Вивчено вплив протонного струму на перебіг реакції гідратації пропену. Розроблено мембранно-каталітичний реактор, в якому процес гідратації здійснюється в реакційному об'ємі, утвореному двома протонопровідними мембранами на основі перфторсульфованих катіонітів (МФ-4-СК, Nafion). Показано, що шляхом зміни інтенсивності потоку протонів крізь мембранний каталізатор можна створювати та стабільно підтримувати певну гідратну структуру активних центрів. З'ясовано, що у разі оптимальних значень інтенсивності протонних струмів крізь плівки мембран питома каталітична активність останніх перевищувала відвідні дані для гранульованого каталізатора у проточному реакторі у 5 разів. З використанням одержаних експериментальних результатів і літературних відомостей щодо механізму протонного перенесення у твердих середовищах запропоновано модель транспорту протонів крізь мембрани та структуру бренседівського кислотного центру за умов перебігу реакції гідратації. Базуючись на запропонованих структурах, пояснено наявність високої протонної провідності мембран за присутності значної кількості води, дегідратуючої здатності протона та її зв'язок з каталітичною активністю мембран. Установлено ефект впливу протонного струму на підвищення активності каталізатора.

  Скачати повний текст

Євдокименко Ю.М. Енергоощадна система кондиціонування повітря з напівпроникною мембраною приміщень для зберігання насіння родини гарбузових – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.23.03 «Вентиляція, освітлення та теплогазопостачання» – Київський національний університет будівництва та архітектури, МОН України, Київ, 2021.Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуального питання зниження енерговитрат в процесах обробки повітря, а саме осушення припливного повітря в системах кондиціонування повітря (далі СКП). В роботі проведені теоретичні та експериментальні дослідження осушення повітря на напівпроникних ПВХ мембранах. В роботі представлена та уточнена фізична модель руху повітря через елементарну площину мембрани вздовж мембранного модуля осушення. Представлена фізична модель проникнення парів вологи крізь напівпроникну, пористу ПВХ мембрану. Методами поглибленого ексергоекономічного аналізу проведені порівняльні дослідження втрат ексергії вологого повітря, з врахуванням складових ексергії волого повітря, показників ексергетичної ефективності, та ексергетичної вартості для СКП з конденсаційним, адсорбційним та мембранним осушенням повітря . Для аналізу втрат ексергії в СКП запропоновані потокові ексергетичні діаграми. Запропонована схема модернізації СКП з застосуванням мембранного осушення повітря для приміщення зберігання насіння гарбузу.Ключові слова: поглиблений ексергетичний аналіз, поглиблений ексергоекономічний аналіз, потокові ексергетичні діаграми, мембранне осушення повітря, система кондиціонування повітря, ексергетична ефективність, ексергетичний коефіцієнт корисної дії «нетто», ексергетичний коефіцієнт корисної дії «брутто», коефіцієнт проникності.^UEvdokimenko Y.M. Energy-saving air conditioning system with a semi-permeable membrane storage for premises of seeds of gourd family - Manuscript.Dissertation for the degree of Candidate of Technical Sciences on speciality 05.23.03 "Ventilation, lighting and district heating ". - Kyiv National University of Civil Engineering and Architecture, Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv, 2021.The thesis is devoted to solving the topical issue of reducing energy consumption in the processes of air treatment, namely dehumidification of supply air in air conditioning systems (hereinafter AC).In this work, theoretical and experimental studies of air drying on semi-permeable PVC membranes were carried out. A physical model of air movement through the elementary plane of membrane along the membrane dehumidifying module is presented and specified in the work. A physical model of moisture vapor penetration through a semi-permeable, porous PVC membrane is presented. Using methods of in-depth exergoeconomic analysis, comparative studies of losses of exergy of humid air, taking into account components of the exergy of moist air, exergy efficiency indicators, and exergy costs for AC with condensation, adsorption and membrane drying of air are conducted. For the analysis of losses of exergy in AC, the flow diagrams of exergy are offered. The scheme of modernization of AC with application of membrane air drying for pumpkin seeds storage room is offered.Key words: in-depth exergy analysis, in-depth exergy analysis, flow exergy diagrams, membrane air drying, air conditioning system, exergy efficiency, exergy efficiency "net", exergy efficiency "gross", permeability factor.

Одержано нові біологічно активні сполуки в ряді 3-заміщених гідрокси(оксо)хінолінів: 3-алкіл-4-гідрокси-2-оксохіноліни та їх 4-О-ацильні похідні; 3-бром-3-алкіл-2,4-діоксохіноліни; 5-R prime-1,3,4-тіадіазоліл-2-аміди 1-R-4-гідрокси-2-оксохінолін-3-карбонових кислот. Розроблено препаративні методики синтезу 3-алкіл-4-гідрокси-2-оксохінолінів і 1-R-3-бром-4-гідрокси-2-оксохінолінів. Вперше показана можливість здійснення конденсації Дікмана в умовах термолізу, яка відбувається на відміну від класичних уявлень при відсутності основних каталізаторів; запропоновано ймовірний механізм цього перетворення. Вивчені УФ-, ІЧ- та ПМР спектральні характеристики синтезованих речовин. За результатами фармакологічного скринінгу виявлені ефективні сполуки мембраностабілізуючої, антиоксидантної, діуретичної, антикоагулянтної та фунгіцидної дії; встановлені окремі закономірності зв'язку "будова - дія". Найбільш перспективна сполука рекомендована як потенційний гепатопротекторний засіб.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив компонентів кріозахисних середовищ і умов кріоконсервування на збереження морфофункціональних властивостей сперматозоїдів собак до та після процесу заморожування-відтавання. Досліджено вплив кріопротекторів гліцерину (ГЛ), етиленгліколю (ЕГ), 1,2-пропандіолу (1,2-ДП), диметилсульфоксиду (ДМСО), N,N-диметилформаміду (ДМФА), а також яєчного альбуміну на мембрани сперматозоїдів собак з використанням методів флуоресцентних зондів і міток, а саме: флуоресцентного зонду ФМЕ (3-гідрокси-4N,N-диметиламінофлавону), флуоресцентної мітки Tasman Green-404. Проведено вивчення впливу компонентів кріозахисних середовищ (тріс-буфера, фруктози, глюкози, лактози, ГЛ, ЕГ, 1,2-ДП, ДМСО, ДМФА, суміші ЕГ, 1,2-ПД, ДМСО, ДМФА) на морфофункціональні характеристики сперматозоїдів собак на етапах до кріоконсервування та після заморожування-відтавання клітин. Показано, що збільшення концентрації ДМФА у кріозахисному середовищі, призначеному для кріоконсервування сперматозоїдів собак вище 8 % може негативно впливати на структуру ліпідних складових біомембран.

  Скачати повний текст

Розглянуто фізичні механізми, які є підгрунтям колективної дифузійної динаміки білків і мембранно-пептидних комплексів. Досліджено колективну дифузійну динаміку таких об'єктів, як калієвий іонний канал KcsA, бактеріальні періплазматичні транспортні білки, кальмодулін, тирозил-тРНК синтаза людини та комплекси пептидів, що проникають у клітину, з ліпідними мембранами. Створено нові теоретичні й обчислювальні методи для дослідження різних аспектів колективної дифузійної динаміки білків і мембранно-пептидних комплексів. Розв'язано супутню теоретично-фізичну задачу однорядної багаточастинкової дифузії у вузьких порах, яку застосовано до пор іонних каналів. Вперше досліджено трансмембранну дифузію пептидів, що проникають у клітинну, методами нерівноважної молекулярної динаміки. Розроблено модель води, що поляризується, для популярного грубозернистого силового поля MARTINI. Вперше створено загальну теорію багаточастинкової однорядної дифузії у вузьких порах іонних каналів і запропоновано концепцію суперіонів. Концепцію динамічної самоорганізації вперше поєднано з даними про будову та колективну динаміку реального іонного каналу KcsA. Створено концепцію динамічних доменів у білках і методи їх ідентифікації. На основі властивостей динамічних доменів виявлено ряд білків, що є кандидатами для створення біосенсорів.

  Скачати повний текст

Досліджено клінічний ефект і механізм дії електромагнітного випромінювання надвисокої частоти (ЕМВ НВЧ) міліметрового діапазону нетеплової природи шляхом впливу на біологічно активні точки у хворих на цукровий діабет і його ускладнення. ЕМВ НВЧ нормалізує фізико-хімічні властивості мембран еритроцитів, коагулювальну активність крові, знижує глікозилювання білків крові, у тому числі й інсулінів, покращує структурну впорядкованість поліпептидного ланцюга мембран еритроцитів, кінетичні властивості клітинних ядер букального епітелію, блокує ранні продукти глікозилювання. Запропоновано запровадження даного виду терапії в комплексне лікування хворих на цукровий діабет.

  Скачати повний текст

Виявлено фармакологічні властивості екстракту з листя хмелю звичайного (ЕЛХ). Встановлено, що в дозі 5 мг/кг досліджуваний екстракт має широкий спектр фармакологічних властивостей: виражену протизапальну, репаративну, анальгетичну, антиоксидантну, мембраностабілізувальну, спазмолітичну, антиандрогенну й антимікробну активність. Наявність простатопротекторної властивості ЕЛХ доведено на експериментальних моделях простатиту та доброякісної гіперплазії передміхурової залози.

  Скачати повний текст

Вивчено закономірності розвитку синдрому ендогенної інтоксикації в експерименті та клініці. Проведено комплексне експериментальне дослідження пероксидного окиснення ліпідів, як одного з основних механізмів пошкодження клітинних мембран у разі пухлинного росту, а також простежено зв'язок даного процесу з хірургічним і цитостатичним лікуванням з використанням методу індукованої хемілюмінесценції плазми крові в сукупності з біохімічним визначенням продуктів пероксидного окиснення ліпідів (дієнових кон'югатів, малонового диальдегіду) й антиоксидантної активності (каталази, супероксиддисмутази, глутатіонпероксидази) в експериментальних тварин з карциномою Ерліха та у хворих на рак легень до та після лікування. Результати дослідження порівнено з відповідними параметрами плазми крові контрольної групи, встановлено кореляцію у поведінці біохімічних і фізичних характеристик. Запропоновано механізм проходження реакції пероксидного окиснення ліпідів і математичну модель процесу окиснення, які добре узгоджуються з одержаними експериментальними результатами.

  Скачати повний текст

Результати вивчення дозволяють розглядати прееклапсію вагітних як глибоку патологію клітинних мембран. У разі прееклампсії відбувається інтенсифікація процесів перекисного окиснення ліпідів у мембранах еритроцитів, що проявляється збільшенням рівня гідроперекисів і зростанням окиснювального гемолізу. Знижується стійкість мембран еритроцитів до окиснювального гемолізу, відзначено високу кореляцію між порушеннями окиснювального гемолізу й обміном Ca, особливо за тяжких форм прееклампсії. Перевантаження цитозоля клітини кальцієм призводить до ангіоспазму, виникнення артеріальної гіпертензії. Патогенетично обгрунтовано призначення блокаторів кальцієвих каналів для корекції виявлених порушень гомеостазу кальцію та призначення мембранотропних і антиоксидантних препаратів, які покращують стан клітинної мембрани.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена розробці надійних та ефективних методик по вилученню і концентруванню розчинів важких металів.Досліджено процеси іонообмінного вилучення іонів важких металів. Встановлено, що ємність іонітів КУ-2-8 та DOWEX MAС-3 по іонах важких металів не залежить від присутності іонів жорсткості в розчині. Показано, що задовільні результати по концентруванню сильно розведених розчинів іонів міді можна отримати при концентрації іонів міді до 1 мкг/дм3.Вперше проведена оцінка ефективності застосування фільтрів змішаної дії в процесах вилучення і концентрування іонів міді, цинку, кадмію та нікелю із розведених розчинів. Досліджено умови ефективної десорбції іонів важких металів з іонітів. Показано, що в регенераційних розчинах можна підвищити концентрацію металів на декілька порядків.Вперше вивчено процеси баромембранного вилучення та концентрування важких металів із надрозведених розчинів. Визначено вплив іонів жорсткості, гідрокарбонатів, хлоридів та сульфатів на ефективність вилучення цинку, кадмію і нікелю при фільтруванні розчинів через зворотньоосмотичну та нанофільтраційну мембрану. Запропоновані технологічні схеми глибокого очищення води від іонів важких металів, що дозволяють отримувати очищену воду та концентрати, які збільшують точність аналізу металів.^UThe dissertation is devoted to the development of reliable and effective methods for extracting and concentrating heavy metal solutions.Ion exchange is one of the methods that is successfully used in the industry for the removal of heavy metals, including copper ions. It was found that the use of strong acidic cation exchanger KU-2-8 and weakly acid cationite DOWEX MAС-3 provides both water softening and copper ion extraction at its initial concentrations of 30 and 1 mg/dm3. The degree of copper extraction for ion exchangers in 6 dm3 of water was 99,6 – 100,0 %. Regeneration of ion exchangers was carried out with solutions of hydrochloric acid, the degree of desorption was 100 %.It was established that the capacity of ion exchangers on copper ions decreases with decreasing of its concentration in the initial solution. The capacity of the DOWEX MAС-3 cationite at a copper concentration of 2 mg/dm3 reaches 30 mg-eq/dm3, and at 1 mg/dm3 – 17 mg-eq/dm3.The conditions of effective sorption of copper and lead ions from dilute solutions was estimated. Satisfactory results on the concentration of strongly diluted solutions of copper ions can be obtained at a concentration of copper ions up to 1 μkg/dm3. At the same time, the concentration of copper ions in regenerative solutions increases to 1 – 20 mg/dm3, that is 3 – 4 orders. It has been found that weakly acidic cation exchangers should be used when concentrating lead from insoluble solutions using sorption and desorption steps. Strongly acidic cation exchangers are better to use when removing lead ions from water during cleaning.The effectiveness of using mixed filters in the removal of zinc, cadmium, nickel and copper ions has been investigated. For the experiment, cation exchanger KU-2-8 in acid form and an anion exchange agent AB-17-8 in the basic form were used, ion exchanger volume was 50 – 70 cm3. It was shown that copper can be removed from solutions at concentrations up to 0.1 μkg/dm3, whereas zinc, cadmium and nickel ions were completely removed at initial concentrations of 0.1 – 0.2 mg/dm3.In the study of processes for the pretreatment of solutions from zinc, cadmium and nickel by ion exchange, it was important to determine the concentrations of ion leakage under different conditions. Thus, when zinc solution is filtered at a concentration of 0.985 mkg/dm3, the ion exchange rate of zinc ions increases by 13 to 90 μg/dm3 via ion exchanger KU-2-8. It was shown that in the DOWEX MAС-3 cationite the cadmium concentration from tap water was reduced to 0.6 – 3.4 μkg/dm3.It is shown that the degree of extraction of zinc, cadmium and nickel ions depends on the shape of the ion exchanger.Processes of baromembrane purification and concentration of heavy metals from dilute solutions were studied.It was established that the performance of the OPMN-N nanofiltration membrane depends on the working pressure and practically does not depend on the degree of selection of the permate and the concentration of the salt of the metal.It was investigated that the use of phosphonate complexones is not universal for heavy metals. So, when extracting cadmium ions, the most effective was the use of OEDFK. Сomplete removal of zinc and cadmium ions in the processes of nanofiltration cleaning of solutions was achieved only with the use of OEDFK, and nickel ions - with the use of NTMFK. It has been established that for effective removal of zinc, cadmium and nickel from natural water, it is necessary to presoften water and remove hydrocarbons, chlorides and sulfates. It was shown that copper ions present in tap water are completely removed.The technological schemes of deep water purification from heavy metal ions were proposed, allowing to receive purified water and concentrates, which increase the accuracy of the metals analysis.

Встановлено, що загальна кількість лейкоцитів, відносний і абсолютний вміст гранулоцитів в периферійній крові, поглинальна активність гранулоцитів і вміст в них мієлопероксидази знижені до 21-ї доби включно. Лейкоцити, що циркулюють в периферійній крові, бідні гранулами, вміст лужної фосфатази в них знижений, запаси глікогену і ліпідів вичерпані, осмотична резистентність знижена. Комбінована дія газоподібного формальдегіду та високої зовнішньої температури впливає на структуру гранулоцитів. Відзначається поява гранулоцитів з вакуолизованою цитоплазмою і порушенням цілісності клітинної мембрани, а також зморщених клітин з ущільненою осміофільною цитоплазмою, ядерно-цитоплазматичне співвідношення в яких зсунуте в бік збільшення площі поверхні ядра. Токсичний вплив газоподібного формальдегіду на гранулоцити периферійної крові і кісткового мозку посилюється в умовах високої зовнішньої температури. Адаптаційні можливості лейкону при цьому значно знижуються.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню фундаментальних динамічних явищ, які виникають внаслідок збудження квантових та класичних дворівневих систем у мікроскопічних та мезоскопічних структурах.У вступі коротко обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету та основні завдання дослідження, також об'єкт, предмет та методи дослідження. Сформульовано наукову новизну та практичне значення отриманих результатів. Наведено відомості про публікації, особистий внесок здобувача та апробацію результатів дисертації. Також приведені відомості про структуру та обсяг дисертаційної роботи.Розділ 1 присвячено огляду та аналізу літератури за темою дисертації. В цьому розділі розглянуто основні явища, які виникають при збудженні дворівневих систем (ДРС), які ще називаються кубітами. Велика кількість різноманітних систем, можуть бути розглянуті як ДРС. Зокрема введено перехід Ландау-Зінера-Штукельберга-Майорани (ЛЗШМ). Розділ 2 присвячено детальному аналізу одноразового переходу ЛЗШМ та його властивостей, таких як динаміка для різних швидкостей переходу в різних базисах та час перехідного процесу. У цьому розділі також введено метод матриць переходу та, вперше, перехід зі збереженням заселеності.Розділ 3 присвячено дослідженню різних підходів до багаторазових переходів ЛЗШМ під дією гармонічного сигналу збудження. Вперше отримана більш точна формула для середньої за часом заселеності рівнів в діабатичному базисі в рамках адіабатично-імпульсоної моделі (АІМ). Досліджено вплив частоти збудження на інтерферограми в рамках наближення хвилі, що обертається (НХО). Досліджено вплив релаксації декогеренції та температури на динаміку дворівневої системи. Вперше представлена відносна складність розрахунків інтерферограм за різними методами як час необхідний на побудову однієї і тієї ж інтерферограми різними методами та наближеннями.Розділ 4 присвячено дослідженню та демонстрації використання багаторазових неадіабатичних переходів ЛЗШМ як базису для квантових логічних операцій. Показано, що переходи ЛЗШМ мають більшу швидкість та точність виконання операції ніж осциляції Рабі, які зазвичай використовуються для квантових логічних операцій. Що дозволяє зробити більше операцій до того моменту як вплив дисипативного середовища буде значущим.Розділ 5 присвячено теоретичному вивченню взаємодії кубіту типу трансмон з напівобмеженою лінією передач, та коефіцієнту відбиття такої системи. Вперше створено теорію для симуляції поведінки такої системи. Показано, що вірогідність збудження пропорційна зменшенню коефіцієнту відгуку такої системи, продемонстровано схожість та відмінність теоретичних та експериментальних інтерферограм. Запропоновано ввести нелінійну поправку до амплітуди збудження для кращого співпадіння теорії та експерименту. Однією з переваг цієї системи є можливість маніпулювати поглинанням дворівневої системи, що забезпечує новий спосіб маніпулювання квантовими станами.Розділ 6 присвячено дослідженню схожості та відмінності між кубітом та класичними системами зв'язаних осциляторів. За допомогою кількох наближень можна перейти від рівняння Ньютона до рівняння Шредінгера. Описано розв'язок рівняння Шредінгера з аналогами класичних параметрів для динаміки класичної та квантової системи. Вперше розрахований результат інтерферометрії, аналогічної до квантової, для класичної системи під дією шумового збуджуючого сигналу прямокутної форми.Цю аналогію можна використати для симуляції інтерференційних явищ на класичній системі, яка зазвичай не потребує екстремально низьких температур для роботи і може працювати при кімнатній температурі, що робить їх більш доступними.Розділ 7 присвячено дослідженню динаміки стиснутої з боків мембрани, яка має два стабільних стани для використання її як одієї з обкладок мем'ємності (конденсатор з ефектом пам'яті). Вперше показано, що є два типи перескоку мембрани симетричний та асиметричний, та що для асиметричного перескоку потрібна менша порогова сила, для розрахунку мінімальної порогової сили для переключення мембрани достатньо розглядати всього дві власні функції. Порівняно результати розрахунків для порогової сили необхідної для перемикання з іншими теоретичними та чисельними розрахунками.^UThe dissertation is devoted to the study of fundamental dynamical phenomena which emerge due to the driving of the quantum and classical two-level systems in microscopic and mesoscopic structures.In the introduction the relevance is briefly justified of the dissertation topic, defined purpose and main tasks of the research, objects, subject, and research methods. The scientific novelty is formulated and the practical value of the obtained results are described. Also, this chapter has discussed the information about the publications, personal applicant's contribution, and approbation of the dissertation results. The information, about the structure and volume of the dissertation is also given.The chapter 1 is devoted to the review and analysis of the literature on the topic of this thesis. The main phenomena of two-level system (TLS) driving are briefly described. Variety different systems can be considered as two-level systems. In particular, the Landau-Ziner-Stükelberg-Majorana (LZSM) transition is introduced. Chapter 2 is devoted to a detailed analysis of the one-time transition of the LZSM and its properties, such as dynamics for a different speed of transition and different initial conditions, as well as time of the transition in different bases. In this chapter, the method of transition matrices and the transition with preservation of population are also introduced for the first time.Chapter 3 is devoted to describing of various approaches to the multiple transitions of LZSM under the action of a harmonic excitation signal. More accurate formula for the average time occupancy of levels in the diabatic basis is obtained for the first time within the approach of the adiabatic-impulse model (AIM). The influence of excitation frequency on interferograms within the rotating wave approximation (RWA) is investigated. The effect of decoherence relaxation and temperature on the dynamics of the two-level system is investigated. The relative complexity of interferogram calculations by different methods is presented for the first time as the time required to construct the same interferogram by different methods and approximations.Chapter 4 is devoted to the description and demonstration of the usage of multiple non-adiabatic LZSM transitions as a basis for quantum logic operations. LZSM transitions have several advantages over Rabi oscillations, which are commonly used for quantum logic operations, such as faster operation speed with higher accuracy. That allows us to apply more operations before the influence of the dissipative environment becomes significant.Chapter 5 is devoted to the theoretical description of the interaction of a transmon qubit with a semi-limited transmission line, the study of the reflection coefficient of such a system. For the first time, a theory to simulate the behavior of such a system, is developed. It is shown that the probability of excitation is proportional to the decrease in the reflection coefficient of such a system, and the similarities and differences between theoretical and experimental interferograms are demonstrated. It is proposed to introduce a nonlinear correction to the excitation amplitude for a better agreement between theory and experiment. One of the advantages of this system is the ability to manipulate the absorption of a two-level system, which provides a new way to manipulate quantum states.Chapter 6 is devoted to the study of similarities and differences between the qubit and classical systems of two coupled oscillators.With only two approximations, we can move from Newton's equation to the Schrödinger equation. The solution of the Schrödinger equation with classical analogs of the parameters is described. For the first time, the result of interferometry like quantum interferometry for a classical system under the action of a rectangular noise excitation signal is calculated. This analogy can be used to simulate interference phenomena on a classical system, which usually does not require extremely low temperatures to operate and can operate at room temperature, which makes them more accessible.Chapter 7 is devoted to the study of dynamics of the laterally compressed buckled membrane, which has two stable states for its use as one of the plates of a memcapacitor (a capacitor with a memory effect). It is shown for the first time that there are two types of membrane switching: symmetric and asymmetric, asymmetric jumping requires a lower threshold force, and that it is sufficient to consider only two eigenfunctions to calculate the minimum threshold force for membrane switching. The results of calculations for the threshold force required for switching are compared with other theoretical and numerical calculations.

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню поліморфізму локусів толл-подібного рецептора 1 (TLR1); толл-подібного рецептора 4 (TLR4); мембранного білка А1 (SLC11A1), фактора некрозу пухлини α (TNFα), манозозв’язувального лектину 1 (MBL1) і гамма-рецептора інтерферону 2 (IFNGR2) та аналізу параметрів продуктивності корів вітчизняної селекції порід українська чорно-ряба молочна та українська червоно-ряба молочна за виявленими поліморфними локусами для збереження генофонду даних порід і підвищення їх продуктивності за рахунок використання перспективних ДНК-маркерів із господарсько цінними ознаками. За результатами проведених досліджень вперше проаналізовано та встановлено особливості генетичної структури дослідних популяцій корів української чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід за маркерними мутаціями 1596G>A у першому екзоні гена TLR1; 8732G>A, 8834G>C та 2021C>T в третьому екзоні TLR4; 7400C>G, 7808A>T в одинадцятому екзоні SLC11A1; -824A>G у промоторному фрагменті гена TNFα; 2651G>A у другому екзоні MBL1 і 1008А>G у сьомому екзоні IFNGR2. В української чорнорябої та червоно-рябої молочних порід виявлено три можливі генотипи. Частоти генотипів AA, AG та GG української чорно-рябої породи становлять відповідно 0,12; 0,64; 0,24; червоно-рябої молочної – 0,13; 0,54; 0,33. Частоти алелів А і G складають: в чорно-рябої породи – 0,44 і 0,56; в червоно-рябої – 0,40 та 0,60 відповідно. Встановлено, що ген TLR4 є мономорфним за трьома маркерними мутаціями (8732G>A, 8834G>C, 2021C>T) у третьому екзоні в популяціях всіх досліджуваних порід корів. За MspI-поліморфізмом (8732G>A) виявлено особин двох дослідних популяцій тільки з генотипом ВВ; за RsaIполіморфізмом (8834G>C) – виключно особин з генотипом GG; за BsiHKAIполіморфізмом (2021C>T) – лише корів з гомозиготним генотипом СС. У української чорно-рябої і червоно-рябої порід домінуючим генотипом є СС з відповідними частотами для кожної з них – 0,66; 0,57. Найбільш розповсюджений алель у всіх порід – С (0,83-0,79). Для чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід спостерігається виражена перевага за частотами генотипів АА, які становлять, відповідно 0,68 та 0,83. При дослідженні особливостей розподілу гаплотипів у гені мембранного білка А1 (SLC11A1) в дослідних популяціях виявлено гаплотипи CC-АА, CG-AT, CG-AA, CG-ТТ. За встановленим поліморфізмом локусу фактора некрозу пухлини α замутацією -824A>G показано суттєві відмінності частот генотипів та алелів між дослідними популяціями корів. В української чорно-рябої породи частоти гомозиготних генотипів виявились на досить низькому рівні та з однаковими показниками (АА = GG = 0,8), тоді як в української червонорябої частота генотипу GG в 3,5 рази вища порівняно з генотипом АА. Частоти алелів А і G складають: в української чорно-рябої породи – 0,5 і 0,5; в червоно-рябої – 0,39 і 0,61 відповідно. В результаті проведеного дослідження виявлено, що ген манозозв'язувального лектину є поліморфним за маркерною мутацією 2651G>A у другому екзоні в обох досліджуваних популяціях. Визначено частоти генотипів AA, AG і GG в чорно-рябої породи – 0,35; 0,57 і 0,08; та в червоно-рябої – 0,13; 0,76 і 0,11 відповідно. Дослідження генетичної структури популяцій української чорно-рябої та червоно-рябої порід за мутацією 1008А>G у сьомому екзоні локусу інтерферону гамма-рецептора 2 свідчать про схожу тенденцію розподілу частот генотипів і алелів між дослідними групами тварин. За результатами проведеного порівняльного аналізу генетикопопуляційних показників двох дослідних популяцій української чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід за п'ятьма генами (TLR1, SLC11A1, TNFα, MBL1, IFNGR2) визначено, що профілі розподілу генотипів в обох порід корів за дослідними об'єктами досить схожі. Переважаючі генотипи в української чорно-рябої породи: АG (0,64) за мутацією 1596G>A (TLR1), CC (0,66) – за 7400C>G (SLC11A1), АА (0,68) – за 7808A>T (SLC11A1); АG (0,66) – за мутацією -824A>G (TNFα); АG (0,57) – за мутацією 2651G>A (MBL1); АG (0,51) – за 1008А>G (IFNGR2). Найвищу частоту мають алелі: G (0,56) за мутацією 1596G>A (TLR1), С (0,83) – за 7400C>G (SLC11A1), А (0,84) – за 7808A>T (SLC11A1), А (0,64) – за 2651G>A (MBL1) і А (0,63) – за 1008А>G (IFNGR2). Проведено аналіз параметрів продуктивності дослідних популяцій корів з різними генотипами за локусами TLR1, SLC11A1, TNFα, MBL1 та IFNGR2. Перспективними у напрямку підвищення молочної продуктивності є наступні комплексні генотипи: LC11A1(СG)SLC11A1(АА), ТNFα(AG), ІFNGR2(АG) (українська червоноряба молочна); TNFα(AА) та ІFNGR2(GG) (українська чорно-ряба молочна).^UThe dissertation work presents the results of investigations on toll-like receptor 1 (TLR1), toll-like receptor 4 (TLR4), membrane protein А1 (SLC11A1), tumor necrosis factor α (TNFα), mannose-binding lectin 1 (MBL1) and interferon gamma receptor 2 (IFNGR2) loci polymorphism and the analysis of productivity parameters of Ukrainian selection breeds of Ukrainian Black-and-White and Ukrainian Red-and-White dairy breeds according to the identified polymorphic loci to preserve the gene pool of these breeds and increase its productivity due to the use of promising PCR-RFLR-markers of economically valuable traits of local cattle breeds. According to the results of the researches, for the first time, the genetic structure of the experimental cattle populations of Ukrainian Black-and-White and Ukrainian Red-and-White dairy breeds was estimated by marker mutations 1596G>A in the first exon of the TLR1 gene; 8732G>A, 8834G>C and 2021C>T in the third exon of the TLR4; 7400C>G, 7808A>T in the eleventh exon of the SLC11A1; -824A>G in the promoter fragment of the TNFα gene; 2651G>A in the second exon of the MBL1 and 1008A>G in the seventh exon of the IFNGR2. Three possible genotypes are found in Ukrainian Black-and-White and Ukrainian Red-and-White dairy breeds. In Ukrainian Black-and-White breed, frequencies of AA, AG, and GG genotypes are 0,12; 0,64; 0,24 respectively; in Ukrainian Red-and-White – 0,13; 0,54; 0,33. The frequencies of A and G alleles are: in Black-and-White breed – 0,44 and 0,56; in Red-and-White – 0,40 and 0,60 respectively. The results of the study demonstrated that in all the experimental populations, the locus TLR4 by mutations 8732G>A, 8834G>C, and 2021C>T in the third exon was monomorphic. For the MspI polymorphism by 8732G>A mutation, only individuals with genotype BB were found; by 8834G>C (RsaI polymorphism) – with genotype GG; by 2021C>T (BsiHKAI polymorphism) – with genotype CC. In Ukrainian Black-and-White and Ukrainian Red-and-White dairy breeds the predominant genotype is СС with the corresponding frequencies for each of them – 0,66; 0,57. The most common allele in all cattle breeds is C (0,83-0,79). In both experimental populations of cows, the most common are AA genotype, which frequencies are 0,68 and 0,83 respectively. During the investigation of the haplotype distribution features in the membrane protein A1 gene (SLC11A1) in experimental populations CC-AA, CGAT, CG-AA, CG-TT haplotypes were revealed. According to results of the polymorphism of the tumor necrosis factor α locus by -824A>G mutation, significant differences between experimental populations of cows in the genotypes and alleles frequencies revealed. It was determined that, in Black-and-White breed the frequencies of homozygous genotypes are found at a fairly low level and with the same indicators (AA = GG = 0,17), while in Red-and-White dairy breed, the frequency of the genotype GG is 3,5 times higher compared to the genotype AA. The frequencies of alleles A and G are: in Black-and-White breed – 0,5 and 0,5; in Red-and-White – 0,39 and 0,61 respectively. The results of the study demonstrated that in both the experimental populations, the mannose-binding lectin gene by mutation 2651G>A in the second exon is polymorphic. Frequencies of AA, AG and GG genotypes were determined in Black-and-White breed – 0,35; 0,57 and 0,08; and in Red-and-White breed – 0,13; 0,76 and 0,11 respectively. The study of genetic structure of the populations of Ukrainian Black-andWhite and Red-and-White dairy breeds by 1008A>G mutation in the seventh exon of the interferon gamma-receptor 2 locus indicate a similar trend in the distribution of genotype and allele frequencies between experimental groups of animals. According to the results of conducted comparative analysis of populationgenetic parameters of two experimental populations of Ukrainian Black-and-White and Red-and-White dairy breeds on five genes (TLR1, SLC11A1, TNFα, MBL1, IFNGR2), it was determined that significant differences between the experimental groups of cows are not observed. Predominant genotypes in Ukrainian Black-nd-White breed are: АG (0,64) by mutation 1596G>A (TLR1), CC (0,66) – by 7400C>G (SLC11A1), AA (0,68) – by 7808A>T (SLC11A1); AG (0,66) – by mutation -824A>G (TNFα); AG (0,57) – by mutation 2651G>A (MBL1); АG (0,51) – by 1008А>G (IFNGR2). Alleles are characterized by the highest frequencies: G (0,56) by mutation 1596G>A (TLR1), C (0,83) by 7400C>G (SLC11A1), A (0,84) by 7808A>T (SLC11A1), A (0,64) – by 2651G>A (MBL1) and A (0,63) – by 1008A>G (IFNGR2). The analysis of productivity traits of experimental cattle populations with different genotypes by TLR1, SLC11A1, TNFα, MBL1 and IFNGR2 loci was conducted. Promising in the direction of increasing milk productivity are TNFα(AА) and ІFNGR2(GG) for Ukrainian Black-and-White breed; SLC11A1СGSLC11A1АА, ТNFα(AG), ІFNGR2(АG) – for Ukrainian Redand-White dairy breed.

Дисертаційна робота є однією з актуальнихпрацьу фармацевтичній галузі, що містить основні аспекти синтезу, дослідження фізико-хімічних властивостей та пошуку нових біологічно активних сполук на основі похідних 5-фенетил-4-R-3-тіо(аміно)-1,2,4-тріазолу. Досліджувані сполуки володіють низькими показниками токсичності та високими значеннями фармакологічної дії, та в подальшому можуть стати основою для створення нових ліків. До поглибленого вивчення рекомендовано1-(бензо[d][1,3]діоксол-5-іл)-N-(5-фенетил-4Н-1,2,4-тріазол-3-іл)метанімін, що має високі показники антигіпоксичної дії. Для даної сполуки розроблено та затверджено проєкти лабораторної методики синтезу, технічних вимог щодо кінцевого продукту, а також проєкт «Методів контролю якості» на субстанцію для виготовлення нестерильних лікарських засобів. В результаті проведеного наукового дослідження адаптовано вже відомі методики синтезу 3-тіо(аміно)-1,2,4-тріазолів, в основі яких є використання карбонових кислот в якості вихідних речовин із алкільними, арильними та гетерильними замісниками. Запропоновано не вивчений раніше напрям створення нових потенційних фармакологічно активних сполук в ряду 5-фенетил-4-R-3-тіо(аміно)-1,2,4-тріазолу, синтезовано близько 100 неописаних в літературі сполук. Вперше описано та підібрано оптимальні умови для кислотного та лужного гідролізу 2-[{5-фенетил-4-R-(1,2,4-тріазол-3-іл)тіо}(ацето-, пропано-, бензо)]нітрилів. Запропоновано препаративні методики синтезу невідомих раніше 5-фенетил-4-R-1,2,4-тріазол-3-тіонів, нітрилів, іміноестерів та солей 2-[5-фенетил-4-R-(1,2,4-тріазол-3-іл)тіо]етанових(пропанових, бензойних) кислот, 6-(5-фенетил-4-R-(1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)піридин-3-амінів, відповідних імінів та продуктів їх селективного відновлення. Проведена вдала спроба заміни атому Сульфуру у третьому положенні ядра 1,2,4-тріазолу на атом Нітрогену, в результаті чого отримано 5-фенетил-4Н-1,2,4-тріазол-3-амін та ряд похідних на його основі, а саме метаніміни, аміни та тіосечовини. Завдяки програми GUSAR-onlineпрогнозовано гостру токсичність для синтезованих раніше 5-фенетил-4-R-3-тіо(аміно)-1,2,4-тріазолу та його похідних. Вперше вивчено протимікробну та протигрибкову, антипіретичну, гіпоглікемічну, антиоксидантну та антигіпоксичну дії, що дало змогу встановити закономірності між характером і природою замісників та проявом біологічної активності. Ключові слова: похідні 5-фенетил-4-R-3-тіо(аміно)-1,2,4-тріазолу, модифікація, синтез, фізико-хімічні властивості, біологічна активність.^UThe thesis is one of the most relevant work in the pharmaceutical industry, which contains the main aspects of synthesis, study of physical-chemical, and search for new biologically active compounds based on the 5-phenethyl-4-R-3-thio(amino)-1,2,4-triazole. The test compounds have low toxicity and high pharmacological action, which can be new promising drugs. Іn-depth study recommended 1-(benzo[d][1,3]dioxol-5-yl)-N-(5-phenethyl-4H-1,2,4-triazole-3-yl)methanimine, which has high antihypoxic effects. For this compound, the project of laboratory synthesis method, technical requirements for the final product, and the project "Quality control methods" for the manufacture of non-sterile medicinal products have been developed and approved. As a result of the research, the known methods of synthesis of 3-thio(amino)-1,2,4-triazoles were adapted, which use carboxylic acids as starting materials with alkyl-, aryl- and heteryl substituents. The direction of the creation of new compounds in the series of 5-phenethyl-4-R-3-thio(amino)-1,2,4-triazole has been proposed, the synthesis of about 100 compounds did not describe in the literature. At first, optimal conditions for acid and alkaline hydrolysis of2-[{5-phenethyl-4-R-(1,2,4-triazole-3-yl)q1rthio}(aceto-, propano-, benzo)]nitriles were described and selected. Preparative methods of synthesis of previously unknown substances were offered by 5-phenethyl-4-R-1,2,4-triazole-3-thiones, nitriles, iminoesters, and salts of 2-[5-phenethyl-4-R-(1,2,4-triazole-3-yl)thio]ethanoic(propanoic, benzoic)acids,6-(5-phenethyl-4-R-(1,2,4-triazole-3-yl)thio)pyridin-3-amines, the corresponding imines and their selective reduction products. To create new biologically active compounds, an attempt was made to replace the sulfuratom in the third position of the nucleus 1,2,4-triazole with a nitrogenatom, which allowed to obtain 5-phenethyl-1,2,4-triazole-3-amine and its methanimines, amines, thiourea. Through the GUSAR-online program, acute toxicity has been predicted for previously synthesized 5-phenethyl-4-R-3-thio(amino)-1,2,4-triazole and its derivatives. Antimicrobial and antifungal, antipyretic, hypoglycemic, antioxidant and antihypoxic effects were studied, which allowed to establish patterns between the nature of substitutes and the detection of biological activity. Keywords: 5-phenethyl-4-R-3-thio(amino)-1,2,4-triazole derivatives, modification, synthesis, physical-chemical properties, biological activity.

Досліджено механізми, що лежать в основі розвитку пошкоджуючої дії стресу на енергообмін та морфофункціональний стан міокарда в експерименті та клініці. Створено теоретичну базу для розробки нових діагностичних підходів і засобів корекції за серцево-судинної патології. Вивчено вплив стресу на стан специфічної (імунної) та неспецифічної резистентності, продукцію прозапальних цитокінів, ініціацію спонтанного й індукованого апоптозу мононуклеарних клітин крові в експерименті. Досліджено енергообмін мітохондрій, апоптоз кардіоміоцитів, морфологічний стан міокарда за експериментального стресу. На підставі одержаних даних розроблено концептуальну модель пошкодження міокарда за умов стресу. Показано роль цитокінів у зміні стану мітохондріальних мембран, розвитку енергодефіциту та ініціації апоптозу як ключового механізму пошкодження міокарда за дії стресу. Вивчено ефективність використання антиоксиданта - мембранопротектора та імуномодулятора за умов експериментального імобілізаційного стресу. Досліджено в експерименті дію редокс-системи поліфенол - аскорбінова кислота та імуномодулятора тімаліна на корекцію енергообміну, морфологічного стану, ініціацію апоптозу кардіоміоцитів за моделювання стресу. Розроблено комплекс діагностичних методик для вивчення функціонального стану клітин крові за визначенням спонтанного й індукованого апоптозу та його індукторів. Проведено апробацію запропонованих методик у кардіологічній клініці.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена дослідженню цитотоксичного механізму протипухлинного похідного тіазолу N-(5-бензил-1,3-тіазол-2-іл)-3,5-диметил-1-бензофуран-2-карбоксаміду (БФ1) в комплексі з нанорозмірними ПЕГ-вмісними полімерними носіями (ПЕГ-ПН), які використовували для покращення розчинності досліджуваної речовини, щодо ракових клітин in vitro та in vivo. Онкологічні захворювання є однією з найбільш поширених причин смерті у світі та характеризуються неконтрольованою клітинною проліферацією і відсутністю запрограмованої клітинної загибелі, яка, за винятком гематологічних типів раку, генерує аномальну клітинну масу або пухлину. Невибіркове руйнування нормальних клітин, висока токсичність хіміотерапевтичних сполук, їх погана розчинність в рідинах організму, недостатня селективність щодо пухлинних клітин, а також розвиток множинної лікарської резистентності підтверджують необхідність пошуку нових ефективних цільових методів лікування та удосконалення уже наявних терапевтичних ліків, що застосовують у клінічній практиці. На противагу лікарським засобам без наноносіїв, системи доставки лікарських засобів (СДЛ) здатні доставляти вищі дози хіміотерапевтичних засобів до пухлинних утворень за допомогою ефекту посилення проникності та утримання, зменшувати побічні ефекти ліків, покращувати їх розчинність та забезпечувати їх довшу циркуляцію в організмі. Встановлено, що у комплексі з ПЕГ-ПН, БФ1 була більш цитотоксичною щодо пухлинних клітин гепатокарциноми Hep2 та гліоми С6 порівняно з некон’югованою речовиною чи Доксорубіцином. Однак, некон’югована БФ1, її комплекси з ПЕГ-ПН та вільні ПЕГ-ПН не проявляли цитотоксичної дії щодо непухлинних клітин ембріонів нирок лінії HEK293 та клітин фібробластів лінії NIH3T3. Вперше продемонстровано значне підвищення вмісту активних форм Оксигену (АФО) в клітинах лімфоми NK/Ly за впливу похідного тіазолу БФ1 та його комплексів з ПЕГ-ПН. Ймовірно, накопичення АФО в пухлинних клітинах є основним тригером запуску механізмів цитотоксичної дії протипухлинного похідного тіазолу БФ1, що призводить до загибелі пухлинних клітин. Вперше досліджено вплив похідного тіазолу в комплексі з ПЕГ-ПН на процеси перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та стан ферментів антиоксидантної системи захисту (АОС) в клітинах лімфоми, як маркерів пошкодження клітин у разі оксидативного стресу, спричиненого накопиченням АФО. Встановлено, що, які і некон’югована БФ1, комплекси БФ1+ПЕГ-ПН збільшували вміст первинних продуктів ПОЛ (гідропероксидів ліпідів), проте лише комплекси, але не вільне похідне тіазолу, спричиняли збільшення вмісту ТБК-позитивних продуктів (одні з вторинних продуктів ПОЛ) в клітинах лімфоми. Виявлено, що активність СОД достовірно зростала за впливу вільної БФ1 та її комплексів з ПЕГ-ПН, в той час як активність КАТ та ГПО знижувалася за дії досліджуваних речовин. Ці дані вказують на накопичення Н2О2 у клітинах лімфоми. Вперше встановлено, що хоча жодна з досліджуваних сполук не впливала на швидкість клітинного дихання за додавання глюкози, проте комплекси Th4 та Th6 достовірно збільшували максимальну швидкість клітинного дихання, коли після глюкози в середовище клітин додавали протонофор FCCP. Встановлено, що усі досліджувані речовини достовірно знижують потенціал мембрани мітохондрій. Встановлено, що БФ1 в комплексі з ПЕГ-ПН спричинює значні ультраструктурні зміни клітин лімфоми, а саме: фрагментацію, дезінтеграцію та зникнення клітинного ядра, пошкодження та руйнування плазматичної мембрани та збільшення кількості мітохондрій та лізосом. Доведено, що жодна з досліджуваних сполук не спричиняла змін в процесах ПОЛ, функціонуванні ферментів АОС та генеруванні супероксидного радикалу в клітинах печінки мишей з лімфомою NK/Ly, що характеризує БФ1 та ПЕГ-ПН як ефективні протипухлинні СДЛ з мінімальними побічними ефектами на непухлинні клітини. Вперше протестовано протипухлинну дію похідного тіазолу БФ1 та його комплексу з ПЕГ-ПН Th1 на експериментальній моделі мишачої лімфоми NK/Ly in vivo. Встановлено, що комплекс Th2 пролонгував життя мишей-пухлиноносів в порівнянні з мишами з лімфомою NK/Ly, які не отримували лікування. Окрім того, некон’югована БФ1 та комплекс Th2 не спричиняли значних цитотоксичних ефектів на клітини крові мишей-пухлиноносіїв порівняно з Доксорубіцином. Отже, дослідження впливу похідного тіазолу БФ1 в комплексі з ПЕГ-ПН на пухлинні та нормальні клітини характеризує цю СДЛ як перспективний хіміотерапевтичний засіб, який має протипухлинний ефект з прийнятним профілем безпеки та мінімальними побічними ефектами.^UThis work is devoted to the study of the cytotoxic mechanism of the antitumor thiazole derivative N-(5-benzyl-1,3-thiazol-2-yl)-3,5-dimethyl-1-benzofuran-2-carboxamide (BF1) in a complex with PEG-containing polymeric nanocarriers (PEG-PN), that were used to improve the solubility of the investigated compound, towards to cancer cells in vitro and in vivo. Cancer is one of the most common causes of death worldwide characterized by uncontrolled cell proliferation and the absence of programmed cell death, which with the exception of hematological types of cancer, generates an abnormal cell mass or tumor. Unspecific damage of normal cells, high toxicity of chemotherapeutic compounds, their poor solubility in body fluids and insufficient selectivity towad tumor cells, as well as the development of multiple drug resistance confirm the need to find new effectively targeted cancer treatment and to improve existing therapeutic drugs used in clinical practice. The nanocarrier-based polymeric drug delivery systems (NDDSs) can deliver higher doses of chemotherapeutic agents to tumor due to enhanced permeability and retention effects, while reducing side effects of drugs, improve their solubility and ensure longer circulation of drug in the body. It was established that the thiazole derivative BF1 in the complex with PEG-PN were the more toxic to the human hepatocarcinoma HepG2 and the rat glioma C6 cell lines compared to the unconjugated thiazole derivative or Doxorubicin. However, it was found that unconjugated BF1, its complexes with PEG-PN and free PEG-PN did not show cytotoxic activity against non-tumor cells of HEK293 kidney embryos and NIH3T3 fibroblast cells whereas Doxorubicin exhibited a significant level of cytotoxicity. It was first demonstrated a significant increase in the content of reactive Oxygen species (ROS) in NK/Ly lymphoma cells under the influence of the thiazole derivative BF1 and its complexes with PEG-PN. The accumulation of ROS in tumor cells may be the main trigger of the cytotoxic mechanisms of the thiazole derivative BF1 and leads to the tumor cells' death. The effect of a thiazole derivative BF1 conjugated with PEG-PN on the lipid peroxidation (LPO) processes and the activity of antioxidant defense system (AOS) enzymes in lymphoma cells as markers of the cell damage caused by oxidative stress through the accumulation of ROS was investigated. It was established that both unconjugated BF1 and BF1+PEG-PN complexes increased the content of primary LPO products (lipid hydroperoxides), but only the complexes caused an increase in the content of TBARS-products (one of the secondary products of LPO) in lymphoma cells. The activity of superoxide dismutase (SOD), significantly increased under the influence of unconjugated BF1 and its complexes with PEG-PN, while the activity of catalase (CAT) and glutathione peroxidase (GPx) was reduced under the action of the studied compounds. This data indicates the accumulation of H2O2 in lymphoma cells. It was established that although none of the investigated compounds affected the rate of the glucose-fuelled basal respiration, Th4 and Th6 complexes significantly increased the maximum rate of cellular respiration when protonophore FCCP was added after glucose. It was established that only BF1 conjugated with PEG-PN were significantly reduced the mitochondrial membrane potential in murine lymphoma cells. It was first demonstrated that BF1 in a complex with PEG-PN causes significant ultrastructure changes in lymphoma cells, such as fragmentation, disintegration or/and disappearance of the cell nucleus, damage and destruction of the plasma membrane, an increase in the number of mitochondria and lysosomes. It was reported that neither BF1, PEG-PN nor their complexes changed the content of lipid peroxidation products, superoxide radicals or the activity of AOS enzymes in hepatocytes from mice with NK/Ly. This data characterizes BF1 in complex with PEG-PN as an effective antitumor DDS with minimal side effects on non-tumor cells. The antitumor effect of the thiazole derivative BF1 and its complex with PEG-PN Th1 was investigated on the experimental model of murine lymphoma NK/Ly in vivo. It was first established that the Th2 complex prolonged the survival of tumor-bearing mice compared to mice with NK/Ly lymphoma that did not receive treatment. In addition, unconjugated BF1 and Th2 complex did not cause significant cytotoxic effects on the blood cells of tumor-bearing mice compared to Doxorubicin. Therefore, the study of the effect of the thiazole derivative BF1 in a complex with PEG-PN on tumor and normal cells show that investigated compounds are promising chemotherapeutic DDS with effective antitumor effect with an acceptable safety profile and minimal side effects.

  Скачати повний текст

Визначено причини розвитку ранної постінфарктної дилатації (РПД) порожнини лівого шлуночка (ЛШ) серця, що виникає в гострому періоді інфаркту міокарда (ІМ), а також оптимізації гострого ІМ з метою профілактики РПД. Проаналізовано вплив антропологічних, клініко-лабораторних та інструментальних показників на частоту розвитку РПД. Виявлено взаємозв'язки між рівнем маркерів системного запального процесу, величиною пошкодження, наявністю життєздатного міокарда та розвитком РПД. Доведено, що раннє відновлення прохідності інфаркт-обумовленої коронарної артерії механічним та фармакологічним шляхом, однаково ефективне в профілактиці РПД порожнини ЛШ. Встановлено ефективність використання препаратів з мембранопротекторними властивостями, зокрема, триметазидина та кверцетина в попередженні розвитку РПД порожнини ЛШ.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена проблемі ефективності лікування шляхом удосконалення ендоскопічної ендоназальної методики пластики лікворної фістули. Вперше запропонована методика пластики лікворної фістули з розмірами кісткового дефекту до 0,6 см з використанням аутожирової тканини в два шари. Вперше запропонована методика використання аутокістки з фрагментом широкої фасції стегна при розмірі дефекту основи черепа більше 0,6 см. В експерименті досліджена біологічна дія ГАП гелю при застосуванні його разом з аутофіксацією та аутокісткою при закритті лікворної фістули, показані переваги застосування аутофрагментів фасції та кістки разом з ГАП гелем після модифікації шляхом використання композиції хітозану, з додаванням колагену, хондроїтину, бетагліцерофосфату та ербісолу. Встановлено, що запропонована методика пластики з використанням аутожирової тканини дозволяє знизити кількість рецидивів назальної ліквореі з 19,23% при виконанні пластики з використанням клапотя слизової оболонки з порожнини носа до 5,0%. Ця методика дозволяє зберегти всі внутрішньоносові структури і архітектоніку порожнини носа, тим самим достовірно знизити кількість пацієнтів з наявністю порушення нюху, транспортної функції миготливого епітелію порожнини носа в порівнянні з методикою використання клапотя слизової оболонки з порожнини носа. Запропонована методика пластики дефектів основи черепа більше 0,6 см, дозволяє знизити ризик рецидиву ліквореї в достовірно меншій кількості випадків, ніж при використанні загальноприйнятої методики. Використання запропонованої методики достовірно не впливає на стан слизової оболонки порожнини носа, функцію нюху, і стану носового дихання в порівнянні з загальноприйнятими методиками пластики. Аналіз кількісних показників товщини кісткової мозолі досліджуваних груп тварин виявило найбільш виражену стимуляцію остеосинтезу та закриття дефекту при застосуванні ГАП гелю після модифікації. Після застосування модифікованого ГАП гелю дані показники достовірно перевищують такі в контрольній групі так і в групі де використовувся лише ГАП гель. Проведені експериментальні дослідження є доклінічними та можуть бути рекомендовані для організації клінічних випробувань.^UThe research is based on a complex clinical and instrumental study of 90 patients with nasal cerebrospinal fluid. The 1st group (46 people) included patients whose size of the bone defect did not exceed 0.6 cm; the 2nd group included 44 patients with the size of the bone defect more than 0.6 cm.Patients from the 1st group were divided into 2 subgroups. Subgroup 1A consisted of 20 patients who underwent plastic surgery with auto-adipose tissue according to the method we offered (patent № 132428 from 25.02.2019). Subgroup 1B included 26 patients who underwent plastic surgery of the defect of the skull base according to the generally accepted method of "overlay" by using a flap of mucous membrane from the nasal cavity on the feeding vascular leg. Patients from the 2nd group were divided into 2 subgroups. Subgroup 2A included 21 patients who underwent cerebrospinal fluid fistula plastic surgery according to the generally accepted method by using a fragment of the broad fascia of the thigh and subsequent additional closure of the nasal cavity with a naso-septal flap. Subgroup 2B included 23 patients who underwent cerebrospinal fluid fistula plastic surgery according to our offered method (patent № 7795 from 20.01.2020). Experimental studies have been carried out on 56 mature nonlinear rats of both sexes aged 3-6 months with weight 190-275 g. Bone defect plasticity was performed by using autobone and fragment of wide femoral fascia (control group), autobone, fragment of wide fascia of femur and by adding calcium hydroxyapatite in the form of gel (the1st experimental group), and by using autobone, fragment of wide fascia of femur and by adding of hydroxy calcium in the form of gel with modifiers (the 2nd experimental group). It is established that our offered technique of plasticity of using auto adipose tissue can reduce the number of recurrences of nasal cerebrospinal fluid while using endoscopic endonasal access from 19.23% when performing plastic surgery using a flap of mucous membrane from the nasal cavity to 5.0% by using our offered technique. The offered technique of cerebrospinal fluid fistula with bone defect size less than 0.6 cm allows to preserve all intranasal structures and architectonics of the nasal cavity, thereby significantly reducing the number of patients with olfactory disorders, transport function of the ciliated epithelium of the nasal cavity in comparison with the method of mucosal flap from the nasal cavity. Our method of the skull base defects more than 0.6 cm, accompanied by nasal cerebrospinal fluid can reduce the risk of recurrence of cerebrospinal fluid in significantly fewer cases than when using the generally accepted plastic method. Quantitative studies of the callus bone thickness of the studied groups revealed the most evident stimulation of osteosynthesis and closure of the defect when using HAP gel after modification. The thickness of the newly formed bone by the adding only HAP gel in the control group is 20% more in 2 weeks and after 1.5 months – 70%. While if to compare with the data of the group 2 after the application of the modified HAP gel, these indicators significantly exceed those in the control group. The conducted experimental researches are preclinical and can be recommended for the organization of clinical trials.