Проаналізовано функціонування бібліїзмів як фрагментів прецедентного тексту (Євангелія від Матвія), в мові та мовленні. Досліджено семантичні процеси, які супроводжують трансформацію біблійних протоодиниць (слів, словосполучень, фраз як елементів Євангельського тексту) у біблійні фразеологізми (БФ) англійської мови, та їх подальше мовленнєве використання в англомовному газетному тексті. Здійснено класифікування бібліїзмів за походженням і способом утворення, за ступенем ідентичності їх тлумачення у словниках, виявлено кореляцію між представленістю БФ у довідковій літературі та частотністю їх вживання в газетному тексті, встановлено основні закономірності в семантичній трансформації БФ залежно від варіативності трактувань біблеїзмів у довідковій літературі.

  Скачати повний текст

У дослідженні узагальнено та вирішено актуальне наукове завдання, що полягає в розробці теоретико-методологічних засад удосконалення державного управління процесами підготовки та прийняття стратегічних управлінських рішень у системі охорони здоров'я України. Обгрунтовано започаткування в регіональних і загальнодержавних стратегічних програмах розвитку охорони здоров'я розвиток в Україні персоналізованої медицини та лікування рідкісних захворювань. Проведено всебічний аналіз сучасного стану можливості впровадження бюджетно-страхової моделі загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування та підгрунтя для її нормативно-правового забезпечення. Запропоновано підхід до дослідження складових комплексного механізму державного управління системою охорони здоров'я з використанням таких методів, як системний підхід, статистичний аналіз, стратегічне планування та прогнозування, індикативне планування. Розроблено та запропоновано сучасну управлінську модель системи формування, прийняття та контролю рішень щодо суспільного здоров'я та обсягів медичної допомоги населенню з урахуванням зворотного зв'язку за результатами постійного моніторингу громадської та експертної думки.

  Скачати повний текст

Вивчено будову, спектрально-флуоресцентні та кислотно-основні властивості, процеси комплексоутворення з іонами магнію, кальцію та барію, можливість використання як флуоресцентні зонди похідних 3-гідроксифлавона і дибензальциклопентанона. Встановлено, що всі досліджені сполуки утворювали з іонами лужноземельних металів комплекси за участю тільки атома кисню карбонільної групи. Похідні 3-гідроксифлавона залежно від радіуса іона металу утворили комплекси різних типів за участю або без участі 3-гідроксигрупи. Біфункціональні азакраун-похідні зв'язали іони металів у декілька стадій, причому їх послідовність для різних іонів бауа різною. Під час фотозбудження комплекси за азакраун-циклом руйнувалися. Швидкість фотодисоціації металокомплексу залежить від міцності зв'язку іона металу з атомом азоту: іон магнію найбільш міцно зв'язаний з азакраун-циклом, внаслідок чого швидкість фотовикиду в комплексів з іонами магнію найменша.

  Скачати повний текст

Досліджено семантико-стилістичну характеристику лексики перекладів книг Святого Письма, виконаних П.Кулішем та І.Пулюєм, у контексті формування та розвитку української літературної мови у другій половині XIX - на початку XX ст., у взаємозв'язку з нормотвірними настановами перекладачів та їх орієнтацією на дві форми історичного існування української мови - народнорозмовну та писемно-книжкову, а також у зіставленні з нормами сучасної української літературної мови. На матеріалі текстів українського перекладу вниг Святого Письма (П'яти-книжжя Мойсея, Книги Приповісток Соломонових, Книги пророка Ісаії, Книги пророка Єремії, Книги "Плач Єремії" - у перекладі П.Куліша, І.Огієнка, Псалтиря - у перекладі І.Пулюя та І.Огієнка; Євангелія від Матвія - у перекладі П.Морачевського, П.Куліша, І.Огієнка) проведено відбір і систематизацію лексичних одиниць, аналіз їх семантичної структури, стильових функцій і лексикографічний опис. На базі історико-культурних і філологічних джерел здійснено узагальнювальний огляд історії перекладів книг Святого Письма українською мовою.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення архівних і опублікованих джерел та історіографічних аспектів проаналізовано головні етапи життя та діяльності М.Г.Рєпніна на тлі суспільно-політичних і культурних процесів початку XIX ст. з урахуванням його внеску в ці процеси та впливу діяльності даної історичної постаті на суспільно-політичне та культурно-громадське життя українських земель у складі Російської імперії. Його багаторічна діяльність відповідала російському державному курсу, але водночас відзначалася певною специфікою, зважаючи на своєрідність входження малоросійських губерній до російської держави. Значну увагу приділено головним напрямам діяльності М.Г.Рєпніна. Проаналізовано та підсумовано спроби військового губернатора відновити права колишнього українського шляхества, його дії щодо створення добровільного козацького війська. Висвітлено відношення М.Г.Рєпніна до масонського та декабристського рухів. Розглянуто діяльність військового губернатора щодо сільського та міського населення малоросійських губерній. Висвітлено його вплив на громадсько-культурні процеси, що відбувалися на цих територіях. Визначено коло осіб, що здійснювали вплив на формування світоглядних позицій генерал-губернатора та зумовлювали певну специфіку його управління українськими землями.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості розвитку жанру нарису в російській літературі кінця ХІХ - початку ХХ ст., формування в ньому нового осмислення ставлення людини до суспільства, до сутнісних понять буття, характеру співвідношення ідейно-публіцистичних і художньо-образних елементів. Розглянуто нариси А.Бахтіарова, В.Гіляровського, Д.Григоровича, В.Дорошевича, М.Животова, В.Короленка, О.Купріна, В.Михневича, М.Салтикова-Щедріна, К.Станюковича, Г.Успенського, А.Чехова, створені в 1880 - 1890-ті рр. і першому десятилітті ХХ ст. Розкрито вплив оповідання та повісті на нарис, який набув більш відточеної літературної форми: мова описів ускладнювалася, вбираючи в себе минулий літературний досвід, усталені образи, мотиви, набули семіотичної насиченості. Відзначено, що у нарисі значне місце посіло художнє дослідження духовного світу людини, особлива увага приділялася особистості, її самосвідомості. Сповідна автобіографічна документальність і нарисова точність слугували більш глибокому пізнанню людини і мінливої дійсності.

  Скачати повний текст

На підставі результатів комплексного вивчення структури невротичних розладів і проведеної ідентифікації клінічної феноменології у працівників вугільної галузі, визначено клінічні та діагностичні особливості, а також розроблено принципи диференційованої відновлювальної терапії. Найбільш частими розладами психічної сфери даних працівників є гостра реакція на стрес (F 43.0) - 32,3 %, тривожно-фобічні (F 40) - 24,0 %, соматоформні розлади (F 45) - 23,6 %. За цього для працівників підземних виробіток найбільш характерними є гостра реакція на стрес (32,3 %) і тривожно-фобічні розлади (24,0 %), для допоміжного персоналу - соматоформні розлади (23,6 %) і генералізований тривожний розлад (15,0 %). Для всіх хворих характерний підвищений рівень реактивної й особистісної тривожності. Виявлено високий рівень інтраверсії та нейротизму. За типами організації особистості 59,8 % становили особи з сенситивною та психоастенічною організацією, 19,6 % - з істероїдною, 13,1 % - з ригідною, 7,5 % - з іпохондричною та нав'язливою. Розроблено комплексну систему мультимодальної психотерапії та психологічної корекції непсихотичних розладів невротичного реєстру у працівників вугільної промисловості, грунтуючись на головних патогенетичних механізмах їх формування, що дозволяє поліпшити показники медичної та соціальної ефективності. Установлено високу ефективність застосування гіпносугестивної, когнітивної й особистісно-орієнтованої психотерапії за їх сполучення з метою проведення комплексного лікування зазначених розладів, а саме - у 78 % випадків у шахтарів і у 82 % - працівників наземного персоналу.

  Скачати повний текст

Вперше в українській історіографії проведено комплексне дослідження наукової, державної та суспільної діяльності О. Г. Тройницького. Відтворено бібліографію вченого та визначено комплекс чинників, які вплинули на формування світогляду О. Г. Тройницького та становлення його наукових інтересів. Приділено увагу визначенню впливу наукової діяльності О. Г. Тройницького на розвиток адміністративної статистики Російської імперії другої половини XIX ст. Відзначено зв'язки вченого з відомими науковими, державними та суспільними діячами. Реконструйовано не тільки невідомі досі сторінки життя О. Г. Тройницького, але й аспекти державної політики, суспільного та соціально-економічного становища в країні.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено становлення Григорія Григоровича Ващенка як педагога, психолога та письменника. Розглянуто основні етапи його життєвого та творчого шляху. Науково обгрунтовано можливості, перспективні напрями та шляхи використання педагогічного доробку професора у розв'язанні освітньо-виховних проблем на сучасному етапі. Значну увагу приділено необхідності популяризації ідей та поглядів видатного українського педагога і вченого Г.Г.Ващенка. Встановлено, що творча діяльність Григорія Ващенка являє собою особливе явище української науково-дослідної думки 20 - 60-х р. XX ст.

  Скачати повний текст

Вперше в українській історіографії проведено комплексне дослідення життєвого шляху та наукової спадщини відомого вітчизняного ученого, державного діяча, педагога, одного з організаторів сільськогосподарської науки й освіти в Україні професора А.Г. Терниченка. Укладено бібліографічний покажчик "Професор Терниченко Аристарх Григорович (1882 - 1927)". Розроблено періодизацію життя та наукової діяльності ученого, досліджено період становлення та розвитку його наукового світогляду під час навчання у Харківському (Дергачівському) середньому землеробському училищі та Київському політехнічному інституті Імператора Олександра II, висвітлено державотворчу та педагогічну діяльність професора А.Г. Терниченка. Проаналізовано внесок ученого у становлення та розвиток галузевої науки у межах діяльності Сільськогосподарського наукового комітету України. Проведено комплексний аналіз і показано значущість наукової спадщини ученого. Удосконалено бібліографію наукових праць А.Г. Терниченка, до наукового обігу введено значну кількість маловідомих документів з фондів архівних установ і бібліотек України стосовно історії сільськогосподарської науки й опублікованих джерел.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз сучасного стану мереж і послуг телекомунікацій, досліджено особливості управління інфокомунікаційними мережами на прикладі NGN, розглянуто стан і перспективи їх розвитку. Визначено вимоги, що пред'являються до систем управління інфокомунікаційними мережами. Для системи управління розроблено ситуаційну модель, яка включає: ідентифікацію переліку станів моделі та визначення можливостей переходів між станами; визначення умов, що активують переходи, та дій, які впливають на подальше поводження; аналіз ситуаційної моделі. Вдосконалено метод розрахунку ряду імовірнісно-часових характеристик системи управління NGN, що адекватно відображають процеси обміну інформацією між її вузлами й об'єктами управління. Розроблено алгоритм маршрутизації інфокомунікаційної мережі та методику структурного синтезу моделі контрольованого об'єкта за допомогою декомпозиції моделі. Проаналізовано механізми та представлено модель ситуаційного управління. Одержано загальні розрахункові співвідношення, які можна конкретизувати для кількісного оцінювання об'єктів інфокомунікаційних мереж будь-якої технології.

  Скачати повний текст

В дисертації обґрунтовано та деталізовано біостратиграфію і кореляцію палеоценових відкладів Українських Карпат за результатами вивчення нанопланктону. Уперше подано зведену характеристику просторово-часового поширення нанофосилій для цих відкладів, монографічно описано стратиграфічно важливі таксони. Деталізовано біостратиграфію за нанопланктоном сушманецької світи у Монастирецькому покриві та метовської світи у Вежанському покриві, доповнено їх мікропалеонтологічну характеристику. Доповнено біозональну шкалу за нанопланктоном палеоцен-еоценових відкладів, визначено головні критерії для обґрунтування границь крейди і палеогену, палеоцену і еоцену. Здійснено детальну регіональну кореляцію нижньопалеогенових відкладів за нанопланктоном в межах різних структурно-тектонічних зон Карпат та їх міжрегіональну кореляцію з одновіковими утвореннями інших територій. Визначено корелятивні асоціації нанопланктону як критерії для обґрунтування кореляції цих відкладів. Окреслено головні фактори палеоекології седиментаційного басейну палеоценових відкладів Українських Карпат за нанопланктоном та простежено етапи його розвитку. Створено атлас зображень характерних видів палеоценового нанопланктону.^UThis Thesis paper summarizes the results of calcareous nannofossil biostratigraphy studies undertaken within the Ukrainian Carpathians. The work includes the first results of spatial and temporal distribution of nannofossils in these sediments, Monographic description of the most common species, detailed biostratigraphic and paleontological characteristic of Lower Paleocene stratigraphic units from Monastyr and Vezhana nappes where the Selandian Fasciculithus tympaniformis (NP5), Late Selandian-Early Thanetian Heliolithus kleinpelliі (NP6), Early Ypresian Tribrachiatus contortus (NP10) were first defined.The Metova Formation from the Vezhana nappe contained the Early Paleocene, Danian Biantholithus sparsus (NP1) and the Fasciculithus tympaniformis (NP5, Selandian), Heliolithus kleinpelliі (NP6 of the Late Selandian-Early Thanetian), Heliolithus riedelii (NP8, Thanetian) nannozones discovered here for the first time.The biozonation of the Lower Paleogene sediment from the Ukrainian Carpathians has been upgraded. The complete succession of nannozones corresponding to the Paleocene of the International Chronostratigraphic Chart have been identified, including Markalius inversus/Biantholithus sparsus (NP1), Cruciplacolithus tenuis (NP2), Chiasmolithus danicus (NP3), Ellipsolithus macellus (NP4), Fasciculithus tympaniformis (NP5), Heliolithus kleinpelliі (NP6), Discoaster mohleri (NP7), Heliolithus riedelii (NP8), Discoaster multiradiatus (NP9) and also the lowermost Early Ypresian Eocene nannozone Tribrachiatus contortus (NP10) which has been reported from this locality for the first time.The nannofossil biozonation has been correlated with that of Foraminifera and Dinocyst biostratigraphy. The criteria's for substantiating the Cretaceous/Paleogene, Paleocene/Eocene the boundaries within the Ukrainian Carpathians have been identified.A detailed calcareous nannofossil biostratigraphy of Paleocene sediments from various tectonic units of the Ukrainian Carpathians was undertaken in accordance with the latest Geological Time Scale. This enabled regional correlation of Lower Paleogene sediments with coeval formations from other adjacent areas of the Tethys province. The study has determined distinctive nannofossil assemblages that enable the justification of the correlation of these sediments, develop varied scale (various) correlation charts and confirm the presence of close links between the paleobasins within the Tethys Ocean.

У дисертації вирішено актуальне наукове завдання, що полягає в теоретичному та методологічному обґрунтуванні політико-правових засад парламентської етики в Україні та розробленні практичних рекомендацій щодо їх застосування в діяльності Верховної Ради України в цілому та народних депутатів України у їхній парламентській та позапарламентській діяльності.З’ясовано, що незалежно від часових проміжків, науковці зверталися до дослідження проблем етики, як до першооснови будь-яких суспільних відносин, у тому числі й у сфері парламентської діяльності, яка є невід’ємною частиною політики, а також – до дослідження парламентських процесів щодо поведінки і вчинків парламентарів й інших суб’єктів активної взаємодії в державі, а не лише з точки зору побудови структури і форм діяльності державних владних інституцій, зокрема парламенту.Уточнено зміст основних категорій парламентської етики – парламентська етика, етичний порядок парламентської діяльності, етичні норми парламентської діяльності, репутація парламентаря, інститут репутації парламентаря.Уточнено поняття «парламентська етика» як вид професійної етики, що регулює відносини, пов’язані з законотворчою і законодавчою діяльністю та включає в себе сукупність загальних і спеціальних (парламентських) етичних нормповедінки парламентарів, дотримання яких є обов’язковим при виконанні ними повноважень, визначених законодавством.^UThe dissertation solves an urgent and actual scientific task, which consists in the theoretical and methodological substantiation of the political and legal foundations of parliamentary ethics in Ukraine and the development of practical recommendations fortheir application in the activities of the Verkhovna Rada of Ukraine as a whole and people's deputies of Ukraine in their parliamentary and extra-parliamentary activities.It was found that, regardless of time intervals, scientists turned to the study of ethical problems, as the primary basis of any social relations, including in the sphere of parliamentary activity, which is an integral part of politics, as well as to the studyof parliamentary processes regarding behavior and actions of parliamentarians and other subjects of active interaction in the state, and not only from the point of view of building the structure and forms of activity of state power institutions, in particular theparliament.The content of the main categories of parliamentary ethics - parliamentary ethics, ethical order of parliamentary activity, ethical norms of parliamentary activity, reputation of a parliamentarian, institution of reputation of a parliamentarian - has been clarified.The concept of "parliamentary ethics" has been clarified as a type of professional ethics that regulates relations related to law-making and legislative activity and includes a set of general and special (parliamentary) ethical norms of behavior of parliamentarians,compliance with which is mandatory when they exercise their powers, defined by legislation.

У дисертації досліджено джерела походження українських прислів’їв і приказок. Серед численних жанрових модифікацій малої фольклорної прози особливе місце належить пареміям, складній і багатовимірній генологічній одиниці, яка виробила розгалужену систему жанрових модифікацій (прислів’я, приказки, примовки, порівняння, прикмети та ін.). Паремії постійно перебувають у розвитку, а відтак зазнають суттєвих змін. Найскладнішим аспектом у вивченні прислів’їв і приказок є їх генетичний аналіз. Питання походження паремій полягає в окресленні продуктивних шляхів поповнення прислівного репертуару. Виробилося три магістральні лінії формування паремій: узагальнення, міжжанровий перехід та факультативність. Кожен із окреслених шляхів у роботі докладно розглянуто. Джерельною базою дослідження стали збірники прислів’їв та приказок, серед яких тритомний корпус Івана Франка «Галицько-руські народні приповідки», збірка Матвія Номиса «Українські приказки, прислів’я і таке інше», колекція Григорія Ількевича «Галицькі приповідки і загадки», а також фольклорні твори (байки, анекдоти, казки, народні оповідання), що редукувалися до короткого і лаконічного вислову – прислів’я. У першому розділі «Розвиток української пареміології та пареміографії: історія, проблеми, перспективи» враховано найважливіші напрацювання вчених-фольклористів, які зосередили особливу увагу на жанрі, що характеризується чіткістю, лаконізмом, глибиною думки, інформативністю, конденсованістю, довершеністю вислову, дидактичністю. Починаючи від зародження пареміології як науки (йдеться про кінець ХVІІІ століття), питання генези жанру щоразу поставало як актуальне, однак не отримувало належного розв’язання. І це зрозуміло, адже означена квестія вимагає скрупульозної дослідницької роботи, оскільки передбачає виявлення складних міжжанрових контактів. Лише через добре знання фольклорно-літературних джерел можна вийти на встановлення істинного джерела прислівного вислову. У другому розділі «Генеза прислів’їв і приказок: шляхи поповнення паремійного фонду» простежено процес активного обігу прислів’їв і приказок. Суть полягає в тому, що, виникнувши в певний історичний період, та чи інша паремійна одиниця, згодом «обростає» новими значеннями, за нашаруваннями яких годі дошукатися першоджерела. Тому для віднайдення цього першоджерела існує певний спосіб, який передбачає шлях міжжанрового переходу, тобто процес, як прислів’я може утворюватися від інших жанрів. Міжжанровий перехід – це вибір центрального елемента потенційної паремії на основі іншого жанру. Творення прислів’їв і приказок відбувається через стягнення до окремого смислогенеруючого висновку. Паремії, що утворені шляхом міжжанрового переходу, акумулюють в собі найприкметніші риси першоджерела, частково перебирають на себе його функціональне навантаження, формуючи заразом власну жанрову автентичність. Для практичної ілюстрації схеми міжжанрового переходу увагу зосереджено на таких жанрах, які сконденсувалися до однієї лаконічної фрази: анекдот, байка, казка, народне оповідання, колядка, а також враховано й книжні джерела і типовість ситуацій. На цих прикладах вдається добре простежити процес редукції більшого за обсягом твору до однієї короткої та змістовної фрази.^UThe dissertation focuses on the sources of the origin of Ukrainian proverbs and sayings. Among many genre modifications of small folk prose, paremias deserve special attention, as they are complex and multidimensional genre units that contributed to a comprehensive system of genre modifications (proverbs, sayings, similes, omens, etc.). Paremias are constantly evolving, which means that they keep changing. The most difficult aspect of studying proverbs and sayings lies in analysing them genetically. The question of the origin of paremias deals with the description of productive ways of replenishing the proverbial repertoire. Three main ways of creating paremias are identified: generalising, cross-genre transition and optionality. Each of these paths is the subject of a detailed study in the dissertation. The research is based on collections of proverbs and sayings, including the three-volume corpus “Folk Proverbs of Halychyna Ukrainians” by Ivan Franko, Matviy Nomys’s collection “Ukrainian proverbs, sayings and the like”, Hryhoriy Ilkevych's collection "Proverbs and Riddles from Halychyna", as well as folklore pieces (fables, jokes, fairy tales, folk tales) reduced to a short and laconic expression, i.e. a proverb. The first chapter "Development of Ukrainian paremiology and paremiography: history, problems, prospects" takes into account the main achievements of folklorists who paid special attention to this genre, which is characterised by clarity, laconicism, depth of thought, informativeness, condensation, completeness of expression and didacticism. Since the birth of paremiology as a science (around the late eighteenth century), the question of the origin of the genre has always been raised as a matter of urgency, but has never been properly resolved. This is understandable, because this question requires meticulous research, as it involves the identification of complex cross-genre contacts. Only a good knowledge of folklore and literary sources makes it possible to determine the true origin of a proverb. In the second chapter "The genesis of proverbs and sayings: ways of replenishing the paremic fund", the process of the active circulation of proverbs and sayings is traced. The point is that, having emerged in a given historical period, a given paremic unit later "acquires" with new sesnse, the layers of which can be used to find the original source. Thus, in order to find this original source, there is a certain method that involves the path of cross-genre transition, i.e. the process of how a proverb can be formed from other genres. A cross-genre transition is the selection of a central element of a potential paremia on the basis of a different genre. The creation of proverbs and sayings takes place under the pressure of a separate, meaningful conclusion. Paremias formed through cross-genre transition accumulate the most salient features of the original source, partially take over its functional load, and at the same time form their own genre authenticity. For a practical illustration of the scheme of cross-genre transition, attention will be focused on the following genres, condensed into one concise phrase: jokes, fables, fairy tales, folk tales, carols and book sources and typical situations will also be considered. These examples clearly illustrate the process of reducing a larger piece to a short and meaningful phrase.

У вступній частині розглянуто та обгрунтовано актуальність тематики, розкрито мету та завдання дисертаційного дослідження, визначено хронологічні та територіальні межі, методологічні принципи. Також зазначено наукову новизну та практичне значения отриманих результатів, особистий внесок дисертанта та апробацію упродовж періоду роботи над тематикою. Перший розділ «Історіографія, джерельна база та методологія дослідження» присвячено аналізу історіографічного надбання та джерел щодо розгляду та вивчення постатей міських голів Одеси та їхньої діяльності. Окрему увагу приділено принципам та методам дослідження, термінологічним особливостям відповідно тематики. Завдяки проблемно-хронологічному принципу, історіографію було систематизовано та поділено на три періоди: історіографія Нового часу, радянська i сучасна (українська й іноземна) історіографія. Перший період відзначаеться насиченістю узагальнених історичних нарисів стосовно життя та розвитку міста за декілька десятиріч або століття. Радянські історики продовжили традицію описової роботи з історії міста та краю, проте окремих досліджень особистостей дворянського походження не здійснювалося через неприйнятність з ідеологічного боку, а події та явища пореформеної доби досить часто навмисно замовчувалися. На сучасному етапі дослідження відбулась активізація проблематики історії міського самоврядування XVIII- початку XX ст. різних українських міст. Це відзначилося появою окремих наукових публікації про міських голів Одеси 1863-1914 pp. Джерельна база наповнилася новими віднайденими документами, перехресне вивчення яких дае змогу якнайбільше розкрити історичних постатей у рамках їхньої професійної діяльності та як особистостей. Докладно пояснення обраний спектр загальнонаукових та спеціальних методів, методологічних принципів, ключових термінів. Другий розділ «Формування особистості та життевий шлях міських голів» зосереджено на компонуванні віднайденого біографічного матеріалу для формування колективного просопографічного портрету групи міських голів?Одеси?другої?половини XIX?початку?XX?ст.??Постаті Семена Михайловича Воронцова, Миколи Олександровича Новосельського, Григорія?Григоровича?Маразлі,?Валер’яна?Миколайовича Лігіна, Петра Адамовича?Крижановського,?Павла Олександровича?Зеленого, Василя Яковича?Протопопова,??Миколи??Івановича?Мойсеева?та Бориса Олександровича Пелікана визначено як представників дворянських родів, з різними професійними оріентирами, майновими статками, сімейним станом та політичними поглядами. Також, ïx об'еднувала думська діяльність як гласних думи, членів управи, міських голів, а громадська діяльність — як учасників та очільників освітніх, культурних, професійних та благодійних товариств. Вони також мали i схоже оточення, перетиналися під час робочих та неформальних зустрічей. В результаті вивчення групи персоналій, стало зрозумілим, що когорта одеських міських голів мала строкатий характер. Більшість біографічних відомостей вдалося відновити, проте е ще персони, моменти та обставини, які потребують подальшого поглиблення та вивчення.^UIn the iflirodocio pan, the relevance of the topic was considered and substantiated; the purpose and tasks of the initiated research were revealed; clnonological and territorial borders, as well as methodological principles were determined. The scientific novelty and practical significance of the obtained results, alongside personal contribution of the applicant and approbation during the working period on the dissertation topic were indicated. The first chapter «Historiography, Source Base and Research Methodology» is devoted to the analysis of historiographical heritage and sources related to the study of the figures of Odesa mayors and their activities. Special attention is paid to the research principles and iiiethods, ternñnological features of the subject- matter. Due to the problem-based chronological principle, the historiography was systeiiiatized and divided into thee periods: historiography of the New Age, Soviet and modem (Ukrainian and foreign) historiography. The first period was marked by a richness of generalized historical essays on the life and the city development for the period of several decades or centuries. Soviet historians continued the tradition of descriptive work on the history of the city and region, but some studies of personalities of aristocratic origin were not carried out due to ideological inadmissibility; the events and phenomena of the Aiter-Reform Period were often deliberately silenced. At the present stage of the study, there was an intensification of the issues concerning the history of urban self-government in different Ukrainian cities within the period from the 19th century to the beginning of the 20th century. This was marked by the appearance of separate scientific publications about the mayors of Odesa in 1863-1914. The source database wee filled with new found documents, their cross- examination allows us to reveal as much as possible historical figures in the framework of their professional activities and as individuals. The range of general scientific and special methods, methodological principles, key terms was explained in detail The second chapter «Formation of Personality and Life Path of City Mayors» was aimed at composing the found biographical material in order to fom a collective prosopographic portrait of the group of Odesa mayors within the period from the second half of the nineteenth century to the early twentieth century. The figures of Semen Vorontsov, Mykola Novoselskyi, Grigory Marazli (Grigorios Maraslis), Valerian Ligin, Petro Kryzhanovskyi, Pa lo Zelenyi, Vasyl Protopopov, Mykola Moiseyev and Borys Pelikan appear as representatives of noble families, sharing different professional orientations, propeny, marital status and political views. Nevertheless, they were united by the Duina activities as the members of the Duma, the members of the Council, the city mayors; whereas their public activities united them as the participants and leaders of educational, cultural, professional and charitable societies. They also had a sinilar environiiient, they encountered each other at working and informal meetings. As a result of studying a number of personalities, it became clear that the group of Odesa mayors was diverse. Most of the biographical information has been restored. but there are still personalities. moments and circumstances that need further deepening and studying. In the third chapter «The Activities of City Mayors in the Administrative, Social, Economic Spheres», there were discussed these mayor's initiatives and proposals in the following positions: organization of the Duma and the Council, finance, trade, economy and industry, nomocracy and fire safety, water supply, lighting, cuban transpoo and communication lines, city development. It is noted that for 50 years of activity of nine heads of the city self-government, the city flourished, having made a progressive breakthrough and having become an example for other Ukrainian cities thanks to pioneering in affairs related to the organization of the city self-government within the state.The fourth chapter «The Activities of Mayors in Education, Culture and Health Care» covered the second part of the work in the field of municipal econoiiiy - care for education, science. theatre, charity and sanitary sphere. Active work in the above-iiientioned areas further influenced the n agerial, economic and social component of the citizens' life. Using all their personal and professional opportunities, the leaders of the city government tried to continue their own significant initiatives and their predecessors' ones, to give a chance for a better li2e to all comers, to create a safe city. In the conclu.elm.s of the dissenation research, the main results were presented, which can be the basis for scientific research on the history of urban self-government in the South of Ukraine, historical local lore, biographical and prosopographic studies.