпечних дій у цих хворих. На підставі виявлення фенотипних ознак, характерних для полігенних захворювань, установлено, що алкогольний делірій у стані відміни має полігенну природу та проявляється у тих хворих, які мають до нього спадкову схильність.

  Скачати повний текст

Уперше доведено, що хронічний алкоголізм з біохімічної точки зору можна охарактеризувати як синдром гіпоендорфінізм-індукованого апоптозу. На значному клінічному матеріалі встановлено різке пригноблення системи ендогенних опіоїдів у хворих на хронічний алкоголізм, що корелює зі стадією захворювання й рівнем циркулюючої фрагментованої ДНК. Зміна енкефалінергічної активності перекладає гомеостатичні функції організму на інший рівень регуляції, що показано на прикладі електролітного балансу й індукції апоптозу. За умов хронічної алкологізації перебудовується вся система гіпоталамус-гіпофіз-гонади, про що свідчать дані гормонального спектру у хворих на хронічний алкоголізм і наркоманію. Уперше встановлено молекулярно-структурні зміни води гідрата й динаміку її перерозподілу між вільною, гідрованою та кристалічною фракціями у хворих на хронічний алкоголізм і наркоманію, що дозволило обгрунтувати застосування ЯМР-релаксації протонів тканинної води біологічних рідин у діагностиці й лікуванні захворювань, пов'язаних з дисбалансом у нейрогормональній регуляції.

  Скачати повний текст