Розроблено новий напрямок у прогнозуванні резистентності емалі до карієсу, який грунтується на морфологічних особливостях жувальних поверхонь молярів - одонтогліфіці. Вивчено одонтогліфічні візерунки 452-х перших нижніх постійних молярів дітей Прикарпаття та виявлено найпоширеніші типи. Встановлено, що карієсрезистентність на морфологічному рівні визначається характером візерунків міжгорбкових та горбкових борозен, висотою горбків та кривизною жувальної поверхні молярів. Доведено генетичну детермінацію одонтогліфіки та топографії фісурного карієсу. Визначено перевагу генетичних чинників у виникненні карієсу в дівчат у порівнянні з хлопцями. Сформовано групи резистентності до карієсу на підставі одонтогліфіки перших нижніх постійних молярів. Проаналізовано динаміку мінералізації фісур та ямок молярів з різним одонтогліфічними візерунками. Впроваджено в клініку тест одонтогліфіки - доступний візуальний клінічний критерій визначення резистентності молярів до карієсу відразу після прорізування, з використанням якого опрацьовано схему прийняття клінічних рішень щодо показань та об'єму герметизації фісур, що зумовлює ранню раціональну та індивідуальну місцеву профілактику фісурного карієсу.

  Скачати повний текст

У дисертаційному дослідженні представлена фенотипова характеристика осіб, схильних до протиправних дій; встановлена мінливість дерматогліфічних ознак і належність їх одній особі, досліджено, вивчено дерматогліфічний фенотип, розроблено алгоритм прогнозування схильності особи до протиправних дій. Встановлено, що факторними фенотиповими ознаками для групи умисних убивць є колір шкіри, колір та тип волосся, риси обличчя, нахил лоба і форма нижньої щелепи, статистично значущі відмінності за: висотою та шириною лоба, формою вилиць; для осіб, що вчинили статеві злочини - колір шкіри, риси обличчя, висота і ширина лоба, колір очей, форма носа, вилиць і підборіддя, статистичні відмінності за: нахилом лоба, типом волосся; для наркозлочинців – колір шкіри, тип волосся, висота, ширина та нахил лоба, форма вилиць та підборіддя, статистичні відмінності, за формою носа; для осіб, що вчинили майнові злочини - колір шкіри, тип волосся, риси обличчя, висота, ширина і нахил лоба, колір очей, форма носа, вилиць і підборіддя. Факторними критеріями антропометричних параметрів для групи умисних убивць є показники ширини плечей, довжини рук і висоти лоба; для осіб, що вчинили статеві злочини- довжина рук і висота лоба; для наркозлочинців - довжина рук і висота лоба; для осіб, що вчинили майнові злочини - довжина стопи, довжина ніг і бігоніальна ширина. Виявлено факторні дерматогліфічні критерії схильності особи до протиправних дій різного ступеня тяжкості: у осіб, що вчинили злочини проти життя людини, частота зустрічання радіальних петель на лівій руці становила 59,2 %, на правій – 54,4 %; ульнарних петель – 3,6 % та 4,4 % відповідно; в осіб, що вчинили статеві злочини: радіальних петель - 59,6 % та 56,8 % відповідно; ульнарних петель – 3,2 % та 3,6 % відповідно, частота дуг – 14,4 % та 12 % відповідно; у наркозлочинців на пальцях лівої руки найчастіше зустрічаються радіальні петлі (52,31 %) та завитки (29,23 %), рідше - складні візерунки (8,08 %), дуги (6,92 %) та ульнарні петлі (3,46 %), на пальцях правої руки найчастіше зустрічаються завитки (44,23 %) та радіальні петлі (39,62 %), рідше дуги (5,77 %), ульнарні петлі (5,38 %) та складні візерунки (5 %); у осіб, що вчинили майнові злочини: радіальних петель на лівій руці - 69,6 %, на правій – 62,4 %; ульнарних петель по 2 %, частота завитків – 10,4 % і 28,44 %. Встановлено пальцеву мінливість дерматогліфічних ознак і критерії їх належності одній особі: в убивць візерунки на правій і лівій руках за показником сумарної частоти не відрізняються, на І пальці лівої та правої рук найчастіше зустрічались радіальні петлі – 64 % та 44 % відповідно, рідше – завитки (24 % та 42 % відповідно) та складні візерунки (12 % та 14 % відповідно), ульнарні петлі та дуги не зустрічалися взагалі; на ІІ пальці найчастіше зустрічалися завитки – 32 % на лівій і 34 % на правій руках, а також радіальні петлі (30 % 22 % відповідно), рідше – ульнарні петлі (18 % і 20 % відповідно), дуги (по 16 %); на ІІІ пальці найчастіше зустрічались радіальні петлі (66 % та 60 % відповідно) та завиткові візерунки (18 % та 28 % відповідно), ульнарні петлі не були виявлені; на ІV пальці лівої руки найчастіше зустрічались радіальні петлі (56 %) та завиткові візерунки (44 %), а правої – завиткові візерунки (50 %) та радіальні петлі (46 %), візерунок дуги не зустрічався; на V пальці частота радіальних петель - (80 % та 76 % відповідно) та завитків (16 % та 24 %) була на обох руках практично однаковою, а ульнарні петлі не зустрічалися взагалі; у ґвалтівників на І пальці лівої та правої рук найчастіше зустрічались радіальні петлі – 44 % та 42 % відповідно, рідше – завитки (26 % та 38 % відповідно) та складні візерунки (22 % та 18 % відповідно), ульнарні петлі – по 2 % на обох руках, дуги – у 6 % на лівій руці та не зустрічалися взагалі; на ІІ пальці найчастіше зустрічалися дуги (34 % і 32 % відповідно), а також радіальні петлі (30 % 24 % відповідно) та завитки (20 % 26 % відповідно), рідше – ульнарні петлі (8 % і 10 % відповідно), складні візерунки (по 8 %); на ІІІ пальці найчастіше зустрічались радіальні петлі (68 % та 70 % відповідно) та дуги (по 18 % на обох руках), завиткові візерунки – (10 % та 4 % відповідно), ульнарні петлі та складні візерунки зустрічалися однаковою мірою – у середньому по 2 %; на ІV пальці обох рук найчастіше зустрічались радіальні петлі (72 % та 70 % відповідно) та завиткові візерунки (16 % та 24 % відповідно), частота зустрічання інших візерунків на цьому пальці становила в середньому по 2 %; на V пальці частота радіальних петель становила - 84 % та 78 % відповідно, всі інші візерунки зустрічалися в середньому від 2 % до 8 %; також слід зазначити, статистично достовірно більшу кількість радіальних петель у ґвалтівників, ніж у чоловіків КГ, на пальцях обох рук за винятком ІІ, дуг за винятком ІІІ пальця, а також меншу кількість ульнарних петель на всіх пальцях обох рук та завитків на ІV і V пальцях. Ключові слова: судова медицина, ідентифікація особи, дерматогліфіка, фенотип, протиправні дії.^UThe dissertation research presents the phenotypic characteristics of persons prone to illegal actions; the variability of dermatoglyphic signs and their belonging to one person has been established, the dermatoglyphic phenotype has been researched and studied, an algorithm for predicting a person's propensity to illegal actions has been developed. It was established that the factor phenotypic characteristics for the group of intentional killers are skin color, hair color and type, facial features, forehead slope and lower jaw shape, statistically significant differences in: forehead height and width, cheekbone shape; for persons who have committed sexual crimes - skin color, facial features, height and width of the forehead, eye color, shape of the nose, cheekbones and chin, statistical differences according to: forehead slope, hair type; for drug criminals – skin color, hair type, height, width and slope of the forehead, shape of the cheekbones and chin, statistical differences, according to the shape of the nose; for persons who have committed property crimes - skin color, hair type, facial features, height, width and slope of the forehead, eye color, shape of the nose, cheekbones and chin. Factor criteria of anthropometric parameters for the group of intentional killers are indicators of shoulder width, arm length, and forehead height; for persons who have committed sexual crimes - arm length and forehead height; for drug criminals - arm length and forehead height; for persons who have committed property crimes - foot length, leg length and bigonial width. The factor dermatoglyphic criteria of a person's propensity to illegal actions of various degrees of severity were revealed: in persons who committed crimes against human life, the frequency of radial loops on the left hand was 59.2%, on the right - 54.4%; ulnar loops – 3.6% and 4.4%, respectively; in persons who have committed sexual crimes: radial loops - 59.6% and 56.8%, respectively; ulnar loops – 3.2% and 3.6%, respectively, frequency of arcs – 14.4% and 12%, respectively; among drug criminals, radial loops (52.31 %) and curls (29.23 %) are most often found on the fingers of the left hand, complex patterns (8.08 %), arcs (6.92 %) and ulnar loops (3.46 %) are less common %), curls (44.23%) and radial loops (39.62%) are most often found on the fingers of the right hand, less often arcs (5.77%), ulnar loops (5.38%) and complex patterns (5%) ; in persons who committed property crimes: radial loops on the left hand - 69.6%, on the right - 62.4%; 2% of ulnar loops, the frequency of curls - 10.4% and 28.44%. Finger variability of dermatoglyphic signs and the criteria for their belonging to one person were established: in murderers, the patterns on the right and left hands did not differ in terms of total frequency, on the 1st fingers of the left and right hands, radial loops were most often found - 64% and 44%, respectively, curls were less common ( 24% and 42%, respectively) and complex patterns (12% and 14%, respectively), ulnar loops and arches were not encountered at all; curls were most often found on the II fingers - 32% on the left and 34% on the right hands, as well as radial loops (30% 22%, respectively), less often - ulnar loops (18% and 20%, respectively), arcs (16% each); radial loops (66% and 60%, respectively) and spiral patterns (18% and 28%, respectively) were most often found on the III finger, ulnar loops were not detected; on the 4th finger of the left hand, radial loops (56%) and spiral patterns (44%) were most often found, and on the right - spiral patterns (50%) and radial loops (46%), the arc pattern was not found; on the V finger, the frequency of radial loops - (80% and 76%, respectively) and curls (16% and 24%) was practically the same on both hands, and ulnar loops did not occur at all; among rapists, radial loops were most often found on the 1st fingers of the left and right hands - 44% and 42%, respectively, curls (26% and 38%, respectively) and complex patterns (22% and 18%, respectively) were less common, ulnar loops - 2% each on both hands, arches – in 6% on the left hand and did not occur at all. Branch – medicine.

Дисертація присвячена дослідженню церковного монументального живопису Лідії Спаської (1910-2000) в храмах Києва та Волині другої половини XX ст.. Мета роботи: виявити нові та систематизувати наявні відомості стосовно монументальних розписів художниці другої половини XX ст. в церквах України, їх художніх та стилістичних особливостей; характеризувати живописну манеру цього періоду її творчості. На основі зібраного матеріалу відтворено життєпис Л. Спаської; укладено хронологію монументальних робіт мисткині в Києво-Подільській Покровській і Феодосія Чернігівського в Луцьку церквах; систематизовано наявні матеріали, пов’язані зі створенням цих стінописів; проведено іконографічний та іконологічний аналіз деяких композицій і окремих зображень. Використовуючи комплексну методологічну базу, вдалося виявити стилістичні особливості авторської манери Л. Спаської на тлі мистецьких тенденцій, пошуків та впливів у живописі, зокрема в релігійному монументальному малярстві на протязі XX ст.?Дисертація є першим комплексним дослідженням творчості Л. Спаської в контексті релігійного живопису другої половини ХХ ст. Аналіз наукової розробки теми підтвердив відсутність ґрунтовних праць та наявність значних розбіжностей в попередніх дослідженнях, які спираються на наративні джерела, такі як спогади учасників подій – служителів храмів і парафіян; розвідки проведені мистецтвознавцями та художниками-реставраторами при поверховому візуальному дослідженні в несприятливих умовах в стані значного ушкодження, або в діючих храмах.?Дослідження монументального живопису Л. Спаської здійснено в Києво-Подільській Покровський та луцький Феодосія Чернігівського церквах, та доповнено матеріалами живопису та графіки з музеїв: Волинського краєзнавчого, державного історико-культурного заповідника м. Острога, Острозької Академії, Рівенського краєзнавчого; приватних колекцій. Архівні джерела представлено документами з архіву підприємства УкрНДІПроектреставрація, ЦДІАК, приватного архіву родини Глаголєвих.?Наукова новизна: вперше проаналізовано й узагальнено наявні матеріали стосовно церковного монументального живопису Л. Спаської другої половини XX ст.; до наукового обігу введено раніше невідомі матеріали та документи про роботи Л. Спаської в Києво-Подільській Покровські церкві; досліджено стилістичні особливості манери художниці; здійснено ґрунтовне історичне, іконографічне, іконологічне, мистецтвознавче та стилістичне дослідження стінописів в означених храмах.?Дисертація складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків – ілюстрації, спогади, фрагменти щоденника; акти; відомості про публікації та апробацію основних положень дослідження.?Перший розділ присвячено історіографії, джерельній базі та методології дослідження.?У другому розділі здійснено аналіз історичного, політичного, соціального контексту існування релігійного мистецтва у другій половині XX ст. Проведено дослідження життєвого та творчого шляху Л. Спаської в його рамках.?В третьому розділі викладено результати дослідження релігійного живопису Л. Спаської в Києво-Подільській Покровській та луцькій Феодосія Чернігівського церквах.?? Встановлено, що творчості художниці притаманне наступне: реалістичний напрямок; іконографія сюжетів має авторське трактування; композиції підпорядковуються архітектурному простору; світлу властива дуальність; колористиці – яскраві теплі кольори; тонке опрацювання обличчя, а одяг і тло узагальнено; фізіономічні типи слідують сталим іконографічним образам, або спираються на історичні та реальні моделі; орнаменти мають геометричні лінеарні та мозаїчні візерунки з християнськими символами, рослинні мотиви аканту та виноградної лози.?Практичні результати представленого дослідження дозволяють розкрити й оцінити творчість такої малодослідженої художниці як Л. Спаська, сприяють подальшому вивченню творчості мисткині, привертають увагу до охорони та збереження її монументальних розписів.?Результати можуть бути використані для складання навчальних програм з історії українського мистецтва другої половини XX століття та застосовані в таких галузях як церковний живопис чи реставрація; використані для майбутніх проектів з реставраційних робіт стінописів церкви Феодосія Чернігівського в Луцьку, який потребує невідкладних заходів щодо збереження.Ключові слова: Лідія Спаська, монументальне церковне (сакральне) мистецтво, український іконопис, церковне мистецтво, церковне малярство, іконографія, іконологія, релігійний живопис, поєднання мистецтв, мистецтво ХХ ст., образотворче мистецтво ХХ ст. образотворче мистецтво ХХ ст., живопис, образотворче мистецтво, структурно-просторова схема, реставраційна справа, колекція, музей.^UThe dissertation is devoted to the study of the church monumental painting of Lydia Spaska, created in the second half of the 20th century in the churches of Kyiv, Lutsk, and Volyn. The purpose of the work is to discover new and systematize existing information about the monumental paintings of L.I. Spaska of the second half of the 20th century in the churches of Ukraine, their artistic and stylistic features; characterize the painting style of this period of her work. On the basis of the collected material, the biography of L. Spaska was reproduced; the chronology of the monumental works of the artist in the folowing churchs Kyiv-Podil Pokrovska and Theodosius of Chernihiv in Lutsk is concluded; existing materials related to the creation of these murals are systematized; an iconographic and iconological analysis of some compositions and individual images was carried out. Using a complex methodological base, it was possible to identify the stylistic features of L. Spaska authorial manner against the background of artistic trends, searches and influences in painting, in particular in religious monumental painting during the 20th century.?The dissertation is the first comprehensive study of L. Spaska's work in the context of religious painting of the second half of the 20th century. The analysis of the scientific development of the chosen topic confirmed the lack of thorough works and the presence of significant discrepancies in previous studies, which are based on narrative sources, such as the memories of the participants in the events, church's ministers, and parishioners; explorations were carried out by art historians and restoration artists during superficial visual research in adverse conditions in a state of significant damage, or in functioning temples.?The study of L. Spaska's monumental painting was carried out in the Kyiv-Podil Pokrov and Lutsk Theodosius of Chernihiv churches, and was supplemented with painting and graphics materials from the museums: Volyn Regional History Museum, Ostroh State Historical and Cultural Reserve, Ostroh Academy, Rivne Regional History Museum and private collections. Archival sources are represented by documents from the archive of the enterprise UkrNDIProektrestavratsiya, the Central State Archive of Kyiv, and the private archive of the Glagolyev family.?Scientific novelty: for the first time, available materials related to the church monumental painting of L. Spaska of the second half of the 20th century have been analyzed and summarized; previously unknown materials and documents about the works of L. Spaska in the Kyiv-Podil Pokrovska Church were introduced into scientific circulation; the stylistic features of the artist's manner were investigated; a thorough historical, iconographic, iconological, art history and stylistic study of wall paintings in these temples was carried out.?The dissertation consists of an introduction, three chapters with conclusions to each, general conclusions, a list of used sources and appendices - illustrations, memories, fragments of a diary; acts; information on publications and approval of the main provisions of the study.?The first chapter is devoted to historiography, source base and research methodology.?The second chapter analyzes the historical, political, and social context of the existence of religious art in the second half of the 20th century. A study of L. Spaska's life and creative path was conducted within its framework.?The third chapter presents the results of the study of L.Spaska's religious painting in the Kyiv-Podil Pokrovska and Lutsk Theodosius of Chernihiv churches.?It has been established that the artist's work is characterized by the following: a realistic direction; the iconography of the subjects has an author's interpretation; compositions are subject to architectural space; light is characterized by duality; colors - bright warm colors scheme; fine treatment of the face, and the clothes and background are generalized; physiognomic types follow fixed iconographic images, or are based on historical and real models; the ornaments have geometric linear and mosaic patterns with Christian symbols, acanthus and vine plant motifs.The practical results of the presented research allow us to reveal and evaluate the creativity of such an understudied artist as L. Spaska, contribute to the further study of the artist's creativity, and draw attention to the protection and preservation of her monumental paintings.The results can be used for drawing up educational programs on the history of Ukrainian art of the second half of the 20th century and applied in such fields as church painting or restoration; used for future projects on the restoration of wall paintings of the Church of Theodosius of Chernihiv in Lutsk, which needs urgent conservation measures.Key words: Lidia Spaska, monumental church art, Ukrainian icon painting, church art, church painting, iconography, iconology, religious painting.