Досліджено білки казеїнового комплексу коров'ячого молока та продукти їх протеолізу, які утворюються за умов дії ферментів молочнокислих бактерій. Запропоновано ефективну методику для електрофорезу білків казеїнового комплексу, яка забезпечує ідентифікацію казеїнових фракцій відповідно до сучасної класифікації. Охарактеризовано протеолітичну активність та інші основні біохімічні показники 50-ти штамів різновидностей Lactococcus lactis та 2-х штамів Str. salivarius subsp. termophilus. На підставі результатів дослідження закономірностей протеолізу казеїнів лактококами введено критерій для характеристики відношення активності приклітинних і внутрішньоклітинних протеаз. Даний критерій запропоновано використовувати для відбору штамів, здатних продукувати гіркі на смак пептиди. Встановлено, що здатність утворювати казокініни серед штамів лактококів зустрічається рідко. Запропоновано модельну систему для тестування протеолітичних ферментів на здатність утворювати біологічно активні пептиди під час протеолізу казеїнів. Виділено хроматографічно низькомолекулярні пептиди після протеолізу казеїнових фракцій <$Ealpha sub S 1 - roman CN> і <$Ebeta - roman CN>, що вірогідно знижують артеріальний тиск у щурів зі штучною реноваскулярною гіпертензією.

  Скачати повний текст

Досліджено біологічні особливості активних штамів бактерій -деструкторів вуглеводнів та визначено ефективність створених на їх основі препаратів для очищення нафтових забруднень довкілля. Серед ізольованих з нафтозабруднених грунтів і кореляційних штамів бактерій відібрано активні штами - деструктори нафти та нафтопродуктів, що належать до видів Acinetobacter calcoaceticus, Gordonia rubropertinctus і Rhodococcus erythropolis. Вони здатні до засвоєння великої кількості вуглеводнів, не проявляють взаємного антагонізму, фітотоксичних властивостей і патогенності. За умов росту на вуглеводнях у штамів G. rubropertinctus ІМВ Ас-5005 і R. erythropolis ІМВ В-7012, які мають початкову низьку гідрофобність клітинної поверхні, відбувалося значне (у 4 - 25 раза) підвищення цього показника та синтез клітиннозв'язаних поверхнево-активних речовин (біоПАР), що мають емульгувальні властивості й утворюють стійкі емульсії типу "масло у воді". Домінувальними компонентами біоПАР цих штамів є гліколіпіди - мономіколати та диміколати трегалози. У високогідрофобного штаму A. calcoaceticus ІМВ В-7013 під час засвоєння вуглеводнів відбувається зниження гідрофобності клітин у 1,4 раза та синтез позаклітинних біоПАР з емульгувальними властивостями, які утворюють стійкі емульсії типу "вода в маслі". Відзначено, що біоПАР ацинетобактерій містить вуглеводи, білки та ліпіди, загальна кількість і склад окремих компонентів у яких залежить від використаного субстрату. Спільне культивування штамів збільшує на 6 - 15 % ступінь деструкції вуглеводнів, яка дорівнювала 76,0 - 97,8 % і зберігалася під час мінералізації середовища до 4,0 % NaCl і значень pH 6,0 - 8,0. Створені на основі досліджених штамів та нафтопоглинальних сорбентів препарат еколан і родойл зменшують концентрацію вуглеводнів у воді за 7 діб на 89,6 %, у грунті за 3 місяці - на 92,7 %, а нафтошламах за 6 місяців - на 92,1 %. У разі використання цих препаратів у запропонованих нормах їх внесення у забруднене середовище відсутня негативна дія на гідробіонтів прісноводних екосистем.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

мРозроблено методичні підходи щодо виділення білкових чинників, здатних зв'язуватись з інсуліном у сироватках крові людей. Встановлено, що використання поетапної афінної хроматографії може бути ефективним для визначення співвідношень білків, які зв'язують інсулін (БЗІ), у крові хворих на цукровий діабет (ЦД), що надає можливість диференційовано обгрунтувати механізми виникнення окремих випадків інсулінорезистентності. З'ясовано, що у процесі фракціонування сироваток крові здорових людей і хворих на ЦД методом поетапної афінної хроматографії виявляють аналогічні фракії БЗІ, які відрізняються кількісним вмістом білка. Доведено, що до складу інсулінзв'язувальних білків, крім антитіл до інсуліну, входять також білки неімуноглобулінової природи. Виявлено, що в однакових об'ємах сироваток крові хворих на ЦД і донорів міститься різна кількість усіх БЗІ й білків імуноглобулінової природи.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено властивості вірусів зозулинцевих і вивчено їх розповсюдженість за умов захищеного грунту та природної флори. Виявлено та ідентифіковано збудники вірусних хвороб зозулинцевих захищенного грунту та природних екосистем України, показано їх нерівномірне розповсюдження. Установлено факт відсутності шкодочинних вірусів зозулинцевих закритого грунту за їх природних умов існування. Виявлено толерантний до вірусної інфекції сорт рослин Cymbidium hybridum hort. Одержано поліклональну діагностичну сироватку до ізолятів вірусу мозаїки цимбідіуму (ВМЦ) і вірусу кільцевої плямистості одонтоглосуму (ВКПО) для створення діагностикумів на основі непрямого ІФА з використанням лужної фосфатази, що дозволить ідентифікувати ВМЦ і ВКПО в рослинному матеріалі. Модифіковано схему оздоровлення посадкового матеріалу зозулинцевих і розроблено технологію одержання терестріальних їх видів за умов I<>in vitro.

  Скачати повний текст

Наведено результати обстеження промислових насаджень гербери на вірусоносійство. Описано різноманітні симптоми ураження гербери. Досліджено властивості виявлених збудників вірусних хвороб. Встановлено кореляцію між візуальними симптомами на гербері та наявністю вірусних антигенів в уражених рослинах. Виявлено не описаний раніше на гербері вірус. Досліджено реакцію рослин-індикаторів на цей вірус, його серологічні особливості та морфологію віріона, а також визначено молекулярну масу єдиного структурного білка. Експериментально підібрано умови введення гербери в культуру in vitro, які передбачають час відбору первинних експлантів та умови їх стерилізації. Модифіковано склад живильного середовища для культивування гербери in vitro, що дало змогу прискорити процес мікроклонального розмноження цієї культури. З використанням розробленої технології одержано вільні від вірусу рослини-донори гербери сортів "Роулетта" та "Циган", які вирощено за промислових умов у ВАТ "Агрофірма Троянда".

  Скачати повний текст

Виявлено на рослинах смородини чорної ознаки махровості та зеленої крапчастості, на малині - жовтої плямистості та хлорозу жилок. Проведено ідентифікацію їх збудників: Blackcurrant reversion virus, Cucumbermosaic virus 1 Smith, Raspberry yellow blotch virus і Raspberry vein chlorosis virus. Удосконалено методику діагностики вірусу жовтої плямистої малини. Проведено фітовірусологічну оцінку сортів смородини чорної та малини на стійкість проти вірусів махровості та жовтої плямистості. Встановлено їх вплив на біохімічний склад плодів і вміст зелених пігментів у листках даних культур. Досліджено фотосинтетичну активність здорових і хворих рослин смородини чорної та малини.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено генетичні, цитогенетичні, біохімічні, технологічні та польові досліди з метою поглибленого вивчення генетичної природи ознаки якості зерна пшениці та можливості їх покращання за рахунок впровадження в селекційний процес генетичної мінливості на рівні хромосомних транслокацій, мутацій, рекомбінатних генотипів, чужорідних генів і трансгенних модифікацій. Виконано картування локусу Gli-B1 на хромосоми 1B пшениці з використанням оригінального телосомічного методу, проведено серію досліжень з картування множинних локусів Gli/Glu пшениці. Охарактеризовано індивідуальні білки за спектром пептидів і первинною N-термінальною послідовністю амінокислот. Проведено широкомасштабні дослідження з інтрогресії з геном пшениці екотичних Gli/Glu-алілів від дикоростучих співродичів пшениці та доведено можливість покращання показників якості борошна пшениці за рахунок генетичної плазми дикоростучих видів. Досліджено основні генетичні системи, які кодують синтез амілолітичних ферментів зерна, синтез крохмалю та контролюють консистенцію зерна пшениці. Створено новий генетичний матеріал для селекційного використання та започатковано нові напрями селекції сортів пшениці екстра високої якості борошна, сортів кондитерського та технічного використання спирто-дистилятного напряму для виробництва біоетанолу. Розроблено та впроваджено в практику селекційно-генетичних досліджень методи електрофоретичного аналізу й екпрес-оцінювання якості борошна генетичного та селекційного матеріалу пшениці.

  Скачати повний текст

Установлено, ацетилгідразід оксалурової кислоти та етиловий ефір 4-етоксіфенілоксалурової кислоти у разі внутрішнього введення в дозах 50 мг/кг і 100 мг/кг здоровим щурам у динаміці чотирьох годин суттєво не впливають на процеси обміну гострофазних білків, ліпідів і на активність ферментів, а за гострого формалінового запалення з оксидантним стресом виявляють антизапальні та антиоксидантні властивості, підтверджені тим, що у динаміці сприяють нормалізації у сироватці крові показників гаптоглобіну, фібриногену, церулоплазміну, альбуміну, загального білка, середніх молекул, загальних ліпідів, тригліцеридів, холестерину, ліпопротеїнів високої густини холестерину, малонового діальдегіду, каталази, аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, лужної та кислої фосфатаз.

  Скачати повний текст

Вперше ідентифіковано вірусну та фізіолого-біохімічну природу симптомів "багряних листків" озимої пшениці. Встановлено, що подібні симптоми супроводжують вірусне ураження рослини. Показано, що підвищення вмісту цукрів у рослинах озимої пшениці відбувається під впливом вірусної інфекції та за низьких позитивних температур. Вперше з листків рослин озимої пшениці з раніше неописаними симптомами хлоротичних штрихів виділено вірусні частинки розмірами 360 +/- 10 х 14 нм, 100 +/- 10 х 14 нм і 220 +/- 20 х 14 нм з паличкоподібною морфологією. Розроблено ефективні способи застосування гумінових препаратів, координаційних сполук літію та натрію. Підтверджено можливість індукції стійкості щодо вірусів рослин за умов модельованої мікрогравітації.

  Скачати повний текст

Описано метаболізм ліпідів у хворих на хронічний вірусний гепатит (ХВГ). Показано переважання apoB-R шляху поступлення ЛНГ до клітин у цих хворих. Доведено, що серед пацієнтів з ХВГ, особливо у разі віремії, істотно частіше спостерігається гіпохолестеролемія, ніж у випадку невірусних гепатитів. Обгрунтовано можливість використання зниження рівня тригліцеринів та ліпопротеїнів дуже низької густини (ЛДНГ) як маркера порушень мікросомального тригліцерид-транспортного протеїну у хворих на HCV гепатит. Уперше показано, що у пацієнтів з НГЛ метаболізм ліпідів залежить від інфікування їх HCV. Запропоновано коефіцієнт насичення холестеролом ліпропротеїнами високої густини як показник можливої злоякісної проліферації у хворих на ХВГ.

  Скачати повний текст

Досліджено розповсюдження та шкодочинність вірусів печериць за умов довкілля, а також виробництва. Показано нерівномірність розповсюдження патогенів у регіонах Полісся, Лісостепу, Ботанічних садах України та біотехнологічних центрах. Враховано деструкцію органел клітин та зміни у габітусі рослин, які були експериментально інфіковано паличкоподібним вірусом печериць. Розглянуто основні властивості вірусів, які інфікують печерицю двоспарову (Agaricus bisporus (J. Lge) Imbach). За умов біоценозів та штучних екосистем вивчено поширення паличкоподібного патогену, який мав певну серологічну спорідненість із вірусом тютюнової мозаїки. Розроблено систему відбору здорового посівного матеріалу грибів, яка включає ступеневий вірусологічний контроль усього біотехнологічного циклу їх вирощування. На підставі використання діагностику вірусів за методом Ухтерлоні, ІФА, електронномікроскопічний та інші методи проаналізовано локалізацію патогенів у грибах, посівному матеріалі, грунті, а також фекаліях тварин. Доведено, що вірусні хвороби печериць знижують урожай плодових тіл грибів у 1,5 - 3 рази, а їх збудники викликають патологічні зміни міцелію та плодових тіл. Запропоновано ключ-схему для оцінки посівного матеріалу та плодових тіл грибів, що ростуть за умов природних регіонів та вирощуються у штучних екосистемах з урахуванням симптомів хвороб, властивостей вірусів у динаміці росту та розвитку грибів. Розглянуто стійкість до вірусних хвороб різних штамів печериць. На основі властивостей збудників та їх циркуляції в екологічних нішах розроблено комплекс профілактичних заходів боротьби з вірусними інфекціями.

  Скачати повний текст

Досліджено участь еритроцитів і лейкоцитів у згортанні крові за норми й у разі виразкової хвороби шлунка. Виявлено, що цілі еритроцити здатні активізувати внутрішнє тромбопластиноутворення за рахунок наявності в них тромбопластинового фактора еритроцитів, який є глікопопротеїдом з молекулярною масою 17 540 - 22 590, зосереджений у стромі еритроцитів у фракції D і має властивості фактора 3 тромбоцитів. Установлено механізм включення тромбопластинового фактора еритроцитів у процес тромбопластиноутворення, який полягає у збереженні сіалопротеїду зовнішнього шару мембрани клітини, що відіграє роль своєрідного посередника між тромбопластиновим фактором еритроцитів і активованими факторами згортання плазми. В стромі еритроцитів у фракції A виявлено високомолекулярні стромальні білки (167 900), які прискорюють перетворення фібриногену на фібрин і за біологічною дією нагадують фактор 2 тромбоцитів. Показано, що лейкоцити беруть участь у реакціях клітинної агрегації та входять до складу первинної гомостатичної пробки, здатні активізувати коагуляційний гемостаз за рахунок наявності в них тромбопластичного, антигепаринового фібринстабілізувального факторів. Установлено, що активація перекисного окиснення ліпідів в еритроцитах і зниження активності антиоксидантних ферментів еритроцитів зумовлюють підвищення агрегаційної активності, зниження пероксидної резистентності, здатності еритроцитів до деформування, збільшення в'язкості еритроцитарної суспензії у разі виразки шлунка, що призводить до порушення мікроциркуляції та гіпоксії слизової оболонки шлунка. Патогенетично обгрунтовано застосування антиоксидантів у комплексній схемі лікування хворих на виразкову хворобу шлунка.

  Скачати повний текст

Містяться теоретичні дослідження у вирішенні проблеми прогнозування колоїдної стабільності винопродукції. Проведені теоретичні та експериментальні дослідження складу і фізико-хімічних властивостей комплексу біополімерів, який відповідає за формування оборотних колоїдних помутнінь в міцних винах і виноматеріалах. Встановлено, що до складу комплексу біополімерів входять низькомолекулярні білки, олігомерні форми фенольних речовин і полісахариди. Визначено закономірності формування оборотних колоїдних помутнінь на підставі трансформації комплексу біополімерів під час виробництва міцних вин. Виявлено характер утворення помутнінь, який обумовлений кількісними і якісними змінами складу комплексу. Технологічні прийоми виробництва міцних вин, які сприяють окисленню, збільшують масову концентрацію і ступінь окисленості фенольного фрагменту комплексу та підвищують схильність виноматеріалів до оборотних колоїдних помутнінь. Розроблено метод оцінки схильності вин до оборотних колоїдних помутнінь, який дозволяє прогнозувати терміни стабільності продукції, що виробляється, і одержано рівняння, яке відбиває взаємозв'язок показань розробленого методу з термінами стабільності готової винопродукції.

  Скачати повний текст

Ідентифіковано білки-партнери туберозно-склерозного комплексу TSC1/2 і охарактеризовано виявлені взаємодії у системі вищих евкаріотів. З використанням методу двогібридної системи дріжджів ідентифіковано 10 TSC2-зв'язувальні білки, а саме, адапторні білки родини 14-3-3, білки протеасомного комплексу та серин / треонінова протеїнфосфатаза 5. Одержано й охарактеризовано моноклональні антитіла проти TSC2. Специфічність утворення комплексу TSC2 / PP5 доведено на моделі клітин ембріональних фібробластів мишей з використанням методів реципрокної ко-імунопреципітації. Показано, що ефективність взаємодії TSC2 з PP5 залежить від фізіологічного стану клітин, а саме: комплексоутворення TSC2 / PP5 підсилюється у клітинах, що активно проліферують. Уперше показано зданість PP5 дефосфорилювати in vitro TSC2 за потенційними сайтами фосфорилювання АМРК. Запропоновно модель регуляції активності TSC2 шляхом PP5 опосередкованого дефосфорилювання.

  Скачати повний текст

Досліджено лактатдегідрогеназу (LDH) і розчинні білки слизової оболонки рубця, сітки, книжки, сичуга, сліпої та прямої кишок плодів корів. Встановлено, що з 5-ти до 8,5-місячного віку в цитозольно-мікросомальній та мітохондріальній фракціях тканини зростає активність LDH, а з 3,5 до 8,5-місячного віку - концентрація білків. Ізоензимний склад LDH у субклітинних фракціях і білковий спектр слизової оболонки протягом пренатального періоду онтогенезу не змінюються. У порівнянні з дорослими тваринами у плодів вищими є активність LDH і концентрація білків. У сичузі, сліпій і прямій кишках та печінці плодів менше ізоензимів LDH, побудованих із субодиниць В-типу та краще пристосованих до перетворень лактату. Концентрація даного метаболіту у плодів вища, ніж у дорослих тварин, а пірувату - нижча. Співвідношення ізоензимів LDH і білкових фракцій у слизовій оболонці рубця, сітки та книжки практично ідентичне. У порівнянні з дорослими тваринами менше ізоформ LDH, побудованих із субодиниць А-типу. У цитозольно-мікросомальній фракції передшлунків та у мітохондріях сичуга, сліпої та прямої кишок переважає ізоензим LDH-5. Розподіл ізоформ у цитозольно-мікросомальній фракції сичуга, сліпої та прямої кишок рівномірний. Стійкішими до термічної обробки виявилися ізоензими LDH, побудовані з субодиниць В-типу. Не виявлено відмінностей у активності LDH, її ізоензимному складі, концентрації лактату, пірувату і білків та білковому спектрі слизової оболонки травного тракту плодів, отриманих від корів, які споживали ріпакові шрот і макуху у поєднанні з сорбентами та інші корми з високим вмістом протеїну (сою, соняшник, льон).

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Удосконалено методи діагностики та прогнозування перебігу вірусних гепатитів, розроблено нові критерії для визначення імовірності жовтяниць пухлинного генезу у хворих з синдромом холестазу на підставі дослідження вмісту у сироватці крові орозомукоїду та його глікоформ. Проаналізовано результати обстеження 181-го хворого на жовтяничні форми гострих вірусних гепатитів, хронічні вірусні гепатити, цироз печінки та з новоутвореннями, що призвели до жовтяниці. Встановлено залежність вмісту орозомукоїду від етіології, варіанту перебігу та ступеня тяжкості вірусного гепатиту. Досліджено зв'язок між вмістом орозомукоїду, рецепторним антагоністом інтерлейкіну-1, інтерлейкіном-6 та середніми молекулами. Виділено вагомі діагностичні критерії для диференційної діагностики холестазу вірусного та пухлинного генезу, якими є вміст орозомукоїду та співвідношення його глікоформ.

  Скачати повний текст