Проведено дослідження лексики моди в англійській мові XX - XXI ст. у когнітивному та традиційному лексикологічному аспектах з урахуванням екстралінгвістичних чинників, які вплинули на її формування, а також семіотичного характеру елементів сучасного вбрання. Визначено межі лексики моди й асоціативно-семантичні складники поняття feshion. Проаналізовано способи номінації та словотворення у межах лексики моди. Встановлено, що найбільш поширеними з них є афіксація, словоскладання, акроніми, внутрішня деривація, запозичення та утворення словосполучень. Розвиток лексики моди розглянуто у контексті соціокультурної еволюції. Особливу увагу приділено дослідженню когнітивних механізмів утворення нових лексичних одиниць. Вивчено засоби вербалізації темпоральності, новизни, оцінності та кольору як ключових факторів у сфері моди.

  Скачати повний текст

Розглянуто художні особливості, етномистецькі відмінності одягових вишивок Карпатського регіону України у технічному та композиційному аспектах їх творення. Удосконалено класифікацію чинників вишивки. Визначено художньо-виражальні, орнаментотвірні пріоритети засобів вишивання. Обгрунтовано основні принципи синтезу технік, орнаменту та кольору, на базі яких проаналізовано графічно-колористичні відмінності композиційних структур, домінантних мотивів вишивок народного вбрання українських горян. Проведено порівняльний аналіз художньо-естетичної образності вишивок локальних осередків Гуцульщини, Бойківщини, Лемківщини.

  Скачати повний текст

Запропоновано інтегративний підхід до вивчення дискурсивно-прагматичного аспекту дескрипцій одягу осіб, які є суб'єктами інформаційних повідомлень у сучасній англомовній публіцистиці. Розглянуто невербальний компонент комунікації "одяг" як невербальний знак зовнішнього вигляду, що функціонує в публіцистичному дискурсі як єдність інформаційного, прагматичного й емоційного модусів. Виокремлено корпус номінативних одиниць на позначення одягу, виявлено принцип їх лексико-семантичної організації, проаналізовано дискурсивні дескриптори одягу, встановлено синтаксичні конструкції опису вбрання та механізм їх поповнення за допомогою прецедентних феноменів. На підставі вивчення стратегій і тактик репрезентації особи через дескрипції одягу зроблено висновок про прагматичну значущість останніх. З огляду на роль даних дескрипцій у відтворенні тендерних стереотипів розкрито їх дискурсивну специфіку.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено старожитності черняхівської культури - намисто та підвіски, на основі даних про майже 10 тисяч прикрас та 2283 поховальних комплекси. Прикраси систематизовано: складено каталог знахідок, розроблено їх класифікацію та періодизацію. Значно доповнено список хронологічних індикаторів за рахунок окремих типів прикрас. Визначено стійкі поєднання певних модифікацій, які виступають самостійними хронологічними показниками. Запропоновано власні реконструкції моделей вбрання різних статево-вікових, соціальних та етнічних груп черняхівської культури. Виділено функції намиста та підвісок у черняхівському вбранні, зокрема, виділено модифікації прикрас, які можуть служити допоміжними визначниками статі, соціального статусу та етнічного походження похованих.

  Скачати повний текст

Вперше зібрано та систематизовано інформацію про всі прикраси доби пізньої бронзи, що походять з України, розроблено їх типологію. Зібрано інформацію про всі закриті комплекси, в яких були знайдені прикраси, здійснено спробу відтворення елементів костюмного комплексу давнього населення на підставі вивчення взаємосполучення та розміщення прикрас у похованнях. Розглянуто костюмний комплекс населення різних регіонів України у різні періоди доби пізньої бронзи. Виокремлено етнографічні особливості різних культурних утворень. Простежено взаємозв'язок між регіонами на підставі особливостей вбрання. Проведено вивчення у похованнях різних категорій прикрас та їх взаємосполучення. Виділено два головні масиви використання різних категорій прикрас під час проведення поховального обряду: Західний ("Правобережний") та Східний ("Лівобережний").

  Скачати повний текст

У дисертації на основі аналізу речових пам'яток зі зіброк українських та закордонних музеї, зображень народного одягу, фотоматеріалів, архівних документів, опублікованих джерел і матеріалів польових досліджень здійснено дослідження ансамблю опільського народного вбрання останньої третини ХІХ – першої половини ХХ ст. Окреслено основні компоненти жіночого і чоловічого комплексів, їх асортимент в межах типологічних груп, притаманну їм варіативність крою та оздоблення відповідно до виділених двох етапів розвитку. Запропоновано класифікацію декору за його пластичними ознаками, яка дозволяє вичерпно проаналізувати його композиційну структуру, враховуючи особливості матеріалів і технік виконання. Проаналізовано матеріали для пошиття та оздоблення опільського народного одягу, з'ясовано, які техніки декору були найбільш поширеними на цих теренах. Застосовуючи принцип поділу декору на конструктивний та площинний, охарактеризовано схеми його розміщення в окремих компонентах, а також принципи їх поєднання між собою. Виявлено превалюючи типи орнаменту в залежності від техніки виконання, а також притаманні вбранню Опілля домінантні мотиви. Проаналізовано еволюцію колориту, яка відбулась в останню третину ХІХ – першій половині ХХ ст.^UThe work is concerned with not enough study phenomenon Ukrainian folk art— Opillia folk costume the last third of the XIX — the first half of the XX centuries and compositional features of its decor. The thesis is based on the clothes items from collections of Ukrainian and foreign museums, private collections of the folk dress, graphic and painterly pictures of Ukrainian folk dress, photo materials, archival documents, published sources and materials of field studies. The thesis is based on the integrated approach to studying Opillia folk dress decor and the art analysis method. The decor schemes and its placement in some components, as well as the principles of combination constructive and plane decor in the one items are characterized. The prevailing ornamentation types depending on the techniques of executed as well as dominant motif inherent to Opillia folk dress ornaments are determined. The characteristic coloration of Opillia folk clothes complex of the last third of the XIX — first half of the XX centuries was also analyzed.

Дисертація є фундаментальним комплексним дослідженням. В ній, за археологічними та іконографічними даними, реконструйовано костюм носіїв культури Черняхів – Синтана-де-Муреш, який досі систематично не вивчався. Зокрема, на основі репрезентативної вибірки поховань, визначено склад категорій поховального інвентарю – деталей вбрання, за їхньою локалізацією в поховальних комплексах – їхнє ймовірне призначення; доказана відмінність у вбранні та костюмі представників різної статі; простежені зміни у костюмі різних хронологічних фаз; визначені елементи костюма, що їх було привнесено носіями різних етнокультурних традицій в загальний черняхівський костюм; за результатами проведеного соціологічного аналізу поховань, визначений потенціал деталей костюма в якості соціального маркера; проаналізовано збережені залишки текстилю від одягу; завдяки аналізу іконографічних даних, знайдено ймовірні прототипи та аналогії костюма носіїв культури; за результатами огляду палеокостюмологічної літератури визначені основні наукові тенденції у вивченні костюма; реконструйовано костюм населення культури ЧСМ та намічені перспективні напрямки подальших досліджень.^UThe dissertation is a fundamental comprehensive research. According to archaeological and iconographic data the costume of the Chernyakhiv – Sîntana de Mureş Culture bearers that had not been systematically studied before was reconstructed. In particular the composition of burial equipment categories was determined on a basis of a representative sample of burials - the details of the outfit, their probable purpose by localization in burial complexes were defined; the difference in costume of different sex representatives was proved; changes in the costume of different chronological phases were observed; elements of the costume those were added by bearers of different ethno-cultural traditions into the general Chernyakhiv costume were found; by the results of sociological analysis of burials the potential of costume details as a social marker was determined; the preserved textile residues from the clothes were analyzed; according to analysis of iconographic data, possible prototypes and analogies of the costume of the culture bearers were found; the main scientific tendencies in the study of costume were determined by the results of paleocostumological literature review; the costume of the population of CSM culture was reconstructed and perspective directions for further researches were outlined.

Шнуренко Т. В. Українська народна сорочка у традиції та сьогоденні: регіональна специфіка та обрядовий контекст (ХІХ – початок ХХІ ст.). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 26.00.01. «Теорія та історія культури». – Київський національний університет культури і мистецтв, Міністерство освіти і науки України, Київ, 2021.У дисертації порушено проблему побутування української народної сорочки в контексті її регіональної варіативності, досліджено характер використання натільного вбрання у традиційній обрядовості. Доведено, що характер орнаментальних мотивів на сорочках формувався в Україні під впливом соціально-економічних, гендерних та вікових чинників. Оздоблення розташовували у місцях, зумовлених загальною композицією виробу та його кроєм (комір, манжети, манішка, рукава, плечові вставки). Соціальна, знакова та естетична функції сорочки знайшли своє відображення у календарній та родинній обрядовості українців, зокрема у звичаях, пов'язаних із народженням дитини, укладанням шлюбу, культурою поховання.З'ясовано, що з початком нового тисячоліття традиційна українська сорочка перейшла зі сфери національної спадщини у площину сучасної побутової культури й досить стрімко стала маркером української нації у світовому просторі.Ключові слова: українська народна сорочка, декорування, колористика та символізм вишивки, слов'янські традиції.^UShnurenko T.V. Ukrainian national shirt in tradition and today: regional specifics and ceremonial context ( XIX - early XXI century ). - Qualifying scientific work on the rights of the manuscript.The dissertation on the scientific degree of the candidate of art history on a specialty 26.00.01. "Theory and history of culture". - Kyiv National University of Culture and Arts, Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv, 2021.The dissertation explores the problem of the existence of the Ukrainian national shirt in the context of its regional diversity and the character of use of the body clothing in traditional ceremonies. It was found that during the historical and socio- cultural development of the Ukrainian lands, the original methods and ways of a shirt designing were formed and improved. The main types of clothing were: tunic-shaped (the oldest), with shoulder inserts (ustavkova) or with solid-cut sleeves, on the yoke. Shirts were also divided into dodilna ( solid-cut or made of a single piece of cloth) and stankova ( had two parts: the upper - the main part (stanok) , and the lower part ( pidtychka). In each separate macroregion of Ukraine (Carpathians, Polissya, Forest- steppe, Steppe) the additional variety in the cut of body clothing was observed. It was proved that the nature of ornamental motives on the shirts in Ukraine were formed under the influence of socio-economic, gender and age factors. The embroidery was located due to the overall composition of the product and its cut (collar, cuffs, shirtfronts, sleeves, shoulder inserts).The social, symbolic and aesthetic functions of the shirt found the reflection in the calendar and family ceremonies of Ukrainians, in particular in the customs related to the birth of a child, marriage, burial culture.It was determined that with the beginning of the new millennium, the traditional Ukrainian shirt moved from the sphere of national heritage to modern everyday culture and quite quickly became a kind of a marker of the Ukrainian nation in the world.Key words: Ukrainian national shirt, decoration, coloring and symbolism of embroidery, Slavic traditions.

На основі аналізу наявної літератури, усних, письмових, речових та зображувальних джерел вперше в українській етнології здійснено комплексне дослідження еволюції традиційного народного вбрання Закарпаття ХІХ – початку ХХІ ст., проаналізовано причини та наслідки еволюційних змін в одягових традиціях краю. Аналізується авторське тлумачення основних термінів і понять з досліджуваної проблематики. Традиційний народний одяг розглядається в контексті історико-етнографічного районування Закарпаття. Характеризуються особливості крою, елементи оздоблення складових народного вбрання етнографічних груп українців (долинян, гуцулів, бойків і лемків) та національних меншин (угорців, румунів, словаків, німців, євреїв і циган) краю.^UThe dissertation based on a comprehensive analysis of various sources (author's ethnographic data, museum collections, private collections, archival, published and unpublished sources) reveals insufficiently studied aspects of Ukrainian traditional folk culture, including the evolution of clothing traditions of Transcarpathia. Transcarpathia is considered as a kind of historical, ethnographic and economic and cultural zone, an area of ethnic and political border, inhabited, in addition to Ukrainians, Hungarians, Romanians, Slovaks, Germans and others.

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню трансформацій, які мали місце у чоловічому костюмі у 1960–1970-х роках в Україні. На тлі бурхливих історичних та соціальних перемін після Другої світової війни відбуваються зміни в культурному та мистецькому житті. Так звана «павина революція» чоловічого костюма сягає і вітчизняного дизайну, що в цей час розвивається в єдиному радянському руслі. У 1960–1970-х в Україні складається дизайн, що розвивається в складних умовах внутрішнього протистояння і стає ключовим для розуміння вбрання сьогодення, адже у початковому вигляді має всі ознаки сучасної чоловічої моди.Наукова новизна дослідження полягає в тому, що пропонована робота є комплексним дослідженням чоловічого костюма у фокусі ключових соціально-культурних подій протягом шістдесятих-сімдесятих років в Україні. У представленій до захисту праці вперше: досліджено український чоловічий костюм в умовах розвитку світового та радянського модного руху цієї доби; визначено дві основні поворотні точки розвитку моди, що вплинули на сучасний вигляд чоловічого вбрання; виділено і класифіковано основні стильові напрямки вітчизняного чоловічого вбрання; проведено порівняльний аналіз моделей чоловічого костюма, які були представлені у рекламних каталогах, за період 1960‒1970-х рр., що свідчать про трансформації українського чоловічого одягу, і формотворні, і колірні; проаналізовано та систематизовано хронологію образно-стильових, силуетних та колірно-фактурних трансформацій чоловічого костюма 1960–1970-х рр.; виконано авторську розробку актуальної колекції для чоловіків і жінок відповідно до сучасних модних тенденцій. У дисертаційній роботі також уточнено: історично-соціальні передумови у світі та Україні, що відбувалися перед модними трансформаціями означеного періоду; взаємозв'язок між різними галузями мистецьких практик: дизайну одягу, літератури, кінематографа тощо; регіональні особливості чоловічого вбрання в різних областях України; поняття гендера, маскулінності та фемінності щодо дизайну одягу. Набули подальшого розвитку: підходи щодо вивчення джерельної бази досліджень, що стосуються чоловічого костюма в контексті змін в моді; порівняльний аналіз перебігу модних змін чоловічого вбрання в Україні. Результати можуть бути використані в педагогічній практиці, зокрема у навчальних курсах, пов'язаних із історією вітчизняної моди та чоловічого костюма, також при підготовці фахівців у галузі дизайну. З метою виконання практичної частини дисертаційної роботи було виконано ескізи модельного ряду чоловічого та жіночого одягу на базі отриманих результатів дослідження із подальшою розробкою в матеріалі сучасної колекції одягу.Спираючись на підходи вчених і практиків, які досліджували чоловічий костюм – К. Блекмен, К. Брюард, О. Вайнштейн, Х. Еміс, Т. Кротова, Е. Холандер, – можна із упевненістю стверджувати, що чоловіча мода є унікальне культурне явище і вимагає окремого повноцінного вивчення. Було проаналізовано великий пласт робіт з історії костюма, з яких найбільш інформативними стають праці присвячені другій половині ХХ ст. На чоловічому вбранні у 1960–1970-х акцентують увагу такі вчені, як О. Лагода, Ю. Легенький, Н. Удріс, О. Шевнюк. Все більше авторів фокусують свої дослідження саме на українській моді цього періоду, з чого можна зробити висновок про однозначну актуальність обраної тематики. У дисертаційній роботі наголошено на тому, що культурно-суспільні коливання 1960–1970-х рр. корелюються зі зміною в дизайні чоловічого костюма, різні модні періоди трансформують костюм в образно-стильових напрямках і колірно-фактурно, згідно із віяннями часу. Стильові та силуетні трансформації породжують значне асортиментне розширення в чоловічому вбранні, яке підкріплюється суттєвими зрушеннями в промисловості. Проаналізовані колірні та фактурні зміни, що часто передували іншим, також стають маркерами цього періоду. Аналіз українського досвіду у трансформаціях чоловічого костюма 1960–1970-х рр. та результати практичного застосування доповнюють недостатньо вивчені області в теорії і практиці дизайну.Ключові слова: чоловічий костюм, мода 1960–1970-х рр., українська мода, денді, чоловічі образи.^UThis thesis is devoted to the study of transformations that took place in the man's costume in the 1960s–1970s in Ukraine. Against the background of apid historical and social changes after the Second World War, modifications in cultural and artistic life are taking place. In its own way, clothing design reflects the transformations in society. The so-called "peacock revolution" of the man's costume goes back to domestic design, which is currently developing in a single Soviet style. In the 1960s–1970s, Ukraine is elaborating a design that develops in difficult conditions of internal confrontation, and becomes a basis for understanding modern suit, because it has all the hallmarks of modern man's fashion in its original form. The scientific novelty of this research refers to the fact that the offered thesis is a comprehensive study of the man's costume in the focus of key social and cultural events during the sixties and seventies of the XX cent. in Ukraine. For the first time, in this presented for defense work Ukrainian man's costume of he specified period in the conditions of the world and Soviet fashion movement development is investigated; two main turning points in fashion development, that have influenced the modern look of man's clothing, are identified; basic stylistic directions of domestic man's clothing are singled out and classified; comparative analysis of the man's costume models, which were presented in advertising catalogues of the 1960s–1970s, is carried out (it indicates the processes of transformation in Ukrainian man's clothing, both formative and colour); the chronology of image style, silhouette and colour texture transformations of the man's costume in the 1960s–1970s is analysed and systematised; the author's elaboration of the actual collection for men and women in accordance with modern fashion trends was performed. In addition, the thesis specifies: historical and social preconditions in the world and in Ukraine as well, which took place before fashionable transformations of the defined period; interrelation between different branches of artistic practices: clothing design, literature, cinema etc.; features of men's clothing in different regions of Ukraine; the concept of gender, masculinity and femininity in clothing design. Further developments can be seen in approaches of studying the research source base, related to the man's costume in the context of changes in fashion, as well as in comparative analysis of modification course in men's clothing fashion in Ukraine. The results can be used in pedagogical practice, in particular, in training courses related to the history of omestic fashion, specifically the man's costume, as well as in coaching specialists in design sphere. In order to perform the practical part of this thesis, sketches of men's and women's clothing model range were elaborated on the basis of the obtained research results with further development in the material of modern clothing collection. Based on the approaches of scientists and practitioners who studied the man's costume, K. Blackman, T. Krotova, O. Weinstein, K. Bruard, H. Emis, E. Hollander, it becomes possible to state with confidence that men's fashion is a unique cultural phenomenon, and requires a separate full-fledged study. A large cohort of works on the costume history was analysed. The most informative ones are works devoted to the second half of the XX cent. Such scholars as O. Lagoda, Yu. Lehenky, N. Udris, and O. Shevnyuk focus on men's clothing in the 1960s–1970s. More and more authors focus their research interest on Ukrainian fashion of this period. All this allows to conclude that the chosen topic is unambiguous. The thesis emphasises that the cultural and social fluctuations of the 1960s–1970s correlate with the change in the man's costume design. Different periods in fashion transform the costume according to the time demands – both in image and style trends, as well as in colour and texture. Stylistic and silhouette transformations generate the considerable assortment enlargement in men's clothing, which is supported by significant shifts in the industry. The analysed colour and texture changes, that often preceded others, also become markers of this period. The analysis of Ukrainian experience in the man's costume transformations of the 1960s–1970s, and the results of practical application complement some insufficiently studied areas in the design theory and practice. Key words: the man's costume, fashion of the 1960s–1970s, Ukrainian fashion, dandy, men's images.

Дисертацію присвячено зіставному вивченню написів на одязі в англомовній та україномовній лінгвокультурах.Актуальність роботи визначено необхідністю ґрунтовних мовознавчих досліджень написів на одязі та потребою комплексного студіювання такого лінгвістичного феномену.Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше аргументовано визначено категорійний статус аналізованого явища та здійснено комплексний зіставний аналіз структури та семантики написів на одязі в англомовній та україномовній лінгвокультурах.Напис на одязі потрактовано як новий жанр презентаційного дискурсу, який актуалізується у специфічному тексті мінімального обсягу – мікротексті, і спрямований на реалізацію потреби особистості в самопрезентації.У дисертації проаналізовано структурні особливості написів на одязі в англомовній та україномовній лінгвокультурах. З’ясовано, що на структурному рівні текстові принти на вбранні характеризуються мультимодальністю, що виявляється в межах трьох інформаційних каналів, основним із яких є вербальний, а візуальний та просодичний виступають допоміжними засобами структурної організації аналізованих мікротекстів.Визначено, що на вербальному рівні написи на одязі в англомовній та україномовній лінгвокультурах структурно представлені одиницями різних рівнів (словоформами, словосполученнями, реченнями та надфразними єдностями), які є ізоморфними для обох аналізованих мов. Найбільшою структурною групою є мікротексти, побудовані за моделлю речення, дещо кількісно поступаються написи рівня словосполучення, написи­словоформи та написи­надфразні єдності характеризуються найнижчою продуктивністю.Встановлено, що на невербальному рівні структурної організації написів на одязі перевага надається фонетично­ритмічним елементам, найпродуктивнішим із яких є алітерація у мікротекстах англійською мовою та асонанс в україномовних принтах. Полікодовість у текстових принтах на вбранні найчастіше виявляється у використанні цифр, замість числівників, представниками обох лінгвокультур.Проведений аналіз засвідчив, що написи на одязі мають ізоморфні та аломорфні риси, причому ізоморфні структурні моделі та допоміжні засоби структурної організації переважають. Це дозволяє стверджувати, що виділені спільні структурні характеристики формують особливості жанру презентаційного дискурсу і сприяють реалізації потреби особистості в самопрезентації. Зазначене втілюється високою продуктивністю коротких високоінформативних написів; великою кількістю текстів, що спрямовують увагу реципієнта на першу особу однини – носія одягу; допущенням помилок та вживанням полікодових елементів з атрактивною метою; використанням фонетично­ритмічних засобів, що сприяють запам’ятовуванню напису, його експресивності та легкості розуміння.Наявність аломорфних моделей, додаткових елементів та особливостей певних структурних груп спричинена, у першу чергу, лінгвальними факторами: більша кількість англомовних написів, виражених прикметниками та прикметниковими словосполученнями, а також побудова мікротекстів за моделями словосполучень з прийменниками, зумовлена аналітичністю англійської мови. Синтетична природа української мови спричинює граматичну різноманітність дієслівних словоформ та наявність моделі іменникового словосполучення з прикметником у постпозиції. Переважання чоловічої рими в англомовних написах на одязі, велика кількість алітерованих мікротекстів в англомовній та асонованих в україномовній лінгвокультурах зумовлені фонетичними особливостями аналізованих мов. Традиція використання спеціального символу на позначення єднального сполучника та наявність в англійській мові словоформ або їхніх частин, омонімічних з числівниками, сприяє більшому різноманіттю англомовних полікодових написів на одязі.^UThis thesis focuses on comparative study of inscriptions on clothing in English and Ukrainian linguocultures.The relevance of the study is determined by the necessity of thorough linguistic study of inscriptions on clothing and the need for the comprehensive analysis of such linguistic phenomenon.The scientific novelty of the research is predetermined by the fact that it is the first attempt to argumentatively define the status of the phenomenon under study and conduct a comprehensive comparative analysis of the structure and semantics of clothing inscriptions in English and Ukrainian linguocultures.The inscription on clothing is defined as a new genre of presentational discourse, which is realised in a specific text of minimal size – a microtext and is aimed at the fulfillment of the personality’s need for self­presentation.The study outlines the structural peculiarities of inscriptions on clothing in English and Ukrainian linguocultural environment. It proves that text prints on clothing are structurally characterized by multimodality, which is transmitted through three information channels, the main of which is verbal, while visual and prosodic ones serve as auxiliary means of structural organization in the analysed microtexts.It was determined that on the verbal level, inscriptions on clothing in English and Ukrainian linguocultures are structurally represented by units of different levels (word forms, word combinations, sentences, and complex syntactic entities), which are isomorphic for both languages under analysis. The highest productivity is demonstrated by microtexts which have a sentence structure, units represented by word combinations are less numerous, while microtexts expressed by word forms and complex syntactic entities are characterized by the lowest productivity.It was established that at the non­verbal level of clothing inscriptions structural organization, the preference is given to phonetic­rhythmic elements, the most productive of which are alliteration in English microtexts and assonance in Ukrainian prints. Polycoding in text prints on clothing is most often displayed in the use of numbers instead of numerals by representatives of both linguocultures.The conducted analysis proved that the inscriptions on clothing have isomorphic and allomorphic features, moreover, isomorphic structural models and auxiliary means of structural organization prevail. This allows to assert that common structural characteristics form the features of the presentation discourse genre and contribute to the realization of the personality’s need for self­presentation, embodied in high productivity of short, highly informative inscriptions as well as a large number of texts which attract the recipient’s attention to the first person singular – the wearer of the clothing; making mistakes and using polycode elements; the use of phonetic and rhythmic means which contribute to the memorization of the inscription, its expressiveness and ease of perception.

У дисертації проаналізовано поняття тілесності, як комплексного явища утворення семантичних зав’язків в мас-медійних повідомленнях. Охарактеризована відмінність між поняттями тілесність і тіло в медіареальності, що ототожнюються в окремих трактуваннях. Встановлені основні структурні елементи повідомлення, на основі яких конструюються концепти тілесності: архетип, міф, стереотип. З’ясовано, що спираючись на суспільну пам'ять та індивідуальний досвід ці означені елементи комбінують в свідомості реципієнта варіативність змістових наповнень.В роботі приділено увагу бінарним опозиціям, що виникають на основі архетипу, міфу і стереотипу і відображають колективні уявлення про етичне та естетичне сприйняття дійсності. Встановлено в який спосіб масштабні суспільні проблеми спільно із реальними конкретними ситуаціями конструюють завдяки маркерам тілесності бінарні опозиції, що впливають на сприйняття повідомлень.Спираючись на наукову джерельну базу під час комплексного дослідження розширено межі аналізу маркерів тілесності. До таких концептів зараховане поняття принцип музейності та вбрання, як символічна знакова реакція на тілесність людини в комунікативному процесі.Актуальність теми дослідження. Науки з соціальних комунікацій тривалий час зверталися до поняття тілесності як синоніму людського тіла і його фізіологічних властивостей. Наша дисертація розглядає тілесність як комплексне кодування інформації в тексті та аудіо-візуальних повідомленнях, де фізіологічні параметри тіла є однією з семантичних категорій. Конструювання тілесності розглянуте в контексті суспільно-важливих явищ: гендерної дискримінації, постправди, формування іміджу українських військових, впливу російської пропаганди на український сегмент медіареальності.Об’єкт дослідження – контент електронних версій національних та регіональних видань України, а також матеріали розміщені на платформі соціальних медіа (Facebook, Youtube, Instagram).Предмет дослідження – конструювання маркерів тілесності в мас-медійних концептах електронних медіа та інтернет-мемів присвячених висвітленню повномасштабної російсько-української війни.Мета роботи – визначити інструменти конструювання дискурсу тілесності в мас-медіа.Наукова увага до конструювання дискурсу тілесності в мас-медійному тексті зумовлюється традиційними проблемами для академічної думки, що звертаються до національної, культурної, гендерної, вікової та інших ідентичностей. Наративні практики напрацьовують сталі поняття для того, як індивід визначає себе сам і до якого колективного договору приходить суспільства в тому, щоб визначати осіб, що входять до категорій свій/чужий. Маркери тілесності відіграють в цьому процесі провідну роль. Обставини повномасштабної російсько-української війни, що почалася 24 лютого 2022 року загострюють громадську потребу в публічній артикуляції концептів ідентичності, що допомагають індивідам у скидуванні емоційної напруги, протидії деструктивним інформаційним навіюванням, дотримуванні в уяві позитивних сценаріїв розвитку подій, а також дозволяють порівняти індивідуальні висновки у спільних поглядах.Таким чином український сегмент медіареальності наповнюється бінарними опозиціями та мас-медійними міфами, що у стислій формі переповідають більші за змістом масиви інформації і слугують когнітивними орієнтирами в морально-етичних оцінках, емоційних реакціях, встановленні хронологічної послідовності подій.Роль бінарних опозицій в конструюванні дискурсу тілесності полягає в наданні конкретних якостей, що можуть позичати елементи з різних культурних традицій і спиратись на конкретне локальне явище. Одним з прикладів такого процесу є бінарна опозиція воїни світла/орки на адресу українських військових та російських окупантів. Де завдяки візуальній репрезентації світло дорівнюється до тілесної якості, нерозривно пов’язаною із фізичною присутністю людини у просторі. Разом зі світлом образ українського захисника доповнюють естетичні категорії фізіологічних пропорцій тіла, врода, наявність посмішки, як прояву доброзичливості тощо. Орк натомість вибудовує асоціативний ряд із потворністю і неохайним виглядом, тваринною злістю. Важливою деталлю дискурсу тілесності виступає одяг, який як елемент комунікації виступає символічним продовженням людського тіла. Відтак сучасна форма українського військового, що має чистий вигляд маніфестується як позитивний приклад тілесності, що викликає захват і схвалення. А немодернізована і брудна форма російського солдата контекстуально характеризується як негативний приклад тілесності, що вартий осуду і висміювання.Серед прикладів мас-медійного міфу представлених в дисертації можна виокремити так званий півник з Бородянки...^UThe thesis analyzes the concept of corporeality as a complex phenomenon of the formation of semantic ties in mass media messages. The difference between the concepts of corporeality and the body in media reality, which are identified in separate interpretations, is characterized. The main structural elements of the message are established, on the basis of which concepts of physicality are constructed: archetype, myth, stereotype. It was found that, based on social memory and individual experience, these defined elements combine in the recipient's mind the variability of content.The work pays attention to binary oppositions that arise on the basis of archetype, myth and stereotype and reflect collective ideas about the ethical and aesthetic perception of reality. It is established in which way large-scale social problems, together with real concrete situations, construct binary oppositions that influence the perception of messages thanks to markers of physicality.Based on the scientific source base, during the comprehensive research, the limits of the analysis of physicality markers were expanded. Such concepts include the concept of the principle of museumness and clothing, as a symbolic sign reaction to the physicality of a person in the communicative process.Relevance of the research topic. For a long time, the social communication sciences have addressed the concept of corporeality as a synonym for the human body and its physiological properties. Our dissertation considers corporeality as a complex encoding of information in text and audio-visual messages, where the physiological parameters of the body are one of the semantic categories. The construction of corporeality is considered in the context of socially important phenomena: gender discrimination, post-truth, the formation of the image of the Ukrainian military, the influence of Russian propaganda on the Ukrainian segment of media reality.The object of the research is the content of electronic versions of national and regional publications of Ukraine, as well as materials posted on social media platforms (Facebook, Youtube, Instagram).The subject of the study is the construction of corporeality markers in mass media concepts of electronic media and Internet memes dedicated to the coverage of the full-scale Russian-Ukrainian war.The purpose of the work is to determine the tools for constructing the discourse of corporeality in the mass media.Scholarly attention to the construction of the discourse of corporeality in a mass media text is conditioned by traditional problems for academic thought addressing national, cultural, gender, age, and other identities. Narrative practices develop fixed concepts for how an individual defines himself and what collective agreement societies come to in defining individuals who fall into the categories of self/other. Physicality markers play a leading role in this process. The circumstances of the full-scale Russian-Ukrainian war, which began on February 24, 2022, exacerbate the public need for public articulation of identity concepts, which help individuals in releasing emotional tension, countering destructive informational suggestions, keeping positive scenarios of the development of events in their imagination, and also allow comparing individual conclusions in common views.In this way, the Ukrainian segment of media reality is filled with binary oppositions and mass-media myths, which in a condensed form retell large amounts of information and serve as cognitive landmarks in moral and ethical assessments, emotional reactions, establishing the chronological sequence of events.The role of binary oppositions in the construction of the discourse of corporeality is to provide specific qualities that can borrow elements from different cultural traditions and be based on a specific local phenomenon. One example of such a process is the binary opposition of the light warrior/orc against the Ukrainian military and the Russian occupiers. Where, thanks to visual representation, light equates to a corporeal quality inextricably linked to the physical presence of a person in space. Together with the light, the image of the Ukrainian defender is complemented by the aesthetic categories of the physiological proportions of the body, good looks, the presence of a smile as a manifestation of benevolence, etc. Orc, on the other hand, builds an associative series with ugliness and untidy appearance, animal anger. An important detail of the discourse of physicality is clothing, which as an element of communication acts as a symbolic extension of the human body. Therefore, the modern uniform of the Ukrainian military, which has a clean appearance, is manifested as a positive example of physicality, which causes admiration and approval...