Узагальнено результати досліджень кислотовидільної функції нирок і кислотно-лужного стану (КЛС), клубочкової фільтрації у хворих на бронхіальну астму (БА) середнього ступеня тяжкості з різним рівнем контролю. З метою підвищення ефективності лікування таких хворих обгрунтовано доцільність включення до комплексної терапії забуферованого лужного інфузійного розчину. У всіх обстежених хворих на БА середнього ступеня тяжкості виявлено порушення КЛС і канальцевих функцій: у 51,48 % пацієнтів зафіксовано респіраторний ацидоз, у 24,75 % - метаболічний ацидоз, у 23,76 % - респіраторний алкалоз. Доведено, що порушення контролю над симптомами у хворих на БА супроводжується пригніченням екскреторної функції нирок, зокрема, зміною клубочкової фільтрації у хворих контрольованої, частково контрольованої та неконтрольованої БА. З'ясовано, що зміни канальцевих функцій нирок мають компенсаторний характер і, як правило, адекватні порушенням гомеостазу, що викликали їх. Виявлено, що у разі неконтрольованого перебігу БА середньої тяжкості у хворих з респіраторним і метаболічним ацидозом порушуються процеси ацидо- й амоніогенезу: збільшується екскреція із сечею амонію та титрувальних кислот, що свідчить про участь нирок у компенсації зрушень КЛС, викликаних бронхіальною обструкцією. Показано залежність між віком хворих і станом КЛС. Виявлено збільшення порушень КЛС залежно від ступеня тяжкості бронхіальної обструкції та погіршення бронхіальної прохідності. Доведено, що порушення добових ритмів прохідності бронхів з максимальними показниками пікової швидкості видиху у вечірній час може свідчити про розвиток респіраторного алкалозу. Обгрунтовано шляхи вирішення проблеми оптимізації терапевтичних підходів до корекції метаболічного ацидозу у хворих на БА. Доведено позитивну дію інфузійного лужного розчину 4,2 % гідрокарбонату натрію на показники КЛС і функцію зовнішнього дихання у хворих з неконтрольованим перебігом БА.

  Скачати повний текст

Розроблено математичну прогностичну модель і розраховано ризик розвитку важкої форми бронхіальної астми (БА) у дітей раннього віку (ДРВ). Виявлено зв"язок захворювань органів дихання у недоношених новонароджених з розвитком важкої форми бронхіальної астми у дітей раннього віку. Вперше в Україні досліджено ефективність застосування спеціальних пристроїв (Бебіхайлер, виробництва Glaxo Smith Kline) для інгаляційного введення дозованих аерозолів у лікуванні бронхіальної астми у дітей раннього віку. Створено програму тривалого лікування бронхіальної астми середньої важкості у дітей раннього віку з детальним визначенням показників для призначення різних груп протизапальних препаратів. За допомогою різних методів специфічної алергодіагностики in vitro визначено структуру сенсибілізації ДРВ, хворих на БА. Розроблено програму терапії, яка включає базисне лікування, алгоритм ведення приступу БА у ДРВ у спеціалізованому стаціонарі із застосуванням методики поєднання постурального дренажу і фізичних маніпуляційних втручань. Запропоновано програму лікування БА і навчання батьків в "астма-школі", що дозволило ефективно контролювати перебіг БА у ДРВ і значно поліпшити якість життя пацієнтів та їх родин.

  Скачати повний текст

Виявлено зв'язок початкового стану неспецифічної реактивності дихальних шляхів на гіпоосмолярну провокацію з клінічними проявами та динамікою імуно-гормональних зрушень на фоні курсу солетерапії, що розв'язує проблему пошуку критеріїв ефективності штучної спелеотерапії. Розроблено нову математичну прогностичну модель ефективності солетерапії за бронхіальної астми, на базі якої обгрунтовано критерій відбору хворих за рівнем вихідної гіперреактивності бронхів на гіпоосмолярну провокацію та моніторингу реабілітації за умов мікросередовища галокамери за вмістом кортизолу у сироватці крові.

  Скачати повний текст

Виявлено особливості програм фізичної реабілітації, існуючих у практиці лікування дітей, хворих на бронхіальну астму (БА). Розроблено підхід до формування індивідуальної реабілітаційної програми, що дає змогу ефективно застосовувати різні методики фізичної реабілітації для кожної дитини. Проаналізовано та узагальнено науково-методичну та спеціальну літературу стосовно особливостей етіології, клініки, діагностики, лікування та фізичної реабілітації БА в дітей. Експериментально визначено функціональний стан та особливості перебігу цього захворювання. Розроблено й експериментально обгрунтовано методику поєднання маніпуляційних втручань та дренажного положення для дітей, хворих на БА. Запропоновано алгоритми їх обстеження та складання програм з фізичної реабілітації залежно від симптоматики захворювання та цілей лікування.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне дослідження стану центральної та регіональної гемодинаміки, вегетативної нервової системи, особливостей адаптації у дітей з різними клінічними формами рецидивних і хронічних захворювань органів дихання у період ремісії з включенням вивчення діастолічного резерву шлуночків серця. Доведено, що рецидивні та хронічні захворювання органів дихання у дітей у період ремісії супроводжуються порушенням діастолічної функції міокарда та зниженням діастолічного резерву шлуночків серця, переважно правого. Показано, що дані зміни більш виражені у дітей з тяжким перебігом бронхіальної астми та хронічним бронхітом. Встановлено критерії ризику виникнення порушень серцево-судинної системи у дітей з бронхіальною астмою, рецидивним і хронічним бронхітом. Створено математичну модель ризику виникнення порушень серцево-судинної системи та прогнозу їх перебігу у разі рецидивної та хронічної патології системи дихання у дітей і підлітків. Розроблено критерії груп дезадаптації хворих на рецидивні та хронічні бронхолегеневі захворювання.

  Скачати повний текст

Уперше здійснено комплексне дослідження стану клітинно-молекулярних імунологічних механізмів, стану цитокінової регуляції та системи загального і місцевого протеолізу за поєднання ерозивно-виразкових уражень гастродуоденальної зони та бронхіальної астми (БА). Обгрунтовано показання та розроблено методику використання у комплексному лікуванні даних хворих індуктора ендогенного інтерферону - циклоферону. Досліджено клінічну ефективність застосування цього препарату під час лікування БА, поєднаної з гастродуоденальною патологією. Вивчено вплив циклоферону на клітинно-молекулярні імунні механізми запалення, цитокінову регуляцію, стан системи протеолізу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено провідні патогенетичні механізми, які приймають участь у формуванні гіперреактивності бронхів у хворих на бронхіальну астму за допомогою ЕС. Проведено зіставлення провідного патогенетичного механізму та типу імунного реагування, отриманих за допомогою ЕС хворих на бронхіальну астму. Розроблено підходи до призначення комплексної терапії на підставі діагностики провідних патогенетичного механізму та типу імунного реагування у хворих на бронхіальну астму.

  Скачати повний текст

Проведено обстеження 111-ти хворих на бронхіальну астму, зокрема, розглянуто показники гіперсприйнятливості дихальних шляхів, атопії та характер запального процесу в позанападному періоді та стані ремісії, встановлено їх особливості у пацієнтів з різним ступенем тяжкості захворювання. На підставі багатофакторного аналізу розроблено математичну модель тяжкого персистуючого перебігу захворювання та запропоновано спосіб його виявлення для оптимізації лікування даної категорії хворих. Результати комплексного обстеження використано для обгрунтування індивідуалізованих лікувально-профілактичних заходів, які застосовуються у період ремісії захворювання та під час нападу. Визначено їх ефективність за критерієм зниження абсолютного та відносного ризиків з урахуванням мінімальної кількості хворих, яку слід пролікувати для одержання позитивного результату.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено розповсюдженість бронхіальної астми (БА), алергійного риніту (АР) та атопічного дерматиту (АД) серед дітей Києва за уніфікованою методикою ISAAC (I - II фази). На підставі аналізу результатів шкірного алергологічного тестування, бронхіальної гіперреактивності за показниками функції зовнішнього дихання і концентрацією загального IgE, поширенням візингу і БА, риносинусопатій та АР, дерматозів і АД, віково-статевих особливостей проявів клініки та об'єктивних маркерів вивчено етапність формування, а також еволюції даних захворювань. Досліджено взаємовідносини візингу і БА, риносинусопатій та АР, дерматозів, а також АД. Виявлено головні чинники ризику, які діють на кожному етапі формування та особливості їх зв'язку з об'єктивними маркерами. Рекомендовано створювати групи ризику щодо формування алергійних захворювань первинними ланками медичної допомоги дітям та провести алергологічну паспортизацію з метою контролю за процесом розвитку патології.

  Скачати повний текст

Розроблено диференційно-діагностичні критерії формування рецидивуючого, хронічного бронхітів і бронхіальної астми у дітей на підставі обстеження 177 хворих віком від 3 до 15 років з клінічними ознаками рецидивуючого бронхолегеневого процесу. Визначено особливості показників лізосомально-катіонних білків, мієлопероксидази нейтрофілів у обстежених груп хворих, які вплинули на перебіг запального процесу. Встановлено особливості адаптаційних процесів в організмі на підставі вмісту гормонів - трийодтироніну, тироксину та кортизолу у взаємозв'язку з клінічними проявами та показниками імунної системи у дітей, хворих на рецидивуючий бронхіт (РБ), хронічний бронхіт (ХБ) та бронхіальну астму (БА). На підставі отриманих результатів розроблено основні напрямки лікувально-профілактичних заходів у хворих на РБ, ХБ та БА для запобігання прогресуванню хвороби.

  Скачати повний текст

Уперше показано, що характерною ознакою запального процесу у респіраторному тракті у період ремісії бронхіальної астми (БА) є порушення інтерфероногенезу, що має прояв у значному пригніченні здатності клітин крові периферичного русла до індукції інтерферонів. Уперше зіставлено дані про характер порушень продукції інтерферону за хронічного та рецидивуючого запалення, яке обумовлює перебіг БА і рецидивуючого бронхіту (РБ). Установлено закономірності продукції у дітей з БА та РБ одного з основних прозапальних цитокінів - фактору некрозу пухлин (ФНП). Зокрема показано, що в ітеркурентному періоді захворювань відбувається підвищення спонтанного синтезу ФНП на фоні зниженої індукованої його продукції, а також спостерігається наявність парадоксального типу продукції ФНП у 62 % дітей з БА та у 41,9 % - РБ, коли його спонтанна продукція перевищує рівень індукованого синтезу, що може свідчити про збереження активного запального процесу у цих хворих у періоді ремісії. Установлено залежність основних показників інтерферонового та цитокінового статусу від ступеня тяжкості перебігу БА. Показано, що тривалий запальний процес призводить до напруження та дезінтеграції імунної системи у дітей, хворих на БА та РБ. У період ремісії захворювань відзначено порушення імунного статусу - дисбаланс хелперно-індукторної субпопуляції Т-лімфоцитів у дітей з РБ. Науково обгрунтовано доцільність та визначено критерії диференційованого включення до комплексу реабілітаційних заходів циклоферону. Доведено, що лікування цим препаратом призводить до зменшення кратності гострих респіраторних інфекцій у дітей з БА в 1,5 рази, дітей з РБ - у 1,9 разів, а також загострень БА у 1,6 разів та загострень бронхіту в 1,8 разів протягом наступного року катамнестичного спостереження. За умов лікування циклофероном відбувається нормалізація показників клітинного імунітету та фагоцитарної активності нейтрофілів, підвищення рівня NK-клітин, здатності імуноцитів до продукції інтерферонів та відновлення забалансованості спонтанної та індукованої продукції ФНП.

  Скачати повний текст

У хворих на персистуючу бронхіальну астму (БА) виявлено порушення кальцій-фосфорної рівноваги, що виражається значним дефіцитом вмісту кальцію на фоні достовірного підвищення вмісту фосфору. Запропоновано використовувати для визначення глибини порушень кальцій-фосфорного обміну показників ступеня важкості перебігу хвороби й об'єму базисної протизапальної терапії. Вперше виявлено дефіцит вмісту заліза та йоду у всіх хворих на персистуючу БА. Виявлено, що порушення вмісту мікроелементів поєднується зі зниженням активності деяких компонентів системи антиокидантного захисту та виявляється у зменшенні відсотку насиченості залізом трансферину, який корелює із вмістом сироваткового заліза. У всіх хворих на БА виявлено підвищення рівня церулоплазміну, що опосередковано свідчить про активність запального процесу. Встановлено, що рівень церулоплазміну прямо корелює із функцією зовнішнього дихання та якістю життя хворих на БА. Вперше обгрунтовано доцільність додаткового призначення вітамінно-мінеральних комплексів (Ca, Cu, Zn, Fe), який сприяє відновленню окремих показників (заліза, цинку) мінерального статусу у хворих на персистуючу БА середньо-важкого перебігу. Вперше встановлено закономірності дії галоаерозольтерапії у поєднанні з вітамінно-мінеральними комплексами на перебіг БА, стан мінерального обміну та рівень металоензимів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати порівняльної характеристики клініко-патогенетичних механізмів розвитку алергійного риніту та бронхіальної астми у дітей, а також безпосередньої та віддаленої ефективності лікування такого риніту, його впливу на формування бронхіальної астми. Показано, що основні біологічні маркери атопії, зокрема, успадкована схильність до алергійних хвороб, еозинофілія крові, шкірна сенсибілізація, підвищення рівня загального та специфічних IgE у крові, характерні для алергійного риніту та бронхіальної астми. З'ясовано, що алергійний риніт є фактором високого ризику формування бронхіальної астми, який суттєво збільшується за наявності прихованого бронхоспазму та обструктивних порушень функції зовнішнього дихання, що супроводжується зміною цитологічних показників і параметрів спірометрії, особливо кривої "потік - об'єм", що є важливим для диференційної діагностики респіраторних алергозів та їх подальшого прогнозу. Запропоновано комплексну терапію загострень алергійного риніту, яка передбачає застосування антигістамінного препарату III покоління "Фексофенадин гідрохлорид". Уточнено показання до призначення та подовження курсу антигістамінних препаратів з метою профілактики формування бронхіальної астми. Установлено зниження інтенсивності сенсибілізації та рівня гіперчутливості бронхів за впливу лоратадину. На підставі доведення позитивної клініко-імунологічної ефективності специфічної алерговакцинації для зменшення ризику розвитку бронхіальної астми у дітей віком старше 5-ти років, хворих на алергійний риніт, запропоновано призначати передсезонні курси специфічної імунотерапії протягом 3-х років, що сприяє достовірному зниженню подальшого розвитку бронхіальної астми.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичне узагальнення та рішення наукової задачі щодо вивчення відмінностей клініко-імунологічного перебігу бронхіальної астми (БА), апоптозу імунокомпетентних клітин і цитокінового статусу у дітей залежно від рівня фізичного розвитку. Відзначено, що у хворих на БА і дисгармонійним розвитком рівень Annexin V вищий (у 8,2 рази порівняно з контрольною групою, в групі гармонійно розвинених дітей в 4,7 рази), посилення апоптозу на основі супресорних лімфоцитів. Доведено, що терапія антигомотоксичних препаратів призвела до більш значущого приросту значень показника ростового чинника в основній групі, більш виражених позитивних зрушень показників клітинного і гуморального імунітету дітей основної групи. За результатами катамнестичних досліджень показано, що в групі хворих, які одержували антигомотоксичну терапію, більш тривала ремісія БА.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Запропоновано удосконалену методику діагностики гастроезофагеального рефлюксу (ГЕР) у дітей на базі оптимізації клініко-інструментального та морфологічного досліджень. Проведено комплексне обстеження дітей з ГЕР і бронхіальною астмою та вперше проаналізовано зв'язок між показниками добового pH-моніторингу стравоходу, морфологічними змінами слизової оболонки стравоходу з клінічними проявами ГЕР у дітей. Під час обстеження здорових дітей одержано показники, які в подальшому розглянуто як нормативні для дітей віком від 10-ти до 16-ти років. У результаті проведеного клінічного обстеження дітей з ГЕР встановлено відсутність патогномонічних симптомів, які дозволяють клінічно встановити діагноз ГЕР. Виявлено, що клінічні прояви ГЕР у дітей не залежать від ступеня ураження слизової оболонки стравоходу, але підвищення ацидності рефлюксату призводить до збільшення імовірності виникнення відчуття печії - одного з провідних симптомів ГЕР у дітей. Вперше показано, що у дітей з ГЕР з макроскопічно незміненою слизовою оболонкою під час гістологічного дослідження проявляються структурні зміни епітелію стравоходу. Встановлено, що у 86,84 % дітей, хворих на бронхіальну астму, ГЕР проявляється як кислим, так і лужним вмістом у стравоході. Для визначення діагностичної цінності різних методів обстеження розраховано показники чутливості та специфічності. Виявлено, що найбільшу високу діагностичну цінність для встановлення діагнозу ГЕР має добовий pH-моніторинг стравоходу. Вперше для діагностики ГЕР у дітей застосовано експрес-метод комп'ютерної базальної топографічної pH-метрії по довжині шлунка. Проаналізовано зв'язок між рівнем базальної секреції, кількістю та тривалістю рефлюксів. На базі одержаних результатів розроблено критерії й алгоритм діагностики ГЕР у дітей.

  Скачати повний текст