Дисертацію присвячено вивченню клініко-психологічних, психометричних та патопсихологічних закономірностей формування когнітивних порушень при депресивних розладах різного походження, особливостей суїцидального ризику, когнітивного регулювання емоцій і соціального функціонування цих хворих, виділенню критеріїв діагностики когнітивних порушень при депресивних розладах і розробці комплексної програми терапії та реабілітації хворих цієї категорії.Проведено популяційне дослідження 362 пацієнтів з когнітивними порушеннями при депресивних розладах: 123 пацієнтів з рекурентними депресивними розладами (РДР), 141 хворих з біполярними депресивними розладами (БД) та 98 пацієнтів з пролонгованою депресивною реакцією (ПДР).В результаті клініко-психопатологічного дослідження встановлено, що когнітивні розлади при депресіях окреслені наявністю порушень розумових і мнестичних процесів, виконавчих функцій, уваги, сприйняття і когнітивного регулювання емоцій. Доведено, що різним варіантам депресивних розладів відповідають специфічні порушення пізнавальних процесів. В результаті клініко-анамнестичного аналізу виділені предиктори наявності когнітивних порушень при різних варіантах депресій. У процесі аналізу суїцидальної поведінки було встановлено, що суїцидальна поведінка у пацієнтів з когнітивними порушеннями при депресивних розладах визначалась вираженістю клініко-психопатологічних симптомів депресії, наявністю стресових факторів та їх повторюваністю; анамнестичною обтяженістю; порушеннями комунікативних стосунків; наявністю аутоагресивних предикторів; суперечливим характером суїцидальних намірів; ідеаторними особливостями суїцидальних думок; характеристиками суїцидальної спроби, яка планується. На основі результатів проведеного клініко-психопатологічного дослідження науково обґрунтовано, розроблено та впроваджено у практику комплексну систему терапії когнітивних порушень при депресивних розладах, їх базовим засобом є адекватна психофармакотерапія, ефекти якої зпотенційовані когнітивно-поведінковою терапією та різними видами реабілітаційних втручань (психоосвіта, тренінг когнітивних функцій, тренінг ефективних копінг-стратегій, комунікативний тренінг та техніки саморегуляції).Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі вперше представлено закономірності та механізми формування, а також клінічну феноменологію когнітивних порушень при різних типах депресивних розладів, визначено їх структуру в залежності від типу депресивного розладу. Встановлено клініко-психопатологічні особливості депресивних проявів у пацієнтів з когнітивними порушеннями, проведено їх порівняльний аналіз та визначений взаємозв'язок клініко-психопатологічних особливостей і вираженості когнітивних порушень при різних типах депресивних розладів.Вперше систематизовано особливості суїцидального ризику у пацієнтів з когнітивними порушеннями при різних типах депресивного розладу, визначені чинники антиризику суїцидальної поведінки, встановлений взаємозв'язок клініко-психопатологічних особливостей, виразності суїцидального ризику і когнітивних порушень при різних типах депресивних розладів. Вивчено особливості соціального функціонування у пацієнтів з когнітивними порушеннями при різних типах депресивних розладів.На основі комплексного аналізу результатів дослідження розроблено і впроваджено в практику охорони здоров'я комплексну програму терапії та реабілітації пацієнтів з когнітивними порушеннями при депресивних розладах.Практичне значення одержаних результатів. Практична значущість результатів дослідження визначається розробкою клініко-психопатологічних та патопсихологічних критеріїв діагностики когнітивних порушень при різних типах депресивних розладів, а також комплексної системи лікування та реабілітації таких пацієнтів. На підставі всебічного дослідження когнітивних порушень у пацієнтів з депресивними розладами різного ґенезу розроблено комплексну чотирьох етапну комплексну програму терапії та реабілітації, яка базується на принципах біопсихосоціального підходу, спрямована на редукцію клінічних ознак депресії, поліпшення когнітивних функцій та відновлення соціального функціонування пацієнта. Ефективність розробленої системи терапії та реабілітації є вірогідно вищою при порівнянні зі стандартними схемами лікування.^UThe dissertation is dedicated to the study of clinical-psychological, psychometric and pathopsychological regularities of the formation of cognitive disorders in depressive disorders of various origins, the characteristics of suicidal risk, cognitive regulation of emotions and social functioning of these patients, the selection of diagnostic criteria for cognitive disorders in depressive disorders and the development of a comprehensive program of therapy and rehabilitation of these patients categoriesA population study of 362 patients with cognitive impairment in depressive disorders was conducted: 123 patients with recurrent depressive disorders (RDD), 141 patients with bipolar depressive disorders (BD) and 98 patients with prolonged depressive reaction (PDR).As a result of a clinical and psychopathological study, it was established that cognitive disorders in depression are defined by the presence of disorders of mental and mnestic processes, executive functions, attention, perception, and cognitive regulation of emotions. It has been proven that specific disorders of cognitive processes correspond to various variants of depressive disorders. As a result of the clinical and anamnestic analysis, predictors of the presence of cognitive disorders in various variants of depression were identified. On the basis of the results of the clinical-psychopathological research conducted, a complex system of therapy for cognitive disorders in depressive disorders was scientifically substantiated, developed and implemented in practice, their basic remedy is adequate psychopharmacotherapy, the effects of which are potentiated by cognitive-behavioral therapy and various types of rehabilitation interventions (psychoeducation, training of cognitive functions , training of effective coping strategies, communicative training and self-regulation techniques).The implementation of these programs in psychiatric practice made it possible to reduce the clinical manifestations of depressive disorders (reduction of objective and subjective signs of depression, reduction of internal tension, improvement of sleep and concentration of attention, reduction of apathy, pessimistic and suicidal thoughts, improvement of cognitive functions, reduction of maladaptive cognitive emotion regulation strategies.Scientific novelty of the obtained results. The dissertation presented for the first time the patterns and mechanisms of formation, as well as the clinical phenomenology of cognitive disorders in various types of depressive disorders, and determined their structure depending on the type of depressive disorder.Clinical-psychopathological features of depressive manifestations in patients with cognitive disorders were established, their comparative analysis was carried out and the relationship between clinical-psychopathological features and severity of cognitive disorders in various types of depressive disorders was determined.For the first time, the features of suicidal risk in patients with cognitive impairment in various types of depressive disorder were systematized, anti-risk factors for suicidal behavior were determined, and the relationship between clinical and psychopathological features, expressiveness of suicidal risk and cognitive impairment in various types of depressive disorders was established. Peculiarities of social functioning in patients with cognitive impairment in various types of depressive disorders were studied.On the basis of a comprehensive analysis of the research results, a comprehensive program of therapy and rehabilitation of patients with cognitive impairment in depressive disorders was developed and implemented in health care practice.Practical significance of the obtained results. The practical significance of the research results is determined by the development of clinical-psychopathological and pathopsychological criteria for the diagnosis of cognitive disorders in various types of depressive disorders, as well as a complex system of treatment and rehabilitation of such patients.On the basis of a comprehensive study of cognitive disorders in patients with depressive disorders of various genesis, a comprehensive four-stage comprehensive program of therapy and rehabilitation was developed, which is based on the principles of a biopsychosocial approach, aimed at reducing the clinical signs of depression, improving cognitive functions, and restoring the patient's social functioning. The effectiveness of the developed system of therapy and rehabilitation is probably higher when compared with standard treatment schemes.

Дисертацію присвячено теоретичному узагальненню та практичному розв’язанню наукового завдання, пов’язаного з корекцією фізичного стану дівчат 12–13 років з недостатньою масою тіла засобами оздоровчого фітнесу.Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та розробити комплексну програму занять з використанням засобів оздоровчого фітнесу для дівчат-підлітків з дефіцитом маси тіла, спрямовану на корекцію їх фізичного стану.Методи дослідження – теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури та аналіз документальних матеріалів, антропометричні, фізіологічні, педагогічні (педагогічне спостереження, педагогічне тестування, педагогічний експеримент), соціологічні, психодіагностичні методи дослідження, методи експертної оцінки, методи математичної статистики.Наукова новизна: теоретично обґрунтовано та розроблено комплексну програму занять оздоровчим фітнесом для дівчат-підлітків 12–13 років з недостатньою масою тіла, відмінними рисами якої є урахування особливостей факторної структури їх фізичного стану та рухової активності, на основі якої було визначено розподіл та зміст педагогічних засобів у процесі занять з використанням засобів оздоровчого фітнесу; обґрунтовано підходи до корекції показників фізичного стану дівчат-підлітків з дефіцитом маси тіла за допомогою поєднаного впливу засобів оздоровчого фітнесу, психологічної корекції, мотиваційного навчання, зміни харчової поведінки; визначено відмінності у ціннісних орієнтаціях, мотиваційних пріоритетах дівчат 12–13 років з різною масою тіла; За результатами дисертаційного дослідження встановлено, що показники фізичного розвитку, функціонального стану, фізичної підготовленості та рухової активності дівчат підлітків 12–13 років з нормативною і недостатньою масою тіла мають достовірні відмінності. Залежно від маси тіла факторна структура фізичного стану та рухової активності дівчат 12–13 років має помітні відмінності. Розподіл дівчат 12–13 років за наявністю розладів харчової поведінки показав, що серед дівчат із нормальною масою тіла таких не виявлено взагалі, натомість серед дівчат із дефіцитом маси тіла 12 років із підвищеним показником ставлення до їжі зафіксовано 25,9 %, а в 13 років їхня частка зросла на 14,1 % і склала 40 %. Комплексна програма занять побудована з урахуванням мотивів та інтересів дівчат 12–13 років, їх ціннісних орієнтацій, а також базувалася на основі детального аналізу показників фізичного стану, рухової активності, харчової поведінки досліджуваного контингенту. Програма була розрахована на 9 місяців занять. Програма заснована на блочному принципі, включала ознайомчо-діагностичний, практичний і контрольно-корекційний блоки, які диференціювалися за метою та завданнями, засобами оздоровчого фітнесу, які застосовувалися та організаційно-методичними вказівками для учасників.Впровадження розробленої програми занять на основі використання засобів оздоровчого фітнесу призвело до якісних та кількісних змін у показниках фізичного стану, рухової активності, харчової поведінки, ціннісних орієнтацій дівчат 12–13 років з недостатньою масою тіла. Зазначене свідчить про ефективність розробленої програми занять для дівчат-підлітків з дефіцитом маси тіла та доцільність її впровадження у практику фізкультурно-оздоровчої роботи закладів освіти для цього контингенту.^UThe dissertation addresses the issue of theoretical generalization and practical solution of a scientific task related to the correction of physical condition in underweight 12-13-year-old girls by means of health-enhancing fitness.The aim of the study was to theoretically substantiate and develop a comprehensive health fitness program for underweight adolescent girls, aimed at correcting their physical condition.Methods: theoretical analysis and generalization of data from scientific and methodological literature and analysis of documentary materials, anthropometric measurements, physiological methods, pedagogical (pedagogical observation, pedagogical testing, pedagogical experiment), sociological methods, psychodiagnostic methods, and methods of mathematical statistics.Scientific novelty: for the first time, the comprehensive health fitness program for underweight 12-13-year-old girls was theoretically substantiated and developed, the distinctive features of which are taking into account the peculiarities of the factor structure of their physical condition and physical activity, on the basis of which the distribution and content of pedagogical tools was determined the process of fitness classes; for the first time, the approaches to correcting physical condition indicators in underweight adolescent girls using combined effect of health-enhancing fitness, psychological correction, motivational training, and changes in eating behavior were substantiated; differences in value orientations, motivational priorities were determined for the first time for 12-13-year-old girls with different body weights.According to the results of the dissertation research, it was found that the 12-13-year-old girls with normal and insufficient body weight reliable differed in indicators of physical development, functional state, physical fitness, and physical activity. Depending on body weight, the factor structure of the physical condition and physical activity of girls aged 12-13 had noticeable differences. The distribution of girls aged 12–13 years according to the presence of eating disorders showed that among girls with normal body weight, none were found at all, on the other hand, among girls with a body weight deficit of 12 years with an increased indicator of attitude to food, 25.9% were recorded, and at 13 years their share increased by 14.1% and amounted to 40.0%. The comprehensive program of fitness classes was designed taking into account the motives and interests of girls aged 12-13, their value orientations, and was also based on a detailed analysis of indicators of physical condition, physical activity, and eating behavior of the studied contingent. The program was designed for 9 months of classes. The program is based on the block principle, included familiarization-diagnostic, practical and control-correction blocks, which were differentiated by the purpose and tasks, the health fitness tools used and organizational and methodical instructions for the participants.The implementation of the developed fitness program led to qualitative and quantitative changes in the physical condition indicators of underweight girls aged 12-13. The above testifies to the effectiveness of the developed training program for underweight teenage girls and the feasibility of its implementation in the practice of physical culture and health work of extracurricular institutions for this population.

Мета роботи: на основі вивчення клініко-психопатологічних та патопсихологічних особливостей тривожних розладів у вимушених переселенців, розробити персоніфіковану систему їх комплексної терапії та профілактики та оцінити її ефективністьДля досягнення поставленої мети, за умови інформованої згоди з дотриманням принципів біоетики та деонтології на базі КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» та у Центрі ментального здоров’я «Restart» проведено комплексне обстеження 165 хворих на тривожні розлади, обох статей, у віці 20 - 55 років. Основну групу склали 93 хворих вимушених переселенців (53 жінки та 40 чоловіка), контрольну– 72 хворих (40 жінок та 32 чоловіка), які постійно проживають в м. Харкові та Харківської області.Усі пацієнти отримували регламентовану психофармакотерапію згідно кличних протоколів. Основну групу було розподіллено на дві підгрупи терапевтичну групу, у яку увійшли пацієнти які приймали участь у терапевтичній програмі, розробленої за результатами власних досліджень - 55 (29 жінок та 26 чоловіків) хворих та групу порівняння – 38 (21 жінка та 17 чоловіків) хворих, які отримували стандартну регламентовану терапію в медичному закладі.Встановлено, що клінічна структура тривожних розладів у обстежених хворих представлена змішаною тривожно-депресивною реакціею (F43.22) – 28,2±1,2% обстежених основної та 35,4 ±1,3% контрольної групи, панічним розладом (F41.0) – 36,4±1,3% та 38,2±1,3% відповідно, генералізованим тривожним розладом (F41.1) – 35,4±1,3% обстежених основної та 26,4 ±1,2% контрольної груп.Описано феноменологію депресивної симптоматики та соматичних еквівалентів тривоги у структурі тривожних розладів у вимушених переселенців.Розроблена модель формування тривожних розладів у вимушених переселенців, яка лягла в основу створення комплексної персоніфікованої системи терапії тривожних розладів у вимушених переселенців з диференційованим використанням методів психофармакотерапії, психотерапії та психосвіти.Встановлена висока результативність розробленої терапії тривожних розладів у вимушених переселенців в порівнянні з традиційним комплексним лікуванням щодо редукції психопатологічної симптоматики, зниження рівня тривоги та депресії за відповідними шкалами, зниження рівня соціальної фрустрованності, відновлення соціальної активності та підвищення якості життя вимушених переселенців за даними півторарічного катамнестичного дослідження.^UAim of research: to develop an integrated personalized system of therapy and prevention of anxiety disorders in internally displaced persons (IDPs) based on the study of clinical, psychopathological and pathopsychological features of anxiety disorders and to evaluate its effectiveness.A comprehensive examination of 165 patients with anxiety disorders was conducted to achieve this goal with informed consent and in compliance with the principles of bioethics and deontology. Patients were both sexes, aged 20-55 years. The research was performed at the Regional Clinical Psychiatric Hospital No.3 and at the «Restart» Mental Health Center. The main group consisted of 93 internally displaced persons (53 women and 40 men), and the control group consisted of 72 patients (40 women and 32 men) who permanently reside in Kharkiv and the Kharkiv region.All patients received regimented psychopharmacotherapy according to clinical protocols. The main group was divided into two subgroups: a therapeutic group, which included patients who participated in a therapeutic program developed on the basis of authors' own research – 55 (29 women and 26 men) patients and a comparison group – 38 (21 women and 17 men) patients who received standard regimented therapy in a medical institution.It was found that clinical structure of anxiety disorders in the examined patients was represented by a mixed anxiety-depressive reaction (F43.22) - 28.2±1.2% of the main group and 35.4±1.3% of the control group, panic disorder (F41.0) - 36.4±1.3% and 38.2±1.3%; respectively, generalized anxiety disorder (F41.1) - 35.4±1.3% of the main group and 26.4±1.2% of the control group.The phenomenology of depressive symptoms and somatic equivalents of anxiety in the structure of anxiety disorders in internally displaced persons is described.High effectiveness of the developed therapy for anxiety disorders in IDPs in comparison with traditional complex treatment has been established. Results of the intervention were: reduction of psychopathological symptoms, reduction of anxiety and depression according to the relevant scales, reduction of social frustration, restoration of social activity and improvement of the quality of life of IDPs according to a year and a half cathamnestic study.

У дисертації представлена розробка нової методики хірургічноголікування пацієнток з тубулярними грудьми ІІ типу на основі клінічнихі морфологічних досліджень кровообігу тканин тубулярних молочних залозз метою вирішення актуального наукового завдання – покращити результатихірургічного лікування тубулярних грудей ІІ типу та зменшити частотупісляопераційних ускладнень і повторних коригуючих операцій.Відповідно до розробленої програми (з використанням методівнаукового дослідження) науково-дослідницька робота виконана в шістьетапів.На першому етапі проведено аналіз науково-інформаційних ресурсівз метою вивчення міжнародного та вітчизняного досвіду стосовнохірургічного лікування тубулярних грудей у жінок.Актуальність цієї проблеми полягає в тому, що аномалії розвитку грудейу жінок зустрічаються доволі часто. Тубулярні груди відносятьсядо мальформацій сполучної тканини, які проявляються в пубертатномуперіоді. Ступінь їх вираженості варіює від ледь помітної до вираженої, тожпатологія викликає психоемоційні розлади й знижує соціальну адаптаціюпацієнток. За даними Javier Oroz-Torres et al., пацієнтки з тубулярнимигрудьми типу ІІ звертаються в клініку задля корекції частіше (54,76%),ніж з типом І чи ІІІ.3Морфологічні дослідження даної патології показали порушеннявідкладення колагену та зміни в усіх стромальних компонентах грудей у зонімальформації. Предметом дискусії залишаються причини виникнення фіброзувід дерми й до фасції, появи фіброзного кільця, а також дифузноїкровоточивості тканин під час оперативних втручань на тубулярних грудях.Найбільше методик хірургічної корекції розроблено для тубулярнихгрудей ІІ типу. При виконанні стандартних методик ми звернули увагу на те,що висока препекторальна дисекція підвищувала ризик порушеннякровопостачання клаптя. З іншого боку, мобілізація лише центральної частинизалози й розсікання її вздовж не завжди дозволяла покрити нижній полюсімпланта до рівня субмамарної складки, що призводило у віддаленомупісляопераційному періоді до пальпації імпланта в нижньому полюсі грудей.До того ж виникав ризик розвитку нерівності контуру нижнього полюсагрудей за рахунок скорочення залозистого клаптя й утворення подвійноїсубмамарної складки («double-bubble»). Також звернули увагу на високий,порівняно з нормою, рівень васкуляризації мобілізованої залозистої тканини.Високий рівень ускладнень і все вищевикладене стало передумовою длявдосконалення методу хірургічної корекції даної патології, а такождо поглибленого вивчення морфологічних особливостей тканин тубулярнихгрудей та особливостей кровопостачання залозистої тканини тубулярнихгрудей на макро- й мікроскопічному рівні.Системний аналіз джерел наукової інформації забезпечив можливістьвизначення на другому етапі роботи мети й завдань дослідження, розробитиплан, вибрати методи та обґрунтувати оптимальний обсяг дослідження.Дослідження, проведені на базі ДУ «НІХТ ім. О.О. Шалімова» НАМНУкраїни в період з 2007 по 2020 рр., охоплюють 92 пацієнток і включаютьморфологічну та клінічну складову.Для виконання клінічного дослідження 54 пацієнтки розподілили на двігрупи. Основну групу становлять 28 пацієнток, прооперованих за новою4методикою. Для порівняння взяті 26 пацієнток, прооперованих за методикоюA. Mandrakas (ретроспективний аналіз) з 2007 по 2012 рр.Кровопостачання тубулярних грудей не було описано в літературі.Областю нашого дослідження стали особливості ангіоархітектоніки молочноїзалози та локалізація найбільших судин для планування реконструктивноїоперації.Усім пацієнткам основної групи та групи порівняння проводилидоопераційне ультразвукове дослідження грудей. У 10 пацієнток буловиконано МРТ грудей з контрастом.Для виконання морфологічного дослідження пацієнток розподілилина три групи (38 пацієнток): основну групу, групу порівняння та групуз нормальною структурою молочної залози. Під час хірургічного лікуванняпацієнток з різними типами тубулярних грудей за різними методикамиоперацій з 2012 по 2020 рр. у 15 пацієнток були взяті зразки залозистого клаптяразом із поверхневою фасцією з мобілізованої центральної частини молочноїзалози (основна група). Для порівняння взяли аналогічні зразки у 15 пацієнтокз гіпоплазією молочних залоз під час ендопротезування. Такий вибір групипорівняння обумовлений тим, що однією з ознак тубулярних грудей єгіпоплазія квадрантів молочної залози. Незважаючи на візуальну подібністьцих патологій, нашим завданням було виявлення морфологічних відмінностейміж ними (як у структурі тканин, так і в їх кровопостачанні). Спочаткупорівняли випадки гіпоплазії грудей з нормою, потім тубулярні груди ІІ типуз нормою.^UThe thesis presents the development of a new method of surgical treatment ofpatients with tubular breast type II on the basis of clinical and morphological studiesof blood circulation of tubular breast tissue, in order to solve the urgent scientificproblem – to improve the results of surgical treatment of tubular breast type II andreduce the incidence of postoperative complications and repeated correctiveoperations.According to the developed program, using scientific research methods, theresearch work was carried out in six stages.At the first stage, an analysis of scientific and information resources wasconducted to study international and national experience in the surgical treatment oftubular breasts in women.10The actuality of this problem consists in the fact that abnormalities of breastdevelopment in women are quite common. Tubular breasts are caused by connectivetissue malformations and occur in puberty.The degree of their expression varies from barely noticeable to severe, so thepathology causes psycho-emotional disorders and reduces the social adaptation ofpatients. According to Javier Orozco-Torres et al., patients with tubular breast typeII underwent clinical correction more often (54,76%) than patients with type I or IIItubular breasts.Morphological studies of this pathology showed disorders of collagendeposition and changes in all stromal components of the breast in the area ofmalformation. The causes of fibrosis from the dermis to the fascia, appearance of afibrous ring, as well as diffuse bleeding of tissues during surgical interventions onthe tubular breast remain the subject of discussion.Most surgical correction techniques have been developed for type II tubularbreasts. When using standard techniques, we noticed that high prepectoral dissectionincreased the risk of blood supply disruption to the flap. On the other side,mobilization of only the central part of the gland and dissection of it along did notalways allow to cover the lower pole of the implant to the level of the submammaryfold, which led to palpation of the implant in the lower pole of the breast in theremote postoperative period. In addition, there was a risk of development of contourirregularities in the lower pole of the breast due to reduction in the breast flap andrisk of formation of «double-bubble» deformity in patients who initially had stiffsubmammary fold. Moreover, unusually high level of vascularization of themobilized breast flap was noticed.High level of complications and all of the above became a precondition forimproving the method of surgical correction of this pathology, as well as for an indepth study of the morphological features of the tissues of the tubular breast and thespecifics of the blood supply to the glandular tissue of the tubular breast at themacro- and microscopic level.11Systematic analysis of scientific information sources provided an opportunityto determine the aim and objectives of the study at the second stage of work, todevelop a plan, choose methods and justify the optimal scope of the study.The studies conducted on the basis of O.O. Shalimov National Institute ofSurgery and Transplantology, National Academy of Medical Sciences of Ukraine atthe period from 2007 to 2020, cover 84 patients and include morphological andclinical components.For the clinical trial, 54 patients were divided into two groups. The main groupconsists of 28 patients operated on by the new technique. For comparison, 26patients operated by A.Mandrakas technique (retrospective analysis) from 2007 to2012 were taken.Blood supply to the tubular breast has not been described at the literature. Thearea of our study was the specifics of breast angioarchitectonics and localization ofthe largest vessels for planning reconstructive surgery.All patients in the main and comparison groups performed preoperative breastultrasound. MRI of the breast with contrast was performed in 10 patients.For the morphological study, patients were divided into three groups (38patients): main group, comparison group and group with normal breast structure.

Дисертаційна робота присвячена проблемі зменшення частоти акушерських та перинатальних ускладнень у пацієнток із гестаційною артеріальною гіпертензією (ГАГ) шляхом розробки та впровадження у клінічну практику методів раціонального ведення вагітності на підставі результатів вивчення особливостей функціонування фетоплацентарного комплексу (ФПК) у таких пацієнток.Джерела світової та вітчизняної наукової літератури і клінічна практика вказують на те, що гіпертензивні розлади належать до най- загрозливіших ускладнень вагітності, частота яких не має тенденції до зниження (від 1,5 до 23,3% усіх вагітностей) і які визначають показники материнської та дитячої патології і смертності. Більшість дослідників дійшли висновку, що своєчасне виявлення субклінічних і легких форм гіпертензивних станів і прееклампсії, їх адекватна корекція дають змогу запобігти розвитку тяжких форм цього ускладнення вагітності і в такий спосіб – тяжких материнських та перинатальних ускладнень.Клінічна практика показує, що діагноз гестаційної гіпертензії є достатньо частою патологією, яка трапляється в роботі лікарів акушерів- гінекологів амбулаторної та стаціонарної ланки надання допомоги вагітним жінкам. Як правило, діагноз встановлюється з запізненням, що призводить до стійкого підвищення артеріального тиску, функціональних порушень центральної і вегетативної нервової системи, дисбалансу макро- і мікроелементного складу і гормонального гомеостазу у вагітних жінок. Затримка з призначенням профілактичних і лікувальних заходів у 20-80% випадків реалізується в плацентарну дисфункцію і преекламп- сію – стани, які важко піддаються корекції і часто спричиняють негативні перинатальні наслідки.Саме тому метою нашого дослідження ми вважали зменшення частоти акушерських та перинатальних ускладнень у пацієнток із ГАГ шляхом розробки та впровадження в клінічну практику методів раціо- нального ведення вагітності на підставі результатів вивчення особли- востей функціонування фетоплацентарного комплексу у таких вагітних.Для виконання поставленої мети ретроспективно проаналізовані матеріали 100 історій пологів і індивідуальних карт розвитку новона- роджених від матерів із ГАГ. Проспективно проведено динамічне спостереження, клініко-лабораторне, апаратне обстеження до та після лікування 100 вагітних із ГАГ, які були розподілені на дві групи: перша група – 50 вагітних із ГАГ, які отримували запропоновані нами лікувально-профілактичні заходи, і друга група – 50 вагітних із ГАГ, яких вели із застосуванням загальноприйнятих лікувально-профілактичних заходів. Контролем слугували дані обстеження 50 здорових вагітних.Проведений нами аналіз особливостей перебігу вагітностей, пологів, стану плодів та новонароджених у жінок із ГАГ вказує на наявність у таких пацієнток підвищеного ризику виникнення таких ускладнень: передчасні пологи (9,0%), передчасний розрив плодових оболонок (21,0%), патологічний прелімінарний період (31,0%), первинна (11,0%), вторинна (13,0%) слабкість і дискоординація (8,0%) пологової діяльності, дистрес плода (14,0%). У пацієнток основної групи зареєстровано висо- кий ризик виникнення патології відокремлення плаценти (20,0%), перед- часного відшарування плаценти в пологах (2,0%), підвищеної крово- втрати (12,0) та оперативного розродження (39,0%).Результати ехографічного дослідження плода, плаценти і навколо- плідних вод за методикою Н.Ю. Селюкової (2020) показали значні відхи- лення показників фетометрії, а саме: у 10 випадках (20,0±5,66%) зареєст- ровано симетричну, в шести випадках (12,0±4,60%) – асиметричну і в двох випадках (4,0±2,77%) – змішану форму синдрому затримки роз- витку плода (СЗРП). Показники серцевої діяльності плода (СДП) свід- чили про наявність гіпоксії плодів у вагітних основної групи, яка проявлялася змінами частоти серцевих скорочень (ЧСС) від тахікардії з поодинокими та періодичними екстрасистоліями, нестабільної ЧСС до брадикардії. У вагітних контрольної групи таких змін СДП не спосте- рігали. Показники дихальних рухів плода (ДРП) практично не виходили за межі норми, тоді як в основній групі зареєстровано зміни частоти та тривалості ДРП, у ІІІ групі навіть зафіксовано в одному випадку ДРП за типом GASPS. Аналізуючи дані дослідження стану фетоплацентарного комплексу (ФПК) за методикою ехографії, ми виявили наявність прогре- сивного погіршення стану ФПК у жінок із ГАГ, що свідчить про розвиток компенсованої форми фетоплацентарної недостатності (ФПН) у жінок із ГАГ, вагітність яких ускладнюється прееклампсією.^UThe dissertation is devoted to reducing the frequency of obstetric and perinatal complications in patients with gestational arterial hypertension (GAH) by developing and implementing into clinical practice the methods of rational pregnancy management based on the results of studying the features of the feto-placental complex functioning in such patients.Sources of world and domestic scientific literature and clinical practice indicate that hypertensive disorders are among the most dangerous complications of pregnancy, the frequency of which has no tendency to decrease (from 1.5 to 23.3% of all pregnancies) and which determine indicators of maternal and child pathology and mortality. The majority of researchers came to the conclusion that timely detection of subclinical and mild forms of hypertensive conditions and preeclampsia, their adequate correction make it possible to prevent the development of severe forms of this complication of pregnancy and, in this way, severe maternal and perinatal complications.Clinical practice shows that the diagnosis of gestational hypertension is a fairly frequent pathology that occurs in obstetrician-gynecologist’s practice in outpatient and inpatient care. As a rule, the diagnosis is established late, which leads to a persistent increase in blood pressure, functional disorders of the central and autonomic nervous system, imbalance of macro- and microelement composition and hormonal homeostasis in pregnant women. Delay in the appointment of preventive and therapeutic measures in 20-80% of cases leads to placental dysfunction and preeclampsia – conditions that are difficult to correct and often cause negative perinatal consequences.That is why we considered the goal of our study to reduce the frequency of obstetric and perinatal complications in patients with GAH by developing and implementing into clinical practice methods of rational pregnancy management based on the results of studying the features of the functioning of the feto-placental complex in such pregnant women. To fulfill the set goal, we retrospectively analyzed the materials of 100 birth histories and individual charts of the development of newborns from mothers with GAH. Prospectively, dynamic observation, clinical-laboratory, hardware examination before and after treatment of 100 pregnant women with GAH was carried out, who were divided into two groups: the first group – 50 pregnant women with GAH who received the treatment and preventive measures proposed by us, and the second group – 50 pregnant women with GAH, which were conducted with the use of generally accepted medical and preventive measures. The control was the examination data of 50 healthy pregnant women.Our analysis of the characteristics of the course of pregnancy, childbirth, the condition of fetuses and newborns in women with GAH indicates the presence of such patients at an increased risk of the following complications: premature birth (9.0%), premature rupture of the membranes (21.0%), pathological preliminary period (31.0%), primary (11.0%), secondary (13.0%) weakness and discoordination (8.0%) of labor, fetal distress (14.0%). Patients of the main group have a high risk of placental abruption (20.0%), premature placental abruption during childbirth (2.0%), increased blood loss (12.0%) and operative delivery (39.0%).The results of ultrasound examination of the fetus, placenta and amniotic fluid according to the methodіс of N. Seluikova (2020) [145] showed significant deviations of fetometry indicators, namely: in 10 cases (20.0±5.66%) symmetrical, in 6 cases (12.0±4.60%) – asymmetrical and in 2 cases (4.0±2.77%) – a mixed form of FGR. Indicators of fetal heart activity (FHA) indicated the presence of fetal hypoxia in pregnant women of the main group, which was manifested by heart rate changes from tachycardia with single and periodic extrasystoles, unstable heart rate to bradycardia. Such changes in FHA were not observed in pregnant women of the control group. Indicators of fetal respiratory movements (FRM) practically did not go beyond the norm, while in the main group, changes in the frequency and duration of FHA were registered, in the III group even 1 case of gasps-type FHA was recorded.Analyzing the study data of the state FPC using the ultrasound technique, we found the presence of a progressive deterioration of the condition of FPC in women with GAH, which indicates the development of a compensated form of PI in women with GAH whose pregnancy is complicated by preeclampsia.

Гіпотезою даної роботи стало твердження, що іноземні здобувачі освіти на різних етапах навчання (слухачі підготовчого відділення та здобувачі перших курсів) мають різні чинники, які сприяють виникненню труднощів підтримання нормального способу життя та розладів адаптації. У першому випадку – це «культурний шок» (соціальна ізоляція, зіткнення з чужою культурою, новим соціальним середовищем та радикальна зміна умов життя), у другому – значне навчальне перенавантаження у сукупності з недостатнім володінням мовою, на якій здобувачі навчаються. Так, розлади адаптації в іноземних здобувачів можуть проявлятися у вигляді культурного шоку. Відповідно до визначення ВООЗ, культурний шок — це стан соціальної ізоляції, тривоги, депресії, що розвивається при потраплянні індивідуума в умови чужої культури у відповідь на радикальну зміну умов життя в суспільстві. Відповідно до цього вони потребують особливого підходу до розробки заходів щодо профілактики та корекції цих порушень з урахуванням відповідних чинників та клініко-психопатологічних особливостей.Результати базуються на даних комплексного обстеження 154 іноземних здобувачів, що проходили навчання на базі Дніпровського державного медичного університету (ДДМУ).У дослідженні використовувались соціально-демографічний, клініко-анамнестичний, клініко-психопатологічний, психодіагностичний (доповнений психометричними шкалами), психодіагностичний та статистичний методи.У ході роботи досліджено особливості клініко-психопатологічної симптоматики, вивчено вираженість проявів астенії, тривоги та депресії, проведено оцінку якості життя, проаналізовано особисті особливості досліджених та варіанти їхньої стрес-долаючої поведінки. Наукова новизна роботи:1.?Уперше були проаналізовані клініко-анамнестичні дані та досліджені соціо-демографічні характеристики іноземних здобувачів вищої медичної освіти з розладами адаптації на різних етапах навчання з урахуванням чинників, що призвели до цих станів.2.?Уперше було досліджено клініко-психопатологічні особливості розладів адаптації, в залежності від провідного фактору, у іноземних здобувачів вищої медичної освіти на різних етапах навчання.3.?Уперше було визначено індивідуально-психологічні особливості іноземних здобувачів вищої медичної освіти в залежності від етапу навчання.4.?Уперше було оцінено ризики виникнення клініко-психопатологічних компонентів розладів адаптації іноземних здобувачів вищої медичної освіти на різних етапах навчання. 5.?Уперше було досліджено якість життя іноземних здобувачів вищої медичної освіти в залежності від етапу навчання та виявлені її кореляційні зв’язки з компонентами розладів адаптації.6.?Уперше було розроблено комплексну, поетапну, персоніфіковану систему профілактики та корекції розладів адаптації у іноземних здобувачів вищої медичної освіти на різних етапах навчання та оцінена її ефективність.Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці профілактичних, ранніх діагностичних та корекційних заходів у здобувачів вищої медичної освіти з розладами адаптації, які мають як універсальну, так і специфічну таргетну спрямованість та підтверджену ефективність. При несвоєчасному проведенні заходів профілактики, ранньої діагностики та корекції психопатологічних порушень у 2,7 раза зростає ризик трансформації донозологічних станів психічної дезадаптації в клінічно окреслені прояви психопатологічних порушень.^UThe hypothesis of this work was the statement that foreign applicants for education at different stages of training (students of the preparatory department and first-year applicants) have different factors that contribute to the emergence of difficulties in maintaining the normal lifestyle and adaptation disorders. In the first case, it is the "culture shock" (social isolation, contact with the foreign culture, the new social environment and the radical change in living conditions), in the second case it is the significant educational overload combined with insufficient knowledge of the language in which applicants study.Thus, adaptation disorders in foreign applicants can manifest themselves in the form of culture shock. According to the WHO definition, culture shock is the state of social isolation, anxiety, and depression. It develops when the individual finds himself/herself in the foreign culture environment. It occurs in response to the radical changing in living conditions in society. In accordance with this, they require the special approach to the development of measures for the prevention and correction of these disorders, taking into account the relevant factors and clinical and psychopathological features.The results are based on the comprehensive survey of 154 foreign applicants who were trained at Dnipro State Medical University (DSMU).Socio-demographic, clinical-anamnestic, clinical-psychopathological, psychodiagnostic (supplemented with psychometric scales), psychodiagnostic and statistical methods have been used in this research work.The particularities of clinical and psychopathological symptoms were investigated. The severity of manifestations of asthenia, anxiety and depression were studied in the course of the work. The quality of life was assessed; the personal characteristics of the subjects and their variants of stress-overcoming behavior were analyzed.Scientific novelty of the work:1. Firstly clinical and anamnestic data were analyzed and socio-demographic characteristics of foreign applicants for higher medical education with adaptation disorders at different stages of training were studied, taking into account the factors that led to these conditions.2. Firstly, clinical and psychopathological features of adaptation disorders, depending on the leading factor, were studied in foreign applicants for higher medical education at different stages of training.3. Firstly, individual psychological characteristics of foreign applicants for higher medical education were determined, depending on the stage of training.4. Firstly, the risks of clinical and psychopathological components of adaptation disorders of foreign applicants for higher medical education at different stages of training were assessed.5. Firstly, the quality of life of foreign applicants for higher medical education was studied depending on the stage of training and its correlations with the components of adaptation disorders were identified.6. Firstly, the comprehensive, systematic, personalized system of measures for the prevention and correction of adaptation disorders in foreign applicants for higher medical education at different stages of training was developed and its effectiveness was evaluated.The practical significance of the results obtained is the development of preventive, early diagnostic and corrective measures for applicants of higher medical education with adaptation disorders, which have both the universal and specific target orientation and proven effectiveness. In case of untimely implementation of preventive measures, early diagnosis and correction of psychopathological disorders, the risk of transformation of pre-nosological states of mental maladaptation into clinically defined manifestations of psychopathological disorders increases by 2.7 times.

Суїцидальна поведінка є одним із важливих аспектів психічного здоров’я, який щорічно впливають на мільйони людей, що прямо чи опосередковано стикаються з самогубствами, у різних країнах та культурах. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно в світі від самогубства помирає близько 800 тисяч людей, а ще десятки мільйонів страждають від різних форм психічних станів та проявів, які можуть призвести до суїцидальних думок та суїцидальної динаміки (World Health Organization, 2021). В Україні від 2005 до 2021 року було скоєно 139 тис. 755 випадків, з яких більш ніж 110 тис. становлять чоловіки (Державна служба статистики України, 2022). Факторами ризику самогубства, є, зокрема, психічні розлади, зловживання психоактивними речовинами, проблеми у соціальних взаємодіях та сімейних стосунках, а також специфічні уявлення про суїциди в культурі. Ефективні програми превенції та інтервенцій можуть допомогти зменшити кількість випадків самогубства, особливо, у групах ризику, однак, доступ до психіатричних та психологічних послуг та інфраструктури для їх надання часто обмежений або недостатній, особливо, в країнах з низьким та середнім доходом (World Health Organization, 2021). У свою чергу поступальний розвиток технологій уможливлює нові форми інтервенцій в сфері психічного здоров’я тапсихосоціальної підтримки. Подальші дослідження в сфері імплементації імерсивних технологій в цій сфері, у тому числі, у роботі з суїцидальністю, необхідні для розуміння комплексного характеру факторів, що сприяють суїцидальній поведінці, розробки ефективних доказових стратегій та програм профілактики і втручання.Метою даного дисертаційного дослідження є встановлення та аналіз психологічних ефектів превенції суїцидальної поведінки засобами імерсивних технологій. Гіпотеза дослідження полягає у тому, що використання імерсивних технологій впливає на асоційовані з суїцидальністю параметри, що сприяє превенції суїцидальної поведінки.^USuicidal behavior constitutes a pivotal dimension within the realm of mental health, annually affecting millions across diverse countries and cultures, either through direct exposure or indirect influence. The World Health Organization reports an annual global toll of approximately 800,000 suicides, with tens of millions grappling with varied mental states and manifestations predisposing them to suicidal ideation and dynamics (World Health Organization, 2021). In the case of Ukraine, spanning the period from 2005 to 2021, 139,755 incidents were recorded, with over 110,000 involving males, as per data from the State Statistics Service of Ukraine in 2022. Identified risk factors for suicide encompass mental disorders, psychoactive substance abuse, challenges in social and familial interactions, and culturally embedded perceptions of suicide.Identified risk factors for suicide include mental health disorders, psychoactive substance abuse, challenges in social and familial interactions, and culturally embedded perceptions of suicide. While effective prevention and intervention initiatives hold promise in mitigating suicide rates, especially for the risk groups, accessibility to psychiatric and psychological services, alongside the requisite infrastructure, remains limited or insufficient, particularly in low- and middle-income countries (World Health Organization, 2021). In turn, the advancing landscape of technology introduces novel avenues for interventions in mental health and psychosocial support. Continued exploration of immersive technologies, particularly their application in addressing suicidality, is imperative for comprehending the intricate array of factors contributing to suicidal behavior. This pursuit is essential for the development of evidence-based strategies and programs for prevention and intervention.This dissertation research aims to establish and examine the psychological effects of preventing suicidal behavior through the application of immersive technologies. The research hypothesis is that the use of immersive technologies affects parameters associated with suicidality, thereby contributing to the prevention of suicidal behavior.

Мета роботи: на основі вивчення клініко-психопатологічних та патопсихологічних особливостей когнітивних та емоційних порушень у хворих на цукровий діабет ІІ типу, розробити персоніфіковану систему їх комплексної терапії та профілактики та оцінити її ефективність.Для досягнення поставленої мети, за умови інформованої згоди з дотриманням принципів біоетики та деонтології на базі ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України» проведено комплексне обстеження 109 хворих на цукровий діабет ІІ типу середнього та важкого ступеня важкості (52 жінки та 57 чоловіків) у віці 35,9 ± 10,1 років. Встановлено, що в обстежених хворих із цукровим діабетом відмічаються легкі та помірні когнітивні порушення, які проявляються скороченням обсягу вербальної пам’яті, зниженням швидкості лічильних операцій, незначними труднощами в орієнтуванні та нерізким падінням показників перцептивно-гностичної сфери, зниженням концентрації уваги та запам’ятовування отриманої інформації, вираженою реакцією психічної втоми.Розвиток когнітивної дисфункції при цукровому діабеті був поєднаний із порушеннями в емоційно-вольовій сфері та формуванням тривожного і депресивного синдромів.Базуючись на отриманих в ході роботи даних про клінічні, психопатологічні та патопсихологічні особливості емоційних та легких і помірних когнітивних розладів у хворих на цукровий діабет II типу була розроблена та апробована комплексна персоніфікована система корекції когнітивних та емоційних розладів при цукровому діабеті складається 4 етапів: діагностичного, терапевтичного, реабілітаційного та динамічного спостереження та включала методи фармакотерапії, психотерапії та психоосвіти.На тлі проведення розробленої програми комплексної корекції та профілактики емоційних та когнітивних розладів у хворих на цукровий діабет відзначено позитивна динаміка психопатологічної симптоматики, відмічається швидка редукція тривожної, депресивної, іпохондричної симптоматики, підвищення психофізіологічної активності, покращення когнітивного статусу та підвищення ефективності стрес-долаючої поведінки.Проведене 1,5 річне катамнестичне дослідження підтвердило ефективність розробленої терапевтичної програми.^UAim of the study: is to devise a customized approach to comprehensive therapy and prevention of cognitive and emotional disorders in patients with type II diabetes mellitus, and to assess its efficacy through the examination of clinical, psychopathological, and pathopsychological characteristics of cognitive and emotional disorders.To achieve this goal, a comprehensive examination of 109 patients with type II diabetes mellitus was conducted. The patients had moderate to severe forms of disease (52 females and 57 males), aged 35.9 ± 10.1 years. The study was conducted under the condition of informed consent in compliance with the principles of bioethics and deontology on the basis of the State Institution "V.Y. Danilevsky Institute of Endocrine Pathology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine".It has been established that the examined patients with diabetes mellitus have mild to moderate cognitive impairment, which is manifested by a reduction in verbal memory, a decrease in the speed of counting operations, minor difficulties in orientation and a slight drop in the perceptual and diagnostic sphere, a decrease in concentration and memorization of information, and a pronounced reaction of mental fatigue. The development of cognitive dysfunction in diabetes mellitus is combined with disorders in the emotional and volitional sphere and the formation of anxiety and depressive syndromes. The development of cognitive dysfunction in diabetes mellitus was combined with disorders in the emotional and volitional sphere and the formation of anxiety and depressive syndromes.The results of the investigation into the clinical, psychopathological and pathopsychological characteristics of emotional and cognitive disorders in patients with type 2 diabetes were used to develop and evaluate a comprehensive, personalized system for the correction of cognitive and emotional disorders in diabetes mellitus. It consisted of 4 stages: diagnostic, therapeutic, rehabilitation and dynamic observation. Including methods of pharmacotherapy, psychotherapy and psychoeducation. Against the background of the developed program of complex correction and prevention of emotional and cognitive disorders in patients with diabetes mellitus, positive dynamics of psychopathological symptoms was noted, a rapid reduction of anxiety, depression, hypochondriacal symptoms, increased psychophysiological activity, improved cognitive status and increased efficiency of stress coping behavior was observed. A 1.5-year follow-up study confirmed effectiveness of the developed therapeutic programme.

У дисертації представлено науково обґрунтоване нове рішення актуальної наукової задачі сучасної педіатрії - покращення ефективності діагностики та прогнозування деяких найбільш поширених функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей шкільного віку та підлітків шляхом визначення предикторів розвитку захворювань на підставі вивчення клініко-параклінічних даних, психологічного стану; рівня серотоніну в крові, показників якості життя, харчування, фізичної активності, малорухомого способу життя, розробки математичної моделі прогнозування тяжкості перебігу ФГІР.Об’єктом дослідження стали функціональна диспепсія та поєднані функціональна диспепсія та синдром подразненого кишечника.Предметом дослідження були клінічні особливості абдомінального, диспепсичного, астенічного синдромів, психологічний стан, визначення рівня серотоніну в крові, показники якості життя, харчування, фізичної активності та сидячої активності.Для розв’язання поставлених у роботі завдань було обстежено 110 дітей від 6 до 18 років з функціональними гастроінтестинальними розладами на базі КНП «Міська дитяча поліклініка №23» ХМР за період 2019-2023 роки. Серед них із функціональною диспепсією 66 дітей, 44 дитини із поєднаними ФД та СПК. Контрольну групу склали 30 здорових дітей.У роботі використано аналіз клініко-параклінічних даних; антропометрію з оцінкою фізичного розвитку; анкетно-опитувальні методи; лабораторні методи дослідження: визначення рівня серотоніну в крові методом флюоресценції; аналітико-статистичні методи дослідження.Уперше на підставі вивчення клініко-параклінічних даних було визначено фактори ризику переходу функціональної диспепсії у поєднання функціональної диспепсії та синдрому подразненого кишечника у дітей шкільного віку та підлітків. Доповнено наукові дані щодо особливостей клінічного перебігу поєднаних функціональної диспепсії та синдрому подразненого кишечника.Уперше було виявлено, що частота дітей із критичним рівнем вираженості депресивних симптомів була вірогідно вище у групі з поєднаними функціональною диспепсією та синдромом подразненого кишечника.Отримано нові дані щодо патогенетичної ролі серотоніну на формування клінічних симптомів функціональної диспепсії та поєднаної функціональної диспепсії й синдрому подразненого кишечника.Доповнено наукові дані щодо оцінювання якості життя у дітей із окремими функціональними гастроінтестинальними розладами.На підставі розробки індексів споживання окремих продуктів у дітей із функціональними гастроінтестинальними розладами, вивчено питання щодо впливу порушення режиму та якості харчування на формування функціональної диспепсії та поєднаної функціональної диспепсії й синдрому подразненого кишечника у дітей.Отримані нові дані щодо впливу малорухомого способу життя на формування функціональних гастроінтестинальних розладів. Діти із функціональними розладами шлунково-кишкового тракту, зокрема із поєднаною патологією, ведуть малорухомий спосіб життя, про що свідчать, незалежно від віку, низькі показники фізичної активності та високі показники сумарної сидячої активності. Вперше розроблена математична модель прогнозування переходу функціональної диспепсії в поєднані функціональну диспепсію та синдром подразненого кишечника у дітей шкільного віку та підлітків, яка враховує сукупність прогностично значущих факторів ризику і дозволить розробити профілактичні заходи та попереджати формування поєднаних ФД та СПК.^UThe dissertation presents a scientifically substantiated new solution to the urgent scientific problem in modern pediatrics - improving the efficiency of diagnosis and prediction of some of the most common functional gastrointestinal disorders in school-age children and adolescents by determining predictors of disease development based on the study of clinical and paraclinical data, psychological state; serotonin levels in the blood, indicators of quality of life, nutrition, physical activity, sedentary lifestyle, and the development of a mathematical model for predicting the severity of FGIDs course. The objects of the study were functional dyspepsia and combined functional dyspepsia and irritable bowel syndrome. The subject of the study was the clinical features of abdominal, dyspeptic, asthenic syndromes, psychological state, determination of serotonin levels in the blood, indicators of quality of life, nutrition, physical activity, and sedentary activity. To solve the tasks set in the work, 110 children aged 6 to 18 years with functional gastrointestinal disorders were examined at the City Children's Clinic № 23 of the Kharkiv City Council during the period 2019-2023. Among them, 66 children had functional dyspepsia, and 44 children had combined functional dyspepsia and irritable bowel syndrome. The control group consisted of 30 healthy children. The work used analysis of clinical and paraclinical data; anthropometry with an assessment of physical development; questionnaire methods; laboratory research methods: determination of serotonin levels in the blood by fluorescence method; analytical and statistical research methods. For the first time, based on the study of clinical and paraclinical data, risk factors for the transition of functional dyspepsia to combined functional dyspepsia and irritable bowel syndrome in school-age children and adolescents were determined. ?Additional scientific data on the peculiarities of the clinical course of combined functional dyspepsia and irritable bowel syndrome were presented. It was first revealed that the frequency of children with a critical level of depressive symptoms was likely higher in the group with combined functional dyspepsia and irritable bowel syndrome. New data on the pathogenetic role of serotonin in the formation of clinical symptoms of functional dyspepsia and combined functional dyspepsia and irritable bowel syndrome were obtained. Scientific data on the assessment of the quality of life in children with certain functional gastrointestinal disorders were supplemented. ?Based on the development of indexes of consumption of certain products in children with functional gastrointestinal disorders, the impact of dietary regime and quality on the formation of functional dyspepsia and combined functional dyspepsia and irritable bowel syndrome in children was studied. New data on the influence of a sedentary lifestyle on the formation of functional gastrointestinal disorders were obtained. Children with functional disorders of the gastrointestinal tract, especially with combined pathology, lead a sedentary lifestyle, as evidenced by, regardless of age, low levels of physical activity and high levels of total sedentary activity. For the first time, a mathematical model for predicting the transition of functional dyspepsia to combined functional dyspepsia and irritable bowel syndrome in school-age children and adolescents has been developed, taking into account the totality of prognostically significant risk factors. This model will allow developing preventive measures and preventing the formation of combined functional dyspepsia and irritable bowel syndrome.

Кірчев В. В. Патогенетичне обгрунтування корекції моторних та когнітивних розладів при хронічній ішемії мозку. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 222 «Медицина». – Одеський національний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2023.Дисертаційна робота присвячена дослідженню комплексної корекції моторних і когнітивних порушень при хронічній ішемії мозку в експериментальних умовах на підставі вивчення патогенетичних механізмів функціональних постішемічних порушень. В якості поведінкових тестів для визначення динаміки постішемічної локомоторної та мнестичної дисфункції були обрані тести «відкрите поле», дослідження м’язової активності, координаційної та емоційної поведінки, а також формування умовного рефлексу активного уникнення та харчового умовного рефлексу. Для визначення питання стосовно ефективності корекції сформованих при хронічній ішемії мозку були обрані семаксу, для якого намагалися визначити ефективність інтранзального введення, та гопантенова кислота. У процесі роботи розв’язуються наступні завдання: визначити вираженість моторних порушень в тесті «відкрите поле» та неврологічного дефіциту в щурів в динаміці хронічної ішемії мозку; дослідити вираженість м’язової дисфункції та емоційних розладів у щурів в динаміці хронічної ішемії мозку; визначити ступінь порушень умовно-рефлекторної діяльності у щурів в динаміці хронічної ішемії мозку; оцінити ефективність впливу інтраназального введення семаксу в аспекті відновлення виявлених при хронічній ішемії мозку моторних та когнітивних порушень; оцінити ефективність роздільного та комбінованого введення семаксу та гопантенової кислоти в аспекті відновлення виявлених при хронічній ішемії мозку моторних та когнітивних порушень; експериментально обґрунтувати доцільність сумісного застосування семаксу та гопантенової кислоти привторинній нейропротекції. Дисертаційне дослідження виконано протягом 2016-2020 р.р. накафедрі загальної та клінічної патологічної фізіології Одеського національного медичного університету. Дослідження виконано у декілька етапів. Завданням першого етапу було визначення ефективності патогенетично обгрунтованої фармакологічної корекції виявлених моторних та когнітивних розладів при хронічній ішемії мозку. Вибір експериментальної моделі хронічної ішемії мозку визначався можливістю ретельного дослідження поведінкових змін в динаміці відтвореного патологічного стану. Завданням другого етапу власних досліджень було визначення ефективності патогенетично обгрунтованої фармакологічної корекції виявлених моторних та когнітивних розладів при хронічній ішемії мозку. Для цього були застосовані готові, зареєстровані в Україні препарати семаксу тагопантенова кислота. В експерименті було відтворено хронічну ішемію мозку (ХІМ). Модель ХІМ відтворювали шляхом розсічення шкіри, виділення і білатерально перев'язування лігатурами сонних артерій. За щурами після перев'язування сонних артерій спостерігали протягом 7 діб. Поведінку тварин досліджували щоденно в однакові терміновіінтервали, в період з 10-ї до 14-ї години в однакових умовах. Доповнено уявлення про механізми реалізації нейропротективної дії семаксу та гопантенової кислоти та розроблено теоретичні підстави для їх сумісного застосування з метою відновлення порушених при хронічній ішемії мозку моторних та когнітивних функцій. В разі проведення експериментальних досліджень одержані наукові дані щодо патофізіологічних механізмів моторних, неврологічних, м’язових, емоційних та когнітивних дисфункцій в динаміці хронічної ішемії мозку, що висвітлює перспективи активації саногенетичних механізмів в разі застосування ефективної патогенетично обґрунтованої фармакокорекції. Таким чином, у дисертаційній роботі представлене теоретичне узагальнення і практичне вирішення актуальної наукової проблеми: патофізіологічне обґрунтування комплексної фармакокорекції моторних та когнітивних порушень в динаміці експериментальної хронічної ішемії мозку.^UKirchev V.V. Pathogenetic rationale for the correction of motor and cognitive disorders in chronic brain ischemia. – Qualifying scientific work on manuscript rights.Dissertation for obtaining the scientific degree of Doctor of Philosophy in specialty 222 "Medicine". – Odesa National Medical University of the Ministry of Health of Ukraine, Odesa, 2023.The dissertation is devoted to the study of complex correction of motor and cognitive disorders in chronic brain ischemia in experimental conditions based on the study of pathogenetic mechanisms of functional postischemic disorders. As behavioral tests for determining the dynamics of post-ischemic locomotor and mnestic dysfunction, the "open field" tests, the study of muscle activity, coordination and emotional behavior, as well as the formation of the conditioned reflex of active avoidance and conditioned food reflex were chosen. Semax, for which we tried to determine the effectiveness of intranasal administration, and hopanthenic acid were chosen to determine the effectiveness of the correction of lesions formed during chronic ischemia of the brain. In the process of work, the following tasks are solved: to determine the severity of motor disorders in the "open field" test and neurological deficit in rats in the dynamics of chronic brain ischemia; to investigate the severity of muscle dysfunction and emotional disorders in rats in the dynamics of chronic brain ischemia; to determine the degree of violations of conditioned reflex activity in rats in the dynamics of chronic brain ischemia; to evaluate the effectiveness of the effect of intranasal administration of Semax in the aspect of restoration of motor and cognitive disorders detected in chronic brain ischemia; to assess the effectiveness of separate and combined administration of semax and hopanthenic acid in the aspect of recovery of motor and cognitive disorders detected in chronic brain ischemia; to experimentally justify the expediency of the combined use of semax and hopanthenic acid atsecondary neuroprotection. The dissertation research was carried out during 2016-2020. onDepartment of General and Clinical Pathological Physiology of Odesa National Medical University. The research was carried out in several stages. The task of the first stage was to determine the effectiveness of pathogenetically justified pharmacological correction of identified motor and cognitive disorders in chronic brain ischemia. The choice of an experimental model of chronic brain ischemia was determined by the possibility of a careful study of behavioral changes in the dynamics of the reproduced pathological state. The task of the second stage of own research was to determine the effectiveness of pathogenetically justified pharmacological correction of identified motor and cognitive disorders in chronic brain ischemia. For this purpose, ready-made, registered in Ukraine preparations Semax andhopanthenic acid. Chronic cerebral ischemia (CMI) was reproduced in the experiment. The CMI model was reproduced by dissecting the skin, isolating and bilaterally tying the carotid arteries with ligatures. After ligation of the carotid arteries, the rats were observed for 7 days. The behavior of the animals was studied daily in the same termsintervals, in the period from 10 am to 2 pm under the same conditions. The understanding of the mechanisms of implementation of the neuroprotective effect of semax and hopanthenic acid was supplemented, and the theoretical basis for their combined use was developed in order to restore the motor and cognitive functions impaired in chronic brain ischemia. In the case of experimental studies, scientific data were obtained regarding the pathophysiological mechanisms of motor, neurological, muscular, emotional and cognitive dysfunctions in the dynamics of chronic brain ischemia, which highlights the prospects of activating sanogenetic mechanisms in the case of effective pathogenetically justified pharmacocorrection. Thus, the dissertation presents a theoretical generalization and a practical solution to an actual scientific problem: pathophysiological justification of complex pharmacocorrection of motor and cognitive disorders in the dynamics of experimental chronic brain ischemia.

У дисертації досліджено кримінологічну характеристику осіб геронтологічного віку, які вчиняють кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканності. Зазначається, що українське суспільство асоціює поняття «особа похилого віку» з пенсійним віком. Проте, варто зазначити, що «похилий вік» - це не тільки пенсійний вік, але й період життя, коли особа може стикатися з різними проблемами, пов'язаними зі здоров'ям, соціальним захистом, дискримінацією тощо. Цілком правомірним і доцільним пов'язувати настання похилого віку з досягненням особою пенсійного віку. Хоча визначення чітких кордонів нижньої межі похилого віку, а самешістдесят років, є більш точним, що дасть можливість розмежувати та завчасно запобігати вчиненню правопорушень представниками цієї категорії.Запропоновано авторське поняття визначення особи похилого віку –це особи, що досягли пенсійного віку, встановленого відповідно до законодавства України, або особи зі стійким розладом функцій організму в наслідок старіння організму.Розглянувши історичний аспект даного питання стало зрозуміло, що досліджень та згадок щодо будь-яких вікових розмежувань у законодавстві майже немає. Визначено, що вікова особливість правопорушника проявляється лише у шістнадцятому столітті, але в інших науках, наприклад, медицина, психіатрія, соціологія, питання геронтології розглядалось раніше. В історії людства завжди існувала злочинність похилого віку, або «геронтологічна злочинність». Однак,проаналізувавши окремі праці вчених, можливо зазначити, що дослідження про дану категорію надто нечисленні та фрагментарні. Запропонована авторська періодизація історичного дослідження геронтологічної злочинності, кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості: період історичного становлення; період польсько-литовського законодавства; період законодавства московської держави; період радянського законодавства; сучасний стан.Надано авторське поняття геронтологічної злочинності - це сукупність передбачених кримінальним законодавством суспільно-небезпечних діянь, що вчиняються особами похилого віку.Проаналізовано сучасний стан злочинності в Україні, та визначено, що він характеризується високим рівнем негативного стану, динаміки, рівня, географії та неоднорідної структури. Динаміка злочинності за останні роки демонструє хвилеподібні коливання.^UThe thesis shows that Ukrainian society consistently associates the concept of " The dissertation examines the criminological characteristics of persons of gerontological age who commit criminal offences against sexual freedom and sexual inviolability. It is noted that Ukrainian society associates the concept of "elderly person" with retirement age. However, it is worth noting that "old age" is not only retirement age, but also a period of life when a person may face various problems related to health, social protection, discrimination, etc. It is quite legitimate and appropriate to link the onset of old age with the person's retirement age. However, defining clear boundaries of the lower limit of old age, namely, sixty years, is more accurate, and this will make it possible to distinguish and prevent in advance the commission of offences by representatives of this category.The author proposes the author's own concept of defining an elderly person as a person who has reached the retirement age established in accordance with the legislation of Ukraine, or a person with a persistent disorder of body functions due to aging.Having examined the historical aspect of this issue, it became clear that there are almost no studies or references to any age distinctions in the legislation. It is determined that the age peculiarity of the offender is manifested only in the sixteenth century, but in other sciences, such as medicine, psychiatry, sociology, the issue of gerontology was considered earlier. In human history, there has always been elderly crime, or "gerontological crime". However, having analysed some of the works of scholars, it can be noted that research on this category is too few and fragmented. The author offers her own periodisation of historical research of gerontological crime, criminal offences against sexual freedom and sexual inviolability: the period of historical formation; the period of Polish-Lithuanian legislation; the period of legislation of the Moscow State; the period of Soviet legislation; and the current state.The author's own concept of gerontological crime is presented - it is a set of socially dangerous acts committed by elderly persons under criminal law.The current state of crime in Ukraine is analysed, and it is determined that it is characterised by a high level of negative state, dynamics, level, geography and heterogeneous structure. The dynamics of crime in recent years demonstrates wave-like fluctuations.The author analyses foreign legislation, according to which different legislative emphases and approaches to criminal offences against sexual freedom and sexual inviolability, and gerontological crime are seen. Therefore, the experience and law enforcement practice should be incorporated into Ukrainian legislation with due regard for the peculiarities of the public administration system, the historical development of the issue under study, and the legal awareness and legal culture of citizens.The author examines the determinants of gerontological crime and notes that today there are a large number of causes and conditions which contribute to the commission of criminal offences against sexual freedom and sexual inviolability. The author highlights the peculiarities of determination of criminal offences against sexual freedom and sexual inviolability, such as war, insufficient funding of relevant state programmes, migration, disruption of family ties, unemployment, "alcoholisation", increased mental morbidity, and social and public insecurity.

Мета роботи: оцінити ефективність психоосвітньої програми у комплексній психосоціальній реабілітації хворих на деменцію за участю членів їх родин і розробити оптимальні методи її застосування.Для досягнення поставленої мети, за умови інформованої згоди з дотриманням принципів біоетики та деонтології проведено комплексне обстеження 98 хворих на деменцію (48 жінок та 50 чоловіків) у віці 65 – 85 років та 97 їх родичів, які здійснювали ухід за хворими (56 жінок та 41 чоловік).Описано структуру розладів мислення, емоційних розладів та маячних розладів у хворих на деменцію. Встановлено зниження загального рівня соціального функціонування у хворих на деменцію, яке проявлялося в першу чергу дисфункцією соціальних ролей (серйозний рівень порушення було виявлено у 38,2 % респондентів І основної групи, і 35,6 % – І контрольної групи; серйозного рівня порушень дисфункція сягнула у 28,2 % і 26,7 % обстежених відповідно), які вимагали достатнього рівня самостійності і незалежності хворого.Встановлено, що для родичів хворих на деменцію притаманні емоційні розлади переважно тривожно-депресивного регістру, виникнення дезадаптивної поведінки під час піклування за хворим родичем, психосоціальна дезадаптація, порушення міжособистісних стосунків, деформація сімейної взаємодії, переважання драматизуючого та негативного ставлення членів сім'ї до захворювання на деменцію їх родича та переважання обмеженого рівня сімейної підтримки.Базуючись на отриманих даних нами розроблена та апробована програма медико-психологічного супроводу пацієнтів із деменцією за участю членів їх родин, що спрямована на їх зміну з фіксації на проблемах, що розвиваються внаслідок захворювання, на фокусування щодо адаптації та ресоціалізації хворого, відновленні задоволеності життям, оптимізації інтерперсональної взаємодії. Програма включала в себе комплексне використання методів психотерапії, психоосвіти та ерготерапії.Проведене нами 1,5 річне катамнестичне дослідження довело значну ефективність розробленої психоосвітньої програми в комплексній психосоціальній реабілітації хворих на деменцію за участю членів їх родин.Встановлена висока результативність розробленої комплексної програми психосоціальній реабілітації хворих на деменцію в порівнянні з традиційними реабілітаційними заходами щодо позитивної динаміки сімейного функціонування – переважання адекватного ставлення родичів до хвороби, високого рівня сімейної підтримки, покращення психосоціального функціонування хворих на деменцію.^UThe aim of the study is to evaluate effectiveness of a psychoeducational program in the complex psychosocial rehabilitation of patients with dementia with the participation of their family members and to develop optimal methods for its application.To achieve this goal, a comprehensive examination of 98 patients with dementia (48 women and 50 men), aged 65-85 years and 97 of their relatives who were also caregivers (56 women and 41 men) was conducted in compliance with the principles of bioethics and deontology. All participants were provided with informed consent for participation is research.The structure of thinking disorders, emotional disorders and delusional disorders in patients with dementia was written. A decrease in the overall level of social functioning in patients with dementia was found, which was manifested primarily by dysfunction of social roles (a serious level of impairment was found in 38.2 % of respondents in the main group I and 35.6 % in control group I; dysfunction reached a serious level of impairment in 28.2 % and 26.7 % of the subjects, respectively), which required a sufficient level of independence and autonomy of the patient.It has been established that family members of dementia patients are characterized by emotional disorders of anxious and depressive registers, maladaptive behavior during caregiving for a relative, psychosocial maladjustment, disruption of interpersonal relationships, deformation of family interaction, prevalence of dramatizing, negative attitudes of family members towards the fact of their relative's dementia, and prevalence of a limited level of family support.A program of medical and psychological support for patients with dementia with the participation of their family members was developed and tested, Based on the obtained data. It aimed at changing their focus from fixation on the problems that develop as a disease’s result to focusing on adaptation and resocialization of the patient, restoring life satisfaction, and optimizing interpersonal interaction. The program included integrated usage of psychotherapy, psychoeducation, and ergotherapy.Our 1.5-year longitudinal study demonstrated the significant effectiveness of the developed psychoeducational programe in the complex psychosocial rehabilitation of patients with dementia with their family members involvement.The high effectiveness of the developed comprehensive program of psychosocial rehabilitation of patients with dementia has been established, in comparison with traditional rehabilitation measures in terms of positive dynamics of family functioning - prevalence of adequate relative`s attitude to ‘dementia’ as a disease, high level of family support, improvement of psychosocial functioning of patients with dementia.

Дисертаційна робота присвячена оптимізації тактики ведення вагітності та профілактики акушерських та перинатальних ускладнень у жінок з неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ) на тлі ожиріння шляхом розробки ефективної програми ведення і превентивного лікування НАСГ на тлі ожиріння, що у порівнянні з протокольною терапією усуває основні патогенетичні ланки розвитку акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних. Встановлено, що вплив НАСГ та ожиріння на перебіг вагітності асоціюється з активацією та вираженою маніфестацією клінічних проявів НАСГ із переважанням диспептичного, больового та астено-вегетативного синдромів, а показники проатерогенної дисліпідемії у вагітних з НАСГ тісно корелюють із ІМТ (r=0,573–0,919) та є значущими для розвитку плацентарної дисфункції, прееклампсії, невиношування, СЗРП, аномалій прикріплення плаценти, післяпологової кровотечі. Поєднаний перебіг НАСГ та ожиріння у вагітних сприяє активації запального процесу, а виявлений дисбаланс цитокінового профілю тісно корелює з такими акушерськими ускладненнями як загроза передчасних пологів (rs=0,381–0,465), дисфункція плаценти (rs=0,316-0,538), прееклампсія (rs=0,340–0,635), аномалія пологової діяльності (rs=0,307-0,487). Наявність порушення регуляції адипокінів у вагітних з НАСГ передує розвитку коагулопатій та гіпертензивних розладів, а виявлена ендотеліальна дисфункція є пусковим механізмом розвитку плацентарної дисфункції, СЗРП та дистресу плода (rs=0,431-0,593). Науково обгрунтовано програму ведення вагітності, пологів та профілактики ускладнень у вагітних з НАСГ та порушенням ліпідного обміну.^UThe dissertation is devoted to the optimization of pregnancy management tactics and the prevention of obstetric and perinatal complications in women with nonalcoholic steatohepatitis (NASH) against the background of obesity by developing an effective program for the management and preventive treatment of NASH against the background of obesity, which, in comparison with protocol therapy, eliminates the main pathogenetic links in the development of obstetric and perinatal complications in pregnant women. It was established that the influence of NASH and obesity on the course of pregnancy is associated with the activation and pronounced manifestation of the clinical manifestations of NASH with a predominance of dyspeptic, pain and astheno-vegetative syndromes, and indicators of proatherogenic dyslipidemia in pregnant women with NASH are closely correlated with BMI (rs= 0.573-0.919) and are significant for the development of placental dysfunction, preeclampsia, miscarriage, FGR, abnormalities of placental attachment, postpartum hemorrhage. The combined course of NASH and obesity in pregnant women promotes the activation of the inflammatory process, and the identified imbalance of the cytokine profile is closely correlated with such obstetric complications as the threat of preterm labour (rs=0.381-0.465), placental dysfunction (rs=0.316-0.538), preeclampsia (rs=0.340-0.635), abnormality of labor activity (rs=0.307-0.487). The presence of dysregulation of adipokines in pregnant women with NASH precedes the development of coagulopathy and hypertensive disorders, and the detected endothelial dysfunction is the trigger for the development of placental dysfunction, FGR and fetal distress (rs=0.431-0.593). The program for managing pregnancy, labour and prevention of complications in pregnant women with NASH and disorders of lipid metabolism is scientifically substantiated.

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і наведено нове вирішення актуального завдання психіатрії щодо розробки програми лікування та реабілітації учасників бойових дій (УБД) з непсихотичними психічними розладами (НПР), які перенесли захворювання на COVID-19, на підставі аналізу соціально-демографічних, клініко-психопатологічних та психосоціальних факторів. Дано комплексну характеристику клініко-феноменологічних особливостей НПР в УБД, які перенесли коронавірусну хворобу з урахуванням соціально-демографічних, індивідуально-психологічних і психосоціальних чинників. Визначено структуру і поширеність НПР в УБД, які перенесли захворювання на COVID-19. Встановлено соціально-демографічні характеристики УБД з ознаками НПР, які перенесли коронавірусну хворобу. Визначено клініко-феноменологічну характеристику НПР в УБД, які перенесли захворювання на COVID-19, і встановлено її зв'язок з проявами соціально-психологічної дезадаптації. Визначено індивідуально-типологічні та патохарактерологічні особливості УБД з ознаками НПР, які перенесли коронавірусну хворобу, і особистісні предиктори непсихотичних психічних розладів. Встановлено соціально-психологічні особливості та стан соціального функціонування УБД з ознаками НПР, які перенесли коронавірусну хворобу. Дано характеристику якості життя УБД з ознаками НПР, які перенесли коронавірусну хворобу, і встановлено зв’язки якості життя з проявами психопатологічної симптоматики. На підставі результатів дослідження науково обґрунтовано і розроблено комплексну систему ранньої діагностики НПР в УБД, які перенесли коронавірусну хворобу, шо ґрунтується на аналізі стану афективної, когнітивної та поведінкової сфер і сфери соціального функціонування й соціальної адаптації. Науково обґрунтовано, розроблено і впроваджено у практику охорони здоров’я комплексну систему психіатричної допомоги УБД з ознаками НПР, які перенесли коронавірусну хворобу.^UIn the dissertation, a theoretical generalization was made and a new solution to the current task of psychiatry was given to develop a program for the treatment and rehabilitation of combatants with non-psychotic mental disorders (NPMD) who suffered from COVID-19, based on the analysis of socio-demographic, clinical and psychopathological and psychosocial factors. A comprehensive description of the clinical and phenomenological features of the NPMD in the combatants, who suffered the coronavirus disease, is given, taking into account socio-demographic, individual-psychological and psychosocial factors. The structure and prevalence of NPMD in combatants that have suffered from the disease due to COVID-19 have been determined. The socio-demographic characteristics of combatants with signs of NPMD, who suffered from the coronavirus disease, were established. The clinical and phenomenological characteristics of NPMD in combatants who suffered from the disease due to COVID-19 were determined, and its connection with the manifestations of social and psychological maladjustment was established. The individual typological and patho-characteristic features of combatants with signs of NPMD, who suffered from coronavirus disease, and personal predictors of non-psychotic mental disorders were determined. The socio-psychological features and the state of social functioning of combatants with signs of NPMD, who suffered from coronavirus disease, were established. The characteristics of the quality of life of combatants with signs of NPMD, who suffered from the coronavirus disease, were given, and the relationship between the quality of life and the manifestations of psychopathological symptoms was established. Based on the results of the study, a complex system of early diagnosis of NPMD in combatants who suffered from coronavirus disease was scientifically substantiated and developed, which is based on the analysis of the state of the affective, cognitive and behavioral spheres and the sphere of social functioning and social adaptation. A comprehensive system of psychiatric care for combatants with signs of NPMD, who have suffered from the coronavirus disease, has been scientifically substantiated, developed and implemented in health care practice.

У структурі гінекологічної захворюваності нерідко спостерігається сполучення гіперпроліферативних процесів ендо- та міометрія. До них, насамперед, належать гіперплазія ендометрія (ГЕ), лейоміома матки та аденоміоз. Лейоміома матки – доброякісне моноклональне новоутворення, що утворюються з гладком’язових клітин і фібробластів матки; ГЕ – це патологічна проліферація залоз ендометрія зі збільшенням співвідношення залоз до строми у порівнянні з нормальним проліферативним ендометрієм; аденоміоз – доброякісний стан, що характеризується наявністю ектопічних ендометріальних залоз у підлеглому міометрії. Саме аденоміоз є однією з основних причин хронічних аномальних маткових кровотеч (АМК), що викликає увагу багатьох дослідників. Але в більшості випадків аденоміоз поєднується з такими гіперпроліферативними процесами (ГПП) матки, як міома, поліпи і ГЕ, що зумовлено спільними механізмами розвитку цих естрогензалежних станів, що супроводжуються також хронічним запальним процесом. У переважної кількості жінок в пременопаузі з наявністю супутньої екстрагенітальної патології та метаболічних розладів зростає частота радикального оперативного лікування у зв’язку з коморбідністю при таких захворюваннях.У більшості хворих з поєднаною патологією ендо- і міометрія помічається виражена клінічна симптоматика. До неї можна віднести хронічний тазовий біль, порушення з боку суміжних органів, проблеми з репродуктивною функцією, але найбільш частими симптомами, що супроводжують дану патологію, є АМК. Наслідком АМК у жінок з поєднаною патологією ендо- і міометрія є залізодефіцитна анемія (ЗДА), яка сприяє розвитку трофічних порушень в органах та тканинах, а в силу цього, призводить до погіршення якості життя.За період 2008-2013 рр. захворюваність на розлади менструальної функції у жінок репродуктивного віку збільшилась на 4,5 % (2008 р. - 10,52, 2013 р. - 11,02). Однак, остаточні дані про захворюваність та поширеність ТМК В Україні відсутні. В офіційній статистиці обліковуються загальні дані про порушення менструального циклу, що певною мірою відображають проблему аномальних маткових кровотеч.Через те, що захворювання ендометрія має коморбідний характер, частота радикального оперативного втручання у жінок пременопаузального віку з наявністю супутньої екстрагенітальної патології зростає. Суттєвим фактором ризику ГПП матки, які включають аденоміоз, міому матки і ГЕ, є наявність у жінок метаболічних порушень. Для жінок з доброякісними ГПП матки та метаболічним синдромом (МС) спостерігається збільшення частоти хронічних АМК. В сучасній епідеміологічній ситуації усіх країн світу серед населення характерна висока поширеність МС, частота якого коливається від 10,6 % у Китаї до 24 % у США. Також варто зазначити, що у жінок він спостерігається в 2,4 раза частіше, ніж у чоловіків. ?Досі складною є оцінка фенотипових характеристик гіперпластичних процесів ендометрія (ГПЕ) у пацієнток в пременопаузі при наявності нестабільного менструального циклу. З урахуванням того, що при ГПЕ можуть мати місце як вогнищеві або дифузні ураження, з різноманітними цитоархітектурними структурними та клітинними відмінностями, діагностика та прогнозування перебігу ГПЕ залишається складним завданням. ?При супутніх гіперпроліферативних захворюваннях міометрія, наприклад, аденоміозі, цитоархітектоніка ендометрія також зазнає змін. Наявність гетеротопічних ендометріальних включень в міометрії з порушенням гістологічної будови міометрія супроводжується гладком’язовою гіперплазією і змінами локального імунітету. Гетеротопії при аденоміозі є похідними базального, а не функціонального шару ендометрія і відповідно гірше реагують на гормональну терапію, ніж гетеротопії при зовнішньому ендометріозі . ?З розширенням молекулярних знань патогенезу, шляхів пов’язаних зі зменшенням прогресування захворювання, таргетна терапія стала найбільш перспективним напрямком досліджень сучасної медицини. Розробки персоналізованих терапевтичних засобів для лікування поєднаної гіперпроліферативної патології ендо- і міометрія вимагає ретельного дослідження молекулярних модуляцій та вивченню морфологічних змін даної патології. Оскільки ГЕ в основному є гормонзалежною патологією з високою експресією ER та/або низькою експресією PgR, вибір життєздатного підходу до розробки нової стратегії лікування захворювання може полягати у вивченні експресії рецепторів до статевих гормонів у пацієнток з поєднаною патологією. Таким чином, існує потреба у розробці диференційованих підходів до ведення і лікування пацієнток з ГПМ з урахуванням клініко-морфологічних особливостей стану ендо-і міометрія, що дозволить зменшити кількість рецидивів АМК, уникнути персистенції та прогресування ГЕ у порівнянні з традиційним лікуванням.^UIn the structure of gynecological morbidity, a combination of hyperproliferative processes of the endo- and myometrium is often observed. Adenomyosis is one of the main causes of chronic abnormal uterine bleeding (ABB), which attracts the attention of many researchers. But in most cases, adenomyosis is combined with hyperproliferative processes (GPP) of the uterus, such as fibroids, polyps and GE, which is due to the common mechanisms of development of these estrogen-dependent conditions, which are also accompanied by a chronic inflammatory process. In the majority of premenopausal women with accompanying extragenital pathology and metabolic disorders, the frequency of radical surgical treatment increases due to comorbidity with such diseases.In most patients with combined endometrial and myometrial pathology, pronounced clinical symptoms are observed. It can include chronic pelvic pain, disorders of adjacent organs, problems with reproductive function, but the most frequent symptoms accompanying this pathology are AMC. The consequence of AMC in women with combined endometrial and myometrial pathology is iron deficiency anemia (IDA), which contributes to the development of trophic disorders in organs and tissues, and because of this, leads to a deterioration in the quality of life. Official statistics record general data on menstrual cycle disorders, which to some extent reflect the problem of abnormal uterine bleeding. Due to the fact that the disease of the endometrium has a comorbid nature, the frequency of radical surgical intervention in women of premenopausal age with the presence of concomitant extragenital pathology is increasing. A significant risk factor for uterine GPP, which includes adenomyosis, uterine myoma, and GE, is the presence of metabolic disorders in women.For women with benign uterine GPP and metabolic syndrome (MS), there is an increase in the frequency of chronic AMC. In the modern epidemiological situation of all countries of the world, the high prevalence of MS among the population is characteristic, the frequency of which ranges from 10.6% in China to 24% in the USA. It is also worth noting that it is observed 2.4 times more often in women than in men. It is still difficult to assess the phenotypic characteristics of endometrial hyperplastic processes (HPE) in premenopausal patients with an unstable menstrual cycle. Taking into account the fact that HPE can occur as focal or diffuse lesions, with various cytoarchitectural structural and cellular differences, the diagnosis and prognosis of the course of HPE remains a difficult task. With accompanying hyperproliferative diseases of the myometrium, for example, adenomyosis, the cytoarchitectonics of the endometrium also undergoes changes. Heterotopias in adenomyosis are derived from the basal, not functional, layer of the endometrium and, accordingly, respond worse to hormonal therapy than heterotopias in external endometriosis. With the expansion of molecular knowledge of pathogenesis, pathways associated with reducing the progression of the disease, targeted therapy has become the most promising direction of research in modern medicine. The development of personalized therapeutic agents for the treatment of the combined hyperproliferative pathology of the endo- and myometrium requires a thorough study of molecular modulations and the study of morphological changes in this pathology. Since GE is mainly a hormone-dependent pathology with high expression of ER and/or low expression of PgR, a viable approach to develop a new strategy for the treatment of the disease may be to study the expression of receptors for sex hormones in patients with the combined pathology. Thus, there is a need to develop differentiated approaches to the management and treatment of patients with HPM, taking into account the clinical and morphological characteristics of the state of the endo- and myometrium, which will allow to reduce the number of recurrences of AMC, avoid the persistence and progression of GE in comparison with traditional treatment.

Дисертаційна робота присвячена зниженню частоти акушерськихта перинатальних ускладнень шляхом розробки та впровадження у клінічну практику методів раціонального ведення вагітності на підставірезультатів вивчення особливостей функціонування фетоплацентарногокомплексу у жінок із обтяженим гінекологічним анамнезом.Гінекологічні і, в тому числі, запальні захворювання внутрішніхстатевих органів у жінок призводять не лише до анатомічних іфункціональних змін статевих органів, але і до вторинних порушеньфункції ендокринної, нервової, імунної та інших систем жіночогоорганізму.Особливості функціонування фетоплацентарного комплексу післяперенесеного сальпінгоофориту є мало вивченим питанням, а окремідані ендокринних, судинних, гемодинамічних, імунних аспектів тамікробіологічні дослідження у таких пацієнток фрагментарні ідостатньо суперечливі. Результатом розладів у функціонуванні органівта систем організму у пацієнток, які страждають на запальнізахворювання геніталій, є несприятливі наслідки у вигляді безпліддя,невиношування і звичного невиношування вагітності (до 55,0% випадків).3З метою зменшення частоти акушерських і перинатальнихускладнень шляхом розробки та впровадження у клінічну практикуметодів раціонального ведення вагітності на підставі результатіввивчення особливостей функціонування фетоплацентарного комплексуу жінок із обтяженим гінекологічним анамнезом нами проведенеретроспективне вивчення 150 історій пологів і карт розвитку новонароджених у здорових вагітних і вагітних із хронічним сальпінгоофоритом в анамнезі. На другому етапі дослідження здійснено клініколабораторне та апаратне обстеження 200 вагітних, які були розподіленіна три групи. До основної групи зараховано 100 вагітних із хронічнимсальпінгоофоритом, які отримували запропонований нами комплекслікувально-профілактичних заходів (мікронізований натуральний прогестерон, венотонік та ангіопротектор рослинного походження – діючаречовина діосмін 600 мг). До групи порівняння зараховано 50 вагітних ізхронічним сальпінгоофоритом, які отримували загальноприйнятийкомплекс лікувально-профілактичних заходів. Контролем слугувалирезультати обстеження 50 здорових вагітних.Ретро- і проспективний аналізи особливостей соматичного іакушерсько-гінекологічного анамнезу показали, що у цих пацієнтокпереважають анемія (54,0%), ожиріння (28,0%), варикозна хвороба веннижніх кінцівок (18,0%). Їм також притаманний високий інфекційнийіндекс за соматичною патологією (дитячі інфекції, холецистит, пієлонефрит). У гінекологічному анамнезі переважають порушення механізмів становлення менструальної функції, а саме, ці жінки частішемають (18,0%) раннє менархе (до 14 років), порівняно із пацієнткамигрупи контролю (8,0%). На пізній початок менструацій (після 16 років)скаржились 8,0% пацієнток основної групи і тільки 2,0% – контрольної.Усі пацієнтки перенесли гострий запальний процес придатків матки,з приводу чого їм проводились курси протизапальної терапії. Пору-4шення менструального циклу (нерегулярний цикл, альгоменорея) відзначені в 18,0 і 27,0% випадків відповідно, гіперпластичні захворюванняендометрія лейоміома матки – відповідно в 6,0 і 7,0% випадків. Майжеу три рази у пацієнток основної групи, порівняно із жінками групиконтролю, переважала частота абортів (відповідно 64,0 і 26,0%) імимовільних викиднів (відповідно 7,0 і 2,0%).Характеризуючи структуру ускладнень даної вагітності, слідзазначити, що кожна третя пацієнтка основної групи страждала навульвовагініт, анемією середнього ступеня (анемія, яка має клінічнезначення) зафіксовано у 14,0% випадків (контроль – 6,0%). Загрозоюпереривання вагітність ускладнилася в 28,0% пацієнток, а загрозоюпередчасних пологів – у 19,0% пацієнток основної групи, що значноперевищує цей показник серед здорових жінок (відповідно 18,0 і 6,0%).Пієлонефритом вагітність ускладнилася у 23,0% вагітних основної ітільки у 6,0% жінок контрольної групи. Прееклампсія легкого тасереднього ступеня виявлена у 20,0% жінок в основній групі і 6,0% –в контрольній. Маловоддя, яке ми розцінювали як ознаку довготривалоїплацентарної дисфункції, діагностовано у 14,0%, а багатоводдя –у 18,0% пацієнток основної групи.Клінічний діагноз плацентарної дисфункції встановлено у 33,0%вагітних основної групи і 8,0% контрольної групи.^UGynecological and including inflammatory diseases of the internalgenital organs in women lead not only to anatomical and functional changesof the genital organs, but also to secondary disorders of the function of theendocrine, nervous, immune and other systems of the female body.Features of the functioning of the fetoplacental complex after salpingooophoritis is a poorly studied issue, and individual data on endocrine,vascular, hemodynamic, immune, and microbiological studies in suchpatients are fragmentary and quite contradictory. The result of disorders inthe functioning of organs and systems of the body in patients suffering frominflammatory diseases of the genitals are adverse consequences in the formof infertility, miscarriage and habitual miscarriage (up to 55.0% of cases). Inorder to reduce the frequency of obstetric and perinatal complications bydeveloping and introducing into clinical practice methods of rationalpregnancy management based on the results of studying the features of thefunctioning of the fetoplacental complex in women with a burdenedgynecological history, we conducted a retrospective study of 150 birth9histories and charts of the development of newborns in healthy pregnantwomen and pregnant women with chronic salpingo-oophoritis in theanamnesis. At the second stage of the study, a clinical, laboratory andhardware examination was carried out on 200 pregnant women, who weredivided into three groups. The main group included 100 pregnant womenwith chronic salpingo-oophoritis who received the complex of treatment andprevention measures proposed by us (micronized natural progesterone,venotonic and angioprotector "Flebodia 600 mg"). The comparison groupincluded 50 pregnant women with chronic salpingo-oophoritis who receiveda generally accepted complex of treatment and prevention measures. Theresults of the examination of 50 healthy pregnant women served as a control.Retro- and prospective analysis of somatic and obstetric-gynecologicalanamnesis showed that anemia (54.0%), obesity (28.0%), and varicose veinsof the lower extremities (18.0%) predominate in these patients. They alsohave a high infection index for somatic pathology (childhood infections,cholecystitis, pyelonephritis). Gynecological anamnesis is dominated bydisorders of the mechanisms of menstrual function formation, namely, thesewomen more often have (18.0%) early menarche (up to 14 years), comparedto patients of the control group (8.0%). Late onset of menstruation (after 16years) was complained of by 8.0% of patients in the main group and only2.0% in the control group. All patients underwent an acute inflammatoryprocess of the uterine appendages, for which courses of anti-inflammatorytherapy were conducted.Menstrual cycle disorders (irregular cycle, algomenorrhea) were notedin 18.0 and 27.0% of cases, hyperplastic diseases of the endometrium (6.0%)and uterine leiomyoma (7.0%). The frequency of abortions (64.0 and 26.0%,respectively) and spontaneous abortions (7.0 and 2.0%, respectively)prevailed in the patients of the main group, compared to women of thecontrol group, almost three times.10Characterizing the structure of complications of this pregnancy, itshould be noted that every third patient of the main group suffered fromvulvovaginitis, moderate anaemia (anaemia that has clinical significance) –recorded in 14.0% (control – 6.0%) of cases. The threat of abortioncomplicated pregnancy in 28.0%, and the threat of premature birth in 19.0%of patients of the main group, which significantly exceeds this indicatoramong healthy women (18.0 and 6.0%, respectively). Pregnancy wascomplicated by pyelonephritis in 23.0% of pregnant women in the maingroup and only in 6.0% of women in the control group. Mild and moderatepreeclampsia was found in 20.0% in the main group and 6.0% in the controlgroup. Ascites, which we regarded as a sign of long-term placentaldysfunction, was diagnosed in 14.0%, and ascites – in 18.0% of patients ofthe main group.

Дисертація присвячена комплексному вивченню структурно-функціональних змін соматосенсорної ділянки кори півкуль головного мозку, метаболічних розладів та змін таксономічного складу мікробіому товстої кишки за умов експериментально диметилгідразин дигідрохлорид-індукованої аденокарциноми товстої кишки in situ. Досліджено також ефективність застосування композиції наночастинок металів золота, срібла і заліза (НЧ Au/Ag/Fe) з метою корекції виявлених порушень. За допомогою комплексу сучасних експериментальних методів досліджено особливості структурно-функціональних змін кори головного мозку піддослідних тварин при індукованому онкогенезі на клітинному і субклітинному рівнях. Встановлено, що альтеративні зміни нейроцитів та порушення їхніх внутрішньоклітинних просторових характеристик розвиваються на тлі виражених метаболічних розладів та порушення якісного і кількісного складу мікробіому товстої кишки. При цьому характер мікроскопічних, субмікроскопічних і морфометричних змін досліджуваних структур, їх стадійність і послідовність прояву змінюються в динаміці розвитку непластичного процесу та залежать від тривалості експозиції канцерогена. Доведено, що застосування композиції НЧ Au/Ag/Fe сприяло нормалізації метаболічних процесів, зниженню ступеня дисбіозу товстої кишки, зменшенню проявів ендотоксемії та, як наслідок, сприяло зменшенню альтеративних змін нейронів кори головного мозку піддослідних тварин та відновленню ноцицептивної реакції на подразник.^UThe dissertation is devoted to broad investigation of structural and functional alterations sensory area of the cerebral cortex, metabolic disorders, and changes of the colon microbiome taxonomic composition caused by experimental DMG-induced colon adenocarcinoma in situ. This study also evaluates effectiveness of the gold, silver and iron nanoparticles composition (Au/Ag/Fe NPs) for the correction of the detected disorders. The peculiarities of structural and functional changes in the cerebral cortex of experimental animals in terms of induced oncogenesis at the cellular and subcellular levels were investigated, with the use of modern experimental methods. We also identified that alternative changes in neurocytes and disturbances in their intracellular spatial characteristics develop on the background of severe metabolic disorders and disturbances in the qualitative and quantitative composition of the colon microbiome. At the same time, the features of microscopic, submicroscopic and morphometric changes in the studied structures, their particularities and sequence of manifestation change in the dynamics of the development of the nonplastic process and depend on the duration of carcinogen exposure. The peculiarities of structural and functional changes in the cerebral cortex of experimental animals in terms of induced oncogenesis at the cellular and subcellular levels were investigated first proven with the use of modern experimental methods set. It also was found that alternative changes in neurocytes and disturbances in their intracellular spatial characteristics develop on the background of severe metabolic disorders of the qualitative and quantitative composition of the colon microbiome. At the same time, the nature of microscopic, submicroscopic and morphometric changes in the studied structures, their stages and sequence of manifestation changed in the dynamics of the development of the neonplastic process and depened on the duration of carcinogen exposure.

Дисертаційна робота присвячена теоретико-методологічному й методичному обґрунтуванню, розробці та експериментальній перевірці педагогічної технології виховання полі- та мультикультурності у майбутніх філологів в процесі іншомовної освіти. На основі аналізу філософських, лінгвокультурологічних, психолого-педагогічних наукових джерел визначено теоретико-методичні основи виховання полі- й мультикультурності у майбутніх філологів ЗВО, що відповідають сучасним світовим тенденціям професійної підготовки та виховання майбутнього фахівця у контексті між- і кроскультурної взаємодії. Виокремлено такі компоненти полі- й мультикультурності у майбутніх філологів: когнітивний, аксіологічний, комунікативний, саморегулятивний і культуротворчий, які взаємозумовлюють і взаємодоповнюють когнітивну, афективну, ціннісну, мотиваційно-саморегулятивну й поведінкову сфери і визначають здатність особистості до взаємодії з представниками інших культур на усіх рівнях між- і кроскультурної комунікації. Теоретично обґрунтовано, спроєктовано й експериментально перевірено технологію виховання полі- й мультикультурності у майбутніх філологів у вищих закладах освіти як поетапне формування позитивної мотивації до полі- й мультикультурного становлення, розвитку полілінгвальної свідомості, естетичних почуттів та інтересу до вітчизняної і світової культур, освоєння лінгвокультурологічних знань і цінностей на основі толерантності і емоційної саморегуляції в процесі діалогу культур, що проявляється в здатності здійснювати між- і кроскультурну комунікацію, використовувати технологію полі- й мультикультурного виховання; рефлексію педагогічної діяльності з подальшим прагненням до професійного мовленнєвого і полі- й мультикультурного саморозвитку.^UThe dissertation is dedicated to the theoretical and methodological, and methodical substantiation, development, and experimental verification of the pedagogical technology for cultivating poly- and multiculturalism in future philologists within foreign language education. After having analyzed philosophical, linguo-cultural, and psycho-pedagogical scientific sources, the theoretical and methodological foundations for fostering poly- and multiculturalism in future philologists at higher education institutions (HEI) have been identified; these align with contemporary global trends in professional training and education of future specialists in the context of inter- and cross-cultural interaction. The components of poly- and multiculturalism have been delineated as cognitive, axiological, communicative, self-regulatory, and cultural-creative, and thus, mutually determine and complement the cognitive, affective, value, motivational and self-regulatory, and behavioral spheres, defining an individual’s ability to interact with representatives of other cultures at all levels of inter- and cross-cultural communication. A theoretically grounded, designed, and experimentally tested technology for fostering poly- and multiculturalism in future philologists at HEIs has been introduced. The technology involves the step-by-step formation of positive motivation for poly- and multicultural development, polyliteracy, aesthetic sensibilities, and interest in domestic and global cultures. It also includes the acquisition of linguo-cultural knowledge and values based on tolerance and emotional self-regulation in the process of cultural dialogue / polylogue. This is manifested in the ability to engage in inter- and cross-cultural communication, utilize poly- and multicultural education technology, and reflect on pedagogical activities with a subsequent commitment to professional linguistic and poly- and multicultural self-development.