На підставі аналізу широкого кола архівних джерел досліджено роль Російської православної церкви в суспільно-політичному житті України в 1917 - 1921 рр. Розглянуто сферу церковно-державного життя у взємозв'язку з трансформацією суспільних і національних відносин в імперії та конфліктом між принципово різними типами культур України та Росії в єдиному православному просторі. Обгрунтовано, що історико-канонічна інтерпретація ролі й місця Київської митрополії в концепціях створення націй сформувала в українському суспільстві дві різні ідентичності: українську та православну, а також російську та православну. Їх зіткнення у православному просторі імперії постійно провокувало перманентний культурний конфлікт, який за складних політичних умов переростав у кризу національної ідентичності. Підкреслено, що глибокий і тривлий конфлікт двох православних культур відбився в 1917 - 1921 рр. на результатах боротьби українців з створення помісної церкви. Наведено ствердження, що саме спосіб визначення (або інтерпретації) національно-конфесійної ідентичності був для опонентів основним аргументом для обгрунтування автокефальної або централізаторської позицій. Зазначено, що у поєднанні з нестійкістю української державності невизначеність у національно-конфесійній сфері призвела до поразки національно-церковного руху в Україні та сприяла його дискредитації патріархом у православному світі.

  Скачати повний текст

Уперше в історіографії здійснено спробу комплексно вивчити процес розвитку юридичної освіти в університетах України у період: на початку XIX - 1917 р., досліджено еволюцію змісту правничої освіти в університетах України та виокремлено її особливі риси. Розглянуто організаційні особливості юридичної освіти, форму та зміст занять, методологічні засади побудови курсів з юридичних дисциплін у Харківському, Київському й Новоросійському університетах. Проаналізовано процес формування професорсько-викладацького складу на їх юридичних факультетах. З використанням архівних джерел досліджено перебіг практичних занять на юридичних факультетах України, зростання кількісних показників та якісні зміни форм роботи. Візначено особливості розвитку контингенту студентів-юристів за кількісними та якісними показниками.

  Скачати повний текст

Досліджено склад і зміст аудіовізуальних документів, які зберігаються в державних архівах України, їх інформаційний потенціал, правові та науково-методичні засади організації доступу до них і використання документної інформації. Визначено й охарактеризовано основні форми використання аудіовізуальної документної інформації. Доведено необхідність і можливість застосування сучасних технологій у використанні інформації даних видів архівних документів. Сформульовано пропозиції стосовно подальшого вдосконалення роботи державних архівів України щодо задоволення зростаючих потреб суспільства в ретроспективній аудіовізуальній інформації.

  Скачати повний текст

Розглянуто процес формування особистості талановитого вченого, його інтересів під впливом родинного оточення та наукової школи В.М. Перетца. Конкретизовано основні напрями наукових творів вченого, з'ясовано їх цінність й актуальність. Висвітлено внесок ученого у розвиток архівної освіти, описано результати творів зі спеціальних історичних дисциплін. Розглянуто книгознавчі та бібліографічні праці С.І. Маслова, етапи формування його бібліотеки.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу компартійних і радянських документів, широкого кола архівних джерел досліджено національно-культурну політику ВКП(б) у радянській Україні протягом 1932 - 1938 рр. Висвітлено ставлення владних структур до культурного розвитку представників усіх етносів, які проживали в Україні компактними масами. Обгрунтовано думку, що українізація під керівництвом М.Скрипника вийшла за межі політики коренізації, започаткованої ХІІ з'їздом РКП(б) у 1923 р. Акцентовано увагу на причинах поблажливого ставлення до даного моменту з боку представників компартійної верхівки. Розкрито причини зміни національної політики наприкінці 1932 р., а 1933 - 1937 рр. визначено періодом уніфікації та централізації національно-культурного життя за умов збереження національної його форми. Показано зростання значення російської мови у суспільно-політичному і культурному житті. Підкреслено, що домінуючою вона не стала. Наголошено, що лише з другої половини 1937 р. розпочалося згортання політики коренізації, коли компартійне керівництво взяло курс на прискорення процесів русифікації в Україні, більш широкому розгортанню яких стали на заваді міжнародні події.

  Скачати повний текст

У контексті українського національного відродження досліджено життя та діяльність відомого ученого, історика, краєзнавця, етнографа, мистецтвознавця, шевченкознавця, громадського та просвітницького діяча К.В.Широцького, показано його участь і роль у громадсько-культурному, історико-краєзнавчому, науково-педагогічному житті України та Поділля початку XX ст. У науковий обіг введено значну кількість фактичного матеріалу, насамперед архівних джерел. Систематизовано наукову спадщину ученого та проаналізовано його погляди щодо історичного минулого та культурних надбань українського народу. Простежено процес становлення К.В.Широцького як ученого, розглянуто його участь у діяльності наукових товариств та як організатора краєзнавчих регіональних досліджень. Висвітлено вплив Є.Сіцінського, М.Грушевськго на формування наукового світогляду К.В.Широцького. З'ясовано місце творчої спадщини дослідника в сучасній українській історичній науці та фактично завершено процес наукової реабілітації особи К.В.Широцького.

  Скачати повний текст

Запропоновано нове тлумачення характеру повстання Переяславського полку 1666 р. як національно-визвольної боротьби переяславського козацтва проти наступу московського самодержавства. Введено до наукового обігу, а також по-новому кутом зору проаналізовано архівний матеріал стосовно участі полку у воєнних кампаніях Російської держави XVIII ст. Наведено нову концепцію військово-політичної історії Переяславського полку та представлено оригінальну її періодизацію. З'ясовано структуру та адміністративно-територіальні зміни в полку протягом його існування; відповідно до історичних та географічних особливостй формування сотень полку запропоновано їх класифікацію.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення історико-педагогічної літератури й архівних матеріалів проаналізовано становлення І.Г.Ткаченка як педагога та науковця за конкретних історичних умов. Здійснено періодизацію його діяльності. Досліджено педагогічну систему І.Г.Ткаченка в органічному взаємозв'язку з педагогікою В.О.Сухомлинського. Розкрито суть його новаторських педагогічних ідей, гуманістичні засади навчання та виховання. З'ясовано внесок вченого-педагога у створення власної оригінальної моделі управління сільською школою, її стратегічне завдання він вбачав у вихованні високоосвіченого, всебічно розвиненого молодого покоління, здатного у своїй практичній діяльності ефективно використовувати новітні досягнення науково-технічного прогресу. Узагальнено досвід роботи І.Г.Ткаченка в організації навчально-виховного процесу, багатоаспектну діяльність у сфері підвищення кваліфікації управлінських кадрів загальноосвітніх шкіл. Розкрито значення діяльності для розвитку педагогічної думки в Україні та висвітлено досвід використання педагогічних ідей і досвіду І.Г.Ткаченка у практиці роботи сучасних закладів освіти Кіровоградщини.

  Скачати повний текст

З використанням архівних матеріалів з Центрального державного архіву Республіки Болгарія та Дипломатичного архіву Міністерства зовнішніх справ Народної Республіки Болгарія (НРБ), а також опублікованих джерел і літератури досліджено еволюцію зовнішньої політики Болгарії у 1985 - 1991 рр., виділено її основні етапи, а саме: 1985 - 1987 рр., 1988 - 1989 рр., 1990 - 1991 рр. Висвітлено розвиток відносин країни у політичній, економічній і науковій сферах з провідними державами світу: СРСР, США, ФРН, Францією, Великобританією. Проаналізовано переорієнтацію зовнішньої політики Болгарії на Європейський Союз (ЄС) і НАТО в 1989 - 1991 рр. внаслідок впливу економічних, політичних і міжнародних факторів. Простежено трансформацію зовнішньої політики НРБ на Балканах, міждержавні протиріччя, що впливали на зовнішньополітичний курс країни, співробітництво балканських країн.

  Скачати повний текст

Роль сучасних регіональних фестивалів і конкурсів як динамічних формпросвітницької та художньої взаємодії суттєво зростає в епохуглобалізаційних процесів. Інформаційно-технологічний компонентглобалізації створює нові можливості для комунікації, сприяючи розвиткурегіонального культурного ландшафту. Регіональний шар збагачуєтьсяновими ідеями, техніками культурного моделювання через впливи з іншихкультур, що приносять нове бачення та розширюють художні горизонти.Глобалізаційні процеси сприяють популяризації регіональнихмистецьких форм творчості та культурної діяльності та дають можливістьбільш широкій аудиторії відчути багатство й різноманіття культурного спадкурегіону як важливої частки в інтерпретації наративів культурної цілостідержави. У цьому контексті регіональні мистецькі конкурси та фестивалісприяють зростанню уваги до місцевої культури й мистецтва, надаючиможливість артистам, митцям і виконавцям продемонструвати свої таланти татворчість, що сприяє їхньому розвитку й визнанню, а сама акція як певнийкультуртрегерський організм стає платформою для обміну ідеями, традиціямита творчими підходами.3Оскільки регіональні мистецькі конкурси і фестивалі пропонуютьширокий спектр культурних подій та активностей, вони залишаютьсяактуальними й важливими для розвитку творчості та виконавської мистецькоїсфери, а також для зміцнення культурних зв’язків між регіонами. При цьомуактивний розвиток конкурсно-фестивального руху саме в регіональномуінваріанті є однією з важливих ознак сучасного національного культурноговідродження України. У цьому контексті звернення до конкурснофестивального руху у Волинському краї на зламі ХХ–ХХІ століть відкриваєширокі можливості для дослідження як загальнонаціональних, так ірегіональних аспектів української культури. Відсутність ґрунтовних науковихдосліджень про конкурсно-фестивальну панораму Волині в культурноісторичному та комунікативному аспектах, а саме у контексті виявленнятворчого потенціалу спільнот, пошуку нових ідей, вираження своєїунікальності як платформи для обміну художнім досвідом, пропагандикультурної різноманітності, стимулювання інновацій та експериментів у сферікультурно-просвітницької діяльності на прикладі конкурсно-фестивальноголандшафту Волині складає актуальність цього дослідження.Науковою проблемою представленої дисертації є осмисленняконкурсно-фестивального руху на Волині кінця ХХ — початку ХХІ століттяяк культурно-мистецького явища, носія культурно-мистецьких традицій ізасобу комунікації в умовах соціокультурного ландшафту України. У роботіуточнено понятійно-категоріальний апарат дослідження, зокрема зазначено,що фестиваль — це історично динамічне культурно-мистецьке явище, що маєритуально-святкову ґенезу і являє собою серію соціокультурних подійциклічного характеру. Конкурс, на відміну від фестивалю, являє собоюісторично стабільну (функції конкурсу є незмінними) форму культури, що маєзмагально-ігрову ґенезу і сутність та належить до соціокультурних подійциклічного характеру. Конкурс, як і фестиваль, може мати жанрові різновидита виконує роль носія цінностей певних соціокультурних страт.4Введено в науковий обіг архівні матеріали, пов’язані з історієюстановлення конкурсно-фестивального руху на Волині. Зокрема це документиВолинської обласної ради, архівні матеріали Волинського обласного науковометодичного центру культури, Волинської обласної філармонії, Волинськогофахового коледжу культури і мистецтв імені І. Ф. Стравінського, інтерв’ю,спогади організаторів та учасників конкурсів і фестивалів.Шляхом упорядкування та аналізу ряду архівних матеріалів, інтерв’юорганізаторів та учасників конкурсів і фестивалів охарактеризованокультурно-історичні та комунікативні аспекти найбільш знакових для Волиніконкурсів і фестивалів, зокрема Музичного фестивалю «Стравінський таУкраїна», Міжнародного фестивалю українського фольклору «Берегиня»,Міжнародного фестивалю «Поліське літо з фольклором», Міжнародногоконкурсу піаністів «Шопенівська весна», Міжнародного конкурсу баяністів іакордеоністів «InterSvitiaz аccomusic», Всеукраїнського конкурсу хоровогомистецтва імені Лесі Українки, Всеукраїнського конкурсу виконавців насопілці та цимбалах «Волинська гуковиця», Всеукраїнського конкурсувиконавців на струнно-смичкових інструментах імені Олександра Негоди таінших.^UA dissertation for obtaining a scientific degree of the Doctor of Philosophy,specialty 034 ― Culturology (branch of knowledge 03 ― Humanities). – Modern ArtResearch Institute of the National Academy of Arts of Ukraine, Kyiv, 2023.The scientific problem of the presented dissertation is the understanding of thecompetitive-festival movement of Volyn at the end of the 20th — beginning of the21st century as a cultural phenomenon, a carrier of artistic traditions and means ofcommunication in the conditions of the socio-cultural landscape of Ukraine. Regionalart competitions and festivals offer a wide range of cultural events and activities, theyremain relevant and important for the development of creativity and performing arts,as well as for strengthening cultural ties between regions. At the same time, the activedevelopment of the competition and festival movement in the regional invariant is oneof the important signs of the modern national cultural revival of Ukraine. In thiscontext, turning to the competitive-festival movement of Volyn region at the turn ofthe 20th -- 21st centuries opens wide opportunities for researching both national andregional aspects of Ukrainian culture in terms of its integrity, acting as a peculiar andat the same time organic component of it.The work specifies the conceptual and categorical apparatus of the research, inparticular it is stated that the festival is a historically dynamic cultural phenomenonthat has a ritual and festive genesis and is a series of socio-cultural events of a cyclicalnature. The competition, in contrast to the festival, represents a historically stable (thefunctions of the competition are unchanged) form of culture that has a game genesis9and essence and belongs to socio-cultural events of a cyclical nature. The competition,like the festival, can have genre varieties and fulfills the role of a carrier of values ofcertain socio-cultural strata.Archival materials related to the history of the formation of the competitionfestival movement of Volyn have been put into scientific circulation, in particular,documents of the Volyn Regional Council, archival materials of Volyn RegionalScientific-Methodological Center of Culture, Volyn Regional Philharmonic, IgorStravinsky Volyn College of Culture and Arts, interviews, memories of organizersand participants of competitions and festivals.By organizing and analyzing a number of archival materials, interviews withorganizers and participants of contests and festivals, the cultural-historical andcommunicative aspects of the most significant contests and festivals for Volyn, inparticular, the Music Festival "Stravinsky and Ukraine", the International Festival ofUkrainian Folklore "Beregynia", were characterized. The International Festival"Polissia Summer with Folklore", International Piano Competition "Chopin Spring",International Competition of Bayanists and Accordionists "InterSvitiaz accomusic",Lesia Ukrainka All-Ukrainian Choral Art Competition, All-Ukrainian Competition ofPipe and Cymbal Performers "Volyn Hukovytsia", Oleksandr Nehoda All-UkrainianCompetition of Performers on stringed instruments and others.

Досліджено розвиток системи професійної робітничої освіти без відриву від виробництва в Україні у 1921 - 1930 рр., визначено їх основні завдання та напрямки діяльності. Встановлено адекватність і відповідність даних овітніх установ тогочасній політико-економічній ситуації в УСРР, охарактеризовано й систематизовано їх типи. Виявлено основні тенденції розвитку мережі закладів вечірньої та заочної професійної робітничої освіти в Україні у 1920 - 1930-х рр. Визначено особливості організації навчального процесу, проаналізовано навчальні програми, динаміку змісту, напрямів і перспектив навчання. Досліджено процес формування кадрів викладачів і контингенту осіб, що навчаються. До наукового обігу введено значну кількість архівних матеріалів, документів, статей досліджуваного періоду про розвиток професійної робітничої освіти в Україні у 1921 - 1930-х рр.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено багатогранну діяльність В. Гнатюка як історика та громадського діяча у контексті українського національного відродження кінця XIX - XX ст., висвітлено проблему формування та еволюції національно-патріотичних поглядів діяча, обгрунтовано роль В. Гнатюка в процесі зростання національної свідомості українського народу. Введено до наукового обігу значну кількість важливих, раніше недоступних архівних джерел, що дало змогу достовірно розкрити та проаналізувати невідомі сторінки життя та діяльності В. Гнатюка, визначити його місце в культурному та громадському житті України досліджуваної доби. Вперше подано раніше невідомі матеріали з дослідницької та видавничої спадщини вченого.

  Скачати повний текст

Здійснено історичну реконструкцію діяльності академічних музеїв за персонологічним, хронологічним, тематичним, адміністративно-територіальним принципами. Обгрунтовано унікальність джерелознавчого значення архіву для наук гуманітарного профілю. Висвітлено історію формування документальних фондів музейних установ. Проведено аналіз їх документальних ресурсів як цілісного інформаційного комплексу. Відтворено історію заснування та науково-дослідної діяльності музеїв при Академії наук. Досліджено громадську думку щодо місця та ролі музеїв при ВУАН як наукових інститутів. Розглянуто внесок ряду музеїв у закладання підвалин національної бібліотечної, музейної, виставкової справи й архівознавства.

  Скачати повний текст

Актуальність зумовлена необхідністю опису та переосмислення історичного досвіду становлення і розвитку методики навчання французької мови у Галичині (друга половина ХІХ – перша половина ХХ ст.) шляхом аналізу конкретно-історичного матеріалу що стосувався адміністративних, соціальних, освітніх процесів, які відбувалися на Галицьких землях, а також потребою оновлення процесу підготовки студентів, магістрантів, аспірантів шляхом уведення нових наукових та архівних джерел, дотичних до історії методики навчання французької мови на обраній території та в окреслених хронологічних межах. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше в науці про методику навчання іноземних мов всебічно досліджено становлення і розвиток методики навчання французької мови у Галичині впродовж 1867–1939 рр.; охарактеризовано історико-соціальні та освітньо-організаційні передумови становлення і розвитку методики навчання французької мови; обґрунтовано періодизацію методики навчання французької мови; висвітлено процес навчання французької мови; визначено та уточнено методичні підходи, принципи, методи навчання французької мови у Галичині впродовж досліджуваного періоду; до наукового обігу введено маловідомі та невідомі архівні документи; проаналізовано історичні факти, дотичні до становлення і розвитку методики навчання французької мови у Галичині (друга половина ХІХ – перша половина ХХ століття). Обґрунтований методологічний інструментарій дослідження, окреслено джерельну базу та представлено підходи до визначення етапів становлення і розвитку методики навчання французької мови у Галичині (1867–1939 рр.); розглянуто і проаналізовано навчальні програми, плани, річні шкільні звіти та підручники з французької мови; окреслено особливості реалізації методів навчання французької мови у Галичині впродовж досліджуваного історико-хронологічного періоду. Дослідження виконано з використанням підходів, методів і принципів чотирьох рівнів: філософського, загальнонаукового, конкретно-наукового та технологічного. Відповідно до обраних критеріїв установлено основні етапи становлення та розвитку методики навчання французької мови у Галичині у 1867–1939 рр.: І етап – 1867–1890 рр. – становлення методики навчання французької мови; ІІ етап – 1890–1939 рр. – розвиток методики навчання французької мови.У період становлення методики навчання французької мови в різних типах шкіл Галичини дисципліна «Французька мова» була виключно предметом за вибором. В межах виокремленого хронологічного періоду існували навчальні плани та щорічні шкільні звіти, в яких наявна вибіркова дисципліна «Французька мова». Метою навчання французької мови було знання граматики, вміння перекладати невеликі речення та тексти з та на французьку мову, а також здатність читання художньої літератури французькою мовою. Встановлено, що провідними було проголошено перекладні методи навчання французької мови, а саме граматико-перекладний та текстуально-перекладний. Внаслідок детального аналізу планів, звітів та підручників доведено, що навчання французької мови у Галичині у період 1867–1890 рр. провадилося на основі концептуально-методичних засад граматико-перекладного та текстуально-перекладного методів. Реалізація цих методів ґрунтувалася на мовному підході з дотриманням основних дидактичних та методичних принципів. Другий етап (1890–1939 рр.) вважається періодом розвитку методики навчання французької мови у Галичині. Цей історичний період ознаменувався проведенням реформ у галузі освіти, спрямованих на розвиток та вдосконалення системи освіти. Дисципліна «Французька мова» набуває характеру обов'язкової дисципліни. Метою навчання французької мови у школах та гімназіях Галичини було розуміння повідомлень французькою мовою, вільне висловлювання в усній та письмовій формах у межах знайомих тем та ситуацій повсякденного спілкування, читання текстів французькою мовою, ознайомлення учнів із кращими зразками французької художньої літератури, а також біографіями видатних французьких письменників та поетів. У старших класах передбачалося читання текстів у галузі науки та техніки. Проаналізовані навчальні програми, плани, шкільні звіти та підручники з французької мови засвідчили використання прямого методу навчання іноземних мов. Навчання французької мови здійснювалося на основі мовного та мовленнєвого підходів, принципі міжкультурної взаємодії, базувалося на дотриманні дидактичних і методичних принципів. Досліджено, що прогресивними на той час рекомендаціями було використання драматизації на уроках французької мови, а також прослуховування грамофонних записів з уривками французької мови для тренування правильної вимови. Окрім того, педагоги використовували кіноплівку із зображенням рухів мовного апарату при вимові французьких звуків. Виявлено, що особливістю використання прямого методу навчання французької мови у Галичині було небажання педагогів повністю відмовлятися від теорії мови, а саме граматики та фонетики.^UThe relevance is due to the need to describe and rethink the historical experience of formation and development of methods of teaching French in Galicia (second half of XIX - first half of XX century.) By analyzing specific historical material relating to administrative, social, educational processes that took place in Galicia. also the need to update the process of training students, undergraduates, graduate students by introducing new scientific and archival sources related to the history of methods of teaching French in the selected area and within the defined chronological boundaries.The scientific novelty of the study is that for the first time in the science of methods of teaching foreign languages ​​comprehensively studied the formation and development of methods of teaching French in Galicia during 1867-1939; historical-social and educational-organizational preconditions of formation and development of methods of teaching French are characterized; periodization of French language teaching methods is substantiated; the process of learning French is covered; defined and clarified methodological approaches, principles, methods of teaching French in Galicia during the study period; little-known and unknown archival documents were introduced into scientific circulation; historical facts concerning the formation and development of methods of teaching French in Galicia (second half of the nineteenth - first half of the twentieth century) are analyzed.The methodological tools of the research are substantiated, the source base is outlined and the approaches to determining the stages of formation and development of the methods of teaching French in Galicia (1867–1939) are presented; curricula, plans, annual school reports and textbooks in French were considered and analyzed; features of realization of methods of teaching French in Galicia during the studied historical and chronological period are outlined. According to the selected criteria, the main stages of formation and development of methods of teaching French in Galicia in 1867-1939: Stage I - 1867-1890 - the formation of methods of teaching French; Stage II - 1890-1939 - development of methods of teaching French.During the formation of the methodology of teaching French in different types of schools in Galicia, the discipline of "French" was exclusively a subject of choice. Within the selected chronological period, there were curricula and annual school reports in which the elective subject "French" was available. The aim of teaching French was knowledge of grammar, the ability to translate short sentences and texts from and into French, as well as the ability to read fiction in French. It is established that translation methods of teaching French, namely grammar-translation and text-translation, were declared the leading ones.As a result of a detailed analysis of plans, reports and textbooks, it is proved that the teaching of French in Galicia in the period 1867-1890 was carried out on the basis of conceptual and methodological principles of grammatical translation and textual translation methods. The implementation of these methods was based on the language approach in compliance with the basic didactic and methodological principles.The second stage (1890–1939) is considered to be the period of development of the methodology of teaching French in Galicia. This historic period was marked by reforms in the field of education aimed at developing and improving the education system.The French language discipline becomes a compulsory subject.The purpose of teaching French in schools and gymnasiums of Galicia was to understand messages in French, free speech in oral and written forms within familiar topics and situations of everyday communication, reading texts in French, acquainting students with the best examples of French fiction and biographies of prominent French writers and poets. In the senior classes reading of texts in the field of science and technology was provided.Analyzed curricula, plans, school reports and textbooks in French showed the use of a direct method of teaching foreign languages. The teaching of French was carried out on the basis of language and speech approaches, the principle of intercultural interaction, was based on adherence to didactic and methodological principles.It was investigated that the progressive recommendations at that time were the use of dramatization in French lessons, as well as listening to gramophone records with excerpts from French to train correct pronunciation. In addition, teachers used film depicting the movements of the speech apparatus when pronouncing French sounds.It was found that the peculiarity of using the direct method of teaching French in Galicia was the reluctance of teachers to completely abandon the theory of language, namely grammar and phonetics.

На підставі дослідження архівних документів, значну частину яких уперше запроваджено в науковий обіг, матеріалів періодичної преси та краєзнавчої літератури висвітлено основні тенденції та напрямки розвитку історичного краєзнавства на Чернігівщині за умов системної кризи радянського суспільства у 1943 - 1991 рр. Встановлено внесок музеїв, архівів, бібліотек, навчальних закладів і громадських організацій у процес вивчення історії регіону, узагальнено досвід їх діяльності, запропоновано періодизацію краєзнавчого руху. Доведено, що утворення Чернігівської обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців є закономірним результатом розвитку історико-краєзнавчих досліджень в регіоні.

  Скачати повний текст

Досліджено прізвищеві назви та прізвища Нижньої Наддніпрянщини (надвеликолузький регіон) кінця XVI - початку ХХІ ст та розглянуто їх етимологію. Зазначено, що об'єктом комплексного аналізу є семантико-структурна класифікація антропонімів. Визначено основні засоби ідентифікації особи. Встановлено обсяг онімної та апелятивної лексики, що мотивувала назвиська надвеликолузького регіону, проаналізовано семантичні групи імен і прізвиськ апелятивного походження, а також апелятивні означення особи, які лежать в основах даних ймень. Доведено, що семантико-структурний аналіз прізвищ дозволив встановити основні способи творення, зокрема, лексико-семантичний та морфологічний, допоміг виявити основні моделі надвеликолузьких прізвищ у діахронічному плані. За допомогою залучення антропонімного матеріалу козацьких "Реєстрів" 1649 року, архівних даних Коша Нової Запорізької Січі, історико-етнографічних і власноручних записів простежено динаміку розвитку прізвищевої системи Нижньої Наддніпрянщини, зокрема, надвеликолузького регіону. На підставі результатів комплексного аналізу даної системи, показано, що виявляючи регіональні особливості, вона функціонує як складова частина української антропонімії.

  Скачати повний текст

Всебічно досліджено антибільшовицькі виступи на території Кримського півострова, а також протидію їм у першій половині 1920-х рр. Запропоновано концепцію даного соціально-політичного процесу, яка відбиває причини виникнення та поразки антибільшовицьких організацій, розкриває деякі аспекти виникнення та поразки антибільшовицьких організацій, їх типологію, динаміку діяльності, характер організованих і стихійних вищезгаданих виступів. На основі невідомих раніше архівних матеріалів розглянуто структуру й особливості роботи репресивних, а також партійних і радянських органів влади, що вели боротьбу з контрреволюцією. Вперше до наукового обігу введено численні архівні документи, аналіз яких дозволяє заповнити суттєву прогалину в наукових уявленнях про післяреволюційний етап розвитку Криму в цілому.

  Скачати повний текст

На основі комплексного аналізу наукової літератури, опублікованих історичних джерел та архівних матеріалів досліджено участь української молоді у боротьбі за державну незалежність України у 1939 - 1955 рр. Встановлено причини утворення молодіжних структур ОУН, показано їх роль у вихованні свідомих громадян України та активізації національно-визвольного руху. Досліджено організаційну будову молодіжних структур ОУН, визначено їх основні завдання, напрямки діяльності, склад, поширеність, чисельність, динаміку розвитку. Проаналізовано еволюційні зміни молодіжних структур ОУН у період радянізації Західної Ураїни у 1939 - 1941 рр., під час німецької окупації у 1941 - 1944 рр. та в повоєнні роки. Розглянуто методи та основні форми діяльності молодіжних структур ОУН, визначено причини їх тактичних змін. Підтверджено певну залежність політичних процесів в Україні від участі в них молодих громадян. Встановлено значення молодіжних видань ОУН як засобу виховання української молоді. З'ясовано причини розгрому молодіжних структур ОУН органами державної безпеки УРСР у середині 1950-х рр.

  Скачати повний текст

Здійснено спробу комплексно дослідити становлення й розвиток державної системи народної освіти кримських татар у другій половині XIX - на початку XX ст. Систематизовано історіографічні дані, а також визначено етапи й проблематику висвітлення історії кримськотатарської народної освіти XIX - XX ст. у роботах дослідників історії імперської Росії, радянського періоду та сучасної України. Виявлено, систематизовано й оброблено нові факти й дані в українських і російських архівосховищах, до наукового обігу введено факти, матеріали й документи Державного архіву Автономної Республіки Крим (м.Сімферополь), Державного архіву Одеської області (м.Одеса), Російського державного історичного архіву (м.Санкт-Петербург). Вивчено процес виникнення й розвитку Сімферопольської татарської вчительської школи (СТВШ). Комплексно показано роль викладацького складу й почесних опікунів СТВШ у навчанні й вихованні національних педагогічних кадрів для російсько-татарських міністерських училищ (РТМУ), розглянуто основні навчальні посібники, а також стан бібліотечного фонду СТВШ у різні роки. Висвітлено законодавчу базу виникнення й розвитку РТМУ та навчання кримських татар російської мови. Під час її реалізації дітям-мусульманам значною мірою полегшувався доступ у загальноросійські навчальні заклади. Досліджено педагогічну діяльність учительського корпусу у навчанні й вихованні учнів у РТМУ. Систематизовано навчальні програми, предмети навчання й підручники даного навчального закладу.

  Скачати повний текст

На підставі архівних джерел, сучасних вітчизняних та іноземних досліджень проаналізовано відродження грецької етнічної групи у Криму. Визначено роль грецьких культурних впливів в історії Криму щодо політики освоєння півострова. Розглянуто грецькі громади та парафії греків у Криму наприкінці XVIII - на початку XX ст., показано національні особливості у сфері релігійної обрядовості греків, охарактеризовано діяльність парафіяльних осередків і освітніх закладів як фактор збереження національної самосвідомості греків. Визначено місце релігійних об'єднань у духовному житті грецької меншини Криму під час революції 1917 р., громадянської війни та політики "коренізації". Досліджено процеси ліквідації грецьких парафій та закриття церков у 1930-і рр., що призвело до прискорення асиміляції греків регіону іншими етнічними групами радянського Криму.

  Скачати повний текст